Постанова

від 24.10.2022 по справі 635/2761/15-ц

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 635/2761/15-ц Номер провадження 22-ц/814/1980/22Головуючий у 1-й інстанції Назаренко О.В. Доповідач ап. інст. Прядкіна О. В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2022 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого судді Прядкіної О.В.,

суддів: Бутенко С.Б., Обідіної О.І.,

розглянувшив м.Полтаві цивільну справу за позовом заступника керівника Харківської місцевої прокуратури № 6 Харківської області в інтересах держави в особі Державного підприємства «Харківська лісова науково-дослідна станція» та Державного агентства лісових ресурсів України до Русько-Тишківської сільської ради Харківського району, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи: Управління Держгеокадастру в Харківському районі Харківської області, Харківське районне управління юстиції про визнання незаконними та скасування рішень органу місцевого самоврядування, визнання недійсними державного акту на право власності на земельну ділянку, скасування державної реєстрації державного акту на право власності на земельну ділянку, витребування земельної ділянки

за апеляційною скаргою ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_2

на рішення Харківського районного суду Харківської області від 03 квітня 2017 року, прийнятого під головуванням судді Назаренко О.В. в смт. Покотилівці, -

в с т а н о в и в :

Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 03 квітня 2017 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 14 грудня 2017 року позов задоволено.

Визнано незаконними та скасовано: рішення XXI сесії V скликання Русько-Тишківської сільської ради Харківського району від 12 грудня 2007 року «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 , що проживає на АДРЕСА_1 ; рішення XXVІ сесії V скликання Русько-Тишківської сільської ради Харківського району від 06 червня 2008 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (передачі її у власність) для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 , що проживає на АДРЕСА_1 . Визнано недійсним державний акт серії ЯЕ № 497310 на право власності на земельну ділянку із кадастровим номером 6325183504:00:003:0040, зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі № 010870300370. Скасовано запис про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6325183504:00:003:0040. Визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки з кадастровим номером 6325183504:00:003:0040, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 і посвідчений приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківської області Сульженко Ж.О., зареєстрований у реєстрі за № 103. Витребувано з незаконного володіння ОСОБА_2 земельну ділянку з кадастровим номером 6325183504:00:003:0040 та повернуто її у постійне користування ДП «Харківська лісова науково-дослідна станція». Витребувано із незаконного володіння ОСОБА_2 земельні ділянки з кадастровими номерами 6325183504:00:003:0139 та 6325183504:00:003:0140 та повернуто їх у постійне користування ДП «Харківська лісова науково-дослідна станція». Вирішено питання розподілу судових витрат.

Постановою Верховного Суду від 03червня 2020року скасовано рішення Харківського районного суду Харківської області від 03 квітня 2017 року та постанову Апеляційного суду Харківської області від 14 грудня 2017 року в частині вирішення вимог про визнання незаконними та скасування рішення XXI сесії V скликання Русько-Тишківської сільської ради Харківського району від 12 грудня 2007 року «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 , що мешкає на АДРЕСА_1 та рішення XXVІ сесії V скликання Русько-Тишківської сільської ради Харківського району від 06 червня 2008 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (передачі її у власність) для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 , що мешкає на АДРЕСА_1 , визнання недійсним державного акта серії ЯЕ № 497310 на право власності на земельну ділянку із кадастровим номером 6325183504:00:003:0040, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010870300370, скасування запису про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6325183504:00:003:0040, визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки з кадастровим номером 6325183504:00:003:0040, який укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 і посвідчений приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківської області Сульженко Жанною Олександрівною, що зареєстровано в реєстрі за № 103 та ухвалено в цій частині нове рішення.

У задоволенні вказаних позовних вимог заступника керівника Харківської місцевої прокуратури № 6 Харківської області в інтересах держави в особі Державного підприємства «Харківська лісова науково-дослідна станція» та Державного агентства лісових ресурсів України до Русько-Тишківської сільської ради Харківського району, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 відмовлено.

Скасовано постанову Апеляційного суду Харківської області від 14 грудня 2017 року в частині вирішення вимог заступника керівника Харківської місцевої прокуратури № 6 Харківської області в інтересах держави в особі Державного підприємства «Харківська лісова науково-дослідна станція» та Державного агентства лісових ресурсів України про витребування із незаконного володіння ОСОБА_2 земельних ділянок з кадастровими номерами: 6325183504:00:003:0139, 6325183504:00:003:0140, та повернення їх у постійне користування Державного підприємства «Харківська лісова науково-дослідна станція», а справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Розпорядженням Верховного Суду від 25.03.2022 року №14/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану» змінено територіальну підсудність Харківського апеляційного суду.

Справу передано на розгляд до Полтавського апеляційного суду.

Апеляційний розгляд справи колегія суддів вважає за можливе провести у відповідності до ч.2 ст.372 ЦПК України у відсутність сторін, які належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання шляхом надіслання судових повідомлень учасникам справи на їх електронні адреси.

Перевіривши справу в межах заявлених вимог і апеляційного оскарження, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги з таких підстав:

Судом першоїінстанції вірновстановлено тавбачається зматеріалів справи,що право власності на земельну ділянку із кадастровим номером 6325183504:00:003:0040 в АДРЕСА_2 площею 2,0000га належало ОСОБА_1 на підставі Державного акту серії ЯЕ № 497310 від 16 вересня 2008 року.

Вказану земельну ділянку ОСОБА_1 19 лютого 2010 року продав ОСОБА_2 за договором купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківської області Сульженко Ж.О., що зареєстровано в реєстрі за № 103.

На підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок 16.11.2015 року утворились земельні ділянки з кадастровими номерами 6325183504:00:003:0139 площею 1,3296га та 6325183504:00:003:0140 площею 0,6704 га (т.1, а.с.222-234).

Обгрунтовуючи позовні вимоги щодо витребування із незаконного володіння ОСОБА_2 земельних ділянок з кадастровими номерами: 6325183504:00:003:0139, 6325183504:00:003:0140, та повернення їх у постійне користування Державного підприємства «Харківська лісова науково-дослідна станція», прокурор зазначав, що фактично спірна земельні ділянки знаходяться на території ДП «Харківська лісова науково-дослідна станція» (правонаступник Данилівського дослідного державного лісгоспу) та відноситься до категорії рекреацій оздоровчих лісів.

Районний суд погодився з даним твердженням прокурора та постановив витребувати з володіння ОСОБА_2 зазначені земельні ділянки.

Однак, колегія суддів апеляційного суду не може погодитись з даним висновком районного суду з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1ст.367 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Вбачається, що ОСОБА_2 не була належним чином повідомлена про дату, час та місце судового засідання 03 квітня 2017 року (т.1, а.с.276-277, т.2,а.с.10), а тому її заява в апеляційній скарзі про пропуск прокурором строку позовної давності при зверненні до суду приймає її обгрунтованість.

На підтвердження своїх доводів, ОСОБА_2 зазначала, що Данилівський дослідний державний лісгосп погодив їй межі спірної земельної ділянки у червні 2011 року.

Даючи оцінку зазначенійзаяві,колегія суддівапеляційної інстанції приймає до уваги дані топографо-геодезичного вишукування за 2011 рік, яке погоджено Данилівським дослідним державним лісгоспом, правонаступником якого єДП «Харківська лісова науково-дослідна станція» (т. 2, а. с. 90).

У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі «Кузнєцов та інші проти Російської Федерації» зазначено, що одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції. Така позиція є усталеною у практиці ЄСПЛ (рішення у справах «Серявін та інші проти України», «Проніна проти України») і з неї випливає, що ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушеннямстатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Європейський суд з прав людини вказав, що інститут позовної давності є спільною рисою правових систем держав-учасниць і має на меті гарантувати: юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, спростувати які може виявитися нелегким завданням, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що які відбули у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із спливом часу (Stubbingsandothersv. theUnitedKingdom, № 22083/93, № 22095/93, § 51, ЄСПЛ, від 22 жовтня 1996 року; Zolotasv. Greece(No.2), № 66610/09, § 43, ЄСПЛ, від 29 січня 2013 року).

Отже, зважаючи на ту обставину, щоу червні 2011 року Данилівський дослідний державний лісгосп погодив межі земельної ділянки ОСОБА_2 , тому позовна давність сплила у червні 2014 року.

Стаття 15 ЦК Українизакріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частиною другоюстатті 2 ЦК Українипередбачено, що одним з учасників цивільних правовідносин є держава, яка згідно зі статтями167,170цьогоКодексунабуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади умежах їхньої компетенції, встановленої законом, та діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин.

Згідно із частиною другоюстатті 3 ЦПК Українив редакції, чинній на момент пред`явлення позову (далі - ЦПК України 2004 року), у випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси.

Одним з таких органів є прокуратура, на якустаттею 131-1 Конституції Українипокладено представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і впорядку, що визначені законом.

Відповідно достатті 256 ЦК Українипозовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Відповідно до частини першоїстатті 261 ЦК Україниперебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно з частинами третьою, четвертоюстатті 267 ЦК Українипозовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.

