Рішення

від 28.10.2022 по справі 640/8953/21

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 жовтня 2022 року м. Київ № 640/8953/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю секретаря судового засідання Колодяжного В.Є., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕУС-ТРЕНД» доГоловного управління ДПС у м. Києві провизнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень представники позивача - не з`явився;

сторін: відповідача - Пущук М.В.,

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю «ДЕУС-ТРЕНД» (далі - позивач або ТОВ «ДЕУС-ТРЕНД» або товариство) подано на розгляд Окружного адміністративного суду міста Києва позов до Головного управління ДПС у м. Києві (надалі - відповідач або ГУ ДПС у м. Києві або контролюючий орган), у якому позивач просить суд:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві № 00145390704 від 14.12.2020 про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість за серпень 2020 року на загальну суму 3947302,00 грн.;

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві № 00145370704 від 14.12.2020 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 2926913,75 грн., у тому числі на 2341531,00 грн. за податковими зобов`язаннями та 585382,75 грн. за штрафними санкціями.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.04.2021 (суддя Пащенко К.С.) відкрито провадження у адміністративній справі № 640/8953/21, призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження в підготовчому судовому засіданні на 27.05.2021.

Вказаного дня розгляд справи відкладено на 16.06.2021.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.06.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 30.06.2021.

30.06.2021 та 05.08.2021 судом оголошувались перерви, справу призначено до розгляду на 09.09.2021.

Відміченого дня судом оголошено перерву до 13.10.2021.

В подальшому, судовими повістками викликано представників сторін у судове засідання на 13.10.2021, а надалі розгляд справи відкладено до 11.11.2021 та до 25.11.2021.

У судовому засіданні 25.11.2021 судом оголошено перерву до 25.01.2022, а потім до 01.03.2022.

Судовими повістками від 22.04.2022 викликано представників сторін у судове засідання на 10.05.2022.

У цей день розгляд справи відкладено до 14.06.2022.

У судове засідання цього дня представник позивача не з`явився.

Суд вказує, що мотивуючи позовні вимоги товариство наводить твердження про те, що він надавало всі необхідні докази, які доводять незаконність прийнятих відповідачем рішень, як до самого відповідача, так і до контролюючого органу вищого рівня пізніше, разом зі скаргами, але це жодним чином не вплинуло на наслідки: оскаржувані рішення не були скасовані. На думку позивача, акт перевірки не відповідає наказу Мінфіну від 20.08.2015 № 727, адже в ньому не відображено фактичних обставин справи та не наведено жодного належного та допустимого доказу фактів порушення ТОВ «ДЕУС-ТРЕНД» податкового законодавства. У зв`язку із чим, позивач вважає висновки акта перевірки такими, що не ґрунтуються на відповідних доказах, не підтверджуються дійсними обставинами, є суб`єктивними припущеннями ревізорів-інспекторів, а прийняті на підставі такого акта рішення - необґрунтованими та протиправними.

Представник відповідача проти позову заперечує та просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

У відзиві на позовну заяву ГУ ДПС у м. Києві звертає увагу, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є цілком обґрунтованими та прийнятими в межах чинного законодавства, адже позиція контролюючого органу щодо допущених позивачем порушень за наслідками фінансово-господарських взаємовідносин з контрагентами базуються на встановлених фактах та узгоджується із висновками Верховного Суду.

В судовому засіданні представником відповідача окреслено про можливість здійснення розгляду справи у порядку письмового провадження.

За ст. 194 Кодексу адміністративного судочинства України (в рішенні - КАС України), учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта (ч. 9 ст. 205 КАС України).

Так, приймаючи до уваги відповідне клопотання представника відповідача, зважаючи на повідомлення позивача про час та місце розгляду справи судовими повістками від 16.05.2022, адміністративна справа, відповідно до ч. 3 ст. 194 і ч. 9 ст. 205 КАС України, розглядається у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Головним управлінням ДПС у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «ДЕУС-ТРЕНД» (код ЄДРПОУ 42694487) щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за серпень 2020 року від`ємного значення з податку на додану вартість, за результатами якої складено акт від 13.11.2020 № 2016/26-15-07-04-04/42694487.

Згідно висновків акта, перевіркою встановлено порушення позивачем вимог: пунктів 187.1, 187.9 статті 189, пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на загальну суму 3947302,00 грн., в тому числі за серпень 2020 року в сумі 3947302,00 грн. та занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 2341531,00 грн., у тому числі: за серпень 2020 року в сумі 2341531,00 грн.; пунктів 201.1, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, що виявилось у відсутності реєстрації податкових накладних.

На підставі акта перевірки ГУ ДФС у м. Києві прийнято податкові повідомлення-рішення від 14.12.2020:

- № 00145390704 про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість за серпень 2020 року на загальну суму 3947302,00 грн.;

- № 00145370704 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 2926913,75 грн., у тому числі на 2341531,00 грн. за податковими зобов`язаннями та 585382,75 грн. за штрафними санкціями.

За результатами оскарження в адміністративному порядку податкові повідомлення-рішення 14.12.2020 № 00145390704 та № 00145370704 рішенням Державної податкової служби України від 11.03.2021 № 5560/6/99-00-06-01-05-06 залишено без змін.

Незгода з податковими повідомленнями-рішеннями суб`єкта владних повноважень обумовила звернення позивача до суду з адміністративним позовом.

Спірні правовідносини регулюються Податковим кодексом України (нижче - ПК України), який визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

За змістом пункту 200.11 статті 200 ПК України контролюючий орган має право протягом 60 календарних днів, що настають за граничним строком подання податкової декларації, а в разі якщо така податкова декларація надана після закінчення граничного строку - за днем її фактичного подання, провести документальну перевірку платника податку у порядку, передбаченому підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу.

Абзацом 1 підпункту 78.1.8 пункту 78.1 ПК України визначено, що документальна позапланова перевірка може бути проведена у разі, коли платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

При цьому, документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у підпункті 78.1.8 пункту 78.1 ПК України, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Згідно із пунктом 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов`язань, перераховує суми податку до бюджету (пункт 200.2 статті 200 ПК України).

При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (пункт 200.4 статті 200 ПК України).

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Враховуючи викладене, незалежно від того, чи минуло 1095 днів з дати виникнення податкового кредиту, оплачений залишок від`ємного значення податку, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, відображається в податковій декларації з податку на додану вартість, до повного його погашення.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг (пункт 198.2 статті 198 ПК України).

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит є сумою, визначеною згідно з розділом V цього Кодексу, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду.

Документом, що посвідчує таке право, вважається податкова накладна, отримана з Єдиного реєстру податкових накладних (пункт 198.6 статті 198 ПК України).

Контролюючим органом встановлено, що основним чинником виникнення від`ємного значення з ПДВ (100% від загальної суми податкового кредиту) є придбання товарів на території України: напівфабрикати з м`яса, печінка куряча, серце куряче, тушка куряча в асортименті, філе куряче, шиї тощо.

Перевіркою своєчасності, достовірності і повноти визначення суми податкових зобов`язань та врахування при розрахунку показника рядка 19 декларації (рядок 9 (колонка Б) декларації) встановлено її заниження на суму 6288833 грн., що призвело до завищення суми показника рядка 19 декларації на суму 3947302 грн., та занижено рядок 18 декларації на суму 2341531 грн., за серпень 2020 року.

У ході проведення перевірки позивачем надано регістри бухгалтерського обліку, зокрема, оборотно-сальдову відомість по рахунку 281 «Товари на складі» за серпень 2020 року, відповідно до якої станом на 31.08.2020 обліковувались товари на складі, а саме напівфабрикати з м`яса, серце, печінка курячі тощо у кількості 681410,99 кг на загальну суму 17459573 грн.

Під час перевірки здійснено виїзд на склад товариства, який розташований у м. Києві за адресою: вул. Молодогвардійська, 32, для проведення фактично наявних товарно-матеріальних цінностей.

В ході інвентаризації відповідачем було здійснено обстеження складського приміщення. Наявне приміщення для зберігання товарно-матеріальних цінностей, а саме холодильна камера, у ході візуального обстеження площа камери становить 50 кв.м., висота складу - 3 м.

Окрім того, до перевірки надано договір оренди складу від 17.01.2020 № 17/01, укладений із ТОВ «ОСП-СЕРВІС» (код 33492499), який розташований за адресою: м. Київ, вул. Василенка, 2. Відповідно до пункту 1 договору площа орендованого приміщення, а саме холодильної камери становить 189 кв.м.

Також, на підставі договору оренди від 01.01.2020 № 06, позивачем орендовано у ТОВ «СВІТ ПЛЮС» складське приміщення за адресою: м. Київ, вул. Молодогвардійська, 32.

На думку контролюючого органу, вказане свідчить про факт неможливості зберігання вищевказаних товарів у залишках в кількості 681410,99 кг станом на 31.08.2020, так як склади не вміщують такої кількості товару.

Водночас, згідно пояснення директора ТОВ «ДЕУС-ТРЕНД» весь товар, який обліковувався у залишках станом на 31.08.2020 було реалізовано протягом вересня-жовтня 2020 року.

При цьому, не заслуговують на увагу посилання Головного управління ДПС у м. Києві на ненадання документів (первинних документів щодо реалізації товару, карток рахунків 361, банківських виписок), оскільки вересень-жовтень 2020 року виходить за межі перевіряємого періоду (серпень 2020 року).

