Рішення
від 24.10.2022 по справі 640/17134/18
КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 640/17134/18

н/п 2/953/46/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2022 року м.Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді - Колесник С.А.,

за участю секретаря судового засідання Яхновського В.Д.,

представника позивача адвоката Куракіна С.Ю.,

представника відповідача адвоката Булах-Кобець Н.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в режимі відеоконференції цивільну справу № 640/17134/18 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства Харківська муніципальна страхова компанія про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої злочином, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся з цивільним позовом у кримінальному провадженні №12017220000000046 від 01.04.2017 за обвинуваченням ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 286 КК України. У цивільному позові ОСОБА_1 просить суд стягнути з цивільних відповідачів ОСОБА_2 та ПрАТ Харківська муніципальна страхова компанія солідарно матеріальну шкоду у розмірі 187 334,72 грн. та моральну шкоду у розмірі 65000,00 грн. 17.11.2017 позивач подав заяву про збільшення позовних вимог, якою розмір матеріальної шкоди збільшено до 292 861,70 грн. 12.01.2018 позивач також подав заяву позивача про збільшення позовних вимог, згідно з якою просив стягнути з відповідачів шкоду в сумі 374292,77грн.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 31.03.2017 о 19:00 год. сталася дорожньо-транспортна пригода на перехресті вул. Мироносицької з вул. Гіршмана у м.Харкові за участю транспортних засобів Шевроле Авео, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 , та авто марки Кіа Черато, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 . За наслідками вказаної ДТП позивачу ОСОБА_1 , який був пасажиром автомобіля Кіа Черато, завдано тілесні ушкодження, які призвели до необхідності провести операцію та подальше лікування позивача, чим останньому завдано збитків на суму 27034,33грн. У зв`язку з тимчасовою втратою працездатності позивач поніс збитки у розмірі 347 258,44 грн. Розмір заподіяної йому матеріальної шкоди позивач оцінює у 374292,77 грн. Зазначені обставини також завдали позивачу моральної шкоди у розмірі 65000 грн. Цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована у ПрАТ ХМСК.

Вироком Київського районного суду м. Харкова від 12.02.2018 у справі №640/8506/17 визнано винуватим ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України. Цивільний позов потерпілого ОСОБА_1 задоволено частково.

Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 04.09.2018 вирок Київського районного суду м. Харкова від 12.02.2018 у частині вирішення цивільного позову про стягнення з ОСОБА_2 та ПрАТ ХМСК на користь ОСОБА_1 матеріальної та моральної шкоди скасовано і призначено новий розгляд у частині цивільного позову в порядку цивільного судочинства. В іншій частині вирок Київського районного суду м.Харкова від 12.02.2018 у справі № 640/8506/17 залишено без змін.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.09.2018 (а.с.2 т.2) справу передано для розгляду судді Попрасу В.О., яким було заявлено самовідвід ухвалою від 18.09.2018 (а.с. 3 т.2).

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями 18.09.2018 справу передано для розгляду судді Золотарьовій Л.І. (а.с.2а т.2).

Ухвалою судді Київського районного суду м. Харкова Золотарьової Л.І. від 21.09.2018 прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі, розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження (а.с.59 т.2).

Ухвалою судді Київського районного суду м. Харкова Золотарьової Л.І. від 25.09.2018 внесено виправлення в ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 21.09.2021 (справа №640/17134/18), а саме визначено у вступній та резолютивній частині ухвали співвідповідачів ОСОБА_2 та ПрАТ ХМСК (а.с. 61 т.2).

20.11.2018 відповідачем ОСОБА_2 до суду подано Заперечення проти позовної заяви (а.с.68-71 т.2), в якому відповідач просив позовні вимоги позивача ОСОБА_1 залишити без задоволення, посилаючись на те, що його цивільно-правова відповідальність застрахована в ПАТ «ХМСК», що підтверджується Полісом №А1/9652964 від 22.06.2016р., терміном дії з 23.06.2016 по 22.06.2017 договором ДЦВ №АВ/129652964 від 23.06.2016р. 03.04.2017 він звернувся до ПАТ «ХМСК» з повідомленням про ДТП. Крім того зазначив, що позивач неповністю підтвердив витрати на лікування в заявленому розмірі 27 034,33 грн.; не довів, що у квітні та травні 2017року він мав отримати дохід у сумі 347 258,44 грн. та ненадав доказів того, що саме неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила позивача можливості отримати прибуток, а також позивачем не надано доказів спричинення йому моральної шкоди.

Представник позивача адвокат Потерайло А.М. 29.11.2018 подав до суду клопотання про розгляд справи № 640/17134/18 у порядку загального позовного провадження (а.с.98-100 т.2). Протокольною ухвалою суду від 30.11.2018 зазначене клопотання представника позивача задоволено та призначено розгляд справи № 640/17134/18 у порядку загального позовного провадження (а.с.104-105 т.2).

10.04.2019 від представника відповідача ПрАТ ХМСК до суду надійшов відзив на заяву про збільшення позовних вимог від 12.01.2018 ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ПрАТ ХМСК про відшкодування майнової та моральної шкоди (а.с.117-118 т.1), у якому відповідач ПрАТ ХМСК заперечує проти збільшення позовних вимог позивача, посилаючись на відсутність належних і допустимих доказів реальних збитків та упущеної вигоди, яких позивач зазнав, саме внаслідок дій відповідача.

27.06.2019 від відповідача ОСОБА_2 до суду надійшов Відзив на заяву про збільшення позовних вимог від 12.01.2018 (а.с.130-131 т.2), у якій відповідач заперечує проти збільшення позовних вимог, посилаючись на те, що позивач не підтвердив витрати на лікування та не надав доказів причинного зв`язку між діями відповідача та сумою збитків позивача.

04.07.2019 представник позивача - адвокат Потерайло А.М. звернувся до суду з клопотанням про призначення судово-економічної експертизи (а.с.135-138, т.2) та клопотанням про призначення судово-психологічної експертизи (а.с.142-145, т.2).

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 11.02.2020 у справі призначено амбулаторну додаткову комісійну судово-медичну експертизу, проведення якої доручено експертам Комунальному закладу охорони здоров`я Харківське обласне бюро судово-медичної експертизи (а.с.171-172, т.2).

Ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 14.02.2020 у справі №640/17134/18 задоволено клопотання представника позивача про призначення судово-економічної експертизи. Призначено у справі судово-економічну експертизу. Проведення експертизи доручено експертам Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз імені засл. проф. М.С.Бокаріуса (а.с.182-183, т. 2).

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.04.2020 у зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_4 справу передано для розгляду судді Колесник С. А. (а.с.190, т.2).

22.10.2020 до суду надійшов висновок експерта №7580 за результатами проведення судової економічної експертизи від 24.09.2020 (а.с.222-226, т.2).

16.12.2021 до суду надійшов висновок експерта №08-154/2020/пп від 10.12.2021 за результатами проведення комісійної судово-медичної експертизи за матеріалами цивільної справи (а.с.247-262, т.2).

Ухвалою суду від 20.12.2021 справу № 640/17134/18 прийнято до провадження, поновлено провадження у справі, та призначено підготовче засідання (а.с.264, т.2).

02.02.2022 від представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Булах-Кобець Н.Ю. до суду надійшли додаткові пояснення до відзиву на заяву ОСОБА_1 про збільшення позовних вимог від 12.01.2018 (а.с.24-26, т.3).

Так представник відповідача зазначає, що позивач ОСОБА_1 повністю не підтвердив вищезазначені витрати на лікування саме на суму 27034,33 грн., так як не всі ліки, які зазначені в поданих до суду чеках були призначені лікарем, вважала, що позивачем не надано суду докази того, що всі витрати на придбання ліків та предметів медичного догляду є обґрунтованими. Вважала підтвердженими витрати на суму 24955 грн. 27 коп., яку відповідно до ст. 24.1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», повинна сплатити ПрАТ «ХМСК», оскільки цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована саме у даного страховика.

Також, представником відповідача ОСОБА_2 не визнається факт спричинення збитків (у вигляді втрачених доходів) в розмірі 347 258 грн. 44 коп., вказуючи, що у позивача відсутні докази, що саме від дій відповідача ОСОБА_2 позивач ОСОБА_1 не отримав бажаний дохід за квітень, травень 2017 р., не доведено, що єдиною причиною, чому він не отримав доходи - була подія ДТП, в результаті якої він став потерпілим та отримав травму руки. Продовження виконання робіт позивачем за договором на замовлення № 58 від 02.03.15р. та отримання оплати за квітень, травень 2017р. в розмірі 14013 грн. 90 коп. (у травні 2017р.), 53009 грн. 59 коп. (у червні 2017р.) підтверджується банківською випискою від 29.09.17р., будь-які акти виконаних робіт, які б могли підтвердити період часу та вид робіт, у позивача відсутні.

Крім того, представник відповідача ОСОБА_2 заперечувала щодо стягнення з відповідачів солідарно суми моральної шкоди в розмірі 65000 грн., вважаючи, що даний розмір не підтверджений жодними доказами.

Ухвалою суду від 17.02.2022 закрито підготовче провадження у справі № 640/17134/18 та призначено справу до судового розгляду по суті (а.с.54-55 т.3).

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 - адвокат КуракінС.Ю. позовні та уточнені позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Булах-Кобець Н.Ю. в судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала, з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву та в додаткових поясненнях до відзиву на заяву про збільшення позовних вимог.

Представник відповідача - Приватного акціонерного товариства "Харківська муніципальна страхова компанія", в судове засідання не з"явився, про дату та місце судового засідання повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив. У поданому до суду відзиві на позовну заяву просив відмовити у задоволенні позовних вимог позивача до ПрАТ «ХМСК»" (а.с.117-118 т.1).

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Судом достовірно встановлено, що 31.03.2017 о 19:00 год. на перехресті вул. Мироносицької з вул. Гіршмана у м.Харкові сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів Шевроле Авео, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 , та авто марки Кіа Черато, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 . За наслідками вказаної ДТП позивачу ОСОБА_1 , який був пасажиром автомобіля Кіа Черато, завдано тілесні ушкодження, спричинено збитки та заподіяно моральну шкоду.

Щодо вини відповідача ОСОБА_2 у заподіянні шкоди ОСОБА_1 суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Вироком Київського районного суду м. Харкова від 12.02.2018 у справі № 640/8506/17 встановлено факт настання події ДТП 31.03.2017 та визнано винним ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому ОСОБА_1 середньої тяжкості тілесне ушкодження (а.с.87-90 т.1)..

Вказаний вирок в частині встановлення вини відповідача ОСОБА_2 залишений без змін ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 04.09.2018 у справі №640/8506/17 та набрав законної сили (а.с.91-95 т.1).

Згідно з ч. 6 ст.82ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалено вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Отже факт дорожньо-транспортної пригоди та вина ОСОБА_2 у спричиненні шкоди ОСОБА_1 не потребують додаткового доказування в силу норм ч.6 ст. 82 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно доепікризу випискиз медичноїкарти стаціонарногохворого №2020від 24.04.2017(а.с.12т.1)позивачу ОСОБА_1 встановлено діагноз«закритий осколковийперелом н/3правої плечовоїкістки зізміщенням (12-А2по АО)».Позивач знаходивсяна лікуванніу Харківськійобласній клінічнійтравматологічній лікарніз 10.04.2017 по 24.04.2017. 12.04.2017 йому була проведена планова операція.

Для проведення операції, а також у період знаходження на лікуванні ОСОБА_1 були придбані ліки та імпланти на загальну суму 27 034,33 грн., що підтверджується копіями відповідних чеків та квитанції (а.с.6-9, т. 1).

Згідно з висновком судово-медичної експертизи №454-А/17 від 25.05.2017 (а.с. 129 т.1) у зв`язку з ДТП, яке сталося 31.03.2017, потерпілий ОСОБА_1 отримав середнього ступеню тяжкості тілесне ушкодження у вигляді закритого косого перелому діафізу правої плечової кістки в нижній третині із зсувом. Таким чином, в результаті скоєних відповідачем ОСОБА_2 дій позивач ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження, що обумовили необхідність в операції та подальшому лікуванні.

Відповідно до висновку експерта (експертиза за матеріалами справи) №08-154/2020/пп (а.с.247-262, т.1) між дорожньо-транспортною пригодою, яка мала місце 31.03.2017 та отримання позивачем травмою прослідковується причинно-наслідковий зв`язок. Внаслідок отриманої травми позивач знаходився на стаціонарному лікуванні з 10.04.2017 до 24.04.2017, та продовжував амбулаторне лікування з 25.04.2017 до 08.06.2017.

Суд відхиляє доводи відповідача ОСОБА_2 про недоведеність витрат на лікування в заявленому розмірі, оскільки позивачем на підтвердження цієї суми надані копії відповідних чеків та квитанцій, а факт заподіяння тілесних ушкоджень та їх зв`язок з подією дорожньо-транспортної пригоди 31.03.2017 підтверджений висновком експерта №08-154/2020/пп від 10.12.2021 за результатами проведення комісійної судово-медичної експертизи за матеріалами цивільної справи.

Згідно з ч. 1 ст.1166ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Статтею 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Судом достовірно встановлено, що на момент ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 , який керував транспортним засобом «Шевроле АВЕО» (р.н. НОМЕР_1 ) була застрахована в ПрАТ «ХМСК» (на той час ПАТ) відповідно до полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ/9652964 від 22.06.2016 р. (а.с.78 т.1), договору добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/129652964 від 23.06.2016р. ( а.с.79 т.1).

Статтею 11ЦК України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. При цьому підставами для виникнення цивільних прав та обов`язків можуть бути: договори та інші правочини, а також - інші юридичні факти. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків може бути настання або ненастання певної події.

Відповідно до ст. 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані, зокрема, з володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування); відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності) - п. 2,3 ч. 1 ст. 980 ЦК України.

Відповідно до п. 9.4 ст. 9 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страхові виплати за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності обмежуються страховими сумами, які діяли на дату укладення договору та зазначені в договорі страхування.

Відповідно до ст. 6 Закону про ОСЦПВВНТЗ страховим випадком є ДТП, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну майну потерпілого.

Забезпеченим транспортним засобом є транспортний засіб, зазначений у чинному договорі ОСЦПВВНТЗ та експлуатований особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована (п. 1.7 ст. 1 Закону).

Особами, цивільно-правова відповідальність яких застрахована, є страхувальник та інші особи, які правомірно володіють забезпеченим транспортним засобом. Володіння забезпеченим транспортним засобом вважається правомірним, якщо інше не встановлено законом або рішенням суду (п. 1.4 ст. 1 Закону).

Статтею 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку, страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Отже, в розумінні Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ДТП, яка сталася 31.03.2017 р. за участю забезпеченого транспортного засобу відповідача ОСОБА_2 , є страховим випадком та передбачає для страховика ПрАТ «ХМСК» наслідки, обумовлені ст.ст.22,26-1,27 вищезазначеного Закону.

На виконання вимог ст. 33, 1.4 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», відповідач ОСОБА_2 звернувся до ПАТ «ХМСК» (на той час ПАТ) з повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду та надав заяву про долучення до матеріалів страхової справи цивільного позову ОСОБА_1 , заявленого в рамках кримінального провадження, надав копію медичної виписки позивача від 24.04.2017 р., копії чеків, квитанцій, копії договору про виконання робіт на замовлення № 58 від 02.03.15 р., додаткові угоди до договору, копії банківських виписок позивача.

Позивач до страховика із заявою про сплату страхового відшкодування не звертався, оскільки ним було подано цивільний позов до ПАТ «ХМСК» в рамках кримінального провадження.

Позивач просить суд здійснити стягнення з відповідачів в солідарному порядку.

Відповідно до ст. 541 ЦК України, солідарний обов`язок виникає у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання.

Статтею 544 ЦК України передбачено, що боржник, який виконав солідарний обов`язок, має право на зворотну вимогу (регрес) до кожного з решти солідарних боржників у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або законом, за вирахуванням частки, яка припадає на нього. Якщо один із солідарних боржників не сплатив частку, належну солідарному боржникові, який у повному обсязі виконав солідарний обов`язок, несплачене припадає на кожного з решти солідарних боржників у рівній частці

При розгляді вказаної справи встановлено, що ні Законом України «Про страхування», ні Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не передбачено солідарної відповідальності страховика та страхувальника при відшкодуванні майнової шкоди.

Вказані вимоги не залежать один від одного, так як відповідальність винної особи настає лише у випадку перевищення розміру шкоди, спричиненої дорожньо-транспортною пригодою, розміру шкоди, яка підлягає відшкодуванню за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

У пункті 9.1 статті 9 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» зазначено, що страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.

Згідно з пунктом 9.4 статті 9 вищезазначеного Закону, страхові виплати за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності обмежуються страховими сумами, які діяли на дату укладення договору та зазначені в договорі страхування.

Отже, у разі перевищення розміру майнової шкоди, встановленого полісом, настає відповідальність винної особи за загальними правилами відшкодування шкоди, передбаченими ЦК України.

Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не встановлює солідарну відповідальність страховика і страхувальника, а лише передбачає можливість звернення до останнього з регресним позовом у встановлених законом випадках.

У матеріалах цивільної справи є поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ/9652964 від 22.06.2016 р. (термін дії полісу з 23.06.2016р. по 22.06.2017р., франшиза-0 грн., ліміт відповідальності на одного потерпілого за шкоду, заподіяну життю та здоров`ю-200000 грн., майну-100000 грн.), та договір добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів №АВ/129652964 від 23.06.2016р., згідно до якого передбачено збільшення лімітів відшкодування за полісом № АІ /9652964 від 22.06.2016 р. до 25000 грн.

Як вбачається з даних договорів, солідарна відповідальность страховика і страхувальника не передбачена.

Також не вбачається, що позовні вимоги пов`язані спільним предметом, оскільки у разі звернення до страхової компанії підлягає стягненню страхова виплата, а у разі звернення до заподіювача шкоди - відшкодуванню шкода, які урегульовані різними нормативними актами, і в одному випадку вказана вимога є вимогою про виконання договору страхування, у іншому - пов`язана з позадоговірними зобов`язаннями.

Отже, з урахуванням викладеного, суд вважає, що позивач, звернувшись до суду з позовом про стягнення матеріальної та моральної шкоди внаслідок ДТП в солідарному порядку, не обґрунтував, в чому саме полягає солідарний обов`язок відповідачів, та чому вони повинні нести солідарну відповідальність.

Враховуючи викладене вище, суд вважає, що з ПрАТ ХМСК на користь ОСОБА_1 належить стягнути шкоду, пов`язану з лікуванням, у сумі 27 034,33 грн.

Позовні вимоги ОСОБА_1 щодо спричинення йому збитків (у вигляді втрачених доходів) внаслідок ДТП в розмірі 347258,44 грн., суд вважає безпідставними та недоведеними з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи і не заперечується сторонами, ОСОБА_1 є фізичною особою - підприємцем.

Відповідно до Договору № 58 про виконання робіт на замовлення від 02.03.2015, укладеного між позивачем, фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 , та ТОВ ЕЖДАЙЛЕНЖІН УКРАЇНА (код ЄДРПОУ 39242848), позивач виконує роботи зі створення та передачі програмного забезпечення, за що отримує винагороду. Доказів розірвання зазначеного договору матеріали справи не містять.

Частина 1 ст. 1198 ЦК України передбачає, що розмір доходу фізичної особи-підприємця, втраченого фізичною особою внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров`я, що підлягає відшкодуванню, визначається з її річного доходу, одержаного в попередньому господарському році, поділеного на дванадцять. Якщо ця особа отримувала дохід менш як дванадцять місяців, розмір її втраченого доходу визначається шляхом визначення сукупної суми доходу за відповідну кількість місяців.

Відповідно до ч. 2 ст. 1198 ЦК України розмір доходу від підприємницької діяльності, втраченого фізичною особою-підприємцем внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров`я, визначається на підставі даних податкового органу.

З 10.04.2017 до 24.04.2017 позивач перебував у стаціонарному лікуванні у Харківській обласній клінічній травматологічній лікарні. З 25.04.2017 до 29.05.2014 та з 30.05.2017 до 08.06.2017 позивач перебував на амбулаторному лікуванні в поліклініці № 24 м. Харкова. Ці дані підтверджується листками непрацездатності № 748409, № 475395, № 475817 (а.с.53-55 т.2).

Позивач зазначає, що він повинен був отримати саме даний дохід за два місяці (за квітень, травень 2017р.), проте позивач не надав доказів, що саме від дій ОСОБА_2 бажаний дохід не було отримано за період квітень-травень 2017 року. Позивачем не доведено, що єдиною причиною, чому він не отримав доходи за квітень, травень 2017 року - це є подія ДТП, в результаті якої він став потерпілим.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України, єдиною підставою для цивільно-правової відповідальності за завдання шкоди є правопорушення, що включає як складові елементи: шкоду, протиправне діяння особи, котра її завдала, причинний зв`язок між ними, а також вину заподіювача шкоди.

Доведення факту завдання реальних збитків та втрати доходів, які б особа могла отримати, якщо її право не було б порушено, а також причинний зв`язок між цією шкодою та діями відповідача в силу ст. 81 ЦПК України покладається на позивача, який всупереч вимогам даних статтей доказів з приводу вищезазначених фактів суду не надав.

Оскільки позов ОСОБА_1 не містить належних та допустимих доказів наявності реальних збитків, а також упущеної вигоди (втрачених доходів), яких позивач зазнав саме внаслідок неправомірних дій ОСОБА_2 , а наявність договору про виконання робіт на замовлення № 58 від 02.03.2015р. (та додаткових угод до нього), банківської виписки від 29.09.2017р. - не підтверджують наявності причинного зв`язку між діями ОСОБА_2 та сумою збитків потерпілого, які, начебто, поніс позивач.

Позивач не надав суду докази того, що у зв`язку із травмою, що була отримана внаслідок ДТП, він не надав послуги контрагенту, не виконав роботи за договором про виконання робіт на замовлення № 58 від 02.03.2015р. Також суду не надано доказів про те, що договір був розірваний з ОСОБА_1 саме з причин отримання травми руки, у зв`язку з чим, неможливо було б виконати роботу за договором, і, як наслідок - дохід було не отримано.

Факт продовження виконання робіт позивачем підтверджується тим, що за його роботу здійснювалися перерахування грошових коштів за вищезазначеним договором за квітень, травень 2017 року, що підтверджується банківською випискою від 29.09.2017р. про отримання позивачем оплати за договором № 58 в розмірі 14013 грн. 90 коп.- у травні 2017 року, 53009 грн. 59 коп. - у червні 2017 року, акти виконаних робіт, які б могли підтвердити період часу та вид робіт, за які позивач отримував грошові кошти, у матеріалах справи відсутні.

Збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ кредитора, яке пов`язане з утиском його інтересів як учасника певних суспільних відносин і яке виражається у зроблених ним витратах, у втраті або пошкодженні його майна, у втраті доходів, які він повинен був отримати.

Статтею 22 Цивільного кодексу України визначено поняття збитків, яке поділяється на дві частини (види): реальні збитки і упущена вигода.

Відшкодування збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності і для застосування такої міри відповідальності необхідна наявність всіх елементів складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки, дії чи бездіяльності особи; шкідливого результату такої поведінки (збитків), наявності та розміру понесених збитків; причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного з елементів відповідальність у вигляду відшкодування збитків не наступає.

Верховний Суд в постановах від 25 червня 2019 року по справі № 910/422/18, від 30.03.2021 р. по справі № 908/2261/17 наголосив, що саме на позивача покладається обов`язок доведення наявності збитків, протиправності поведінки заподіювача збитків та обов`язковим є доведення причинно-наслідкового зв`язку між такою поведінкою та збитками, тобто саме позивач зобов`язаний довести, що ці очікувані доходи не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані за умови виконання іншою стороною своїх зобов`язань добросовісно.

Виходячи з цього, позивач повинен довести факт спричинення збитків, обґрунтувати їх розмір, довести безпосередній причинний зв`язок між правопорушенням та заподіянням збитків і розмір відшкодування. Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою та шкодою потерпілої сторони.Отже, підставою для відшкодування упущеної вигоди є протиправні дії, які мали наслідком неотримання позивачем доходу, на який він розраховував.

Врахувавши наведені законодавчі приписи та встановивши, що позивачем не надано належних доказів на підтвердження можливості реального отримання доходу в розмірі 347258, 44 грн. за квітень, травень 2017 року, не надано доказів того, що протиправні дії ОСОБА_2 мали наслідком неотримання позивачем доходу, на який він розраховував, а тому суд вважає, що підстави для задоволення даної позовної вимоги відсутні.

Що стосується вимог про стягнення солідарно з відповідачів на користь ОСОБА_1 моральної шкоди в розмірі 65000 грн. суд зазначає наступне.

Згідно ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Підстави відповідальності за завдану моральну шкоду передбачені ст. 1167 ЦК України, а саме, наявність вини особи, яка завдала таку шкоду.

Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичної особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Згідно з п.п. 4,5 Постанови Пленуму Верховного суду України від 31.03.95 р. № 4 «Про судову практику про відшкодування моральної шкоди», у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Відповідно до п.9 вищезазначеної Постанови, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Позивачу протиправними діяннями відповідача була спричинена моральна шкода, яка полягала в тому, що він зазнав тривалих фізичних страждань у зв`язку з завданою шкодою здоров`ю, проведенням операції та лікуванням, що викликало фізичні та душевні страждання.

Керуючись вищевикладеним, суд враховує характер і обсяг страждань (фізичних, душевних, психічних), яких зазнав позивач ОСОБА_1 , їх глибину, тривалість, характер немайнових витрат, тяжкість вимушених змін у його житті, та приходить до висновку, що позовна вимога щодо стягнення моральної шкоди саме в розмірі 65000 грн. є завищеною та не обґрунтованою, тому підлягає частковому задоволенню - в розмірі 15 000 грн.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до ст. 26-1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховиком відшкодовується потерпілому (фізичній особі), який зазнав ушкодження здоров`я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю.

Таким чином, страховик повинен сплатити позивачу моральну шкоду в розміоі 5% від суми, обгрунтованно витраченої на лікування ( 27034,33 грн.), що становить 1351 грн. 72 коп., а відповідач ОСОБА_2 повинен відшкодувати ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 13648 грн. 20 коп.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Статтею 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно ст.. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до ст.133ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи: пов`язані з витребуванням доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Позивач був звільнений від сплати судового збору на підставі п.2) ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», оскільки розглядається справа про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я.

Витрати, пов`язані з розглядом справи (вартість експертних досліджень), відповідно до ст. 141 ЦПК України, при умові часткового задоволення позову, покладаються на позивача та відповідачів пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, з Приватного акціонерного товариства Харківська муніципальна страхова компанія належить стягнути на користь держави судовий збір у розмірі 2349,24 грн. (3742,93 грн. (1% від матеріальної вимоги) + 21247,20 грн. (витрати на економічну експертизу) + 7028, 04 грн. (витрати на медичну експертизу) = 32018,17 грн. х 27034,33/374292,77 = 2312,60 грн. + 36.64 грн. (1762,00х15000/65000= 406,62 х1351,72/ 15000) та з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 369,98 грн. (406,62-36.64).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.. 2, 3, 4, 5, 12, 13, 19, 81, 82, 89, 141, 263-265, 268, 272, 273 ЦПК України, ст.ст. 22, 23, 1166, 1167, 1198 ЦК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства Харківська муніципальна страхова компанія (код ЄДРПОУ 21186813, місцезнаходження: 61001, м. Харків, вул. Плеханівська, буд. 64, 4поверх) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) шкоду,пов`язану злікуванням, у розмірі 27034,33 грн. (двадцять сім тисяч тридцять чотири гривні 33 копійки) та моральну шкоду у розмірі 1351,72 грн. (тисяча триста п`ятдесят одна гривня 72 копійки).

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) моральну шкоду в розмірі 13648,28 грн. (тринадцять тисяч шістсот сорок вісім гривень 28 коп.).

У задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства Харківська муніципальна страхова компанія (код ЄДРПОУ 21186813, місцезнаходження: 61001, м. Харків, вул. Плеханівська, буд. 64, 4 поверх) на користь держави судовий збір у розмірі 2349,24 грн. (тисяча двадцять гривень 27 копійок).

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь держави судовий збір у розмірі 369,98 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене).

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://court.gov.ua/fair/sud.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач 1: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідач 2: Приватне акціонерне товариство Харківська муніципальна страхова компанія, код ЄДРПОУ 21186813, місцезнаходження: 61001, м. Харків, вул. Плеханівська, буд.64, 4 поверх.

Повне судове рішення складено та підписано 31 жовтня 2022 року.

Суддя Колесник С. А.

СудКиївський районний суд м.Харкова
Дата ухвалення рішення24.10.2022
Оприлюднено03.11.2022
Номер документу107061078
СудочинствоЦивільне

Судовий реєстр по справі —640/17134/18

Постанова від 14.02.2023

Цивільне

Харківський апеляційний суд

Бурлака І. В.

Постанова від 14.02.2023

Цивільне

Харківський апеляційний суд

Бурлака І. В.

Ухвала від 01.02.2023

Цивільне

Харківський апеляційний суд

Бурлака І. В.

Ухвала від 16.01.2023

Цивільне

Харківський апеляційний суд

Бурлака І. В.

Ухвала від 21.11.2022

Цивільне

Харківський апеляційний суд

Бурлака І. В.

Рішення від 24.10.2022

Цивільне

Київський районний суд м.Харкова

Колесник С. А.

Рішення від 24.10.2022

Цивільне

Київський районний суд м.Харкова

Колесник С. А.

Ухвала від 04.09.2022

Цивільне

Київський районний суд м.Харкова

Колесник С. А.

Ухвала від 16.08.2022

Цивільне

Київський районний суд м.Харкова

Колесник С. А.

Ухвала від 04.07.2022

Цивільне

Київський районний суд м.Харкова

Колесник С. А.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні