Рішення

від 04.11.2022 по справі 757/31754/21-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/31754/21-ц

Категорія 17

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2022 року Печерський районний суд м. Києва

суддя Батрин О.В.

секретар Габрись О.М.,

справа № 757/31754/21-ц

учасники справи:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційне підприємство «Щорса, 32»

відповідач: ОСОБА_1

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційне підприємство «Щорса, 32» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги, інфляційних витрат та 3 % річних,

В С Т А Н О В И В :

У червні 2021 року позивач ТОВ «Житлово-експлуатаційне підприємство «Щорса, 32» звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 27 774 грн. 39 коп., судового збору у розмірі 2 270 грн. та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 24 600 грн.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги вказує, що відповідач є власником квартири АДРЕСА_1 . Вказаний будинок обслуговує житлово-експлуатаційна організація ТОВ «Житлово-експлуатаційне підприємство «Щорса, 32». Позивач вказує, що відповідач користується та отримує в повному обсязі послуги з утримання будинку та прибудинкової території, однак не виконує свого зобов`язання щодо оплати наданих послуг, у зв`язку з чим за нею утворилась заборгованість на загальну суму 27 774 грн. 39 коп., що складається з: 20 820 грн. 74 коп. - сума основного боргу, 4 881 грн. 12 коп. - інфляційна складова, 2 072 грн. 53 коп. - 3 % річних.

Ухвалою судді від 21 липня 2021 року у справі відкрито провадження у порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін (а.с. 60).

Повідомленням суду від 23 липня 2021 року учасників справи повідомлено про розгляд справи за правилами позовного (спрощеного) провадження, яким одночасно сторонам роз`яснено їх процесуальні права на подання відповідних заяв по суті справи у встановлені строки (а.с. 61).

Засвідчена належним чином копія ухвали про відкриття провадження у справі від 21 липня 2021 року та копія позовної заяви з додатками надсилалися судом на адресу відповідача. Згідно з відмітками поштових відділень судова повістка повернулась на адресу суду з неврученням за закінченням терміну зберігання, що у розумінні ч. 1 ст. 131 ЦПК України вважається доставленою відповідачу.

11 серпня 2021 року від представника позивача надійшла заява про витравлення описки в ухвалі суду від 21 липня 2021 року (а.с. 62).

Ухвалою суду від 25 серпня 2021 року заяву представника позивача задоволено та виправлено описку в ухвалі суду про відкриття провадження у справі (а.с. 67).

25 жовтня 2021 року від представника позивача надійшла заява, відповідно до якої, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просять розглядати справи у їх відсутність (а.с. 72).

Згідно з ч. 1 ст. 174 ЦПК України при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи.

Як встановлено частиною 8 статті 178 ЦПК України у разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У встановлений судом строк відповідач відзив на позовну заяву не подав.

За таких обставин, суд розглянув справу за правилами заочного позовного провадження відповідно до ст. 280 ЦПК України.

Суд, у порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з такого.

Відповідно до положень частини четвертої статті 319 ЦК України, власність зобов`язує.

Згідно зі статті 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом, тобто означена стаття встановлює презумпцію обов`язку власника нести усі витрати, пов`язані з утриманням належного йому майна, в тому числі, з оплати комунальних та інших наданих йому послуг, поза залежністю від того, чи користується він ними безпосередньо чи ні. До таких витрат належать витрати, пов`язані зі зберіганням майна, його ремонтом, забезпеченням збереження його властивостей тощо. Такий обов`язок власника є похідним від належних йому, як абсолютному володарю, правочинів володіння, користування та розпорядження майном. Невиконання власником свого обов`язку по утриманню своєї власності може створювати небезпеку для третіх осіб.

Судом встановлено, що ТОВ «Житлово-експлуатаційне підприємство «Щорса, 32» надає фізичним та юридичних особам житлово-комунальні послуги, послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій, виробництво та постачання теплової енергії у житловому будинку у складі окремих житлових секцій з підземною автостоянкою і вбудованими приміщеннями соціальної сфери за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 .

1 листопада 2007 року між ТОВ «Житлово-експлуатаційне підприємство «Щорса, 32» та ОСОБА_1 укладено договір № 31-Г «Про надання комунальних послуг та участь у витратах та утримання житлового будинку та прибудинкової території».

Нарахування за послуги з утримання будинку та прибудинкової території проводиться за тарифами, затвердженими розпорядженнями виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 30 червня 2009 року № 760 «Про погодження тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій», від 31 серпня 2009 року № 980 «Про встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення холодної та гарячої води для населення», від 01 серпня 2017 року № 932, зареєстрованого в Головному територіальному управлінні юстиції у м. Києві 14 серпня 2017 р. за № 158/1750, яким були встановлені Тарифи та структури тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, які надають виконавці цих послуг, по кожному будинку окремо для здійснення розрахунків із споживачами залежно від оплати останніми не пізніше або після 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, в якому конкретно наявні позиції по ТОВ «Об`єднання мешканців «ПРОЗОРО» (ТОВ «ЖЕП «Щорса, 32», із зазначенням конкретних будинків розташованих по АДРЕСА_2 ).

Нарахування за послуг теплової енергії здійснювалось на підставі розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 04 травня 2017 року № 524, зареєстрованого в Головному територіальному управлінні юстиції у м. Києві 19 травня 2017 р. за № 95/1687, «Про встановлення тарифів на теплову енергію, виробництво теплової енергії, постачання теплової енергії, послуги з централізованого опалення і централізованого постачання гарячої води та вартості витрат з проведення періодичної повірки, обслуговування і ремонт квартирних засобів обліку теплової енергії Товариству з обмеженою відповідальністю «Об`єднання мешканців «ПРОЗОРО» (ТОВ «Житлово-експлуатаційне підприємство «Щорса, 32»).

Відповідно до змін, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 17.05.2016 року, ТОВ «ЖЕП «Щорса, 32» перейменоване в ТОВ «Об`єднання мешканців «Прозоро» (ТОВ «ОМ «ПРОЗОРО»). В подальшому 19.06.2017 р. Наказом Міністерства юстиції України №1965/5 реєстраційні дії по перейменуванню визнанні незаконними та були скасовані, назву ТОВ «ОМ «ПРОЗОРО». (ЄДРПОУ 32492922) змінено на попередню назву - ТОВ «ЖЕП «Щорса, 32» (ЄДРПОУ 32492922).

Оскільки, відповідачем порушувалося зобов`язання по оплаті наданих послуг, що встановлено умовами договору, то відповідно до наданого позивачем розрахунку боргу, за нею обраховується прострочена заборгованість.

Згідно з доводами позивача, відповідач має заборгованість за надані послуги, також відповідач ухиляється від виконання покладеного на нього обов`язку з оплати наданих позивачем послуг, у зв`язку з чим, станом на 01.05.2021 за нею обраховується прострочена заборгованість на загальну суму 27 774 грн. 39 коп., що складається з: 20 820 грн. 74 коп. - сума основного боргу, 4 881 грн. 12 коп. - інфляційна складова, 2 072 грн. 53 коп. - 3 % річних (а.с. 16-17).

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Тобто належним виконанням зобов`язання з боку відповідача є щомісячна сплата позивачу вартості наданих послуг.

Відповідно до змісту статей 610, 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.

Житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил (стаття перша Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Відповідно до пункту п`ятого частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Суб`єктами цього Закону є органи виконавчої влади, місцевого самоврядування, виробники, виконавці та споживачі житлово-комунальних послуг, а також власники приміщень, будинків, споруд, житлових комплексів або комплексів будинків і споруд (стаття перша, частина друга статті третьої, стаття 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Згідно із частиною першою статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Хоча у частині першій статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» і передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, проте відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 цього Закону споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.

Такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. Вказаної правової позиції притримується Верховний Суд України (постанова № 6-2951цс15 від 20.04.2016 року).

Враховуючи викладене, та зважаючи на те, що відповідач ухиляється від оплати наданих йому послуг з утримання будинку та прибудинкової території, нарахована позивачем заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги, станом на 01.05.2021 у розмірі 20 820 грн. 74 коп. підлягає стягненню з відповідача.

На час розгляду справи судом, відповідачем не надано даних, що свідчать про сплату заборгованості у добровільному порядку, а наданий позивачем розрахунок заборгованості відповідачем не оспорюється.

Таким чином, стороною позивача доведено обставини, на які посилається у позовній заяві, а стороною відповідача вони не спростовані.

Стаття 625 ЦК України встановлює відповідальність за порушення грошового зобов`язання.

Так, частиною другою статті 625 ЦК України передбачено обов`язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки судом встановлено, що заборгованість за житлово-комунальні послуги відповідача становить 20 820 грн.74 коп., що в свою чергу свідчить про прострочення відповідачем виконання грошового зобов`язання, тому наявні підстави для застосування частини другої статті 625 ЦК України.

Враховуючи викладене, оцінюючи всі досліджені судом докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за надані житлово-комунальні послуги, інфляційні витрати та 3% річних в розмірі 27 774 грн. 39 коп. є обґрунтованими, доведеними, у зв`язку з чим позов підлягає задоволенню.

Що стосується вимог позивача про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу, то слід зазначити про те, що звертаючись до суду з позовом представник позивача просив покласти судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 24 600 грн. на відповідача.

25 жовтня 2021 року представник позивач подав до суду заяву про розподіл судових витрат та акт про обсяг наданої правничої допомоги з розрахунком витрат на професійну правову допомогу на суму 9 600 грн. (а.с. 73-77).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені у постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зазначено, що «склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат».

Відповідно до п. 5.6 договору про надання правничої допомоги від 3 січня 2021 року (а.с. 46-48) клієнт (позивач) зобов`язується оплатити надану правову допомогу протягом 1 банківського дня з дня підписання акту про обсяг наданої правової допомоги.

Проте, позивачем не надано суду документів, що підтверджують здійснення оплати правничої допомоги (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження), у зв`язку з чим суд відмовляє заяві представника позивача щодо розподілу витрат на правничу допомогу.

У зв`язку із задоволенням судовий збір в розмірі 2 270 грн. відповідно до ст. 141 ЦПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 509, 526, 612, 625, 901, 903 ЦК України, ст. 12, 13, 19, 81, 141, 263-265, 267, 273, 274, 280, 354, 355 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційне підприємство «Щорса, 32» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги, інфляційних витрат та 3 % річних - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційне підприємство «Щорса, 32» заборгованість за житлово-комунальні послуги у розмірі 27 774 грн. 39 коп. та 2 270 грн. сплаченого судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. В такому випадку рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи безпосередньо до Київського апеляційного суду.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційне підприємство «Щорса, 32»: 01133, м. Київ, вул. Євгена Коновальця, 32-А, прим. 96, код ЄДРПОУ 32492922.

Відповідач: ОСОБА_1 : АДРЕСА_3 .

Суддя О.В. Батрин