Також, суд примічає, що здійснення інвентаризації товарно-матеріальних цінностей охоплюється плановою перевіркою у відповідності до приписів підпункту 16 пункту 3 розділу ІІІ Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Мінфіну від 20.08.2015 № 727.

Натомість в даному випадку проводилась позапланова перевірка правомірності декларування від`ємного значення з податку на додану вартість.

В підсумку, з урахуванням дотримання платником податку на додану вартість принципу хронології формування від`ємного значення, згідно з яким податкові зобов`язання поточного (звітного) періоду зменшуються на суму податкового кредиту у хронологічному порядку його виникнення - від найдавнішого до найновішого, вбачається висновок щодо правомірності декларування за серпень 2020 року від`ємного значення з податку на додану вартість.

Стосовно висновку контролюючого органу про відсутність реєстрації податкових накладних, важливо наголосити, що перевіряючими не зазначено реквізити накладних та не вказано період їх виписування.

Відповідно, за відсутності реквізитів податкових накладних неможливо перевірити їх реєстрацію або відсутність такої.

Суд констатує, що при проведенні перевірки контролюючий орган вийшов за межі її предмету (правомірність формування від`ємного значення з ПДВ) та не маючи на те законних підстав перейшов до інвентаризації товарно-матеріальних цінностей.

Як наслідок, в основу висновків про завищення від`ємного значення з ПДВ, що зараховується до складу наступного звітного періоду, контролюючим органом покладено твердження про невстановлення залишків придбаних в попередніх періодах товарів.

Водночас, питання залишків товарно-матеріальних цінностей відповідає предмету планової перевірки та відповідно не стосується правомірності формування від`ємного значення з ПДВ.

Від`ємне значення з ПДВ за серпень 2020 року сформоване платником шляхом перенесення від`ємного значення з ПДВ за попередні звітні періоди.

Відповідно, перевірці підлягала правомірність формування податкового кредиту з ПДВ за податковими накладними, виписаними в податкових періодах, що передували перевіряємому.

Проте, наведені обставини перевіркою не досліджувались взагалі.

Не встановлення перевіркою будь-яких порушень формування податкового кредиту за попередні звітні періоди свідчить про безпідставність висновків про порушення податкового законодавства при декларуванні за серпень 2020 року від`ємного значення з податку на додану вартість.

Оскільки контролюючим органом під час проведення перевірки не встановлено порушень при формуванні податкового кредиту з ПДВ за податковими накладними, виписаними в податкових періодах, що передували перевіряємому, а право позивача на віднесення до податкового кредиту сум ПДВ, сплачених при придбанні товарів передбачене Податковим кодексом України (пункт 198.1 статті 198), відповідно позбавлення підприємства такого права є протиправним.

Водночас, доводи контролюючого органу в обґрунтування своєї позиції є припущеннями, які не доведено належними доказами.

Відсутність доведення факту правопорушення призвела до невідповідності висновків контролюючого органу фактичним обставинам справи.

Таким чином, висновки ГУ ДПС у м. Києві, викладені в акті перевірки, вбачаються безпідставними, а податкові повідомлення-рішення від 14.12.2020 № 00145390704 та № 00145370704 - протиправними, у зв`язку з чим підлягають скасуванню.

Суд акцентує увагу на тому, що відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» Суд визначив, що «…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.».

З огляду на припис наведеної норми процесуального права, при розгляді судом спору щодо правомірності рішень контролюючого органу, яким платнику податків донараховані податкові зобов`язання чи відмовлено у наданні податкових вигод, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Всупереч наведеним вимогам відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності винесення оскаржуваних рішень.

Відповідно до частини першої статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 28.08.2018 (справа № 802/2236/17-а).

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, на користь позивача належить стягнути сплачений ним судовий збір у розмірі 22700,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у м. Києві.

Керуючись статтями 6, 72-77, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕУС-ТРЕНД» - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 14.12.2020 № 00145390704 про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість за серпень 2020 року на загальну суму 3947302,00 грн.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 14.12.2020 № 00145370704 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 2926913,75 грн., у тому числі на 2341531,00 грн. за податковими зобов`язаннями та 585382,75 грн. за штрафними санкціями.

4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕУС-ТРЕНД» (03151, м. Київ, вул. Молодогвардійська, 32, код ЄДРПОУ 42694487), на будь-який рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка 33/19, код ЄДРПОУ 43141267) понесені Товариством з обмеженою відповідальністю «ДЕУС-ТРЕНД» витрати по сплаті судового збору у розмірі 22700,00 грн. (двадцять дві тисячі сімсот гривень).

Рішення, відповідно до ст. 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя К.С. Пащенко