Ухвала

від 13.12.2022 по справі 947/16591/22

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 11-сс/813/1609/22

Справа № 947/16591/22 1-кс/947/10697/22 Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач ОСОБА_2

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

13.12.2022 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Одеського апеляційного суду в складі:

головуючого судді - ОСОБА_2 ,

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю: секретаря ОСОБА_5 ,

прокурора - ОСОБА_6 ,

захисника - адвоката ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщення суду матеріали провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 , в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 28 жовтня 2022 року, якою відносно

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Красносілка, Лиманського р-ну, Одеської обл., громадянина України, освіта вища, не одруженого, працюючого на посаді директора ТОВ «Веселий вітер», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, на розгляді відносно якого у Приморському районному суду м. Одеси перебуває обвинувальний акт за ч. 2 ст. 364 КК України,

підозрюваного увчиненні кримінальнихправопорушень, передбачених ч.2ст.364 КК України, обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою до 26 грудня 2022 року, з визначенням застави в розмірі 300 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осію, що складає 744300 грн., а в разі її внесення з покладенням на нього певних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України,

ВСТАНОВИЛА:

Органом досудового розслідування ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні вищевказаних кримінальних правопорушень за наступних обставин.

Так, розпорядженням Президента України від 21.01.2020 року № 30/2020-рп «Про призначення ОСОБА_10 головою Кілійської районної державної адміністрації Одеської області» ОСОБА_8 призначено головою Кілійської районної державної адміністрації Одеської області.

У березні 2021 року невстановлена особа подала до Кілійської районної державної адміністрації Одеської області від імені ОСОБА_11 , яка є рідною тіткою голови Кілійської районної державної адміністрації Одеської області ОСОБА_8 , заяву про передачу їй у власність земельної ділянки з кадастровим номером 5122310300:01:001:0086, площею 0,1 га для індивідуального дачного будівництва, яку ОСОБА_11 не підписувала. Заява адресована голові Кілійської районної державної адміністрації Одеської області ОСОБА_8 . До заяви додані копії паспорту громадянина України ОСОБА_11 серії НОМЕР_1 , виданого 14.08.1998 року Березівським РВ УМВС України в Одеській області; довідки про присвоєння ідентифікаційного номера платника податків ОСОБА_11 ; витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером 5122310300:01:001:0086, площею 0,1 га НВ-5116098312021, який містив завідомо неправдиві відомості про те, що земельна ділянка зареєстрована у Державному земельному кадастрі на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 24.02.2020 року, який виготовлений працівником товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕКТОР» ОСОБА_12 .

Поземельна книга стосовно земельної ділянки з кадастровим номером 5122310300:01:001:0086 відкрита 24.02.2021 року, що відповідно до п. 50 порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 року № 1051 (далі Порядок № 1051) є датою державної реєстрації земельної ділянки. Земельна ділянка з кадастровим номером 5122310300:01:001:0086 зареєстрована у Державному земельному кадастрі за відсутністю будь-якої документації із землеустрою, а проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 24.02.2020 року товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕКТОР» не розроблявся.

У ході розгляду заяви ОСОБА_11 , голова Кілійської районної державної адміністрації Одеської області ОСОБА_8 , маючи вищу юридичну освіту, будучи особою, яка несе відповідальність за виконання покладених на місцеві державні адміністрації завдання і за здійснення ними своїх повноважень (п. 1 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про місцеві державні адміністрації»), знаючи, що голови місцевих державних адміністрацій видають розпорядження одноособово і несуть за них відповідальність згідно із законодавством (ч. 1 ст. 41 Закону України «Про місцеві державні адміністрації»), діючи умисно, повторно, із корисливих мотивів, за попередньою змовою з іншою особою, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, зловживаючи владою, з метою одержання неправомірної вигоди у вигляді земельної ділянки ОСОБА_11 , яка є його рідною тіткою та близькою особою в розумінні ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції», використовуючи надану йому владу всупереч інтересам служби, достовірно знаючи, що йому заборонено використовувати свої службові повноваження або своє становище, пов`язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, а також він зобов`язаний не вчиняти дії та не приймати рішення в умовах реального конфлікту інтересів (ст. 22, п. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України

