Постанова

від 02.02.2023 по справі 902/205/22

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" лютого 2023 р. Справа №902/205/22

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючої суддіОрищин Г.В.,

суддівГалушко Н.А.,

Желіка М.Б.

секретар судового засідання Костерева О.А.

розглянув апеляційну скаргу ТзОВ «Срібні Леви» від 15.11.2022

на рішення Господарського суду Львівської області від 05.10.2022 (повний текст рішення складено 18.10.22, суддя Долінська О.З) та

на додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 02.11.2022 (повний текст рішення складено 07.11.22, суддя Долінська О.З)

у справі № 902/205/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Срібні Леви», м. Львів

до відповідача 1 Приватного підприємства «Бережани», с. Бережани Калинівського району Вінницької області

до відповідача 2 Товариства з обмеженою відповідальністю «Молочна компанія «Галичина», м. Львів

про визнання правочину недійсними,

за участю представників:

від позивача не з`явились

від відповідача 1 Шабельник К.П. (в режимі відеоконференції)

від відповідача 2 не з`явились

Товариство з обмеженою відповідальністю «Срібні Леви» звернулося до Господарського суду Вінницької області 29.03.2022 р. з позовною заявою до Приватного підприємства «Бережани» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Молочна компанія «Галичина» про визнання недійсним договору №01/05/18 купівлі-продажу від 01.05.2018, укладеного між ТОВ «Молочна компанія «Галичина» та ПП «Бережани» недійсним.

В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на ту обставину, що ТОВ «Срібні Леви» є учасником ТОВ «Молочна компанія «Галичина», з часткою в статутному капіталі Товариства - 50%, що підтверджується Статутом ТОВ «Молочна компанія «Галичина» і витягом з ЄДР. 01.05.2018 Товариством з обмеженою відповідальністю «Молочна компанія «Галичина» було укладено договір № 01/05/18 купівлі-продажу з Приватним підприємством «Бережани». ТОВ «Срібні Леви» стверджує, що директором ТОВ «Молочна компанія «Галичина» було укладено вказаний договір з перевищенням його повноважень, що призвело до збитковості товариства. Відтак, на переконання позивача, в силу норм ст. 16, 203, 215 ЦК України, наявні підстави для визнання згаданого правочину недійсним.

Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 31.03.2022 позовну заяву ТОВ «Срібні Леви» залишено без руху.

6 квітня 2022 позивачем було подано до суду заяву про усунення недоліків апеляційної скарги. Розглянувши заяву про усунення недоліків позовної заяви, суд визнав подані матеріали достатніми для відкриття провадження у справі, водночас, при дослідженні позовної заяви разом із долученими додатками, Господарський суд Вінницької області встановив наявність підстав для передачі вказаної справи за територіальною юрисдикцією до Господарського суду Львівської області, про що 08.04.2022 Господарським судом Вінницької області була постановлена відповідна ухвала.

05.05.2022 р. матеріали справи № 902/205/22 надійшли до Господарського суду Львівської області.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 05.10.2022 у справі № 902/205/22 відмовлено в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Срібні Леви» про визнання недійсним договору №01/05/18 купівлі-продажу від 01.05.2018, укладеного між ТОВ «Молочна компанія «Галичина» та ПП «Бережани» недійсним.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд виходив з того, що:

- за договором, укладеним ТОВ «Молочна компанія «Галичина», права та обов`язки набуває таке товариство як сторона договору. При цьому, правовий стан (сукупність прав та обов`язків) безпосередньо учасників цього товариства жодним чином не змінюється;

- підписання директором оспорюваного договору без передбаченої статутом згоди загальних зборів цього товариства, може свідчити про порушення прав та інтересів самого товариства, а не корпоративних прав його учасника, так як директор діяв саме від імені товариства, а не його учасників;

- повноваження органу управління товариства (на надання зазначеної згоди), який діє від імені товариства, не можна ототожнювати з корпоративними правами його учасників, які не мають права діяти від імені товариства.

Отже, підписання директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Молочна компанія «Галичина» оспорюваного договору № 01/05/18 від 01.05.2018 р. без передбаченої статутом згоди загальних зборів цього товариства, може порушувати права та інтереси цього товариства, а не корпоративні права позивача.

Водночас, після постановлення рішення місцевим господарським судом у справі № 902/205/22, від ПП «Бережани» надійшло клопотання про ухвалення додаткового рішення у цій справі.

Додатковим рішенням Господарського суду Львівської області від 02.11.2022 заяву представника ПП «Бережани» про ухвалення додаткового рішення задоволено частково; з ТОВ «Срібні Леви» на користь відповідача-1 стягнуто 12000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу; в задоволенні решти вимог заяви відмовлено.

З огляду на подане представником позивача клопотання про зменшення витрат на правову допомогу, приймаючи до уваги правову позицію Верховного Суду, взявши до уваги характер спірних правовідносин у даній справі, зокрема, значення справи для сторін, категорію складності справи, обсяг доказів, предмет та ціну позову, суд частково погодився з доводами, наведеними у клопотанні позивача про зменшення витрат на правову допомогу, щодо неспіврозмірності заявленого відшкодування в розмірі 25000,00 грн. та дійшов висновку в порядку ч. 5 ст. 129 ГПК України, що розмір витрат Приватного підприємства «Бережани» на професійну правничу допомогу слід обмежити до 12000,00 грн.

Не погодившись із ухваленими рішеннями місцевого господарського суду, ТОВ «Срібні Леви» оскаржило такі до суду апеляційної інстанції. В своїй апеляційній скарзі позивач, як на підставу для скасування рішення та додаткового рішення Господарського суду Львівської області у справі № 902/205/22, покликається на таке:

- аналіз норм матеріального права (ст. 2, 80, 91, 92, 203, 215 203, 215 ЦК) дає підстави для висновку, що договір, укладений від імені юридичної особи її виконавчим органом (директором) з третьою особою, може бути визнаний недійсним із підстав порушення цим органом установленого обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи, якщо відповідні обмеження існували на момент укладення оспорюваного договору. Таке обмеження повноважень набуває юридичної сили для третьої особи в тому випадку, якщо саме ця третя особа, вступаючи у відносини з юридичною особою та укладаючи договір, діяла недобросовісно або нерозумно, зокрема, достеменно знала про відсутність у органу юридичної особи чи її представника необхідного обсягу повноважень або повинна була, проявивши принаймні розумну обачність, знати про це. На переконання скаржника, директор ПП «Бережани» був обізнаний про те, що директор ТОВ «Молочна компанія «Галичина» не мав права укладати спірний правочин, оскільки під час укладання спірного договору керівник ПП «Бережани» був ознайомлений зі Статутом ТОВ «Молочна компанія «Галичина»;

- для корпоративних відносин визнання інтересу як самостійного об`єкта судового захисту є виправданим, оскільки у межах зобов?язальних відносин, учасником яких є господарське товариство, учасник цього товариства не набуває безпосередніх прав чи обов?язків. Вчинення від імені товариства правочину за відсутності рішення загальних зборів його учасників (коли таке рішення є обов?язковим відповідно до вимог законодавства та положень статуту) призводить до нехтування законними інтересами учасників, які мають право голосу. Тобто вчинення правочину в такому випадку може мати наслідком порушення не лише права учасника на участь в управлінні господарським товариством як такого, а також і законного інтересу учасника як прагнення до задоволення конкретних потреб, які стали мотивом для заснування чи вступу до відповідного товариства та не завжди обмежуються отриманням частини прибутку (дивідендів);

- скаржник стверджує, що укладення директором ТОВ «Молочна компанія «Галичина» спірного договору з перевищенням повноважень призвело до заборгованості товариства, а отже до його збитковості. Відтак, апелянт вважає, що рішення суду першої інстанції слід скасувати, а його позовні вимоги задоволити та визнати недійсним договір № 01/05/18 купівлі-продажу від 01.05.2018, укладений між ТОВ «Молочна компанія «Галичина» та ПП «Бережани»;

- щодо додаткового рішення, то позивач вважає, що задоволена судом сума витрат є неспівмірною із складністю цієї справи, обсягом наданих адвокатом послуг, затраченим ним часом на надання таких послуг, не відповідає критерію реальності таких витрат, розумності їх розміру. Позивач зазначає, що на його думку, обсяг обставин, які є предметом доказування у даній справі, та доказів, якими підтверджуються ці обставини, не є надто значним, а час, який витрачений адвокатом на надання правничої допомоги у цій справі - вочевидь не відповідає складності спору. Отож, з врахуванням наведеного, оскільки представником ПП «Бережани» не надано суду доказів щодо обсягу фактично наданих Адвокатським об`єднанням послуг, їх тарифів, на переконання скаржника, суд повинен був відмовити у задоволенні заяви ПП «Бережани».

Скориставшись своїм правом, наданим ст. 263 ГПК України, ПП «Бережани» подало відзив на апеляційну скаргу, в якому просить оскаржувані позивачем рішення місцевого господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, виходячи з наступних підстав:

-за договором, укладеним товариством, права та обов`язки набуває таке товариство, як сторона договору. При цьому, правовий стан (сукупність прав та обов`язків) безпосередньо учасників цього товариства жодним чином не змінюється. Підписання директором оспорюваного договору без передбаченої статутом згоди загальних зборів цього товариства, може свідчити про порушення прав та інтересів самого товариства, а не корпоративних прав його учасника, так як директор діяв саме від імені товариства, а не його учасників;

-повноваження діяти від імені юридичної особи, є можливістю створювати, змінювати, припиняти цивільні права та обов`язки юридичної особи (стаття 239 Цивільного кодексу України). Таке повноваження не належить до корпоративних прав учасника юридичної особи. Повноваження органу управління товариства (на надання зазначеної згоди), який діє від імені товариства, не можна ототожнювати з корпоративними правами його учасників, які діяти від імені товариства права не мають;

- на переконання відповідача 1, апеляційна скарга ТОВ «Срібні Леви» в частині оскарження додаткового рішення від 02.11.2022 містить загальні та абстрактні твердження щодо неспівмірності задоволених судом витрат ПП «Бережани» на правничу допомогу адвоката, відтак, вважає апеляційну скаргу в цій частині необґрунтованою.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Молочна компанія «Галичина» своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалося та не подало суду апеляційної інстанції жодних пояснень чи заперечень на апеляційну скаргу.

Процесуальний хід розгляду справи відображений в ухвалах Західного апеляційного господарського суду від 22.11.2022, від 02.12.2022, від 13.12.2022 та від 15.12.2022.

За клопотанням представниці відповідача-1 судові засідання у справі відбувалися в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів поза межами приміщення суду.

В дане судове засідання на зв`язок із судом вийшла представниця відповідача-1; апелянт та відповідач-2 участі уповноважених представників не забезпечили, причини неявки суду не повідомили, хоча своєчасно та належним чином були повідомленні про час та місце розгляду апеляційної скарги, про що свідчать наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштових відправлень за № 7901011850777 та № 7901011850742.

З огляду на обізнаність усіх сторін про дату та час розгляду апеляційної скарги, з врахуванням розумності строків розгляду справи, судова колегія дійшла до висновку про можливість завершення розгляду апеляційної скарги у даній справі за відсутності представників позивача та відповідача-2.

Заслухавши пояснення представниці відповідача-1, розглянувши матеріали справи, оцінивши подані сторонами докази на відповідність їх фактичним обставинам і матеріалам справи, судова колегія вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваних рішень відсутні, з огляду на наступне:

Як вбачається з долученого до матеріалів справи статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Молочна компанія «Галичина», Товариство з обмеженою відповідальністю «Срібні Леви» є одним із двох учасників вказаного товариства, частка якого становить 50% статутного капіталу товариства, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, який долучено позивачем до матеріалів справи (а.с. 120).

1 травня 2018 між ТОВ «Молочна компанія «Галичина» (покупець за договором) в особі директора Сисуна Ореста Мар`яновича та ПП «Бережани» (продавець за договором) було укладено договір купівлі-продажу №01/05/18, відповідно до пункту 1.1. якого продавець продає, а покупець купує молоко (товар) за базисним вмістом, додатковими характеристиками та в кількості відповідно до додатків, що є невід`ємною частиною цього договору та оплачує його вартість відповідно до умов даного договору. Товар повинен відповідати за якістю діючим стандартам, технічним умовам, ветеринарним і санітарним вимогам.

Відповідно до п. 2.1. договору продавець зобов`язується своєчасно передавати товар покупцю належної якості, а покупець зобов`язується прийняти товар та здійснити оплату за нього, згідно затвердженого сторонами протоколу погодження ціни на товар (додаток №1 до договору), який є невід`ємною частиною даного договору.

Позивач зазначає, що ТОВ «Молочна компанія «Галичина», на виконання умов договору купівлі-продажу №01/05/18 від 01.05.2018 р., поставив ПП «Бережани» товар на загальну суму 10861527,40 грн, що підтверджується долученими до позовної заяви видатковими накладними:

№159 від 10.05.2018р. на суму 284 919,11 грн.,

№165 від 19.05.2018р. на суму 254 841,38 грн.,

№166 від 20.05.2018р. на суму 24 625,62 грн.,

№171 від 31.05.2018р. на суму 326 352,88 грн.,

№240 від 10.06.2018р. на суму 277 504,25 грн.,

№242 від 20.06.2018р. на суму 283 083,20 грн.,

№248 від 30.06.2018р. на суму 287 806,73 грн.,

№280 від 10.07.2018р. на суму 294 437,63 грн.,

№314 від 20.07.2018р. на суму 294 805,54 грн.,

№319 від 31.07.2018р. на суму 333 427,32 грн.,

№369 від 10.08.2018р. на суму 288 439,80 грн.,

№403 від 20.08.2018р. на суму 289 971,00 грн.,

№404 від 31.08.2018р. на суму 313 295,70 грн.,

№441 від 10.092018р. на суму 255 812,06 грн.,

№461 від 30.09.2018р. на суму 315 007,08 грн.,

№460 від 20.09.2018р. на суму 293 472,00 грн.,

№497 від 10.10.2018р. на суму 282 972,10 грн.,

№531 від 20.10.2018р. на суму 284 633,44 грн.,

№533 від 31.10.2018р. на суму 307 610,30 грн.,

№574 від 10.11.2018р. на суму 275 549,74 грн.,

№582 від 20.11.2018р. на суму 297 510,95 грн.,

№585 від 30.112018р. на суму 313 204,67 грн.,

№589 від 10.12.2018р. на суму 324 287,88 грн.,

№595 від 20.12.2018р. на суму 322 802,59 грн.,

№599 від 31.12.2018р. на суму 343 556,21 грн.,

№4 від 10.01.2019р. на суму 299 997,86 грн.,

№9 від 20.01.2019р. на суму 271367,98 грн.,

№13 від 31.01.2019р. на суму 265 863,61 грн.,

№20 від 10.02.2019р. на суму 319 512,15 грн.,

№27 від 20.02.2019р. на суму 295 315,35 грн.,

№28 від 28.02.2019р. на суму 224 571,60 грн.,

№35 від 10.03.2019р. на суму 303 117,22 грн.,

№41 від 20.03.2019р. на суму 321 679,03 грн.,

№46 від 31.03.2019р. на суму 363 679,39 грн.,

№50 від 10.04.2019р. на суму 334 201,73 грн.,

№55 від 20.04.2019р. на суму 339 953,10 грн.,

№56 від 30.04.2019р. на суму 352 339,20 грн.

За твердженням позивача, в даному випадку має місце порушення корпоративних прав Товариства з обмеженою відповідальністю «Срібні Леви» на управління Товариством з обмеженою відповідальністю «Молочна компанія «Галичина», як учасника цього товариства, оскільки сума спірного договору (10861527,40 грн) перевищує суму, визначену п. 13.10 Статуту ТОВ «Молочна компанія «Галичина» (10000000,00 грн.), на яку директор товариства мав повноваження укладати правочини.

Водночас, на переконання позивача, директор ПП «Бережани» був обізнаний про те, що директор ТОВ «Молочна компанія «Галичина» не мав права укладати спірний правочин, позаяк під час укладання спірного договору керівник відповідача-1 був ознайомлений зі статутом відповідача-2, адже в договорі купівлі-продажу зазначено, що ТОВ «Молочна компанія «Галичина» укладає договір в особі директора ОСОБА_1 , який діє на підставі статуту.

Отож, позивач стверджує, що вищевказаний договір купівлі-продажу №01/05/18 від 01.05.2018 р., повинен бути визнаний судом недійсним, оскільки він був укладений посадовою особою з перевищенням повноважень.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про господарські товариства», господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками. Господарськими товариствами цим Законом визнаються підприємства, установи, організації, створені на засадах угоди юридичними особами і громадянами шляхом об`єднання їх майна та підприємницької діяльності з метою одержання прибутку. До господарських товариств належать: акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, повні товариства, командитні товариства.

Засновниками та учасниками товариства можуть бути підприємства, установи, організації, а також громадяни, крім випадків, передбачених законодавчими актами України (ст. 3 Закону України «Про господарські товариства»).

Відповідно до ст. 167 Господарського кодексу України корпоративні права це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Володіння корпоративними правами не вважається підприємництвом. Законом можуть бути встановлені обмеження певним особам щодо володіння корпоративними правами та/або їх здійснення. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Стаття 10 Закону України «Про господарські товариства» визначає, що учасники товариства мають право:

а) брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених цим Законом;

б) брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди). Право на отримання частки прибутку (дивідендів) пропорційно частці кожного з учасників мають особи, які є учасниками товариства на початок строку виплати дивідендів;

в) вийти в установленому порядку з товариства;

г) одержувати інформацію про діяльність товариства. На вимогу учасника товариство зобов`язане надавати йому для ознайомлення річні баланси, звіти товариства про його діяльність, протоколи зборів;

д) здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, в порядку, встановленому законом.

Учасники можуть мати також інші права, передбачені законодавством і установчими документами товариства.

Відповідно до статті 116 Цивільного кодексу України, учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом:

1) брати участь в управлінні товариством у порядку, визначеному в установчому документі, крім випадків, встановлених законом;

2) брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину (дивіденди);

3) вийти у встановленому порядку з товариства;

4) здійснити відчуження частки (її частини) у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, у порядку, встановленому законом.

Договір відчуження майна, предметом якого є частка (її частина) у статутному (складеному) капіталі товариства, укладається у письмовій формі;

5) одержувати інформацію про діяльність товариства у порядку, встановленому установчим документом.

Учасники господарського товариства можуть також мати інші права, встановлені установчим документом товариства та законом.

Юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом (ст. 92 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями. Юридична особа відповідає за своїми зобов`язаннями усім належним їй майном. Учасник (засновник) юридичної особи не відповідає за зобов`язаннями юридичної особи, а юридична особа не відповідає за зобов`язаннями її учасника (засновника), крім випадків, встановлених установчими документами та законом.

Згідно з ч. 1 ст. 58 Закону України «Про господарські товариства» вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників.

Управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

Загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства. Рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом (ст. 97,98 ЦК України).

Отже, з наведених норм права вбачається, що за договором, укладеним товариством, права та обов`язки набуває таке товариство як сторона договору. При цьому, правовий стан (сукупність прав та обов`язків) безпосередньо учасників цього товариства жодним чином не змінюється.

Підписання директором оспорюваного договору без передбаченої статутом згоди загальних зборів цього товариства, може свідчити про порушення прав та інтересів самого товариства, а не корпоративних прав його учасника, так як директор діяв саме від імені товариства, а не його учасників.

Повноваження діяти від імені юридичної особи є можливістю створювати, змінювати, припиняти цивільні права та обов`язки юридичної особи (стаття 239 Цивільного кодексу України). Таке повноваження не належить до корпоративних прав учасника юридичної особи.

Повноваження органу управління товариства (на надання зазначеної згоди), який діє від імені товариства, не можна ототожнювати з корпоративними правами його учасників, які діяти від імені товариства права не мають.

З огляду на наведене, підписання директором відповідача-2 - Товариства з обмеженою відповідальністю «Молочна компанія «Галичина» оспорюваного договору № 01/05/18 від 01.05.2018 р. без передбаченої статутом згоди загальних зборів цього товариства, може порушувати права та інтереси цього товариства, а не корпоративні права позивача.

Відповідна правова позиція наведена у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.10.2019р. у справі №916/2084/17.

Водночас, Велика Палата Верховного Суду у зазначеній постанові також бере до уваги усталену практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої акціонер (учасник) юридичної особи, навіть мажоритарний, не може розглядатись як належний заявник, якщо йдеться про порушення прав юридичної особи (див., зокрема, рішення у справі Кредитний та індустріальний банк проти Чеської Республіки (Credit and Industrial Bank v. the Czech Republic), заява №29010/95 від 20 травня 1998 року; рішення у справі Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України (Case of Terem LTD, Chechetkin and Olius v. Ukraine), заява №70297/01, пункти 28 - 30, від 18 жовтня 2005 року; рішення у справі Фельдман та банк Слов`янський проти України, заява №42758/05, пункт 30, від 21 грудня 2017 року).

При цьому навіть у разі, якщо юридичну особу було ліквідовано, Європейський суд з прав людини розглядає справи за заявою саме такої юридичної особи, допускаючи її представництво в особі акціонера (учасника), якщо юридична особа не може брати участь у справі в особі своїх органів (рішення у справі Фельдман та банк Слов`янський проти України, заява №42758/05, пункт 1 резолютивної частини від 21 грудня 2017 року).

Згідно із пунктом 51 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008р. №13 Про практику розгляду судами корпоративних спорів, законом не передбачено право акціонера (учасника) господарського товариства звертатися до суду за захистом прав чи охоронюваних законом інтересів товариства поза відносинами представництва. На цій підставі господарським судам належить відмовляти акціонерам (учасникам) господарського товариства в задоволенні позову про укладення, зміну, розірвання чи визнання недійсними договорів та інших правочинів, вчинених господарським товариством. Спори цієї категорії є підвідомчими (підсудними) господарським судам незалежно від їх суб`єктного складу, якщо акціонер (учасник) господарського товариства обґрунтовує відповідні позовні вимоги порушенням його корпоративних прав.

У пунктах 2.1. та 2.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від .25.02.2016 №4 Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних відносин вказано, що господарським судам під час вирішення спорів, що виникають з корпоративних відносин, слід з`ясовувати наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного права або законного інтересу у правовідносинах, на захист яких подано позов, а також питання про наявність чи відсутність факту їх порушення, невизнання або оспорювання. Законом не передбачено права учасника (засновника, акціонера, члена) юридичної особи звертатися до суду за захистом прав чи охоронюваних законом інтересів цієї особи поза відносинами представництва. Водночас згідно з положеннями статті 16 Цивільного кодексу України, пункту 4 частини першої статті 12 та статті 167 Господарського кодексу України незалежно від суб`єктного складу, якщо учасник (засновник, акціонер, член) юридичної особи обґрунтовує позовні вимоги порушенням його корпоративних прав, то він має право подати відповідний позов. Такий спір підвідомчий господарським судам і підлягає вирішенню у загальному порядку.

Підсумовуючи наведене, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про відсутність порушення спірним договором корпоративних прав та інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю «Срібні Леви», яке є учасником ТОВ «Молочна компанія «Галичина», з часткою в статутному капіталі товариства. Отже, відсутність порушення спірним договором корпоративних прав та інтересів позивача, не потребує необхідності надавати оцінку дійсності спірного договору купівлі-продажу № 01/05/18 від 01.05.2018 р.

Переглядаючи додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 02.11.2022, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для скасування такого, з огляду на наступне:

Як вбачається з матеріалів справи, 12.10.2022 р. на електронну адресу місцевого господарського суду від представника відповідача-1 надійшла заява з додатками про ухвалення додаткового рішення у справі № 902/205/22, в якій відповідач-1 просить стягнути з позивача 25000,00 грн. понесених ним судових втрат, на підтвердження чого долучив до матеріалів справи копію договору про надання правової допомоги № AD-0104 від 18.07.2020 р., який укладений між Адвокатським об`єднанням «Легаллітіс» та ПП «Бережани»; додаткову угоду № 2 від 18.07.2022 р. до договору про надання правової допомоги № AD-0104 від 18.07.2020 р.; акт приймання-передачі наданих послуг (виконаних робіт) від 05.10.2022 р. за договором про надання правової допомоги № AD-0104 від 18.07.2020 р. на суму 25000,00 грн.; рахунок на оплату № 05/10-1 від 05.10.2022 р.; платіжне доручення № 453 від 12.10.2022 р. на суму 25000,00 грн. про сплату ПП «Бережани» Адвокатському об`єднанню «Легаллітіс» 25000,00 грн. за надання правової допомоги; ордер на надання правничої (правової) допомоги серії АА № 1224576 від 09.08.2022 р., який виданий адвокату Шабельник К.П. Адвокатським об`єднанням «Легаллітіс». Акт приймання-передачі наданих послуг (виконаних робіт) від 05.10.2022 р. підписаний повноважними представниками сторін та підписи засвідчені печатками юридичних осіб.

Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч.5 ст. 129 ГПК України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, в тому рахунку належать витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч.2); для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3); розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.4).

Частини 5-6 статті 126 ГПК України встановлюють, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У поданому на адресу суду акті приймання-передачі наданих послуг (виконаних робіт) від 05.10.2022 р. за договором про надання правової допомоги № AD-0104 від 18.07.2020 р. на суму 25000,00 грн. зазначено:

- надання Адвокатським об`єднанням захисту прав та представництво інтересів в Господарському суді Львівської області у справі №902/205/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Срібні Леви» до Приватного підприємства «Бережани» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Молочна компанія «Галичина» про визнання правочину недійсним;

- подання 09.08.2022 до Господарського суду Львівської області та направлення іншим учасникам справи заяви про участь в судовому засіданні, яке відбудеться 15.08.2022 р. у справі №902/205/22, в режимі відеоконференцїї поза межами приміщення суду;

- надання 15.08.2022 у справі №902/205/22 пояснень щодо позову, викладених в письмовій формі;

- участь 15.08.2022 в підготовчому засіданні у справі №902/205/22 в Господарському суді Львівської області в режимі відеоконференцїї поза межами приміщення суду;

- подання 25.08.2022 до Господарського суду Львівської області заяви про участь в судовому засіданні, яке відбудеться 14.09.2022 у справі №902/205/22, в режимі відеоконференцїї поза межами приміщення суду;

- подання 14.09.2022 до Господарського суду Львівської області заяви про розподіл судових витрат у справі №902/205/22;

- участь 14.09.2022 в судовому засіданні у справі №902/205/22 в Господарському суді Львівської області в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду;

- участь 05.10.2022 в судовому засіданні у справі №902/205/22 в Господарському суді Львівської області в режимі відеоконференцїї поза межами приміщення суду.

Положеннями ст. 128 ГПК України іншій стороні надано право заперечувати проти заявленого розміру витрат на професійну правничу допомогу та на сторону, яка заявляє про неспівмірність вказаних витрат, покладається обов`язок доведення неспівмірності витрат на оплату послуг адвоката.

Як вбачається з матеріалів справи 02.11.2022 представником позивача подано на адресу суду клопотання про зменшення витрат на правову допомогу, відповідно до якого представник позивача просить суд відмовити у стягненні з ТОВ «Срібні Леви» витрат на професійну-правничу допомогу в сумі 25000,00 грн., а у разі, якщо суд прийде до висновку про неможливість повної відмови у стягненні з ТОВ «Срібні Леви» витрат на правову допомогу, то зменшити розмір витрат на правову допомогу до 2000,00 грн. з підстав, які викладено у поданому клопотанні.

Як зазначено в постановах Касаційного господарського суду Верховного Суду від 20.11.2018 у справі № 910/23210/17, від 13.02.2019 у справі № 911/739/15, від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, для включення всієї суми гонорару до відшкодування за рахунок позивача має бути встановлено, що його позов не підлягає задоволенню, а за наявності заперечень позивача щодо співмірності заявленої суми компенсації також має бути обґрунтовано, що такі витрати відповідача були необхідними, а їх розмір є розумним і виправданим. Тобто суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені до відшкодування, з урахуванням того, чи були такі витрати здійснені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

За наявності заперечень іншої сторони суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час і неспівмірність порівняно з ринковими цінами.

Отже, виходячи із системного аналізу наведених положень законодавства, беручи до уваги складність даної справи, предмет позову, характер спору та обсяг опрацьованого матеріалу для підготовки відповідачем-1 письмових пояснень, значення справи для сторін та заперечення позивача щодо розподілу витрат на професійну-правничу допомогу, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що розмір гонорару сплаченого відповідачем-1 в сумі 25000,00 грн. Адвокатському об`єднанню «Легаллітіс», не відповідає критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката, відтак суд першої інстанції обґрунтовано дійшов до висновку про задоволення заяви про відшкодування судових витрат в частині 12000,00 грн.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на викладене, судова колегія дійшла висновку про обґрунтованість оскаржуваних рішень суду першої інстанції, як таких, що ухвалені відповідно до обставин та матеріалів справи з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Судові витрати у відповідності до вимог ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника.

Керуючись ст. 129, 269, 273, 275, 276, 282, 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Срібні Леви» від 15.11.2022 відмовити.

Рішення Господарського суду Львівської області від 05.10.2022 та додаткове рішення від 02.11.2022 у справі №902/205/22 залишити без змін.

Судові витрати покласти на скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення.

Справу повернути в Господарський суд Львівської області.

Повний текст постанови складено 14.02.2023.

Головуючий суддяГ.В. Орищин

суддяН.А. Галушко

суддяМ.Б. Желік