Ухвала

від 03.11.2022 по справі 287/1615/22

ОЛЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Олевський районний суд Житомирської області

Справа № 287/1615/22

1-кс/287/176/22

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2022 року м. Олевськ

Слідчий суддя Олевського районного суду Житомирської області ОСОБА_1 , розглянувши клопотання старшого слідчого СВ відділення поліції № 2 Коростенського районного управління поліції ГУНП в Житомирській області ОСОБА_2 про арешт майна в межах кримінального провадження № 12022060520000120 від 21.09.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 240 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий СВ відділення поліції № 2 Коростенського районного управління поліції ГУНП в Житомирській області ОСОБА_2 , за погодженням з прокурором Олевського відділу Коростенської окружної прокуратури ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт майна вилученого у ході огляду місця події від 25.10.2022 року, а саме:

- автомобіля марки МАЗ 5551, державний номерний знак НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_4 шляхом тимчасового позбавлення права останнього на відчуження, розпорядження та користування вказаним майном;

- каміння схожого на корисну копалину «Пісковик», об`ємом близько 7 ми м.куб. користувачем якого є ОСОБА_4 шляхом тимчасового позбавлення права останнього на відчуження, розпорядження та користування вказаним майном.

Дослідивши додані до клопотання документи слідчий суддя дійшов наступних висновків.

Відповідно до положеньст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

В силу положеньст.171 КПК Україниз клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.

У клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено:

1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексута відповідне обґрунтування необхідності арешту майна;

2) перелік і види майна, що належить арештувати;

3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном;

4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини четвертої статті 170 цього Кодексу.

До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимогстатті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу (ст.172 КПК України).

Відповідно до ч. 1ст. 172 КПК Україниклопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду.

Згідно ч. 2ст. 172 КПК Українирозгляд клопотання про арешт майна без повідомлення власника такого може здійснюватися виключно щодо майна, яке не було тимчасово вилучене.

При цьому частинами 1, 9ст. 135 КПК Українивизначено, що особа викликається до слідчого судді шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою. Особа має отримати повістку про виклик або бути повідомленою про нього іншим шляхом не пізніше ніж за три дні до дня, коли вона зобов`язана прибути за викликом. У випадку встановлення цим Кодексом строків здійснення процесуальних дій, які не дозволяють здійснити виклик у зазначений строк, особа має отримати повістку про виклик або бути повідомленою про нього іншим шляхом якнайшвидше, але в будь-якому разі з наданням їй необхідного часу для підготовки та прибуття за викликом.

З врахуванням наведених норм виклик власника майна з врахуванням визначеного нормамиКПК Українистроку розгляду клопотання про арешт майна може здійснюватися виключно шляхом надсилання повістки про виклик електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою. Водночас, слідчим у клопотанні не вказано контактних даних, які б могли забезпечити оперативний виклик в судове засідання ОСОБА_4 , що унеможливлює належний виклик такого для розгляду клопотання, а отже клопотання в цій частині не відповідає вимогам п. 3 ч. 2ст. 171 КПК України.

Також, до матеріалів клопотання додано постанову слідчого про визнання речовими доказами та постанову слідчого про визнання знаряддям вчинення кримінального правопорушення. При цьому, згідно вступної частини вказаних постанов вони винесені старшим слідчим СВ відділення поліції № 2 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_2 , проте підписані вказані постанови слідчим слідчого відділення ВП № 2 ОСОБА_2 . Таким чином, слід уточнити назву посади слідчого, що виніс вказані постанови. Також, зі змісту прохальної частини клопотання вбачається, що слідчий просить накласти арешт на автомобіль марки МАЗ 5551, державний номерний знак НОМЕР_1 , проте у вищезазначених постановах слідчого марку автомобіля зазначено МАЗ 5511, тому в цій частині клопотання слід уточнити.

Крім того, постанова про визнання знаряддям вчинення кримінального правопорушення датована 21.09.2022 року, а зі змісту протоколу огляду місця події вбачається, що такий було проведено 25.10.2022 року. Вказані розбіжності та суперечності ставлять під сумнів достовірність доданої до матеріалів клопотання копії постанови слідчого про визнання знаряддям вчинення кримінального правопорушення, тому в цій частині клопотання також слід уточнити.

Також, у описовій частині поданого клопотання слідчий зазначив, що під час досудового розслідування встановлено, що 25.10.2022 року, близько 10 год. 14 хв., працівниками ВП № 2 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області було зупинено автомобіль марки МАЗ, державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_4 , в кузові якого знаходилося каміння схоже на корисну копалину «Пісковик», об`ємом близько 7 м.куб. без відповідних документів про його походження та законність видобутку, при цьому, до матеріалів справи додано копію товарно-транспортної накладної від 25.10.2022 року, тому в цій частині клопотання слід уточнити.

Слід зазначити, що у разі наявності у слідчого, який звернувся з клопотанням про накладення арешту на майно, обґрунтованих сумнівів у достовірності вказаної товарно-транспортної накладної слідчому слід обґрунтувати свою позицію у поданому клопотанні.

Крім того, у вказаному клопотанні слідчий не зазначив, які саме дії необхідно провести з вилученим майном та їх значення для досудового розслідування, у тому числі підстав для неповернення майна його власнику. Зокрема, клопотання про арешт майна не містить конкретної підстави і мети арешту вилученого майна, а також відповідного обґрунтування необхідності арешту майна. Цитування в тексті клопотання положеньст. ст. 94, 170 КПК Українине підтверджує такої підстави і мети арешту вилученого майна, що зазначені в загальних рисах і неконкретно.

Зазначене об`єктивно позбавляє слідчого суддю можливості надання судження доцільності арешту майна для досягнення дієвості кримінального провадження у відповідності до ч.1ст.131 КПК Українита унеможливлює доведення слідчим та прокурором того, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання в права і свободи особи, про який ідеться у поданому клопотанні.

Відповідно до пунктів 69, 73 рішення Європейського суду з прав людини від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції" (Sporrong and Lonnroth v. Sweden) будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар.

Зважаючи на вищевикладене слідчий суддя вважає, що клопотання подане з порушенням вимог кримінального процесуального кодексу, у зв`язку з чим клопотання підлягає поверненню прокурору з встановленням строку у сімдесят дві години для усунення наведених вище недоліків.

Керуючись ст.ст. 170-174, 309 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого СВ відділення поліції № 2 Коростенського районного управління поліції ГУНП в Житомирській області ОСОБА_2 про арешт майна в межах кримінального провадження № 12022060520000120 від 21.09.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 240 КК України повернути для усунення недоліків та приведення у відповідність до вимог ст. 171 КПК України.

Визначити прокурору строк в сімдесят дві години для усунення недоліків клопотання.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: ОСОБА_1