«Про запобігання корупції»), реалізуючи свої владні повноваження щодо розпорядження землями державної власності не в межах та не у спосіб, що передбачені законодавством України, а саме в порушення ст. 22, п. 3 ч. 1 ст. 28

Закону України «Про запобігання корупції», ч. 2 ст. 78, ч. 5 ст. 116, ч. 9 ст. 118, ч. 8 ст. 122, ч. 9 ст. 149 Земельного кодексу України, п. 5 ст. 27 Лісового кодексу України, перебуваючи в адміністративній будівлі Кілійської районної державної адміністрації Одеської області за адресою: Одеська область, Кілійський (нині Ізмаїльський) район, м. Кілія, вул. Миру, буд. 44, при відсутності проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_11 для індивідуального дачного будівництва, розробленого на підставі ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України та погодженого згідно з вимогами ст. 186-1 Земельного кодексу України, передбачаючи, що в результаті його дій державним інтересам буде спричинена шкода, оскільки рішення прийняте в умовах реального конфлікту інтересів, а саме: на користь близької особи, у будь-якому випадку є незаконним, без попереднього розгляду та погодження проекту розпорядження юридичним сектором апарату Кілійської районної державної адміністрації Одеської області, що є порушенням пункту 4 розділу І «Загальні засади» Положення, за наявністю чинного права користування державного підприємства «Ізмаїльське лісове господарство» земельною ділянкою лісогосподарського призначення, не маючи права розпоряджатися землями державної власності лісогосподарського призначення для нелісогосподарських потреб для індивідуального дачного будівництва, у березні 2021 року, більш точний час встановити не вбачається можливим, підписав розпорядження «Про надання у власність земельної ділянки державної власності гр. ОСОБА_11 для індивідуального дачного будівництва» № 37, яке датовано 17.03.2021 року, яким передав своїй рідній тітці ОСОБА_11 у власність земельну ділянку площею 0,1 га з кадастровим номером 5122310300:01:001:0086 для індивідуального дачного будівництва на території Приморської сільської ради Кілійського району Одеської області за межами населеного пункту, яка розташована в межах земельної ділянки, що перебуває у постійному користуванні державного підприємства «Ізмаїльське лісове господарство», а саме 1-го кварталу Вилківського лісництва державного підприємства «Ізмаїльське лісове господарство».

На підставі розпорядження голови Кілійської районної державної адміністрації Одеської області ОСОБА_8 «Про надання у власність земельної ділянки державної власності гр. ОСОБА_11 для індивідуального дачного будівництва» № 37 від 17.03.2021 року державним реєстратором Затишанської селищної ради Роздільнянського району Одеської області 14.05.2021 року зареєстровано право приватної власності ОСОБА_11 на земельну ділянку з кадастровим номером 5122310300:01:001:0086 і вона всупереч встановленому законом порядку, під виглядом безоплатної приватизації земельної ділянки громадянином України, вибула із власності держави.

За таких обставин, внаслідок зловживання владою головою Кілійської районної державної адміністрації Одеської області ОСОБА_8 його рідна тітка ОСОБА_11 отримала неправомірну вигоду у вигляді незаконно набутого права приватної власності на земельну ділянку із земель державної власності, яка перебувала у постійному користуванні державного підприємства «Ізмаїльське лісове господарство», що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам, оскільки станом на 14.05.2021 року, вартість незаконно отриманої ОСОБА_11 земельної ділянки з кадастровим номером 5122310300:01:001:0086 складала 288306,00 грн., що у 250 і більше разів перевищувало неоподаткований мінімум доходів громадян та відповідало критерію тяжких наслідків, визначених у примітці 4 до ст. 364 КК України.

На підставі викладеного, ОСОБА_8 органом досудового розслідування підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України за кваліфікуючими ознаками - зловживання владою, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для іншої фізичної особи використання службовою особою влади всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом інтересам держави.

