Рішення від 02.11.2022 по справі 902/205/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.11.2022 Справа № 902/205/22

Господарський суд Львівської області у складі судді Долінської О.З., за участю секретаря судового засідання Муравець О.М.,

розглянувши матеріали заяви представника відповідача-1 про ухвалення додаткового рішення за вх.№ 3278/22 від 12.10.2022 р.

у справі за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Срібні Леви, м. Львів

до відповідача-1: Приватного підприємства Бережани, с. Бережани Калинівського району Вінницької області

до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю Молочна компанія Галичина, м. Львів

про визнання правочину недійсним

Представники сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача-1: Шабельник К.П. адвокат, ордер на надання правничої (правової) допомоги серії АА № 1224576 від 09.08.2022 р.

від відповідача-2: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Вінницької області 29.03.2022 р. надійшла позовна заява (вх.№210/22 від 29.03.2022 р.) Товариства з обмеженою відповідальністю "Срібні Леви" до Приватного підприємства "Бережани" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Молочна компанія "Галичина" про визнання договору №01/05/18 купівлі-продажу від 01.05.2018, укладеного між ТОВ "Молочна компанія "Галичина" та ПП "Бережани" недійсним.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.03.2022 р., справу розподілено судді Шамшуріній М.В.

Ухвалою від 31.03.2022 р. суд постановив, позовну заяву вх.№210/22 від 29.03.2022 р. залишити без руху та встановив позивачу спосіб та строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання цієї ухвали.

06.04.2022 р. на адресу суду від позивача надійшла заява від 01.04.2022 р. вих№01/04-01 про усунення недоліків позовної заяви з додатками, на виконання вимог ухвали суду від 31.03.2022 року. Розглянувши заяву про усунення недоліків позовної заяви, суд дійшов висновку про їх усунення та відсутність перешкод для відкриття провадження у справі.

Разом з тим, дослідивши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Срібні Леви" та додані до неї документи, суд дійшов висновку про передачу позовної заяви на розгляд до Господарського суду Львівської області за підсудністю.

Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 08.04.2022 р. судом ухвалено позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Срібні Леви" (вх.№210/22 від 29.03.2022) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Молочна компанія "Галичина" та Приватного підприємства "Бережани" про визнання договору №01/05/18 купівлі-продажу від 01.05.2018, укладеного між ТОВ "Молочна компанія "Галичина" та ПП "Бережани" недійсним разом з доданими до неї документами передати на розгляд за територіальною юрисдикцією (підсудністю) до Господарського суду Львівської області із підстав, викладених в даній ухвалі.

05.05.2022 р. матеріали справи № 902/205/22 надійшли до Господарського суду Львівської області.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.05.2022р., справу № 902/205/22 розподілено судді Долінській О.З.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 10.05.2022 р., прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 05.10.2022 р. у справі № 902/205/22 ухвалено у позові відмовити повністю.

12.10.2022 р. на електронну адресу суду в систему «Електронний суд» від представника відповідача-1 надійшла заява з додатками про ухвалення додаткового рішення за вх.№ 3278/22 у справі № 902/205/22.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 17.10.2022 р. заяву представника відповідача-1 про ухвалення додаткового рішення за вх.№ 3278/22 від 12.10.2022 р. прийнято та призначено до розгляду в судовому засіданні на 02.11.2022 р.

20.10.2022 року від представника відповідача-1 Шабельник К.П. надійшла заява про участь в судовому засіданні 02.11.2022 р. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за вх. № 21738/22.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 21.10.2022 р. судом постановлено заяву представника Приватного підприємства Бережани за вх. № 21738/22 від 20.10.2022 про проведення судового засідання 02.11.2022 року у справі № 902/205/22 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволити. Проведення судового засідання 02.11.2022 року здійснити в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку EаsyCon (https:/easycon.com.ua/).

02.11.2022 р. представник позивача в судове засідання, яке проводилось в режимі відеоконференції, не з`явився, хоча належно був повідомлений про час, дату та місце судового засідання (докази містяться в матеріалах справи).

02.11.2022 р. представником позивача подано на адресу суду клопотання про зменшення витрат на правову допомогу за вх. № 22790/22, відповідно до якого представник позивача просить суд відмовити у стягненні з ТзОВ Срібні Леви витрат на професійну-правничу допомогу в сумі 25 000,00 грн., а у разі, якщо суд прийде до висновку про неможливість повної відмови у стягненні з ТзОВ Срібні Леви витрат на правову допомогу, то зменшити розмір витрат на правову допомогу до 2 000,00 грн. з підстав, які викладено у поданому клопотанні.

02.11.2022 р. представник відповідача-1 в судове засідання, яке проводилось в режимі відеоконференції, з`явилася, просила суд задоволити подану заяву про ухвалення додаткового рішення за вх.№ 3278/22 від 12.10.2022 р. із підстав, викладених у вказаній заяві та стягнути з позивача 25 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

02.11.2022 р. представник відповідача-2 в судове засідання, яке проводилось в режимі відеоконференції, не з`явився, хоча належно був повідомлений про час, дату та місце судового засідання (докази містяться в матеріалах справи).

Відповідно до ч. 2 ст. 221 ГПК України для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Відповідно до ч.3 ст.221 ГПК України, у випадку визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Розглянувши в судовому засіданні заяву представника відповідача-1 про ухвалення додаткового рішення за вх.№ 3278/22 від 12.10.2022 р., клопотання представника позивача про зменшення витрат на правову допомогу за вх. № 22790/22 від 02.11.2022 р., дослідивши подані суду документи і матеріали, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, заслухавши пояснення представника відповідача-1, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 1 статті 16 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Відповідно до ст. 124 ГПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Як вбачається з матеріалів справи, 14.09.2022 р. представником відповідача-1 подано в систему «Електронний суд» заяву про розподіл судових витрат з додатками за вх. № 19048/22, відповідно до якої представник відповідача-1 просила суд стягнути з позивача 25 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 05.10.2022 р. у справі № 902/205/22 ухвалено у позові відмовити повністю.

В судовому засіданні 05.10.2022 р. представник відповідача-1 зазначила до закінчення судових дебатів, що заяву про розподіл судових витрат буде подано у відповідності до ч. 8 ст. 129 ГПК України.

12.10.2022 р. на електронну адресу суду від представника відповідача-1 надійшла заява з додатками про ухвалення додаткового рішення за вх.№ 3278/22 у справі № 902/205/22.

Відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Подання такої заяви зобов`язує суд, на підставі пункту 5 частини 6 статті 238 Господарського процесуального кодексу України, в рішенні призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати.

Отже, докази на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу, подані відповідачем-1 в межах строків, визначених ч.8 ст.129 ГПК України.

Відповідно до поданої заяви, відповідач-1 просить суд стягнути з позивача 25 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, які відповідач-1 поніс у зв`язку із розглядом даної справи.

Представником відповідача-1 на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 25 000,00 грн. долучено до матеріалів справи наступні документи, а саме: копію договору про надання правової допомоги № AD-0104 від 18.07.2020 р., який укладений між Адвокатським об`єднанням Легаллітіс та ПП Бережани; додаткову угоду № 2 від 18.07.2022 р. до договору про надання правової допомоги № AD-0104 від 18.07.2020 р.; акт приймання-передачі наданих послуг (виконаних робіт) від 05.10.2022 р. за Договором про надання правової допомоги № AD-0104 від 18.07.2020 р. на суму 25 000,00 грн.; рахунок на оплату № 05/10-1 від 05.10.2022 р.; платіжне доручення № 453 від 12.10.2022 р. на суму 25 000,00 грн. про сплату ПП Бережани Адвокатському об`єднанню Легаллітіс 25 000,00 грн. за надання правової допомоги ; ордер на надання правничої (правової) допомоги серії АА № 1224576 від 09.08.2022 р., який виданий адвокату Шабельник К.П. Адвокатським об`єднанням Легаллітіс. Акт приймання-передачі наданих послуг (виконаних робіт) від 05.10.2022 р. підписаний повноважними представниками сторін та підписи засвідчені печатками юридичних осіб.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Як вбачається з матеріалів справи, інтереси відповідача-1 в судових засіданнях у справі № 902/205/22 представляла адвокат Шабельник К.П., яка діяла на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії АА № 1224576 від 09.08.2022 р.

Згідно з ст. 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Враховуючи статтю 28 Правил адвокатської етики (затверджені звітно-виборним з`їздом адвокатів України 09.06.2017), необхідно дотримуватись принципу "розумного обґрунтування" розміру оплати юридичної допомоги. Цей принцип набуває конкретних рис через перелік певних факторів, що мають братись до уваги при визначенні розміру оплати: обсяг часу і роботи, що вимагається для адвоката, його кваліфікацію та адвокатський досвід, науково-теоретична підготовка.

18.07.2022 року між Адвокатським об`єднанням Легаллітіс (за договором Адвокатське об`єднання) та Приватним підприємством Бережани (клієнт ) укладено Договір про надання правової допомоги № AD-0104 (надалі Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору, Адвокатське об`єднання зобов`язується здійснити надання правової допомоги клієнту на умовах і в порядку, що визначені цим Договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання Договору.

Згідно п. 3.1 Договору за надання Адвокатським об`єднанням послуг з правової допомоги клієнту, останній зобов`язується сплатити Адвокатському об`єднанню вартість послуг (гонорар) та компенсувати понесені витрати.

У п. 3.2 Договору сторони передбачили, що вартість послуг (гонорар) формується на підставі тарифів, що визначені сторонами в Додатку № 1 до даного Договору та фіксується сторонами в акті приймання-передачі наданих послуг (виконих робіт), з урахуванням тарифів та обсягу фактично наданих послуг.

У додатковій угоді № 2 від 18.07.2022 р. до договору про надання правової допомоги № AD-0104 від 18.07.2020 р. зазначено, що клієнт доручає Адвокатському об`єднанню здійснити представництво інтересів та надати інші передбачені Договором види правової допомоги в Господарському суді Львівської області у справі №902/205/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Срібні Леви» до Приватного підприємства «Бережани» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Молочна компанія «Галичина» про визнання правочину недійсним. Вартість правової допомоги, що надається Клієнту Адвокатським об`єднанням відповідно до п. 1 цієї Додаткової угоди, складає 25 000,00 грн.

Послуги за надання правової допомоги у справі № 902/205/22, були оплачені ПП «Бережани» платіжним дорученням № 453 від 12.10.2022 р. на суму 25 000,00 грн. Адвокатському об`єднанню Легаллітіс, копія якого долучена відповідачем-1 до матеріалів справи.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу, з метою розподілу судових витрат, учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У поданому на адресу суду акті приймання-передачі наданих послуг (виконаних робіт) від 05.10.2022 р. за Договором про надання правової допомоги № AD-0104 від 18.07.2020 р. на суму 25 000,00 грн. зазначено: надання Адвокатським об`єднанням захисту прав та представництво інтересів в Господарському суді Львівської області у справі №902/205/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Срібні Леви» до Приватного підприємства «Бережани» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Молочна компанія «Галичина» про визнання правочину недійсним - 09.08.2022 р. - подання до Господарського суду Львівської області та направлення іншим учасникам справи заяви про участь в судовому засіданні, яке відбудеться 15.08.2022 р. у справі №902/205/22, в режимі відеоконференцїї поза межами приміщення суду; 15.08.2022 р. - надання у справі №902/205/22 пояснень щодо позову, викладених в письмовій формі; 15.08.2022 р. - участь в підготовчому засіданні у справі №902/205/22 в Господарському суді Львівської області в режимі відеоконференцїї поза межами приміщення суду; 25.08.2022 - подання до Господарського суду Львівської області заяви про участь в судовому засіданні, яке відбудеться 14.09.2022 у справі №902/205/22, в режимі відеоконференцїї поза межами приміщення суду; 14.09.2022 р. - подання до Господарського суду Львівської області заяви про розподіл судових витрат у справі №902/205/22; 14.09.2022 р. - участь в судовому засіданні у справі №902/205/22 в Господарському суді Львівської області в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду; 05.10.2022 р. - участь в судовому засіданні у справі №902/205/22 в Господарському суді Львівської області в режимі відеоконференцїї поза межами приміщення суду.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Розглядаючи заяву представника відповідача-1 про ухвалення додаткового рішення за вх.№ 3278/22 від 12.10.2022 р. та вирішуючи питання про стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з того, що, як вбачається з матеріалів справи, представник відповідача-1 адвокат Шабельник К.П. брала участь в судових засіданнях у даній справі, подавала на адресу суду заяви та клопотання, зокрема, відповідачем-1 подано на адресу суду в систему «Електронний суд» заяву про ознайомлення з матеріалами справи за вх. № 16817/22 від 10.08.2022 р., заяви про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, пояснення щодо позову, викладені в письмовій формі за вх. № 17069/22 від 15.08.2022 р.

