Постанова

від 03.11.2022 по справі 2-6878/11

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/1839/22

Справа № 2-6878/11

Головуючий у першій інстанції Калашнікова О. І.

Доповідач Вадовська Л. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.11.2022 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого (судді-доповідача) - Вадовської Л.М.,

суддів - Колесніков Г.Я., Сєвєрової Є.С.,

за участю секретаря - Поворозко І.Ю.,

переглянувши справу №2-6878/11 за скаргою ОСОБА_1 на рішення державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області за апеляційною скаргою Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 15 лютого 2019 року у складі судді Калашнікової О.І., -

в с т а н о в и в :

Боржник ОСОБА_1 , звернувшись 4 січня 2019 року до суду з вищеназваною скаргою, яку доповнила 9 січня 2019 року, просила:

визнати протиправними та скасувати постанови Відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ в Одеській області від 6 червня 2013 року, від 9 лютого 2017 року, від 22 листопада 2017 року щодо накладення арештів на майно ОСОБА_2 ;

визнати протиправним та скасувати постанови Відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ в Одеській області від 10 вересня 2018 року, 11 вересня 2018 року щодо накладення арештів на майно ОСОБА_1 ;

визнати протиправною та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ в Одеській області від 10 вересня 2018 року про відкриття виконавчого провадження (т.1 а.с.2-5, 9-13).

Ухвалою судді Київського районного суду м. Одеси від 8 січня 2019 року відкрито провадження у справі (т.1 а.с.25-26).

Відділом примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ в Одеській області пояснень суду першої інстанції не надано.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 15 лютого 2019 року скаргу задоволено;

скасовано постанови державних виконавців Відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ в Одеській області від 6 червня 2013 року, 9 лютого 2017 року, 22 листопада 2017 року, винесені в межах виконавчого провадження №38318667 про арешт майна ОСОБА_1 та оголошення заборони на його відчуження;

скасовано постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ в Одеській області Гортулум В.С. від 10 вересня 2018 року про відкриття виконавчого провадження з виконання постанови про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору;

скасовано постанови державного виконавця Відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ в Одеській області Гортулум В.С. від 10 вересня 2018 року, 11 вересня 2018 року про арешт майна боржника ОСОБА_1 (а.с.187-190).

Висновок суду мотивовано тим, що постанова про відкриття виконавчого провадження з виконання постанови про стягнення виконавчого збору, постанови про арешт майна боржника не відповідають вимогам закону, порушують права та інтереси ОСОБА_1 , тому підлягають скасуванню. Постанова про повернення виконавчого документа стягувачу не містить зазначення постанов про арешт майна, які скасовані, що є перешкодою для звільнення майна з-під арешту.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 16 грудня 2020 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) на ухвалу суду.

В апеляційній скарзі Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса), просить ухвалу суду першої інстанції скасувати повністю і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні скарги (а.с.195-198).

За змістом вимог апеляційної скарги незаконність і необґрунтованість ухвали з невідповідності висновків, викладених в ухвалі суду першої інстанції, обставинам справи, неправильного застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права полягає в наступному. На виконанні перебувало виконавче провадження №38318667, у якому у зв`язку з надходженням заяви стягувача 7 вересня 2018 року державним виконавцем винесено постанови про повернення виконавчих документів стягувачу на підставі пункту 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження». Частиною 3 статті 40 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, зокрема, передбачених пунктом 1 частини 1 статті 37 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом. Таким чином, 7 вересня 2018 року державним виконавцем винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору в сумі 443157,66 грн., яку заведено як виконавчий документ у Автоматизованій системі виконавчого провадження. 10 вересня 2018 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №5773411 з виконання постанови №3831866 від 7 вересня 2018 року про стягнення виконавчого збору з ОСОБА_1 в сумі 443157,66 грн. Постанову про відкриття виконавчого провадження від 10 вересня 2018 року згідно зворотнього поштового повідомлення отримано боржником 17 вересня 2018 року, отже про наявність відкритого виконавчого провадження боржнику було відомо ще 10 вересня 2018 року. Судом у порушення норм процесуального права не звернуто увагу на той факт, що боржник знала про відкрите виконавче провадження №57173411 ще 17 вересня 2018 року, однак скаргу подала тільки 4 січня 2019 року, що вже є підставою для скасування оскаржуваної постанови суду. Щодо предметної юрисдикції, то спори про оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат та штрафів відносяться до адміністративних судів. Щодо постанов про арешт майна, то слід виходити з того, що виконавчий збір це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби, виконавчий збір стягується з боржника до державного бюджету України, а не на користь виконавчої служби. Постанова про стягнення виконавчого збору є таким же самостійним виконавчим документом, що підлягає примусовому виконанню. Відповідно до статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. ОСОБА_1 щодо арешту майна обрала не той спосіб захисту в суді. Суд вийшов за межі своїх повноважень, ухвала підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні скарги.

Відзив на апеляційну скаргу не подано.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, скасування ухвали суду першої інстанції та прийняття нового рішення по суті скарги з огляду на наступне.

Відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 9 жовтня 2019 року №870 Головне територіальне управління юстиції в Одеській області ліквідовано, утворено Південне міжрегіональне управління юстиції (м. Одеса), яке є правонаступником Головного територіального управління юстиції в Одеській області. Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) є правонаступником Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області.

У Відділі примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області перебувало виконавче провадження №38318667 з виконання виконавчого листа №2-6878/11, виданого Київським районним судом м. Одеси 16 травня 2013 року на боржника ОСОБА_1 , про стягнення солідарно з ОСОБА_1 та ТОВ «Украгроінвест» на користь ПАТ «Укргазбанк» заборгованості за Кредитним договором №7-ф/07 від 9 липня 2007 року, яка складалася з простроченої заборгованості по кредиту в сумі 15766,28 Євро, що за курсом НБУ на день ухвалення рішення по справі (100 євро 1038,2907 грн.) становило 941651,61 грн.; заборгованості по пені за несвоєчасне погашення кредиту в розмірі 1175618,29 грн., заборгованості по пені за несвоєчасну сплату процентів в розмірі 677280,78 грн., а всього до стягнення 4431576,57 грн.

Виконавче провадження ВП №38318667 відкрито постановою про відкриття виконавчого провадження від 6 червня 2013 року головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області Коваленко В.О. за заявою стягувача ПАТ АБ «Укргазбанк» від 8 травня 2013 року про стягнення солідарно з ОСОБА_1 та ТОВ «Украгроінвест» кредитної заборгованості в загальній сумі 4431576,57 грн.

У виконавчому провадженні ВП №38318667 з виконання виконавчого листа №2-6878/11, виданого 16 травня 2013 року Київським районним судом на боржника ОСОБА_1 , про стягнення солідарно з ОСОБА_1 та ТОВ «Украгроінвест» кредитної заборгованості в загальній сумі 4431576,57 грн. винесено:

постанову ВП №38318667 від 14 червня 2013 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області Коваленко В.О. про стягнення з боржника ОСОБА_1 виконавчого збору в розмірі 443157,66 грн.

постанову ВП №38318667 від 6 червня 2013 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області Коваленко В.О. про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, якою накладено арешт на все майно, що належить боржнику ОСОБА_1 в межах суми стягнення 4431576,57 грн. та заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, що належить боржнику.

постанову ВП №38318667 від 9 лютого 2017 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Цинєвим В.О. про арешт всього майна боржника ОСОБА_1 у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди, витрат виконавчого провадження, штрафів 4874734,23 грн.;

постанову ВП №38318667 від 22 листопада 2017 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Гортолум В.С. про арешт майна боржника, якою накладено арешт на майно, належне ОСОБА_1 , а саме: дачна будівля, за адресою: АДРЕСА_1 ; земельна ділянка кадастровий номер 5110136900634:014:0136 для індивідуального дачного будівництва за адресою: АДРЕСА_2 ; земельна ділянка кадастровий номер 5110136900:34:014:0137 для індивідуального дачного будівництва за адресою: АДРЕСА_3 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди, витрат виконавчого провадження, штрафів 4874734,23 грн.

Відповідно до положень статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Порядок подання скарги встановлено статтею 448 ЦПК України, строк для звернення зі скаргою визначено статтею 449 ЦПК України.

Боржник ОСОБА_1 скаргу в порядку Розділу УП ЦПК України подала до суду 4 січня 2019 року, в скарзі оскаржує постанови від 6 червня 2013 року, від 9 лютого 2017 року, від 22 листопада 2017 року про арешт майна боржника, які були винесені у виконавчому провадженні №38318667, при цьому питання про поновлення передбаченого частиною 1 статті 449 ЦПК України строку для звернення зі скаргою боржник перед судом не порушила.

Доводи скарги боржника ОСОБА_1 на постанови державного виконавця від 6 червня 2013 року, від 9 лютого 2017 року, від 22 листопада 2017 року про арешт майна боржника, які були винесені у виконавчому провадженні №38318667, не містять обґрунтування неправомірності даних рішень державного виконавця. Наявні в справі матеріали виконавчого провадження №38318667 вказують на те, що постанови про арешт майна боржника відповідають вимогам Закону України «Про виконавче провадження», неправомірності даних постанов судом не встановлено. На примусовому виконанні перебував виконавчий лист №2-6878/11, виданий 16 травня 2013 року Київським районним судом на боржника ОСОБА_1 , про стягнення солідарно з ОСОБА_1 та ТОВ «Украгроінвест» кредитної заборгованості в загальній сумі 4431576,57 грн. Винесення постанов про арешт майна боржника є обов`язковим для державного виконавця. Арешт на майно цими постановами накладено в межах суми стягнення за виконавчим листом з урахуванням виконавчого збору та витрат виконавчого провадження.

Відповідно до положень статті 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії, бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника) (ч.2); якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги (ч.3).

Оскаржувані боржником ОСОБА_1 рішення, а саме постанова ВП №38318667 від 6 червня 2013 року про арешт майна боржника, постанова ВП №38318667 від 9 лютого 2017 року про арешт майна боржника, постанова ВП №38318667 від 22 листопада 2017 року про арешт майна боржника, прийняті в межах повноважень державного виконавця та у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження», що має наслідком в силу положень частини 3 статті 451 ЦПК України відмову в задоволенні скарги, оскільки неправомірність цих оскаржуваних рішень державного виконавця не встановлена.

Суд звертає увагу, що не є компетенцією суду за результатами розгляду поданої учасником виконавчого провадження в порядку Розділу УП ЦПК України скарги скасовувати постанови державного виконавця, як то в скарзі просила боржник та зробив суд першої інстанції.

Постановою ВП №38318667 про повернення виконавчого документа стягувачу від 7 вересня 2018 року головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Гортолум В.С. згідно заяви від 22 серпня 2018 року АТ «Укргазбанк» в особі представника за довіреністю Дольського Д.В. повернуто стягувачу виконавчий лист №2-6878/11, виданий 16 травня 2013 року Київським районним судом м. Одеси на боржника ОСОБА_1 про стягнення солідарно з ОСОБА_1 та ТОВ «Украгроінвест» на користь ПАТ «Укргазбанк» заборгованості за кредитним договором №7-ф/07 від 9 липня 2007 року в загальній сумі 4431576,57 грн. Даною постановою припинено чинність арешту майна боржника та скасовано інші заходи примусового виконання рішення.

Отже, виконавче провадження №38318667 завершено за заявою стягувача відповідно до пункту 1 частини 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до положень частини 3 статті 40 Закону України «Про виконавче провадження» у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1-4, 6, 7, 9 частини 1 статті 37 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Постановою ВП №38318667 про стягнення виконавчого збору від 7 вересня 2018 року головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Гортолум В.С. з підстав завершення виконавчого провадження №38318667 в силу повернення по пункту 1 частини й статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчого документа стягувачу стягнуто з боржника ОСОБА_1 виконавчий збір у розмірі 443157,66 грн.

Виконавче провадження ВП №57173411 відкрито постановою про відкриття виконавчого провадження від 10 вересня 2018 року головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Гортолум В.С. з виконання постанови ВП №38318667 від 7 вересня 2018 року про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору в сумі 443157,66 грн.

Постанову про відкриття виконавчого провадження від 10 вересня 2018 року згідно зворотнього поштового повідомлення отримано боржником 17 вересня 2018 року.

Отже, боржнику ОСОБА_1 про відкриття виконавчого провадження №57173411 стало відомо 17 вересня 2018 року, скаргу боржником подано 4 січня 2019 року; питання про поновлення строку звернення зі скаргою на постанову ВП №57173411 про відкриття провадження від 10 вересня 2018 року скаржник перед судом не порушила, суд першої інстанції з огляду на положення частини 5 статті 74 Закону України «Про виконавче провадження», частини 1 статті 449 ЦПК України на дане увагу не звернув.

У виконавчому провадженні ВП №57173411 з виконання постанови №38318667, виданої 7 вересня 2018 року Відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеської області на боржника ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору в сумі 443157,66 грн., винесено:

постанову ВП №5713411 від 10 вересня 2018 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Гортолум В.С. про арешт майна боржника, якою накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить ОСОБА_1 в межах суми звернення стягнення у розмірі 443157,66 грн.;

постанову ВП №57173411 від 11 вересня 2018 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Гортолум В.С. про арешт майна боржника, якою накладено арешт на майно, належне ОСОБА_1 , а саме: дачний будинок, за адресою: АДРЕСА_1 ; земельна ділянка кадастровий номер 5110136900634:014:0136 для індивідуального дачного будівництва за адресою: АДРЕСА_2 ; земельна ділянка кадастровий номер 5110136900:34:014:0137 для індивідуального дачного будівництва за адресою: АДРЕСА_3 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , у межах суми звернення стягнення 443157,66 грн.

Положеннями статті 74 Закону України «Про виконавче провадження», що регулює оскарження рішень, дій або бездіяльності виконавців та посадових осіб органів державної виконавчої служби, передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб) у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом (ч.2 ст.74 Закону).

Згідно частини 1 статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду з позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішення, дій чи бездіяльності таких осіб.

З наведених норм права вбачається, що Законом України «Про виконавче провадження» встановлено спеціальний порядок судового оскарження рішення, дії чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця щодо стягнення виконавчого збору та/або витрат на проведення виконавчих дій, згідно з яким відповідні спори відносяться до юрисдикції адміністративних судів та підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства.

На дану юрисдикцію розгляду вимог щодо стягнення виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій вказує й касаційна інстанція (постанова Великої Палати Верховного Суду від 6 червня 2016 року в справі №921/16/14-г/15, провадження №12-93гс18).

Судова практика орієнтує на те, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи щодо оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів, незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції вони видані. До юрисдикції адміністративних судів належать також справи про оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби, прийнятих (вчинених, допущених) під час примусового виконання постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, як виконавчих документів в окремому провадженні.

З огляду на викладене, вимоги скарги ОСОБА_1 в частині оскарження постанови ВП №57173411 від 10 вересня 2018 року про відкриття виконавчого провадження, постанови ВП №57173411 від 10 вересня 2018 року про арешт майна боржника, постанови ВП №57173411 від 11 вересня 2018 року про арешт майна боржника не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, що відповідно до положень пункту 1 частини 1 статті 255, частини 1 статті 377 ЦПК України є підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та закриття провадження у справі в цій частині.

Справа в провадженні суду апеляційної інстанції з жовтня 2020 року, призначалась до розгляду в судові засідання на 23 вересня 2021 року, 24 лютого 2022 року, 20 жовтня 2022 року. Інформація про дату, час та місце розгляду справи доступна на сайті «Судова влада». Учасники справи мали процесуальний час для надання суду обґрунтування власних позицій. Судом апеляційної інстанції вимоги статей 128, 130 ЦПК України щодо судового виклику/повідомлення учасників процесу виконано, порядок вручення судових повісток дотримано, учасники справи правом на отримання/неотримання надісланих поштою судових повісток розпорядилися на власний розсуд, «SMS»-повідомлення «Судова повістка..» , «Судова повістка…» на електронну пошту на 20 жовтня 2022 року отримані завчасно.

Відповідно до положень частин 4, 5 статті 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення; датою ухвалення рішення за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення.

Датою ухвалення призначеного у судове засідання на 20 жовтня 2022 року рішення судом апеляційної інстанції відповідно до положень частини 5 статті 268 ЦПК України є дата складання повного судового рішення.

Керуючись ст.ст.367, 368, п.п.2,4 ч.1 ст.374, ст.ст.376, 377, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) задовольнити частково.

Ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 15 лютого 2019 року скасувати.

В задоволенні скарги ОСОБА_1 на рішення державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області в частині скарги на постанову ВП №38318667 від 6 червня 2013 року про арешт майна боржника, постанову ВП №38318667 від 9 лютого 2017 року про арешт майна боржника, постанову ВП №38318667 від 22 листопада 2017 року про арешт майна боржника відмовити.

Провадження за скаргою ОСОБА_1 на рішення державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області в частині скарги на постанову ВП №57173411 від 10 вересня 2018 року про відкриття виконавчого провадження, постанову ВП №57173411 від 10 вересня 2018 року про арешт майна боржника, постанову ВП №57173411 від 11 вересня 2018 року про арешт майна боржника закрити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 3 листопада 2022 року.

Головуючий Л.М.Вадовська

Судді Г.Я.Колесніков

Є.С.Сєвєрова