Також, невстановлена особа у березні 2021 року подала до Кілійської районної державної адміністрації Одеської області заяву від ОСОБА_13 про передачу їй у власність земельної ділянки з кадастровим номером 5122310300:01:001:0087 площею 0,1 га для індивідуального дачного будівництва, яку ОСОБА_13 не підписувала. Заява адресована голові Кілійської районної державної адміністрації Одеської області ОСОБА_8 . До заяви ОСОБА_13 додані копії паспорту громадянина України ОСОБА_13 № НОМЕР_2 від 08.01.2019 року, довідки про присвоєння ідентифікаційного номера платника податків ОСОБА_13 ; довідки про реєстрацію місяці проживання ОСОБА_13 ; витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером 5122310300:01:001:0087 площею 0,1 га НВ-5116284412021, який містив завідомо неправдиві відомості про те, що земельна ділянка зареєстрована у Державному земельному кадастрі на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 24.02.2020 року, який виготовлений працівником товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕКТОР» ОСОБА_12 . Поземельна книга стосовно земельної ділянки з кадастровим номером 5122310300:01:001:0087 відкрита 24.02.2021 року, що відповідно до п. 50 Порядку № 1051 є датою державної реєстрації земельної ділянки. Земельна ділянка з кадастровим номером 5122310300:01:001:0087 зареєстрована у Державному земельному кадастрі за відсутністю будь-якої документації із землеустрою, а проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 24.02.2020 року товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕКТОР» не розроблявся.

У ході розгляду заяви ОСОБА_13 , голова Кілійської районної державної адміністрації Одеської області ОСОБА_8 , маючи вищу юридичну освіту, будучи особою, яка несе відповідальність за виконання покладених на місцеві державні адміністрації завдання і за здійснення ними своїх повноважень (п. 1 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про місцеві державні адміністрації»), знаючи та усвідомлюючи, що голови місцевих державних адміністрацій видають розпорядження одноособово і несуть за них відповідальність згідно із законодавством (ч. 1 ст. 41 Закону України «Про місцеві державні адміністрації»), діючи умисно, повторно, за попередньою змовою з іншою особою, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, переслідуючи корисливий мотив, зловживаючи владою, з метою одержання ОСОБА_13 неправомірної вигоди у вигляді земельної ділянки, використовуючи надану йому владу всупереч інтересам служби, достовірно знаючи, що йому заборонено використовувати свої службові повноваження або своє службове становище, пов`язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб (ст. 22 Закону України «Про запобігання корупції»), реалізуючи свої владні повноваження щодо розпорядження землями державної власності не в межах та не у спосіб, що передбачені законодавством України, а саме в порушення ст. 22 Закону України «Про запобігання корупції», ч. 2 ст. 78, ч. 5 ст. 116, ч. 9 ст. 118, ч. 8 ст. 122, ч. 9 ст. 149 Земельного кодексу України, п. 5 ст. 27 Лісового кодексу України, перебуваючи в адміністративній будівлі Кілійської районної державної адміністрації Одеської області за адресою: Одеська область, Кілійський (нині Ізмаїльський) район, м. Кілія, вул. Миру, буд. 44, при відсутності проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_13 для індивідуального дачного будівництва, розробленого на підставі ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України та погодженого згідно з вимогами ст. 186-1 Земельного кодексу України, без попереднього розгляду та погодження проекту розпорядження юридичним сектором апарату Кілійської районної державної адміністрації Одеської області, що є порушенням пункту 4 розділу І «Загальні засади» Положення, за наявністю чинного права користування державного підприємства «Ізмаїльське лісове господарство» земельною ділянкою лісогосподарського призначення, не маючи права розпоряджатися землями державної власності лісогосподарського призначення для нелісогосподарських потреб для індивідуального дачного будівництва, у березні 2021 року, більш точний час встановити не вбачається можливим, підписав розпорядження «Про надання у власність земельної ділянки державної власності гр. ОСОБА_13 для індивідуального дачного будівництва» № 39, яке датовано 17.03.2021 року, яким передав ОСОБА_13 у власність земельну ділянку площею 0,1 га з кадастровим номером 5122310300:01:001:0087 для індивідуального дачного будівництва на території Приморської сільської ради Кілійського району Одеської області за межами населеного пункту, яка розташована в межах земельної ділянки, що перебуває у постійному користуванні державного підприємства «Ізмаїльське лісове господарство», а саме 40-го кварталу Вилківського лісництва державного підприємства «Ізмаїльське лісове господарство».

