ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"28" жовтня 2022 р. Справа№ 925/272/22
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Корсака В.А.
суддів: Євсікова О.О.
Демидової А.М.
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи матеріали апеляційних скарг Підприємства об`єднання громадян «Юзер» Всеукраїнської громадської організації інвалідів користувачів психіатричної допомоги «Юзер» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Мокавто»
на рішення Господарського суду Черкаської області від 27.06.2022 (повний текст складено 08.07.2022)
у справі №925/272/22 (суддя Чевгуз О.В.)
за первісним позовом Підприємства об`єднання громадян «Юзер» Всеукраїнської громадської організації інвалідів користувачів психіатричної допомоги «Юзер»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мокавто»
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача за первісним позовом Творчої спілки «Народних та художніх промислів»
про стягнення 104 888,00 грн
та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мокавто»
до Підприємства об`єднання громадян «Юзер» Всеукраїнської громадської організації інвалідів користувачів психіатричної допомоги «Юзер»
про стягнення 43 000,00 грн
В С Т А Н О В И В :
Короткий зміст позовних вимог.
Підприємство об`єднання громадян «Юзер» Всеукраїнської громадської організації інвалідів користувачів психіатричної допомоги «Юзер» (далі - позивач за первісним позовом) звернулося до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мокавто» (далі - відповідач за первісним позовом) про відшкодування збитків в сумі 104 888,00 грн та понесених судових витрат.
В обґрунтування позовних вимог позивач за первісним позовом вказав на понесення ним збитків (упущена вигода), а саме неотримання доходу за укладеним з Приватним підприємством «Нікі-Проект» договором № 1 від 07.11.2021, оскільки відповідач за первісним позовом, Товариство з обмеженою відповідальністю «Мокавто» (орендодавець) своїми діями чинив перешкоди йому як орендарю в користуванні орендованим приміщенням.
21.04.2022 до Господарського суду Черкаської області надійшов зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Мокавто» до Підприємства об`єднання громадян «Юзер» Всеукраїнської громадської організації інвалідів користувачів психіатричної допомоги «Юзер» про стягнення 43000,00 грн заборгованості по орендній платі за договором оренди нежитлового приміщення від 01.11.2021 №01112021/21 та понесених судових витрат.
Позовні вимоги зустрічного позову обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем за зустрічним позовом договірних зобов`язань з оплати орендних платежів за період травень- жовтень 2021 року (до моменту укладення договору - на час переоформлення нерухомого майна) та січень-квітень 2022 року.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 27.06.2022 у задоволенні зустрічного та первісного позовів відмовлено повністю.
Приймаючи рішення у даній справі, місцевий господарський суд, встановивши недоведення позивачем за первісним позовом наявності усього складу цивільного правопорушення, необхідного для застосування такої міри відповідальності як збитки, керуючись ст. ст. 22, 611, 623 ЦК України, ст. ст. 20, 224, 225 ГК України, дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог первісного позову.
В частині відмови в задоволенні зустрічного позову оскаржуване рішення мотивовано тим, що оскільки за Актом прийому передачі приміщення від 01.11.2021 нежитлове приміщення передано в користування позивача за первісним позовом в листопаді 2021, то вимога відповідача за первісним позовом про стягнення орендної плати за травень-жовтень 2021 року (час переоформлення нерухомого майна) є безпідставною. Зустрічні позовні вимоги про стягнення заборгованості з орендної плати за період за січень - квітень 2022 року місцевий господарський суд, з врахуванням встановлення обставин вчинення орендодавцем перешкод орендарю в користуванні цим приміщенням та приписів ч. 6 ст. 762 ЦК України, визнав необґрунтованими.
Короткий зміст вимог апеляційних скарг та узагальнення їх доводів.
Не погоджуючись з даним рішенням, 18.07.2022 Підприємство об`єднання громадян «Юзер» Всеукраїнської громадської організації інвалідів користувачів психіатричної допомоги «Юзер» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Черкаської області від 27.06.2022 скасувати повністю та ухвалити нове рішення, яким первісний позов задовольнити в повному обсязі. Рішення за зустрічним позовом залишити без змін.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач за первісним позовом посилається на нез`ясування обставин, що мають значення для справи, а також прийняття оскаржуваного рішення з порушенням норм матеріального і процесуального права.
Так, апелянт зазначає, що місцевий господарський суд належним чином не перевірив, не надав відповідної правової оцінки доказам, що були надані ним до матеріалів справи, а саме листуванню між сторонами щодо усунення перешкод в користуванні нежитловим приміщенням, акту про заварювання дверей, договору купівлі-продажу з додатками, договорам про спільну діяльність, актам приймання-передачі матеріальних цінностей, договору відповідального зберігання, витягу з протоколу інвентаризаційної комісії, складській квитанції, фото блокування дверей в нежитлове приміщення, що орендується позивачем за первісним позовом. На переконання апелянта, вищенаведені докази є належними і допустимими в підтвердження обставин того, що сировина для виготовлення взвойок знаходиться в орендованому приміщенні.
За доводами апелянта місцевий господарський суд на підставі невірної оцінки наявних в матеріалах справи документів дійшов помилкового висновку про недоведення позивачем за первісним позовом усього складу цивільного правопорушення. Зокрема, протиправна поведінка відповідача за первісним позовом підтверджена актом заварювання дверей; збитки, що були завдані відповідачем за первісним позовом підтверджені договором купівлі-продажу з додатками, листом покупця про невиконання позивачем за первісним позовом договірних зобов`язань та розірвання правочину. Причинно наслідковий зв`язок, за твердженнями апелянта, підтверджується тим, що відповідач за первісним позовом своїми неправомірними діями з недопуску до орендованого приміщення фактично повністю заблокував діяльність позивача за первісним позовом, що зумовило порушення усіх термінів виконання останнім договору купівлі-продажу. Вина, як стверджує апелянт, не заперечується самим відповідачем за первісним позовом, більше того, в судовому засіданні при розгляді справи в суді першої інстанції представник ТОВ «Мокавто» підтвердив що ними було здійснено заварювання дверей.
19.07.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю «Мокавто» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Черкаської області від 27.06.2022 скасувати та ухвалити нове рішення, яким стягнути з Підприємства об`єднання громадян «Юзер» Всеукраїнської громадської організації інвалідів користувачів психіатричної допомоги «Юзер» суму боргу в розмірі 51 600 грн.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржуване рішення суду є незаконним, необґрунтованим, а також прийняте за неправильного встановлення обставин, які мають значення для справи, внаслідок чого допущено порушення норм матеріального права.
Відповідач за первісним позовом в своїй апеляційній скарзі зазначає, що позивач за первісним позовом належним чином не виконував свої зобов`язання за договором оренди, що зумовило утворення відповідної заборгованості. Позивач за первісним позовом протягом досить тривалого часу просив відтермінування по орендній платі та зобов`язувався погасити заборгованість в повному обсязі. Товариство надало можливість користуватися орендованим приміщенням з наявною заборгованістю, проте недобросовісний позивач за первісним позовом ігнорував дзвінки та листи на електронну пошту з вимогою погасити заборгованість.
Також апелянт зазначає, що в суді першої інстанції ним була подана заява про уточнення позовних вимог, в якій сторона просила зобов`язати позивача за первісним позовом надати підтвердження щодо оплати товару (комплектуючих та сировини) для виготовлення взвойок; докази доставки сировини до місця виготовлення товару; підтвердження понесення транспортних витрат в розрахунку упущеної вигоди в розмірі 3 000,00 грн; копію штатного розпису, посадових інструкцій та копій трудових книжок працівників, які мали здійснювати виготовлення взвойок; письмові пояснення з розрахунком щодо обґрунтування ціни за партію взвойки. Проте, як зазначає апелянт, вказана заява не було задоволена судом першої інстанції та не витребувано докази, що мають значення для правильного вирішення спору у цій справі.
Відносно поданого позивачем за первісним позовом витягу з протоколу інвентаризаційної комісії апелянт зазначає, що він не доводить доставку та наявність відповідного майна в орендованому приміщенні. Також відповідач за первісним позовом звертає увагу на те, що згідно журналу реєстрації автомобілів та відвідувачів в дату зазначену в відомості про проведення інвентаризації жоден представник позивача за первісним позовом не був присутнім в орендованому приміщенні.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.
В межах встановлених судом процесуальних строків від відповідача первісним позовом надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги Підприємства об`єднання громадян «Юзер» Всеукраїнської громадської організації інвалідів користувачів психіатричної допомоги «Юзер» в повному обсязі.
Заперечуючи проти доводів апелянта (позивача за первісним позовом), відповідач за первісним позовом зазначає, що Підприємство об`єднання громадян «Юзер» Всеукраїнської громадської організації інвалідів користувачів психіатричної допомоги «Юзер» в орендованому у ТОВ «Мокавто» приміщенні за адресою: м. Черкаси, вул. Смілянська 149/23 не проводить жодної господарської діяльності, у приміщенні відсутнє будь-яке обладнання для виготовлення товару або надання послуг. Ніякого товару в орендованому приміщенні орендар не виробляв, а договір, який позивач надав на підтвердження упущеної вигоди, на думку відповідача за первісним позовом, містить ознаки фіктивності.
Електропідйомник, що був встановлений біля входу в орендоване приміщення, належить на праві приватної власності ТОВ «Мокавто», товариство використовувало його для власних господарських потреб та обслуговувало більшу частину будівлі в якій знаходиться приміщення, що орендується позивачем (в договорі оренди електропідйомник не зазначався і відповідно не передавався в користування орендарю), а орендар користувався ним без дозволу нашого підприємства. Оскільки тельфер є власністю товариства, останнє не зобов`язане ставити до відома орендаря про те, коли саме і куди товариство переміщує особисте майно. З приводу припинення постачання електроенергії, то на території товариства було вчинено крадіжку електроприладів (із відсіку електрощита) та тимчасово було припинено постачання електроенергії на всій території товариства.
Позивач за первісним позовом та третя особа, як зазначає ТОВ «Мокавто» у відзиві на апеляційну скаргу, є пов`язаними особами.
Від позивача за первісним позовом також надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу відповідача за первісним позовом, в якому сторона просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги ТОВ «Мокавто», а оскаржуване рішення в частині відмови в задоволенні зустрічного позову - залишити без змін.
