Ухвала

від 08.11.2022 по справі 904/9091/21

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

08.11.2022 року м. Дніпро Справа № 904/9091/21

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Кощеєва І.М. (доповідач)

суддів : Орєшкіної Е.В., Березкіної О.В.

розглянувши матеріали апеляційної скарги та клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги Приватного будівельно-монтажного підприємства "Строїтель-П" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.02.2022р. (суддя Ніколенко М.О., м. Дніпро, повний текст рішення складено 11.02.2022р.) у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Наукове підприємство "Експерт Груп", м. Київ

до Приватного будівельно-монтажного підприємства "Строїтель-П", м. Дніпро

про стягнення суми основної заборгованості у розмірі 90 000 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Наукове підприємство "Експерт Груп" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного будівельно-монтажного підприємства "Строїтель-П", про стягнення суми основної заборгованості, у розмірі 90 000 грн..

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 11.02.2022р. позов задоволено - стягнуто з Приватного будівельно-монтажного підприємства "Строїтель-П" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Експерт Груп" суму основної заборгованості у розмірі 90 000 грн. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 270 грн..

Не погодившись з вказаним рішенням суду, Приватне будівельно-монтажне підприємство "Строїтель-П" звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд зупинити дію оскаржуваного рішення, на час розгляду апеляційної скарги, скасувати рішення та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі. Разом з апеляційною скаргою скаржник подав клопотання, в якому просить суд про поновлення строку на подання апеляційної скарги.

В обґрунтування поважності причин пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.02.2022р. скаржник, посилався на те, що розгляд справи № 904/9091/21 відбувався в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін. Про прийняття оскаржуваного рішення у лютому 2022 року відповідачу відомо не було, поштою судове рішення апелянту вручено не було. Крім того, скаржник посилається на те, що у зв`язку із введенням на території України воєнного стану з 24.02.2022р. вся діяльність підприємства була зупинена, працівники знаходились у відпустках та не мали фізичної можливості відстежувати можливе надходження поштової кореспонденції на адресу підприємства та отримувати її. Окрім того, тривалий час не працював державний реєстр судових рішень, що також унеможливлювало вчасно дізнатися апелянту про прийняте рішення. Тому, лише 12.10.2022р., під час ознайомлення з матеріалами справи, відповідачу було вручено повний текст оскаржуваного рішення.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.10.2022р. для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Кощеєв І.М. (доповідач), судді Орєшкіна Е.В., Березкіна О.В..

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 27.10.2022р. відхилено клопотання Приватного будівельно-монтажного підприємства "Строїтель-П" про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.02.2022р. у справі №904/9091/21. Апеляційну скаргу Приватного будівельно-монтажного підприємства "Строїтель-П" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.02.2022р. у справі №904/9091/21 залишено без руху, надано заявнику строк для усунення недоліків, а саме, для надання суду обґрунтування інших підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження оскарження рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.02.2022р. у справі №904/9091/21, ніж ті, що зазначені в апеляційній скарзі протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Роз`яснено Приватному будівельно-монтажному підприємству "Строїтель-П", що при невиконанні вимог даної ухвали, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі.

Від Приватного будівельно-монтажного підприємства "Строїтель-П", на виконання вимог ухвали від 27.10.2022р., надійшла заява про усунення недоліків з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.02.2022р. у справі №904/9091/21.

У вказаному клопотанні про відновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення скаржник знову посилається на те, що розгляд справи № 904/9091/21 відбувався в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін. Про прийняття оскаржуваного рішення у лютому 2022 року відповідачу відомо не було, поштою судове рішення апелянту вручено не було, що у зв`язку із введенням на території України воєнного стану з 24.02.2022р. вся діяльність підприємства була зупинена, працівники знаходились у відпустках та не мали фізичної можливості відстежувати можливе надходження поштової кореспонденції на адресу підприємства та отримувати її. Крім того, посилається на те, що необхідною умовою здійснення стороною права на оскарження є її обізнаність зі змістом оскаржуваного судового рішення, що в даному випадку, стало можливим саме з дати отримання процесуального документу - 12.10.2022р..

Дослідивши матеріали апеляційної скарги та клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про його безпідставність та, відповідно, відмову у відкритті апеляційного провадження, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 256 ГПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 261 цього Кодексу.

Отже, наявність або відсутність підстав для задоволення заяви про відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги визначається за правилами ч. 2 ст. 256 ГПК України. Клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи ст. 256 ГПК повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах).

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. До клопотання чи заяви мають бути подані докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.

При цьому, ГПК України не пов`язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку.

Таким чином, у кожному випадку, суд, з врахуванням конкретних обставин пропуску строку, оцінює доводи, що наведені в обгрунтування клопотання про його відновлення та робить мотивований висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку.

У відповідності до вимог ст. ст. 113, 116 ГПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом. Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Строк, обчислюваний місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця строку. Якщо закінчення строку, обчислюваного місяцями, припадає на такий місяць, що відповідного числа не має, строк закінчується в останній день цього місяця. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день. Перебіг строку, закінчення якого пов`язане з подією, яка повинна неминуче настати, закінчується наступного дня після настання події.

Останній день строку триває до 24 години, але коли в цей строк слід було вчинити процесуальну дію тільки в суді, де робочий час закінчується раніше, строк закінчується в момент закінчення цього часу. Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку.

Оскаржуване рішення суду першої інстанції ухвалено 11.02.2022р., повний текст рішення складено 11.02.2022р., отже останнім днем строку подання апеляційної скарги є 03.03.2022р..

Апеляційну скаргу подано до Господарського суду Дніпропетровської області 18.10.2022р., про що свідчить відповідна відмітка на першому аркуші апеляційної скарги.

Отже, апеляційна скарга подана із значним пропуском процесуального строку для її подання, встановленого ч. 1 ст. 256 ГПК України.

Судом апеляційної інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що копію оскаржуваного рішення судом першої інстанції було направлено Приватному будівельно-монтажного підприємства "Строїтель-П" 15.02.2022р., про що свідчить відповідна відмітка канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області на зворотньому боці останнього аркушу рішення, на юридичну адресу: 49089, м. Дніпро, вул. Будівельників,45-а, рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Разом з тим, слід зазначити, що вказана адреса була зазначена Приватним будівельно-монтажним підприємством "Строїтель-П" і в заяві про розгляд справи в порядку загального позовного провадження (а.с. 91), і в клопотанні про закриття провадження у справі ( а.с.95), поданих до суду першої інстанції та в апеляційній скарзі.

Поштове відправлення з рішенням суду апелянтом не отримано та було повернуто на адресу суду 09.04.2022р. із відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою", наявним в матеріалах справи.

Разом з тим, матеріали справи містять в собі документи, які свідчать про те, що Скаржнику було відомо про те, що Господарським судом Дніпропетровської області здійснюється розгляд даної справи.

Зокрема, Відповідачем до суду подавались: заява про розгляд справи в порядку загального позовного провадження ( а.с. 91-92), клопотання про закриття провадження у справі (а.с. 95-96), відзив на позовну заяву ( а.с. 112-116).

Доводи Скаржника про те, що діяльність підприємства була зупинена, а працівники знаходились у відпустках також не можуть бути прийняті судом апеляційної інстанції, як поважні причини пропуску строку, оскільки з доданої копії наказу Приватного будівельно-монтажного підприємства "Строїтель-П" про запровадження дистанційної роботи № 22019/в-к від 25.02.2022р. вбачається, що працівники підприємства перебували у відпустці лише з 01.03.2022р. по 31.03.2022р..

Відтак, у даному випадку, починаючи з 01.04.2022р., Відповідач не був позбавлений можливості звернутись до суду першої інстанції, із заявою про видачу повного тексту оскаржуваного рішення та вчасно скористатися своїм правом на його оскарження в апеляційному порядку.

Отже, для визнання поважності причин пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження рішення з посиланням на воєнний стан на території України, Скаржник не довів, що такі обставини об`єктивно унеможливили своєчасного подання апеляційної скарги.

А тому, наведені в клопотанні про поновлення строку на подання апеляційної скарги доводи Відповідача не можуть бути прийняті судом апеляційної інстанції як поважні причини пропуску строку, оскільки спростовуються матеріалами справи.

Також колегія суддів вважає за необхідне наголосити заявнику на наступних положеннях.

За змістом ст. 119 ГПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. При цьому із правового контексту наведених норм вбачається, що законодавець не передбачив обов`язку суду автоматично відновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки у кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було порушено скаржником, та чи підлягає він відновленню.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).

Також у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Мушта проти України" зазначено: "…право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, а їх застосування має відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані.".

Апеляційний суд зазначає, що вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень суду, який згідно з ч. 1 ст. 119 ГПК України, за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Отже, суд з урахуванням конкретних обставин справи має оцінити на предмет поважності причини пропуску встановленого законом процесуального строку і залежно від встановленого постановити ухвалу про поновлення або відмову у поновленні цього строку.

Частиною 4 ст. 13 ГПК України зазначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Пропуск процесуального строку - це юридичний факт, який настає внаслідок бездіяльності уповноваженої особи в момент настання (або закінчення) цього строку з поважних причин чи з причини, що не можуть бути визнані такими, і такий, що породжує відповідні правові наслідки.

Апеляційний суд вважає наведені апелянтом обставини для поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення у даній справі необгрунтованими, а тому недостатніми для визнання їх поважними, у зв`язку з чим відповідне клопотання не підлягає задоволенню.

Апеляційний суд, також враховує, що згідно статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) та практику Європейського Суду з прав людини (далі - Суд) як джерело права.

Відповідно до прецедентної практики Суду одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який полягає, inter alia, у тому, що у разі винесення судом остаточного рішення у справі таке рішення не може бути піддано сумніву (рішення у справі Brumaresku v Romania [GC], N 28342/95, п. 61, ЄСПЛ 1999-VII).

Право на доступ до суду не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби (пункти 22 - 23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006 року, пункти 37-38 рішення у справі "Мушта проти України" від 18.11.2010 року).

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 261 ГПК України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо, зокрема, скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Таким чином, оскільки інших доводів та доказів щодо наявності причин пропуску процесуального строку з обґрунтуванням їх поважності, які б позбавляли скаржника можливості подати апеляційну скаргу у встановлений ст. 256 ГПК України строк, що могло б бути підставою для відновлення пропущеного процесуального строку, заявлене клопотання не містить, а тому, поважних підстав для відновлення пропущеного строку не вбачається та не встановлено судом апеляційної інстанції.

Зважаючи на викладене, Центральний апеляційний господарський суд дійшов висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Приватного будівельно-монтажного підприємства "Строїтель-П" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.02.2022р. у справі №904/9091/21.

Керуючись ст. ст. 119, 234, 256, п. 4 ч. 1 ст. 261, Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Визнати неповажними наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.02.2022р. у справі №904/9091/21.

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Приватного будівельно-монтажного підприємства "Строїтель-П" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.02.2022р. у справі №904/9091/21.

Апеляційну скаргу Приватного будівельно-монтажного підприємства "Строїтель-П" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.02.2022р. у справі №904/9091/21 та додані до неї матеріали повернути (надіслати) скаржнику.

Копію ухвали Центрального апеляційного господарського суду надіслати учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена в касаційному порядку, передбаченому ст.ст. 286 - 291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддяІ.М. Кощеєв

Суддя Е.В. Орєшкіна

Суддя О.В. Березкіна