На підставі розпорядження голови Кілійської районної державної адміністрації Одеської області ОСОБА_8 «Про надання у власність земельної ділянки державної власності гр. ОСОБА_13 для індивідуального дачного будівництва» № 39 від 17.03.2021 року державним реєстратором Виконавчого комітету Кілійської міської ради Одеської області 14.04.2021 року зареєстровано право приватної власності ОСОБА_13 на земельну ділянку з кадастровим номером 5122310300:01:001:0087 і вона всупереч встановленому законом порядку, під виглядом безоплатної приватизації земельної ділянки громадянином України, вибула із власності держави.

За таких обставин, внаслідок зловживання владою головою Кілійської районної державної адміністрації Одеської області ОСОБА_8 , ОСОБА_13 отримала неправомірну вигоду у вигляді незаконно набутого права приватної власності на земельну ділянку із земель державної власності, яка перебувала у постійному користуванні державного підприємства «Ізмаїльське лісове господарство», що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам, оскільки станом на 14.04.2021 року вартість незаконно отриманої ОСОБА_13 земельної ділянки з кадастровим номером 5122310300:01:001:0087 складала 285271,20 грн., що у 250 і більше разів перевищувало неоподаткований мінімум доходів громадян та відповідало критерію тяжких наслідків, визначених у примітці 4 до ст. 364 КК України.

На підставі викладеного, ОСОБА_8 органом досудового розслідування підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України за кваліфікуючими ознаками: зловживання владою, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для іншої фізичної особи використання службовою особою влади всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом інтересам держави.

Також, у березні 2021 року невстановлена особа подала до Кілійської районної державної адміністрації Одеської області заяву від ОСОБА_14 , який є батьком голови Кілійської районної державної адміністрації Одеської області ОСОБА_8 , про передачу йому у власність земельної ділянки з кадастровим номером 5122310300:01:001:0085 площею 0,1 га для індивідуального дачного будівництва. Заява адресована голові Кілійської районної державної адміністрації Одеської області ОСОБА_8 . До заяви додані копії паспорту громадянина України ОСОБА_14 серії НОМЕР_3 , виданого 12.08.1996 року Суворовським РВ ОМУ УМВС України в Одеській області; довідки про присвоєння ідентифікаційного номера платника податків ОСОБА_14 ; витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером 5122310300:01:001:0085 площею 0,1 га НВ-5116098292021, який містив завідомо неправдиві відомості про те, що земельна ділянка зареєстрована у Державному земельному кадастрі на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 24.02.2020, який виготовлений працівником товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕКТОР» ОСОБА_12 .

Поземельна книга стосовно земельної ділянки з кадастровим номером 5122310300:01:001:0085 відкрита 22.02.2021 року, що відповідно до п. 50 Порядку

№ 1051 є датою державної реєстрації земельної ділянки. Земельна ділянка з кадастровим номером 5122310300:01:001:0085 зареєстрована у Державному земельному кадастрі за відсутністю будь-якої документації із землеустрою, а проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 24.02.2020 року товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕКТОР» не розроблявся.

