Рішення

від 19.10.2022 по справі 914/1724/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.10.2022 Справа № 914/1724/22

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Електроконтакт Україна», м. Перемишляни,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «АКС-БУД», м. Рівне,

про: стягнення 143 700, 00 грн.

Суддя Синчук М.М.

За участю секретаря судового засідання

Кравчук І.В.

Представники учасників справи:

від позивача: Сабаль О.З. - представник;

від відповідача: не з`явився.

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Електроконтакт Україна», м. Перемишляни, до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «АКС-БУД», м. Рівне про стягнення 143 700, 00 грн.

Ухвалою суду від 03.08.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №914/1724/22. Розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження. Проведення судового засідання для розгляду справи по суті призначено на 05.09.2022.

Ухвалою від 05.09.2022 розгляд справи відкладено на 19.09.2022.

Через канцелярію Господарського суду 07.09.2022 від відповідача надійшло клопотання (Вх. №18538/22) про зменшення витрат на правову допомогу.

Клопотання долучено до матеріалів справи.

Канцелярією Господарського суду 15.09.2022 зареєстровано заява позивача про зміну позовних вимог (Вх. №2961/22).

Заява долучена до матеріалів справи.

У судовому засіданні 19.09.2022 суд відклав розгляд справи на 10.10.2022.

Судове засідання 10.10.2022 не відбулось, розгляд справи відклався на 19.10.2022.

У судове засідання 19.10.2022 з`явився представник позивача, просив позовні вимоги задовільнити.

У судове засідання 19.10.2022 представник відповідача не з`явився, причини неявки суду не повідомив.

У судовому засіданні 19.10.2022 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позиція позивача

Позивач обґрунтовує позовні вимоги неналежним виконання умов договору підряду №03/22 від 07.02.2020 в частині поставки матеріалів та проведення монтажних робіт, у зв`язку з чим позивач просить стягнути з відповідача 143 700, 00 грн.

Під час розгляду справи по суті, позивач подав заяву про зміну позовних вимог, в якій вказав, що відповідач погасив суму основної заборгованості, однак ним нараховано штрафні санкції за неналежне виконання договірних відносин.

Відтак, позивач просить стягнути суд пеню у розмірі 35 256, 47 грн., інфляційних втрат 16 616, 74 грн. та 3% річних у розмірі 1705,77 грн.

Позиція відповідача

Відповідач у своєму клопотанні про зменшення витрат на правову допомогу вказав, що ним сума основного боргу повністю оплачена, прострочення виконання зобов`язання відбулось через обставини, що склались 24 лютого 2022.

ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Електроконтакт Україна» (Позивач, Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АКС-БУД» (Відповідач, Підрядник) укладено договір підряду №03/22 від 07.02.2022 року (Договір), відповідно до п.1.1. якого Підрядник зобов`язався вчасно, якісно, власними силами, на свій ризик, із власних матеріалів у відповідності з будівельними нормами і правилами, відповідно до умов Договору та його додатків виконати роботи по виготовленню та влаштуванню віконно-дверних конструкцій на об єкті в м. Золочів, вул. Кармелюка, 12, а Замовник зобов`язався прийняти та оплатити виконані роботи.

Згідно п. 2.1. Договору договірна ціна вартості виконуваних робіт, що доручені для виконання Підряднику становить 219 600,90 гри., в т.ч. ПДВ - 36 600.15 гри. згідно специфікації (Додаток №1).

Відповідно до п. 2.4. Договору Договірна ціна робіт може переглядатися сторонами і оформлятися додатковою угодою при наступних умовах: при внесенні з ініціативи Замовника змін і доповнень до переліку та обсягу робіт.

Відповідно до п. 3.1. Договору, строк виконання Підрядником робіт, передбачених у п. 1.1. даного договору становить 60 календарних днів, з них: 45 календарних днів - поставка матеріалів, 15 календарних днів - виконання робіт. Строки обчислюються з моменту надходження авансу на поточний рахунок Підрядника.

Згідно з п. 3.2. Договору, закінчення робіт - момент здачі Замовникові виконаних робіт і підписання сторонами акту приймання виконаних робіт.

Відповідно до п. 14.1 Договору, Сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання умов Договору у випадку настання обставин непереборної сили, включаючи: повені, пожежа, землетруси, інші стихійні лиха, воєнні дії, а також введення обмежень, які виникли після підписання Договору і які Сторони не могли передбачити.

