Ухвала

від 27.10.2022 по справі 522/3546/20

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

27 жовтня 2022 р.м.ОдесаСправа № 522/3546/20

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Шляхтицький О.І.

суддів: Ступакової І.Г. ,Семенюка Г.В.,

розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державна інспекція архітектури та містобудування України на рішення Приморського районного суду м.Одеси від 16 червня 2022 р. по справі № 522/3546/20 за позовом ОСОБА_1 до Державної інспекції архітектури та містобудування України, третя особа Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

В С Т А Н О В И В :

Приморський районний суд м.Одеси рішенням від 16.06.2022 позов ОСОБА_1 до Державної інспекції архітектури та містобудування України, третя особа Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнив частково.

На зазначене рішення суду Державна інспекція архітектури та містобудування України 12.09.2022 на електронну пошту суду подала апеляційну скаргу.

Водночас із апеляційною скаргою апелянт заявив клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

П`ятий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 13.09.2022 залишив апеляційну скаргу Державної інспекції архітектури та містобудування України без руху у зв`язку із не сплатою судового збору, а також зазначив, що оцінка клопотанню про поновлення строку буде надана судом після отримання матеріалів справи із суду першої інстанції.

Матеріали адміністративної справи № 522/3546/20 витребувані із суду першої інстанції ухвалою від 13.09.2022.

23.09.2022 судді-доповідачу передана адміністративна справа № 522/3546/20, яка надійшла із суду першої інстанції.

У зв`язку із перебуванням у відпустках головуючого судді Шляхтицього О.І. 30.09.2022 (наказ № 121-в/с від 29.09.2022) та судді Ступакової І.Г. з 29.09.2022 по 30.09.2022 (наказ № 119-в/с від 28.09.2022) процесуальні дії по справі не здійснювались.

П`ятий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 03.10.2022 апеляційну скаргу Державної інспекції архітектури та містобудування України залишив без руху.

Визнав вказані Державною інспекцією архітектури та містобудування України підстави поновлення строку неповажними.

Запропонував Державній інспекції архітектури та містобудування України у десятиденний строк з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху надати заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Приморського районного суду м.Одеси від 16.06.2022 та навести інші підстави поновлення строку на апеляційне оскарження вказаного рішення.

Роз`яснив Державній інспекції архітектури та містобудування України, що у разі не виконання вимог зазначеної ухвали в частині підтвердження поважності причин пропуску строку, у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено, відповідно до пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України.

При цьому судом було акцентовано увагу апелянта на необхідності надання доказів на підтвердження обставин на які він посилається, а саме суд зауважив, що лише посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення строку на подання апеляційної скарги для органу державної влади без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення військового стану вплинуло на роботу цього державного органу, що в свою чергу обумовило пропуск строку на подання апеляційної скарги.

Відповідно до довідки про доставку електронного листа від 06.10.2022, копія ухвали апеляційного суду від 03.10.2022 була доставлена до електронного кабінету Державної інспекції архітектури та містобудування України в підсистемі ЄСІТС Електронний суд 03.10.2022 о 16:35 год.

Таким чином, документ вважається доставленим апелянту 03.10.2022, а тому недоліки апеляційної скарги мали бути усунені у строк до 14.10.2022 включно.

24.10.2022 Державна інспекція архітектури та містобудування України через підсистему Електронний суд надіслала до апеляційного суду заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження.

У заяві апелянт зазначив, що повний текст рішення суду складено 21.06.2022. Вказане рішення Державна інспекція архітектури та містобудування України отримала у поштовому відділенні 18.10.2022, підтвердженням чого є копія конверта та трекінг Укрпошти.

Проте, наведені апелянтом у клопотанні про поновлення строку апеляційного оскарження підстави не можуть бути визнані поважними, з огляду на таке.

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно частини 1 статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Згідно статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006, заява №23436/03).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

Так, згідно фактичних обставин справи оскаржуване рішення було проголошено 15.06.2022 за участю представника апелянта Бєлкіної Н.В.(а.с.231,т.1)

Повний текст рішення суду першої інстанції складено 21.06.2022.

Як зазначив представник апелянта у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке було подане на електронну пошту суду разом із апеляційною скаргою, що оскаржуване рішення суду Державна інспекція архітектури та містобудування України отримала 24.06.2022 в електронному кабінеті, підтвердженням чого є скріншот (а.с.10,т.2).

При цьому апеляційна скарга була подана лише 12.09.2022, тобто з порушенням десятиденного строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, навіть відраховуючи строк отримання копії оскаржуваного рішення - 24.06.2022 .

Згідно із пунктом 2 частини шостої статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи.

Оскільки Вищою радою правосуддя затверджено Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи і з 05.10.2021 почали функціонувати окремі підсистеми ЄСІТС, а копія оскаржуваного рішення від 16.06.2022 відповідно до приписів частини сьомої статті 18 КАС України була направлена та доставлена відповідачу до його електронного кабінету 24.06.2022, то відлік строку на подачу апеляційної скарги починається з наступного дня після доставлення документів до електронного кабінету й у суду першої інстанції був відсутній обов`язок щодо вручення указаного судового рішення в паперовій формі.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 10.08.2022 у справі №440/931/21.

Отже, у даному випадку наведені у клопотанні відповідача про поновлення строку апеляційного оскарження підстави щодо отримання 18.10.2022 копії рішення у паперовому вигляді, не відповідають наведеним вище критеріям і не можуть бути визнані судом поважними.

