Постанова

від 17.02.2023 по справі 914/1724/22

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" лютого 2023 р. Справа №914/1724/22

Західний апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого - суддіКравчук Н.М.

суддів Кордюк Г.Т.

Матущак О.І.

розглянувшиапеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю АКС-БУД б/н та б/д (вх. № ЗАГС 01-05/2904/22 від 25.11.2022)

на рішенняГосподарського суду Львівської області від 19.10.2022 (суддя Синчук М.М., повний текст складено 25.10.2022)

у справі № 914/1724/22

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю Електроконтакт Україна</a> (надалі ТзОВ Електроконтакт Україна), м. Перемишляни, Львівська область

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю АКС-БУД (надалі ТзОВ АКС-БУД), м. Рівне

простягнення 143 700, 00 грн.

за участю представників сторін: не викликалися

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Електроконтакт Україна</a> звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю АКС-БУД про стягнення 143 700, 00 грн.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 19.10.2022 у справі №914/1724/22 закрито провадження у справі № 914/1724/22 в частині стягнення 143 700,00 грн. Позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю АКС-БУД на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Електроконтакт Україна</a> пеню у розмірі 35 256, 47 грн, інфляційних втрат 15 094, 19 грн, 3% річних 1705, 77 грн та 2 410,49 витрат на оплату судового збору.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю АКС-БУД звернулося до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій вважає рішення незаконним, прийнятим з порушенням норми матеріального та процесуального права, суперечить фактичним обставинам справи,

просить рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Зокрема, скаржник зазначає, що судом не враховано п. 14.1 Договору, згідно з яким сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання умов Договору у випадку настання обставин непереборної сили, включаючи: повені, пожежу, землетруси, інші стихійні лиха, воєнні дії, а також введення обмежень, які виникли після підписання договору і які сторони не могли передбачити. Апелянт вказує , що на виконання п.14.3 договору останній повідомив позивача про те, що у зв`язку з веденням воєнного стану в Україні, з 01.03.2022 Національний банк України заборонив проведення банківських розрахунків з резидентами республіки Білорусь, тому відповідач виконати умови укладеного договору не зможе, зіславшись на форс-мажорні обставини. Не погоджується скаржник з рішенням суду також з тих підстав, що суд , покликаючись на постанови Верховного Суду щодо застосування форс-мажорних обставин не врахував, що всі постанови Верховним Судом приймалися ще до запровадження воєнного стану в країні.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.11.2022 справу №914/1724/22 розподілено до розгляду судді-доповідачу Кравчук Н.М., склад колегії сформований з суддів: Кравчук Н.М. головуючий суддя, судді: Кордюк Г.Т. та Матущак О.І.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 02.12.2022 апеляційну скаргу ТзОВ АКС-БУД на рішення Господарського суду Львівської області від 19.10.2022 у справі №914/1724/22 залишено без руху.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 19.20.2022 поновлено строк на подання апеляційної скарги.Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТзОВ АКС-БУД на рішення Господарського суду Львівської області від 19.10.2022 у справі №914/1724/22 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Учасники даного судового процесу були повідомлені про нього згідно контактних даних, відомості про які містяться в матеріалах справи. Крім того, процесуальні документи апеляційного суду у порядку, встановленому Законом України Про доступ до судових рішень, були оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Позивач та відповідач в строки, визначені судом, жодних заяв та клопотань не подали.

Суд апеляційної інстанції у відповідності до ст. 269 ГПК України переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Вивчивши апеляційну скаргу, здійснивши оцінку доказів, що містяться в матеріалах справи, Західний апеляційний господарський суд встановив таке.

07.02.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю Електроконтакт Україна (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю АКС-БУД (Підрядник) укладено договір підряду №03/22 відповідно до п.1.1. якого Підрядник зобов`язався вчасно, якісно, власними силами, на свій ризик, із власних матеріалів у відповідності з будівельними нормами і правилами, відповідно до умов Договору та його додатків виконати роботи по виготовленню та влаштуванню віконно-дверних конструкцій на об`єкті в м. Золочів, вул. Кармелюка, 12, а Замовник зобов`язався прийняти та оплатити виконані роботи.

Згідно з п. 2.1. Договору договірна ціна вартості виконуваних робіт, що доручені для виконання Підряднику становить 219 600,90 грн, в т.ч. ПДВ - 36 600,15 грн згідно специфікації (Додаток №1).

Відповідно до п. 3.1. Договору строк виконання Підрядником робіт, передбачених у п. 1.1. даного договору становить 60 календарних днів, з них: 45 календарних днів - поставка матеріалів, 15 календарних днів - виконання робіт. Строки обчислюються з моменту надходження авансу на поточний рахунок Підрядника.

Згідно з п. 3.2. Договору закінчення робіт - момент здачі Замовникові виконаних робіт і підписання сторонами акту приймання виконаних робіт.

Відповідно до п. 14.1 Договору Сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання умов Договору у випадку настання обставин непереборної сили, включаючи: повені, пожежа, землетруси, інші стихійні лиха, воєнні дії, а також введення обмежень, які виникли після підписання Договору і які Сторони не могли передбачити.

Згідно з п. 14.3. Договору сторона, що підпала під дію форс-мажорних обставин, повинна письмово повідомити іншій Стороні про такий факт протягом десяти днів. Порушення зазначеного строку позбавляє Сторону права посилатися на Форс-мажорні обставини при невиконанні умов Договору.

Відповідно до 14.5. Договору, якщо форс-мажор триває більше трьох місяців і перешкоджає Сторонам виконати свої зобов`язання повністю або частково, Сторони мають право розірвати даний Договір.

Згідно із специфікацією, що є додатком до договору підряду №03/22 від 07.02.2022, загальна вартість робіт без ПДВ 183 000,75 грн; ПДВ 20% 36 600,15 грн; разом з ПДВ 219600,90 грн.

Згідно з додатком №3 графік фінансування до договору №03/22 від 07.02.2022 позивач повинен був сплатити 153 700,00 грн в перший день для авансування закупки алюмінієвого профілю, аксесуарів та склопакетів.

ТзОВ Електроконтакт Україна в рамках вищезазначеного Договору та у межах встановлених графіком фінансування строків, на підставі рахунку-фактури №СФ-0000017 від 09.02.2022 року, 14.02.2022 року здійснило авансовий платіж Відповідачу для закупівлі алюмінієвого профілю, аксесуарів та склопакетів у сумі 153 700,00 грн з ПДВ, що підтверджується платіжним дорученням №22254 від 10.02.202 року.

Відповідач листом №15 від 30.03.2022 повідомив позивача про те, що ТОВ АКС-БУД здійснило оплату за алюмінієвий профіль для виготовлення перегородок ТОВ Алютех-К. Виробничі потужності ТОВ Алютех-К знаходяться на території республіки Білорусь, тому продукцію вивезти не можливо. Рахунки ТОВ Алютех-К на території України заблоковані. Співпрацю по даному договору зможемо продовжити після завершення воєнного стану.

Листом №16 від 04.04.2022 року ТзОВ АКС-БУД повторно повідомило ТзОВ Електроконтакт про настання форс-мажорних обставин, обґрунтовуючи їх: введенням воєнного стану; листом Торгово-промислової палати України №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 року; сплатою коштів ТОВ Алютех-К, код ЄДРПОУ 35234409; сплатою коштів ГОВ Глас трьош Київ, код ЄДРПОУ 35519082.

25.05.2022 року ТзОВ Електроконтакт Україна надіслало на адресу Відповідача претензію від 25.05.2022 року за вих. №189з/22 з вимогою про повернення коштів, сплачених в порядку попередньої оплати за Договором на суму 153700,00 гривень з ПДВ.

Відповідач здійснив оплату у сумі 10 000,00 гривень, що підтверджується платіжним дорученням №4761 від 17.06.2022 року.

23.06.2022 року ТзОВ Електроконтакт Україна повторно надіслало на адресу відповідача претензію з вимогою про повернення залишку коштів, сплачених в порядку попередньої оплати за Договором у сумі 143 700,00 гривень з ПДВ.

Під час розгляду судом справи по суті, відповідач оплатив позивачу основний борг згідно з платіжними дорученнями:; №392 від 29.07 2022 - 30 000,00 грн; №438 від 15.08.2022 -50 000,00 грн; №62 від 26.08.2022 -50 000 грн.; №76 від 02.09.2022 - 13 700грн. Таким чином, відповідач оплатив позивачу 143 700,00 грн.