Згідно з п. 14.3. Договору сторона, що підпала під дію форс-мажорних обставин, повинна письмово повідомити іншій Стороні про такий факт протягом десяти днів. Порушення зазначеного строку позбавляє Сторону права посилатися на Форс-мажорні обставини при невиконанні умов Договору.

Відповідно до 14.5. Договору, якщо форс-мажор триває більше трьох місяців і перешкоджає Сторонам виконати свої зобов`язання повністю або частково, Сторони мають право розірвати даний Договір.

Судом зі специфікації до договору підряду №03/22 від 07.02.2022 встановлено , що загальна вартість робіт без ПДВ 183 000, 75 грн.; ПДВ 20% 36 600, 15 грн.; Разом з ПДВ 219 600, 90 грн.

Згідно з додатком №3 графік фінансування до договору №03/22 від 07.02.2022 позивач повинен був сплатити 153 700, 00 грн в перший день для авансування закупки алюмінієвого профілю, аксесуарів та склопакетів.

ТзОВ «Електроконтакт Україна» в рамках вищезазначеного Договору та у межах встановлених графіком фінансування строків, на підставі рахунку-фактури № СФ-0000017 від 09.02.2022 року, 14.02.2022 року здійснило авансовий платіж Відповідачу для закупівлі алюмінієвого профілю, аксесуарів та склопакетів у сумі 153 700,00 грн з ПДВ, що підтверджується платіжним дорученням №22254 від 10.02.202 року.

Відповідач листом №15 від 30.03.2022 повідомив позивача про те, що ТОВ «ЕЛЕКТРОКОНТАКТ УКРАЇНА» здійснило авансову оплату 14 лютого 2022 року в розмірі 153 700,00грн. ТОВ «АКС-БУД» здійснило оплату за алюмінієвий профіль для виготовлення перегородок ТОВ «Алютех-К». Виробничі потужності ТОВ «Алютех-К» знаходяться на території республіки Білорусь, тому продукцію вивезти не можливо. Рахунки ТОВ «Алютех-К» на території України заблоковані. Співпрацю по даному договору зможемо продовжити після завершення військового стану.

Згідно з листом №16 від 04.04.2022 року ТзОВ «АКС-БУД» повідомило Товариства з обмеженою відповідальністю «Електроконтакт» про настання форс-мажорних обставин обґрунтовуючи їх: введенням воєнного стану; листом Торгово-промислової палати України №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 року; сплатою коштів ТОВ «Алютех-К», код ЄДРПОУ 35234409; сплатою коштів ГОВ «Глас трьош Київ», код ЄДРПОУ 35519082.

Двадцять п`ятого травня 2022 року ТзОВ «Електроконтакт Україна» надіслало на адресу Відповідача Претензію від 25.05.2022 року за вих. №189з/22 з вимогою про повернення коштів сплачених в порядку попередньої оплати за Договором у сумі 153 700,00 гривень з ПДВ.

Відповідач здійснив оплату у сумі 10 000,00 гривень, що підтверджується Платіжним дорученням №4761 від 17.06.2022 року.

Двадцять третього червня 2022 року ТзОВ «Електроконтакт Україна» повторно надіслало на адресу Відповідача претензію з вимогою про повернення залишку коштів сплачених в порядку попередньої оплати за Договором у сумі 143 700,00 гривень з ПДВ.

Під час розгляду судом справи по суті, відповідач оплатив позивачу основний борг згідно платіжними дорученнями: 29.07.2022 року 30 000,00 гривень згідно платіжного доручення №392 від 29.07 2022 року 15.08.2022 року 50 000,00 гривень згідно платіжного доручення №438 від 15.08.2022 року; 26.08.2022 року 50 000,00 гривень згідно платіжного доручення №62 від 26.08.2022 року; 02.09.2022 року 13 700,00 гривень згідно платіжного доручення №76 від 02.09.2022 року. Відповідач оплатив позивачу 143 700, 00 грн.

Відповідно до п. 13.1. Договору, при затримці з вини Підрядника строків виконання робіт, обговорених у розділі 3 цього договору, Підрядник виплачує Замовнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, від вартості невчасно виконаних робіт за кожен день прострочення.

Позивач на підставі Договору та закону просить суд стягнути з Відповідача пеню у розмірі 35 256,47 гривень, інфляційні у розмірі 16 616,74 гривень та 3% річних у розмірі 1705,77 гривень.

ОЦІНКА СУДУ

Позивач звернувся до суду із заявою про зміну предмету позову, в якій просив суд прийняти відмову від позовних вимог в частині стягнення 143 700, 00 грн, та просив стягнути з відповідача пеню у розмірі 35 256,47 грн, інфляційні у розмірі 16 616,74 гривень та 3% річних у розмірі 1705,77 гривень відповідно до Договору підряду №03/22 від 07.02.2022.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Тобто зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна предмета і підстав позову не допускається.

Разом з тим не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 року у справі №924/1473/15.

Частиною 3 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України встановлено право позивача на зміну предмета або підстави позову шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання.

Відповідно до ч. 3 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається. Тому у разі подання позивачем заяви, направленої на одночасну зміну предмета і підстав позову, господарський суд повинен відмовити в задоволенні такої заяви і розглянути по суті раніше заявлені позовні вимоги, якщо позивач не відмовляється від позову.

Статтею 4 Господарського процесуального кодексу України визначено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена судом.

Згідно ч. 5 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Водночас визначені наведеними нормами 46 Господарського процесуального кодексу України права, що належать тільки позивачу, певним чином визначають диспозитивність господарського процесу. Принцип диспозитивності у господарському процесі означає, що процесуальні правовідносини виникають, змінюються і припиняються за ініціативи безпосередніх учасників спірних матеріальних правовідносин, які мають можливість за допомогою господарського суду розпоряджатися процесуальними правами і спірним матеріальним правом. (Суд звертається до правової позиції, висловленої в постанові Верховного Суду від 08.05.2018 року у справі 922/1249/17 та в п. 7.9 постанови Верховного Суду від 23.04.2019 року у справі 911/1602/18).

Так, як вбачається зі змісту заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Електроконтакт» про зміну предмету позову, просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АКС-БУД» за неналежне виконання умов Договору підряду №03/22 від 07.02.2022 (що є підставою позову) пеню у розмірі 35 256,47 гривень, інфляційні у розмірі 16 616,74 гривень та 3% річних у розмірі 1705,77 гривень, доповнивши при цьому позов новими обставинами у відповідній частині при збереженні в ньому первісних обставин.

Враховуючи наведене вище, а також зміст раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, суд розцінює відповідну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Електроконтакт» як зміну предмета позову (яка полягає у зміні вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача) та доповнення позову новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин, що свідчить про те, що фактично Товариства з обмеженою відповідальністю «Електроконтакт» не було змінено підстави позову.

Такі вимоги не є новими майновими вимогами, оскільки підстава їх виникнення є єдиною та незмінною, а мета позовних вимог не змінилася.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Приписи ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України та господарський процесуальний закон надають особі право самостійно визначити спосіб захисту для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право, в тому числі, і шляхом обрання самостійно предмету позову для реалізації такого права на захист.

Таким чином, позивач використав своє право щодо можливості зміни предмета спору, шляхом подачі відповідної заяви, і на власний розсуд визначив предмет спору

При цьому, суд зауважує, що застосування судом правових норм й вчинення дій, що мають юридичне значення, повинно відбуватись із урахуванням обставин конкретної справи та забезпеченням ефективного захисту прав, свобод та законних інтересів. Формальний підхід суду до здійснення своїх повноважень вже на стадії звернення особи до суду може призвести до порушення права на справедливий судовий розгляд.

З огляду на викладене, суд задовільняє заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Електроконтакт» та розглядає справу з урахуванням такої.

Згідно ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Статтею 144 Господарського кодексу України (далі - ГК України) передбачено, що майнові права та майнові обов`язки суб`єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Згідно ст.173 ГК України та ст.509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Електроконтакт Україна» (Позивач, Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АКС-БУД» (Відповідач, Підрядник) укладено договір підряду №03/22 від 07.02.2022 року (Договір), відповідно до п.1.1. якого Підрядник зобов`язався вчасно, якісно, власними силами, на свій ризик, із власних матеріалів у відповідності з будівельними нормами і правилами, відповідно до умов Договору та його додатків виконати роботи по виготовленню та влаштуванню віконно-дверних конструкцій на об єкті в м. Золочів, вул. Кармелюка, 12, а Замовник зобов`язався прийняти та оплатити виконані роботи.

Таким чином, спірні правовідносини, які виникли між сторонам регулюються положеннями чинного законодавства про підряд.

Згідно п. 2.1. Договору договірна ціна вартості виконуваних робіт, що доручені для виконання Підряднику становить 219 600,90 гри., в т.ч. ПДВ - 36 600.15 гри. згідно специфікації (Додаток №1).

Відповідно до п. 2.4. Договору Договірна ціна робіт може переглядатися сторонами і оформлятися додатковою угодою при наступних умовах: при внесенні з ініціативи Замовника змін і доповнень до переліку та обсягу робіт.

Відповідно до п.3.1. Договору, строк виконання Підрядником робіт, передбачених у п. 1.1. даного договору становить 60 календарних днів, з них: 45 календарних днів - поставка матеріалів, 15 календарних днів - виконання робіт. Строки обчислюються з моменту надходження авансу на поточний рахунок Підрядника.

Згідно з п. 3.2. Договору, закінчення робіт - момент здачі Замовникові виконаних робіт і підписання сторонами акту приймання виконаних робіт.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Частиною 1 статті 846 Цивільного кодексу України встановлено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюється у договорі підряду.

У відповідності до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як встановлено судом, згідно специфікації до договору підряду №03/22 від 07.02.2022 загальна вартість робіт без ПДВ 183 000, 75 грн.; ПДВ 20% 36 600, 15 грн.; Разом з ПДВ 219 600, 90 грн.

Згідно з додатком №3 графік фінансування до договору №03/22 від 07.02.2022 позивач повинен був сплатити 153 700, 00 грн в перший день для авансування закупки алюмінієвого профілю, аксесуарів та склопакетів.

ТзОВ «Електроконтакт Україна» в рамках вищезазначеного Договору та у межах встановлених графіком фінансування строків, на підставі рахунку-фактури № СФ-0000017 від 09.02.2022 року, 14.02.2022 року здійснило авансовий платіж Відповідачу для закупівлі алюмінієвого профілю, аксесуарів та склопакетів у сумі 153 700,00 грн з ПДВ, що підтверджується платіжним дорученням №22254 від 10.02.202 року.

Враховуючи викладене, кінцевий строк поставки Підрядником матеріалів за Договором є 31.03.2022 року.

Однак, Відповідач ТзОВ «АКС-БУД» станом на момент настання строку виконання договірних зобов`язань так і на момент подання позовної заяви не вжив жодних заходів щодо виконання умов Договору - монтажні роботи не виконані, а матеріали не поставлені.

Відповідач здійснив оплату у сумі 10 000,00 гривень, що підтверджується Платіжним дорученням №4761 від 17.06.2022 року.

Відтак, заборгованість відповідача становить 143 700, 00 грн.

Відповідно до ч. 2, 3, 4 ст. 849 Цивільного кодексу України, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків. Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника. Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Позивач звернувся з вимогою про стягнення з відповідача 143 700, 00 грн відповідно до Договору підряду №03/22 від 07.02.2022.

Під час розгляду судом справи по суті, відповідач оплатив позивачу основний борг згідно платіжними дорученнями: 29.07.2022 року 30 000,00 гривень згідно платіжного доручення №392 від 29.07 2022 року 15.08.2022 року 50 000,00 гривень згідно платіжного доручення №438 від 15.08.2022 року; 26.08.2022 року 50 000,00 гривень згідно платіжного доручення №62 від 26.08.2022 року; 02.09.2022 року 13 700,00 гривень згідно платіжного доручення №76 від 02.09.2022 року. Відповідач оплатив позивачу 143 700, 00 грн.

Оскільки, відповідач оплатив позивачу суму основного боргу, суд приймає відмову позивача від позовних вимог в частині стягнення грошових коштів у сумі 143 700, 00 грн, та закриває провадження в цій частині.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ст.599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору та зміна умов зобов`язання.

Щодо твердження відповідача про те, що прострочення виконання зобов`язання відбулось через обставини, що склались 24 лютого 2022, суд зазначає наступне.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року (затверджений Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні"», в Україні введений воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Воєнний стан неодноразово продовжувався та діє станом на даний час (Указ Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 12 серпня 2022 року № 573/2022).

Відповідно до п. 14.1 Договору, Сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання умов Договору у випадку настання обставин непереборної сили, включаючи: повені, пожежа, землетруси, інші стихійні лиха, воєнні дії, а також введення обмежень, які виникли після підписання Договору і які Сторони не могли передбачити.

