ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
У Х В А Л А
27.10.2022 року м. Дніпро Справа № 904/9091/21
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Кощеєва І.М. (доповідач)
розглянувши матеріали апеляційної скарги та клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги Приватного будівельно-монтажного підприємства "Строїтель-П" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.02.2022р. (суддя Ніколенко М.О., м. Дніпро, повний текст рішення складено 11.02.2022р.) у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Наукове підприємство "Експерт Груп", м. Київ
до Приватного будівельно-монтажного підприємства "Строїтель-П", м. Дніпро
про стягнення суми основної заборгованості у розмірі 90 000 грн.
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Наукове підприємство "Експерт Груп" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного будівельно-монтажного підприємства "Строїтель-П" про стягнення суми основної заборгованості у розмірі 90 000 грн.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 11.02.2022р. позов задоволено - стягнуто з Приватного будівельно-монтажного підприємства "Строїтель-П" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Експерт Груп" суму основної заборгованості у розмірі 90 000 грн. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 270 грн..
Не погодившись з вказаним рішенням суду, Приватне будівельно-монтажне підприємство "Строїтель-П" звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд зупинити дію оскаржуваного рішення, на час розгляду апеляційної скарги, скасувати рішення та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі. Разом з апеляційною скаргою скаржник подав клопотання, в якому просить суд про поновлення строку на подання апеляційної скарги.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.10.2022р. для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Кощеєв І.М. (доповідач), судді Орєшкіна Е.В., Березкіна О.В..
Перевіривши матеріали апеляційної скарги, апеляційний господарський суд вважає за необхідне залишити її без руху, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 256 ГПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 261 цього Кодексу.
Отже, наявність або відсутність підстав для задоволення заяви про відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги визначається за правилами ч. 2 ст. 256 ГПК України. Клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи ст. 256 ГПК повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах).
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. До клопотання чи заяви мають бути подані докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.
При цьому, ГПК України не пов`язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку.
Таким чином, у кожному випадку, суд, з врахуванням конкретних обставин пропуску строку, оцінює доводи, що наведені в обгрунтування клопотання про його відновлення та робить мотивований висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку.
В обґрунтування поважності причин пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.02.2022р. скаржник, посилається на те, що розгляд справи № 904/9091/21 відбувався в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін. Про прийняття оскаржуваного рішення у лютому 2022 року відповідачу відомо не було, поштою судове рішення апелянту вручено не було. Крім того, скаржник посилається на те, що у зв`язку із введенням на території України воєнного стану з 24.02.2022р. вся діяльність підприємства була зупинена, працівники знаходились у відпустках та не мали фізичної можливості відстежувати можливе надходження поштової кореспонденції на адресу підприємства та отримувати її. Окрім того, тривалий час не працював державний реєстр судових рішень, що також унеможливлювало вчасно дізнатися апелянту про прийняте рішення. Тому, лише 12.10.2022р., під час ознайомлення з матеріалами справи, відповідачу було вручено повний текст оскаржуваного рішення.
Розглянувши клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення, та перевіривши матеріали справи, колегія суддів зазначає наступне.
Оскаржуване рішення суду першої інстанції ухвалено 11.02.2022р., повний текст рішення складено 11.02.2022р., отже останнім днем строку подання апеляційної скарги є 03.03.2022р..
Апеляційну скаргу подано до Господарського суду Дніпропетровської області 18.10.2022р., про що свідчить відповідна відмітка на першому аркуші апеляційної скарги.
Отже, апеляційна скарга подана з пропуском процесуального строку для її подання, встановленого ч. 1 ст. 256 ГПК України.
Судом апеляційної інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що копію оскаржуваного рішення судом першої інстанції було направлено Приватному будівельно-монтажного підприємства "Строїтель-П" 15.02.2022р., про що свідчить відповідна відмітка канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області на зворотньому боці останнього аркушу рішення, на юридичну адресу: 49089, м. Дніпро, вул. Будівельників,45-а, рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Разом з тим, слід зазначити, що вказана адреса була зазначена Приватним будівельно-монтажним підприємством "Строїтель-П" і в заяві про розгляд справи в порядку загального позовного провадження (а.с. 91), і в клопотанні про закриття провадження у справі ( а.с.95), поданих до суду першої інстанції та в апеляційній скарзі.
Поштове відправлення з рішенням суду апелянтом не отримано та було повернуто на адресу суду 09.04.2022р. із відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою", наявним в матеріалах справи.