В обґрунтування доводів відзиву на апеляційну скаргу позивач за перевісим позовом зазначає, що відповідачем за первісним позовом не було надано суду першої інстанції жодного доказу на спростування доводів та вимог первісного позову. Також позивач за первісним позовом звертає увагу на те, що сторона відповідача за первісним позовом, посилаючись на наявність домовленостей між сторонами щодо відтермінування сплати орендних платежів, не надала жодних доказів в підтвердження цих обставин.
З приводу поданої відповідачем за первісним позовом заяви про уточнення позовних вимог позивач за первісним позовом зазначає, що місцевий господарський суд цілком обґрунтовано і правомірно залишив її без розгляду з мотивів пропуску заявником встановленого процесуальним законом строку та відсутності доказів сплати судового збору.
За доводами позивача за первісним позовом в орендованому приміщенні перебували і перебувають матеріальні цінності підприємства, що підтверджується витягом з протоколу інвентаризаційної комісії, яка 23.12.2021 провела планову інвентаризацію наявного майна, а на початку січня 2022 орендодавець заварив двері до приміщення та, фактично, незаконно заволодів майном. Крім того, позивач за первісним позовом звертає увагу на те, що без електропідйомника вивезти належні орендарю матеріальні цінності не можливо.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті та межі розгляду справи судом апеляційної інстанції.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.07.2022 апеляційну скаргу Підприємства об`єднання громадян «Юзер» Всеукраїнської громадської організації інвалідів користувачів психіатричної допомоги «Юзер» передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Корсак В.А., судді: Демидова А.М., Євсіков О.О.
Відповідно до протоколу передачі апеляційної скарги раніше визначеному складу суду 19.07.2022 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Мокавто» передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Корсак В.А., судді: Демидова А.М., Євсіков О.О.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.07.2022 витребувано у Господарського суду Черкаської області матеріали справи №925/272/22. Відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги до надходження матеріалів справи з місцевого господарського суду.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.08.2022 (з урахуванням ухвали від 17.08.2022) відкрито апеляційне провадження за апеляційними скаргами Підприємства об`єднання громадян «Юзер» Всеукраїнської громадської організації інвалідів користувачів психіатричної допомоги «Юзер» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Мокавто» на рішення Господарського суду Черкаської області від 27.06.2022 у справі №925/272/22. Об`єднано розгляд апеляційних скарг Підприємства об`єднання громадян «Юзер» Всеукраїнської громадської організації інвалідів користувачів психіатричної допомоги «Юзер» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Мокавто» в одне апеляційне провадження. Повідомлено учасників справи про здійснення розгляду апеляційних скарг у порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Закінчено проведення підготовчих дій. Роз`яснено учасникам справи право подати до суду апеляційної інстанції відзиви на апеляційні скарги в письмовій формі до 09.09.2022. Встановлено учасникам справи строк для подачі всіх заяв та клопотань в письмовій формі до 09.09.2022.
За змістом ч. 3 ст. 270 ГПК України розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частиною десятою цієї статті та частиною другою статті 271 цього Кодексу.
Частиною 10 статті 270 ГПК України унормовано, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.
Відповідно до ч. 5 ст. 12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Оскільки учасниками справи письмово викладено свою позицію з даного спору, клопотань про розгляд апеляційної скарги з повідомленням (викликом) сторін не заявлялось, а необхідності призначення справи до розгляду у відкритому судовому засіданні судом не встановлено, дана постанова Північного апеляційного господарського суду прийнята за результатами дослідження наявних в матеріалах справи документів в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
31.08.2022 від Підприємства об`єднання громадян «Юзер» Всеукраїнської громадської організації інвалідів користувачів психіатричної допомоги «Юзер» надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, яке заявлено за твердженнями підприємства у зв`язку з наданням відповідачем за первісним позовом недостовірної інформації щодо не проведення орендарем господарської діяльності в 2021 році; фіктивності договору купівлі-продажу та відмови у відкритті кримінального провадження.
До вказаного клопотання стороною було долучено податкові накладні № 98 від 01.06.2021; № 99 від 02.07.2021; лист Черкаської обласної прокуратури від 12.08.2022 № 163-1239-22.
Колегія суддів, розглянувши заявлене клопотання, дослідивши матеріали справи та доводи на обґрунтування його подання, відмовляє в прийнятті нових доказів на стадії апеляційного перегляду справи, виходячи із наступного.
Матеріалами справи підтверджується, що при поставленні оскаржуваного рішення місцевим господарським судом, зокрема, досліджувались доводи відповідача за первісним позовом відносно не здійснення орендарем господарської діяльності в орендованому приміщенні та фіктивності договору купівлі-продажу (абз. 7 оскаржуваного рішення суду першої інстанції). Тобто такі заперечення щодо задоволення первісного позову не були фактично висловлені стороною відповідача за первісним позовом лише в апеляційній інстанції.
За встановленого, апеляційна інстанція приходить до висновку про необхідність застосування приписів ст. 269 ГПК України, у відповідності до якої суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.