Згідно з п. 14.3. Договору сторона, що підпала під дію форс-мажорних обставин, повинна письмово повідомити іншій Стороні про такий факт протягом десяти днів. Порушення зазначеного строку позбавляє Сторону права посилатися на Форс-мажорні обставини при невиконанні умов Договору.

Відповідно до 14.5. Договору, якщо форс-мажор триває більше трьох місяців і перешкоджає Сторонам виконати свої зобов`язання повністю або частково, Сторони мають право розірвати даний Договір.

Як встановлено судом, відповідач листом №15 від 30.03.2022 повідомив позивача про те, що ТОВ «АКС-БУД» здійснило оплату за алюмінієвий профіль для виготовлення перегородок ТОВ «Алютех-К». Виробничі потужності ТОВ «Алютех-К» знаходяться на території республіки Білорусь, тому продукцію вивезти не можливо. Рахунки ТОВ «Алютех-К» на території України заблоковані. Співпрацю по даному договору зможемо продовжити після завершення військового стану.

Отже, Товариство з обмеженою відповідальністю «АКС-БУД» звернулось до позивача 30.03.2022 з листом в якому фактично вказало на форс-мажорні обставини які склались 24.02.2022, тобто більш ніж через місяць після настання таких.

Окрім того, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі № 922/2394/21 (постанова від 14 червня 2022 року) вказав, що форс-мажорні обставини не мають преюдицішіого характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку. Таких висновків дотримується і Верховний Суд у постанові від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18 та у постанові від 09.11.2021у справі № 913/20/21.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вищезазначене, та те, що відповідачем не надано суду жодного доказу на підтвердження обставин справи викладених в заяві, суд не бере такі твердження відповідача до розгляду.

Згідно зі ст 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статтею 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Передбачені вказаними нормами законодавства наслідки прострочення виконання боржником грошового зобов`язання у вигляді відшкодування інфляційних втрат та річних, що нараховуються на суму основного боргу, виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті та отриманні від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши розрахунок 3% річних із врахуванням дат оплат, суд встановив, що позивачем правомірно нараховано 1705, 77 грн.

Щодо заявлених до стягнення інфляційних втрат, суд зауважує, що індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція). При цьому, індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.

Невиконання грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається за прострочення, що триває повний місяць, поки існує борг, та може бути визначено з урахуванням положень Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» у наступному місяці. В частині нарахування інфляційних втрат судом враховується правовий висновок, викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 20.11.2020 року у справі № 910/13071/19. Зокрема, сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Здійснивши власний перерахунок, суд дійшов висновку, що до задоволення підлягає 15 094, 19 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до частин 1-3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

В силу ст.216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до п. 13.1. Договору, при затримці з вини Підрядника строків виконання робіт, обговорених у розділі 3 цього договору, Підрядник виплачує Замовнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, від вартості невчасно виконаних робіт за кожен день прострочення.

Суд, здійснивши розрахунок пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ окремо за кожен період існування заборгованості встановив, що позивачем вірно нараховано відповідачу пеню у розмірі 35 256, 47 грн.

З огляду на викладені обставини, суд прийшов до висновку, що провадження у справі в частині стягнення 143 700, 00 грн підлягає закриттю, змінені позовні вимоги підлягають задоволенню частково, а саме стягненню підлягає пеня в розмірі 35 256, 47 грн, 15 094, 19 грн інфляційних втрат та 1705, 77 грн 3% річних.

Судові витрати.

Судові витрати відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог, тому до стягнення підлягає 2 410, 49 грн.

Керуючись статтями 4, 7, 13, 14, 73, 74, 76-79, 91, 96, 120, 123, 129, 233, 236, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Закрити провадження у справі № 914/1724/22 в частині стягнення 143 700, 00 грн.

2.Позов задовольнити частково.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АКС-БУД» (33027; Рівенська обл., м. Рівне, вул. Данила Галицького, буд. 19, оф. 510 ідентифікаційний код 34580879) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Електроконтакт Україна» (81200, Львівська обл., Львівський р-н., м. Перемишляни, вул. Топольна, 1; ідентифікаційний код 35101874) пеню у розмірі 35 256, 47 грн, інфляційних втрат 15 094, 19 грн, 3% річних 1705, 77 грн та 2 410,49 витрат на оплату судового збору.

4.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржено в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлено 25.10.2022.

Суддя Синчук М.М.