З цього приводу, слід відзначити, що факт неотримання скаржником поштової кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав судове рішення за належною адресою та яке повернулось до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, залежав від волевиявлення самого адресата, тобто мав суб`єктивний характер та є наслідком неотримання адресатом пошти під час доставки за вказаною адресою і незвернення самого одержувача кореспонденції до відділення пошти для отримання рекомендованого поштового відправлення.
Крім того, відповідно до частин 1, 3 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.
Судом апеляційної інстанції досліджено, що електронна копія рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.02.2022р. у справі № 904/9091/21 внесена до Єдиного державного реєстру судових рішень та оприлюднена 17.02.2022р., а тому скаржник не був позбавлений можливості ознайомитись із оскаржуваним судовим рішенням в електронній формі.
Отже, апелянт, який є учасником справи, мав бути обізнаним про прийняття оскаржуваного рішення та, з урахуванням покладених на нього процесуальних прав та обов`язків передбачених ст. 42 ГПК України, якими він, як сторона по справі, повинен користуватися добросовісно на рівні з іншими сторонами, мав вчасно скористатися своїм правом на його оскарження в апеляційному порядку.
Також колегія суддів вважає за необхідне наголосити заявнику на наступних положеннях.
За змістом ст. 119 ГПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. При цьому із правового контексту наведених норм вбачається, що законодавець не передбачив обов`язку суду автоматично відновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки у кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було порушено скаржником, та чи підлягає він відновленню.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).
Також у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Мушта проти України" зазначено: "…право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, а їх застосування має відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані.".
Апеляційний суд зазначає, що вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень суду, який згідно з ч. 1 ст. 119 ГПК України, за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Отже, суд з урахуванням конкретних обставин справи має оцінити на предмет поважності причини пропуску встановленого законом процесуального строку і залежно від встановленого постановити ухвалу про поновлення або відмову у поновленні цього строку.
Частиною 4 ст. 13 ГПК України зазначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Пропуск процесуального строку - це юридичний факт, який настає внаслідок бездіяльності уповноваженої особи в момент настання (або закінчення) цього строку з поважних причин чи з причини, що не можуть бути визнані такими, і такий, що породжує відповідні правові наслідки.
Апеляційний суд вважає наведені апелянтом обставини для поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення у даній справі необгрунтованими, а тому недостатніми для визнання їх поважними, у зв`язку з чим відповідне клопотання не підлягає задоволенню.
Апеляційний суд, також враховує, що згідно статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) та практику Європейського Суду з прав людини (далі - Суд) як джерело права.
Відповідно до прецедентної практики Суду одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який полягає, inter alia, у тому, що у разі винесення судом остаточного рішення у справі таке рішення не може бути піддано сумніву (рішення у справі Brumaresku v Romania [GC], N 28342/95, п. 61, ЄСПЛ 1999-VII).
Право на доступ до суду не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби (пункти 22 - 23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006 року, пункти 37-38 рішення у справі "Мушта проти України" від 18.11.2010 року).
Згідно ч. 3 ст. 260 ГПК України, апеляційна скарга залишається без руху, якщо вона подана після закінчення строків, установлених ст. 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно ч. 4 ст. 260 ГПК України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.
За таких обставин, дійшовши висновку про неповажність причин пропуску строку звернення з апеляційною скаргою, судова колегія приходить до висновку про надання скаржнику можливості зазначити інші підстави для поновлення цього строку.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що відповідно до положень ст. 260 ГПК України наявні підстави для залишення апеляційної скарги без руху, з наданням строку для усунення вказаних недоліків.
При цьому, судова колегія звертає увагу, що за положеннями п. 4 ч.1 ст. 261 ГПК України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 119, 174, 234, 256, 260 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -
УХВАЛИВ:
Відхилити клопотання Приватного будівельно-монтажного підприємства "Строїтель-П" про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.02.2022р. у справі №904/9091/21.
Апеляційну скаргу Приватного будівельно-монтажного підприємства "Строїтель-П" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.02.2022р. у справі №904/9091/21 залишити без руху, надавши заявнику строк 10 днів, з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків, а саме, для надання суду обґрунтування інших підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження оскарження рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.02.2022р. у справі №904/9091/21, ніж ті, що зазначені в апеляційній скарзі протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
Роз`яснити Приватному будівельно-монтажному підприємству "Строїтель-П", що при невиконанні вимог даної ухвали, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 235 ГПК України та не підлягає оскарженню
Головуючий суддяІ.М. Кощеєв
Суд | Центральний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 27.10.2022 |
Оприлюднено | 28.10.2022 |
Номер документу | 106974712 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань надання послуг |
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Кощеєв Ігор Михайлович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Ніколенко Михайло Олександрович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Ніколенко Михайло Олександрович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні