Ухвала

від 14.12.2022 по справі 947/16591/22

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/16591/22

Провадження № 1-кс/947/12652/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.12.2022 року cлідчийсуддяКиївського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні в м. Одесі клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , яке погоджене прокурором Спеціалізованої екологічної прокуратури (на правах відділу) Одеської обласної прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна в рамках кримінального провадження № 12022160000000436 від 27.06.2022 року за ознаками складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 27 ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 364 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з клопотання, слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Одеській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022160000000436 від 27.06.2022 року за ознаками складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 27 ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 364 КК України.

В рамках вказаного кримінального провадження слідчий за погодженням з прокурором звернувся до слідчого судді із клопотанням про накладення арешту на земельні ділянки з кадастровими номерами: 5122310300:01:001:0085, 5122310300:01:001:0086, 5122310300:01:001:0087, які належать на праві власності ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .

Прокурор та слідчий в судове засідання не з`явились, проте від слідчого надійшла до суду заява, в якій він зазначив, що клопотання підтримує в повному обсязі, просить його задовольнити та розглянути у його відсутність.

Згідно вимог ч. 2 ст. 172 КПК України, за клопотанням сторони обвинувачення, слідчий суддя вважає за можливе розглянути клопотання про накладення арешту на майно без виклику власників майна, з метою забезпечення арешту майна, в цілях запобігання його відчуження.

Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання сторони обвинувачення підлягає задоволенню з наступних підстав.

Стаття 41 Конституції України закріплює положення про те, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до п. 1, 2 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходом забезпечення кримінального провадження є, зокрема, арешт майна.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи.

У відповідності до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Як свідчить практика Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), найчастіше втручання в право власності фізичних та юридичних осіб відбувається з боку державних органів, зокрема, органів виконавчої влади, іноді органів законодавчої й судової влади, шляхом прийняття законодавчих актів чи при винесенні незаконного рішення суду, тоді як ст.1 Першого Протоколу до Європейської конвенції з прав людини забороняє будь-яке невиправдане втручання державних органів.

Так, відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі "АГОСІ" проти Сполученого Королівства" (AGOSI v. the United Kingdom від 24 жовтня 1986 року, серія А, № 108, п. 52). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.

Дослідивши клопотання та долучені до нього матеріали, слідчий суддя вважає встановленим в судовому засіданні те, що відносно земельних ділянок з кадастровими номерами: 5122310300:01:001:0085, 5122310300:01:001:0086, 5122310300:01:001:0087, існує сукупність достатніх підстав вважати, що вони є об`єктами кримінально протиправних дій, а також можуть містити інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тобто відповідають критеріям ст. 98 КПК України.

Крім того, на теперішній час існує реальна загроза щодо вчинення невстановленими особами протиправних дій відносно зазначених об`єктів нерухомого майна, а тому існує необхідність у його збереженні.

На підставі викладеного, враховуючи обґрунтованість клопотання сторони обвинувачення, наявність достатніх підстав вважати, що зазначені у клопотанні земельні ділянки, з необхідністю арешту яких звертається сторона обвинувачення, можуть бути об`єктами кримінально протиправних дій, в цілях забезпечення їх збереження, виключення можливості відчуження, передачі майна, та забезпечення повноти, всебічності та неупередженості досудового розслідування, слідчий суддя приходить до висновку, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права та інтереси власників майна, про які йдеться в клопотанні, та якого такі особи зазнають внаслідок застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, а тому клопотання сторони обвинувачення підлягає задоволенню.

Також, враховуючи ризик переоформлення, відчуження, а також вчинення незаконних реєстраційних дій, відносно об`єктів нерухомого майна, слідчий суддя вважає за необхідне накласти заборону на відчуження, розпорядження та користування нерухомим майном чи вчинення будь-яких інших юридично значимих дій відносно нього, в тому числі зміни власника та здійснення буд-яких реєстраційних дій.

Керуючись ст. ст. 98, 131, 170-173 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , яке погоджене прокурором Спеціалізованої екологічної прокуратури (на правах відділу) Одеської обласної прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна в рамках кримінального провадження № 12022160000000436 від 27.06.2022 року за ознаками складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 27 ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 364 КК України задовольнити.

Накласти арешт із забороною відчуження, розпорядження та користування на земельні ділянки з кадастровими номерами: 5122310300:01:001:0085, 5122310300:01:001:0086, 5122310300:01:001:0087, які згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна належать на праві власності ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 .

Виконання ухвали покласти на слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 .

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти діб з дня її проголошення до Одеського апеляційного суду.

Слідчий суддя ОСОБА_1 ОСОБА_8