Виходячи зі змісту статей256,261 ЦК Українипозовна давність є строком пред`явлення позову як безпосередньо особою, право якої порушене, так і тими суб`єктами, які уповноважені законом звертатися до суду з позовом в інтересах іншої особи - носія порушеного права (інтересу).

При цьому, як у випадку пред`явлення позову самою особою, право якої порушене, так і в разі пред`явлення позову в інтересах цієї особи іншою уповноваженою на це особою, відлік позовної давності обчислюється з того самого моменту: коли особа довідалася або могла довідатися про порушення її права або про особу, яка його порушила.

Отже, положення закону про початок перебігу позовної давності поширюється й на звернення прокурора до суду із заявою про захист державних інтересів.

Встановлено, що заступник керівника Харківської місцевої прокуратури № 6 Харківської області в інтересах держави в особі Державного підприємства «Харківська лісова науково-дослідна станція» з даними позовними вимогами звернувся у квітні 2015 року, хоча погодження меж спірної земельної ділянки відбулось у червні 2011 року. І саме із зазначеного часу починається перебіг позовної давності, адже підприємство вже знало про дані обставини та мало об`єктивну можливість звернутись за захистом порушеного права на користування спірною земельною ділянкою.

Таким чином, строки позовної давності сплили у червні 2014 року, коли ДП«Харківська лісова науково-дослідна станція», яка є правонаступником Данилівського дослідного державного лісгоспу довідався про обставини з виділення спірної земельної ділянки.

З огляду на положеннястатті 261 ЦК України,статті 45 ЦПК України2004 року саме з червня 2011 року у прокурора виникло право на звернення до суду в інтересах держави в особі ДП «Харківська лісова науково-дослідна станція» та Державного агентства лісових ресурсів України з вищезазначеним позовом. Це право пов`язане з моментом, коли повноважному органу, а самеДП «Харківська лісова науково-дослідна станція» та Державному агентству лісових ресурсів України, права яких порушені, стало відомо чи могло стати відомо про таке порушення.

Зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 08 червня 2016 року № 6-3029цс15.

Також наведені вище висновки узгоджуються з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постановах: від 22 травня 2018 року у справі №469/1203/15-ц (провадження №14-95цс18); від 30 травня 2018 року усправі №359/2012/15-ц (провадження №14-101цс18); від 05 червня 2018 року усправі №359/2421/15-ц (провадження №14-168цс18); від 20 листопада 2018 року у справі № 372/2592/15-ц (провадження № 14-339цс18).

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що прокурором не дотримані зазначені вимоги.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на дотримання принципів правомірного втручання у право мирного володіння спірними земельними ділянками, зокрема легітимну мету такого втручання та пропорційність цій меті повернення ділянок законному володільцеві (пункти 125-128 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц (провадження № 14-473цс18), пункти 125-126 постанови Великої Палати Верховного Суду від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (провадження № 14-364цс19)).

Таким чином, рішення суду першої інстанції вчастині вирішення вимог заступника керівника Харківської місцевої прокуратури № 6 Харківської області в інтересах держави в особі Державного підприємства «Харківська лісова науково-дослідна станція» та Державного агентства лісових ресурсів України про витребування із незаконного володіння ОСОБА_2 земельних ділянок з кадастровими номерами: 6325183504:00:003:0139, 6325183504:00:003:0140 та повернення їх у постійне користування Державного підприємства «Харківська лісова науково-дослідна станція» підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні зазначених вимог прокурора у зв`язку із спливом позовної давності.

Керуючись ст.ст. 367, 374,376, 381, 384 ЦПК України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Харківського районного суду Харківської області від 03 квітня 2017 року скасувати вчастині витребування з власності ОСОБА_2 земельних ділянок та повернення їх у постійне користування ДП «Харківська лісова науково-дослідна станція», ухваливши в цій частині нове рішення.

Відмовити в задоволенні позову Харківської місцевої прокуратури № 6 Харківської області в інтересах держави в особі Державного підприємства «Харківська лісова науково-дослідна станція» та Державного агентства лісових ресурсів України у витребуванні з володіння ОСОБА_2 земельної ділянки з кадастровим номером 6325183504:00:003:0040 та повернення її у постійне користування ДП «Харківська лісова науково-дослідна станція», а також у витребуванні із незаконного володіння ОСОБА_2 земельної ділянки з кадастровими номерами 6325183504:00:003:0139 та 6325183504:00:003:0140 та поверненя їх у постійне користування ДП «Харківська лісова науково-дослідна станція».

В іншій частині рішення Харківського районного суду Харківської області від 03 квітня 2017 року скасовано Постановою Верховного Суду від 03 червня 2020 року.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 27.10.2022 року.

Головуючий суддя О.В. Прядкіна

Судді: С.Б. Бутенко

О.І. Обідіна