Ухвала

від 28.10.2022 по справі 947/16591/22

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/16591/22

Провадження № 1-кс/947/10697/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.10.2022 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , яке погоджене прокурором Спеціалізованої екологічної прокуратури (на правах відділу) Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 120221600000000436 від 27.06.2022 року відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Красносілка Лиманського району Одеської області, громадянина України, українця, з вищою освітою, неодруженого, перебуваю чого на посаді директора у ТОВ «Веселий вітер», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , на розгляді відносно якого у Приморському районному суді м. Одеси перебуває обвинувальний акт за ч. 2 ст. 364 КК України,

підозрюваного у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

1.Фактичні обставини даного кримінального провадження та обґрунтування поданого клопотання.

Як вбачається з клопотання, розпорядженням Президента України від 21.01.2020 року № 30/2020-рп «Про призначення ОСОБА_7 головою Кілійської районної державної адміністрації Одеської області» ОСОБА_5 призначено головою Кілійської районної державної адміністрації Одеської області.

26.10.2022 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364 КК України за наступних обставин.

У березні 2021 року невстановлена особа подала до Кілійської районної державної адміністрації Одеської області від імені ОСОБА_8 , яка є рідною тіткою голови Кілійської районної державної адміністрації Одеської області ОСОБА_5 , заяву про передачу їй у власність земельної ділянки з кадастровим номером 5122310300:01:001:0086, площею 0,1 га для індивідуального дачного будівництва, яку ОСОБА_8 не підписувала. Заява адресована голові Кілійської районної державної адміністрації Одеської області ОСОБА_5 . До заяви додані копії паспорту громадянина України ОСОБА_8 серії НОМЕР_1 , виданого 14.08.1998 року Березівським РВ УМВС України в Одеській області; довідки про присвоєння ідентифікаційного номера платника податків ОСОБА_8 ; витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером 5122310300:01:001:0086, площею 0,1 га НВ-5116098312021, який містив завідомо неправдиві відомості про те, що земельна ділянка зареєстрована у Державному земельному кадастрі на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 24.02.2020 року, який виготовлений працівником товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕКТОР» ОСОБА_9 .

Поземельна книга стосовно земельної ділянки з кадастровим номером 5122310300:01:001:0086 відкрита 24.02.2021 року, що відповідно до п. 50 порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 року № 1051 (далі Порядок № 1051) є датою державної реєстрації земельної ділянки. Земельна ділянка з кадастровим номером 5122310300:01:001:0086 зареєстрована у Державному земельному кадастрі за відсутністю будь-якої документації із землеустрою, а проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 24.02.2020 року товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕКТОР» не розроблявся.

У ході розгляду заяви ОСОБА_8 , голова Кілійської районної державної адміністрації Одеської області ОСОБА_5 , маючи вищу юридичну освіту, будучи особою, яка несе відповідальність за виконання покладених на місцеві державні адміністрації завдання і за здійснення ними своїх повноважень (п. 1 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про місцеві державні адміністрації»), знаючи, що голови місцевих державних адміністрацій видають розпорядження одноособово і несуть за них відповідальність згідно із законодавством (ч. 1 ст. 41 Закону України «Про місцеві державні адміністрації»), діючи умисно, повторно, із корисливих мотивів, за попередньою змовою з іншою особою, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, зловживаючи владою, з метою одержання неправомірної вигоди у вигляді земельної ділянки ОСОБА_8 , яка є його рідною тіткою та близькою особою в розумінні ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції», використовуючи надану йому владу всупереч інтересам служби, достовірно знаючи, що йому заборонено використовувати свої службові повноваження або своє становище, пов`язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, а також він зобов`язаний не вчиняти дії та не приймати рішення в умовах реального конфлікту інтересів (ст. 22, п. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України

«Про запобігання корупції»), реалізуючи свої владні повноваження щодо розпорядження землями державної власності не в межах та не у спосіб, що передбачені законодавством України, а саме в порушення ст. 22, п. 3 ч. 1 ст. 28

Закону України «Про запобігання корупції», ч. 2 ст. 78, ч. 5 ст. 116, ч. 9 ст. 118, ч. 8 ст. 122, ч. 9 ст. 149 Земельного кодексу України, п. 5 ст. 27 Лісового кодексу України, перебуваючи в адміністративній будівлі Кілійської районної державної адміністрації Одеської області за адресою: Одеська область, Кілійський (нині Ізмаїльський) район, м. Кілія, вул. Миру, буд. 44, при відсутності проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_8 для індивідуального дачного будівництва, розробленого на підставі ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України та погодженого згідно з вимогами ст. 186-1 Земельного кодексу України, передбачаючи, що в результаті його дій державним інтересам буде спричинена шкода, оскільки рішення прийняте в умовах реального конфлікту інтересів, а саме: на користь близької особи, у будь-якому випадку є незаконним, без попереднього розгляду та погодження проекту розпорядження юридичним сектором апарату Кілійської районної державної адміністрації Одеської області, що є порушенням пункту 4 розділу І «Загальні засади» Положення, за наявністю чинного права користування державного підприємства «Ізмаїльське лісове господарство» земельною ділянкою лісогосподарського призначення, не маючи права розпоряджатися землями державної власності лісогосподарського призначення для нелісогосподарських потреб для індивідуального дачного будівництва, у березні 2021 року, більш точний час встановити не вбачається можливим, підписав розпорядження «Про надання у власність земельної ділянки державної власності гр. ОСОБА_8 для індивідуального дачного будівництва» № 37, яке датовано 17.03.2021 року, яким передав своїй рідній тітці ОСОБА_8 у власність земельну ділянку площею 0,1 га з кадастровим номером 5122310300:01:001:0086 для індивідуального дачного будівництва на території Приморської сільської ради Кілійського району Одеської області за межами населеного пункту, яка розташована в межах земельної ділянки, що перебуває у постійному користуванні державного підприємства «Ізмаїльське лісове господарство», а саме 1-го кварталу Вилківського лісництва державного підприємства «Ізмаїльське лісове господарство».

На підставі розпорядження голови Кілійської районної державної адміністрації Одеської області ОСОБА_5 «Про надання у власність земельної ділянки державної власності гр. ОСОБА_8 для індивідуального дачного будівництва» № 37 від 17.03.2021 року державним реєстратором Затишанської селищної ради Роздільнянського району Одеської області 14.05.2021 року зареєстровано право приватної власності ОСОБА_8 на земельну ділянку з кадастровим номером 5122310300:01:001:0086 і вона всупереч встановленому законом порядку, під виглядом безоплатної приватизації земельної ділянки громадянином України, вибула із власності держави.

За таких обставин, внаслідок зловживання владою головою Кілійської районної державної адміністрації Одеської області ОСОБА_5 його рідна тітка ОСОБА_8 отримала неправомірну вигоду у вигляді незаконно набутого права приватної власності на земельну ділянку із земель державної власності, яка перебувала у постійному користуванні державного підприємства «Ізмаїльське лісове господарство», що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам, оскільки станом на 14.05.2021 року, вартість незаконно отриманої ОСОБА_8 земельної ділянки з кадастровим номером 5122310300:01:001:0086 складала 288306,00 грн., що у 250 і більше разів перевищувало неоподаткований мінімум доходів громадян та відповідало критерію тяжких наслідків, визначених у примітці 4 до ст. 364 КК України.

На підставі викладеного, ОСОБА_5 органом досудового розслідування підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України за кваліфікуючими ознаками - зловживання владою, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для іншої фізичної особи використання службовою особою влади всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом інтересам держави.

Також, невстановлена особа у березні 2021 року подала до Кілійської районної державної адміністрації Одеської області заяву від ОСОБА_10 про передачу їй у власність земельної ділянки з кадастровим номером 5122310300:01:001:0087 площею 0,1 га для індивідуального дачного будівництва, яку ОСОБА_10 не підписувала. Заява адресована голові Кілійської районної державної адміністрації Одеської області ОСОБА_5 . До заяви ОСОБА_10 додані копії паспорту громадянина України ОСОБА_10 № НОМЕР_2 від 08.01.2019 року, довідки про присвоєння ідентифікаційного номера платника податків ОСОБА_10 ; довідки про реєстрацію місяці проживання ОСОБА_10 ; витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером 5122310300:01:001:0087 площею 0,1 га НВ-5116284412021, який містив завідомо неправдиві відомості про те, що земельна ділянка зареєстрована у Державному земельному кадастрі на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 24.02.2020 року, який виготовлений працівником товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕКТОР» ОСОБА_9 . Поземельна книга стосовно земельної ділянки з кадастровим номером 5122310300:01:001:0087 відкрита 24.02.2021 року, що відповідно до п. 50 Порядку № 1051 є датою державної реєстрації земельної ділянки. Земельна ділянка з кадастровим номером 5122310300:01:001:0087 зареєстрована у Державному земельному кадастрі за відсутністю будь-якої документації із землеустрою, а проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 24.02.2020 року товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕКТОР» не розроблявся.