А отже, вказане підтверджує наявність фактичного надання адвокатських послуг представником відповідача-1 адвокатом Шабельник К.П. у даній справі.

Крім того, суд зазначає, що при винесенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема у рішеннях у справах: East/West Alliance Limited проти України зазначено, що заявник має право на компенсацію судових витрат та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обгрунтованим; Лавенто проти Латвії від 28.11.2002 р. зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

02.11.2022 р. представником позивача подано на адресу суду клопотання про зменшення витрат на правову допомогу за вх. № 22790/22, відповідно до якого представник позивача просить суд відмовити у стягненні з ТзОВ Срібні Леви витрат на професійну-правничу допомогу в сумі 25 000,00 грн., а у разі, якщо суд прийде до висновку про неможливість повної відмови у стягненні з ТзОВ Срібні Леви витрат на правову допомогу, то зменшити розмір витрат на правову допомогу до 2 000,00 грн. з підстав, які викладено у поданому клопотанні.

Верховний Суд у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду в своїй постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 дотримується позиції, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України. Водночас у частині п`ятій наведеної норми встановлено критерії, за якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від зазначеного загального правила під час вирішення питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Отже, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, визначеними частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні здійснених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду Верховного Суду від 18.03.2021 у справі №910/15621/19.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним, суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, постанова Касаційного господарського суду Верховного Суду від 01.06.2018 у справі № 904/8478/16).

Як вбачається з аналізу судових рішень Верховного Суду, сторона у справі, крім заяви про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, поданої відповідно до частин четвертої, п`ятої статті 126 ГПК України, має право подати заперечення щодо розподілу (співмірності) судових витрат (постанова Касаційного господарського суду Верховного Суду від 03.10.2018 у справі № 910/23017/17, додаткова постанова КГС ВС від 27.06.2018 у справі № 911/1803/17).

Як зазначено в постановах Касаційного господарського суду Верховного Суду від 20.11.2018 у справі № 910/23210/17, від 13.02.2019 у справі № 911/739/15, від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, для включення всієї суми гонорару до відшкодування за рахунок позивача має бути встановлено, що його позов не підлягає задоволенню, а за наявності заперечень позивача щодо співмірності заявленої суми компенсації також має бути обґрунтовано, що такі витрати відповідача були необхідними, а їх розмір є розумним і виправданим. Тобто суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені до відшкодування, з урахуванням того, чи були такі витрати здійснені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

За наявності заперечень іншої сторони суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час і неспівмірність порівняно з ринковими цінами.

Виходячи із системного аналізу наведених положень законодавства, беручи до уваги складність даної справи, предмет позову, характер спору та обсяг опрацьованого матеріалу для підготовки відповідачем 1 письмових пояснень, значення справи для сторін та заперечення позивача щодо розподілу витрат на професійну-правничу допомогу за вх. № 22790/22 від 02.11.2022 р., суд дійшов висновку, що розмір гонорару сплаченого відповідачем-1 Адвокатському об`єднанню Легаллітіс, не відповідає критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України, з огляду на наступне.

При визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Правова позиція щодо розумності та співмірності розміру витрат на правову допомогу також відображена у постановах Верховного Суду від 24.10.2019 у справі №905/1795/18 і від 01.08. 2019 у справі №915/237/18.

Тобто, суд оцінює рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд враховує позицію Верховного Суду викладену у постанові у справі №905/1795/18 від 07.11.2019 року, згідно якої суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, суд не вправі втручатись в ці правовідносини.

Разом з тим, чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

В цілому нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Розподіляючи витрати за надання професійно-правничої допомоги, суд вказує, що наявні в матеріалах справи договір про надання правової допомоги № AD-0104 від 18.07.2020 р., додаткова угода № 2 від 18.07.2022 р. до договору про надання правової допомоги № AD-0104 від 18.07.2020 р., акт приймання-передачі наданих послуг (виконаних робіт) від 05.10.2022 р. за Договором про надання правової допомоги № AD-0104 від 18.07.2020 р. на суму 25 000,00 грн., платіжне доручення № 453 від 12.10.2022 р. на суму 25 000,00 грн., які зазначалися вище - не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на послуги адвоката у такому розмірі за рахунок іншої сторони, адже розмір таких витрат має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Адвокат та Клієнт, керуючись принципом вільного волевиявлення щодо укладення договору про надання правової допомоги, вправі погодити між собою розмір та вартість такої допомоги. Клієнт має право погодитись або не погодитися із запропонованими тарифами (вартістю послуг) зважаючи на свої фінансові можливості. У разі ж погодження та підписання відповідного договору - клієнт оплачує вартість послуг адвоката за результатами їх надання та підтвердження.

Проте, інший учасник у справі, на якого просить Клієнт покласти понесені ним витрати на правову допомогу - не зобов`язаний повністю за свій рахунок відшкодовувати усю суму заявлених витрат на правову допомогу. Як вказано вище, при визначенні суми до відшкодування суд має виходити з критерію розумності їх розміру, з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Відтак, з врахуванням вищенаведеного, взявши до уваги характер спірних правовідносин у даній справі, зокрема, значення справи для сторін, категорію складності справи, обсяг доказів, предмет та ціну позову, суд частково погоджується із доводами наведеними у клопотанні позивача про зменшення витрат на правову допомогу щодо неспіврозмірності заявленого відшкодування в розмірі 25 000,00 грн. та дійшов висновку в порядку ч.5 ст. 129 ГПК України обмежити розмір витрат Приватного підприємства Бережани на професійну правничу допомогу до 12 000,00 грн.

За наведеного у сукупності, суд констатує, що витрати на професійну правничу допомогу, які просить відповідач-1 відшкодувати за рахунок позивача не є співмірними, та не відповідають категорії та складності справи.

Положення частин 2 та 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України встановлюють, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Згідно з положеннями частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує, серед іншого, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 року №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7, 11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 року №3477-IV (3477-15) Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини, суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі Баришевський проти України від 26.02.2015р., пунктах 34-36 рішення у справі Гімайдуліна і інших проти України від 10.12.2009р., пункті 80 рішення у справі Двойних проти України від 12.10.2006р., пункті 88 рішення у справі Меріт проти України від 30.03.2004р., пункті 268 рішення у справі East/WestAllianceLimited проти України від 02.06.2014р., заява N 19336/04, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Оцінивши та дослідивши наявні матеріали справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви представника відповідача-1про ухвалення додаткового рішення за вх.№ 3278/22 від 12.10.2022 року та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Срібні Леви на користь Приватного підприємства Бережани 12 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу. У задоволенні решти вимог даної заяви представника відповідача-1: Приватного підприємства Бережани суд відмовляє.

Суд зазначає, що додаткове рішення приймається з урахуванням доказів, які існували та були долучені до матеріалів справи станом на час ухвалення такого рішення.

02.11.2022 р. судом оголошено вступну та резолютивну частини додаткового рішення.

Керуючись ст. ст. 74, 76-80, 123, 126, 129, ч. ч. 2, 3 ст. 221, ст.ст. 244, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Заяву представника відповідача-1: Приватного підприємства Бережани про ухвалення додаткового рішення за вх.№ 3278/22 від 12.10.2022 р задоволити частково в сумі 12 000,00 грн.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Срібні Леви (79052, м. Львів, вул. Рудненська, 8; код ЄДРПОУ № 40500246) на користь Приватного підприємства Бережани (22426, Вінницька область, Калинівський район, с. Бережани, вул. Миру, 25а; код ЄДРПОУ №41107450) 12 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

3. У задоволенні решти вимог даної заяви представника відповідача-1: Приватного підприємства Бережани відмовити.

4. Наказ видати згідно ст. 327 ГПК України, після набрання додатковим рішенням суду законної сили.

Додаткове рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://court.gov.ua/fair/sud5015, а також у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою - http://reyestr.court.gov.ua.

Повний текст додаткового рішення складено 07.11.2022 р.

Суддя Долінська О.З.