Постанова

від 02.11.2022 по справі 344/1640/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

02 листопада 2022 року

м. Київ

справа № 344/1640/21

провадження № 61-16531св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Воробйової І. А., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Кучак Наталія Василівна, ОСОБА_2 ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача, - ОСОБА_3 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 30 червня 2021 року у складі судді Мелещенко Л. В. та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 06 вересня 2021 року у складі колегії суддів: Томин О. О., Василишин Л. В., Пнівчук О. В.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Кучак Н. В., ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача, - ОСОБА_3 , про визнання права власності на будинковолодіння та земельну ділянку, витребування майна із чужого незаконного володіння.

Позовну заяву мотивовано тим, що він відповідно до договору купівлі-продажу від 12 листопада 2004 року був власником домоволодіння АДРЕСА_1 , а також земельної ділянки, кадастровий номер 2610100000:11:002:0017, за зазначеною адресою.

Відповідно до договору купівлі-продажу від 17 травня 2007 року він продав зазначене нерухоме майно ОСОБА_2 , яка в подальшому відчужила його ОСОБА_4 , а та, в свою чергу, на підставі договору купівлі-продажу від 24 квітня 2012 року відчужила це майно ОСОБА_5

ОСОБА_1 вважає, що договір купівлі-продажу спірного нерухомого майна від 17 травня 2007 року є нікчемним, оскільки у встановленому чинним законодавством України порядку не був зареєстрований. Крім того, договір викладений нотаріусом без використання спеціального бланка нотаріального документа. Від скасування протиправних нотаріальних дій нотаріус ухилився

Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 , на підставі вимог статей 215, 387, 392 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), просив суд визнати за ним права власності на будинковолодіння та земельну ділянку, кадастровий номер 2610100000:11:002:0017, розташовані на АДРЕСА_1 , і витребувати це нерухоме майно із чужого незаконного володіння.

У червні 2021 року представник приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Кучак Н. В. адвокат Павликівська Г. М. звернулася до суду з клопотанням про закриття провадження у справі, посилаючись на те, що існують рішення судів, які набрали законної сили, про той самий предмет спору і з тих самих підстав.

Клопотання обґрунтовано тим, що позовні вимоги про визнання за ОСОБА_1 права власності на будинковолодіння та земельну ділянку, кадастровий номер 2610100000:11:002:0017, розташовані на АДРЕСА_1 , та витребування цього нерухомого майна із чужого незаконного володіння вже були предметом розгляду у справі № 344/1587/16-ц. На обґрунтування позову у цій справі ОСОБА_1 посилається на реєстровий номер 1152 від 17 травня 2007 року та реєстровий номер 1164 від 17 травня 2007 року щодо нікчемності правочинів, однак цим посиланням було надано оцінку під час розгляду цивільних справ № 344/18932/18, № 344/16968/16-ц та № 344/3509/17, тому наявні підстави для закриття провадження у справі.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 30 червня 2021 року клопотання представника приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Кучак Н. В. адвоката Павликівської Г. М., про закриття провадження у справі задоволено.

Закрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Кучак Н. В., ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача, - ОСОБА_3 , про визнання права власності на будинковолодіння та земельну ділянку, витребування майна із чужого незаконного володіння на підставі пункту 3 частини першої статті 255 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).

Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 06 вересня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, ухвалу Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 30 червня 2021 року залишено без змін.

Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, керувався тим, що набрали законної сили судові рішення, ухвалені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів

У касаційній скарзі, поданій у жовтні 2021 року до Верховного Суду, ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати ухвалу Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 30 червня 2021 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 06 вересня 2021 року і направити справу до суду першої інстанції на новий розгляд.

Підставами касаційного оскарження ухвали Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 30 червня 2021 року та постанови Івано-Франківського апеляційного суду від 06 вересня 2021 року заявник зазначає порушення судами першої та апеляційної інстанцій положень статей 77, 78, 81, 82, 89, 263-265, 382 ЦПК України.

Касаційну скаргу мотивовано тим, що суди першої та апеляційної інстанцій не надали належної оцінки всім доводам і запереченням ОСОБА_1 , неправильно встановили фактичні обставини справи та характер спірних правовідносин, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень.

Короткий зміст позиції інших учасників справи

У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_3 зазначила, що касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, оскільки суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували норми матеріального та процесуального права, тому наявні підстави для скасування ухвали Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 30 червня 2021 року та постанови Івано-Франківського апеляційного суду від 06 вересня 2021 року, а справу слід направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відзиви на касаційну скаргу від приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Кучак Н. В. та ОСОБА_2 не надходили.

Надходження касаційних скарг до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 21 жовтня 2021 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 30 червня 2021 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 06 вересня 2021 року і витребувано із Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області цивільну справу № 344/1640/21.

Ухвалою Верховного Суду від 05 жовтня 2022 року справу призначено до судового розгляду.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги і правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального й процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, і норми застосованого права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, другої, четвертої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального й процесуального права в межах вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що оскаржувані ухвала суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції не відповідають зазначеним вимогам цивільного процесуального законодавства України.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що рішенням Апеляційного суду Івано-Франківської області від 24 червня 2015 року у справі № 346/6812/14-ц апеляційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_4 задоволено, в задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 відмовлено, рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 09 квітня 2015 року скасовано та постановлено нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Кучак Н. В., про визнання договорів купівлі-продажу від 07 вересня 2009 року будинковолодіння та земельної ділянки на АДРЕСА_1 недійсними, визнання зазначеного майна спільною сумісною власністю подружжя, виділення у власність 1/2 його частки, витребування майна з чужого володіння та усунення перешкод в його користуванні - відмовлено (т. 1, а. с. 149-153).

Ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 24 січня 2017 року у справі № 0907/18628/2012 заяву ОСОБА_1 про перегляд рішення Апеляційного суду Івано-Франківської області від 24 червня 2015 року за нововиявленими обставинами залишено без задоволення (т. 1, а. с. 154-156).

Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 23 січня 2019 року, залишеним без змін постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 02 квітня 2019 року, у справі № 344/1587/16-ц в задоволенні позову ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Кучак Н. В., ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі-продажу домоволодіння та земельної ділянки, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посвідченого приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Кучак Н. В. 17 травня 2007 року, за реєстровою дією № 1152, та позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Кучак Н. В., про визнання права власності на нерухоме майно та витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння, виселення ОСОБА_5 та невідомих осіб з будинковолодіння та земельної ділянки, площею 0,1000 га, що розташовані в АДРЕСА_1 , вселення ОСОБА_1 у вказане будинковолодіння - відмовлено (т. 1, а. с. 157-161).

Постановою Верховного Суду від 21 вересня 2020 року у справі № 344/1587/16-ц (провадження № 61-9614св19) касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 23 січня 2019 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 02 квітня 2019 року залишено без змін (т. 1, а. с. 162-166).

Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 25 січня 2021 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 23 січня 2019 року за нововиявленими обставинами (т. 1, а. с. 167-169).

Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 05 серпня 2019 року, залишеною без змін постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 19 вересня 2019 року, закрито провадження у справі № 344/18932/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Кучак Н. В., ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , про встановлення нікчемності договору купівлі-продажу домоволодіння та земельної ділянки від 17 травня 2007 року, на підставі пункту 3 частини першої статті 255 ЦПК України.

Постановою Верховного Суду від 06 грудня 2019 року у справі № 344/18932/18 (провадження № 61-18440св19) касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, ухвалу Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 05 серпня 2019 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 19 вересня 2019 року залишено без змін (т. 1, а. с. 170-172).

Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 28 листопада 2019 року, залишеним без змін постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 30 січня 2020 року, у справі № 344/17247/19 в задоволенні позову ОСОБА_1 до міського голови м. Івано-Франківська, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_5 , про визнання незаконною бездіяльності міського голови м. Івано-Франківська, зобов`язання внести зміни до розпорядження Івано-Франківського міського голови від 15 травня 2007 року № 270-р «Про оформлення права власності на нерухоме майно» шляхом виключення з додатка 1 до цього розпорядження пункту під порядковим номером 107 про оформлення за ОСОБА_1 права приватної власності на домоволодіння на АДРЕСА_1 , відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 24 вересня 2020 року у справі № 344/17247/19 (провадження № 61-3591св20) касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 28 листопада 2019 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 30 січня 2020 року залишено без змін (т. 1, а. с. 173-180).

Закриваючи провадження на підставі пункту 3 частини першої статті 255 ЦПК України у справі, що переглядається в касаційному порядку, суди першої та апеляційної інстанцій вважали, що предмет позову у цій справі збігається з предметом позову у справі № 344/1587/16-ц за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Кучак Н. В., ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі-продажу домоволодіння та земельної ділянки, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посвідченого приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Кучак Н. В. 17 травня 2007 року, за реєстровою дією № 1152, та позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Кучак Н. В., про визнання права власності на нерухоме майно та витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння, виселення ОСОБА_5 та невідомих осіб з будинковолодіння та земельної ділянки, площею 0,1000 га, що розташовані в АДРЕСА_1 , вселення ОСОБА_1 у вказане будинковолодіння. Також суди попередніх інстанцій виходили з тотожності підстав позовних вимог у справах № 344/1640/21 та № 344/1587/16-ц.

Колегія суддів Верховного Суду не погоджується з такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій з огляду на таке.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.

Тлумачення змісту пункту 3 частини першої статті 255 ЦПК України свідчить, що підставою для прийняття судового рішення про закриття провадження у справі є наявність іншого рішення суду, яке набрало законної сили та яке ухвалено між тими самими сторонами, про той самий предмет та з тих самих підстав.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 червня 2019 року у справі № 320/9224/17 (провадження № 14-225цс19) зазначила, що «згідно з пунктом 3 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами. Тобто, згідно з вказаним пунктом підставою для закриття провадження у справі є, зокрема, вирішення спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав шляхом ухвалення рішення, яке набрало законної сили, або постановлення ухвали про закриття провадження у справі» (пункти 26, 27).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі № 761/7978/15-ц (провадження № 14-58цс18) зазначено, що «необхідність застосування пункту 2 частини першої статті 205 ЦПК України зумовлена, по-перше, неприпустимістю розгляду судами тотожних спорів, в яких одночасно тотожні сторони, предмет і підстави позову, та, по-друге, властивістю судового рішення, що набрало законної сили (стаття 223 ЦПК України). За змістом наведеної норми позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно співпадають сторони, підстава та предмет спору. Нетотожність хоча б одного з елементів не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору. У розумінні цивільного процесуального закону предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення. У матеріальному розумінні предмет позову - це річ, щодо якої виник спір».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17 (провадження № 12-161гс19) вказано, що «предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу».

Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Тобто зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасно зміна і предмета, і підстав позову не допускається. Разом з тим не вважаються зміною підстави позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права (постанова Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 924/1473/15 (провадження № 12-15гс19)).

Аналогічні висновки містяться в постановах Верховного Суду від 28 липня 2021 року у справі № 640/9380/19 (провадження № 61-6741св21), від 15 листопада 2021 року у справі № 428/9280/20 (провадження № 61-12194св21), від 21 грудня 2021 року у справі № 295/983/21 (провадження № 61-13906св21), від 19 січня 2022 року у справі № 766/4505/20 (провадження № 61-14440св21).

Отже, суд закриває провадження у справі, якщо в позовах, які розглядалися судами, одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю співпадають за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.

У справі, що переглядається в касаційному порядку, сторонами є позивач ОСОБА_1 і відповідачі: приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Кучак Н. В., ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_3 . Предметом позову у цій справі є вимоги про:

- визнання права власності на будинковолодіння та земельну ділянку;

- витребування майна із чужого незаконного володіння.

Підставою позову, тобто підставою визнання права власності за ним та витребування майна із чужого незаконного володіння, позивач зазначив таке. Відповідач ОСОБА_2 , станом на дату подання позову до суду, є особою, у якої неправомірно виникло право власності на спірне нерухоме майно з часу державної реєстрації 17 травня 2007 року договору купівлі-продажу домоволодіння та земельної ділянки (реєстровий номер 1164) у Державному реєстрі правочинів шляхом внесення до нього запису під реєстраційним номером 2092593. Відповідач приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Кучак Н. В. під час посвідчення 17 травня 2007 року договору купівлі-продажу домоволодіння та земельної ділянки порушила вимоги чинного законодавства України, внаслідок чого цей договір є нікчемним. Оскільки внаслідок неправомірних дій відповідачів ОСОБА_1 втратив правовстановлюючі документи на спірне нерухоме майно, то передбачене Конституцією України право приватної власності підлягає захисту відповідно до положень статей 387, 392 ЦК України.

У справі № 344/1587/16-ц ОСОБА_1 пред`явив:

- позов до приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Кучак Н. В., ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі-продажу домоволодіння та земельної ділянки, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посвідченого приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Кучак Н. В. 17 травня 2007 року, за реєстровою дією № 1152, а також

- позов до ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Кучак Н. В., про визнання права власності на нерухоме майно та витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння, виселення ОСОБА_5 та невідомих осіб з будинковолодіння та земельної ділянки, площею 0,1000 га, що розташовані в АДРЕСА_1 , вселення ОСОБА_1 у вказане будинковолодіння.

Правовими підставами цих позовів позивач визначив порушення норм статей 202, 203, 215, 317, 319, 328 ЦК України.

Отже, зважаючи на те, що склад сторін, предмет та підстави позовів у справі, що переглядається в касаційному порядку, та у справі № 344/1587/16-ц, рішення суду в якій набрало законної сили, не є тотожними, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли помилкового висновку про закриття провадження у справі № 344/1640/21 на підставі пункту 3 частини першої статті 255 ЦПК України.

Висновок за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

Відповідно до частини шостої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

З огляду на викладене Верховний Суд дійшов висновку про задоволення касаційної скарги, скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій, які ухвалені з порушенням норм процесуального права, з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Щодо розподілу судових витрат

Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанцій, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки за результатами касаційного перегляду ухвала суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції підлягають скасуванню з направленням справи для продовження розгляду, то розподіл судових витрат Верховний Суд не здійснює.

Керуючись статтями 400, 406, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 30 червня 2021 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 06 вересня 2021 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: І. А. Воробйова

Г. В. Коломієць

Р. А. Лідовець

Ю. В. Черняк