Виходячи із правового аналізу чинних норм процесуального законодавства, за загальним правилом апеляційний господарський суд переглядає справу за наявними у справі доказами, тобто тими доказами, що були зібрані місцевим господарським судом, піддані оцінці і за результатами оцінки покладені в основу рішення цього суду або відхилені судом. Водночас суд переглядає справу також і за додатково поданими апеляційному суду доказами. Однак подання сторонами додаткових доказів апеляційному суду обмежено. Додаткові докази приймаються судом, якщо особа, яка подає докази, обґрунтує неможливість подання цих доказів місцевому господарському суду під час розгляду справи у першій інстанції. Обґрунтовуючи неможливість подання доказів суду першої інстанції, особа, яка бажає подати нові докази, має довести обставини, що об`єктивно перешкоджали їй подати ці докази місцевому господарському суду. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.12.2019 у справі № 913/479/18.
Зі змісту клопотання про залучення нових доказів, вбачається, що позивачем за первісним позовом жодних обґрунтованих доводів та доказів обставин неможливості подання до суду цих документів не наведено, об`єктивної неможливості подання цих документів, що не залежали від волевиявлення сторони, не вбачається. Відтак наявності виключного випадку для прийняття нових доказів, що не були предметом дослідження в суді першої інстанції, судовою колегією не встановлено.
Відносно поданого суду апеляційної інстанції листа Черкаської обласної прокуратури від 12.08.2022 № 163-1239-22 судова колегія зазначає, що вказаний документ взагалі не існував на час постановлення рішення Господарського суду Черкаської області від 27.06.2022. При цьому, така обставина, як відсутність існування доказів виключає можливість прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів у порядку, передбаченому статтею 269 ГПК України, незалежно від причин неподання стороною таких доказів. Саме допущення такої можливості судом апеляційної інстанції матиме наслідком порушення зазначеної норми процесуального права, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якої є однозначність та передбачуваність (подібна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 14.09.2021 у справі № 922/2187/20; від 08.09.2022 у справі № 910/5011/18).
З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів, користуючись правами суду першої інстанції в межах повноважень, наданих процесуальним законом апеляційному господарському суду, а також з дотриманням принципів справедливості та балансу інтересів, здійснює розгляд справи за наявними у справі документами.
Відповідно до ст. 269, ч. 1 ст. 270 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених при перегляді справ в порядку апеляційного провадження.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційних скарг в межах викладених скаржниками доводів та вимог, виходячи з наступного.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.
01 листопада 2021 року між Підприємством об`єднання громадян «Юзер» Всеукраїнської громадської організації інвалідів користувачів психіатричної допомоги «Юзер» (орендар за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мокавто» (орендодавець за договором) укладено договір оренди нежитлового приміщення № 01112021/21 (далі - Договір), згідно умов якого орендодавець передав орендарю в строкове платне користування без права викупу об`єкта оренди: приміщення підвалу. Приміщення розташоване за адресою: м. Черкаси, вул.. Смілянська, 149/23.
Згідно з п.п. 2.1.1. Договору протягом 3-х днів з моменту підписання цього договору орендодавець передає орендарю вище зазначене підвальне приміщення в оренду.
За змістом п.п. 2.1.5. Договору орендодавець зобов`язаний, забезпечити орендарю можливість користування приміщенням згідно розкладу роботи: з 08-00 до 19-00.
Відповідно до п.п. 2.2.12. Договору орендар зобов`язується сплачувати своєчасно та в повному обсязі орендну плату та інші платежі за цим Договором.
Пунктом 3.1. Договору, передбачено що за оренду приміщення, зазначеного в п. 1.1 цього Договору, орендар сплачує орендодавцю щомісячно орендну плату (договірну) в розмірі: 4 300, з ПДВ, на місяць, виходячи з розрахунку 20,00 грн. з ПДВ за 1 м2.
Вартість комунальних послуг (водо-, тепло-, газопостачання - при наявності) та відшкодування орендодавцю витрат, пов`язаних з оплатою електроенергії, та телефонного зв`язку не входять до нарахованої щомісячної орендної плати вказаної в відповідних рахунках орендодавця (пункт 3.2. Договору).
В п. 3.5. Договору визначено, що орендна плата нараховується та сплачується з дати підписання Акта приймання-передачі приміщення в оренду.
01.11.2021 між сторонами підписано Акт приймання-передачі приміщення за Договором, згідно якого ТОВ «Мокавто» (орендодавець) передало ПОГ «Юзер» ВГОІКПД «Юзер» (орендарю), а підприємство прийняло в орендне користування приміщення підвалу, загальною площею 215 м.кв. на строк зазначений в п. 6.1. Договору оренди нежитлового приміщення.
12.11.2021 позивач за первісним позовом звернувся до відповідача за первісним позовом з листом, в якому просив відновити роботу електротельфера, вантажопідйомністю до 1,5 тони, так як без нього не можливе використання приміщення як складу. Також просив відновити електропостачання в орендованому приміщенні.
11.01.2022 позивачем за первісним позовом було виявлено, що орендодавець заварив двері в орендоване приміщення з опечатуванням де вказувалось на наявність у орендаря заборгованості з орендних платежів.
Як стверджує позивач за первісним позовом, після підписання договору ним було сплачено орендну плату за листопад-грудень 2021 року, але відповідач за первісним позовом як орендодавець своїми діями чинив перешкоди йому як орендарю в користуванні орендованим приміщенням.
Тому у зв`язку з неможливістю використання орендованого приміщення, в якому, за доводами позивача за первісним позовом, знаходились необхідні для його господарської діяльності обладнання та сировина, ПОГ «Юзер» ВГОІКПД «Юзер» допустило невиконання ним умов договору купівлі-продажу № 1 від 07.11.2021, укладеного між підприємством та Приватним підприємством «Нікі-Проект» з продажу виготовленого товару (взвойок). Наведене зумовило настання у підприємства збитків у вигляді упущеної вигоди.
Невиконання відповідачем за первісним позовом взятих на себе зобов`язань за Договором стало підставою для звернення позивача за первісним позовом до суду для захисту порушеного права та примусового стягнення збитків (упущеної вигоди).
Відповідно до ч. 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Частиною 2 статті 217 ГК України унормовано, що у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій як відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.
Учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною (ст. 224 ГК України).
Згідно ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
За приписами ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.
Статтею 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Тобто збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ особи, що обмежує його інтереси як учасника певних суспільних відносин, і що виражається у зроблених ним витратах, у втраті або пошкодженні його майна, у втраті доходів, які він повинен був отримати.
Як вірно констатовано місцевим господарським судом, збитки як правова категорія включають в себе й упущену (втрачену) вигоду, яка відрізняється від реальних збитків тим, що реальні збитки характеризують зменшення наявного майна потерпілого (проведені витрати, знищення і пошкодження майна тощо), а у разі упущеної вигоди наявне майно не збільшується, хоча і могло збільшитися, якби не правопорушення. Тобто упущена вигода відображає різницю між реально можливим у майбутньому потенційно отриманим майном та вже наявним майном. Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 07.06.2022 у справі № 910/15998/20, від 24.11.2021 у справі № 161/14197/20.
Для застосування такого виду цивільно-правової відповідальності, як відшкодування збитків, передбаченої ст. 224 ГК України, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправність діяння боржника, тобто поведінка боржника має порушувати як приписи законодавства так і умови договору; 2) наявність збитків та їх розміру; 3) причинного зв`язку між порушенням стороною зобов`язання, що випливає з договору, та збитками; 4) наявність вини порушника зобов`язання, тобто особа, яка порушила зобов`язання несе відповідальність лише за наявності вини, якщо інше не встановлено договором або законом.
При цьому, судова колегія звертає увагу на те, що відсутність хоча б одного із вище перелічених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.
Для правильного вирішення спорів, пов`язаних з відшкодуванням шкоди, важливе значення має розподіл між сторонами обов`язку доказування, тобто визначення, які юридичні факти повинен довести позивач або відповідач. Виходячи з цього, позивач повинен довести факт спричинення збитків, обґрунтувати їх розмір, довести безпосередній причинний зв`язок між правопорушенням та заподіянням збитків і розмір відшкодування.
Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою і збитками є обов`язковою умовою відповідальності. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдані особі, - наслідком такої протиправної поведінки. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов`язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв`язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв`язку.
Матеріалами справи підтверджується, що позивач за первісним позовом обґрунтовуючи наявність збитків (упущеної вигоди) посилається на те, що 07.11.2021 між Підприємством об`єднання громадян «Юзер» Всеукраїнської громадської організації інвалідів користувачів психіатричної допомоги «Юзер» (продавець за договором, позивач за первісним позовом) та Приватним підприємством «Нікі-Проект» (покупець за договором) укладено договір купівлі - продажу № 1, згідно умов якого продавець зобов`язався за завданням покупця на умова цього договору виконати роботи з виготовлення товару, визначеного в п. 2.1 договору, а покупець зобов`язався прийняти та оплатити цей товар.
В п. 2.1 договору купівлі-продажу визначено, що продавець зобов`язаний виконати роботи згідно заявкою покупця у строки та за ціною, що визначені в Специфікаціях до договору.
Відповідно до специфікації до договору купівлі - продажу № 1 від 07.11.2021 покупець має намір придбати у продавця товар взвойки у кількості 4800 на суму разом з ПДВ 534528,00 грн.
Згідно листа від 07.11.2021 ПОГ «Юзер» ВГОІКПД «Юзер» звернулось до ТОВ «Юджин ЛТД» з проханням виготовити 4 800 шт роликів, заготовок для деталей взвойок з матеріалу підприємства та на пресформі позивача за первісним позовом (а.с. 177).
У відповідь на вказаний лист ТОВ «Юджин ЛТД» повідомило позивача за первісним позовом про можливість виготовлення цих заготовок лише після 12.01.2022 та необхідності поставки сировини в наведену дату (а.с. 178).
Як вже зазначалось у цій постанові, 11.01.2022 позивачем за первісним позовом було виявлено, що орендодавцем було заварені вхідні двері до орендованого приміщення з їх опечатуванням орендодавцем. В підтвердження цих обставин позивачем за первісним позовом надано Акт від 11.01.2022, який підписаний свідками (із-за нечіткої копії неможливо встановити особи підписантів).
Згідно листа № 5 від 19.02.2022 ПП «Нікі-Проект» повідомило позивача за первісним позовом, що у зв`язку з неможливістю виконання Підприємством об`єднання громадян «Юзер» Всеукраїнської громадської організації інвалідів користувачів психіатричної допомоги «Юзер» виготовлення деталей згідно Специфікації до договору купівлі - продажу № 1 від 07.11.2021 купівлі - продажу № 1 від 07.11.2021 договір вважається не виконаним та розривається стороною покупця (а.с. 140).
Поряд з цим, заперечуючи проти задоволення первісного позову ТОВ «Мокавто», як в суді першої інстанції, так і під час перегляду справи в апеляційному порядку, посилалось на те, що орендар в орендованому приміщенні за адресою: м. Черкаси, вул. Смілянська 149/23 не проводить жодної господарської діяльності, у приміщенні відсутнє будь-яке обладнання для виготовлення товару або надання послуг.
На спростування цих тверджень стороною позивача за первісним позовом до матеріалів справи в суді першої інстанції, зокрема, надано договір про спільну діяльність, акти приймання-передачі матеріальних цінностей, договір відповідального зберігання, витяг з протоколу інвентаризаційної комісії, складські квитанції (на неналежному дослідженні цих доказів наполягав позивач за первісним позовом в своїй апеляційній скарзі).
Колегія суддів, оцінивши вищенаведені докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі документів, встановила, що вони не можуть бути покладені в основу висновку про обґрунтованість позовних вимог первісного позову, оскільки лише підтверджують здійснення ПОГ «Юзер» ВГОІКПД «Юзер» господарської діяльності до укладення договору оренди.
Так, згідно договору № В3-001 від 20.10.2012 (а.с. 179-180), укладеного між позивачем за первісним позовом (сторона-1) та Приватним інженерно-виробничим-комерційним підприємством «Талокс» (сторона-2), сторона-2 передала на відповідальне зберігання з правом використання майна у кількості та вартості згідно акту прийому-передачі, складської квитанції, які є невід`ємною частиною цього договору.
Адреса приміщення в яке передається майно стороною-2 (Договір оренди від 30.11.2012) : м. Черкаси, вул. Смілянська, 149 (п. 1.2 договору № В3-001 від 20.10.2012).
Акти приймання-передачі матеріальних цінностей на відповідальне зберігання № В3-003 від 01.08.2018; № В3-002 від 12.10.2017 (а.с. 181-183) також містять посилання на адресу зберігання, що наведена в договорі.
Водночас, відповідно до Додаткової угоди № 2 до договору № В3-001 від 20.10.2012 в п. 1.2 цього договору внесено зміни та викладено його зміст в наступній редакції: «Адреса приміщення в яке передається майно стороною-2 (Договір оренди від 01.11.2021 № 01112021/21) : м. Черкаси, вул. Смілянська, 149/23».
Аналогічні умови містить і договір відповідального зберігання з правом користування від 01.08.2017 (а.с. 158-160).
Зважаючи на те, що в матеріалах справи відсутні докази того, що нежитлове приміщення, орендоване позивачем за первісним позовом за Договором оренди від 30.11.2012 (адреса: м. Черкаси, вул. Смілянська, 149) є тотожним нежитловому приміщенню, орендованому згідно Договору оренди від 01.11.2021 № 01112021/21 (м. Черкаси, вул. Смілянська, 149/23), судова колегія приходить до висновку, що з моменту підписання Акта приймання-передачі нежитлового приміщення від 01.11.2021 товарно-матеріальні цінності повинні були бути переміщені до нового складу.
Доказів того, що ПОГ «Юзер» ВГОІКПД «Юзер» здійснено переміщення відповідного майна в нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: м. Черкаси, вул. Смілянська, 149/23 позивачем за первісним позовом не надано. Крім того, у зв`язку з відсутністю у справі договору оренди від 30.11.2012 та законодавчо визначеної можливості узгодження між сторонами умов автоматичної пролонгації, у суду апеляційної інстанції відсутня можливість встановити обставин припинення відповідних правовідносин за названим правочином.
В договорах про спільну діяльність від 01.08.2017 та від 20.10.2012 визначено, що його сторони зобов`язуються надавати для відповідального зберігання на безоплатній основі, визначені в додатках до цього договору (актах приймання-передачі), товарно-матеріальні цінності. За актами приймання-передачі товарно-матеріальних цінностей від 10.02.2018, від 02.10.2017, від 05.02.2018, від 01.03.2018 передано майно.
При цьому, посилань на адресу, орендованого згідно Договору оренди від 01.11.2021 № 01112021/21 (м. Черкаси, вул. Смілянська, 149/23), нежитлового приміщення вищенаведені документи не містять.
Щодо складених інвентаризаційною комісією документів судом апеляційної інстанції встановлено, що вони містять підписи, зокрема, керівників підприємств та товариств, якими передавались на відповідальне зберігання майно. В протоколі інвентаризаційної комісії вказано, що він складений за адресою місцезнаходження орендованого приміщення.
