Рішення

від 25.10.2022 по справі 903/439/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25 жовтня 2022 року Справа № 903/439/22

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Волинь-зерно-продукт», с.Рованці, Волинська область

до відповідача: Фермерського господарства «Західний Буг» Юнака Сергія Петровича

про стягнення 16 367 633 грн. 59 коп.

Суддя Шум М.С.

Секретар судового засідання Харкевич О.О.

Представники сторін:

від позивача: Давидюк М.В.

від відповідача: Кушнірук А.В.

встановив: в позовній заяві Товариства з обмеженою відповідальністю «Волинь-зерно-продукт» до Фермерського господарства «Західний Буг» Юнака Сергія Петровича від 24.06.2022 №649 позивач просить суд стягнути з відповідача 16 367 633 грн. 59 коп. боргу згідно з договором купівлі-продажу №2310/528369 від 23.10.2020, а саме: основний борг в розмірі 12 590 487 грн. 39 коп., штраф в розмірі 3 777 146 грн. 20 коп., а також судовий збір у справі.

Ухвалою суду від 06.07.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 02.08.2022, запропоновано відповідачу не пізніше ніж у 15-ти денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати суду обґрунтований письмовий відзив на позовну заяву

Ухвалою від 02.08.2022 розгляд справи в підготовчому судовому засіданні відкладено на 30.08.2022 на 10:45 год., продовжено встановлений судом процесуальний строк для подання відзиву на 5 днів з дня вручення відповідної ухвали суду.

10.08.2022 до суду надійшов відзив на позовну заяву (штамп на конверті відправлення 09.08.2022). Відповідач ухвалу суду від 02.08.2022 отримав засобами електронного зв`язку 04.08.2022, що підтверджується відповідною відміткою на списку розсилки поштової кореспонденції. Докази надіслання відзиву позивачеві надані суду.

22.08.2022 до суду надійшла відповідь на відзив з доказами її надіслання відповідачеві.

Ухвалою суду від 30.08.2022 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів до 06.10.2022, підготовче засідання у справі відкладено на 20.09.2022.

Ухвалою суду від 20.09.2022 розгляд справи в підготовчому засіданні відкладено на 04.10.2022.

Представники сторін в судове засідання 04.10.2022 не з`явилися, додаткових пояснень, клопотань, заяв суду станом на 04.10.2022 не надали.

Судом надано сторонам можливість повідомити про всі обставини справи та надати усі докази в їх обґрунтування, а відтак дотримано принцип змагальності, який є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

На підставі ст.ст. 182, 185 195, 234 ГПК України, господарський суд протокольною ухвалою від 04.10.2022 закрив підготовче провадження, розгляд справи по суті призначив на 25.10.2022 на 11 год. 10 хв.

У відзиві на позов відповідач позовні вимоги визнає частково на суму основного боргу.

Щодо нарахованого позивачем штрафу в розмірі 30% від суми простроченої заборгованості, Фермерське господарство «Західний Буг» Юнака Сергія Петровича зазначає, що дія договору припинена 31.12.2021, а відтак положення договору, зокрема п. 7.3.1, на підставі якого нараховано штраф, є нечинними та не можуть бути застосовані до відповідача.

У разі якщо суд дійде висновку про підставність нарахованих штрафних санкцій, Фермерське господарство «Західний Буг» ОСОБА_1 вважає, що є підстави для зменшення їх розміру, адже строк існування заборгованості невеликий, збитків позивачу жодних не завдано, на території України введено воєнний стан, що є форс-мажорними обставинами та виконання зобов`язань здійснюється поза межами дії умов договору.

Відтак, відповідач просить суд відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Волинь-зерно-продукт» в задоволенні позову в частині безпідставно пред`явлених штрафних санкцій, у разі задоволення позову в частині стягнення штрафних санкцій зменшити суму нарахованих позивачем штрафних санкцій до уми, яка дорівнюватиме 5% від суми нарахованих позивачем санкцій, здійснити справедливий розподіл судових витрат в зв`язку із частковим визнанням позовних вимог.

У відповіді на відзив позивач зазначає, що термін прострочення грошових зобов`язань становить від 9 місяців до року, не є коротким, звертає увагу на інфляційні процеси, та ту обставину, що значна частина товару є імпортного походження і придбавалась за іноземну валюту. Посилання відповідача на форс мажорні обставини через запровадження воєнного стану є безпідставними, оскільки строк сплати останніх платежів відповідачем на став 16.11.2021, тобто задовгого до початку повномасштабного військового вторгнення рф на територію України.

В судовому засіданні представники сторін підтримали позиції, викладені відповідно у позові, відзиві та у відповіді на відзив.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки до судового засідання та подання витребуваних судом документів, принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України, статтями 13, 14, 74 ГПК України суд вважає, що ним, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи по суті за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

23.10.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Волинь-зерно-продукт» (продавець) та Фермерським господарством «Західний Буг» Юнака Сергія Петровича (покупець) укладено договір купівлі-продажу №2310/528369.

Відповідно до умов договору продавець в порядку та на умовах цього договору зобов`язується продати у власність покупця засоби захисту рослин, насіння, мінеральні добрива, зернові та олійні культури, дизпаливо, мікродобрива, інший товар, зазначений в накладних та/або специфікаціях до цього договору (товар), а покупець в свою чергу зобов`язується прийняти цей товар та своєчасно оплатити його в порядку та на умовах, передбачених цим договором (п. 1.1 договору). Кількість товару, ціна, умови продажу (переходу права власності на товар) товару обумовлюються сторонами в договорі та в накладних та/або специфікаціях на товар (додатках до договору), які є невід`ємними частинами цього договору (п. 1.2 договору). Загальна вартість товару, що передається у власність покупця за цим договором, становить суму всіх накладних по кількості (п. 2.3 договору). Вартість однієї одиниці товару на кожну конкретну партію товару зазначається в специфікаціях на товар та/або у видаткових накладних (п. 3.1 договору). Загальна вартість товару, що передається у власність покупця за цим договором, становить суму всіх накладних по вартості (п. 3.2 договору). Покупець зобов`язується провести оплату кожної партії товару в термін, зазначений у специфікації до цього договору (п. 3.5 договору). У випадку прострочення строків/термінів оплати за поставлений товар, покупець сплачує продавцю вартість товару з врахуванням індексу інфляції, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення оплати, а також штраф в розмірі 30% від суми простроченої заборгованості. Продавець має право самостійно визначати, які саме з вказаних в цьому пункті санкцій можуть бути застосовані до покупця (п. 7.3.1 договору). Цей договір набирає чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2021, а в частині розрахунків до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (п. 9.1 договору).

Статтею 144 Господарського кодексу України (далі - ГК України) передбачено, що майнові права та майнові обов`язки суб`єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Згідно із ст. 173 ГК України та ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Між сторонами виникли цивільні права та обов`язки на підставі договору купівлі- продажу №2310/528369 від 23.10.2020. Договорів предметом судового розгляду не був, недійсним в судовому порядку не визнавався.

На виконання умов договору сторони погодили кількість, вартість, ціну товару у специфікаціях, які долучені до матеріалів справи (Т.1, а. с. 11-149).

Позивач передав відповідачу товар на загальну суму 68 895 425 грн. 50 коп., що підтверджується видатковими накладними, які долучені до матеріалів справи (Т. 1 а. с. 150-250, Т.2 а. с. 1-42).

Згідно п. 5 специфікацій до договору строк оплати товару за специфікаціями становив: до 15.08.2021, до 01.09.2021, до 15.11.2021.

Відповідач здійснив часткову оплату товару в сумі 56 304 938 грн. 11 коп., що підтверджується платіжними дорученнями (Т. 2, а. с. 43-60).

Заборгованість відповідача становить 12 590 487 грн. 39 коп., підтверджена матеріалами справи, відповідачем визнана та підлягає до стягнення в силу ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України, оскільки зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до Закону, умов договору.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3 777 146 грн. 20 коп. штрафу за порушення строків оплати товару на підставі п. 7.3.1 договору.

Відповідно до ч.1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно ст.ст.230-232 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Пунктом 7.3.1 договору визначено, що у разі порушення строків оплати (невиконання умов договору) покупець сплачує продавцю штраф у розмірі 30 % від вартості поставленого та неоплаченого або несвоєчасно оплаченого товару. Позивач

Нараховані позивачем 3 777 146 грн. 20 коп. штрафу підставні та підлягають до стягнення з відповідача відповідно до п. 7.3.1 договору, оскільки є його договірним зобов`язанням.

Відповідач у відзиві стверджує, що оскільки строк дії договору закінчився 31.12.2021, то станом на день звернення позивача до суду (27.06.2022) пункти договору щодо застосування штрафу є нечинними.

Суд не погоджується з таким твердженням відповідача, воно не ґрунтується на жодних приписах норм чинного законодавства.

Стаття 599 ЦК України та стаття 202 ГК України встановлюють, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Поряд з належним виконанням законодавство передбачає і інші підстави припинення зобов`язань (прощення боргу, неможливість виконання, припинення за домовленістю, передання відступного, зарахування).

Однак, чинне законодавство не передбачає таку підставу припинення зобов`язання як закінчення строку дії договору.

Тобто, зобов`язання, невиконане належним чином, продовжує існувати, незважаючи на закінчення строку дії договору. Закінчення строку дії договору не тягне за собою не дійсність окремих пунктів договору, зокрема, щодо застосування штрафних санкцій, передбачених цим договором, за порушення строків виконання грошового зобов`язання.

Відповідач у відзиві просить зменшити розмір штрафних санкцій до 5% від суми нарахованих санкцій. При цьому, посилається на форс мажорні обставини, а саме воєнний стан в Україні, введений з 24.02.2022.

Суд не знаходить підстав для задоволення відповідної заяви, виходячи з такого.

