Рішення

від 01.11.2022 по справі 147/154/22

ТРОСТЯНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 147/154/22

Провадження № 2/147/156/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2022 року смт Тростянець

Тростянецький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Мудрак А.М.,

з участю секретаря Чудак Г.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Україна-Т» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою,

в с т а н о в и в:

У лютому 2022 року представник позивача - адвокат Гінгуляк О.М. звернувся до суду в інтересах ОСОБА_1 з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Україна-Т» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою. В обгрунтування позовних вимог покликається на те, що 25.06.2008 між ТОВ «Україна-Т» та рідним дядьком позивачки ОСОБА_2 було укладено договір оренди земельної ділянки, площею 3,8340 га, кадастровий номер 0524155100:01:001:0045, яка знаходиться на території Тростянецької селищної ради Тростянецького району Вінницької області, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Дана земельна ділянка належала ОСОБА_2 на праві власності, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку від 25.06.2008. Строк дії договору оренди складає 10 років. Тобто, закінчення строку дії договору мало б відбутися 25.06.2018. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, про що видано свідоцтво про смерть від 22.07.2015 року за актовим записом №64. Після смерті ОСОБА_2 позивачкою було здійснено оформлення спадкових прав, а саме: остання успадкувала вище вказану земельну ділянку за законом, про що видано свідоцтво про право на спадщину за законом від 13.09.2021. Після отримання свідоцтво про право на спадщину на земельну ділянку, позивачці стало відомо про те, що за вказаною земельною ділянкою зареєстровано право оренди земельної ділянки за ТОВ «Україна-Т» (код ЄДРПОУ 03734375), дата державної реєстрації права оренди відбулося 12.08.2015. Тобто, державна реєстрація відбулася після смерті попереднього власника ОСОБА_2 .

24.09.2021 позивачем було відправлено на адресу відповідача повідомлення про набуття права власності на земельну ділянку. Отримав відповідач дане повідомлення 27.09.2021, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. Відповіді на дане повідомлення від відповідача на адресу позивача не надходило.

29.10.2021 позивачем було відправлено на адресу відповідача рішення - повідомлення про розірвання договору оренди земельної ділянки, одночасно із угодою про розірвання договору оренди землі та атом прийому-передачі земельної ділянки. Аналогічно відповіді на рішення-повідомлення від відповідача позивач не отримав.

Крім того, відповідач з моменту отримання повідомлення про набуття права власності на земельну ділянку до дня подачі позовної заяви не повернув позивачу належну їй на праві власності земельну ділянку та продовжує утримувати, користуватися нею без правових на те підстав. Окрім того, відповідач не здійснив розрахунок за орендну плату земельної ділянки.

Термін дії основного договору оренди землі від 26.05.2008 на даний час закінчився. Отже, на даний час ТОВ «Україна-Т» утримує та користується земельною ділянкою незаконно і повертати її не бажає, а тому позивач змушений звернутись до суду з даним позовом та просить зобов`язати ТОВ «Україна-Т» (ЄДРПОУ 03734375) усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою, шляхом повернення ОСОБА_1 земельної ділянки площею 3,8340 га, кадастровий номер 0524155100:01:001:0045, яка розташована на території Тростянецької селищної ради Вінницької області, що належить на праві власності ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 13.09.2021. Крім того просила судові витрати покласти на відповідача.

Ухвалою судді від 04 березня 2022 року прийнято позовну заяву та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження до підготовчого засідання.

Ухвалою суду від 18 квітня 2022 року витребувано від ТОВ «Україна-Т» копію договору оренди земельної ділянки від 25.06.2008 року укладеного між ТОВ «Україна-Т» та ОСОБА_2 , площею 3,8340 га, кадастровий номер 0524155100:01:001:0045; копію витягу з ЄДР речових прав на нерухоме майно про реєстрацію договору оренди землі від 25.06.2008 року, укладеного між ТОВ «Україна-Т» та ОСОБА_2 , площею 3,8340 га, кадастровий номер 0524155100:01:001:0045; інформацію щодо причин, які слугували для проведення державної реєстрації права оренди земельної ділянки площею 3,8340га, кадастровий номер 0524155100:01:001:0045, в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, державна реєстрація якого відбулась 12.08.2015.

На виконання вимог ухвали суду від 18.04.2022 надано суду копію договору оренди землі від 25.06.2008, укладеного між ОСОБА_2 та ТОВ «Україна-Т».

Ухвалою суду від 15 червня 2022 року закрито підготовче провадження у справі та призначено цивільну справу за позовом ОСОБА_1 дотовариства зобмеженою відповідальністю«Україна-Т»про усуненняперешкод укористуванні земельноюділянкою до судового розгляду.

Ухвалою суду від 07 вересня 2022 року визнано явку позивача обов`язковою.

В судовому засіданні 13 жовтня 2022 року позивач ОСОБА_1 суду пояснила, що вона у 2021 році успадкувала після смерті дядька ОСОБА_2 земельну ділянку. Самостійно переоформляла документи по спадщині. Потім звернулась до відповідача з заявою, що має намір самостійно обробляти земельну ділянку, однак відповіді не отримала. Орендну плату отримувала за той період, коли ще не переоформила спадкові права, тобто з 2017 по 2021 рік, після того не писала заяви, щоб видали орендну плату, оскільки мала намір забрати землю. Вказала, що не має наміру надалі віддавати землю ТОВ «Україна-Т» та хоче забрати землю собі.

В судове засідання 01.11.2022 позивач ОСОБА_1 не з`явилась, хоча належним чином була повідомлена про дату та час розгляду справи, клопотань про відкладення не надходило.

Представник позивача адвокат Гінгуляк О.М. в судове засідання 01.11.2022 не з`явився, подав через систему електронний суд клопотання про проведення судового засідання без його участі, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити. В попередніх судових засіданнях підтримав заявлені позовні вимоги на підставі обставин, викладених в позовній заяві, також наполягав на задоволенні позову. Крім того, в заяві від 01.11.2022 зазначив, що ним буде подано заяву про стягнення з відповідача витрат пов`язаних з наданням правничої допомоги, орієнтовний розмір якої складає 17000 грн. Сума витрат збільшилась в порівняні з орієнтовними витратами, зазначеними в позовній заяві.

Представник відповідача адвокат Дудін Л.В. в судове засідання не з`явився, через канцелярію суду 01.11.2022 подав заяву по розгляд справи без їх участі. Просив відмовити в позові повністю.

Заслухавши пояснення учасників, свідків, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Згідно з ч.1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною першою статті 15 ЦК Українивстановлено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа у разі порушення (можливого порушення), невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Згідно з ч.3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ст. 76 ЦПК України).

Статтею 80 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_2 , у віці 57 років, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 22.07.2015 (а.с.10).

ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом (№667 від 13.09.2021) після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , належить земельна ділянка розміром 3,8340 га, кадастровий номер 0524155100:01:001:0045, яка розташована на території Тростянецької селищної ради Тростянецького району Вінницької області та належала померлому на праві приватної власності на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №687023 виданого Тростянецькою РДА 25.06.2008 (а.с.5).

Також відомості про реєстрацію права власності приватним нотаріусом Вірською А.І. було внесено до Державного реєстру речових прав, що підтверджено витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №274568528 від 13.09.2021 (а.с.7).

З інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 12.01.2022 встановлено, що власником земельної ділянки кадастровий номер 0524155100:01:001:0045, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 3,834 га, є ОСОБА_1 . Також наявне інше речове право право оренди земельної ділянки, найменування юридичної особи: ТОВ «Україна-Т» (код 03734375), дата державної реєстрації права 12.08.2015, номер запису про право 10774810, орган, що здійснив реєстрацію: Реєстраційна служба Гайсинського РУЮ Вінницької області (а.с.8).

Позивач стверджує, що після оформлення своїх прав на спадкове майно нею 24 вересня 2021 року було направлено на адресу відповідача повідомлення про набуття права власності на земельну ділянку. Отримав відповідач дане повідомлення 27.09.2021, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.11).

В подальшому 29 жовтня 2021 року позивачем було направлено на адресу відповідача рішення-повідомлення про розірвання договору оренди земельної ділянки, одночасно із угодою про розірвання договору оренди землі та атом прийому-передачі земельної ділянки (а.с.12-14), яку отримано відповідачем 29.10.2021 (а.с.12 на звороті).

Оглянувши в судовому засіданні копію договору оренди землі від 25 червня 2008 року укладеного між ОСОБА_2 та ТОВ «Україна-Т» встановлено, що відповідно до п.8 договір укладено на 10 років (а.с.89, 90).

Свідок ОСОБА_3 суду пояснила, що вона працює у ТОВ «Україна-Т» головним економістом та паралельно веде справи по договорах оренди. ОСОБА_2 за життя працював слюсарем молочно-товарної ферми в ТОВ «Україна-Т» та пішов звідти на пенсію. Він здав в оренду земельну ділянку. У 2015 році договір з ним був пролонгований. Однак за період коли уклали договір та подали на реєстрацію ОСОБА_2 помер. При пролонгації давали по мішку цукру додатково, які ОСОБА_2 забрав. Він добровільно уклав додаткову угоду та не мав ніяких заперечень щодо продовження дії договору оренди. Коли ОСОБА_2 помер, то ОСОБА_4 казали щоб вона переоформила спадщину. Потім їй виплатили всю орендну плату до 2021 року. Повідомила, що додаткову угоду з ОСОБА_2 укладено десь за тиждень до його смерті. Також їй відомо, що ОСОБА_1 зверталась до ТОВ «Україна-Т» з листом про розірвання договору оренди. Дійсно ТОВ «Україна-Т» використовує земельну ділянку, яка належить ОСОБА_4 , виплачували їй орендну плату за всі роки. Вони пропонували ОСОБА_4 укласти з ними договір оренди, але письмового договору не укладали. У 2021 році вона відмовилась укладати договір.

Свідок ОСОБА_5 суду пояснила, що працює бухгалтером в ТОВ «Україна-Т». Їй відомо, що ОСОБА_2 за життя сам особисто підписував договір оренди землі у 2008 році та додаткову угоду в 2015 році. За це додатково отримав мішок цукру, за що також розписався особисто. На той час погано проводилась реєстрація договорів оренди, подавали по 20-30 договорів лише на реєстрацію, тому є різниця між датою укладення і реєстрації. Відомо, що ОСОБА_2 працював в господарстві, після його смерті орендна плата зберігалась на рахунку, а коли ОСОБА_4 переоформила спадщину, виплатили їй орендну плату за всі роки по 2021 рік. Щодо розірвання договору оренди їй особисто нічого не відомо, з ОСОБА_6 з цього питання спілкувалась ОСОБА_3 . Однак знає, що був лист про розірвання, на який письмово надана відповідь і запропоновано отримати орендну плату.

За змістом статей 15 і 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч.2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов`язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Разом із цим, суд може застосувати не встановлений законом спосіб захисту лише за наявності двох умов одночасно: по-перше, якщо дійде висновку, що жодний установлений законом спосіб захисту не є ефективним саме у спірних правовідносинах, а по-друге, якщо дійде висновку, що задоволення викладеної в позові вимоги позивача призведе до ефективного захисту його прав чи інтересів.

У частині першійстатті 627 ЦКУкраїни зазначено, що відповідно достатті 6 цього Кодексусторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За правиламист. 93 ЗК України, ст. 1 Закону України «Про оренду землі»право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Разом з тим визначення, процедура укладення, вимоги та припинення договору оренди землі урегульовано у спеціальному законі, яким є Закон України «Про оренду землі».

У статті 6 Закону України «Про оренду землі» визначено, що орендарі набувають право оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених ЗК України, ЦК України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Згідно з вимогами ст. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно із ч.1 ст. 19 Закону України «Про оренду землі» строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін.

Відповідно до ч.1 ст. 407 ЦК України право користування чужою земельною ділянкою встановлюється договором між власником земельної ділянки і особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб.

Отже, користуватися земельною ділянкою приватної власності можливо на праві оренди, підставою для якої є договір, відповідно до якого сплачується орендна плата.

Частиною третьою статті 203 ЦК України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання його недійсним у силу припису ч.1 ст. 215 ЦК України, а також із застосуванням спеціальних правил про правочини вчинені з дефектом волевиявлення - під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості, тяжкої обставини.

За змістом ч.1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Стаття 207 ЦК України встановлює загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі частини 1 цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Частиною другою цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Отже, підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

Згідно з ч.1 ст. 14 Закону України «Про оренду землі», в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, договір оренди землі укладається в письмовій формі.

За змістом ч.1 ст. 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки);строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об`єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об`єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6,11,17,19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону (ч.2 ст. 15 Закону).

Відповідно до частин 1, 2 статті 33 Закону України «Про оренду землі», після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк. Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до закінчення строку дії договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніш як за один місяць до закінчення строку дії договору оренди землі. У разі смерті орендодавця до закінчення строку дії договору оренди землі орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це спадкоємця земельної ділянки протягом одного місяця з дня, коли йому стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку.

Частинами 6, 8 цієї ж статті Закону визначено, що у разі смерті орендодавця перебіг строків, визначених частинами другою і п`ятою цієї статті, зупиняється до моментуповідомлення орендаряпро перехідправа власностіна земельнуділянку.З дня, коли орендарю стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку до спадкоємця або територіальної громади, перебіг зазначених строків продовжується з урахуванням строку, шо минув до їх зупинення.

У судовому засіданні підтверджено, що договір оренди земельної ділянки було укладено строком на 10 років, закінчення якого мало б відбутися 25 червня 2018 року. Однак, до моменту закінчення строку дії договору оренди орендодавець ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 помер. Оформлення спадкових прав на земельну ділянку спадкоємцем ОСОБА_1 відбулося 13 вересня 2021 року, про що відповідачу стало відомо 27 вересня 2021 року. Відповідно перебіг строків починаючи з 25.06.2018 до 27.09.2021 призупинився. Однак, 27.09.2021 строки продовжилися з урахуванням строку, що минув до їх зупинення. У строк протягом місяця відповідачем не було направлено на адресу позивача повідомлення про намір укласти договір оренди землі на новий строк, відповідно у відповідача відсутні правові підстави для подальшого користування земельною ділянкою. Однак, відповідач не бажає в добровільному порядку повернути у законне володіння земельну ділянку позивачу.

Суд критично відноситься до заперечень відповідача щодо дійсності правочину з мотивів того, що позивач отримував орендну плату протягом 2015-2021 років, адже отримання позивачем орендної плати не підтверджує волевиявлення позивача на укладення договору оренди землі, на вказаних у ньому умовах, а свідчить лише про взаєморозрахунки сторін за фактичне використання належної позивачу земельної ділянки.

Відповідно до ч.4ст. 263 ЦПК Українипри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року в справі № 145/2047/16 (провадження № 14-499цс19,) вказано, що «враховуючи підстави позову, наведені позивачем у позовній заяві та в додаткових поясненнях, а також заперечення відповідача, позивач у цій справі наполягає на поверненні йому земельних ділянок, вважаючи, що ці ділянки знаходяться у фактичному користуванні відповідача без установлених законом підстав. Зайняття земельних ділянок фактичним користувачем (тимчасовим володільцем) треба розглядати як таке, що не є пов`язаним із позбавленням власника його права володіння на цю ділянку. Тож, у цьому випадку ефективним способом захисту права, яке позивач як власник земельних ділянок вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майном, зокрема шляхом заявления вимоги про повернення таких ділянок». Дані твердження зазначені і в постанові Верховного суду від 12.05.2021 у справі №705/2400/19.

Відповідно до ч.2 ст. 205 ЦК Україниправочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. Отже, конклюдентними діями може підтверджуватися лише укладення договору в усній формі.

Між тим, ст. 18 Закону України «Про оренду землі» було передбачено, що договір оренди набирає чинності після його державної реєстрації. Зазначена норма виключає можливість укладення спірного договору шляхом вчинення конклюдентних дій, оскільки такий договір не може бути зареєстрований (пункти 7.38 - 7.39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц).

Виникнення спірних правовідносин обумовлено наявністю між ОСОБА_1 та ТОВ «Україна-Т» спору про право оренди на вказану вище земельну ділянку, оскільки, на думку позивача, ця ділянка фактично не була передана в оренду, договір оренди з попереднім власником закінчився у 2018 році, реєстрація додаткової угоди відбулась після смерті власника земельної ділянки, а отже подальше використання земельної ділянки без згоди нового власника порушує права на користування та розпорядження зазначеною власністю.

Відповідно до ч.1 ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Аналогічний правовий висновок зроблено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц, де зазначено, що особа, яка є власником нерухомогомайна не може бути обмежена у праві звернутися до суду з позовом про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження цим майном, а тому негаторний позов може бути пред`явлений упродовж всього часу тривання відповідного правопорушення.

Зайняття земельної ділянки фактичним користувачем (тимчасовим володільцем) треба розглядати як таке, що не пов`язане із позбавленням власника його права володіння на цю ділянку.

У цьому випадку ефективним способом захисту права, яке позивач як власник земельної ділянки, вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майном, зокрема шляхом заявлення вимог про повернення такої ділянки.

Отже, негаторний позов можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідних земельних ділянок.

Тому власник земельної ділянки вправі захищати своє порушене право на користування земельною ділянкою, спростовуючи факт укладення ним договору оренди земельної ділянки у мотивах негаторного позову та виходячи з дійсності змісту правовідносин, які склалися у зв`язку з фактичним використанням земельної ділянки.

Враховуючи наведене суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог позивача, так як земельна ділянка перебуває в користуванні відповідача без належних правових підстав.

Позивачем також ставиться вимога про повернення сплачених судових витрат.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відповідно з ТОВ «УкраїнаТ» підлягає стягненню на користь позивача 992,40 грн. судового збору.

Керуючись ст. ст.259,263-265,268 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 дотовариствазобмеженою відповідальністю«Україна-Т»проусуненняперешкод укористуванніземельноюділянкою задовольнити.

Усунути ОСОБА_1 перешкоди у користуванні земельною ділянкою кадастровий номер 0524155100:01:001:0045, шляхом зобов`язання товариства з обмеженою відповідальністю «Україна-Т» повернути ОСОБА_1 земельну ділянку кадастровий номер 0524155100:01:001:0045, площею 3,8340 га, яка розташована на території Тростянецької селищної ради Вінницької області, та належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 13.09.2021.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Україна-Т» на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 992,40 грн. (дев`ятсот дев`яносто дві гривні 40 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Вінницького апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне ім`я сторін:

позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ;

відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Україна-Т», юридична адреса: вул. Соборна, 91, смт Тростянець, Гайсинський район, Вінницька область, код ЄДРПОУ 03734375.

Повний текст рішення складено 07 листопада 2022 року.

Суддя А.М.Мудрак