Ухвала

від 15.02.2019 по справі 2-6878/11

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 2-6878/11

Провадження № 4-с/520/27/19

УХВАЛА

15.02.2019

Київський районний суд м.Одеси

У складі головуючого судді Калашнікової О.І.

При секретарі Шеховцевій О.В.

Розглянув у відкритому судовому засідання цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на постанови державного виконавця Відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ в Одеській області ОСОБА_2 про арешт майна, стягнення виконавчого збору,

ВСТАНОВИВ:

04 січня 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ в Одеській області ОСОБА_2 щодо винесення постанов про арешт заставного та іпотечного майна.

09.01.2019 року від ОСОБА_1 надійшла заява про доповнення скарги. Скаржниця вимагає ухвалити судове рішення, яким скасувати постанови Відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ в Одеській області від 06 червня 2013 року, 09 лютого 2017 року та 22 листопада 2017 року щодо накладення арештів на майно ОСОБА_1; визнати протиправними та скасувати постанови Відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ в Одеській області від 10 вересня 2018 року, 11 вересня 2018 року щодо накладення арештів на майно ОСОБА_1; визнати протиправною та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ в Одеській області від 10 вересня 2018 року про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання постанови про стягнення виконавчого збору.

ОСОБА_1 в скаргах посилається на наступне:

На примусовому виконанні у відділі ДВС з 06.06.2013 року знаходився виконавчий лист №2-6878/11, виданий Київським райсудом м. Одеси 16.05.2013 року про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_1 та ТОВ Украгроінвест на користь ПАТ АТ Укргазбанк заборгованості за кредитним договором № 7-ф/07 від 09 липня 2007 року у загальній сумі 4431576 грн. 57 коп. Постановою державного виконавця від 06.06.2013 року накладено арешт на все майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, за яким накладено арешт на все майно боржника. 22.08.2018 року стягувач ПАТ Укргазбанк звернувся до відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ в Одеській області з заявою про повернення виконавчого документу - виконавчого листа № 2-6878\11 стягувачеві. Постановою державного виконавця від 07.09.2018 року виконавчий лист №2-6878\11, виданий Київським райсудом м .Одеси 16.05.2013 року, повернуто стягувачу. Цією ж постановою державний виконавець припинив арешт майна боржника та скасував інші заходи примусового виконання рішення. 07.09.2018 року головний державний виконавець Відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ в Одеській області ОСОБА_3 винесла постанову про стягнення з боржника ОСОБА_1 виконавчого збору в сумі 443157,66 грн. Постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору державним виконавцем винесена 10.09.2018 року. В той же день державний виконавець винесла постанову про арешт рухомого і нерухомого майна боржника. 11.09.2018 року державний виконавець винесла постанову про арешт дачного будинку по вул..Дачна,30\5 і земельних ділянок по вул. Дачна, 30,30\5,30\12,30\14,30\16.

ОСОБА_1 доводить, що з ПАТ Укргазбанк вони дійшли згоди щодо виконання судового рішення про стягнення боргу за договором кредиту, що було ухвалене Київським райсудом м. Одеси 24.04.2013 року по справі за №2-6878\11, тому банк і звернувся до державного виконавця з заявою про повернення виконавчого листа. ОСОБА_1 стверджує, що державний виконавець на примусове виконання виконавчого листа зробив запити щодо наявності у боржника транспортних засобів, нерухомого майна. Інших дій щодо примусового виконання виконавчого листа державний виконавець не вчиняв. Окрім того, постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №2-6878\11 було винесено у 2013 року і ЗУ Про виконавче провадження в редакції, що була чинною на той період часу не передбачалось право державного виконавця на стягнення виконавчого збору. Посилаючись на викладене ОСОБА_1 просить суд скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження про стягнення виконавчого збору і постанови про арешт її майна, які були винесені на виконання постанови про стягнення виконавчого збору. Заявниця зазначає, що постанову про відкриття виконавчого провадження з питання стягнення виконавчого збору від державного виконавця не отримувала. Про наявність постанови довідалась випадково при оформленні документів щодо реалізації заставного та іпотечного майна для виконання зобов'язань за договорами кредиту.

ОСОБА_1 до суду не з'явилась, надала заяву про розгляд справи за її відсутності, зазначивши, що скаргу підтримує у повному обсязі.

Представник відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ в Одеській області до суду не з'явився, про час слухання справи сповіщений, надав заяву про відкладення розгляду справи, посилаючись на зайнятість в іншому судовому процесі.

Представник стягувача ПАТ Укргазбанк до суду не з'явився, сповіщений, причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до положень ст.447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексі, порушено їх права чи свободи. Згідно ч.1 ст.448 ЦПК України , скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Скарга розглядається у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржується. Неявка цих осіб, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

08.01.2019 року суд відкрив провадження за скаргою ОСОБА_1 і призначив справу до розгляду в судовому засіданні 16.01.2019 року. У зв'язку з заявою ОСОБА_1 про додаткове обґрунтування її вимог, суд оголосив перерву і призначив справу до розгляду 15.02.2019 року.

Дослідивши наведені заявником доводи, вивчивши матеріали виконавчих проваджень, наданих до скарги, суд дійшов висновку, що скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню з наступних підстав.