Як зазначає відповідач за первісним позовом та позивачем за первісним позовом не заперечується, територія на якій розташований орендований склад перебуває під охороною. Тобто особи, які не є орендарями нежитлових приміщень не можуть здійснити прохід на територію ТОВ «Мокавто». Докази того, що особи підписанти протоколу інвентаризаційної комісії від 23.12.2021 мають перепустки на допуск на охоронювану відповідачем за первісним позовом територію в матеріалах справи відсутні. Відтак факт складання відповідних документів саме за адресою: м. Черкаси, вул. Смілянська, 149/23 не доведено.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем за первісним позовом належними засобами доказування в порядку ст. 74 ГПК України не доведено обставин того, що сировина та майно, необхідні для виконання позивачем за первісним позовом умов договору купівлі-продажу № 1 від 07.11.2021, перебувало в орендованому приміщенні.
В контексті вищевстановленого, Північний апеляційний господарський суд погоджується з вірним висновком місцевого господарського суду про недоведення позивачем за первісним позовом наявності усіх елементів складу правопорушення, необхідних для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, зокрема, наявності причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Тобто не доведено того, що заявлені у цій справі збитки в сумі 104888,00 грн виступають об`єктивним наслідком їх настання у зв`язку з вчиненням відповідачем за первісним позовом перешкод у користуванні орендованим приміщенням.
При цьому, звертається увага сторони позивача за первісним позовом на те, що недотримання орендодавцем умов договору оренди шляхом недопуску в нежитлове приміщення (зняття електротельфера, заварювання дверей, відсутність електроенергії) може бути підставою для настання договірної відповідальності згідно узгоджених між сторонами умов правочину.
Серед іншого, апеляційний господарський суд вважає за необхідне зауважити, що системний аналіз положень частини 1 статті 42, частини 1 статті 44 ГК України дає підстави для висновку, що будь-яка підприємницька діяльність суб`єктів господарювання здійснюється на підставі комерційного розрахунку та власного комерційного ризику. А тому, суб`єкти господарювання повинні враховувати наявність таких ризиків та усвідомлювати наслідки вчинюваних ними дій, а суди, розглядаючи справи, предметом яких є стягнення упущеної вигоди, повинні встановити чи є наслідки, на які посилається позивач, упущеною вигодою чи такі наслідки є результатом власних комерційних прорахунків суб`єкта господарювання.
Як вірно встановлено місцевим господарським судом, позивачем за первісним позовом не надано суду належних доказів того, що ним реально вживались заходи щодо належного виконання договірних зобов`язань за договором купівлі-продажу № 1 від 07.11.2021. Так зокрема, встановивши 11.01.2022 факт заварювання відповідачем за первісним позовом дверей до складу, ПОГ «Юзер» ВГОІКПД «Юзер» не надало доказів з вчинення дій по усуненню цих перешкод аж до закінчення терміну виконання названого правочину (17.02.2022) та його розірвання покупцем.
Таким чином, виходячи із фактичних обставин справи, встановлених судом першої інстанцій та перевірених апеляційним господарським судом, а також враховуючи те, що позивачем за первісним позовом в порушення приписів ст. ст. 13, 74 ГПК України належними і допустимими доказами не було доведено наявності усього складу цивільного правопорушення, колегія суддів погоджується з вірним висновками Господарського суду Черкаської області про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мокавто» 104888,00 грн збитків (упущеної вигоди).
Щодо вимог зустрічного позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
За змістом ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.
Статтею 526 ЦК України, яка кореспондується зі ст. 193 ГК України, передбачено, що зобов`язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Місцевим господарським судом вірно зазначено, що за своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором оренди, правове регулювання якого здійснюється за правилами Цивільного кодексу України з урахуванням положень Господарського кодексу України та інших нормативно-правових актів.
Відповідно до ч. 1 ст. 283 ГК України, положення якої кореспондуються з приписами ч. 1 ст. 759 ЦК України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Згідно ст. 765 ЦК України наймодавець зобов`язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений договором найму.
Статтею 762 ЦК України та статтею 286 ГК України визначено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму; плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідач за первісним позовом, обґрунтовуючи своє звернення із зустрічними позовними вимогами, вказує на те, що ПОГ «Юзер» ВГОІКПД «Юзер» є злісним неплатником орендної плати, оскільки має заборгованість за договором оренди в загальній сумі 43 000,00 грн, що утворилась за період травень - жовтень 2021 року (до моменту укладення договору - на час переоформлення нерухомого майна) та січень-квітень 2022 року.
Беручи до уваги те, що договір оренди укладений між сторонами 1 листопада 2021 та цього ж дня позивачу за первісним позовом було передано нежитлове приміщення згідно Акта приймання-передачі, а також з огляду на те, що сторонами в порядку ч. 3 ст. 631 ЦК України не передбачалось можливості поширення дії умов правочину на правовідносини сторін до його укладення, судова колегія погоджується з вірним висновком місцевого господарського суду про необґрунтованість позовних вимог зустрічного позову про стягнення заборгованості за орендними платежами за період травень - жовтень 2021 року (до моменту укладення договору - на час переоформлення нерухомого майна).
Колегія суддів, серед іншого, звертає увагу на те, що сторони керуючись принципом свободи договору на власний розсуд визначили умови укладеного між ними правочину. Зокрема, в п. 3.5 Договору узгоджено, що орендна плата нараховується та сплачується з дати підписання Акта приймання-передачі приміщення в оренду. Відтак, суд першої інстанції правомірно залишив без задоволення вказані вимоги зустрічного позову.
Відносно іншої частини позовних вимог зустрічного позову, апеляційна інстанція виходить з наступного.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.
Згідно ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Водночас, за змістом ч. 4 ст. 14 ЦК України особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства.
Частиною 6 статті 762 ЦК України унормовано, що наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.
Підставою звільнення від зобов`язання сплачувати орендну плату ця норма визначає об`єктивну неможливість використовувати передане в оренду майно (бути допущеним до приміщення, знаходитись у ньому, зберігати у приміщенні речі тощо) через обставини, за які орендар не відповідає.
Для застосування вищенаведеної норми цивільного законодавства та звільнення наймача від плати за користування орендованим майном (орендної плати) визначальною умовою є наявність обставин, за які орендар не відповідає. Обставини, які свідчать про те, що майно не використовувалося або не могло бути використане наймачем і він не відповідає за це, мають бути доведені. Подібні правові висновки викладені у п. 31.4 постанови Верховного Суду від 27.08.2019 у справі № 914/2264/17.
При цьому незалежними від волі орендаря обставинами, зокрема, є: незаконне захоплення майна іншою особою; неповідомлення орендодавцем орендаря про права третіх осіб на майно (наприклад, право застави, при реалізації якого може накладатися арешт на майно, що унеможливлює доступ орендаря до нього); аварійний чи незадовільний технічний стан майна; правомірне зайняття приміщення третьою особою на підставі договору оренди, раніше укладеного з орендодавцем.
В контексті вищенаведеного, слід зауважити, що Закон не містить переліку обставин, що звільняють наймача від плати за користування орендованим майном (орендної плати) на підставі ч. 6 ст. 762 ЦК України, але їх узагальнюючою рисою є те, що такі обставини одночасно позбавляють орендаря можливості користуватись об`єктом оренди і він не відповідає за це.
Як вірно встановлено місцевим господарським судом та відповідачем за первісним позовом в апеляційній інстанції належним чином не спростовано, орендодавець заварив та опечатав двері в орендоване приміщення у звязку наявною, як стверджував орендодавець, заборгованістю по орендній платі. Зазначені обставини були зафіксовані орендарем 11.01.2022, про що складено відповідний акт з фотокопіями входу до приміщення. Відповідачем за первісним позовом факт заварювання дверей та недопуск до приміщення орендаря не заперечувався.
Зважаючи на те, що матеріалами справи підтверджено факт заварювання відповідачем за первісним позовом вхідних дверей до орендованого приміщення, що виключало можливість використання його позивачем за первісним позовом, зокрема, задля зберігання свого майна, колегія суддів приходить до висновку, що місцевим господарським судом, з врахуванням приписів ч. 6 ст. 762 ЦК України, правомірно було відмовлено в задоволенні частини зустрічних позовних вимог про стягнення орендної плати за січень-квітень 2022 року.
Питання, що були порушені відповідачем за первісним позовом в поданій ним заяві про уточнення позовних вимог та невитребування судом документів, не впливає на правильність прийняття місцевим господарським судом оскаржуваного рішення в частині відмови в задоволенні зустрічного позову, оскільки не спростовують встановлених судом першої інстанції обставин неможливості використання орендарем орендованого приміщення. Відтак вказані доводи апеляційної скарги визнаються колегією суддів неспроможними для скасування оскаржуваного рішення.
Суд апеляційної інстанції, серед іншого, враховує, що у відповідності до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.
Відповідно до п. 58 рішення ЄСПЛ Справа «Серявін та інші проти України» (Заява № 4909/04) від 10.02.2010 р. у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).
З урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених місцевим господарським судом, інші доводи сторін, викладені в їх апеляційних скаргах, оцінюються критично, оскільки не впливають на правильність прийняття судом оскаржуваного рішення у даній справі.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.
Нормою ст. 276 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів встановила, що у даному випадку скаржниками не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своєї правової позиції, а також не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, щодо спростування висновків суду першої інстанції. Відтак апеляційні вимоги позивача та відповідача за первісним позовом є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, підстав для зміни чи скасування оскарженого рішення у даній справі колегія суддів не вбачає.
Судові витрати.
Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст. 129 ГПК України та, у зв`язку із відмовою у задоволенні апеляційних скарг, покладаються на скаржників.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 129, 240, 269, 270,273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Підприємства об`єднання громадян «Юзер» Всеукраїнської громадської організації інвалідів користувачів психіатричної допомоги «Юзер» на рішення Господарського суду Черкаської області від 27.06.2022 у справі №925/272/22 залишити без задоволення.
2. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Мокавто» на рішення Господарського суду Черкаської області від 27.06.2022 у справі №925/272/22 залишити без задоволення.
3. Рішення Господарського суду Черкаської області від 27.06.2022 у справі №925/272/22 залишити без змін.
4. Матеріали справи №925/272/22 повернути до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя В.А. Корсак
Судді О.О. Євсіков
А.М. Демидова
Суд | Північний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 28.10.2022 |
Оприлюднено | 01.11.2022 |
Номер документу | 107021231 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань оренди |
Господарське
Північний апеляційний господарський суд
Корсак В.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні