Ухвала

від 25.09.2023 по справі 916/3499/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про затвердження звіту про нарахування грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат та стягнення

"25" вересня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/3499/21Господарський суд Одеської області у складі судді Грабован Л.І.,

за участі секретаря судового засідання Большакова В.А.

дослідивши матеріали справи

за заявою кредитора: Головного управління ДПС в Одеській області

до боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю "Бєлтранс" (65026, м. Одеса, вул. Грецька, буд. 17, офіс 51; код ЄДРПОУ 37260797)

про визнання банкрутом

у відкритому судовому засіданні за участю

представників сторін та учасників:

від кредитора: Реут Ю.В.;

ліквідатор банкрута: арбітражний керуючий Колмикова Т.О.

Встановив

Ухвалою підготовчого засідання суду від 13.12.2021р. відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ "Бєлтранс"; визнано вимоги Головного управління ДПС в Одеській області до ТОВ "Бєлтранс" в сумі 25 376 275, 65 грн., решту вимог, які складаються із штрафних санкцій в сумі 12 833 104, 50 грн. та пені в сумі 30 274 180, 50 грн. ухвалено врахувати в шосту чергу в реєстрі вимог кредиторів; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном боржника ТОВ "Бєлтранс" строком на 170 календарних днів до 01.06.2022р.; призначено розпорядником майна боржника ТОВ "Бєлтранс" арбітражного керуючого Тимофєєву Т.П.

Ухвалою попереднього засідання від 30.05.2022р. визначено розмір та перелік усіх визнаних вимог для внесення розпорядником майна боржника до реєстру вимог кредиторів.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 24.10.2022р. визнано та враховано в реєстрі вимог кредиторів грошові вимоги Головного управління ДПС в Одеській області до ТОВ "Бєлтранс" в сумі 8 004 400, 61 грн. із задоволенням у шосту чергу.

02.11.2022р. Господарським судом Одеської області прийнято постанову про визнання ТОВ "Бєлтранс" банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури та призначення ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Колмикову Т.О.

Ліквідатором банкрута арбітражним керуючим Колмиковою Т.О. надано клопотання від 20.09.2023р. (вх. №3-585/23 від 21.09.2023р.) про затвердження звіту про нараховану основну грошову винагороду з 02.11.2022р. по 01.09.2023р. за виконання повноважень ліквідатора ТОВ «Бєлтранс» в сумі 200 086, 36 грн., яка є неоплаченою; стягнення з Головного управління ДПС в Одеській області грошових коштів у сумі 200 086, 36 грн., як оплата грошової винагороди арбітражного керуючого Колмикової Т.О. за виконання повноважень ліквідатора ТОВ "Бєлтранс".

Розглянувши матеріали справи, клопотання ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Колмикової Т.О. з доданими до нього доказами, вислухавши учасників справи, суд встановив:

Ухвалою попереднього засідання від 30.05.2022р. визначено розмір та перелік усіх визнаних вимог для внесення розпорядником майна боржника до реєстру вимог кредиторів, до складу якого включені вимоги лише одного кредитора - Головного управління ДПС в Одеській області.

02.11.2022р. Господарським судом Одеської області прийнято постанову про визнання ТОВ "Бєлтранс" банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури та призначення ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Колмикову Т.О.

Згідно звіту про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат основна грошова винагорода арбітражного керуючого Колмикової Т.О. за період з 02.11.2022р. по 01.09.2023р. становить 200 086, 36 грн., є неоплаченою, та розрахована наступним чином: 02.11.2022р. по 30.11.2022р. - 19 186, 36 грн., грудень 2022р. - 20 100 грн., січень 2023р. - 20 100 грн., лютий 2023р. - 20 100 грн., березень 2023р. - 20 100 грн., квітень 2023р. - 20 100 грн., травень 2023р. - 20 100 грн., червень 2023р. - 20 100 грн., липень 2023р. - 20 100 грн., серпень 2023р. - 20 100 грн.

Відповідно до рішення комітету кредиторів ТОВ «Бєлтранс», оформленого протоколом від 04.08.2023р., вирішено схвалити звіт ліквідатора ТОВ «Бєлтранс» арбітражного керуючого Колмикової Т.О. по нарахованій грошовій винагороді за період з 02.11.2022р. по 01.07.2023р. в сумі 159 886, 36 грн., що є неоплаченою.

