Ухвала

від 21.10.2022 по справі 490/239/13

ЦЕНТРАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

н\п 4-с/490/32/2022 Справа № 490/239/13- ц

Центральний районний суд м. Миколаєва

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2022 рокум. Миколаїв

Центральний районний суд м. Миколаєва у складі

головуючого судді- Гуденко О.А.,

при секретарі- Савенко Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєвіскаргу ОСОБА_1 набездіяльність Центрального відділу ДВС у м.Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса),боржник КС «Флагман» ,

ВСТАНОВИВ:

До Центрального районного суду м.Миколаєва 15 червня 2022 року надійшла скарга ОСОБА_1 на бездіяльність Центрального відділу ДВС у м.Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) у зв`язку з невідоновленим виконавчим провадженням ВП № 50552693 згідно ухвали Централоьного районного суду м.Миколаєва від 18.01.2018 року справа № 490/239/13-ц.

Скаржник просить визнати неправомірною бездіяльність Центрального ВДВС під час виконання ухвали Центрального районного суду м.Миколаєва від 18.01.2018 року справа № 490/239/13-ц щодо непоновлення виконавчого провадження з примусового виконання рішення Центрального районного суду м.Миколаєва від 24.07.2013 року на підставі виконавчого листа № 490/239/13-ц , виданого 26.09.2013 року та зобов`язати Центральний ВДВС відновити виконавче провадження ВП № 50552393.

Ухвалою суду від 29.06.2022 року скаргу ОСОБА_1 набездіяльність Центрального відділу ДВС у м.Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса),боржник КС «Флагман» - залишено без руху, а саме6 для з`ясування обставин дотримання заявником процесуального строку на звернення до суду зі скаргою на дії чи бездіяльність державного виконавця, наявності клопотання про його поновлення та поважних причин для його поновлення має першочергове значення, оскільки правовим наслідком недотримання встановленого законом строку звернення із скаргою на дії чи бездіяльність державного виконавця, відсутності клопотання про поновлення зазначеного строку та поважності причин для його поновлення, є залишення скарги без розгляду та повернення її заявнику. Крім того, скаржнику слід уточнити вимоги скарги адже певна частина вимог вже вирішена судом в ухвалі від 23.04.2019 року.

На виконання вимог ухвали суду надійшла заява скаржника , в якій вона не погоджується з вимогами ухвали суду, посилаючись на те, що судом не в повному обсязі були вирішені вимоги її попередніх скарг, що призвело до порушення її прав стягувача та невідновлення виконавчого провадження. Бездіяльність Центрального ВДВС є триваючою понад 4 роки, отже її права підлягають відновленню протягом всього строку такої бездіяльності. Також уточнила вимоги скарги та остатточно просила визнати неправомірною бездіяльність Центрального ВДВС за період з 24.03.2019 року по 03.06.20222 року та зобов`язати відновити виконавче провадження ВП № 50552693.

Ухвалою суду від 15.09.2022 року прийнятои до провадження справу за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) та у зв`язку з великою навантеженістю, призначити справу до судового розгляду на 21.10.2022 року .

В обгрунтування доводів скарги, ОСОБА_1 посилається на те, що ухвалою Центрального районного суду м.Миколаєва від 18 січня 2018 року, яка залишена без змін постановою Миколаївського апеляційного суду від 13 квітня 2018 року , залишена без змін Постановою Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року, її скаргу на постанову Центрального відділу державної виконавчої служби міста Миколаєва головного територіального управління юстиції у Миколаївській області - задоволено. Скасовано постанову про повернення виконавчого документа стягувачу від 28.09.2017 року (ВП № 50552693), винесену головним державним виконавцем Центрального районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області.

В подальшому ухвалою суду від 23.04.2019 року також її скаргу на дії державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби м. Миколаєва ГТУЮ у Миколаївській області було задоволено . Визнано неправомірною бездіяльність Центрального ВДВС м.Миколаєва під час виконання ухвали Центрального районного суду м.Миколаєва від 18 січня 2018 року справа № 490/239/13-ц щодо не поновлення виконавчого провадження з примусового виконання рішення Центрального районного суду м.Миколаєва від 24 липня 2013 року на підставі виконавчого листа № 490/239/13-ц , виданого 26.09.2013 року.

Скасовано рішення-повідомлення старшого державного виконавця Центрального ВДВС Хмельницької Ю.О. від 16 січня 2019 року про повернення виконавчого документу - виконавчого листа № 490/239/13-ц , виданого Центрального районного суду м.Миколаєва 26.09.2013 року- стягувачу без прийняття до виконання та зобовязати прийняти вказаний виконавчий лист до виконання без сплати авансового внеску.

Проте триває бездіяльність державного виконавця та триває відмова відновити виконавче провадження, що полягає у тому, що незважаючи на встанволені судом обставини державний виконавець не відновлює виконавче провадження , а пропонує їй знову звернутися з заявою до відділу ДВС про відкритят виконавчого провадження, тобто на загальних підставах.

Скаржник та державний виконавець в судове засідання не з`явився , про причини неявки суд не повідомили.

Відповідно до ст. 450 ЦПК України, скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Враховуючи наведене, аткож віддаленість проживання скаржника в умовах воєнного стану, судом ухвалено про розгляд справи у відсутності сторін за наявними матеріалами справи.

Вивчивши доводи скарги, дослідивши письмові матеріали справи, судом встановлене наступне.

Відповідно дост.447ЦПК Українисторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цьогоКодексу, порушено їхні права чи свободи.

З матеріалів справи вбачається, що заочним рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 24 липня 2013 року з КС «Флагман» на користь ОСОБА_1 стягнуто кошти за договором про залучення внеску(вкладу) в сумі 70 286 грн.

На виконання даного рішення 26 вересня 2013 року Центральним районним судом м. Миколаєва видано виконавчий лист № 490/239/13-ц, який 05 листопада 2013 року стягувачем пред`явлено до виконання до Центрального відділу ДВС м. Миколаїв.

Постановою старшого державного виконавця Центрального ВДВС м. Миколаїв від 06.11.2013 року відкрито виконавче провадження з виконання вищезазначеного виконавчого листа, який наступною постановою державного виконавця цього ж відділу від 19 грудня 2013 року повернуто стягувачу у зв`язку з відсутністю у боржника майна та коштів на розрахункових рахунках, на які може бути звернуто стягнення .

20 січня 2014 року ОСОБА_1 знову пред`явила до виконання до Центрального ВДВС виконавчий лист №490/239/13-ц.

Постановою старшого державного виконавця від 28.01.2014 року відкрито виконавче провадження № 41734420 з виконання вищезазначеного виконавчого листа.

11 грудня 2015 року постановою державного виконавця виконавчий лист повернуто стягувачу у зв`язку з відсутністю у боржника майна та коштів, на які може бути звернуто стягнення.

18 лютого 2016 року ОСОБА_1 вчергове пред`явила до Центрального ВДВС м. Миколаїв для виконання вказаний виконавчий лист, на підставі якого державним виконавцем 23 березня 2016 року відкрито виконавче провадження №50552693.

28 вересня 2017 року постановою державного виконавця Центрального ВДВС м. Миколаїв виконавчий документ повернуто стягувачу у зв`язку з тим, що боржник за адресою, зазначеною у виконавчому листі, відсутній, господарську діяльність не здійснює, а майно, на яке може бути звернуто стягнення, відсутнє.

Як вбачається з інформації про виконавче провадження державним виконавцем здійснювалися запити до державних органів стосовно наявності майна та коштів.При з`ясуванні факту наявності нерухомого майна у власності боржника проводилися дії щодо можливості реалізації цього майна. Проте у зв`язку з відсутністю дозволу органу опіки та піклування на реалізацію виконавчі дії були припинені.

Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 18 січня 2018 року скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби м. Миколаєва ГТУЮ у Миколаївській області про повернення виконавчого документу стягувачу - задоволено. Скасовано постанову про повернення виконавчого документу стягувачу ст. державного виконавця Центрального Відділу ДВС м.Миколаєва ГТУЮ у Миколаївській області від 28.09.2017 року з примусового виконання виконавчого листа № 490/239/13-ц.

Як вбачається з постанови Верховного суду від 17.10.2018 року, якою вказане рішення суду першої інстанції залишено без змін, відсутність посилання в ухвалі суду щодо зобов`язання державного виконавця відновити виконавче провадження не порушує права стягувача , оскільки відновлення виконавчого провадження у разі скасуванння постанови про повернення виконавчого провадження є прямим обов`язком державного виконавця згідно ч.1ст. 41 ЗУ "Про виконавче провадження"Крім того, скасуванням постанови державного виконавця про повернення виконавчого документу суд фактично визнав неправомірними дії державного ивконавця, оскільки вказав, що при виконанні рішення суду він порушив нормиЗУ "Про виконавче провадження".

10 січня 2019 року ОСОБА_1 вчергове пред`явила до Центрального ВДВС м. Миколаїв для виконання вказаний виконавчий лист, проте ст. державним виконавцем відповідача 16 січня 2019 року винесено повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання.

Ухвалою Центрального районного суду м.Миколаєва від 23 квітня 2019 року скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби м. Миколаєва ГТУЮ у Миколаївській області про повернення виконавчого документу стягувачу - задоволено. Визнано неправомірною бездіяльність Центрального ВДВС під час виконання ухвали суду від 18 січня 2018 року справа № 490/239/13-ц щодо не повнолення виконавчого провадження з примусового виконання рішення Центрального районного суду м.Миколаєва від 24.07.2013 року . Скасовано рішення-повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання ст. державного виконавця Центрального Відділу ДВС м.Миколаєва ГТУЮ у Миколаївській області від 16 січня 2019 року з примусового виконання виконавчого листа № 490/239/13-ц.

Вкзана ухвала суду була направлена на виконання до Центрального ВДВС та отримана 07 травня 2019 року.

24.06.2019 року ОСОБА_1 , звернулася до Центрального ВДВС з заявою про відновлення виконавчого провадження , посилаючись на встанволені вказаною ухвалою суду обставини ат положення ст. 41 ЗУ «Про виконавче провадження».

В подальшому , як вбачається з відповіді начальника Центрального ВДВС від 17.07.2019 зазначено , що оскільки ухвалою суду від 23.04.2019 року скасовано повідмлення державного виконавця про повернення виконавчого документу без прийняття до виконання , у зв`язку з чим виконавче провадження не може бути відновлено у розумінні ст. 41 Закону. Запропоновано йому скористатися правом стягувача на пред`явлення повторно виконавчого документу на примусове виконання до органів ДВС.

Рішенням Центарльного районного суду м.Миколаєва від 11 грудня 2020, залишеного без змін Постановою Миколаївського апеляційного суду від 10.03.2021 року позов ОСОБА_1 до Центрального відділу Державної виконавчої служби у м.Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) , Державної казначейської служби України про стягнення збитків та моральної шкоди задоволено частково.

Стягнуто з Держави Україна за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 грошові кошти в рахунок компенсації моральної шкоди в розмірі 15 000 (п`ятнадцять тисяч) грн. 00 коп.

Згідно Інформації про Виконавче провадження станом на 02 червня 2022 року за ВП 50552693 - до теперішніього часу в виконавче провадження держаним виконавцем не відновлено.

До теперішнього часу судове рішення про стягнення на користь позивачки боргу залишається не виконаним.

В силу ст. ст.15,16 ЦК України, ст.ст.4,5 ЦПК Україникожен може звернутися до суду за захистом порушених, невизнаних або оспорюваних прав та свобод у спосіб, передбачений законом.

Відповідно дост. 10 ЦПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права , суд розглядає справим відповідно доКонституції України, законів України , міднародних договорів, згода на обовязковістиь яких надана Верховною Радою України, Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобож 1950 року і протоколи до неї, та практику Європейского суду з прав людини як джерело права.

Відповідно достатті 451 ЦПК України, за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи. Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Відповідно до вимогст. 41 ЗУ "про виконавче провадження", у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.

У разі відновлення виконавчого провадження стягувач, суд або орган (посадова особа), яким повернуто виконавчий документ, зобов`язані у місячний строк з дня надходження постанови про відновлення виконавчого провадження пред`явити його до виконання.

У рішенні по справі «Горнсбі проти Греції» (Hornsby v. Greece) від 19 березня 1997 року, заява № 18357/91, п. 40 зазначається, що …право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін. Важко уявити ситуацію, щоб пункт 1 статті 6 докладно описував процедурні гарантії, які надаються сторонам цивільного судового процесу- у провадженні, що є справедливим, відкритим і оперативним, - і не передбачав би при цьому гарантій виконання судових рішень; тлумачення статті 6 як такої, що стосується виключно права на звернення до суду і проведення судового розгляду, могло б призвести до ситуацій, несумісних із принципом верховенства права, що його Договірні Сторони зобов`язалися дотримуватися, коли вони ратифікували Конвенцію. Отже, виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатися як невід`ємна частина «судового процесу» для цілей статті 6.

Пілотним рішенням Європейського суду з прав людини "Юрій Миколайович Іванов проти України" державу було зобов`язано запровадити ефективний засіб юридичного захисту, який би забезпечив адекватний та достатній захист від невиконання або затримки у виконанні рішень національного суду, за виконання якого вона несе відповідальність відповідно до принципів, встановлених практикою Європейського суду з прав людини. Для цього Україні був наданий рік, а потім ще півроку. На виконання зазначеного рішення Міністерством юстиції було розроблено проект Закону України «Про гарантії держави щодо виконання рішень суду», який 14 січня 2011 року урядом подано на розгляд Верховної Ради України.

Відповідно до положень Європейської Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини (далі - Конвенція), право доступу до суду, що гарантується статтею 6§1, передбачає не лише право звернутись до суду за захистом своїх прав, а й право захистити своє право, в першу чергу, виконанням рішення, яке ухвалено на користь особи. Так як у разі невиконання рішення концепція «захисту прав судом» не працює. Суд зазначив, що право за судовий захист, яке гарантується статтею 6§1 може стати недіючим, якщо національне законодавство держави-учасниці Конвенції дозволяє, щоб остаточне обов`язкове судове рішення залишалось не виконуваним на шкоду однієї із сторін. Доступ до суду також охоплює можливість виконання судового рішення без необґрунтованих затримок. На виконавчі процедури може впливати складність виконавчих процедур, поведінка особи-стягувача, поведінка компетентних державних органів та обсяг призначеної до стягнення суми (майна).

Євросуд зазначив, що у таких категоріях справ, коли державні органи належним чином сповіщені про наявність судового рішення, вони мають вживати всіх належних заходів для його виконання або направлення до іншого органу для виконання. Сама особа, на користь якої ухвалено рішення, не повинна ще займатись ініціюванням виконавчих процедур.

Отже , вимоги скарги про визнання неправомірною бездіяльності державного виконавця за період з травня 2019 по 03.06.2022 року щодо не відновлення виконавчого провадження після скасування судом рішення державного виконавця про повернення виконавчого документу стягувачу, враховуючи вимоги ч.2ст. 41 ЗУ "Про виконавче провадження", є обгрунтовані та грунтуються на вимогах закону .

Враховуючи тривалу бездіяльність державного виконавця, а також неодноразові відмови стягувачу у понволенні виконавчого провадження з суто формальних підстав у формі лтистів-відповідей «про отримання інформації» - вимоги скарги про зобов`язання відновити виконавче провадження ВП № 50552693 є також обгрунтованими та підлягають до задоволення.

За такого, скарга підлягає задоволенню.

Керуючись вимогами ст.ст. 447-452 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу ОСОБА_1 набездіяльність Центрального відділу ДВС у м.Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса),боржник КС «Флагман» - задовольнити.

Визнати неправомірною бездіяльність Центрального ВДВС у м.Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса),під час виконання ухвали Центрального районного суду м.Миколаєва від 18 січня 2018 року та 23 квітня 2019 року по справі № 490/239/13-ц щодо не поновлення виконавчого провадження з примусового виконання рішення Центрального районного суду м.Миколаєва від 24 липня 2013 року на підставі виконавчого листа № 490/239/13-ц , виданого 26.09.2013 року за період з травня 2019 року по червень 2022 року .

Зобов`язати Центральний ВДВС у м.МиколаєвіПівденного міжрегіональногоуправління Міністерстваюстиції (м.Одеса), відновити виконавче провадження ВП № 50552693 з примусового виконання виконавчого листа № 490/239/13-ц , виданого Центрального районного суду м.Миколаєва 26.09.2013 року.

Ухвала може бути оскаржена протягом пятнадцяти днів з дня отримання сторонами повного тексту ухвали до Миколаївського апеляційного суду.

СуддяГуденко О.А.

.