Рішення

від 20.10.2022 по справі 926/982/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2022 року м. ЧернівціСправа № 926/982/22

Господарський суд Чернівецької області у складі судді Байталюка В. Д., за участю секретаря судового засідання Шехтер Є. С., розглянувши матеріали справи

за позовом Чернівецької міської ради

до фізичної особи-підприємця Маковійчук Нелі Орестівни

про стягнення безпідставно збережених коштів в сумі 224155,97 грн

Представники сторін:

від позивача - Лелюк Х. М.;

від відповідача - Маковійчук К. Я.

В С Т А Н О В И В :

1. Короткий зміст позовних вимог

Чернівецька міська рада звернулася з позовом до фізичної особи-підприємця Маковійчук Нелі Орестівни ( АДРЕСА_1 , індивідуальний ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) в якому просить суд ухвалити рішення про стягнення з відповідачки безпідставно збережених коштів в розмірі орендної плати за землю в сумі 224155,97 грн.

Позовні вимоги мотивуються тим, що відповідачка була власником нерухомого майна (нежитлових будівель та споруд) за адресою АДРЕСА_2 у період з 22.03.2017 до 28.10.2021, яке розміщене на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_2 , площею 0,2064 га, кадастровий номер 7310136900:67:002:0063. Вказаною земельною ділянкою відповідачка користувалася без правопосвідчуючих документів на неї, кошти за користування земельною ділянкою не сплатила, що стало підставою для подачі позивачем даного позову до суду.

2. Короткий зміст заперечень проти позову фізичної особи-підприємця Маковійчук Нелі Орестівни .

Відповідачка проти позову заперечує з підстав викладених у її письмовому відзиві на позовну заяву та зазначає, що розрахунок безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за землю у період з 17.11.2018 до 28.10.2021 позивачем сформований з Витягу технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 269 від 22.10.2021, натомість вказане є безпідставним та необґрунтованим оскільки, з 2018 по 2020 рік нормативна грошова оцінка спірної земельної ділянки могла бути іншою, а розрахунок позивача мав містити дані з Витягу технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки станом на 2018 рік, 2019 рік та 2020 рік.

В порушення вищезазначених вимог позивач, при здійсненні «розрахунку безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за землю» за період з 17.11.2018 використовує витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 269 від 22.10.2021 відповідно до якого нормативна грошова оцінка земельної ділянки складала 2609577,00 грн.

Відомостей (витягу) про грошову оцінку земельної ділянки за період з 17.11.2018 по 22.10.2021 позивач не надав.

У зв`язку з чим даний розрахунок безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за період з 17.11.2018 по 28.10.2021 у сумі 224155,97 грн є безпідставним та необґрунтованим.

Також вказує, що відповідно до Інформації з Державного реєстру прав на нерухоме майно та Реєстру права власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, за номером 185383067 від 19.10.2019 зазначено, що за кадастровим номером 7310136900:67:002:0063 відомості з реєстру права власності на нерухоме майно - відсутні.

У зв`язку з чим відповідач вважає, що формування земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 , площею 0,2064 га, кадастровий номер 7310136900:67:002:0063, як об`єкт цивільного права в 2018 - 2019 році не відбувся.

Також, просить суд застосувати строки позовної давності обґрунтовуючи тим, що право власності на об`єкт нерухомого майна: комплекс нежитлових будівель та споруд, об`єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_2 , відповідачем було набуто 22.03.2017, а саме в проміжок часу з 2017 по 2020 рік позивач міг звернутися до суду за захистом свого порушеного права.

Враховуючи вищевикладене, просить суд застосувати строк позовної давності та відмовити у задоволенні позовної заяви в повному обсязі, оскільки позивач у позовній заяві не просив суд поновити строк позовної давності та не наводив поважних причин пропуску цього строку.

3. Короткий зміст ухвал суду.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.03.2022 позовну заяву передано на розгляд судді Байталюку В. Д.

Ухвалою суду від 09.03.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 30.03.2022.

У судовому засіданні, 30.03.2022, суд постановив протокольну ухвалу якою відклав підготовче засідання на 20.04.2022 із занесенням до протоколу судового засідання.

У судовому засіданні, 20.04.2022, суд постановив протокольну ухвалу якою відклав підготовче засідання на 11.05.2022.

10.05.2022 на адресу Господарського суду Чернівецької області від представниці відповідачки надійшло письмове клопотання про продовження строку підготовчого провадження на тридцять днів.

Того ж дня на адресу Господарського суду Чернівецької області також надійшла заява про поновлення процесуального строку на подання відзиву та відзив на позовну заяву.

У судовому засіданні, 11.05.2022, суд протокольною ухвалою залишив клопотання про поновлення строків позовної давності для подачі відзиву без розгляду, оскільки строк не є пропущеним та долучив відзив до матеріалів справи, задовольнив клопотання про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та відклав підготовче засідання на 25.05.2022 із занесення до протоколу судового засідання.

23.05.2022 на адресу Господарського суду Чернівецької області від представниці позивача надійшла відповідь на відзив в якій зазначено, що доводи відповідача не спростовують доводів позовної заяви, позовні вимоги позивач підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.

У судовому засіданні, 25.05.2022, суд постановив протокольну ухвалу, якою задовольнив усне клопотання представниці відповідача про відкладення розгляду справи на іншу дату для надання можливості ознайомленням з відповіддю на відзив та поданням заперечень, суд відклав підготовче засідання на 07.06.2022 із занесенням до протоколу судового засідання.

03.06.2022 на адресу Господарського суду Чернівецької області від представниці відповідачки надійшли заперечення в яких зазначено, що у суду відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог.

07.06.2022 на адресу Господарського суду Чернівецької області від представниці відповідачки надійшло письмове клопотання про витребування доказів від головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області - належним чином оформлену копію Поземельної книги земельної ділянки за кадастровим номером 7310136900:67:002:0063 та всі документи, які стали підставою для внесення відомостей до неї, мотивуючи його тим, що головним управлінням Держгеокадастру у Чернівецькій області не надано відповіді на адвокатський запит протягом п`яти робочих днів.

У судовому засіданні, 07.06.2022, суд постановив протокольну ухвалу якою відклав клопотання представниці відповідачки про витребування доказів у зв`язку з тим, що строк для надання відповіді на адвокатський запит ще не минув та відклав підготовче засідання на 14.06.2022.

14.06.2022 на адресу Господарського суду Чернівецької області від представниці відповідачки надійшло письмове клопотання в якому додано копію відповіді головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області в якій зазначено, що дану інформацію можливо отримати у відкритому доступі на офіційному веб-сайті Держгеокадастру - https://land.gov.ua

У судовому засіданні, 14.06.2022, представниця відповідачки підтримала клопотання про витребування доказів та просила суд його задовольнити.

Заслухавши пояснення представників сторін, зважаючи на суперечності в матеріалах справи стосовно наявної інформації щодо земельної ділянки за користування якої позивач просить суд стягнути безпідставно збережені кошти у сумі 224155,97 грн з метою повного і всебічного з`ясування обставин, які мають значення для розгляду даної справи, суд прийшов до висновку відкласти розгляд справи та витребувати копію Поземельної книги від головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області.

Ухвалою суду від 14.06.2022 задоволено клопотання про витребування доказів та відкладено підготовче засідання на 30.06.2022. Зобов`язано головне управління Держгеокадастру у Чернівецькій області надати суду протягом 5 календарних днів з дня отримання даної ухвали суду належним чином оформлену копію Поземельної книги земельної ділянки за кадастровим номером 7310136900:67:002:0063 та всі документи, які стали підставою для внесення відомостей до неї.

24.06.2022 на адресу Господарського суду Чернівецької області від головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області надійшла витребувана судом копія Поземельної книги.

30.06.2022 на адресу Господарського суду Чернівецької області від представниці відповідачки надійшли письмові пояснення в яких зазначено, що до 12.02.2022 спільна земельна ділянка як об`єкт цивільного права сформована не була, у зв`язку з чим, заявлені позовні вимоги щодо безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за період з 17.11.2018 до 28.10.2021 у сумі 224155,97 грн є не правомірними.

Також вказує, що в поземельній книзі земельної ділянки за кадастровим номером 7310136900:67:002:0063 відомості про нормативно грошову оцінку: дати оцінки, визначена (проіндексована) та значення, гривень - відсутні.

Крім того, в поземельній книзі земельної ділянки за кадастровим номером 7310136900:67:002:0063 визначено категорію земельної ділянки, а саме землі житлової та громадської забудови, однак у витязі з технічної документації про нормативно-грошову оцінку земельної ділянки від 22.10.2021 № 269, зазначено категорію земель: землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Враховуючи вищезазначене, рахунок безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за період з 17.11.2018 по 28.10.2021 у сумі 224155,97 грн є необґрунтованим та не підтвердженим належними та допустимими доказами.

У судовому засіданні, 30.06.2022, суд постановив протокольну ухвалу якою закрив підготовче провадження та призначив розгляд справи по суті на 13.07.2022.

13.07.2022 представників сторін було повідомлено про неможливість проведення судового засідання у зв`язку з перебуванням судді Байталюка В. Д. у відпустці.

Ухвалою суду від 15.07.2022 призначено розгляд справи по суті на 28.07.2022.

28.07.2022 представників сторін було повідомлено про неможливість проведення судового засідання у зв`язку з перебуванням судді Байталюка В. Д. в черговій щорічній відпустці.

Ухвалою суду від 29.08.2022 призначено розгляд справи по суті на 05.09.2022.

31.08.2022 на адресу Господарського суду Чернівецької області від представника відповідачки надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з перебуванням останньої у щорічній черговій відпустці.

У судовому засіданні, 05.09.2022, суд постановив протокольну ухвалу якою задовольнив клопотання представниці відповідачки та відклав розгляд справи по суті на 30.09.2022.

03.10.2022 складено акт про неможливість проведення судового засідання 30.09.2022 по справі № 926/982/22 за позовом Чернівецької міської ради до фізичної особи-підприємця Маковійчук Нелі Орестівни про стягнення безпідставно збережених коштів в сумі 224155,97 грн через попередження про замінування Господарського суду Чернівецької області та повітряну тривогу на території Чернівецької області.

03.10.2022 помічниця судді керуючись частиною шостою статті 120 Господарського процесуального кодексу України повідомила представників сторін, що наступне судове засідання відбудеться 19.10.2022 о 12 год. в приміщенні Господарського суду Чернівецької області в залі судових засідань № 1, третій поверх.

У судовому засіданні, 19.10.2022, у зв`язку з початком повітряної тривоги на території Чернівецької області, суд постановив протокольну ухвалу, якою оголосив перерву до 20.10.2022 о 15 год. 30 хв. в залі судових засідань № 1, третій поверх із занесенням до протоколу судового засідання.

Суд, заслухавши вступне слово представників сторін, з`ясувавши обставини, на які посилаються учасники справи, дослідив в порядку статей 209 і 210 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) докази у справі.

Після закінчення з`ясування обставин справи та перевірки їх доказами суд перейшов до судових дебатів.

Позивач у судовому засіданні 20.10.2022 під час судових дебатів підтримала позовні вимоги у повному обсязі.

Представниця відповідачки під час судових дебатів заперечувала проти задоволення позовних вимог в повному обсязі та заявила усне клопотання в порядку частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Представники сторін виступили з промовами (заключним словом), в яких посилалися на обставини і докази, досліджені у судовому засіданні.

У судовому засіданні 20.10.2022 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України.

Судом згідно з вимогами статей 222 і 223 Господарського процесуального кодексу України здійснювалося повне фіксування судового засідання технічними засобами та секретарем судового засідання велися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

4. Фактичні обставини справи, встановлені судом та застосоване ним законодавство.

Згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 284900548848 від 02.02.2022 Маковійчук Неля Орестівна є фізичною особою-підприємцем.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна Маковійчук Н. О. була власником нерухомого майна (комплексу нежитлових будівель та споруд) за адресою АДРЕСА_2 з 22.03.2017 по 28.10.2021.

Зазначене нерухоме майно розміщене на земельній ділянці за адресою АДРЕСА_2 , площею 0,2064 га, кадастровий номер 7310136900:67:002:0063. Дата державної реєстрації земельної ділянки 25.11.2008. Правовстановлюючі документи на вказану земельну ділянку у відповідачки відсутні.

06.10.2021 Департамент урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради направив на адресу відповідача лист № 24/01-08/3-04/4/1222 яким інформував про необхідність оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку за адресою АДРЕСА_2 , площею 0,2064 га (кадастровий номер 7310136900:67:002:0063).

Даний лист був вручений відповідачці особисто, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення з відміткою «вручено особисто».

Однак, відповіді на даний лист від відповідачки не було отримано.

На підставі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 22.10.2021 № 269, виданого відділом № 1 у м. Чернівцях головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області, працівниками департаменту урбаністики та архітектури міської ради проведено розрахунок безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за землю за користування ФОП Маковійчук Н. О. без належних на те правових підстав у період з 07.11.2020 до 30.12.2021 земельною ділянкою за адресою АДРЕСА_3 , площею 0,2064 га (кадастровий номер 7310136900:67:002:0063), на якій розміщене належне відповідачці нерухоме майно.

Щодо твердження представниці відповідача, що нормативно грошова оцінка землі могла становити іншу суму, судом встановлено, що коефіцієнти індексації нормативно грошової оцінки земель за 2018, 2019 та 2020 роки не змінювалися та становили - 1,0.

На підставі проведеного розрахунку сплаті підлягають кошти у сумі 224155,97 грн.

Департамент урбаністики та архітектури міської ради (надалі - Департамент) 19.11.2021 направив лист № 24/01-08/3-04/4/1675 на адресу відповідачки та запропонував впродовж одного місяця з дня отримання листа сплатити безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати за землю в сумі 224155,97 грн (кошти за шкоду, що заподіяна на земельних ділянках державної та комунальної власності, які не надані у користування та не передані у власність, внаслідок їх самовільного зайняття, використання не за цільовим призначенням, зняття грантового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу), що підтверджується повідомленням про вручення 06.12.2021 рекомендованого поштового відправлення з відміткою «вручено особисто».

В свою чергу відповідачка кошти не сплатила.

В матеріалах справи наявний витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 296 від 22.10.2021. Згідно відомостей, які наявні у тексті витягу він виданий стосовно земельної ділянки за кадастровим номером 7310136900:67:002:0063 загальною площею 0,2064 га, що розташована за адресою АДРЕСА_4 . Категорія земель - землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, цільове призначення земельної ділянки - 12.11, номер економіко-планувальної зони - 109, нормативна грошова оцінка земельної ділянки - 2609577 грн.

Натомість, згідно Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-7306579872021 від 07.12.2021 нерухоме майно відповідачки знаходиться на земельній ділянці комунальної форми власності за кадастровим номером 7310136900:67:002:0063, яка розташована за адресою АДРЕСА_3 , площею 0,2064 га та зареєстрована 25.11.2008 в ЧРФ ДП «Центр ДЗК». Вид використання - обслуговування будівель СТО з цільовим призначенням 12.11 для розміщення та експлуатації об`єктів дорожнього сервісу. Відноситься до категорії земель - землі житлової та громадської забудови, форма власності - комунальна.

Судом встановлено, що Витяг з технічної документації про нормативно-грошову оцінку земельної ділянки так само, як і Витяг з Державного земельного кадастру містять інформацію, про цільове призначення земельної ділянки з кадастровим номером 7310136900:67:002:0063 з кодом 12.11. Однак, має місце різна назва категорії земель, у зв`язку з тим, що у період з 2008 року (дата реєстрації земельної ділянки) по 2021 рік (дата формування Витягу про нормативно-грошову оцінку) відбувся перехід до іншого класифікатора видів цільового призначення земельних ділянок. Так, згідно розділу ІІ Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженого наказом Державного комітету України із земельних ресурсів 23.07.2010 № 548 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.11.2010 за № 1011/18306, земельні ділянки з цільовим призначенням 12.11 (для розміщення та експлуатації об`єктів дорожнього сервісу) відносяться до земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення (секція J).

Земельна ділянка, як об`єкт цивільних прав є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера та реєстрації її у Державному земельному кадастрі.

Крім того, у відповідності до пункту 1 статті 24 Закону України «Про державний земельний кадастр» державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку.

Як суд уже зазначав, земельна ділянка комунальної форми власності за кадастровим номером 7310136900:67:002:0063 за адресою АДРЕСА_3 , зареєстрована у Державному земельному кадастрі 25.11.2008, поземельну книгу відкрито 25.11.2008, що підтверджується Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-7306579872021 від 07.12.2021 та поземельною книгою.

Тобто, саме з 25.11.2008 дана земельна ділянка є об`єктом цивільних прав.

В розділі 3 Поземельної книги «Земельна ділянка. Право власності, постійного користування. Запис про виникнення права» (сторінка 11) від 17.05.2018 № 003 зазначено, що власником земельної ділянки є Чернівецька міська рада, а форма власності - державна власність.

При цьому, в розділі 1 Поземельної книги «Земельна ділянка. Загальні відомості» (сторінка 3) від 17.05.2018 № 005 форма власності земельної ділянки - комунальна власність.

Пунктом 1 статті 83 Земельного кодексу України визначено, що землі, які належать на праві власності територіальним громадам є комунальною власністю.

Перебування земельної ділянки у власності територіальної громади в особі міської ради виключає можливість її перебування у державній власності, що свідчить про вчинення помилки державним реєстратором при формуванні поземельної книги.

Даний факт зокрема підтверджується розділом 3 Поземельної книги «Земельна ділянка. Право власності, постійного користування. Запис про виникнення права» (сторінка 16) від 17.02.2022 № 006, яким внесено зміни у визначені форми власності на комунальну, в графі «суть змін» зазначено внесення змін (виправлення помилок).

Також факт помилки підтверджується розділом 1 Поземельної книги «Земельна ділянка. Загальні відомості» (сторінка 14) від 17.05.2018 № 005 яким внесено зміни у визначені форми власності на комунальну на підставі звернення заявника від 17.05.2018 № ЗВ-7303658552018 та зазначено, що після внесення змін 17.05.2018 сформовано на 5 аркуші поземельної книги. Також виправлено цільове призначення земельної ділянки.

Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності», який набрав чинності 01.01.2013 з дня набрання чинності цим Законом у державній власності залишаються землі:

а) розташовані в межах населених пунктів земельні ділянки: на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна державної власності; які перебувають у постійному користуванні органів державної влади, державних підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, державних галузевих академій наук; які належать до земель оборони;

б) земельні ділянки, що використовуються Чорноморським флотом Російської Федерації на території України на підставі міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України;

в) землі зон відчуження та безумовного (обов`язкового) відселення, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;

г) усі інші землі, розташовані за межами населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпункті «а» пункту 3 цього розділу, а також земель, які відповідно до закону віднесені до комунальної власності.

Судом встановлено, що земельна ділянка за кадастровим номером 7310136900:67:002:0063 за адресою АДРЕСА_3 , площею 0,2064 га не володіє жодною з вищевказаних ознак, а відповідачем не наданого жодного доказу на спростування даного факту.

В той же час пунктом 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності», який набрав чинності 01.01.2013, з дня набрання чинності цим Законом землями комунальної власності відповідних територіальних громад вважаються:

а) земельні ділянки: на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності відповідної територіальної громади; які перебувають у постійному користуванні органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств, установ, організацій;

б) всі інші землі, розташовані в межах відповідних населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпунктах «а» і «б» пункту 4 цього розділу.

У зв`язку з чим, суд прийшов до висновку, що єдиним власником земельної ділянки з моменту її формування є саме територіальна громада м. Чернівці в особі Чернівецької міської ради.

Судом встановлено, що фізична особа-підприємець Маковійчук Н. О. в період з 22.03.2017 по 28.10.2021 використовувала спірну земельну ділянку, без належних правових підстав, а саме укладеного договору оренди між ним та власником земельної ділянки.

Таким чином, Чернівецька міська рада, як власник спірної земельної ділянки, мала намір отримати кошти за оренду та використання спірної земельної ділянки, однак не змогла їх реалізувати внаслідок відсутності між сторонами відносин щодо її використання в порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини першої та другої статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно зі статтею 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Податковим кодексом України встановлено, що плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

За змістом статті 93 Земельного кодексу України та статті 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до статті 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов`язані, зокрема, своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою і відшкодування завданих збитків.

Судом встановлено, що відповідачка в період з 22.03.2017 по 28.10.2021 використовувала спірну земельну ділянку, яка перебуває у комунальній власності, без належних правових підстав.

Таким чином, Чернівецька міська рада, як власник спірної земельної ділянки, мала обґрунтовані сподівання на отримання орендної плати за використання спірної земельної ділянки, однак не змогла їх реалізувати внаслідок відсутності між сторонами відносин щодо її використання в порядку, встановленому законом.

Положення глави 83 цього Кодексу застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

За змістом положень глав 82 і 83 Цивільного кодексу України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов`язаннях. Натомість для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Отже, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Зі змісту глави 15, статей 120, 125 Земельного кодексу України та положень статті 1212 Цивільного кодексу України випливає, що до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформленого права на цю ділянку (без укладеного договору оренди тощо) та недоотримання її власником доходів у виді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц (провадження № 14-77цс18), від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17 (провадження №12-182гс18) та від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17 (провадження № 14-32цс19).

Отже, фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника земельної ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України (аналогічний правовий висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц (провадження № 14-77цс18) та від 20.09.2018 у справі № 925/230/17 (провадження № 12-188гс18).

Для вирішення спору щодо стягнення з власника об`єкта нерухомого майна, безпідставно збережених коштів орендної плати згідно із статтями 1212-1214 Цивільного кодексу України за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою комунальної власності, на якій цей об`єкт розташований необхідно, насамперед, з`ясувати: а) чи наявні правові підстави для використання земельної ділянки; б) яка площа земельної ділянки та чи є вона сформованою відповідно до вимог земельного законодавства; в) в якому розмірі підлягають відшкодуванню доходи, пов`язані із безпідставним збереженням майна, розраховані відповідно до вимог земельного законодавства, а саме на підставі нормативної грошової оцінки землі. Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 10.02.2020 у справі № 922/981/18.

Крім того, даної правової позиції дотримується Верховний Суд й в постанові від 09.02.2021 року у справі №922/3617/19.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна № 297491871 від 02.02.2022 за фізичною особою-підприємцем Маковійчук Н. О. 22.03.2017 зареєстровано право власності на комплекс нежитлових будівель та споруд, об`єкт житлової нерухомості за адресою: АДРЕСА_3 .

Таким чином, судом встановлено обставини правомірного володіння і використання відповідачкою нерухомого майна, яке належало їй у спірний період, що саме по собі свідчить про фактичне використання нею спірної земельної ділянки, сформованої як об`єкт цивільних прав, позаяк відповідачка не надала жодних доказів на підтвердження формування та використання нею за зазначеною адресою земельної ділянки меншою чи більшою площею для експлуатації. Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 29.05.2020 у справі № 922/2843/19.

З огляду на викладене, фізична особа-підприємець Маковійчук Н. О. , як фактичний користувач земельної ділянки без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберегла у себе кошти, які мала заплатити за користування нею за період з 22.03.2017 по 28.10.2021, а звідси - зобов`язана повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини другої статті 20 та частини третьої статті 23 Закону України «Про оцінку земель» дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями пункту 288.5.1 статті 288 Податкового кодексу України.

Відповідна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 13.06.2019 у справі № 910/11764/17, від 20.11.2018 у справі № 908/4582/15, від 04.11.2020 у справі №904/1283/19.

Згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №735 від 16.06.2021 року нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 7310136600:02:002:0006 за адресою АДРЕСА_5 , площею 0,0179 га становить 820053,00 грн.

Визначення даних про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки в інший спосіб, ніж шляхом оформлення витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель вимогами чинного законодавства не передбачено, а отже позивач при здійсненні розрахунку суми безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за використання земельної ділянки правомірно використав інформацію саме з витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

Верховний Суд у постановах від 12.06.2019 у справі № 922/902/18, від 08.08.2019 у справі № 922/1276/18, від 01.10.2019 у справі № 922/2082/18, від 06.11.2019 у справі № 922/3607/18 неодноразово зазначав, що при стягненні безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати нарахування мають здійснюватися позивачем не самостійно (шляхом арифметичного розрахунку без проведення нормативної грошової оцінки землі), а виключно на підставі витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Отже, з урахуванням положень статті 79-1 Земельного кодексу України та статей 20, 23 Закону України «Про оцінку земель» суд зазначає про правильність визначення позивачем суми безпідставно збережених відповідачем коштів у розмірі орендної плати на підставі належних і допустимих доказів: витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 22.10.2021 № 269, а також суд погоджується з методом визначення позивачем розміру позовних вимог, оскільки він ґрунтується на приписах чинного законодавства.