16.05.2013 року Київський райсуд м. Одеси видав виконавчий лист №2-6878\11 про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_1 та ТОВ Украгроінвест на користь ПАТ Укргазбанк заборгованості за кредитним договором № 7-ф/07 від 09 липня 2007 року у загальній сумі 4431576 грн. 57 коп. В червні 2013 року стягувач звернувся до відділу ДВС з Заявою щодо примусового виконання виконавчого листа №2-6878\11. 06.06.2013 року Державний виконавець Коваленко В.О. виніс постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа №2-6878\11. Цією ж постановою державний виконавець надав боржнику 7-денний строк для самостійного виконання виконавчого листа. Одночасно 06.06.2013 року державний виконавець виносить постанову про арешт всього рухомого і нерухомого майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.При винесенні постанови про арешт майна боржника, державний виконавець не врахував того факту, що кредитний договір, щодо якого примусово стягується заборгованість, забезпечений заставою, а саме: автомобілем марки MERCEDES-BENZS500, 2007 року випуску, державний номер НОМЕР_1.

ОСОБА_1 оскаржила в судовому порядку постанови державного виконавця про арешт майна. 01.12.2014 року державний виконавець виніс постанову про звільнення майна ОСОБА_1 з-під арешту.

Надалі, постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області ОСОБА_4 від 09.02.2017 року накладено арешт на все майно боржника.

Постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області ОСОБА_3 від 07.09.2018 року повернуто виконавчий лист стягувачу на підставі заяви ПАТ Укргазбанк від 22.08.2018 року.

Постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області ОСОБА_3 від 10.09.2018 року відкрито виконавче провадження щодо стягнення виконавчого збору з ОСОБА_1 у розмірі 443157,66 грн.

Того ж дня, постановою державного виконавця накладено арешт на все майно боржника.

Постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області ОСОБА_3 від 11.09.2018 року накладено арешт на майно, що належить боржникові, а саме: дачник будинок, що розташований за адресою: м. Одеса, вул. Дачна, буд. 30/5; на земельну ділянку, площею 0,0453, кадастровий номер 5110136900:34:014:0136, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Дачна, земельна ділянка 30/16; на земельну ділянку, площею 0,0048 га, кадастровий номер 5110136900:34:014:0137, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Дачна, земельна ділянка 30, 30/5, 30/12, 30/14.

Статтею 1 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

У частині першій статті 5 Закону зазначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів .

Відповідно до ч. 2 ст. 27 вказаного Закону виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10% суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом .

У даному виконавчому провадженні виконавчий документ було повернуто державним виконавцем стягувачу без виконання, за заявою самого стягувача. Цей факт в сукупності з іншими матеріалами виконавчого провадження підтверджує відсутність фактичного стягнення за виконавчим листом із боржника, а тому у державного виконавця були відсутні підстави для винесення постанови про стягнення виконавчого збору, винесення постанови про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання стягнення виконавчого збору.

Фактичне виконання виконавчого документу передбачає такі дії державного виконавця: 1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; 2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; 4) інші заходи, передбачені рішенням. А дії державного виконавця з відкриття виконавчого провадження, направлення запитів, винесення постанови про арешт майна боржника, і т.п., які не призвели до фактичного стягнення коштів за виконавчим документом про стягнення заборгованості, не є достатньою підставою для стягнення виконавчого збору з боржника.

Таким чином, постанова державного виконавця Відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ в Одеській області від 10.09.2018 року про відкриття виконавчого провадження про стягнення виконавчого збору не відповідає вимогам закону і порушує права та інтереси боржника ОСОБА_1, тому підлягає скасуванню. Відповідно підлягають скасуванню постанови державного виконавця, що винесені 10.09.2018 року і 11.09.2018 року про арешт майна ОСОБА_1 в межах виконавчого провадження про стягнення виконавчого збору.

В постанові від 07.09.2018 року про повернення стягувачу виконавчого документу - виконавчого листа №2-6878\11 з підстав, визначених п.1.ч1 ст.37 ЗУ Про виконавче провадження державний виконавець припинив чинність арешту майна боржника та скасував інші заходи примусового виконання рішення, але не вказав, які саме постанови про арешт і оголошення заборони на відчуження скасовані, що є перешкодою для звільнення майна боржника з-під арешту. З огляду на викладене, вимоги ОСОБА_1 про скасування постанов державного виконавця від 06.06.2013 року, 09.02.2017 року і від 22.11.2017 року про арешт майна ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.451 ЦПК України, за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.

Керуючись ст.ст.447-451 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Скаргу ОСОБА_1 до державного виконавця Відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ в Одеській області ОСОБА_2 про скасування постанов про арешт майна, про стягнення виконавчого збору задовольнити.

Скасувати постанови державних виконавців Відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ в Одеській області від 06 червня 2013 року, 09 лютого 2017 року та 22 листопада 2017 року, винесених в межах виконавчого провадження №38318667 про арешт майна ОСОБА_1 та оголошення заборони на його відчуження.

Скасувати постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ в Одеській області ОСОБА_2 від 10 вересня 2018 року про відкриття виконавчого провадження з виконання постанови про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору.

Скасувати постанови державного виконавця Відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ в Одеській області ОСОБА_2 від 10 вересня 2018 року і від 11 вересня 2018 року про арешт майна боржника ОСОБА_1.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Київський райсуд м. Одеси протягом 15 днів з дня її проголошення.

Суддя Калашнікова О. І.