У ході розгляду заяви ОСОБА_10 , голова Кілійської районної державної адміністрації Одеської області ОСОБА_5 , маючи вищу юридичну освіту, будучи особою, яка несе відповідальність за виконання покладених на місцеві державні адміністрації завдання і за здійснення ними своїх повноважень (п. 1 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про місцеві державні адміністрації»), знаючи та усвідомлюючи, що голови місцевих державних адміністрацій видають розпорядження одноособово і несуть за них відповідальність згідно із законодавством (ч. 1 ст. 41 Закону України «Про місцеві державні адміністрації»), діючи умисно, повторно, за попередньою змовою з іншою особою, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, переслідуючи корисливий мотив, зловживаючи владою, з метою одержання ОСОБА_10 неправомірної вигоди у вигляді земельної ділянки, використовуючи надану йому владу всупереч інтересам служби, достовірно знаючи, що йому заборонено використовувати свої службові повноваження або своє службове становище, пов`язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб (ст. 22 Закону України «Про запобігання корупції»), реалізуючи свої владні повноваження щодо розпорядження землями державної власності не в межах та не у спосіб, що передбачені законодавством України, а саме в порушення ст. 22 Закону України «Про запобігання корупції», ч. 2 ст. 78, ч. 5 ст. 116, ч. 9 ст. 118, ч. 8 ст. 122, ч. 9 ст. 149 Земельного кодексу України, п. 5 ст. 27 Лісового кодексу України, перебуваючи в адміністративній будівлі Кілійської районної державної адміністрації Одеської області за адресою: Одеська область, Кілійський (нині Ізмаїльський) район, м. Кілія, вул. Миру, буд. 44, при відсутності проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_10 для індивідуального дачного будівництва, розробленого на підставі ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України та погодженого згідно з вимогами ст. 186-1 Земельного кодексу України, без попереднього розгляду та погодження проекту розпорядження юридичним сектором апарату Кілійської районної державної адміністрації Одеської області, що є порушенням пункту 4 розділу І «Загальні засади» Положення, за наявністю чинного права користування державного підприємства «Ізмаїльське лісове господарство» земельною ділянкою лісогосподарського призначення, не маючи права розпоряджатися землями державної власності лісогосподарського призначення для нелісогосподарських потреб для індивідуального дачного будівництва, у березні 2021 року, більш точний час встановити не вбачається можливим, підписав розпорядження «Про надання у власність земельної ділянки державної власності гр. ОСОБА_10 для індивідуального дачного будівництва» № 39, яке датовано 17.03.2021 року, яким передав ОСОБА_10 у власність земельну ділянку площею 0,1 га з кадастровим номером 5122310300:01:001:0087 для індивідуального дачного будівництва на території Приморської сільської ради Кілійського району Одеської області за межами населеного пункту, яка розташована в межах земельної ділянки, що перебуває у постійному користуванні державного підприємства «Ізмаїльське лісове господарство», а саме 40-го кварталу Вилківського лісництва державного підприємства «Ізмаїльське лісове господарство».

На підставі розпорядження голови Кілійської районної державної адміністрації Одеської області ОСОБА_5 «Про надання у власність земельної ділянки державної власності гр. ОСОБА_10 для індивідуального дачного будівництва» № 39 від 17.03.2021 року державним реєстратором Виконавчого комітету Кілійської міської ради Одеської області 14.04.2021 року зареєстровано право приватної власності ОСОБА_10 на земельну ділянку з кадастровим номером 5122310300:01:001:0087 і вона всупереч встановленому законом порядку, під виглядом безоплатної приватизації земельної ділянки громадянином України, вибула із власності держави.

За таких обставин, внаслідок зловживання владою головою Кілійської районної державної адміністрації Одеської області ОСОБА_5 , ОСОБА_10 отримала неправомірну вигоду у вигляді незаконно набутого права приватної власності на земельну ділянку із земель державної власності, яка перебувала у постійному користуванні державного підприємства «Ізмаїльське лісове господарство», що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам, оскільки станом на 14.04.2021 року вартість незаконно отриманої ОСОБА_10 земельної ділянки з кадастровим номером 5122310300:01:001:0087 складала 285271,20 грн., що у 250 і більше разів перевищувало неоподаткований мінімум доходів громадян та відповідало критерію тяжких наслідків, визначених у примітці 4 до ст. 364 КК України.

На підставі викладеного, ОСОБА_5 органом досудового розслідування підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України за кваліфікуючими ознаками: зловживання владою, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для іншої фізичної особи використання службовою особою влади всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом інтересам держави.

Також, у березні 2021 року невстановлена особа подала до Кілійської районної державної адміністрації Одеської області заяву від ОСОБА_11 , який є батьком голови Кілійської районної державної адміністрації Одеської області ОСОБА_5 , про передачу йому у власність земельної ділянки з кадастровим номером 5122310300:01:001:0085 площею 0,1 га для індивідуального дачного будівництва. Заява адресована голові Кілійської районної державної адміністрації Одеської області ОСОБА_5 . До заяви додані копії паспорту громадянина України ОСОБА_11 серії НОМЕР_3 , виданого 12.08.1996 року Суворовським РВ ОМУ УМВС України в Одеській області; довідки про присвоєння ідентифікаційного номера платника податків ОСОБА_11 ; витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером 5122310300:01:001:0085 площею 0,1 га НВ-5116098292021, який містив завідомо неправдиві відомості про те, що земельна ділянка зареєстрована у Державному земельному кадастрі на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 24.02.2020, який виготовлений працівником товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕКТОР» ОСОБА_9 .

Поземельна книга стосовно земельної ділянки з кадастровим номером 5122310300:01:001:0085 відкрита 22.02.2021 року, що відповідно до п. 50 Порядку

№ 1051 є датою державної реєстрації земельної ділянки. Земельна ділянка з кадастровим номером 5122310300:01:001:0085 зареєстрована у Державному земельному кадастрі за відсутністю будь-якої документації із землеустрою, а проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 24.02.2020 року товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕКТОР» не розроблявся.

У ході розгляду заяви ОСОБА_11 , голова Кілійської районної державної адміністрації Одеської області ОСОБА_5 , маючи вищу юридичну освіту, будучи особою, яка несе відповідальність за виконання покладених на місцеві державні адміністрації завдання і за здійснення ними своїх повноважень (п. 1 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про місцеві державні адміністрації»), знаючи, що голови місцевих державних адміністрацій видають розпорядження одноособово і несуть за них відповідальність згідно із законодавством (ч. 1 ст. 41 Закону України «Про місцеві державні адміністрації»), діючи умисно, повторно, із корисливих мотивів, за попередньою змовою з іншою особою, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, зловживаючи владою, з метою одержання неправомірної вигоди у вигляді земельної ділянки ОСОБА_11 , який є його батьком та близькою особою в розумінні ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції», використовуючи надану йому владу всупереч інтересам служби, достовірно знаючи, що йому заборонено використовувати свої службові повноваження або своє становище, пов`язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, а також він зобов`язаний не вчиняти дії та не приймати рішення в умовах реального конфлікту інтересів (ст. 22, п. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції»), реалізуючи свої владні повноваження щодо розпорядження землями державної власності не в межах та не у спосіб, що передбачені законодавством України, а саме в порушення ст. 22, п. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», ч. 2 ст. 78, ч. 5 ст. 116, ч. 9 ст. 118, ч. 8 ст. 122, ч. 9 ст. 149 Земельного кодексу України, п. 5 ст. 27 Лісового кодексу України, перебуваючи в адміністративній будівлі Кілійської районної державної адміністрації Одеської області за адресою: Одеська область, Кілійський (нині Ізмаїльський) район, м. Кілія, вул. Миру, буд. 44, при відсутності проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_8 для індивідуального дачного будівництва, розробленого на підставі ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України та погодженого згідно з вимогами ст. 186-1 Земельного кодексу України, передбачаючи, що в результаті його дій державним інтересам буде спричинена шкода, оскільки рішення прийняте в умовах реального конфлікту інтересів, а саме на користь близької особи, у будь-якому випадку є незаконним, без попереднього розгляду та погодження проекту розпорядження юридичним сектором апарату Кілійської районної державної адміністрації Одеської області, що є порушенням пункту 4 розділу І «Загальні засади» Положення, за наявністю чинного права користування державного підприємства «Ізмаїльське лісове господарство» земельною ділянкою лісогосподарського призначення, не маючи права розпоряджатися землями державної власності лісогосподарського призначення для нелісогосподарських потреб для індивідуального дачного будівництва, у березні 2021 року, більш точний час встановити не вбачається можливим, підписав розпорядження «Про надання у власність земельної ділянки державної власності гр. ОСОБА_11 для індивідуального дачного будівництва» № 45, яке датовано 17.03.2021 року, яким передав своєму батьку ОСОБА_11 у власність земельну ділянку площею 0,1 га з кадастровим номером 5122310300:01:001:0085 для індивідуального дачного будівництва на території Приморської сільської ради Кілійського району Одеської області за межами населеного пункту, яка розташована в межах земельної ділянки, що перебуває у постійному користуванні державного підприємства «Ізмаїльське лісове господарство», а саме 1-го кварталу Вилківського лісництва державного підприємства «Ізмаїльське лісове господарство».