У ході розгляду заяви ОСОБА_14 , голова Кілійської районної державної адміністрації Одеської області ОСОБА_8 , маючи вищу юридичну освіту, будучи особою, яка несе відповідальність за виконання покладених на місцеві державні адміністрації завдання і за здійснення ними своїх повноважень (п. 1 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про місцеві державні адміністрації»), знаючи, що голови місцевих державних адміністрацій видають розпорядження одноособово і несуть за них відповідальність згідно із законодавством (ч. 1 ст. 41 Закону України «Про місцеві державні адміністрації»), діючи умисно, повторно, із корисливих мотивів, за попередньою змовою з іншою особою, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, зловживаючи владою, з метою одержання неправомірної вигоди у вигляді земельної ділянки ОСОБА_14 , який є його батьком та близькою особою в розумінні ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції», використовуючи надану йому владу всупереч інтересам служби, достовірно знаючи, що йому заборонено використовувати свої службові повноваження або своє становище, пов`язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, а також він зобов`язаний не вчиняти дії та не приймати рішення в умовах реального конфлікту інтересів (ст. 22, п. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції»), реалізуючи свої владні повноваження щодо розпорядження землями державної власності не в межах та не у спосіб, що передбачені законодавством України, а саме в порушення ст. 22, п. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», ч. 2 ст. 78, ч. 5 ст. 116, ч. 9 ст. 118, ч. 8 ст. 122, ч. 9 ст. 149 Земельного кодексу України, п. 5 ст. 27 Лісового кодексу України, перебуваючи в адміністративній будівлі Кілійської районної державної адміністрації Одеської області за адресою: Одеська область, Кілійський (нині Ізмаїльський) район, м. Кілія, вул. Миру, буд. 44, при відсутності проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_11 для індивідуального дачного будівництва, розробленого на підставі ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України та погодженого згідно з вимогами ст. 186-1 Земельного кодексу України, передбачаючи, що в результаті його дій державним інтересам буде спричинена шкода, оскільки рішення прийняте в умовах реального конфлікту інтересів, а саме на користь близької особи, у будь-якому випадку є незаконним, без попереднього розгляду та погодження проекту розпорядження юридичним сектором апарату Кілійської районної державної адміністрації Одеської області, що є порушенням пункту 4 розділу І «Загальні засади» Положення, за наявністю чинного права користування державного підприємства «Ізмаїльське лісове господарство» земельною ділянкою лісогосподарського призначення, не маючи права розпоряджатися землями державної власності лісогосподарського призначення для нелісогосподарських потреб для індивідуального дачного будівництва, у березні 2021 року, більш точний час встановити не вбачається можливим, підписав розпорядження «Про надання у власність земельної ділянки державної власності гр. ОСОБА_14 для індивідуального дачного будівництва» № 45, яке датовано 17.03.2021 року, яким передав своєму батьку ОСОБА_14 у власність земельну ділянку площею 0,1 га з кадастровим номером 5122310300:01:001:0085 для індивідуального дачного будівництва на території Приморської сільської ради Кілійського району Одеської області за межами населеного пункту, яка розташована в межах земельної ділянки, що перебуває у постійному користуванні державного підприємства «Ізмаїльське лісове господарство», а саме 1-го кварталу Вилківського лісництва державного підприємства «Ізмаїльське лісове господарство».

На підставі розпорядження голови Кілійської районної державної адміністрації Одеської області ОСОБА_8 «Про надання у власність земельної ділянки державної власності гр. ОСОБА_14 для індивідуального дачного будівництва» № 45 від 17.03.2021 року державним реєстратором Затишанської селищної ради Роздільнянського району Одеської області 14.05.2021 року зареєстровано право приватної власності ОСОБА_14 на земельну ділянку з кадастровим номером 5122310300:01:001:0085 і вона всупереч встановленому законом порядку, під виглядом безоплатної приватизації земельної ділянки громадянином України, вибула із власності держави.

За таких обставин, внаслідок зловживання владою головою Кілійської районної державної адміністрації Одеської області ОСОБА_8 його батько ОСОБА_14 отримала неправомірну вигоду у вигляді незаконно набутого права приватної власності на земельну ділянку із земель державної власності, яка перебувала у постійному користуванні державного підприємства «Ізмаїльське лісове господарство», що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам, оскільки станом на 14.05.2021 року, вартість незаконно отриманої ОСОБА_14 земельної ділянки з кадастровим номером 5122310300:01:001:0085 складала 288306,00 грн, що у 250 і більше разів перевищувало неоподаткований мінімум доходів громадян та відповідало критерію тяжких наслідків, визначених у примітці 4 до ст. 364 КК України.

На підставі викладеного, ОСОБА_8 органом досудового розслідування обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України зловживання владою, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для іншої фізичної особи використання службовою особою влади всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом інтересам держави.

Старший слідчий відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_15 звернувся до слідчого судді з клопотанням про обрання відносно підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 діб із визначенням застави в розмірі 403 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 1000000 гривень з підстав наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення у якому він підозрюється, ризиків, передбачених п.п. 1- 3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України та недоцільності застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 28 жовтня 2022 року, вищевказане клопотання слідчого задоволено частково, обрано відносно підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у виді тримання під вартою до 26 грудня 2022 року з визначенням застави в розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 744 300 гривень, а в разі її внесення з покладенням на нього певних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України,

Не погодившись з ухвалою слідчого судді захисник подала на неї апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого.

Апеляційна скарга мотивована доводами про неповноту судового розгляду та істотне порушення вимог КПК України.

Зокрема, зазначає про те, що слідчим не надано належних доказів, які б підтверджували наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінальних правопорушень, у яких він підозрюється.

Крім того, вказує на недоведеність існування ризиків, зазначених в клопотанні слідчого та оскаржуваній ухвалі слідчого судді, оскільки всі докази їх доведення є недопустимими.

Також, є недоведеним і те, чому інший, більш м`який запобіжний захід не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_8 .

Також, апелянт зазначає про неналежне врахування слідчим суддею даних про особу підозрюваного ОСОБА_8 , а саме те, що він має постійне місце реєстрації і проживання, до кримінальної відповідальності не притягувався, має на утриманні малолітню дитину та батьків пенсіонерів, позитивно характеризується за місцем мешкання.

Заслухавши суддю-доповідача, захисника на підтримання доводів апеляційної скарги, прокурора, який заперечував проти її задоволення, вивчивши матеріали провадження, перевіривши і обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши сторони в судових дебатах, колегія суддів приходить до наступного.

Прийняте слідчим суддею рішення ґрунтується на фактичних обставинах провадження та на вимогах кримінально-процесуального закону.

При вирішенні питання про застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчим суддею встановлено доведеність прокурором обставин, передбачених ст.194 ч.1 КПК України, а саме:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, а також запобігання спробам: - переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; - незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; - перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; - вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Як вбачається з матеріалів провадження 26 жовтня 2022 року ОСОБА_8 повідомлено про підозру вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України

На даному етапі обґрунтованість підозри ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, у якому він підозрюється, підтверджується отриманими під час досудового розслідування фактичними даними, які містяться в матеріалах кримінального провадження, зазначені в клопотанні слідчого та оскаржуваній ухвалі суду, а саме: - оригіналами Розпоряджень голови Кілійської районної державної адміністрації, а також документами на підставі яких їх прийнято (заяви, копії паспортів, коди), зокрема: «Про надання у власність земельної ділянки державної власності

гр. ОСОБА_11 для індивідуального дачного будівництва» від 17.03.2021 року за № 37, яким передано у приватну власність земельну ділянку з кадастровим номером 5122310300:01:001:0086; «Про надання у власність земельної ділянки державної власності

гр. ОСОБА_14 для індивідуального дачного будівництва» від 17.03.2021 року за № 45, яким передано у приватну власність земельну ділянку з кадастровим номером 5122310300:01:001:0085; «Про надання у власність земельної ділянки державної власності

