Рішення

від 06.09.2022 по справі 910/2282/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

06.09.2022Справа № 910/2282/22

За позовом Малого приватного підприємства «Кура»

до Київської міської ради

про визнання незаконним та скасування рішення № 2109/2150 від 08.07.2021

Суддя Сівакова В.В.

секретар судового засідання Носкова А.С.

за участю представників сторін

від позивача Борисова Т.М., ордер серії АІ № 1247613 від 04.07.2022

від відповідача ОСОБА_1 , самопредставництво

СУТЬ СПОРУ:

14.02.2022 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Малого приватного підприємства «Кура» до Київської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення Київської міської ради № 2109/2150 від 08.07.2021 «Про розірвання договору оренди земельної ділянки площею 0,0254 га на АДРЕСА_1 , укладеного між Київською міською радою та Малим приватним підприємством «Кура» від 06.02.2003 № 63-6-00041».

В обґрунтування вимог позивач зазначає, що на підставі рішення Київської міської ради № 80/1814 від 28.03.2002 між позивачем та відповідачем 17.01.2003 укладено договір оренди земельної ділянки, згідно якого позивач отримав у довгострокову оренду на 10 років земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 для реконструкції з розширенням, експлуатації і обслуговування торговельного павільйону з сезонним майданчиком. Даний договір зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів КМДА 06.02.2003 за № 63-6-00041. 15.08.2019 між сторонами укладено договір про поновлення договору оренди на 10 років, яким також внесено ряд змін до умов договору. 08.07.2021 Київською міською радою прийнято рішення № 2109/2150, відповідно до якого розірвано договір оренди від 06.02.2003 № 63-6-00041, у зв`язку з порушенням норм земельного законодавства України, невиконання умов п. 7.2 договору оренди, а саме невикористання земельної ділянки відповідно до її цільового призначення, та враховуючи численні звернення громадськості. Позивач вважає, що рішення прийнято з порушенням приписів чинного законодавства щодо порядку розірвання договорів оренди землі, внаслідок чого було грубо порушено права та охоронювані законом інтереси позивача як орендаря земельної ділянки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/2282/22 від 21.02.2022 вказану позовну заяву залишено без руху та встановлено п`ятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання відповідних документів.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, яки в подальшому продовжувався згідно Указів Президента України № 133/2022 від 14.03.2022 та № 259/2022 від 18.04.2022.

29.04.2022 позивачем усунено недоліки позовної заяви шляхом подання до суду відповідних документів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.05.2022 відкрито провадження у справі № 910/2282/22 та прийнято позовну заяву до розгляду; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження; про дату, час і місце розгляду справи № 910/2282/22 в порядку загального позовного провадження у підготовчому засіданні учасники справи будуть повідомлені ухвалою суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/2282/22 від 02.06.2022 сторін повідомлено, що підготовче засідання відбудеться 05.07.2022.

20.06.2022 відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву, в якому просить поновити процесуальний строк на подання відзиву на позовну заяву та відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. У відзиві відповідач зазначає, що рішення прийнято у повній відповідності до умов договору, чинного законодавства та регламенту Київської міської ради.

05.07.2022 судом постановлено ухвалу на місці, не виходячи до нарадчої кімнати, у відповідності до ст. 119 Господарського процесуального кодексу України про поновлення відповідачу пропущеного строку для подачі відзиву на позовну заяву та долучення його до матеріалів справи.

05.07.2022 у підготовчому засіданні відповідно до ст. 183 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 19.07.2022.

05.07.2022 позивачем до суду подано клопотання про надання матеріалів справи для ознайомлення. 06.07.2022 представник позивача ознайомився з матеріалами справи що підтверджується наявною у справі відповідною розпискою представника позивача.

18.07.2022 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив.

18.07.2022 у підготовчому засіданні судом постановлено ухвалу на місці, не виходячи до нарадчої кімнати, у відповідності до ст. ст. 182, 185 Господарського процесуального кодексу України про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 26.07.2021.

Позивач в судовому засіданні 26.07.2022 позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач в судовому засіданні 26.07.2022 проти задоволення позовних вимог заперечував повністю.

26.07.2022 у судовому засіданні відповідно до ст. 216 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 06.09.2022.

В судовому засіданні 06.09.2022 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників учасників справи, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

17.01.2003 між Київською міською радою (орендодавець, відповідач) та Малим приватним підприємством «Кура» (орендар, позивач) укладено договір оренди земельної ділянки (далі - договір), відповідно до п. 1 якого орендодавець на підставі рішення Київської міської ради № 380/1814 від 28.03.2002 передає, а орендар приймає в довгострокову оренду на 10 (десять) років земельну ділянку, місце розташування якої - АДРЕСА_1 , розміром 0,0254 га для реконструкції з розширенням, експлуатації і обслуговування торгівельного павільйону з сезонним майданчиком в межах, які перенесені у натуру (на місцевості) і зазначені на плані, що є невід`ємною частиною цього договору.

Даний договір посвідчено державним нотаріусом Першої Київської державної нотаріальної контори Барановою Т.І. за реєстровим № 2-128, зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації 06.02.2003 за № 63-6-00041.

15.08.2019 між Київською міською радою та Малим приватним підприємством «Кура» укладено договір про поновлення договору оренди земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем`яненко Т.М., 15.08.2019 та зареєстровано в реєстрі за № 624 (далі - договір від 15.08.2019), відповідно до п. 1 якого поновлено на 10 (десять) років договір оренди земельної ділянки, посвідчений державним нотаріусом Першої Київської державної нотаріальної контори Барановою Т.І. за реєстровим № 2-128, зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації 06.02.2003 за № 63-6-00041.

Згідно з п. 2 договору від 15.08.2019 визначено, що відповідно до відомостей Держаного земельного кадастру та рішення Київської міської ради від 20.12.2018 за № 531/6582 об`єктом оренди є земельна ділянка з наступними характеристиками:

кадастровий номер - 8000000000:90:002:0061;

місце розташування - АДРЕСА_1 ;

цільове призначення - 03.07 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі;

категорія земель - землі громадської та житлової забудови;

вид використання - для реконструкції з розширенням, експлуатації і обслуговування торговельного павільйону з сезонним майданчиком;

розмір (площа) - 0,0255 га.

08.07.2021 Київською міською радою прийнято рішення № 2109/2150 «Про розірвання договору оренди земельної ділянки площею 0,0254 га на АДРЕСА_1 , укладеного між Київською міською радою та Малим приватним підприємством «Кура», від 06.02.2003 № 63-6-00041», відповідно до якого вирішено:

1. Розірвати договір оренди земельної ділянки площею 0,0254 га на АДРЕСА_1 , укладеного між Київською міською радою та Малим приватним підприємством «Кура», від 06.02.2003 № 63-6-00041 (кадастровий номер 8000000000:90:002:0061) для реконструкції з розширенням, експлуатації і обслуговування торгівельного павільйону з сезонним майданчиком.

2. Виконавчому органу Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації):

2.1 Вчинити організаційно-правові дії щодо зняття з реєстрації договору оренди земельної ділянки, визначеного пунктом 1 цього рішення.

2.2. Проінформувати Мале приватне підприємство «Кура» про прийняття цього рішення у семиденний строк з моменту набрання ним чинності.

3. Офіційно оприлюднити це рішення у спосіб, визначений чинним законодавством України.

4. Контроль за виконанням цього рішення покласти на постійну комісію Київської міської ради з питань архітектури, містобудування та земельних відносин.

Спір виник внаслідок того, що на думку позивача спірне рішення прийнято з порушенням норм чинного законодавства України та умов договору. У п. 13.4 договору наведений перелік обставин за яких можливе розірвання договору в односторонньому порядку за ініціативою орендодавця. Жодна з наведених обставин відповідачем не підтверджена, зокрема не підтверджено факт використання земельної ділянки не за цільовим призначенням. Акт обстеження земельної ділянки № 20-0585-02 від 05.10.2020, складений Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) не є належним доказом в підтвердження порушення позивачем норм земельного законодавства. Згідно правового висновку Управління правового забезпечення діяльності Київської міської ради № 08/230-1171 від 14.06.2021 до проекту рішення Київської міської ради № 80/231-1270/ПР від 14.04.2021«Про розірвання договору оренди земельної ділянки площею 0,0254 га на АДРЕСА_1 , укладеного між Київською міською радою та малим приватним підприємством «Кура», від 06.02.2003 № 63-6-00041», проект рішення повернуто без погодження, як такий, що не відповідає нормам чинного законодавства. Відповідачем порушено Регламент, оскільки згідно стенограми пленарного засідання Київради жодний депутат не доповідав про порушення позивачем умов договору та необхідність його розірвання на підставі п. 7.2 договору, не відображено, що договір розірвано з підстав невдоволення певних громадян через наявність на земельній ділянці напівзруйнованої будівлі. Тобто питання розірвання договору з підстав порушення його умов щодо використання земельної ділянки не за її цільовим призначенням на пленарному засіданні 08.07.2021 не піднімалось та не обговорювалось. На думку позивача фактичною підставою прийняття спірного рішення стало звернення мешканців прилеглих будинків, проте громадські інтереси не можуть бути зведені до інтересів окремих індивідів, оскільки вони не можуть бути розцінені, як «суспільні» або «публічні».

Відповідач в свою чергу заперечує проти вимог позивача, оскільки вважає, що рішення прийнято у повній відповідності до норм чинного законодавства України та Регламенту Київської міської ради.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Позивач зазначає, що ним протягом часу землекористування вжито реальних необхідних заходів для здійснення робіт по реконструкції на виконання умов договору оренди земельної ділянки № 63-6-00041 від 06.02.2003, що свідчить про добросовісність позивача та цільове використання земельної ділянки.

Так, з матеріалів справи вбачається, що 02.10.2019 між сертифікованим інженером-геодезистом ОСОБА_2 та позивачем складено акт прийомки-передачі межових знаків на зберігання, відповідно до якого межі земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:90:002:0061, яка знаходиться по АДРЕСА_1 , площею 0,0255 га були закріплені в натурі (на місцевості) межовими знаками встановленого зразка у кількості 6 шт. та передані на зберігання МПП «Кура».

В жовтні 2019 року ТОВ «Інженерні вишукування» на замовлення МПП «Кура» було проведено інженерно-геологічні вишукування на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:90:002:0061, яка знаходиться по АДРЕСА_1 , про що складено Технічний звіт № 42094850-03-10/2019- 00.00.

23.06.2020 між МПП «Кура» та ФОП ОСОБА_3 укладено договір виконання проектних робіт № 23-06/20, відповідно до умов якого останнім були виконані за завданням позивача проектні роботи щодо розробки Архітектурно-планувальної концепції (передпроектні проробки) реконструкції (будівництва) з розширенням, експлуатації і обслуговування торговельного павільйону з сезонним майданчиком за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер ділянки 8000000000:90:002:0061.

Як вбачається з оспорюваного рішення при його прийнятті, Київська міська рада керувалась п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст.ст. 9, 83, 93, 96, 141 Земельного кодексу України, ст. 31 Закону України «Про оренду землі», у зв`язку з порушенням норм земельного законодавства України, невиконання умов п. 7.2 договору оренди, а саме: не використання земельної ділянки відповідно до її цільового призначення та враховуючи численні звернення громадян.

У Пояснювальній записці до проекту рішення Київської міської ради № 2109/2150 від 08.07.2021 «Про розірвання договору оренди земельної ділянки площею 0,0254 га на АДРЕСА_1 , укладеного між Київською міською радою та Малим приватним підприємством «Кура» від 06.02.2003 № 63- 6-00041», зазначено про те, що 05.10.2020 Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) складено акт обстеження земельної ділянки № 20-0585-02 від 05.10.2020, в ході якого було встановлено, що на земельній ділянці розташована напівзруйнована споруда, яка після пожежі у 2012 році досі не була реконструйована та не експлуатувалась за призначенням. Земельна ділянка не огороджена та засмічена побутовим та промисловими відходами, а отже використовується не за цільовим призначенням.

Окрім цього, зазначено, що у вказаній напівзруйнованій будівлі поселилися безхатченки і влаштували притон по вживання алкогольних напоїв та наркотичних речовин. Мешканці стурбовані та занепокоєні таким сусідством і хвилюються за свою безпеку.

Здійснено висновок, що земельна ділянка, яка перебуває в оренді у МПП «Кура» використовується не за призначенням і створює соціальну напругу в районі та несе небезпеку для мешканців Дарницького району м. Києва. Отже, має місце порушення вимог п. 7.2 договору оренди земельної ділянки в частині невиконання орендарем обов`язків перед орендодавцем, що згідно п. 13.5 договору оренди земельної ділянки № 63-6-00041 від 06.02.2003 є підставою для дострокового його розірвання.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин.

Залежно від компетенції органу, який прийняв такий документ, і характеру та обсягу відносин, що врегульовано ним, акти поділяються на нормативні і такі, що не мають нормативного характеру, тобто індивідуальні.

Статтею 21 Цивільного кодексу України передбачено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про оренду землі», іншими нормативно - правовими актами та договором оренди землі.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Виходячи зі змісту ст. 93 Земельного кодексу України, ст.ст. 762, 792 Цивільного кодексу України, статей 13 та 21 Закону України «Про оренду землі» правовідносини щодо оренди земельної ділянки передбачають передачу орендарю земельної ділянки у володіння та користування на певний строк для її використання відповідно до умов договору та положень земельного законодавства; в силу ст.ст. 177, 181, 373, 374 Цивільного кодексу України земельна ділянка (як індивідуалізований об`єкт, що має ознаки у вигляді кадастрового номеру, площі, меж) є об`єктом права власності територіальної громади, а правомочності щодо володіння та користування орендованою земельною ділянкою, як і правомочність розпорядження, є складовими права власності територіальної громади щодо земельної ділянки.

Частиною 2 статті 2 Цивільного кодексу України передбачено, що територіальні громади є учасниками цивільних відносин, діючи у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин, набуваючи та здійснюючи цивільні права та обов`язки через органи місцевого самоврядування у межах їхньої компетенції, встановленої законом (статті 169 та 172 Цивільного кодексу України).

Цивільні права та обов`язки виникають (змінюються та припиняються) із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема, із договорів та інших правочинів, що являють собою дії, спрямовані на набуття, зміну або припинення цивільних прав або обов`язків; цивільні права та обов`язки можуть виникати (змінюватися, припинятися) безпосередньо з актів органів місцевого самоврядування у випадках, встановлених актами цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Статтями 526 і 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання за ним має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 31 Закону України «Про оренду землі» визначені підстави для припинення договору оренди землі, у тому числі за згодою сторін та на вимогу однієї із сторін. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором.

Відповідно до частини 1 статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Разом з тим, за частиною 3 наведеної статті у разі односторонньої відмови від договору повністю або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Отже, вказані норми передбачають можливість розірвання договору в односторонньому порядку, якщо це передбачено умовами договору.

При цьому, вищенаведені норми права не містять заборони для розірвання договору в односторонньому порядку шляхом вчинення Київською міською радою одностороннього правочину, що оформляється прийняттям рішення у встановленому порядку.

Пунктом 13.4 договору, у редакції договору від 15.08.2019, передбачено порядок припинення договору шляхом розірвання. Так, договір може бути розірваний:

- за взаємною згодою сторін;

- за рішенням суду, в порядку, встановленому законом;

- у разі необхідності використання земельної ділянки для суспільних потреб у порядку, встановленому законодавством;

- в односторонньому порядку за ініціативою орендодавця, із звільненням орендодавця від відповідальності, згідно з Господарським кодексом України, у разі, коли орендар використовує земельну ділянку способами, які суперечать екологічним вимогам, не за цільовим призначенням, систематично (більше трьох місяців) несплати орендної плати, невикористання земельної ділянки для реконструкції об`єкта протягом трьох років підряд, здійснення без згоди орендодавця відчуження права користування земельною ділянкою третім особам.

Відповідно до п. 13.5 договору, у редакції договору від 15.08.2019, договір може бути достроково розірваний у разі невиконання або неналежного виконання орендарем обов`язків, визначених у п. 7.2 цього договору.

Пункт 7.2 договору містить перелік обов`язків орендаря, який доповнений договором від 15.08.2019, зокрема визначає, що орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до її цільового призначення.

В свою чергу пунктом 13.4 договору сторони погодили, що у разі використання земельної ділянки не за цільовим призначенням договір може бути за ініціативою орендодавця розірваний в односторонньому порядку.

Відповідно до ст. 19 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природо-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

У межах категорії земель, земельні ділянки поділяються за конкретним цільовим призначенням.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про землеустрій» цільове призначення земельної ділянки - використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів № 548 від 23.07.2010, окремими видами цільового призначення земельних ділянок громадської забудови є землі, зокрема: для будівництва та обслуговування будівель органів державної влади та місцевого самоврядування (03.01); для будівництва та обслуговування будівель закладів освіти (03.02); для будівництва та обслуговування будівель закладів охорони здоров`я та соціальної допомоги (03.03); для будівництва та обслуговування будівель громадських та релігійних організацій (03.04); для будівництва та обслуговування будівель закладів культурно-просвітницького обслуговування (03.05); для будівництва та обслуговування будівель екстериторіальних організацій та органів (03.06); для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (03.07): для будівництва та обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та громадського харчування (03.08); для будівництва та обслуговування будівель кредитно-фінансових установ (03.09); для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльності, пов`язаної з отриманням прибутку) (03.10) та ін.

Згідно з п. а) ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов`язані забезпечувати використання землі за цільовим призначенням та за свій рахунок приводити її у попередній стан у разі незаконної зміни її рельєфу, за винятком випадків незаконної зміни рельєфу не власником такої земельної ділянки.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Пунктом п. 1 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Приписами ст. 24 Закону України «Про оренду землі» визначено, що орендодавець має право вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди.

Відповідно до п. «ґ» ч. 1 ст. 141 Земельного кодексу України підставами припинення права користування земельною ділянкою є використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.

Отже, як вбачається з аналізу норм чинного земельного законодавства, орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням. Використання не за цільовим призначенням є підставою для розірвання договору оренди землі.

Водночас, необхідно враховувати, що підставою для розірвання договору оренди землі є саме факт використання землі не за цільовим призначенням, тобто з іншою метою, ніж та, що визначена документацією із землеустрою та договором, а не та підстава, як невикористання земельної ділянки для реконструкції об`єкта упродовж певного періоду.

Таким чином, виходячи з вищевикладеного, можна стверджувати, що не може бути підставою для розірвання договору та обставина, що роботи по проведенню реконструкції не були розпочаті, оскільки нецільовим використанням земельної ділянки є її використання з іншою метою, ніж та, що встановлена у договорі.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 04.04.2019 у справі № 922/324/17.

Поняття «невикористання земельної ділянки за призначенням» та «використання земельної ділянки не за цільовим призначенням» різні за своєю правовою природою, останнє з яких застосовується до випадків, коли на земельній ділянці із певним цільовим призначенням здійснюється діяльність, яка виходить за межі цього цільового призначення. Використання не за цільовим призначенням передбачає дію використання, а за невикористання (бездіяльність) не передбачається позбавлення права користування.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27.03.2020 у справі № 715/214/17.

05.10.2020 Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) проведено обстеження земельної ділянки (кадастровий номер - 8000000000:90:002:0061) площею 0,0255 га на просп. Петра Григоренка у Дарницькому районі м. Києва та складено акт обстеження земельної ділянки № НОМЕР_1 , в якому зафіксовано, що на вказаній земельній ділянці розташована напівзруйнована споруда. Земельна ділянка не огороджена та засмічена побутовими та промисловими відходами.

У відповідності до ст. 187 Земельного кодексу України контроль за використанням та охороною земель полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України.

Відповідно до ст. 189 Земельного кодексу України та ст. 19 Закону України «Про охорону земель» державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища. Державний контроль за використанням та охороною земель також здійснюють виконавчі органи сільських, селищних, міських рад у межах повноважень, визначених законом, у разі прийняття відповідною радою рішення про здійснення такого контролю.

Статтею 5 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» визначено, що державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Державний контроль за використанням та охороною земель також здійснюють виконавчі органи сільських, селищних, міських рад у межах повноважень, визначених законом, у разі прийняття відповідною радою рішення про здійснення такого контролю.

Згідно зі ст. 6-1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, а саме за виконанням землевласниками та землекористувачами вимог щодо використання земель за цільовим призначенням.

Рішенням Київської міської ради № 16/890 від 25.09.2003 затверджено Порядок здійснення самоврядного контролю за використанням та охороною земель у м. Києві (далі - Порядок № 16/890).

Відповідно до п. 2 рішення Київської міської ради № 16/890 від 25.09.2003 повноваження щодо здійснення самоврядного контролю за додержанням земельного законодавства, використанням та охороною земель покласти на Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) (нині Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент).

Згідно з Положенням про Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент), що затверджений рішенням Київської міської ради № 182/382 від 19.12.2002 (далі - Положення) Департамент є структурним підрозділом виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та згідно із законодавством забезпечує виконання повноважень Київської міської ради та виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у сфері земельних відносин, є підзвітним та підконтрольним Київській міській раді та виконавчому органу Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації), безпосередньо підпорядковується Київському міському голові, а з питань управління землями державної власності, розпорядження якими здійснює виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) - виконавчому органу Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації).

Відповідно до п. 2.2. Положення основним завданням Департаменту є здійснення самоврядного контролю за використанням і охороною земель відповідно до повноважень, делегованих Київською міською радою, а також координація здійснення землеустрою та державного контролю за використанням та охороною земель у межах функцій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Пунктом 2.4. Порядку № 16/890 самоврядний контроль передбачає: контроль за станом використання земель, за станом виконання заходів щодо охорони земель; контроль за наявністю у землевласників і землекористувачів документів, що підтверджують їхні права на землю, проектної документації тощо; запобігання порушенням законодавства України у сфері використання та охорони земель, своєчасне виявлення таких порушень і вжиття відповідних заходів щодо їх усунення; контроль за усуненням юридичними і фізичними особами порушень земельного законодавства; забезпечення виконання судових рішень про звільнення самовільно зайнятих земельних ділянок; інформування органів виконавчої влади, органів державного управління, правоохоронних органів про виявлені порушення земельного законодавства.

Згідно з п. 2.5 Порядку № 16/890 самоврядний контроль за виконанням вимог земельного законодавства здійснюється шляхом: проведення перевірок; розгляду звернень фізичних і юридичних осіб; розгляду документації із землеустрою, пов`язаної з використанням та охороною земель тощо.

Відповідно до п.п. 1) п. 3.1 Порядку № 16/890 Департамент при здійсненні самоврядного контролю за використанням і охороною земель у місті Києві відповідно до покладених на нього завдань організує і здійснює самоврядний контроль у м. Києві за використанням земельних ділянок відповідно до цільового призначення.

В той же час, відповідно до п.п. 6.1-6.4 вказаного Порядку Департамент після виявлення порушень земельного законодавства складає акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства та дає вказівку про необхідність усунення порушень земельного законодавства. Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства та вказівка про необхідність усунення порушень земельного законодавства складаються у двох примірниках, один з яких видається особі, яка вчинила порушення земельного законодавства, або направляється їй поштою. В акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства зазначаються, в тому числі виявлені порушення земельного законодавства; пояснення фізичної юридичної особи з приводу виявлених порушень земельного законодавства. В акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства можуть бути додатково зазначені й інші відомості, пов`язані з порушеннями земельного законодавства. Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства підписується посадовою особою Департаменту та фізичною особою, керівником або уповноваженим представником юридичної особи, щодо яких складено акт перевірки, з наданням пояснень з приводу виявлених порушень. У разі відмови фізичної особи, керівника або уповноваженого представника юридичної особи, щодо яких складено акт перевірки, від підписання акта перевірки та надання пояснень з приводу виявлених порушень посадова особа Департаменту зазначає про це в акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства. Вказівка про необхідність усунення порушень земельного законодавства підписується посадовою особою Департаментом. Для усунення порушень земельного законодавства посадовою особою Департаменту встановлюється 10-денний термін.

Департамент здійснює контроль за усуненням порушень земельного законодавства шляхом проведення позапланових перевірок. Після проведення позапланової перевірки посадова особа Департаменту складає акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства в порядку, передбаченому пунктом 6 цього Порядку. У разі і якщо раніше виявлені порушення земельного законодавства не усунуто в 10-денний термін, Департамент про такі порушення повідомляє відповідні органи виконавчої влади та управління, органи місцевого самоврядування та/або їх виконавчі органи та направляє їм копії матеріалів перевірки для вжиття заходів згідно з законодавством (п.п. 7.2 - 7.4 Порядку № 16/890).

Отже, в разі порушення відповідачем норм земельного законодавства орган самоврядного контролю повинен проводити перевірку, повідомляти про її проведення відповідача та складати за її результатами акт перевірки.

Водночас, на думку відповідача доказом який підтверджує порушення МПП «Кура» норм земельного законодавства та, як наслідок, наявність підстав для дострокового розірвання договору про оренду земельної ділянки № 63-6-00041від 06.02.2003 є складений Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) акт обстеження земельної ділянки № 20-0585-02 від 05.10.2020, а не акт перевірки.

Слід відзначити, що наведений акт обстеження не містить інформації щодо порушення позивачем вимог земельного законодавства. Зокрема, у вказаному акті не зазначено ні конкретної норми земельного законодавства, яку на думку відповідача порушив позивач, ні аргументації в чому саме полягає порушення земельного законодавства, яке нібито допущено МПП «Кура».

Також, зазначений акт обстеження земельної ділянки не містить відміток про ознайомлення з його змістом МПП «Кура», його зауваження та доповнення до акту, не містить відмітки про відмову позивача від підписання акта, як і не містить відомостей про його направлення позивачу для усунення в установлений строк виявлених порушень земельного законодавства.

Згідно з п.п. 9) п. 3.1 Порядку № 16/890 Департамент при здійсненні самоврядного контролю за використанням і охороною земель у місті Києві відповідно до покладених на нього завдань проводить обстеження земельних ділянок щодо їх використання землекористувачами та складає відповідні акти обстеження земельних ділянок для розгляду Київською міською радою питань про поновлення договорів оренди земельних ділянок.

Тобто, метою складання таких актів є обстеження земельних ділянок для розгляду Київською міською радою питань про поновлення договорів оренди земельних ділянок.

Таким чином, у разі порушення МПП «Кура» норм земельного законодавства, орган самоврядного контролю, як зазначено вище, повинен проводити перевірку, а не обстеження земельної ділянки, повідомляти про її проведення позивача та складати за її результатами саме акт перевірки.

Правова позиція щодо необхідності складення актів перевірки для підтвердження порушення норм земельного законодавства, а не актів обстеження, викладена у постанові Верховного Суду від 05.06.2019 у справі №910/1292/17.

При цьому, враховуючи, що хоча типову форму як то акту обстеження чи акту перевірки земельної ділянки Порядок № 16/890 не передбачає, однак відмінним між ними є те, що в акті перевірки має міститися припис про необхідність усунення порушень земельного законодавства і термін для усунення виявлених порушень особою, яка їх допустила. І у разі якщо раніше виявлені порушення земельного законодавства не усунуто в 10-денний термін, Департамент про такі порушення повідомляє відповідні органи для вжиття заходів згідно із законодавством.

Суд приходить до висновку, що акт обстеження земельної ділянки Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 20-0585-02 від 05.10.2020 не може бути належним доказом порушення МПП «Кура» вимог земельного законодавства, оскільки по-перше, складений всупереч порядку визначеного чинним законодавством, а по-друге, такий акт обстеження земельної ділянки не містить будь-якої інформації з посиланням на конкретні норми Земельного кодексу України, Закону України «Про оренду землі» або будь-якого іншого нормативно-правового акту, який регулює питання користування земельними ділянками щодо порушення МПП «Кура» вимог земельного законодавства або невиконання умов договору оренди земельної ділянки № 63-6-00041 від 06.02.2003 в частині використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.

Відповідачем жодних інших доказів в підтвердження порушення відповідачем умов договору щодо використання земельної ділянки не за цільовим призначенням не подано та матеріли справи не містять, що свідчить про відсутність правових підстав для дострокового розірвання вказаного вище договору оренди земельної ділянки в односторонньому порядку.

Таким чином, суд дійшов висновку про неправомірність прийнятого Київською міською радою рішення № 2109/2150 від 08.07.2021 «Про розірвання договору оренди земельної ділянки площею 0,0254 га на АДРЕСА_1 , укладеного між Київською міською радою та Малим приватним підприємством «Кура» від 06.02.2003 № 63-6-00041», що є підставою для його скасування.

З огляду на викладене, вимоги позивача про визнання незаконним та скасування рішення Київської міської ради № 2109/2150 від 08.07.2021 «Про розірвання договору оренди земельної ділянки площею 0,0254 га на АДРЕСА_1 , укладеного між Київською міською радою та Малим приватним підприємством «Кура» від 06.02.2003 № 63-6-00041» обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги Малого приватного підприємства «Кура» обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29).

З огляду на вищевикладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу не досліджуються судом, так як з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 129, ст.ст. 237, 238, 240 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати незаконним та скасувати рішення Київської міської ради № 2109/2150 від 08.07.2021 «Про розірвання договору оренди земельної ділянки площею 0,0254 га на АДРЕСА_1 , укладеного між Київською міською радою та Малим приватним підприємством «Кура» від 06.02.2003 № 63-6-00041».

3. Стягнути з Київської міської ради (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36, код 22883141) на користь Малого приватного підприємства «Кура» (02068, м. Київ, просп. Петра Григоренка, 19, код ЄДРПОУ 22919620) 2.481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Повне рішення складено 31.10.2022.

Суддя В.В.Сівакова