Згідно рішення комітету кредиторів ТОВ «Бєлтранс», оформленого протоколом від 19.09.2023р. стосовно розгляду звіту ліквідатора про нараховану грошову винагороду за виконання повноважень ліквідатора ТОВ «Бєлтранс» за період з 01.07.2023р. по 01.09.2023р. рішення не прийнято; голосували: за - не має, проти - не має, утрималися - одноголосно.

У звіті від 17.08.2023р. (вх. №29540/23 від 29.08.2023р.) про результати проведення ліквідаційної процедури ТОВ «Бєлтранс» зазначено, що під час проведення інвентаризації майна банкрута, майно або майнові активи, які можуть бути включені до ліквідаційної маси виявлено не було.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

З 21.10.2019р. набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства.

Відповідно до ч. 2 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства з дня введення в дію цього Кодексу визнано такими, що втратив чинність Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 12 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий користується усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду. Грошова винагорода арбітражного керуючого складається з основної та додаткової грошових винагород.

Абз. 1 ч. 2 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна або ліквідатора визначається в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останніх 12 місяців його роботи до відкриття провадження у справі, але не менше трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.

Згідно абз. 5 ч. 2 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства право вимоги основної грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень.

Абз. 7 ч. 2 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що у разі якщо процедура триває після закінчення авансованих заявником коштів, основна винагорода арбітражного керуючого сплачується за рахунок коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності, або коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі, або коштів фонду, створеного кредиторами для виплати грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого (у разі його створення).

Відповідно до ч. 6 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий не менше одного разу на два місяці звітує про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування його витрат на засіданнях зборів кредиторів (у справі про неплатоспроможність фізичної особи) чи комітету кредиторів (у справі про банкрутство юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - перед забезпеченим кредитором. Звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат має бути схвалений зборами кредиторів (у справі про неплатоспроможність фізичної особи) чи комітетом кредиторів (у справі про банкрутство юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - забезпеченим кредитором. Звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедур розпорядження майном, санації, ліквідації, погашення боргів боржника подається арбітражним керуючим до господарського суду за п`ять днів до закінчення відповідної процедури, розглядається судом та затверджується ухвалою, що може бути оскаржена у встановленому порядку.

З поданого арбітражним керуючим Колмиковою Т.О. звіту про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат вбачається, що розмір грошової винагороди арбітражного керуючого Колмикової Т.О. за виконання нею повноважень ліквідатора за період з 02.11.2022р. по 01.09.2023р. обрахований арбітражним керуючим виходячи з розрахунку трьох мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень та у відповідності до Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" та Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік".

Судом встановлено, що розрахунки грошової винагороди арбітражного керуючого Колмикової Т.О. та здійснених витрат є вірними, заперечення кредиторів щодо розрахунків та доказів, якими вони підтверджуються, відсутні.

Матеріали справи свідчать, що у даній справі фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого кредиторами не створювався; майно та кошти банкрута, які могли б бути спрямовані для сплати винагороди арбітражного керуючого також відсутні, що підтверджується відповідними письмовими доказами.

Судом також встановлено, що скарги чи заперечення щодо дій (бездіяльності) арбітражного керуючого Колмикової Т.О. або інших обставин, які б свідчили про неналежне виконання нею своїх повноважень до суду від учасників справи не надходило; питання про відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень перед судом не порушувалось.

Матеріали справи свідчать, що комітетом кредиторів звіт ліквідатора ТОВ «Бєлтранс» арбітражного керуючого Колмикової Т.О. про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за період з 01.07.2022р. по 01.09.2023р. у загальній сумі 40 200 грн., схвалено не було. При цьому, без вказівки обставин, доказів, які їх підтверджують та без вказівки правових підстав не прийняття рішення.

За положеннями законодавства про банкрутство комітет кредиторів є представницьким органом всіх кредиторів, однак оцінку діяльності учасників справи, доказам по судовій процедурі банкрутства у будь-якому випадку надає суд, на якого законодавець покладає повноваження щодо затвердження як звіту за наслідками ліквідаційної процедури, так і звіту арбітражного керуючого про нарахування грошової винагороди і здійснення та відшкодування витрат.

Суд зазначає, що рішення зборів кредиторів не є нормативними актами (п.57 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009р. №15 "Про судову практику в справах про банкрутство"), вони є доказами факту волевиявлення, які оцінюються судом нарівні з іншими доказами по справі при вирішенні певних питань у процедурах банкрутства.

При цьому, відповідні схвалення та погодження комітетом кредиторів звітів про нарахування грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за своїм змістом є додатковими гарантіями дотримання прав учасників провадження у справі про банкрутство та в силу Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд не зв`язаний такими погодженнями (або ж їх відсутністю) у своїх правових позиціях та процесуальних діях під час провадження у справі про банкрутство; наявність чи відсутність відповідних погоджень підлягає дослідженню судом та обґрунтованому врахуванню або відхиленню.

Аналіз положень Кодексу України з процедур банкрутства свідчить, що неприйняття комітетом кредиторів рішення щодо схвалення або погодження звітів арбітражного керуючого не позбавляє господарський суд права розглянути їх самостійно.

Приймаючи до уваги викладене, суд не приймає до уваги рішення комітету кредиторів, оформлене протоколом від 19.09.2023р., оскільки воно не є для суду обов`язковим, а оцінюється як будь-який інший доказ на предмет відповідності законодавству, а також грошова винагорода за виконання повноважень ліквідатора визначається відповідно до ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства та відповідно до Законів України Про Державний бюджет України на відповідний рік.

Враховуючи те, що звіт ліквідатора арбітражного керуючого Колмикової Т.О. про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за виконання нею повноважень ліквідатора ТОВ «Бєлтранс», відповідає вимогам Кодексу України з процедур банкрутства, суд його затверджує.

Щодо стягнення з кредитора на користь арбітражного керуючого Колмикової Т.О. за грошову винагороду, суд зазначає наступне.

Пункт 14.1.226. ст. 14 Податкового кодексу України визначає: самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.

Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб;

Отже, відповідно до приписів Податкового кодексу України поняття незалежна професійна діяльність визначене через термін "самозайнята особа".

Ст. 178 Податкового кодексу України встановлено, що особи, які мають намір здійснювати незалежну професійну діяльність, зобов`язані стати на облік в органах державної податкової служби за місцем свого постійного проживання як самозайняті особи.

Отже, надання послуг арбітражного керуючого, як суб`єкта незалежної професійної діяльності, відбувається на платній основі.

Згідно з ч.ч. 1, 4, 7 ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Безоплатна праця забороняється Конституцією України та прирівнюється до рабства, в контексті приписів ст. 4 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та інших міжнародних актів.

Якщо процедура банкрутства триває після закінчення коштів, авансованих заявником відповідно до абзацу шостого частини другої статті 30 КУзПБ, або таке авансування не здійснювалося через інше правове регулювання на час ініціювання процедури банкрутства, фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого кредиторами не створено, а коштів, одержаних у результаті господарської діяльності боржника - юридичної особи або від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі, недостатньо для оплати послуг арбітражного керуючого та його витрат, подаючи на затвердження звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат арбітражного керуючого за підсумками ліквідаційної процедури, ліквідатор не позбавлений права звернутися до суду із заявою про стягнення з кредиторів банкрута коштів на сплату грошової винагороди арбітражного керуючого та відшкодування його витрат у справі, пропорційно розміру визнаних кредиторських вимог.

За відсутності у боржника будь-яких майнових активів покладення оплати основної грошової винагороди арбітражного керуючого та його витрат на кредиторів боржника є правильним як у разі створення ними фонду для авансування таких витрат згідно із частиною п`ятою статті 30 КУзПБ, так і за ухвалою суду пропорційно сумам визнаних вимог, адже залишається єдиним можливим засобом дотримання принципу оплатності послуг арбітражного керуючого відповідно до приписів статті 43 Конституції України та статті 30 КУзПБ.

Згідно з правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду від 01.08.2018 у справі №912/1783/16, від 30.01.2019 №910/32824/15, якщо оплата послуг арбітражного керуючого здійснюється не за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника, то така оплата повинна здійснюватись за рахунок коштів кредиторів, виходячи із принципу пропорційності їх грошовим вимогам. Законодавець не ставить порядок розподілу витрат на оплату послуг ліквідатора в залежність від майнового стану кожного кредитора у справі про банкрутство, правового статусу кредитора (особа, заснована на приватній чи державній формі власності, державний орган, громадська організація тощо), від джерел фінансування того чи іншого кредитора, а також від майнових результатів арбітражного керуючого у справі про банкрутство. Тобто, не виявлення ліквідатором боржника в процедурі ліквідації майна боржника, чи інших його активів та грошових коштів, жодним чином не впливає на оплату його послуг.

Отже, витрати на оплату послуг арбітражного керуючого, який виконував повноваження ліквідатора банкрута, підлягають оплаті за рахунок кредиторів пропорційно їх грошовим вимогам.

Встановивши факт невиконання кредиторами у добровільному порядку обов`язку щодо оплати послуг арбітражного керуючого, господарський суд приймає рішення про примусове стягнення з таких кредиторів відповідних грошових сум шляхом винесення ухвали та видачі судового наказу.

Дана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 01.08.2018 у справі № 912/1783/16 та від 04.10.2018 у справі № 916/1503/17.

Не виявлення ліквідатором боржника в процедурі ліквідації майна боржника, інших його активів чи грошових коштів, жодним чином не має впливати на оплату його послуг.

Суд зазначає, що ініціюючи провадження у справі про банкрутство кредитори, як споживачі послуг арбітражного керуючого, котрі очікують на результат його діяльності, мають усвідомлювати, що надавши на свій ризик згоду на участь у справі про банкрутство, однак не знайшовши майна, як джерела своїх доходів і покриття видатків, арбітражний керуючий правомірно очікує покриття забезпечення процедури, яке у такому випадку лягає тягарем на кредиторів (кредитора) неплатоспроможного боржника.

Крім того, у постанові від 04.10.2018р. по справі №916/1503/17 Верховний Суд зазначив, що відмова від авансування, відсутність майна у боржника або ж відсутність інших джерел для покриття витрат на виплату винагороди арбітражному керуючому можна розцінювати як примушування до безоплатної праці, що забороняється та прирівнюється до рабства в контексті ст. 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та інших міжнародних актів (зокрема, Конвенції 1926 року про заборону рабства, Конвенції Міжнародної організації праці про примусову чи обов`язкову працю 1930 року ратифіковану Україною 10.08.1956р., Конвенції Міжнародної організації праці №105 про скасування примусової праці 1957р. ратифіковану Україною 05.10.2000р.), резолюції Економічної і Соціальної Ради ООН (ЕКОСОС) 1996р. тощо) та суперечить ст. 43 Конституції України.

За відсутності у боржника будь-яких майнових активів, покладення оплати основної грошової винагороди арбітражного керуючого та його витрат у справі на кредиторів боржника є правильним і справедливим, як у разі створення ними фонду для авансування таких витрат відповідно до частини п`ятої статті 30 КУзПБ, так і за ухвалою суду пропорційно сумам визнаних вимог, адже залишається єдиним можливим засобом дотримання принципу оплатності послуг арбітражного керуючого у відповідності до приписів статті 43 Конституції України та статті 30 КУзПБ (правовий висновок наведений у постанові Верховного Суду від 23.09.2021р. у справі №5002-17/1718-2011).

Судом встановлено, що грошова винагорода арбітражному керуючому Колмиковій Т.О. не сплачена в повному обсязі.

Приймаючи до уваги викладене, та наявність у справі єдиного визнаного кредитора, суд покладає обов`язок сплати грошової винагороди в сумі 200 086, 36 грн. на Головне управління ДПС в Одеській області та стягує відповідні кошти.

При цьому, суд зазначає, що стягнення з кредитора винагороди та витрат арбітражного керуючого за певних умов є ефективним способом захисту прав арбітражного керуючого на отримання компенсації фактично понесених витрат під час здійснення відповідної процедури.

Керуючись ст.30 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1.Затвердити звіт арбітражного керуючого Колмикової Тетяни Олександрівни про нараховану основну грошову винагороду з 02.11.2022р. по 01.09.2023р. у сумі 200 086, 36 грн. за виконання нею повноважень ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Бєлтранс", яка є неоплаченою.

2.Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5, код ЄДРПОУ ВП 44069166) грошові кошти у сумі 200 086 (двісті тисяч вісімдесят шість), 36 грн., як оплата грошової винагороди арбітражного керуючого Колмикової Тетяни Олександрівни (65078, м. Одеса, вул. Космонавтів, 36, к. 904; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) за виконання повноважень ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Бєлтранс".

3.Видати наказ.

Ухвала набирає законної сили 25 вересня 2023р. та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги.

Повну ухвалу складено та підписано 02 жовтня 2023р.

Копію ухвали надіслати на електронну адресу: Головного управління ДПС в Одеській області (od.official@tax.gov.ua), арбітражного керуючого Колмикової Т.О. ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ).

Суддя Л.І. Грабован