Відповідно до ст.233 ГК України, суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно ч.3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника. Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Висновок суду щодо необхідності зменшення розміру штрафу, який підлягає стягненню з відповідача, повинен ґрунтуватися, крім викладеного, на загальних засадах цивільного законодавства, якими є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (п.6 ст.3 ЦК України), чи є даний випадок винятковий.

Суд погоджується з тим, що повномасштабне вторгнення рф на територію України 24.02.2022 та введення у зв`язку з цим воєнного стану є форс мажорною обставиною.

Однак, форс-мажорні обставини не мають преюдиціального (заздалегідь встановленого) характеру. При їх виникненні сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна це довести. Сторона, яка посилається на конкретні обставини, повинна довести те, що вони є форс-мажорними, в тому числі саме для конкретного випадку (постанова ВС КГС від 25.01.2022 у справі № 904/3886/21).

Відтак, доведення причинно-наслідкового зв`язку в даному випадку є обов`язковим.

Проте, суд зазначає, що строк виконання зобов`язань щодо оплати поставленого товару виник задовго до 24.02.2022, сторони здійснюють свою господарську діяльність на території України, на якій не відбувалося активних воєнних дій, відповідач не наводить жодних обставин неможливості виконання грошового зобов`язання в строки, передбачені, умовами договору. Зменшення нарахованих штрафних санкцій, перш за все, повинно бути обґрунтоване та вмотивоване з огляду на конкретні обставини. Саме лише загальне посилання відповідача на введення воєнного стану, що унеможливило виконання саме грошового зобов`язання (не зобов`язання в натурі тощо) не є достатньою підставою для зменшення нарахованого штрафу.

Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства (п. 3 ч.1 ст. 3 ЦК України). Умовами договору передбачено у разі прострочки розрахунків сплату боргу з врахуванням інфляції, нарахування штрафу в розмірі 30 % від суми боргу та пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Позов поданий про стягнення боргу без врахування інфляційних втрат та пені.

Згідно ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору. Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Сторони самостійно визначили відповідальність за договором, договір не визнано недійсним.

Сплата відповідачем 3 777 146 грн. 20 коп. штрафу є його договірним зобов`язанням, справедливою компенсацією за несвоєчасне виконання зобов`язань, співрозмірною із сумою боргу.

Стаття 23 ГК України, стаття 551 ЦК України передбачає право суду, а не обов`язок зменшувати штрафні санкції. Аналогічна правова позиція викладена у постановах ВС №902/855/18 від 13.01.2020, №916/469/19 від 27.01.2020.

Відповідач у відзиві (до початку розгляду справи по суті) визнав основну суму боргу в розмірі 12 590 487 грн. 37 коп. повністю.

Згідно ч.1 ст. 130 ГПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Згідно ч.3 ст.7 Закону України "Про судовий збір" у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Отже, з огляду на положення ст.130 Господарського процесуального кодексу України та ст.7 Закону України "Про судовий збір" позивачу підлягає поверненню з державного бюджету 50 відсотків судового збору за позовні вимоги про стягнення з відповідача 12 590 487 грн. 39 коп. основного боргу, що становить 94 428 грн. 66 коп. (12 590 487 грн. 39 грн. х 1.5% х 50%). В іншій частині судові витрати у вигляді сплати судового збору в розмірі 151 085 грн. 84 коп. покладаються на відповідача.

Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ч.1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Позивач довів належними та допустимими доказами позовні вимоги, відповідач доказів неможливості виконання зобов`язання в строк, передбачений договором, не подав.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 13, 73, 74, 75, 76-80, 123, 126, 129, 232, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фермерського господарства «Західний Буг» Юнака Сергія Петровича (вул. Ганни Жежко, 9, м.Володимир, код ЄДРПОУ 36932997) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Волинь-зерно-продукт» (45606, Волинська обл., Луцький р-н, с. Рованці, вул. Промислова, 5а, код ЄДРПОУ 31496816)

- 12 590 487 грн. 39 коп. основного боргу, 3 777 146 грн. 20 коп. штрафу та 151 085 грн. 84 коп. в повернення витрат по сплаті судового збору, а всього: 16 518 719 грн. 43 коп. (шістнадцять мільйонів п`ятсот вісімнадцять тисяч сімсот дев`ятнадцять грн. 43 коп.).

3. Повернути Товариства з обмеженою відповідальністю «Волинь-зерно-продукт» (45606, Волинська обл., Луцький р-н, с. Рованці, вул. Промислова, 5а, код ЄДРПОУ 31496816) судовий збір в сумі 94 428 грн. 66 коп. (дев`яносто чотири тисячі чотириста двадцять вісім грн. 66 коп. .), сплачений платіжним дорученням №200051 від 24.06.2022 (оригінал платіжного доручення знаходиться в матеріалах справи).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст.ст. 255, 256 ГПК України, п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Повний текст

рішення складено 01.11.2022

СуддяМ. С. Шум