Принагідно слід зазначити, що із наданих доказів, а саме копії конверту та роздруківки трекінг відправлення Укрпошти не можливо ідентифікувати, що саме направлено у цьому конверті відповідачу, з урахуванням того, що відповідно зазначеного трекінгу відправлення прийняте на відділенні Укрпошти 13.10.2022, тоді як матеріали справи надіслані до суду апеляційної інстанції 22.09.2022.

Колегія суддів звертає також увагу на позицію Верховного Суду, висловлену у постанові від 7 липня 2022 року у справі № 120/4298/21-а щодо застосування судами положень статті 251 КАС України, зокрема було зазначено, що: «у розумінні статті 251 КАС України врученим належим чином є судове рішення, яке було доставлено на офіційну електронну адресу особи, а якщо така адреса в учасника справи відсутня - в день доставки рекомендованого поштового відправлення з паперовою копією судового рішення».

Водночас, у справі що розглядається копія оскаржуваного рішення доставлена до Електронного кабінету відповідача, який зареєстрований за офіційною адресою: office@diam.gov.ua.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що лише посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення строку на подання апеляційної скарги для органу державної влади без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення військового стану вплинуло на роботу цього державного органу, що в свою чергу обумовило пропуск строку на подання апеляційної скарги.

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України Про правовий режим воєнного стану в умовах воєнного стану Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.

Також запроваджений дистанційний режим роботи працівників апарату не є поважними, оскільки обставини внутрішньої роботи в межах установи є суб`єктивними, адже стосуються належної організації роботи в середині установи та залежать від волі керівника та працівників, а тому не виправдовують зволікання у вчиненні процесуальних дій.

Ці ж правові висновки знайшли своє підтвердження в ухвалі Верховного Суду від 23 травня 2022 року по справі № 640/11534/21.

Натомість доказів перебування працівників Державної інспекції архітектури та містобудування України у відпустках та дистанційній роботі до суду не надано .

Отже, наведені скаржником доводи не можуть бути свідченням того, що останній без зайвих зволікань скористався своїм правом на подання апеляційної скарги, а також підтвердженням поважності причин пропущення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

Разом із тим, строки подання апеляційних скарг у цій категорії справ визначені статтею 286 КАС України, норми якої є спеціальними по відношенню до норм статті 295 КАС України, а апеляційна скарга була подана майже через чотири місяці після отримання копії оскаржуваного рішення.

З урахуванням приписів статті 44 КАС України відповідач, який діє як суб`єкти владних повноважень, має однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційне оскарження судового рішення, повинен забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема стосовно строку подання апеляційної скарги, її форми та змісту для чого, як особа, зацікавлена у її поданні, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з дійсно непереборними та об`єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання апеляційної скарги.

Відтак, посилання апелянта на наявність підстав для поновлення судом пропущеного строку на апеляційне оскарження, колегією суддів відхиляються, оскільки за встановлених обставин, в діях останнього не вбачається наміру добросовісної реалізації належного суб`єкту владних повноважень права на апеляційне оскарження. Зазначене свідчить виключно про формальний підхід скаржника до оформлення апеляційної скарги.

Тотожній підхід був застосований Верховним Судом при розгляді справи № 640/11452/19 12 жовтня 2022 року.

Також, суд звертає увагу, що при вирішенні питання про поновлення строку апеляційного оскарження суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку інтервалів часу з моменту закінчення встановленого статтею 286 КАС України строку апеляційного оскарження до дати звернення з апеляційною скаргою, обізнаності особи про розгляд справи(у даному випадку представник апелянта був присутній під час оголошення рішення суду першої інстанції).

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що звернення до апеляційного суду з апеляційною скаргою це право сторони, а не обов`язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на апеляційне оскарження, то реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями КАС України. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

При цьому, невмотивоване задоволення клопотання апелянта про поновлення пропущеного строку звернення з апеляційною скаргою до суду суб`єкта владних повноважень, утворить дискримінаційне становище по відношенню до інших суб`єктів звернення до судового захисту в тому числі фізичних та юридичних осіб, порушить принцип рівності сторін у адміністративному судочинстві.

Відповідно частини 2 статті 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до сталої практики Європейського суду з прав людини вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення Європейського суду з прав людини у справі Олександр Шевченко проти України від 26 квітня 2007 року та рішення у справі Трух проти України від 14 жовтня 2003 року).

У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (див. рішення у справі Пономарьов проти України від 3 квітня 2008 року).

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 20.10.2011 у справі Рисовський проти України (заява № 29979/04) підкреслив особливу важливість принципу належного урядування, який передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно, в належний і якомога послідовніший спосіб. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати своєчасного виконання обов`язків.

Відповідно частини 2 статті 44 КАС України, учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Для цього апелянт як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Тобто, виходячи з принципу належного урядування, державні органи загалом, зобов`язані діяти вчасно та в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно (у даному випадку - за рахунок позивача у зв`язку з порушенням принципу остаточності судового рішення, прийнятого його користь).

Проте, обґрунтованих доводів, належних і допустимих доказів на підтвердження наявності у останнього об`єктивних перешкод, які унеможливили реалізацію права на звернення з апеляційною скаргою в найкоротші строки після отримання копії оскаржуваного відповідачем не надано.

Відповідно пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 298, 299, 325, 328 КАС України, суд КАС України, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання Державної інспекції архітектури та містобудування України про поновлення строку на апеляційне оскарження відмовити.

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державна інспекція архітектури та містобудування України на рішення Приморського районного суду м.Одеси від 16 червня 2022 р.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів до Верховного Суду.

Суддя-доповідач Шляхтицький О.І.Судді Семенюк Г.В. Ступакова І.Г.