Справа № 348/2373/21
Провадження № 22-ц/4808/910/22
Головуючий у 1 інстанції Матолич В. В.
Суддя-доповідач Девляшевський В.А.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 жовтня 2022 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого (суддя-доповідач) Девляшевського В.А.,
суддів: Бойчука І.В., Пнівчук О.В.,
секретаря: Працун В.В.,
за участю представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 ,
розглянувши увідкритому судовомузасіданні апеляційнускаргу ОСОБА_1 на рішенняНадвірнянського районногосуду вскладі суддіМатолич В.В.,ухвалене 30травня 2022року м.Надвірній Івано-Франківськоїобласті,повний текстякого складено07червня 2022року,у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , Державної інспекції архітектури та містобудування України про скасування повідомлення про початок виконання будівельних робіт та приведення будинку до попереднього стану,
встановив :
У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3 , Державної інспекції архітектури та містобудування України про скасування повідомлення про початок виконання будівельних робіт та приведення будинку до попереднього стану.
Позов обгрунтовував тим, що він є орендарем земельної ділянки площею 0,0206 га а також власником магазину - приміщення № НОМЕР_1 за адресою АДРЕСА_1 . Власником приміщення АДРЕСА_2 у цьому ж будинку є ОСОБА_3 , якому Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області зареєструвало повідомлення про початок виконання будівельних робіт з реконструкції приміщення. Позивач зазначає, що оскільки він є співвласником частини горища в будинку, дії відповідача по влаштуванню додаткового поверху за рахунок приміщення горища є незаконними, оскільки дозволу на реконструкцію він не надавав. Інформація, яка зазначена ОСОБА_3 у повідомленні про початок виконання будівельних робіт, є недостовірною. Так, у повідомленні вказано, що будівельні роботи полягають у реконструкції магазину без зміни зовнішньої конфігурації фундаментів приміщення, хоча насправді проводиться надбудова. Невірне зазначення назви об`єкта будівництва дало відповідачу можливість зареєструвати повідомлення про початок виконання будівельних робіт без отримання ним містобудівних умов та обмежень, які є необхідними для здійснення таких робіт. Вказане, на думку позивача, свідчить про те, що роботи, які проводяться на горищі зазначеного будинку, є самочинним будівництвом, яке здійснюється під виглядом зареєстрованої відповідачами реконструкції без зміни зовнішньої конфігурації у плані фундаментів приміщення №1, що є порушенням чинного законодавства.
Позивач зазначав, що на даху будинку виконуються роботи з улаштування газоблочних стін, бетонних колон квадратного перерізу та горизонтальних балок, а тому реконструкція приміщення будинку АДРЕСА_1 передбачає зміну розмірів та функціонального призначення горища, а здійснення надбудови шляхом зведення стін з влаштованими у них вікнами свідчить про зміну його геометричних параметрів та цільового призначення. Відтак, проведення реконструкції без отримання містобудівних умов та обмежень, на думку ОСОБА_1 , є незаконним.
Зазначає, що облаштування ОСОБА_3 мансардного поверху за рахунок горища порушує його право на вільний доступ до горища над належним йому приміщенням, а також до електромереж будинку. Вказана реконструкція змінює приміщення загального користування та опорні конструкції, що несе загрозу пошкодженню будинку та його руйнуванню.
За наведених підстав просив скасувати реєстрацію повідомлення про початок виконання будівельних робіт від 08 липня 2021 року з реєстраційним номером ІФ05121078970 та зобов`язати ОСОБА_3 усунути перешкоди у користуванні горищним приміщенням житлового будинку АДРЕСА_1 шляхом знесення самочинно збудованого поверху та приведення будинку до попереднього стану, який існував до реконструкції.
Рішенням Надвірнянського районного суду від 30 травня 2022 року у задоволенні позову відмовлено. Скасовано заходи забезпечення позову, вжиті на підставі ухвали Надвірнянського районного суду від 04 листопада 2021 року.