Відповідно до п. 13.1. Договору, при затримці з вини Підрядника строків виконання робіт, обговорених у розділі 3 цього договору, Підрядник виплачує Замовнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, від вартості невчасно виконаних робіт за кожен день прострочення.

Позивач на підставі Договору та закону просив суд стягнути з Відповідача пеню у розмірі 35 256,47 гривень, інфляційні у розмірі 16 616,74 гривень та 3% річних у розмірі 1705,77 гривень.

Вказані обставини стали підставою звернення позивача до суду.

При прийнятті постанови суд апеляційної інстанції керувався таким.

Згідно з ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Статтею 144 Господарського кодексу України передбачено, що майнові права та майнові обов`язки суб`єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Згідно зі ст.173 ГК України та ст.509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Частиною 1 статті 846 Цивільного кодексу України встановлено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюється у договорі підряду.

У відповідності до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги неналежним виконання умов договору підряду №03/22 від 07.02.2020 в частині поставки матеріалів та проведення монтажних робіт, у зв`язку з чим просив стягнути з відповідача 143 700,00 грн.

Під час розгляду судом першої інстанції справи по суті, відповідач оплатив позивачу суму основного боргу 143 700,00 грн, суд першої інстанції обґрунтовано прийняв відмову позивача від позовних вимог в частині стягнення грошових коштів у сумі 143 700,00 грн та закрив провадження в цій частині.

Проте, позивачем за неналежне виконання відповідачем договірних відносин нараховано штрафні санкції: пеню у розмірі 35 256,47 грн, інфляційні втрати 16 616,74 грн та 3% річних у розмірі 1705,77 грн.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року (затверджений Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні", в Україні введений воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Воєнний стан неодноразово продовжувався та діє станом на даний час.

Як зазначалося вище, пунктом 3.1 договору строк виконання Підрядником робіт, передбачених у п. 1.1. даного договору, становить 60 календарних днів, з них: 45 календарних днів - поставка матеріалів, 15 календарних днів - виконання робіт. Строки обчислюються з моменту надходження авансу на поточний рахунок Підрядника.

14.02.2022 товариство позивача здійснило перерахування відповідачу авансового платежу в сумі 153 700,0 грн.

Таким чином, кінцевий строк поставки Підрядником матеріалів становив 31.03.2022.

Відповідно до ч. 2, 3, 4 ст. 849 Цивільного кодексу України, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків. Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника. Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору та зміна умов зобов`язання.

Відповідач стверджує, що прострочення виконання зобов`язання відбулось через обставини, що склались 24 лютого 2022, а саме, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та введенням воєнного стану.

З даного приводу слід зазначити, що відповідно до п. 14.1 Договору, сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання умов Договору у випадку настання обставин непереборної сили, включаючи: повені, пожежа, землетруси, інші стихійні лиха, воєнні дії, а також введення обмежень, які виникли після підписання Договору і які Сторони не могли передбачити.

Водночас, відповідно до п. 14.3. Договору сторона, що підпала під дію форс-мажорних обставин, повинна письмово повідомити іншій Стороні про такий факт протягом десяти днів. Порушення зазначеного строку позбавляє Сторону права посилатися на Форс-мажорні обставини при невиконанні умов Договору.

Відповідно до 14.5. Договору, якщо форс-мажор триває більше трьох місяців і перешкоджає Сторонам виконати свої зобов`язання повністю або частково, Сторони мають право розірвати даний Договір.

Вказані положення договору чинні та не визнавалися в судовому порядку недійсними.

Як було вірно встановлено судом першої інстанції, відповідач листом №15 від 30.03.2022 повідомив позивача про те, що ТОВ АКС-БУД здійснило оплату за алюмінієвий профіль для виготовлення перегородок ТОВ Алютех-К. Виробничі потужності ТОВ Алютех-К знаходяться на території республіки Білорусь, тому продукцію вивезти не можливо. Рахунки ТОВ Алютех-К на території України заблоковані. Співпрацю по даному договору зможемо продовжити після завершення військового стану.