Згідно розрахунку наданого позивачем і перевіреного судом розмір безпідставно збережених коштів фізичною особою-підприємцем Маковійчук Н. О. за період з 17.11.2018 по 28.10.2021 складає 224155,97 грн. Таким чином суд прийшов до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Частинами 1, 2, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п. 87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Салов проти України» від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Надточий проти України» від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідно до частини 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Оцінюючи подані сторонами докази, що ґрунтуються на повному, всебічному й об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, враховуючи вищенаведені обставини справи, суд вважає що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Європейський суд з прав людини у рішенні по справі «Серявін та інші проти України» (Заява № 4909/04) вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 29).

5. Щодо строку позовної давності.

Позивач звернувся з даним позовом до Господарського суду Чернівецької області 02.03.2022 (згідно даних, які містяться в АСДС) тобто, з частковим пропуском законодавчо встановленого строку позовної давності стосовно позовних вимог до 02.03.2019, про застосування якої заявлено відповідачкою.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до положень пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 N 211 Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, прийнятої відповідно до статті 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб, на усій території України» встановлений карантин з 12 березня 2020 року, який у свою чергу постановами Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 N 239, від 20.05.2020 N 392, від 22.07.2020 N 641, від 26.08.2020 N 760, від 13.10.2020 N 956, від 09.12.2020 N 1236, від 21.04.2021 N 405, від 16.06.2021 N 611, від 11.08.2021 N 855, від 22.09.2021 N 981, від 15.12.2021 N 1336 неодноразово продовжено. Постановою Кабінету Міністрів України від 15.12.2021 N 1336 строк дії карантину було встановлено до 31.03.2022.

Суд звертає увагу на те, що в пункті 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачено продовження саме строків, які визначені, зокрема, статтею, 257 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 257 Цивільного кодексу України встановлено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно частини першої статті 251 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Крім того, у зв`язку із збройною агресією РФ проти України, введенням в Україні воєнного стану з 24.02.2022, також прикінцеві та перехідні положення Цивільного кодексу України були доповнені пунктом 19, згідно з яким у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.

З огляду на те, що строки, визначені статтею 257 Цивільного кодексу України (в редакції, станом на момент пред`явлення позову) продовжені на строк дії карантину в Україні, враховуючи постанову Кабінету Міністрів України від 15.12.2021 N 1336 (строк дії карантину було встановлено до 31.03.2022), суд прийшов до висновку, що строк позовної давності позивачем не пропущено.

6. Висновки за наслідками розгляду справи.

Дослідивши фактичні обставини справи, Господарський суд встановив, що фізична особа-підприємець Маковійчук Неля Орестівна , як фактичний користувач земельної ділянки без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберегла у себе кошти, які мала заплатити за користування нею за період з 17.11.2018 по 28.10.2021, а тому зобов`язана повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.

7. Розподіл судових витрат.

Відповідно до частини першої статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи обґрунтованість позову, судовий збір в розмірі 3362,34 грн покладається на відповідачку, а тому підлягає стягненню з відповідачки на користь Чернівецької міської ради.

Керуючись статтями 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

1. Позов Чернівецької міської ради до фізичної особи-підприємця Маковійчук Нелі Орестівни про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати в сумі 224155,97 задовольнити.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця Маковійчук Нелі Орестівни ( АДРЕСА_1 , індивідуальний ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Чернівецької міської ради (58002, м. Чернівці, вул. Центральна площа, 1, ідентифікаційний код 36068147) безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати в сумі 224155,97 грн та судовий збір у розмірі 3362,34 грн.

Позивач - Чернівецька міська рада (58002, м. Чернівці, Центральна площа, 1, ідентифікаційний код 36068147).

Відповідачка - фізична особа-підприємець Маковійчук Неля Орестівна ( АДРЕСА_1 , індивідуальний ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 31.10.2022.

Суддя Володимир БАЙТАЛЮК

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/