Не погодившись із рішенням суду з підстав його незаконності та необгрунтованості, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу. Зазначає, що горище є приналежністю будинку та неподільною з будинком річчю, використовується для забезпечення потреб власників, а тому володіння і користування горищем повинно проводитись за згодою всіх співвласників. Відтак, на думку апелянта, влаштування відповідачем додаткового поверху за рахунок горища порушує його право на володіння, користування та розпорядження належним йому майном.
Вважає, що суд першої інстанції дійшов до необгрунтованого висновку про відсутність порушеного права. При цьому позивач посилається на те, що ОСОБА_3 розпочав будівельні роботи по спорудженню додаткового поверху на земельній ділянці, що перебуває у його користуванні. Натомість суд не врахував, що позивач як землекористувач, заперечує проти незаконного будівництва та безпідставно не задовольнив позов в частині знесення надбудови. Споруджена відповідачем надбудова є самочинним будівництвом та реконструкцією цілого будинку, яке здійснюється під виглядом реконструкції приміщення №1, а відтак, на думку апелянта, проведення таких робіт порушує законодавство.
Проте, суд вказаним доводам оцінки не надав, що призвело до ухвалення незаконного рішення. Суд не звернув уваги на покази свідка представника управління архітектури Надвірнянської міської ради, який пояснив, що для здійснення надбудови будинку та спорудження додаткового поверху отримання містобудівних умов та обмежень є необхідним у зв`язку з тим, що такі роботи є зміною конфігурації будинку у плані. Архітектор проекту у свою чергу пояснив, що містобудівні умови та обмеження є підставою для розроблення відповідного проекту.
Апелянт вважає, що відповідач, здійснюючи надбудову, діяв недобросовісно, ввів в оману орган місцевого самоврядування, що дозволило йому зареєструвати повідомлення про початок виконання будівельних робіт без отримання містобудівних умов та обмежень. Згода на надбудову на даху будинку чи будь-яке інше його використання позивачем не надавалась, що свідчить про фактичне самочинне захоплення і виділення в натурі частки із спільного майна будинку та обмеження права користування та розпорядження спільним майном позивача. Натомість суд прийшов до передчасного висновку, що в результаті реконструкції права позивача не порушені.
У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_3 покликається на законність та обґрунтованість рішення суду. Натомість, доводи апеляційної скарги вважає такими, що не містять підстав для його скасування.
Зазначає, що ОСОБА_1 не надано доказів про настання або загрозу настання негативних наслідків проведеної реконструкції, тобто не доведено порушення його прав. Перед початком будівельних робіт відповідач замовив проведення технічного обстеження будинку та його кострукцій, в результаті якого зроблено висновок, що реконструкція можлива. Доказів на спростування звіту позивачем не надано. Також недоведено наявність у будинку горища та відсутність доступу до комунікацій, а також той факт, що комунікації внаслідок проведення реконструкції знищено або пошкоджено. Крім того, інші співвласники приміщень у будинку АДРЕСА_1 надали ОСОБА_3 нотаріально засвідчену згоду на проведення не тільки перепланування свого приміщення, а й на його реконструкцію, що включає в себе добудову та перебудову нежитлового приміщення №1. Видача містобудівних умов та обмежень на даний вид робіт не передбачена.
Інші учасники справи правом на подання відзиву не скористались.
ОСОБА_3 та його представник, а також представник Державної інспекції архітектури та містобудування, будучи належним чином повідомленими про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з`явились. Натомість адвокатом ОСОБА_3 - Романишиним Д.М. подане клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку з перебуванням у відпустці.
Колегія суддів вважає, що підстав для задоволення клопотання про відкладення розгляду справи немає, оскільки відповідно до частини 2 статті 372 ЦПК України неявка сторони або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце судового розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи апеляційним судом.
Колегія суддів враховує, що 28 вересня 2022 року розгляд справи був відкладений на дату, яка погоджувалась представниками сторін, в тому числі і ОСОБА_4 .
При цьому, в матеріалах справи достатньо доказів для проведення апеляційного розгляду справи, в той час як судом апеляційної інстанції участь сторін обов`язковою не визнавалася.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що розгляд справи за відсутності відповідачів, які диспозитивно розпоряджаються своїми процесуальними правами, не призводить до порушення права на справедливий суд.
В засіданні апеляційного суду представник ОСОБА_1 адвокат Марчук М.І. доводи апеляційної скарги підтримав з викладених у ній мотивів.
Згідно зі статтею 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд дійшов висновку, що скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
За змістом частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно та всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Оскаржуване рішення відповідає цим вимогам закону з огляду на наступне.
Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем належними засобами доказування не було доведено існування горища, яким він користується. Аналогічно не надано доказів того, що у нього відсутній доступ до комунікацій, чи що комунікації внаслідок проведення реконструкції знищено або пошкоджено. Перед проведенням будівельних робіт з реконструкції відповідач замовив проведення технічного обстеження будинку та його конструкцій, за результатом якого надано висновок, що реконструкція можлива.
Суд також послався на те, що ОСОБА_1 у 2013 році проводив реконструкцію належного йому нежитлового приміщення, внаслідок якої його площа збільшилася на 64,8 кв.м за рахунок облаштування горищного простору.
Твердження відповідача про те, що він не давав згоди на добудову чи надбудову суд вважав такими, що не відповідають дійсності, оскільки спростовуються нотаріально засвідченою згодою позивача та інших співвласників на проведення не тільки перепланування свого приміщення, а й на його реконструкцію, що включає в себе добудову та перебудову нежитлового приміщення №1. Містобудівні умови та обмеження для проведення такого виду реконструкції не надаються. Назва робіт у повідомленні про початок будівельних робіт від 08.07.2021, відповідає змісту поняття "реконструкція", який викладено у ДБН А.2.2-3-2014.
З такими висновками суду колегія погоджується.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 26.10.2021 приміщення №2 у АДРЕСА_1 площею 153 кв.м належить на праві власності ОСОБА_1 ; приміщення №3 цього будинку, площею 225,4 кв.м - ТОВ "Прикарпатсервіс"; приміщення №1, площею 288,5 кв.м - ОСОБА_5 (28/100 частини), ОСОБА_3 (58/100 частини) та ОСОБА_6 (19/100 частини) (а.с. 18-22).
У технічному паспорті на магазин АДРЕСА_3 , виданому 24.10.2017 ОСОБА_3 працівниками Івано-Франківського ОБТІ, площа приміщень становить 286,3 кв.м.
Як вбачається з технічного паспорта від 20.09.2021, виданого ОСОБА_1 на офіс АДРЕСА_4 , в результаті часткового внутрішнього перепланування без втручань у несучі конструкції, системи та мережі, та облаштування горищного простору загальна площа даного об`єкту нерухомого майна фактично збільшилась на 64,8 м.кв та становить 153,0 м.кв (а.с. 156).
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права земельна ділянка з кадастровим номером 2624010100:07:001:0436 площею 0,0206 га на підставі договору оренди землі №04-02/20 від 27.02.2020 перебуває в оренді позивача ОСОБА_1 до 27.02.2025 з правом пролонгації (а.с. 23).
08 липня 2021 року Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області зареєстровано повідомлення №ІФ051210708970 про початок виконання будівельних робіт, а саме реконструкція магазину без зміни зовнішньої конфігурації у плані фундаментів приміщенн АДРЕСА_5 , що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) №ОД06120501045. В повідомленні зазначено, що містобудівні умови не надаються (а.с. 11-15).
Відповідно до заяви від 06.04.2021, підписи на якій засвідчені приватним нотаріусом Надвірнянського районного нотаріального округу Шушкевич С.М., зареєстровано в реєстрі за №403, 404, 405, 406, ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , які є власниками сусідніх нежитлових приміщень, які знаходяться на АДРЕСА_1 , не заперечують проти реконструкції, що включає в себе добудову та перебудову нежитлового приміщення 1, загальною площею 166,3 кв.м на АДРЕСА_1 , яке належить ОСОБА_3 (а.с. 102).
У відповіді Надвірнянської міської ради від 11.10.2021 №П/1302 щодо законності проведення реконструкції будівлі АДРЕСА_1 ОСОБА_3 зазначено, що містобудівні умови на дану реконструкцію не надаються, відповідачем виготовлена проектна документація з проходженням експертизи, а також проведена експертиза технічного стану даної будівлі з відповідним позитивним висновком, зареєстровано повідомлення про початок виконання будівельних робіт на реконструкцію приміщення №1 (а.с. 16).
Звітом №25/02-21 про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій об`єкта (реконструкція магазину на АДРЕСА_1 ) засвідчено, що реконструкція будівлі магазину на АДРЕСА_1 - можлива.
Відповідно до експертного звіту (позитивний) №15/585-06/21/А від 15 червня 2021 року щодо розгляду проектної документації на будівництво в частині міцності, надійності та довговічності об`єкта будівництва за робочим проектом: "Реконструкція магазину без зміни зовнішньої конфігурації у плані фундаментів приміщення АДРЕСА_5 " встановлено, що проектна документація розроблена відповідно до вихідних даних на проектування з дотриманням вимог до міцності надійності та довговічності об`єкта будівництва, його експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення (а.с. 98-99).
У листі Управління архітектури та містобудування Надвірнянської міської ради від 28.04.2021 ОСОБА_3 роз`яснено, що для об`єкта "Реконструкція магазину без зміни зовнішньої конфігурації у плані фундаментів приміщення АДРЕСА_5 ", згідно з пунктом 25 Переліку об`єктів будівництва, для проєктування яких МУО не надаються, затвердженого наказом Мінрегіону від 06.11.2017 №289, видача містобудівних умов та обмежень не передбачена (а.с. 101).
Відповідно до частини першої, другої статті 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), об`єктах, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт. Виконувати будівельні роботи без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт забороняється.
Згідно з частиною першою статті 39 Закону прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та об`єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.
З аналізу наведених законодавчих норм вбачається, що реєстрація декларації про початок будівництва є обов`язковою умовою для початку виконання будівельних робіт. Відповідальність за повноту та достовірність інформації, наведеної в декларації, несе замовник будівництва (особа, яка подає декларацію). При цьому реєстрація декларації про готовність об`єкта до експлуатації є підставою для оформлення права власності на нього.
Постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466 затверджено Порядок виконання підготовчих та будівельних робіт, відповідно до пункту 3 якого визначено, що надання (отримання), відмова у видачі чи анулювання (скасування) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю, визначеними статтею 7 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Пунктом 5 Порядку № 466 визначено, що будівельні роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію та, зокрема, подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) та об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта.
Згідно з пунктом 7 Порядку № 466 реконструкція, реставрація або капітальний ремонт об`єктів будівництва без зміни зовнішніх геометричних розмірів їхніх фундаментів у плані, можуть здійснюватися за відсутності документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою.
Частиною другою статті 39-1 Закону передбачено, що у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі набрання законної сили судовим рішенням про скасування містобудівних умов та обмежень, відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду звертається до суду із позовом про скасування реєстрації такої декларації або про припинення права на виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення.
Орган державного архітектурно-будівельного контролю скасовує право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, за рішенням суду, що набрало законної сили.
Системний аналіз наведених правових норма дає підстави зробити висновок про те, що виключною підставою для звернення з позовом до суду про скасування реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт та декларації про введення об`єкта до експлуатації є встановлений факт здійснення самочинного будівництва. Ознаками самочинного будівництва, зокрема, є: 1) будівництво здійснюється на земельній ділянці, що невідведена для цієї мети; 2) будівництво здійснюється за відсутності документа, який дає право виконувати будівельні роботи; 3) будівництво здійснюється за відсутності затвердженого проєкту або будівельного паспорту; 4) скасовано містобудівні умови та обмеження.
Однак, позивачем не надано жодних належних доказів, які б свідчили про проведення ОСОБА_3 самочинного будівництва та відповідно були б підставою для скасування повідомлення про початок виконання будівельних робіт.
Так, посилання апеляційної скарги на те, що відповідачу не належить земельна ділянка, на якій знаходиться реконструйоване приміщення є безпідставними, адже відповідно до п.7 Порядку №466 реконструкція може здійснюватися за відсутності документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою.
Посилання на те, що на вказаний вид робіт необхідними є отримання містобудівних умов та обмежень колегія суддів теж відхиляє, оскільки як вірно встановив суд першої інстанції, містобудівні умови та обмеження забудови у даному випадку не потребуються відповідно до пункту 25 Переліку об`єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються. Вказане підтверджується роз`ясненням управління архітектури та містобудування Надвірнянської міської ради.
При цьому наявність порушень, які не свідчать про самочинне будівництво, не є підставою для скасування реєстрації декларацій, однак може бути підставою для притягнення до відповідальності іншого характеру.
Аналогічний висновок сформульований Верховним Судом, зокрема, у постановах від 14 березня 2018 року у справі № 814/1914/16, від 26 червня 2018 року у справі № 826/20445/16, від 18 жовтня 2018 року у справі № 695/3442/17, від 23 жовтня 2018 року у справі № 826/9275/17, від 13 грудня 2018 року у справі № 522/6212/17, від 22 січня 2019 року у справі № 826/17907/17.
У разі порушення своїх прав власник згідно зі статтею 391 ЦК України має право, зокрема, вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Збудований об`єкт нерухомості може бути знесений або приведений у попередній стан особою, яка здійснила самочинне будівництво, або за її рахунок лише на підставі судового рішення у випадках, передбачених частинами четвертою та сьомою статті 376 ЦК України, а саме: якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, що здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці; якщо така забудова порушує права інших осіб; якщо проведення перебудови об`єкта є неможливим; особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, відмовляється від проведення перебудови відповідно до прийнятого судом рішення.
З урахуванням змісту зазначеної норми у поєднанні з положеннями статей 16, 386, 391 ЦК України позивачами за такими вимогами можуть також бути особи, право власності яких порушено самочинним будівництвом.
Отже, за змістом статті 376 ЦК України вимоги про знесення самочинного будівництва або приведення у попередній стан інші особи можуть заявляти за умови доведеності факту порушення прав цих осіб самочинною забудовою. Такий висновок узгоджується з нормами статей 3, 15, 16 ЦК України, статті 4 ЦПК України, згідно з якими кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Розглядаючи позови про знесення або перебудову самочинно збудованого об`єкта нерухомості відповідно до вимог статті 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та положень частини сьомої статті 376 ЦК України, суди мають встановлювати, чи було видано особі, яка здійснила самочинне будівництво, припис про усунення порушень, чи можлива перебудова об`єкта та чи відмовляється ця особа від такої перебудови.
Знесення самочинного будівництва є крайньою мірою і можливе лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством України заходи щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності.
Знесення нерухомості, збудованої з істотним відхиленням від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, з істотним порушенням будівельних норм і правил (у тому числі за відсутності проекту), допустиме лише за умови, якщо неможливо здійснити перебудову нерухомості відповідно до проекту або відповідно до норм і правил, визначених державними правилами та санітарними нормами, або якщо особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від такої перебудови.
Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту. Схожий за змістом висновок зроблений в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року у справі №638/2304/17 (провадження №61-2417сво19).
Отже, позивач зобов`язаний був довести факт самочинності будівництва, порушення його прав як співвласника будинку та обґрунтованості захисту його прав лише у такий спосіб як приведення будинку до попереднього стану, шляхом знесення надбудови.
Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Звертаючись до суду із вказаним позовом, ОСОБА_1 посилався на те, що відповідач здійснив реконструкцію горища, що перебуває у спільній власності всіх співвласників будинку. Натомість матеріали справи взагалі не містять доказів того, що таке горище на час проведення реконструкції існувало.
У матеріалах справи відсутні будь-які приписи щодо усунення порушень, як і відсутні докази того, що відповідач відмовлявся від перебудови об`єкта та що така перебудова об`єкта є технічно можливою.
Оскільки ОСОБА_3 не було вручено приписів контролюючих органів щодо усунення порушень, останній не притягався до адміністративної відповідальності, тому підстави для зобов`язання відповідача знести прибудову відсутні.
До подібних правових висновків дійшов Верховний Суд України у постановах від 19 квітня 2017 року у справі № 6-129цс17, від 06 вересня 2017 року у справі № 6-1721цс16, від 26 червня 2019 року у справі № 199/13042/13-ц та від 17 травня 2021 року у справі № 296/1033/18.
Натомість з позовом щодо порушення прав бездіяльністю Державної Інспекції архітектури та містобудування України ОСОБА_1 не звертався, а порушення прав позивача ОСОБА_3 не встановлено.
Доводи апеляційної скарги, що вказана реконструкція змінює приміщення загального користування та опорні конструкції, що несе загрозу пошкодженню будинку та його руйнуванню спростовується експертним звітом (позитивний) №15/585-06/21/А щодо розгляду проектної документації на будівництво в частині міцності, надійності та довговічності об`єкта будівництва за робочим проектом: "Реконструкція магазину без зміни зовнішньої конфігурації у плані фундаментів приміщення АДРЕСА_5 ".
Зі змісту нотаріально посвідченої згоди вбачається, що ОСОБА_1 надавав згоду на реконструкцію, що включає добудову та перебудову.
У п.3.21 ДБН А.2.2-3-2014 Склад та зміст проектної документації на будівництво реконструкція визначена саме як перебудова введеного в експлуатацію в установленому порядку об`єкту будівництва, що передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення.
Натомість в судовому засіданні апеляційного суду представник ОСОБА_1 не зміг однозначно пояснити, на яку саме реконструкцію його довіритель надавав згоду. Колегія суддів враховує також пояснення представників сторін, наданих в судовому засіданні апеляційного суду 28 вересня 2022 року про те, що цей спір виник у зв`язку із непогодженням відповідачем передати позивачу у власність більшу частину згаданого новозбудованого приміщення.
Таким чином, позивачем не було доведено порушення його прав проведеною реконструкцією, а захисту в судовому порядку з підстав, передбачених статтею 376 ЦК України, підлягає лише дійсне порушене право.
Доводи апеляційної скарги не спростовують встановлені у справі фактичні обставини та висновки суду по суті спору, зводяться до переоцінки доказів, незгоди заявника щодо їх оцінки та містять посилання на факти, які були предметом дослідження суду.
Згідно зі статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскаржуване рішення відповідає вимогам закону, підстави для його скасування відсутні. А тому в задоволенні апеляційної скарги належить відмовити.
Керуючись статтями 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, суд
п о с т а н о в и в:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Надвірнянського районного суду від 30 травня 2022 року без змін.
Постанова набирає законної сили з дня прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.
Головуючий В.А. Девляшевський
Судді: І.В. Бойчук
О.В. Пнівчук
Повний текст постанови виготовлено 02 листопада 2022 року
Суд | Івано-Франківський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 26.10.2022 |
Оприлюднено | 04.11.2022 |
Номер документу | 107092011 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них надання послуг |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні