Рішення

від 14.06.2022 по справі 556/1307/17

ВОЛОДИМИРЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа 556/1307/17

Номер провадження 2/556/23/2022

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.06.2022 року. смт.Володимирець

Володимирецький районний суд Рівненської області в складі:

головуючого судді Іванків О.В.

при секретарі Кньовець Н.П.,

з участю представника позивача адвоката Полюхович О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в смт. Володимирець цивільну справу за позовом ОСОБА_1 - правонаступниками якої у даній справі є ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Центр надання адміністративних послуг Володимирецької селищної ради, Полицької сільської ради про скасування рішень органу місцевого самоврядування та державного реєстратора,-

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 , третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Центр надання адміністративних послуг Володимирецької селищної ради, Полицької сільської ради про скасування рішень органу місцевого самоврядування та державного реєстратора.

В обґрунтування позову зазначила що, рішенням Володимирецького районного суду Рівненської області від 25.01.2013 року було задоволено позов ОСОБА_3 , повністю. Визнано за ним право власності в порядку спадкування на житловий будинок та інші господарські будівлі, що розташовані в АДРЕСА_1 після смерті батька позивача - ОСОБА_4 . Крім того, даним рішенням суду було визнано неправомірним внесення запису в погосподарську книгу № 3 по с.Ромейки за 1996-2000 роки, яким особовий рахунок № НОМЕР_1 було переписано на ОСОБА_1 .

Рішенням апеляційного суду Рівненської області від 20 березня 2015 року, прийнятим у цій же справі, рішення Володимирецького районного суду від 25.01.2013 року було скасоване та прийняте нове рішення, яким за ОСОБА_3 було визнано право власності у порядку спадкування на 1/3 спірного будинку. У решті позовних вимог було відмовлено.

Однак, на підставі рішення Володимирецького районного суду від 25.01.2013 року ОСОБА_3 здійснив державну реєстрацію права власності на будинок та приватизував земельну ділянку під будинком, а також земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства біля будинку (город), що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо об`єкта нерухомого майна №40640272 від 15.07.2015 року.

Згідно рішення апеляційного суду Рівненської області від 22.06.2017 року у справі 556/991/15-ц за позовом позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи - реєстраційна служба Володимирецького районного управління юстиції, ОСОБА_5 , про визнання права власності на майно та за зустрічним позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_1 про визнання права власності на майно задоволено позов ОСОБА_1 .

Визнано за нею право власності на 1/2 (одну другу) частину будинку з надвірними будівлями, що розташовані в АДРЕСА_1 як частку у спільному майні подружжя.

Також визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/6 (одну шосту) частину будинку з надвірними будівлями, розташовані в АДРЕСА_1 як обов`язкову частку у порядку спадкування після смерті чоловіка - ОСОБА_4 .

Скасовано державну реєстрацію права власності за ОСОБА_3 на житловий будинок, що знаходиться за адресою с.Ромейки Володимирецького району Рівненської області, що здійснена 7 березня 2013 року реєстраційною службою Володимирецького районного управління юстиції.

Отже, на даний час ОСОБА_1 на праві власності належить 2/3 (дві третіх) частини житлового будинку з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією технічного паспорта на будинок та копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №93455106. В той же час, ОСОБА_3 , належить на праві приватної власності 1/3 (одна третя) частина спірного житлового будинку.

Отже, ОСОБА_3 неправомірно зареєстрував право власності на всю земельну ділянку під будинком на підставі того, що до нього переходило за скасованим судовим рішенням право власності на весь будинок, тому державна реєстрація права власності на таку земельну ділянку підлягає скасуванню.

Що стосується земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства за цією ж адресою, то поскільки відновлено запис про позивача, як голову домогосподарства, вона має переважне право на її приватизацію, а тому державна реєстрація такої земельної ділянки має бути також скасована.

Отже, неправомірний перехід права власності на житловий будинок зумовив неправомірний перехід права власності на присадибну земельну ділянку та на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства.

Після набуття права власності на частину спірного житлового будинку з надвірними будівлями до позивачки перейшло право власності на частину земельної ділянки, на якій розташований даний будинок з надвірними спорудами без зміни її цільового призначення в тій частині, яка необхідна для обслуговування належної їй частини житлового, будинку та господарських споруд.

Іншої можливості відновити своє право, крім скасування державної реєстрації права власності на земельні ділянки, ОСОБА_1 не має, що і стало підставою для звернення до суду.

Вказаний позов надійшов до Володимирецького районного суду Рівненської області 19.08.2017 року.

Ухвалою Володимирецького районного суду від 21.08.2017 року було відкрито провадження та призначено справу до розгляду.

Ухвалою суду від 16.11.2017 року було задоволено заяву про забезпечення доказів.

Ухвалою суду від 12.12.2017 року було задоволено клопотання про збільшення позовних вимог та залучення до участі у справі третьої особи.

Не погоджуючись з пред`явленими вимогами в.о. сільського голови Ромейківської сільської ради Володимирецького району було надано до суду заперечення проти позову в яких зазначив, що Ромейківська сільська рада даний позов не визнає та заперечує повністю. Вказує, що оскаржувані позивачем рішення № 268 від 28.08.2014 року та № 269 від 28.08.2014 року Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) прийняті з дотриманням норм чинного законодавства. Технічні документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) гр. ОСОБА_3 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_1 , на підставі яких були сформовані земельні ділянки із кадастровими номерами 5620888600:01:002:0078 та 5620888600:01:002:0079, розроблені ліцензованою проектною землевпорядною організацією фірма Юрземсервіс. У документаціях наявні погодження відповідних служб. Окрім того, на земельній ділянці із цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) розташований житловий будинок, який перебуває у власності гр. ОСОБА_3 , а тому і земельна ділянка у відповідності до вимог статті 120 Земельного кодексу України дана у власність даного громадянина.

Представником відповідача ОСОБА_7 , було надано відзив на позовну заяву, в якому останній зазначив, що даний позов (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) відповідач не визнає в повному обсязі, оскільки рішення про передачу ОСОБА_3 земельних ділянок у приватну власність, технічна документація та рішення про реєстрацію права власності прийняті з дотриманням вимог закону і будь-яких підстав для їх скасування немає. Крім того, на час подачі позову, не завершено касаційний перегляд рішень Володимирецького районного суду та Апеляційного суду Рівненської області, і рішення суду апеляційної інстанції від 22 червня 2017 року по справі № 556/51/17 ухвалою Вищого спеціалізованого суду України від 23 серпня 2017 року зупинено до закінчення виконавчого провадження. На дату подачі відзиву касаційне провадження не закінчено. Оскаржувані позивачем свідоцтва про право власності на нерухоме майно, серія та номер: НОМЕР_2 та свідоцтво серія та номер: 32722800 рішення № 268 від 28.08.2014 року та № 269 від 28.08.2014 року «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості)» прийняті з дотриманням чинного законодавства. Технічні документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) гр. ОСОБА_3 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_1 , на підставі яких були сформовані земельні ділянки із кадастровими номерами 5620888600:01:002:078, 5620888600:01:002:0079, розроблені ліцензованою проектною землевпорядною організацією ПП фірма «Юрземсервіс». У документаціях наявні положення відповідних служб. Згідно довідки № 59 виданої Ромейківською сільською радою від 13 березня 2015 року та довідки № 29 від 7 липня 2015 року, ОСОБА_1 зереєстрована в АДРЕСА_1 , а проживає з 04.01.2009 року по даний час в АДРЕСА_2 . Згідно відповіді на адвокатський Ромейківської сільської ради від 31.08.2015 року вбачається, що згідно погосподарської книги №03 за 1991- 1995 роки, аркуш сторінки 72-73, особовий рахунок № НОМЕР_3 стара хата рахується за ОСОБА_4 , а нова хата за ОСОБА_3 .

Ухвалою суду від 01.03.2018 року було задоволено заяву про зупинення провадження у справі.

15.03.2018 року представником позивачки було подано апеляційну скаргу на ухвалу Володимирецького районного суду від 01.03.2018 року про зупинення провадження у справі.

17.05.2018 року постановою Апеляційного суду Рівненської області було скасовано ухвалу Володимирецького районного суду від 01.03.2018 року про зупинення провадження у справі.

Ухвалою суду від 26.06.2018 року було зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи, яка розглядається в порядку цивільного судочинства.

Ухвалою суду від 14.12.2020 року було відновлено провадження у справі.

Ухвалою суду від 06.07.2021 року у зв`язку із смертю особи позивача ОСОБА_1 було замінено на її правонаступників ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

З цього приводу судом встановлено наступне. Виходячи зі змісту процесуального законодавства, процесуальне правонаступництво це заміна сторони у справі іншими особами у зв`язку з переходом до цих осіб матеріальних прав і обов`язків попередньої особи (ст.37 ЦПК).

Таким чином, підставою процесуального правонаступництва є наступництво в матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони, зокрема внаслідок смерті, зі спірних чи встановлених судом правовідносин майнового характеру.

Спадкоємцями позивача ОСОБА_1 , а відтак і її процесуальними правонаступниками є як ОСОБА_8 , так і ОСОБА_9 . Однак участь цих осіб у справі в якості позивачів суперечитиме іншим нормам цивільного процесуального законодавства.

Так, відповідно до ст.30 ЦПК сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивач це особа, на захист суб`єктивних прав і охоронюваних інтересів якої порушено цивільний процес, а відповідач це особа, яка, на заяву позивача, притягується до відповідальності за порушення чи оспорення його прав і інтересів. При цьому, чинне законодавство не допускає збігу в одній особі позивача і відповідача.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що правонаступником позивача ОСОБА_1 , в даній справі може виступати виключно її спадкоємець ОСОБА_2 , в той час коли ОСОБА_3 зберігає статус відповідача.

21.10.2021 року представником позивача було подано клопотання про приєднання до матеріалів справи акту обстеження земельної ділянки по АДРЕСА_1 в порядку самоврядного контролю.

28.10.2021 року представником позивачки було надано до суду заперечення проти акту обстеження земельної ділянки по АДРЕСА_1 в порядку самоврядного контролю від 10.09.2021 року.

Ухвалою суду від 23.11.2021 року було зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи, яка розглядається в порядку цивільного судочинства.

Ухвалою суду від 30.03.2022 року було відновлено провадження у справі.

Ухвалами суду від 21.04.2022 року було замінено неналежних третіх осіб у справі на стороні відповідача, а саме - Центр надання адміністративних послуг Вараської районної державної адміністрації на відділ «Центр надання адміністративних послуг» Володимирецької селищної ради, а Ромейківську сільську раду Володимирецького району на належну Полицьку сільську раду Вараського району.

Судові засідання у справі неодноразово відкладались за клопотанням сторін та їх представників.

Будь-яких інших процесуальних дій не вчинялося та заяв до суду не надходило.

В судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_2 адвокат Полюхович О.І. підтримала позовні вимоги, надала пояснення в межах позову, з урахуванням уточнених (збільшених) позовних вимог.

Відповідач ОСОБА_10 та його представник адвокат Печончик О.В., а також представники третіх осіб в судове засідання не з`явились, представник відповідача клопотав про розгляд справи у його відсутності, будь-яких додаткових заяв, клопотань, доказів учасники суду не надали.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши повно та всебічно обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, виходячи зі свого внутрішнього переконання, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України - суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.4 ст.10 ЦПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно з ч.1 ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Як роз`яснив Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 11 вересня 2019 року у справі №361/6855/15-ц (провадження №61-45458св18), про наявність у позивача права на звернення до суду з позовом, враховуючи, що правовідносини, пов`язані з вибуттям земель із державної чи комунальної власності, становлять суспільний, публічний інтерес, а незаконність (якщо така буде встановлена) рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, на підставі якого земельна ділянка вибула з державної чи комунальної власності, такому суспільному інтересу не відповідає. З огляду на це, справи про оспорювання чи визнання незаконними рішень про передачу земельних ділянок у приватну власність, а відтак і про оспорювання похідних від таких рішень дій (в т.ч. про затвердження технічної документації, про державну реєстрацію права власності і т.ін.) підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.

Таким чином, суд приходить до висновку, що дана справа підлягає розгляду судом за правилами цивільного судочинства, і вважає твердження представника відповідача про публічно-правовий характер даного спору необґрунтованими та безпідставними.

По суті позовних вимог судом встановлено наступне.

Починаючи з 2013 року, між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 відбувався судовий спір з приводу визнання права власності на житлові будинки в с.Ромейки Володимирецького (в даний час Вараського району).

Так, рішенням Володимирецького районного суду Рівненської області від 25.01.2013 року у справі №556/39/13-ц, позов ОСОБА_3 до Ромейківської сільської ради про визнання права власності було задоволено повністю. Визнано за ОСОБА_3 , право власності в порядку спадкування на житловий будинок та інші господарські будівлі, що розташовані в АДРЕСА_1 після смерті батька ОСОБА_4 . Даним рішенням суду також було визнано неправомірним внесення запису в погосподарську книгу № 3 по с.Ромейки за 1996-2000 роки, яким особовий рахунок № НОМЕР_1 було переписано на ОСОБА_1 .

Рішенням апеляційного суду Рівненської області від 20 березня 2015 року, прийнятим у цій же справі, рішення Володимирецького районного суду від 25.01.2013 року було скасоване та прийняте нове рішення, яким за ОСОБА_3 було визнано право власності у порядку спадкування на 1/3 спірного будинку. У решті позовних вимог було відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Рівненської області від 22.06.2017 року у справі 556/991/15-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи - реєстраційна служба Володимирецького районного управління юстиції, ОСОБА_5 , про визнання права власності на майно та за зустрічним позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_1 про визнання права власності на майно, було скасовано рішення Володимирецького районного суду від 21.04.2017 року та задоволено позов ОСОБА_1 . Визнано за нею право власності на 1/2 (одну другу) частину будинку з надвірними будівлями, що розташовані в АДРЕСА_1 як частку у спільному майні подружжя. Також визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/6 (одну шосту) частину будинку з надвірними будівлями, розташовані в АДРЕСА_1 як обов`язкову частку у порядку спадкування після смерті чоловіка - ОСОБА_4 .

Скасовано державну реєстрацію права власності за ОСОБА_3 на житловий будинок, що знаходиться за адресою с.Ромейки Володимирецького району Рівненської області, що здійснена 7 березня 2013 року реєстраційною службою Володимирецького районного управління юстиції.

Постановою Верховного Суду від 06.06.2018 року рішення Володимирецького районного суду Рівненської області від 21 квітня 2017 року та рішення апеляційного суду Рівненської області від 22 червня 2017 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

За наслідками нового судового розгляду даної справи рішенням Володимирецького районного суду Рівненської області від 14.08.2019 року, в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи: реєстраційна служба Володимирецького районного управління юстиції, ОСОБА_5 про визнання права власності на майно, відмовлено. Зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , треті особи: реєстраційна служба Володимирецького районного управління юстиції, ОСОБА_5 про визнання права власності на нерухоме майно, задоволено. Визнано за ОСОБА_3 , право власності на новозбудований житловий будинок з надвірними будівлями АДРЕСА_1 , який складається з житлової кімнати - 4, житлової кімнати - 5, кухні - 3, коридора - 1, коридора - 2, особовий рахунок № НОМЕР_4 , рік побудови - 1991.

Вказане рішення залишено без змін постановою Рівненського апеляційного суду від 22.10.2020 року та постановою Першої судової палати Касаційного цивільного суду в складі Верховного Суду від 17.11.2021 року.

Також судом встановлено, що рішенням виконавчого комітету Ромейківської сільської ради Володимирецького району №14 від 20.11.1997 року земельні ділянки для обслуговування житлового будинку і ведення особистого підсобного господарства в АДРЕСА_1 передано у приватну власність ОСОБА_1 .

Рішенням Володимирецького районного суду Рівненської області від 16.07.2013 року у справі №556/1247/13-ц рішення виконавчого комітету Ромейківської сільської ради Володимирецького району №14 від 20.11.1997 року було визнано незаконним і скасовано.

Рішенням Ромейківської сільської ради Володимирецького району Рівненської області № 268 від 28.08.2014 року «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості)» та рішенням Ромейківської сільської ради Володимирецького району Рівненської області № 269 від 08.2014 року «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості)» було затверджено технічну документацію ОСОБА_3 на спірні земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства, площею 0,4474 га., та для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,25 га. Вказані ділянки знаходяться в АДРЕСА_1 .