На підставі розпорядження голови Кілійської районної державної адміністрації Одеської області ОСОБА_5 «Про надання у власність земельної ділянки державної власності гр. ОСОБА_11 для індивідуального дачного будівництва» № 45 від 17.03.2021 року державним реєстратором Затишанської селищної ради Роздільнянського району Одеської області 14.05.2021 року зареєстровано право приватної власності ОСОБА_11 на земельну ділянку з кадастровим номером 5122310300:01:001:0085 і вона всупереч встановленому законом порядку, під виглядом безоплатної приватизації земельної ділянки громадянином України, вибула із власності держави.

За таких обставин, внаслідок зловживання владою головою Кілійської районної державної адміністрації Одеської області ОСОБА_5 його батько ОСОБА_11 отримала неправомірну вигоду у вигляді незаконно набутого права приватної власності на земельну ділянку із земель державної власності, яка перебувала у постійному користуванні державного підприємства «Ізмаїльське лісове господарство», що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам, оскільки станом на 14.05.2021 року, вартість незаконно отриманої ОСОБА_11 земельної ділянки з кадастровим номером 5122310300:01:001:0085 складала 288306,00 грн, що у 250 і більше разів перевищувало неоподаткований мінімум доходів громадян та відповідало критерію тяжких наслідків, визначених у примітці 4 до ст. 364 КК України.

На підставі викладеного, ОСОБА_5 органом досудового розслідування обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України зловживання владою, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для іншої фізичної особи використання службовою особою влади всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом інтересам держави.

Сторона обвинувачення звертається до слідчого судді з клопотанням, обґрунтовуючи його тим, що під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: підозрюваний ОСОБА_5 може: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати, виготовити або спотворити будь-які речі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Враховуючи викладені вище обставини, сторона обвинувачення вважає, що менш суворі запобіжні заходи, не зможуть забезпечити уникнення вказаних ризиків та виконання покладених на підозрюваного ОСОБА_5 обов`язків, а тому прокурор звертається до суду з клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

2.Позиції учасників судового засідання.

Прокурор в судовому засіданні оголосивши подане клопотання підтримав його вимоги у повному обсязі та просив задовольнити.

Захисник підозрюваного заперечувала проти задоволення клопотання посилаючись на те, що підозра пред`явлена її підзахисному є необґрунтованою та жодним чином не підтвердженою доданими до клопотання матеріалами. Ризики зазначені у клопотанні сторони обвинувачення також є необґрунтованими та не підтверджені жодними належними доказами, а є лише припущенням прокурора. Зазначила, що її підзахисний має постійне місце мешкання та місце роботи, за якими позитивно характеризується. Неодноразово був нагороджений подяками, не має наміру переховуватися від органу досудового розслідування та суду, а навпаки усіма можливими засобами намагатиметься довести свою невинуватість у інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях. Надавши у судовому засіданні письмове заперечення на клопотання прокурора просила відмовити у задоволення клопотання.

Підозрюваний підтримав думку свого захисника та просив відмовити прокурору у задоволенні клопотання з огляду на його необґрунтованість.

3. Норми законодавства, якими керується слідчий суддя при вирішенні клопотання про застосування запобіжного заходу.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; .5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1, ч. 4 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

4. Висновки слідчого судді.

Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, вислухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до наступного переконання.

4.1. Обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри за фактом вчинення ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364 КК України.

26.10.2022 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованих йому кримінальних правопорушень підтверджується зібраними у кримінальному провадженні матеріалами а саме: оригіналами Розпоряджень голови Кілійської районної державної адміністрації, а також документами на підставі яких їх прийнято (заяви, копії паспортів, коди), зокрема: «Про надання у власність земельної ділянки державної власності

гр. ОСОБА_8 для індивідуального дачного будівництва» від 17.03.2021 року за № 37, яким передано у приватну власність земельну ділянку з кадастровим номером 5122310300:01:001:0086; «Про надання у власність земельної ділянки державної власності

гр. ОСОБА_11 для індивідуального дачного будівництва» від 17.03.2021 року за № 45, яким передано у приватну власність земельну ділянку з кадастровим номером 5122310300:01:001:0085; «Про надання у власність земельної ділянки державної власності

гр. ОСОБА_10 для індивідуального дачного будівництва» від 17.03.2021 року за № 39, яким передано у приватну власність земельну ділянку з кадастровим номером 5122310300:01:001:0087; висновком експерта ОНДІСЕ за результатами проведення земельно-технічної та оціночно-земельної експертизи №22-3309/3310 від 26.09.2022 року, яким підтверджено, що земельні ділянки з кадастровими номерами 5122310300:01:001:0086, 5122310300:01:001:0085, накладаються на земельну ділянку, яка перебуває у постійному користуванні ДП «Ізмальське лісове господарство» - квартал 1 виділ 3, а земельна ділянка 5122310300:01:001:0087 до кварталу 40 виділ 42 відповідно до матеріалів лісовпорядкування 2013 року. Площа накладання складання 100%., ринкова вартість отриманої ОСОБА_8 земельної ділянки з кадастровим номером 5122310300:01:001:0086 станом на 17.03.2021 року згідно вказаного висновку складає 285271,20 грн. (двісті вісімдесят п`ять тисяч двісті сімдесят одна гривня двадцять копійок), ринкова вартість станом на 14.05.2021 року згідно вказаного висновку складає 288306,20 грн. (двісті вісімдесят вісім тисяч триста шість гривень ноль копійок); ринкова вартість отриманої ОСОБА_11 земельної ділянки з кадастровим номером 5122310300:01:001:0085 станом на 17.03.2021 року згідно вказаного висновку складає 285271,20 грн. (двісті вісімдесят п`ять тисяч двісті сімдесят одна гривня двадцять копійок), ринкова вартість станом на 14.05.2021 року згідно вказаного висновку складає 288306,20 грн. (двісті вісімдесят вісім тисяч триста шість гривень нуль копійок); ринкова вартість отриманої ОСОБА_10 земельної ділянки з кадастровим номером 5122310300:01:001:0087 станом на 17.03.2021 року згідно вказаного висновку складає 285271,20 грн (двісті вісімдесят п`ять тисяч двісті сімдесят одна гривня двадцять копійок), ринкова вартість станом на 14.05.2021 року згідно вказаного висновку складає 288306,20 грн (двісті вісімдесят вісім тисяч триста шість гривень нуль копійок); висновком експерта Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз (Надалі ОНДІСЕ) судової-почеркознавчої експертизи №22-3495 від 22.09.2022 року, яким підтверджено, що підпис у графі «Голова Вячеслав СЕМЕНЮК» в усіх вказаних вище оригіналах розпоряджень виконаний самим ОСОБА_5 ; запитом прокурора від 03.08.2022 року №12-710ВИХ-22 у порядку ст. 93 КПК України до директора ДП «Ізмаїльське лісове господарство» з метою отримання правовстановлюючих документів на земельні ділянки державного лісового фонду; відповіддю ДП «Ізмаїльське лісове господарство» від 05.08.2022 року №157 з додатками, в якій містить інформація, що земельні ділянки з кадастровими номерами 5122310300:01:001:0085, 5122310300:01:001:0086, 5122310300:01:001:0087 відносяться до земель Державного лісового фонду, дозвіл на видачу кадастрових номерів ДП «Ізмаїльське лісове господарство» не надавало, тому підстав для їх вилучення немає. Крім того, вказана відповідь підтверджує, що земельні ділянки входять до складу Дунайського біосферного заповідника; протоколом огляду земельних ділянок з кадастровими номерами 5122310300:01:001:0085,5122310300:01:001:0086, 5122310300:01:001:0087; повідомленням про підозру ОСОБА_5 та іншими доказами, які в сукупності підтверджують обставини кримінального правопорушення та відповідають критерію належності та допустимості.

Зважаючи на дані, які містяться в наданих слідчому судді матеріалах, а також приймаючи до уваги п. 175 рішення ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.07.2011 року, згідно якого термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, слідчий суддя вважає доведеним у судовому засіданні наявність обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364 КК України.

Посилання сторони захисту на необґрунтованість пред`явленої підозрюваному ОСОБА_5 підозри не знайшли свого підтвердження під дослідження слідчим суддею матеріалів, доданих до клопотання сторони обвинувачення.

При цьому, слідчий суддя акцентує увагу, що слідчий суддя не вирішує питання винуватості особи у вчиненні тих чи інших кримінальних правопорушень, а лише на підставі долучених до клопотання доказів, вирішує питання наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення таких кримінальних правопорушень.

4.2. Обставини, які свідчать про наявність/відсутність в рамках даного кримінального провадження ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

При розгляді клопотання сторони обвинувачення, слідчий суддя бере до уваги те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжких кримінальних правопорушень, які передбачають покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років.

Так, враховуючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364 КК України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення, слідчий суддя приходить до переконання, що наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ризик у вигляді можливого переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду.

Сторона захисту заперечує проти наявності вказаного ризику лише з огляду на тяжкість покарання яке загрожує підозрюваному та вважає його необґрунтованим.

Аналізуючи вказаний ризик також в контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Panchenko v. Russia (Панченко проти Росії)). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v. Moldova (Бекчиєв проти Молдови)).

Розглядаючи ризик переховування підозрюваного в контексті практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя звертає увагу на наступне: підозрюваний ОСОБА_5 неодружений, з підозрою, пред`явленою йому не погоджується, що обґрунтовує ризик можливого його переховування від органу досудового розслідування та суду.

Також слідчий суддя відхиляючи заперечення сторони захисту вважає обґрунтованим ризик того, що підозрюваний може знищити, сховати або спотворити документи, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення з огляду на те, що органом досудового розслідування наразі не вилучені оригінали розпоряджень щодо передачі земельних ділянок у приватну власність та користування, які прийняті та підписані підозрюваним ОСОБА_5 , а також документи, які стали підставами для їх прийняття, у тому числі звернення від осіб, а також додатків до них, так як на даний час досудовим слідством встановлюються обставини імовірного вчинення кримінальних правопорушень.

Враховуючи такожте,що підозрюваному ОСОБА_5 при ознайомленіз матеріаламикримінального провадженнястануть відоміанкетні данісвідків,які вподальшому,будуть допитуватисябезпосередньо судом,у випадкунаправлення обвинувальногоакту досуду,крім тогосторона обвинуваченнязазначає,що натеперішній часу кримінальномупровадженні недопитано усіхсвідків, у тому числі не усіх службових осіб Кілійської РДА Одеської області, які погоджували розпорядження про передачу земельної ділянки на користь ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , ОСОБА_10 та перебували у підпорядкуванні ОСОБА_5 , тобто на даний час не допитано всіх працівників відділу діловодства, правового сектору (юриста) та контролю апарату Кілійської РДА щодо обставин та часу погодження ними вказаних розпоряджень, часу прийому звернень, покази яких мають істотне значення для проведення повного, всебічного та неупередженого досудового розслідування, а отже, слідчий суддя приходить до переконання про існування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ризику можливого незаконного впливу підозрюваним на свідків, схиляючи їх до надання неправдивих показань, з метою уникнення кримінальної відповідальності.

В частині посилання сторони обвинувачення на існування в рамках кримінального провадження ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя погоджується із стороною захисту та вважає, що вказаний ризик не знайшов свого підтвердження в матеріалах доданих в обґрунтування клопотання.

Так, вказаний ризик не є обґрунтований, оскільки стороною обвинувачення не надано даних, що вказують на те, що підозрюваний ОСОБА_5 раніше судимий.

4.3. Обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий суддя враховує, що згідно ч. 1 ст. 176 КПК України, тримання під вартою є найсуворішим запобіжним заходом, при цьому більш м`якими запобіжними заходами по відношенню до нього є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) домашній арешт. Метою ж застосування того чи іншого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання встановленим в ході розгляду клопотання ризикам (ч. 1 ст. 177 КПК України).

Підстав для застосування інших більш м`яких запобіжних заходів відносно підозрюваного ОСОБА_5 в судовому засіданні встановлено не було, зокрема з огляду на те, що ОСОБА_5 свою вину у вчиненому не визнає в жодному прояві, а тому застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та особистого зобов`язання є недоцільним, з огляду на м`якість, а також встановлені в судовому засіданні ризики, адже не забезпечить належне виконання підозрюваним обов`язків.

З огляду на фактичні обставини даного кримінального провадження, встановлені в ході розгляду даного клопотання відомості, в тому числі які стосуються наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення підозрюваним ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364 КК України, а також наявних в рамках даного кримінального провадження ризиків, забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного можливо шляхом застосування відносно такої особи виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а відтак підстав для застосування відносно останнього більш м`якого запобіжного заходу слідчим суддею встановлено не було.

4.4. Відомості, які враховуються слідчим суддею при визначенні підозрюваному розміру застави.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Зокрема, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину (до даної категорії належить підозрювана), складає від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 198480 грн.

Проте, слідчий суддя вважає, що вказаний розмір застави не зможе вплинути на ризики, які наявні на даний момент та встановлені в судовому засіданні обставини як щодо вчинення злочинів так і щодо особи підозрюваного ОСОБА_5 .

Разом з цим, відповідно до абзацу другого ч. 5 ст. 188 КПК України, у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Слідчий суддяпри визначеннірозміру заставивраховує соціально-майновийстан підозрюваного ОСОБА_5 та розмірвартості земельнихділянок,які незаконнобуло переданоу власністьосіб,що спричинилотяжкі наслідкиохоронюваним закономдержавним інтересам,погоджується ізстороною обвинуваченняв тійчастині,щозастава у межах, визначених п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України не здатна в повній мірі забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та вважає за необхідне в даному випадку визначити розмір застави у розмірі 300 (трьохсот) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 744 300 (сімсот сорок чотири тисячі триста) гривень.

При цьому, слідчий суддя вважає, що застава у вказаному розмірі здатна у разі її внесення забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_5 процесуальних обов`язків, а саме: вказаний розмір застави здатний стримувати можливу протиправну поведінку підозрюваного під загрозою звернення застави в дохід держави.

Керуючись ст. ст. 176-178,182-184,193,194, 196 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , яке погоджене прокурором Спеціалізованої екологінчої прокуратури (на правах відділу) Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 120221600000000436 від 27.06.2022 року відносно ОСОБА_5 задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Держаній установі «Одеський слідчий ізолятор» строком до 26.12.2022 року, в межах строку досудового розслідування.

Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_5 обов`язків, передбачених КПК України у розмірі 300 (трьохсот) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 744 300 (сімсот сорок чотири тисячі триста) гривень.

Роз`яснити підозрюваному, що підозрюваний або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на розрахунковий рахунок UA418201720355249001000005435, код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача ДКСУ м. Київ, МФО 820172, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.

У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_5 строком до 26.12.2022 року, в межах строку досудового розслідування, наступні процесуальні обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:

1. прибувати до органу досудового розслідування та/або суду за першою вимогою;

2. не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу прокурора або суду;

3. повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4. утримуватися від спілкування зі свідками у вказаному кримінальному провадженні;

5. здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що відповідно до ч. ч. 8, 10, 11 ст. 182 КПК України, у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя ОСОБА_1