Отже, Товариство з обмеженою відповідальністю АКС-БУД звернулось до позивача 30.03.2022 з листом, в якому фактично вказало на форс-мажорні обставини, які склались 24.02.2022, тобто, більш ніж через місяць після настання таких.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі №922/2394/21 (постанова від 14 червня 2022 року) вказав, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку. Таких висновків дотримується і Верховний Суд у постанові від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18 та у постанові від 09.11.2021у справі № 913/20/21.

Апелянт, покликаючись на форс-мажорні обставини зазначає, що елементом конструкції для виготовлення перегородок на замовлення по договору є алюмінієвий профіль, з якого відповідач мав виконати роботи, імпортується виключно з республіки Білорусь, офіційним імпортером такого профілю є ТзОВ «АЛЮТЕХ-К», якому відповідач перерахував авансовий платіж.

Проте, долучений апелянтом інформаційний лист ТОВ «Алютех-К» не свідчить про існування договірних відносин між відповідачем та ТОВ «Алютех-К» щодо виконання умов договору підряду №03/22 від 07.02.2022. Апелянтом не подано жодних доказів перерахування коштів ТОВ «Алютех-К», що свідчило б про виконання ним умов договору підряду.

Долучена до апеляційної скарги товарно-транспортна накладна №000031746 від 15 грудня 2021 не береться апеляційним судом до уваги як така, що не має відношення до даної справи, оскільки не має відношення до договору підряду №03/22 від 07.02.2022 року.

Тобто, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що форс-мажорні обставини воєнні дії, вплинули на невиконання спірного договору між позивачем та відповідачем, тобто, що вони були форс-мажорними саме для цього договору.

Згідно з ст 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статтею 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Передбачені вказаними нормами законодавства наслідки прострочення виконання боржником грошового зобов`язання у вигляді відшкодування інфляційних втрат та річних, що нараховуються на суму основного боргу, виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті та отриманні від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши розрахунок 3% річних із врахуванням дат оплат, суд першої інстанції вірно встановив, що позивачем правомірно нараховано 1705,77 грн та 15094,19 грн інфляційних втрат.

Відповідно до частин 1-3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 13.1. Договору, при затримці з вини Підрядника строків виконання робіт, обговорених у розділі 3 цього договору, Підрядник виплачує Замовнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, від вартості невчасно виконаних робіт за кожен день прострочення.

На підставі викладено, позивачем правомірно було нараховано відповідачу пеню у розмірі 35 256,47 грн.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції зазначає, що місцевий господарський суд повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх поданими доказами, врахувавши фактичні обставини справи, дійшов обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог.

Відтак, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції, виходячи з конкретних обставин справи, правомірно стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю АКС-БУД на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Електроконтакт Україна</a> пеню у розмірі 35 256, 47 грн, інфляційних втрат 15 094, 19 грн, 3% річних 1705, 77 грн та 2 410,49 витрат на оплату судового збору.

Твердження апелянта щодо форс мажорних обставин як підставу звільнення від відповідальності спростовано вищевикладеним.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновки Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006) та у справі Трофимчук проти України (Рішення ЄСПЛ від 28.10.2010), в яких зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Твердження скаржника про порушення і неправильне застосування господарським судом першої інстанції норм права при прийнятті оскаржуваного рішення не знайшло свого підтвердження, в зв`язку з чим підстави для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового рішення відсутні.

Приписами ст. 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Дана норма кореспондується зі ст. 46 ГПК України, в якій закріплено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.

Згідно зі ст. ст. 73,74,77 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Частиною 1 ст. 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безсторонньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Судовий збір, відповідно до ст. 129 ГПК України, апеляційний суд покладає на апелянта.

Керуючись, ст.ст. 129, 269, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ :

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю АКС-БУД залишити без задоволення.

2.Рішення Господарського суду Львівської області від 19.10.2022 у справі №914/1724/22 залишити без змін.

3.Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги залишити за скаржником.

4.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку та в строки, передбаченні ст.ст. 287-288 ГПК України.

5.Справу повернути до Господарського суду Львівської області.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текс постанови складено 17.02.2023.

Головуючий-суддяН.М. Кравчук

СуддіГ.Т. Кордюк

О.І. Матущак