В подальшому ОСОБА_3 зареєстрував право власності на земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,25 га, кадастровий номер 5620888600:01:002:078, та на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 0,4474 га, кадастровий номер 5620888600:01:002:0079, що підтверджується Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно, серія та номер: 32725296, видане 27.01.2015 року та Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно, серія та номер: НОМЕР_5 , видане 27.01.2015 року.

Постановою Рівненського апеляційного суду від 22 лютого 2022 року у справі 556/1247/13-ц апеляційну скаргу ОСОБА_2 , задоволено частково, рішення Володимирецького районного суду Рівненської області від 16 липня 2013 року в частині скасування рішення Ромейківської сільської ради Володимирецького району №14 від 20.11.1997 року щодо передачі у приватну власність ОСОБА_1 , земельної ділянки для ведення особистого підсобного господарства, площею 0.20 га, - скасоване. У решті рішення суду залишено без змін.

Згідно з ч. 4ст. 82 ЦПК Україниобставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

З урахуванням вказаних рішень суду, приймаючи до уваги тотожність сторін у справі №556/1247/13-ц та в даній справі, суд приходить до висновку, що постановою Рівненського апеляційного суду відновлено дію рішення виконавчого комітету Ромейківської сільської ради Володимирецького району №14 від 20.11.1997 про передачу у приватну власність ОСОБА_1 земельної ділянки для ведення особистого підсобного господарства, площею 0.20 га.

Як вбачається з п.1 розділу Х Перехідних положень Земельного Кодексу України, рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року "Про приватизацію земельних ділянок", є підставою для реєстрації права власності на земельні ділянки цих громадян або їх спадкоємців відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". Державна реєстрація таких земельних ділянок здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Таким чином, спадкоємці ОСОБА_1 ОСОБА_2 та ОСОБА_3 мають право оформити право власності на земельну ділянку для ведення особистого підсобного господарства площею 0,20 га, яка була виділена ОСОБА_1 в с.Ромейки на підставі рішення виконавчого комітету Ромейківської сільської ради Володимирецького району №14 від 20.11.1997 року, в розмірах відповідно до часток прийнятої кожним з них спадщини після смерті матері.

Разом з тим, на думку суду, таке право не тягне за собою необхідності скасування рішення Ромейківської сільської ради Володимирецького району Рівненської області №269 від 08.2014 року «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості)», яким було затверджено технічну документацію ОСОБА_3 на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, площею 0,4474 га., кадастровий номер 5620888600:01:002:0079, а також Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, серія та номер НОМЕР_5 , виданого 27.01.2015 року, та рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , індексний номер 18874677 від 27.01.2015 року, за ОСОБА_3 .

Цей висновок суду ґрунтується на таких обставинах та нормах закону.

Відповідно до частини 1статті 116 Земельного Кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Об`єктом права власності чи права користування в даному випадку є земельна ділянка - частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами, як це вбачається зі ст.79 Земельного Кодексу України.

У відповідності до приписів ст.79-1 Земельного Кодексу України, формування земельної ділянки, як об`єкта цивільних прав, полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Відповідач ОСОБА_3 отримав у власність шляхом безоплатної передачі із земель комунальної власності земельну ділянку площею 0,4474 га для ведення особистого селянського господарства, яка сформована у відповідності до вимог чинного законодавства, із присвоєнням кадастрового номера та внесенням відповідної інформації до Державного земельного кадастру.

В той же час, земельна ділянка для ведення особистого присадибного господарства площею 0,20 га, яка була виділена ОСОБА_1 в с.Ромейки на підставі рішення виконавчого комітету Ромейківської сільської ради Володимирецького району №14 від 20.11.1997 року не сформована і не була сформована як об`єкт цивільних прав, місце її розташування, конфігурація, межі не встановлювались, кадастровий номер не було присвоєно.

Крім того, позивачем не надано суду жодних доказів, які б підтвердили, що земельна ділянка, яка була виділена ОСОБА_1 та земельна ділянка, отримана у власність ОСОБА_3 є тотожними ділянками.

З огляду на це, суд приходить до висновку, що отримання ОСОБА_3 у приватну власність шляхом безоплатної передачі із земель комунальної власності земельної ділянки площею 0,4474 га для ведення особистого селянського господарства не порушує прав позивача ОСОБА_11 та її правонаступника ОСОБА_12 , у зв`язку з чим підстав для захисту таких прав, як і для задоволення позову в цій частині, суд не вбачає.

Щодо скасування рішення сільської ради, свідоцтва про право власності та реєстраційного свідоцтва на земельну ділянку площею 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, суд прийшов до наступних висновків.

Як встановлено судом, за наслідками вирішення спору про право власності на житлові будинки, судом визнано право власності на житловий будинок АДРЕСА_3 . за відповідачем ОСОБА_3 ; також визнано право власності на інший житловий будинок, який розташовано за цією ж адресою, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4 - на 2/3 його частини за ОСОБА_1 та на 1/3 частину будинку за ОСОБА_3 .

Разом з тим, з акту обстеження земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 , проведеного 10.09.2021 року представниками місцевої ради в порядку самоврядного контролю, встановлено, що інший житловий будинок, який знаходився на цій же ділянці і раніше належав ОСОБА_4 , стихійно зруйновано.

Враховуючи, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 були співвласниками саме житлового будинку, що належав ОСОБА_4 і в подальшому був ними успадкований, та приймаючи до уваги, що в даний час цей будинок фізично відсутній, суд приходить до висновку, що право спільної часткової власності ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на старий будинок, розташований за адресою АДРЕСА_1 , припинилось у відповідності до вимог п.4) ч.1 ст.346, ст.349 Цивільного Кодексу України у зв`язку із знищенням майна.

З огляду на це, посилання позивача, а в подальшому її правонаступника ОСОБА_2 на те, що вона має право на частину земельної ділянки в АДРЕСА_1 , оскільки на ній розташовано належний їй об`єкт нерухомості частина житлового будинку, є безпідставними, і не ґрунтуються на фактичних обставинах справи, встановлених судом, оскільки в даний час в АДРЕСА_1 , знаходиться лише один житловий будинок, який належить відповідачу ОСОБА_3 .

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 набув право власності на земельну ділянку з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку площею 0,25 га в АДРЕСА_1 , на якій розташовано належний йому житловий будинок, у відповідності до вимог чинного законодавства, в т.ч. ст.ст.116-118 Земельного Кодексу України, шляхом безоплатної передачі земельної ділянки із земель комунальної власності в межах встановлених норм. Будь-яких доказів, які б свідчили, що при прийнятті оскаржуваних позивачем рішень та вчиненні реєстраційних дій допущено будь-які порушення закону, чи що такі рішення та дії порушують права інших осіб, в т.ч. правонаступників позивача ОСОБА_11 , суду не надано.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову в частині скасування рішення Ромейківської сільської ради Володимирецького району Рівненської області №268 від 08.2014 року «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості)», яким було затверджено технічну документацію ОСОБА_3 на земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, площею 0,25 га, кадастровий номер 5620888600:01:002:0078, а також Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, серія та номер 32725296, виданого 27.01.2015 року, та рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , індексний номер 18875859 від 27.01.2015 року, за ОСОБА_3 .

На підставі наведеного керуючись ст. ст. 3, 4, 5, 10, 12, 13, 76, 77, 78, 79, 81, 82, 83, 89, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 280, 281, 282, 284 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 , правонаступником якої у даній справі є ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору Центр надання адміністративних послуг Володимирецької селищної ради, Полицької сільської ради про скасування рішень органу місцевого самоврядування та державного реєстратора відмовити за безпідставністю позовних вимог.

Повний текст рішення буде проголошено 24 червня 2022 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуюча: О.В.Іванків

Повний текст рішення проголошено 24 червня 2022 року о 14 год.30 хв.

Відомості про учасників справи:

Позивачка (правонаступник): ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП невідомо), жителька АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_6 , житель АДРЕСА_1 .

Треті особи: Полицька сільська рада Вараського району Рівненської області, код ЄДРПОУ 04388320, юридична адреса: Рівненська область, Вараський район, с. Полиці, вул. Б.Хмельницького, буд.23 А.

Центр надання адміністративних послуг Володимирецької селищної ради юридична адреса: Рівненська область, смт.Володимирець, вул. Єврейська, 5, 34300, ЄДРПОУ 43954202.