гр. ОСОБА_13 для індивідуального дачного будівництва» від 17.03.2021 року за № 39, яким передано у приватну власність земельну ділянку з кадастровим номером 5122310300:01:001:0087; висновком експерта ОНДІСЕ за результатами проведення земельно-технічної та оціночно-земельної експертизи №22-3309/3310 від 26.09.2022 року, яким підтверджено, що земельні ділянки з кадастровими номерами 5122310300:01:001:0086, 5122310300:01:001:0085, накладаються на земельну ділянку, яка перебуває у постійному користуванні ДП «Ізмальське лісове господарство» - квартал 1 виділ 3, а земельна ділянка 5122310300:01:001:0087 до кварталу 40 виділ 42 відповідно до матеріалів лісовпорядкування 2013 року. Площа накладання складання 100%., ринкова вартість отриманої ОСОБА_11 земельної ділянки з кадастровим номером 5122310300:01:001:0086 станом на 17.03.2021 року згідно вказаного висновку складає 285271,20 грн. (двісті вісімдесят п`ять тисяч двісті сімдесят одна гривня двадцять копійок), ринкова вартість станом на 14.05.2021 року згідно вказаного висновку складає 288306,20 грн. (двісті вісімдесят вісім тисяч триста шість гривень ноль копійок); ринкова вартість отриманої ОСОБА_14 земельної ділянки з кадастровим номером 5122310300:01:001:0085 станом на 17.03.2021 року згідно вказаного висновку складає 285271,20 грн. (двісті вісімдесят п`ять тисяч двісті сімдесят одна гривня двадцять копійок), ринкова вартість станом на 14.05.2021 року згідно вказаного висновку складає 288306,20 грн. (двісті вісімдесят вісім тисяч триста шість гривень нуль копійок); ринкова вартість отриманої ОСОБА_13 земельної ділянки з кадастровим номером 5122310300:01:001:0087 станом на 17.03.2021 року згідно вказаного висновку складає 285271,20 грн (двісті вісімдесят п`ять тисяч двісті сімдесят одна гривня двадцять копійок), ринкова вартість станом на 14.05.2021 року згідно вказаного висновку складає 288306,20 грн (двісті вісімдесят вісім тисяч триста шість гривень нуль копійок); висновком експерта Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз (Надалі ОНДІСЕ) судової-почеркознавчої експертизи №22-3495 від 22.09.2022 року, яким підтверджено, що підпис у графі «Голова В`ячеслав СЕМЕНЮК» в усіх вказаних вище оригіналах розпоряджень виконаний самим ОСОБА_8 ; запитом прокурора від 03.08.2022 року №12-710ВИХ-22 у порядку ст. 93 КПК України до директора ДП «Ізмаїльське лісове господарство» з метою отримання правовстановлюючих документів на земельні ділянки державного лісового фонду; відповіддю ДП «Ізмаїльське лісове господарство» від 05.08.2022 року №157 з додатками, в якій містить інформація, що земельні ділянки з кадастровими номерами 5122310300:01:001:0085, 5122310300:01:001:0086, 5122310300:01:001:0087 відносяться до земель Державного лісового фонду, дозвіл на видачу кадастрових номерів ДП «Ізмаїльське лісове господарство» не надавало, тому підстав для їх вилучення немає. Крім того, вказана відповідь підтверджує, що земельні ділянки входять до складу Дунайського біосферного заповідника; протоколом огляду земельних ділянок з кадастровими номерами 5122310300:01:001:0085,5122310300:01:001:0086, 5122310300:01:001:0087; повідомленням про підозру ОСОБА_8 та іншими доказами, які в сукупності.

Зазначені докази, як кожний оремо, так і цілому повністю доводять наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінальних правопорушень, у яких він підозрюється.

Виходити з поняття "обґрунтована підозра", приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі "Нечипорук і Йонкало проти України", то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_8 до вчинення кримінальних правопорушень, у вчиненні яких він підозрюється, в клопотанні та доданих до нього матеріалах достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої йому підозри.

Крім того, слідчий суддя на даному етапі кримінального провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості, визнання особи винною чи невинною у вчиненні конкретного кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу, то з огляду на наведені в клопотанні слідчого та додані до нього матеріали, у колегії суддів є всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінальних правопорушень у яких він підозрюється.

Зазначене вказуєнанеспроможністьдоводів апеляційноїскаргизахисникапро те, що слідчим не надано належних доказів, які б підтверджували наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 інкримінованих йому кримінальних правопорушень.

Як вбачається з матеріалів ОСОБА_8 є особою працевлаштованою, що вказує на наявність у нього джерела доходу, має постійне місце реєстрації та проживання.

Разом, з тим ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні тяжких кримінальних правопорушень, в матеріал провадження відсутні відомості про його одруження та наявність родини, що вказує на відсутність у нього міцних соціальних зв`язків, а отже відсутність осіб, які б мали належний вплив на нього з метою забезпечення його належної процесуальної поведінки та запобіганню існуючим ризикам.

Крім того, як вбачається з матеріалів провадження на розгляді Приморського районного суду м. Одеси відносно підозрюваного ОСОБА_8 знадиться обвинувальний акт за його обвинуваченням у вчиненні аналогічних кримінальних правопорушень.

З урахуванням зазначеного та інших обставин кримінального провадження, даних про особу підозрюваного, а також тяжкості покарання, що загрожуватиме ОСОБА_8 у разі визнання його винним у вчиненні кримінальних правопорушень, у яких він підозрюється, є підстави стверджувати про існування ризиків, передбачених п.п. 1- 3 ч. 1 ст.177 КПК України, які зазначені в клопотанні слідчого та оскаржуваній ухвалі суду, та відсутності ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, з підстав зазначених в оскаржуваній ухвалі слідчого судді, зважаючи на що є неспроможними доводи апеляційної скарги захисника про те, що слідчим не надано належних доказів, які б підтверджували існування ризиків, зазначених в клопотанні про обрання запобіжного заходу.

Інші дані про особу підозрюваного ОСОБА_8 , в тому числі на які посилається в апеляційній скарзі захисник, були відомі слідчому судді на час розгляду клопотання слідчого та враховані при ухваленні відповідного процесуального рішення.

За вказаних обставин, слідчим суддею зроблено обґрунтований висновок про те, що обрання відносно ОСОБА_8 саме запобіжного заходу у виді тримання під вартою, з визначенням альтернативного запобіжного заходу у виді застави, з огляду на працевлаштованість обвинуваченого ОСОБА_8 , є необхідним та достатнім для попередження вчиненням ним нових кримінальних правопорушень та забезпечення його належної процесуальної поведінки, що в свою чергу, вказує на неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Крім того, слідчий суддя дотримався і вимог ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практики Європейського суду, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Так, відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства ( «Летельє проти Франції»).

За таких обставин, слідчим суддею прийнято рішення про обрання відносно підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, яке відповідає вимогамКПК Україниі не суперечить практиці ЄСПЛ, що стосується застосування запобіжних заходів.

Безпідставними є іпосилання захисникана те, що слідчим суддею не розглянута можливість застосування до підозрюваного ОСОБА_8 альтернативного запобіжного заходу, оскільки, як вбачається з оскаржуваної ухвали слідчим суддею визначений розмір застави, як альтернативний запобіжний захід.

На переконання колегії суддів, розмір застави визначений в рамках визначених КПК України, є необхідним та достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_16 та запобіганню існуючим ризикам.

Інші обставини, якими апелянт обґрунтовує доводи апеляційної скарги були відомі слідчому судді при ухваленні оскаржуваної ухвали і саме з урахуванням них та інших обставин провадження було прийняте відповідне рішення.

Істотним порушень вимог КПК України, які могли стати безумовними підставами для скасування оскаржуваної ухвали слідчого судді, колегія суддів не вбачає.

З огляду на викладене, зазначені в апеляційній скарзі доводи, в яких захисник просить скасувати ухвалу суду, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду і не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 , залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 28 жовтня 2022 року, якою відносно ОСОБА_8 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364 КК України, обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою до 26 грудня 2022 року, з визначенням розміру застави без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_17 ОСОБА_18 ОСОБА_19