Рішення

від 21.10.2022 по справі 490/5157/15-ц

ЦЕНТРАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

н\п 2/490/3466/2019 Справа № 490/5157/15-ц

Центральний районний суд м. Миколаєва

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.10.2022 року м. Миколаїв

Центральний районний суд м. Миколаєва у складі: головуючогосудді Гуденко О.А., при секретарі Савенко Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Южноукраїнськ Миколаївської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

02.06.2015 року до суду надійшла позовна заява ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №014/08-112/74040 від 19.12.2007 року в сумі 1056172,75 грн.

Свою позицію позивач обґрунтовує тим, що 19.12.2007 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», назву якого змінено на Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль», що підтверджується витягом зі статуту та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №014/08-112/74040, відповідно до якого Кредитор надав Позичальнику на суму 40000 доларів США, а Позичальник зобов`язався належним чином використати та повернути Кредитору суму отриманого кредиту, а також сплатити проценти за користування кредитом, комісії, згідно умов договору та тарифів Кредитора, та виконати всі інші зобов`язання в порядку та строки, визначені Кредитним договором (п. 1.1., 1.2 Кредитного договору). Кредит надавався на термін по 19.12.2017 року (п.1.1.6 Кредитного договору) (за подальшою пролонгацією до 19.10.2026 року). Процентна ставка за користування кредитом становить 14% річних (п.1.2.1 Кредитного договору). Відповідно до п. 7.1, 7.2 Кредитного договору погашення кредиту та відсотків здійснюється 19 числа щомісячно ануїтентними (однаковими) платежами у валюті кредиту в розмірі згідно з графіком погашення кредиту та інших платежів (додаток №1 до цього договору). 23.03.2009 року між Кредитором та Позичальником укладено Додаткову угоду №1 до Кредитного договору про зміну умов погашення кредиту. Дату остаточного погашення кредиту було змінено на 19.10.2016 року. Розмір кредиту збільшено шляхом видачі додаткового траншу за кредитом в розмірі 139,37 доларів США 23.03.2009 року. Позичальник станом на 28.08.2014 року має прострочену заборгованість, яка складається: 248,34 долара США заборгованість по сумі Кредиту, 2639,11 долара США заборгованість по відсоткам. Умовами кредитного договору передбачено право Кредитора вимагати дострокового виконання Позичальником зобов`язань за цим договором, включаючи повернення суми кредиту, сплату процентів та інших платежів у разі прострочення Позичальником більше ніж на 30 календарних днів строків погашення кредиту або порушення цих строків менш ніж на 30 календарних днів, але не більше трьох раз протягом останніх 12 місяців, шляхом направлення письмового повідомлення (п.9.1, 9.2 Кредитного договору). У випадку, якщо письмове повідомлення Кредитора містить вимогу про дострокове погашення заборгованості Позичальника, останній зобов`язаний здійснити відповідне дострокове погашення заборгованості відповідно до умов, зазначених у такому повідомлення. У разі невиконання Позичальником зазначеної вимоги, Кредитор має право вжити заходи для стягнення заборгованості, які не суперечать чинному законодавству України (п.9.3 Кредитного договору). 29.08.2014 року Позичальнику було надіслано Вимогу про дострокове виконання грошових зобов`язань за кредитним договором за вих. №114-0-0-00/15-3552, якою було зобов`язано достроково повернути всю суму заборгованості у 60ти денний термін, проте в установлений вимогою строк, заборгованість за кредитом повернута не була. Відповідно до умов Кредитного договору за прострочення виконання будь-яких грошових зобов`язань за Кредитним договором Позичальник сплачує Кредитору пеню в розмірі 0,5% від суми простроченого платежу, за кожен календарний день прострочення, нарахування пені здійснюється починаючи з наступного календарного дня після дати, коли відповідне грошове зобов`язання мало бути виконаним, і по день виконання простроченого зобов`язання включно (п.16.7 Кредитного договору). До всіх правовідносин, пов`язаних з укладанням та виконання Кредитного договору, застосовується загальний строк позовної давності у три роки. Позивач просить стягнути станом на 23.04.2015 року за кредитним договором №014/08-112/74040 від 19.12.2007 року заборгованість в сумі 46853,15 дол. США, що еквівалентно по курсу НБУ становить 1056172,75 грн., із них: 33628,97 дол. США, що еквівалентно по курсу НБУ становить 758070,73 грн. заборгованості за кредитом; 736,71 дол. США, що еквівалентно по курсу НБУ становить 16607,07 грн. у тому числі прострочена заборгованість за кредитом; 5594,30 дол. США, що еквівалентно по курсу НБУ становить 126107,79 грн. заборгованості за відсотками; 5542,70 дол. США, що еквівалентно по курсу НБУ становить 124944,61 грн. у тому числі прострочена заборгованість за відсотками; 7629,88 дол. США, що еквівалентно по курсу НБУ становить 171994,23 грн. пені за прострочення кредиту та відсотків. Також, Позивач просив суд стягнути на його користь витрати пов`язані зі сплатою судового збору в сумі 3654 грн.

Ухвалою судді Подзігун Г.В. від 05.06.2015 року було відкрито провадження у справі та призначено судове засідання.

Заочним рішенням від 29.09.2015 року, позов ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» було задоволено, вирішено стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Райффазен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором №014/08-112/74040 від 19.12.2007 року в сумі 46853,15 дол. США, що еквівалентно по курсу НБУ становить 1056172,75 грн., із них: 33628,97 дол. США, що еквівалентно по курсу НБУ становить 758070,73 грн. заборгованості за кредитом; 5594,30 дол. США, що еквівалентно по курсу НБУ становить 126107,79 грн. заборгованості за відсотками; 7629,88 дол. США, що еквівалентно по курсу НБУ становить 171994,23 грн. пені за прострочення кредиту та відсотків1056172,75 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 3654 грн.

27.08.2019 року ОСОБА_1 подав до суду заяву про перегляд заочного рішення суду.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.08.2019 року визначено головуючого по справі суддю Гуденко О.А.

Ухвалою суду від06.09.2019 року, ОСОБА_1 поновлено строк на подання заяви про перегляд заочного рішення, заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення було задоволено, заочне рішення від 29 вересня 2015 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованостіскасоване, призначено справу до підготовчого судового засідання.

Протоколом розподілу справи між суддями у неавтоматичному режимі від 25.09.2019 року визначено головуючого по справі суддю Гуденко О.А.

Ухвалою суду від 03.12.2019 року клопотання представника відповідача ОСОБА_2 про витребування доказів було задоволено, витребувано у позивача ПАТ "Райффайзен банк Аваль" : - розгорнутий розрахунок погашень відповідачем кредитних зобов`язань за кредитним договором № 014/08-112/74040 від 19.12.2007 року; - розрахунок заборгованості відповідача за кредитним договором № 014/08-112/74040 від 19.12.2007 року; - належним чином завірені копії всіх вимог про дострокове погашення кредитних зобов`язань та докази відправлення вказаних вимог на адресу відповідача.

Ухвалою суду від 05.03.2020 року Заяву представника АТ "Аваль банк" - про залучення до участі у справі правонаступника позивача було задоволено, залучено до участі у справі за позовом ПАТ "Райффайзен банк Аваль" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, правонаступника позивача АТ "Аваль Банк" - АТ "ОКСІБАНК" (код ЄДРПОУ 09306278, місцезнаходження: 79019, м. Львів, вул. Газова 17).

01.06.2020 року до суду від представника Відповідача адвоката Сидоренко Т.В. надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач стверджує, що з 29.10.2014 безпідставно Позивачем нараховано проценти та інші платежі за кредитом, згідно з ч 2 ст. 1050 ЦК України, оскільки банком пред`явлено вимогу про дострокове виконання зобов`язання; банк змінив строк виконання зобов`язання за кредитним договором з 19.10.2026 року на 29.10.2014 рік, відправленням своєї вимоги 29.08.2014 року, з розрахунку заборгованості вбачається, що порушення основного зобов`язання виникло 20.05.2009 року, тобто Позивач повинен був звернутися до суду з позовом у термін до 20.05.2012 року, а звернувся лише 02.06.2015 року, тобто з пропущенням трирічного строку. Представник позивача просив застосувати до позовних вимог строк позовної давності та відмовити в задоволенні позовних вимог.

Ухвалою суду від 07.09.2020 року заяву представника АТ "ОКСІ БАНК" - про залучення до участі у справі правонаступника позивача було задоволено, залучено до участі у справі за позовом АТ "ОКСІ БАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, правонаступника позивача АТ "ОКСІ Банк" - ТОВ "Фінансова компанія Довіра та Гарантія" (код ЄДРПОУ 38750239, юридична адреса: 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора І. Сікорського 8).

Ухвалою суду від 16.11.2020 року клопотання представника відповідача про витребування доказів було задоволено, витребувано у позивача ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" розгорнутий розрахунок погашень відповідачем кредитних зобов`язань за кредитним договором від 19.12.2007 року;- розрахунок заборгованості за кредитним договором від 19.12.2007 року;- належним чином засвідчені копії всіх вимог про дострокове погашення кредитних зобов`язань та докази відправлення вказаних вимог на адресу відповідача;- належним чином засвідчену копію ліцензії на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія"; - відомості про дійсність у ТОВ "ФК"Довіра та Гарантія" ліцензії на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг.

В судове засідання представник позивача та відповідач не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, представник позивача у своїй заяві просить розглядати справу за його відсутність.

Представник Відповідача та Відповідач в судове засідання не з`явилися, про причини неявки суду не повідомили, неодноразово повідомлялися судом належним чином.

Дослідивши докази в сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що 19.12.2007 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», назву якого змінено на Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль», що підтверджується витягом зі статуту та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №014/08-112/74040, відповідно до якого Кредитор надав Позичальнику кредит на суму 40000 доларів США, а Позичальник зобов`язався належним чином використати та повернути Кредитору суму отриманого кредиту, а також сплатити проценти за користування кредитом, комісії, згідно умов договору та тарифів Кредитора, та виконати всі інші зобов`язання в порядку та строки, визначені Кредитним договором (п. 1.1., 1.2 Кредитного договору).

Кредит надавався на термін по 19.12.2017 року (п.1.1.6 Кредитного договору) (за подальшою пролонгацією до 19.10.2026 року). Процентна ставка за користування кредитом становить 14% річних (п.1.2.1 Кредитного договору). Відповідно до п. 7.1, 7.2 Кредитного договору погашення кредиту та відсотків здійснюється 19 числа щомісячно ануїтентними (однаковими) платежами у валюті кредиту в розмірі згідно з графіком погашення кредиту та інших платежів (додаток №1 до цього договору).

23.03.2009 року між Кредитором та Позичальником укладено Додаткову угоду №1 до Кредитного договору про зміну умов погашення кредиту. Дату остаточного погашення кредиту було змінено на 19.10.2016 року. Розмір кредиту збільшено шляхом видачі додаткового траншу за кредитом в розмірі 139,37 доларів США 23.03.2009 року.

Позичальник станом на 28.08.2014 року мав прострочену заборгованість, яка складається: 248,34 долара США заборгованість по сумі Кредиту, 2639,11 долара США заборгованість по відсоткам.

Умовами кредитного договору передбачено право Кредитора вимагати дострокового виконання Позичальником зобов`язань за цим договором, включаючи повернення суми кредиту, сплату процентів та інших платежів у разі прострочення Позичальником більше ніж на 30 календарних днів строків погашення кредиту або порушення цих строків менш ніж на 30 календарних днів, але не більше трьох раз протягом останніх 12 місяців, шляхом направлення письмового повідомлення (п.9.1, 9.2 Кредитного договору).

У випадку, якщо письмове повідомлення Кредитора містить вимогу про дострокове погашення заборгованості Позичальника, останній зобов`язаний здійснити відповідне дострокове погашення заборгованості відповідно до умов, зазначених у такому повідомлення. У разі невиконання Позичальником зазначеної вимоги, Кредитор має право вжити заходи для стягнення заборгованості, які не суперечать чинному законодавству України (п.9.3 Кредитного договору).

29.08.2014 року Позичальнику було надіслано Вимогу про дострокове виконання грошових зобов`язань за кредитним договором за вих. №114-0-0-00/15-3552, якою було зобов`язано достроково повернути всю суму заборгованості у 60ти денний термін, проте в установлений вимогою строк, заборгованість за кредитом повернута не була.

Відповідно до умов Кредитного договору за прострочення виконання будь-яких грошових зобов`язань за Кредитним договором Позичальник сплачує Кредитору пеню в розмірі 0,5% від суми простроченого платежу, за кожен календарний день прострочення, нарахування пені здійснюється починаючи з наступного календарного дня після дати, коли відповідне грошове зобов`язання мало бути виконаним, і по день виконання простроченого зобов`язання включно (п.16.7 Кредитного договору).

В силу ст.626,628 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Істотними умовами договору відповідно до ч. 1статті 638 ЦК Україниє умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 639 ЦК Українивстановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 та 2 ст.207 ЦК Україниправочин вважається вчиненим у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ч.ч. 1 та 2 ст.1054 ЦК Українивизначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до частини 1статті 1048 ЦК Українипозикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно ч. 1 ст.1049 ЦК Українипозичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 1 ст.525 ЦК Українивстановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч.1ст. 526 ЦК України).

Якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін). При цьому в законодавстві визначаються різні поняття: як «строк дії договору», так і «строк (термін) виконання зобов`язання» (статті530,631 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст.527 ЦК Україниборжник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 1 ст.530 ЦК Україниякщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За правилом ст.610 ЦК Українипорушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст.611 ЦК Українивстановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

В силу положень частини 2статті 625 ЦК Україниборжник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стосовно стягнення заборгованості за кредитним договором на користь ТОВ «ФК «Довіра та гарантія», суд приходить до наступного.

Пунктом 12.1 Кредитного договору передбачено, що Банк має право без згоди Позичальника відступити своє право вимоги за Кредитним договором будь-якій особі за умови, що одночасно він здійснює відступлення тій же особі своїх прав за Іпотечним договором.

Тлумачення частини першоїстатті 512 ЦК Українидозволяє стверджувати, що відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (частина третястатті 656 ЦК України); (б) дарування (частина другастатті 718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України).

По своїй суті заміна кредитора в зобов`язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу.

Вказана правова позиція закріплена в постанові Верховного Суду від 09 вересня 2021 року у справі № 2-1055/11.

28.08.2019 року між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та АТ «ОКСІ БАНК» укладено Договір про відступлення права вимоги №114/2-17 (портфельно) , відповідно до якого АТ «ОКСІ БАНК» з 28.08.2019 року набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги по відношенню до ОСОБА_1 за кредитним договором №014/08-112/74040 від 19.12.2007 року, що є позичальником за ним.

Згідно Витягу реєстру боржників АТ «Райффайзен Банк Аваль» до Договору про відступлення права вимоги №114/2-17 від 28.08.2019 року загальна заборгованість ОСОБА_1 становить 130232,36 дол. США.

28.08.2019 року між АТ «ОКСІ БАНК» та ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» укладено Договір про відступлення права вимоги №114/2-17/1, в тому числі за кредитним договором №014/08-112/74040 від 19.12.2007 року, укладеним між ВАТ «Райффайзен Банк аваль» та ОСОБА_1 .

Згідно Витягу реєстру боржників між АТ «ОКСІ БАНК» та ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» до Договору про відступлення права вимоги №114/2-17/1 від 28.08.2019 року загальна заборгованість ОСОБА_1 становить 53735,41 дол. США.

На підтвердження вказаних обставин позивачем надано вимогу про погашення кредитної заборгованості від 29.08.2014 року №114-0-0-0-0/15-3552 .

Відповідач просив застосувати до спірних правовідносин строк позовної давності.

Згідно ст.ст.256,257 ЦК України, позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що «позовна давність це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Термін позовної давності, що є звичайним явищем у національних законодавствах держав учасників Конвенції, виконує кілька завдань, у тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу» (пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою № 14902/04 у справі ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»; пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства»).

Положеннями ч. ч.3, 4 ст.267 ЦК Українивстановлено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться устаттях 252-255 ЦК України.

Статтею 253 ЦК Українивизначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила; за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частини 1 та 5статті 261 ЦК України).

Виходячи з вимогстатті 261 ЦК Українипозовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законами інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстави його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності за відсутності поважних причин її пропущення, наведених позивачем.

Відповідно до умов кредитного договору сторони встановили як строк дії договору (пункт 1.4.1. Договору), так і строки виконання зобов`язань зі щомісячним погашенням заборгованості відповідно до графіку, що є додатком до Договору (пункт 1.4. 2. Договору).

Поряд з установленням строку дії Договору сторони встановили й строки виконання боржником окремих зобов`язань (внесення щомісячних платежів), що входять до змісту зобов`язання, яке виникло на основі Договору.

Таким чином, умови, які деталізують обов`язок позичальника повернути борг частинами і передбачають самостійну відповідальність за невиконання цього обов`язку, то незалежно від визначення в договорі терміну кредитування право кредитодавця вважається порушеним з моменту порушення позичальником терміну внесення чергового платежу. В такому випадку, термін позовної давності по кожному щомісячному платежу в межах строку кредитування відповідно до частини 5статті 261 ЦК Українипочинається після невиконання або неналежного виконання позичальником чергового платежу і обчислюється окремо по кожному простроченого платежу. В такому випадку, позовна давність у три роки встановлюється окремо до кожного невиконання щомісячного платежу. Тому, в разі порушення позичальником зобов`язань за кредитом, позовна давність повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

Встановлення строку кредитування у кредитному договорі, що передбачає внесення позичальником щомісячних платежів, має значення не для визначення початку перебігу позовної давності за вимогами кредитодавця щодо погашення заборгованості за цим договором, а, насамперед, для визначення позичальнику розміру щомісячних платежів. Відтак, за вказаних умов початок перебігу позовної давності не можна визначати окремо для погашення всієї заборгованості за договором (зі спливом строку кредитування) і для погашення щомісячних платежів (після несплати чергового такого платежу).

Виходячи з викладеного, якщо позичальник впродовж трьох років хоч і не здійснює платежі по кредитному договору (але до закінчення строку кредитного договору), це не дає можливості застосувати судом за його заявою позовну давність. Такі строки можуть застосовуватися щодо кожного окремого траншу, який позичальник не здійснив.

При цьому з розрахунку заборгованості вбачається, що відповідач здійснював часткове погашення заборгованості до 28.08.2014 року.

Позивач звернувся із позовною заявою до суду 02.06.2015 року, при цьому визначивши заборгованість станом на 23.04.2015 року - тобто в межах загальної позовної давності

Згідно із статей12,81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Разом з тим, неповідомлення позичальника про зміну кредитора не звільняє позичальника від обов`язку повернення кредитних коштів.

Відповідно достатті 512 ЦК Україникредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК Українивстановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зістаттею 516 ЦК Українизаміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

За змістом наведених положень закону боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору, і таке виконання є належним. Тобто, факт неповідомлення боржника про уступку права вимоги новому кредитору за умови невиконання боржником грошового зобов`язання не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язань.

Наслідками неповідомлення боржника є відповідальність нового кредитора за ризик настання несприятливих для нього наслідків і визнання виконання боржником зобов`язання первинному кредитору належним.

Неповідомлення боржника про заміну кредитора не тягне за собою відмову у позові новому кредитору, а може впливати на визначення розміру боргу перед новим кредитором у випадку проведення виконання попередньому або ж свідчити про прострочення кредитора. Тобто факт неповідомлення боржника про уступку права вимоги новому кредитору за умови невиконання боржником грошового зобов`язання не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язань.

Таке застосування зазначених норм матеріального права визначено в постановах Верховного Суду від 06 лютого 2018 року у справі № 278/1679/13ц, від 06 лютого 2019 року у справі № 361/2105/16ц.

Тобто, неповідомлення позичальника про уступку права вимоги не припиняє зобов`язань сторін за кредитним договором і не може бути підставою для відмови у стягненні заборгованості за кредитним договором на користь нового кредитора.

Виходячи із викладеного, суд погоджується із розрахунком заборгованості, наданим позивачем, а тому позов про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором №014/08-112/74040 від 19.12.2007 року в сумі 46853,15 дол. США, що еквівалентно по курсу НБУ становить 1056172,75 грн., із них: 33628,97 дол. США, що еквівалентно по курсу НБУ становить 758070,73 грн. заборгованості за кредитом; 5594,30 дол. США, що еквівалентно по курсу НБУ становить 126107,79 грн. заборгованості за відсотками; 7629,88 дол. США, що еквівалентно по курсу НБУ становить 171994,23 грн. пені за прострочення кредиту та відсотків підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню, оскільки відповідачем порушені умови кредитного договору та норми цивільного законодавства України.

Відповідно дост. 141 ЦПК Українистягненню з відповідача на користь позивача підлягає судовий збір в розмірі 3654 гривень, сплачений позивачем при зверненні до суду з даним позовом.

Керуючись ст.ст.12,81,141,263,264,265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» заборгованість за кредитним договором №014/08-112/74040 від 19.12.2007 року станом на 23 квітня 2015 року в сумі 46853,15 дол. США, що еквівалентно по курсу НБУ становить 1056172,75 грн., із них: 33628,97 дол. США, що еквівалентно по курсу НБУ становить 758070,73 грн. заборгованості за кредитом; 5594,30 дол. США, що еквівалентно по курсу НБУ становить 126107,79 грн. заборгованості за відсотками; 7629,88 дол. США, що еквівалентно по курсу НБУ становить 171994,23 грн. пені за прострочення кредиту та відсотків.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» судовий збір в розмірі 3654 гривень.

Рішення може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 28.10.2022 року.

Суддя О.А.Гуденко