Ухвала

від 02.11.2022 по справі 916/3499/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про затвердження звіту арбітражного керуючого про нарахування

та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат

та стягнення

"02" листопада 2022 р.м. Одеса Справа № 916/3499/21Господарський суд Одеської області у складі судді Грабован Л.І.,

за участі секретаря судового засідання Большакова В.А.

дослідивши матеріали справи

за заявою кредитора: Головного управління ДПС в Одеській області

до боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю "Бєлтранс" (65026, м. Одеса, вул. Грецька, буд. 17, офіс 51; код ЄДРПОУ 37260797)

про визнання банкрутом

у відкритому судовому засіданні за участю

представників сторін та учасників:

від кредитора: Соколовська А.О.;

від боржника: не з`явився;

розпорядник майна боржника: не з`явився.

Встановив

Ухвалою підготовчого засідання суду від 13.12.2021р. відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ "Бєлтранс"; визнано вимоги Головного управління ДПС в Одеській області до ТОВ "Бєлтранс" в сумі 25 376 275, 65 грн., решту вимог, які складаються із штрафних санкцій в сумі 12 833 104, 50 грн. та пені в сумі 30 274 180, 50 грн. ухвалено врахувати в шосту чергу в реєстрі вимог кредиторів; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном боржника ТОВ "Бєлтранс" строком на 170 календарних днів до 01.06.2022р.; призначено розпорядником майна боржника ТОВ "Бєлтранс" арбітражного керуючого Тимофєєву Т.П.

Ухвалою попереднього засідання від 30.05.2022р. визначено розмір та перелік усіх визнаних вимог для внесення розпорядником майна боржника до реєстру вимог кредиторів, до складу якого включені вимоги лише одного кредитора - Головного управління ДПС в Одеській області.

Розпорядник майна боржника арбітражний керуючий Тимофєєва Т.П. звернулася із клопотанням від 09.09.2022р. (вх. №3-348/22 від 13.09.2022р.) з врахуванням заяви від 03.10.2022р. (вх. №22231/22 від 11.10.2022р.) про затвердження звіту про нарахування грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат в сумі 109 450, 61 грн.; зменшення при розгляді заяви від 09.09.2022р. про стягнення винагороди в сумі 109 450, 61 грн. з ініціюючого кредитора на її користь заявлені вимоги на суму авансованих на депозитному рахунку Господарського суду Одеської області коштів.

Головним управлінням ДПС в Одеській області надано відзив від 28.10.2022р. (вх. №24300/22 від 31.10.2022р.) на клопотання арбітражного керуючого Тимофєєвої Т.П., в якому просить затвердити звіт розпорядника майна про нарахування грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат в межах коштів авансованих заявником, в решті - відмовити. Посилаючись на п. 6 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства, кредитор зазначає, що арбітражний керуючий за період з 13.12.2021р. по 01.06.2022р. жодного разу не звітувала про нарахування та виплату грошової винагороди, не направляла до Головного управління ДПС в Одеській області проміжні звіти щодо виконаної роботи та не були ініціювала жодні збори кредиторів.

Розглянувши матеріали справи, клопотання з врахуванням заяви розпорядника майна арбітражного керуючого Тимофєєвої Т.П., відзив кредитора, вислухавши учасника справи, суд встановив:

Ухвалою підготовчого засідання суду від 13.12.2021р. відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ "Бєлтранс"; введено процедуру розпорядження майном боржника ТОВ "Бєлтранс" строком на 170 календарних днів до 01.06.2022р.; призначено розпорядником майна боржника ТОВ "Бєлтранс" арбітражного керуючого Тимофєєву Т.П.; встановлено грошову винагороду розпоряднику майна арбітражному керуючому Тимофєєвій Т.П. у розмірі трьох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання повноважень розпорядника майна ТОВ "Бєлтранс" за рахунок коштів, авансованих Головним управлінням ДПС в Одеській області на депозитний рахунок Господарського суду Одеської області.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 17.10.2022р. задоволено заяву розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Тимофєєвої Т.П.; ухвалено здійснити сплату основної винагороди арбітражному керуючому Тимофєєвій Т.П. в сумі 54 000 грн. за виконання нею повноважень розпорядника майна боржника у справі №916/3499/21 про визнання банкрутом ТОВ "Бєлтранс" із депозитного рахунку Господарського суду Одеської області за рахунок коштів, авансованих Головним управлінням ДПС в Одеській області згідно платіжного доручення №3176 від 20.09.2021р.

Згідно звіту про нарахування грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат арбітражного керуючого Тимофєєвої Т.П. загальний розмір нарахованої грошової винагороди за період з 13.12.2021р. по травень 2022р. становить 109 450, 61 грн., а саме: грудень 2021р. - 11 951, 61 грн.; січень 2022р. - 19 500 грн.; лютий 2022р. - 19 500 грн.; березень 2022р. - 19 500 грн.; квітень 2022р. - 19 500 грн.; травень 2022р. - 19 500 грн.

Відповідно до рішення комітету кредиторів ТОВ «Бєлтранс», оформленого протоколом №2 від 09.09.2022р., стосовно схвалення звіту розпорядника майна відповідно до п. 6 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства про нарахування грошової винагороди арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування його витрат в сумі 109 450, 61 грн. «утримались» - 25 376 голосів; рішення не прийнято. При цьому, без вказівки обставин, доказів, які їх підтверджують та без вказівки правових підстав не прийняття рішення.

Норми права, що підлягають застосуванню

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

З 21.10.2019р. набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства.

Відповідно до ч. 2 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства з дня введення в дію цього Кодексу визнано такими, що втратив чинність Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 12 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий користується усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Кодексом.

Ч. 2. ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства до заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство додаються докази авансування винагороди арбітражному керуючому трьох розмірів мінімальної заробітної плати за три місяці виконання повноважень;

Відповідно до ч. 1 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду. Грошова винагорода арбітражного керуючого складається з основної та додаткової грошових винагород.

Абз. 1 ч. 2 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна або ліквідатора визначається в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останніх 12 місяців його роботи до відкриття провадження у справі, але не менше трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.

Згідно абз. 5, 6 ч. 2 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства право вимоги основної грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень. Сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відновлення відкриття провадження у справі.

Відповідно до абз. 7 ч. 2 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства у разі якщо процедура триває після закінчення авансованих заявником коштів, основна винагорода арбітражного керуючого сплачується за рахунок коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності, або коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі.

Згідно ч. 5 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства кредитори можуть створювати фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого. Порядок формування фонду та порядок використання його коштів визначаються рішенням комітету кредиторів та затверджуються ухвалою господарського суду.

Відповідно до ч. 6 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий не менше одного разу на два місяці звітує про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування його витрат на засіданнях зборів кредиторів (у процедурі банкрутства фізичної особи) чи комітету кредиторів (у процедурі банкрутства юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - перед забезпеченим кредитором. Звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат має бути схвалений зборами кредиторів (у процедурі банкрутства фізичної особи) чи комітетом кредиторів (у процедурі банкрутства юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - забезпеченим кредитором. Звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедур розпорядження майном, санації, ліквідації, реструктуризації заборгованості, погашення боргів подається арбітражним керуючим до господарського суду за п`ять днів до закінчення відповідної процедури, розглядається судом та затверджується ухвалою, що може бути оскаржена у встановленому порядку.

Матеріали справи свідчать, що комітетом кредиторів звіт про нарахування грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат схвалено не було; кредитор згідно відзиву такий звіт просить затвердити в межах авансованих ним коштів, в решті - відмовити.

За положеннями законодавства про банкрутство комітет кредиторів є представницьким органом всіх кредиторів, однак оцінку діяльності учасників справи, доказам по судовій процедурі банкрутства у будь-якому випадку надає суд, на якого законодавець покладає повноваження щодо затвердження звіту арбітражного керуючого про нарахування грошової винагороди і здійснення та відшкодування витрат.

Суд зазначає, що рішення зборів кредиторів не є нормативними актами (п.57 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009р. №15 "Про судову практику в справах про банкрутство"), вони є доказами факту волевиявлення, які оцінюються судом нарівні з іншими доказами по справі при вирішенні певних питань у процедурах банкрутства.

При цьому, відповідні схвалення та погодження комітетом кредиторів звітів про нарахування грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за своїм змістом є додатковими гарантіями дотримання прав учасників провадження у справі про банкрутство та в силу Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд не зв`язаний такими погодженнями (або ж їх відсутністю) у своїх правових позиціях та процесуальних діях під час провадження у справі про банкрутство; наявність чи відсутність відповідних погоджень підлягає дослідженню судом та обґрунтованому врахуванню або відхиленню.

Аналіз положень Кодексу України з процедур банкрутства свідчить, що неприйняття комітетом кредиторів рішення щодо схвалення або погодження звітів арбітражного керуючого не позбавляє господарський суд права розглянути їх самостійно.

Приймаючи до уваги викладене, суд не приймає до уваги рішення комітету кредиторів, оформлене протоколом від 09.09.2022р., оскільки воно не є для суду обов`язковим, а оцінюється як будь-який інший доказ на предмет відповідності законодавству, а також грошова винагорода за виконання повноважень ліквідатора визначається відповідно до ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства та відповідно до Законів України Про Державний бюджет України на відповідний рік.

Враховуючи те, що звіт розпорядника майна арбітражного керуючого Тимофєєвої Т.П. про нарахування грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат в сумі 109 450, 61 грн. у справі №916/3499/21 про визнання банкрутом ТОВ «Бєлтранс» відповідає вимогам Кодексу України з процедур банкрутства, суд його затверджує.

Щодо стягнення з кредитора на користь арбітражного керуючого Тимофєєвої Т.П. за грошову винагороду, суд зазначає наступне.

Грошова винагорода арбітражного керуючого Тимофєєвої Т.П. за виконання повноважень розпорядника майна боржника нарахована за період з 13.12.2021р. по травень 2022р., тобто в межах визначеного ч. 2 ст. 44 Кодексу України з процедур банкрутства строку проведення процедури розпорядження майном; кредитор не звертався до господарського суду зі скаргами на дії чи бездіяльність арбітражного керуючого; на засіданнях зборів кредиторів 20.08.2022р та комітету кредиторів 09.09.2022р. не було прийнято рішення про визнання роботи арбітражного керуючого незадовільною або про звернення до суду з клопотанням про відсторонення арбітражного керуючого від виконання обов`язків.

У справі про банкрутство ТОВ «Бєлтранс» розпоряднику майна боржника арбітражному керуючому Тимофєєвій Т.П. було здійснено сплату основної винагороди в сумі 54 000 грн. за виконання нею повноважень розпорядника майна боржника за рахунок коштів, авансованих Головним управлінням ДПС в Одеській області.

Таким чином, залишок несплаченої грошової винагороди арбітражного керуючого Тимофєєвої Т.П. за період виконання повноважень розпорядника майна становить 55 540, 16 грн. (109 450, 61 - 54 000).

Судом встановлено, що комітет кредиторів фонд для авансування грошової винагороди арбітражного керуючого не створив; відповідно до звіту від 090.9.2022р. стосовно процедури боржник припинив підприємницьку діяльність, доходи не отримує, фактично майна та матеріальних цінностей підприємство не має, що виключає можливість здійснення виплати грошової винагороди арбітражного керуючого за рахунок реалізації майна боржника.

Кредитори як споживачі послуг арбітражного керуючого, які очікують на результат його діяльності, мають усвідомлювати, що арбітражний керуючий в свою чергу правомірно очікує на отримання передбаченої законом грошової винагороди у зв`язку із належним здійсненням ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією у конкретній справі, оплата грошової винагороди у випадку неможливості здійснення її оплати з інших джерел має покладатися на кредиторів (кредитора) неплатоспроможного боржника.

При цьому, можливість покладення на кредиторів передбаченої законом грошової винагороди арбітражного керуючого у зв`язку із належним здійсненням ним повноважень розпорядника майна, у разі якщо провадження у справі триває після закінчення авансованих ініціюючим кредитором коштів, повинна стимулювати кредиторів боржника здійснювати належний контроль за діяльністю арбітражного керуючого, приймати активну участь у такому провадженні та ухилятися від зловживання своїми правами і нехтування обов`язками, що, зокрема, може мати наслідком недопущення безпідставного затягування розгляду справи.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 14.12.2021р. у справі №902/626/20. У вказаній справі предметом розгляду є неплатоспроможність боржника фізичної особи, проте, з огляду на регулювання питань оплати арбітражного керуючого нормами статті 30 КУзПБ, яка є загальною для процедур банкрутства юридичних осіб та для процедур неплатоспроможності фізичних осіб, на переконання колегії суддів, правові висновки, викладені у вказаній постанові є загальними та підлягають застосуванню у цій справі.

Слід зазначити, що згідно ч.ч. 1, 4, 7 ст. 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

При цьому відмову від оплати винагороди арбітражному керуючому можна розцінювати як примушування до безоплатної праці, що забороняється та прирівнюється до рабства в контексті статті 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та інших міжнародних актів (зокрема, Конвенції 1926 року про заборону рабства, Конвенції Міжнародної організації праці про примусову чи обов`язкову працю 1930 року ратифіковану Україною 10.08.1956 року, Конвенції Міжнародної організації праці №105 про скасування примусової праці 1957 року ратифіковану Україною 05.10.2000 року), резолюції Економічної і Соціальної Ради ООН (ЕКОСОС) 1996 року тощо) та суперечить статті 43 Конституції України.

У постанові від 16.03.2021 у справі №5011-15/2551-2012 Верховний Суд вказав, що у випадку, коли у справі не встановлено здійснення авансування коштів для оплати послуг арбітражного керуючого на депозитний рахунок господарського суду, не встановлено можливості здійснення боржником господарської діяльності, не встановлено наявність рішення комітету кредиторів про створення фонду для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого враховуючи те, що продаж майна банкрута можливий на стадії ліквідаційної процедури, а провадження у справі перебуває на стадії процедури розпорядження майном, арбітражні керуючі не позбавлені права на звернення до суду із заявою про затвердження звіту розпорядника майна боржника про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за рахунок кредиторів виходячи з принципу пропорційності їх грошових вимог, за наявності на те правових підстав.

Аналогічну правову позицію про можливість стягнення з кредиторів коштів на оплату послуг розпорядника майна за рахунок коштів кредиторів (виходячи із принципу пропорційності) на стадії розпорядження майном боржника викладено у постанові Верховного Суду від 16.07.2020 у справі №918/454/18 (п.47-48).

При цьому, завершення процедури розпорядження майном та відкриття ліквідаційної процедури щодо боржника не обмежує право арбітражного керуючого на звернення до суду із заявою про стягнення основної грошової винагороди за виконання повноважень розпорядника майна у справі з кредиторів, виходячи з принципу пропорційності їх грошових вимог, адже провадження у справі триває.

Приймаючи до уваги викладене, та наявність у справі єдиного визнаного кредитора, суд покладає обов`язок сплати грошової винагороди в сумі 55 450, 16 грн. на Головне управління ДПС в Одеській області та стягує відповідні кошти.

Заперечення Головного управління ДПС в Одеській області, вказані у відзиві, судом до уваги не приймаються, оскільки звіт про нарахування грошової винагороди було заслухано на засіданні комітету кредиторів 09.09.2022р., рішення не прийнято і на цьому ж засіданні було вирішено клопотати до господарського суду про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, що також свідчить про скликання зборів за ініціативою арбітражного керуючого.

При цьому, суд звертає увагу на те, що згідно ч. 3 ст. 48 Кодексу України з процедур банкрутства збори кредиторів у провадженні у справі про банкрутство скликаються арбітражним керуючим за його ініціативою, за ініціативою комітету кредиторів чи інших кредиторів, сума вимог яких становить не менше ніж третину всіх вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, або за ініціативою однієї третини кількості голосів кредиторів; збори кредиторів на вимогу комітету кредиторів або окремих кредиторів скликаються арбітражним керуючим та проводяться протягом двох тижнів з дня надходження письмової вимоги про їх скликання; у разі якщо арбітражний керуючий не скликає збори кредиторів, комітет кредиторів чи інші кредитори, які ініціюють скликання зборів кредиторів, мають право скликати збори кредиторів самостійно.

Таким чином, Головне управління ДПС в Одеській області не позбавлено права за власною ініціативою скликати збори кредиторів, однак, матеріали справи не містять повідомлення чи вимоги від Головного управління ДПС в Одеській області, адресованої арбітражному керуючому Тимофєєвій Т.П., стосовно скликання зборів кредиторів та комітету кредиторів.

Інші доводи кредитора суд відхиляє, оскільки не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи.

Керуючись ст.30 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1.Затвердити звіт розпорядника майна арбітражного керуючого Тимофєєвої Тетяни Петрівни про нарахування грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат в сумі 109 450, 61 грн. у справі №916/3499/21 про визнання банкрутом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бєлтранс".

2.Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області (65044, вул. Семінарська, 5; код ЄДРПОУ 44069166) на користь арбітражного керуючого Тимофєєвої Тетяни Петрівни (АДРЕСА_1; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) основну грошову винагороду за період виконання повноважень розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Бєлтранс" у розмірі 55 450, 16 грн.

3.Видати наказ.

Ухвала набирає законної сили 02 листопада 2022 р. та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги.

Повну ухвалу складено та підписано 07 листопада 2022 р.

Копію ухвали надіслати на електронну адресу: Головному управлінню ДПС в Одеській області (od.official@tax.gov.ua), арбітражному керуючому Тимофєєвій Т.П. ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ).

Суддя Л.І. Грабован