Постанова

від 27.10.2022 по справі 914/3334/21

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" жовтня 2022 р. Справа № 914/3334/21

Західний апеляційний господарський суд, в складі колегії:

Головуючого (судді-доповідача)Якімець Г.Г.,

Суддів:Бойко С.М.,Бонк Т.Б.,

за участю секретаря судового засідання Кришталь М.Б.,

та представників учасників у справі:

від позивача (скаржника) Іванова А.П.

від відповідача Балобанов О.В.

від третьої особи не з`явився

розглянувши апеляційні скарги Фізичної особи-підприємця Колій Валерія Вікторовича, б/н від 18 липня 2022 року та б/н і б/д

на рішення Господарського суду Львівської області від 15 червня 2022 року (підписане 28.07.2022), суддя Кітаєва С.Б.

та на додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 29 червня 2022 року (підписане 28.07.2022), суддя Кітаєва С.Б.

у справі №914/3334/21

за позовом Фізичної особи-підприємця Колій Валерія Вікторовича, м. Полтава

до відповідача Акціонерного товариства ОНУР ТААХХУТ ТАШИМАДЖИЛИК ІНШААТ ТІДЖАРЕТ ВЕ САНАЇ АНОНІМ ШИРКЕТІ, Турецька республіка, що діє в Україні через Представництво ОНУР ТААХХУТ ТАШИМАДЖИЛИК ІНШААТ ТІДЖАРЕТ ВЕ САНАЇ АНОНІМ ШИРКЕТІ, м. Львів

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Фізична особа-підприємець Маренич Василь Іванович, м. Полтава

про відшкодування вартості матеріального зменшення благ (знецінення) під`їзної колії, яка розташована за адресою: м. Полтава, вул. Боровиків, 4Б та пошкоджена відповідачем

Ціна позову: 551 326,50 грн.

в с т а н о в и в :

08 листопада 2021 року Фізична особа-підприємець Колій Валерій Вікторович звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом до відповідача Акціонерного товариства «ОНУР ТААХХУТ ТАШИМАДЖИЛИК ІНШААТ ТІДЖАРЕТ ВЕ САНАЇ АНОНІМ ШИРКЕТІ», Турецька республіка, що діє в Україні через Представництво «ОНУР ТААХХУТ ТАШИМАДЖИЛИК ІНШААТ ТІДЖАРЕТ ВЕ САНАЇ АНОНІМ ШИРКЕТІ» (м. Львів) про відшкодування вартості матеріального зменшення благ (знецінення) під`їзної колії, яка розташована за адресою: м. Полтава, вул. Боровиків, 4Б та пошкоджена відповідачем, в сумі 551 326,50 грн.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 15 червня 2022 року у справі №914/3334/21 у задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.

Рішення суду мотивоване тим, що у спірному періоді (періоді дії договору з 12.03.2019 по 31.12.2019) позивач, як учасник спільної часткової власності, мав право на частку у праві власності на майно (ч. 1 ст. 356 ЦК), а не на конкретно визначену частку у майні і тим більше не мав права власності на під`їзну колію (майно) в цілому. Частка позивача у спільній частковій власності через пошкодження колії не могла і не була зменшена, що не враховано позивачем при зверненні з позовом та заявлено вимогу про відшкодування вартості матеріального зменшення благ (знецінення) під`їзної колії, яка на праві спільної часткової власності належала не лише йому, а й третій особі. Поряд з тим, судом встановлено, що 02.02.2021 позивач вчинив дії по даруванню належної йому 1/2 частки у спільній частковій власності ОСОБА_1 , отже, жодних змін, розмір належної позивачу частки на момент оформлення дарування, у тому числі з причин, на яких базуються заявлені позивачем позовні вимоги, не зазнав. Враховуючи вчинення позивачем дій по даруванню відповідного майна, а також те, що заявлена до стягнення сума не є витратами, які позивач уже поніс, а також не є матеріальним зменшенням (знеціненням) належного позивачу майна, суд дійшов висновку, що майнове право позивача не вважається порушеним внаслідок порушення господарського зобов`язання відповідачем. Відтак, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність порушеного права позивача.

Додатковим рішенням Господарського суду Львівської області від 29 червня 2022 року у справі №914/3334/21 присуджено до стягнення з позивача на користь відповідача 35 100 грн. витрат на професійну правничу допомогу за розгляд справи місцевим господарським судом.

Додаткове рішення мотивоване тим, що відповідачем доведено належними доказами понесення витрат на послуги адвоката в суді першої інстанції в загальній сумі 35 100 грн., при цьому, заперечення позивача щодо розміру таких витрат є необґрунтованими та безпідставними.

Не погоджуючись з рішенням та додатковим рішенням місцевого господарського суду, позивач Фізична особа-підприємець Колій Валерій Вікторович звернувся до Західного апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами, в яких просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 15 червня 2022 року у справі №914/3334/21 та прийняти нове рішення, яким позов задоволити: стягнути з відповідача на користь позивача 551 326,50 грн. вартості матеріального зменшення благ (знецінення) під`їзної колії, яка розташована за адресою: м. Полтава, вул. Боровиків, 4Б, а також скасувати додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 29 червня 2022 року у справі №914/3334/21 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви відповідача про стягнення витрат на послуги адвоката. Зокрема, зазначає, що об`єктом судового захисту у цьому спорі є наявні у позивача блага (матеріальна (економічна) вартість його частки у спільному майні в розмірі Ѕ), а підставою для реалізації позивачем права на захист є знецінення, тобто зменшення матеріальної (економічної) вартості частки позивача у розмірі Ѕ у спільному майні пропорційно до пошкоджень цього майна, які завдані відповідачем. Також на думку апелянта факт пошкодження відповідачем під`їзної колії було встановлено у справі №914/918/20, відтак, така обставина не підлягає доказуванню позивачем при зверненні з цим позовом до суду. Скаржник зазначає про помилкове застосування судом до спірних правовідносин положень ч.1 ст.544 та ст.360 ЦК України, оскільки спірні правовідносини не є регресними, так як під`їзна колія не була відремонтована взагалі. Одночасно скаржник вважає, що судом першої інстанції помилково не було надано оцінку доказу у справі висновку експерта №39 від 06 травня 2020 року, з тих підстав, що такий оцінювався судом при розгляді справи №914/918/20. Щодо додаткового рішення, апелянт зазначає, що місцевий господарський суд не надав оцінки запереченням позивача щодо заявленого до стягнення розміру витрат відповідача на послуги адвоката. Поряд з тим, наголошує на порушенні відповідачем строку подання доказів понесених судових витрат, які надійшли до суду після ухвалення судом додаткового рішення 29 червня 2022 року.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить відмовити в задоволенні апеляційних скарг в повному обсязі. Зокрема, зазначає, що відповідач дійсно використовував спірну залізничну під`їзну колію, поряд з тим, третьою особою (іншим співвласником майна) здійснено ремонт пошкодженої колії із залученням підрядника, з метою усунення зауважень, викладених в акті про проведення комісійної перевірки під`їзної колії від 14 січня 2020 року. Одночасно наголошує, що позивач з 02 лютого 2021 року втратив право власності на під`їзну колію, подарувавши свою частку в майні Самойленку Сергію Івановичу.

Представник позивача (скаржника) в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційних скарг, просив скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 15 червня 2022 року у справі №914/3334/21 та прийняти нове рішення про задоволення позову, також просив скасувати додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 29 червня 2022 року у справі №914/3334/21 та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні заяви відповідача про відшкодування витрат на правничу допомогу, з підстав, наведених в апеляційних скаргах.

Представник відповідача в судовому засіданні проти вимог апеляційних скарг заперечив, просив оскаржувані рішення у справі №914/3334/21 залишити без змін, а апеляційні скарги без задоволення, з підстав, наведених у відзиві на апеляційну скаргу.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Оскільки явка представника третьої особи в судове засідання не визнавалась обов`язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за його відсутності.

Західний апеляційний господарський суд, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційних скарг та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного:

Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, 12 березня 2019 року між Фізичною особою-підприємцем Колій Валерієм Вікторовичем (в тексті договору виконавець) та Представництвом "Онур Тааххут Ташимаджилик Іншаат Тіджарет Ве Санаї Анонім Ширкеті" (в тексті договору замовник) укладено договір №15 про надання послуг з користування залізничною під`їзною колією.

Як зазначено у п.п.1.1-1.4 договору Колію Валерію Вікторовичу належить на праві приватної власності об`єкт нерухомого майна, а саме: нежитлові будівлі та споруди з під`їзною колією за адресою: Полтавська обл., м. Полтава, вулиця Буровиків, будинок 4б (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1634044153240). Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, сформований 12.12.2018р, державним реєстратором Полтавської районної державної адміністрації Полтавської області Котляр І.В. (індексний номер витягу: 149225421), про який йдеться вище, є невід`ємним додатком №1 до договору.

Складовими частинами об`єкта нерухомого майна, характеристика якого викладена у Витягу, про який йдеться у п.1.1 цього договору, та на що надаються послуги виконавцем замовнику є під`їзна колія, на виконання умов цього договору. У всьому іншому майні виконавця замовник послуг не потребує (п.1.2 Договору).

Відповідно до п.1.3 Договору межа під`їзної колії, що надається в користування, позначається межовими знаками «Межа під`їзної колії», що показано замовнику. Довжина під`їзної колії становить 436 п.м.

Згідно з п.1.4 Договору майно, про яке йдеться у п.1.1 цього договору, належить виконавцеві на праві спільної часткової власності; розмір частки: 1/2. Виконавець гарантує, що, укладаючи цей договір, він діє за взаємно згодою (за домовленістю) із іншим співвласником цього майна гр. ОСОБА_2 .

У відповідності до п.2.1 Договору предметом останнього є взаємовідносини сторін, пов`язані із наданням виконавцем замовнику у користування залізничну під`їзну колію, про яку йдеться у пунктах 1.1-1.3 цього договору, для транспортного обслуговування підприємства замовника у взаємодії із залізничним транспортом загального користування (подача та забирання вагонів, як відкритих вагонів, напіввагонів, платформ, спецплатформ, бочок під цемент або мінеральний порошок та бітум, що надходять на адресу замовника).

Виконавець зобов`язується з моменту набуття чинності цим договором надавати замовнику за плату право користування (використовувати) належне йому майно, а саме: під`їзну колію, за призначенням, тобто для проїзду вагонів, що надходитимуть на адресу замовника для їх вивантаження; сприяючи замовнику в процесі укладення договору про подачу та забирання вагонів між ним і залізницею (у разі обслуговування локомотивом залізниці під`їзної колії або окремих вантажних фронтів); утримувати під`їзну колію з дотриманням вимог безпеки руху, експлуатації та обслуговування залізничних шляхів незагального користування (під`їзних колій), що передбачені законами України і підзаконними нормативними актами та техніко-розпорядчими актами станції Супрунівка (код станції 448408); своєчасно забезпечувати очищення, технічне обслуговування та ремонт під`їзної колії, її освітлення у межах займаної території, а також місць вивантаження вантажів, очищення під`їзних колій від сміття і снігу тощо (п.п.3.1.1-3.1.4 Договору).

Замовник має право і зобов`язується: у порядку, визначеному Правилами обслуговування залізничних під`їзних колій, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 21 листопада 2000 року №644, укладати із залізницею, що обслуговує своїми локомотивами під`їзну колію виконавця та/або окремі її вантажні фронти, договір на подачу та забирання вагонів, що надходять на адресу замовника; використовувати під`їзну колію за її функціональним та технологічним призначенням; під час користування під`їзною колією не створювати перепони для руху залізничних вагонів, що прямують на адресу виконавця та інших вантажоодержувачів; дотримуватися встановлених правил обслуговування залізничних під`їзних колій, інструкцій про порядок обслуговування і організації руху на під`їзній колії виконавця; надавати виконавцеві інформацію про кількість рухомого залізничного складу, що надійшов на адресу замовника за звітний період (календарний місяць), в строк не пізніше останнього дня звітного місяця; своєчасно , у строки та в порядку, встановленому цим договором, здійснювати оплату послуг за цим договором; у разі завдання збитків об`єкту користування із вини замовника, останній відшкодовує виконавцеві збитки у спосіб та у розмірі, про який сторони домовляються у кожному окремому випадку додатково (п.п.3.2.1-3.2.5 Договору).

У п.4.2 договору сторони погодили, що плата на надання послуг з користування залізничною під`їзною колією визначається із розрахунку, що викладений у додатку до цього договору.

Сторони несуть відповідальність за невиконання та, або неналежне виконання своїх договірних зобов`язань в розмірах та в порядку, що є визначеним чинним законодавством України (п.6.1 Договору).

Відповідно до п.6.2 договору сторони відшкодовують одна одній збитки, що їх завдано будь-якій із сторін неправомірною поведінкою іншої сторони. Вирішенню питання про відшкодування збитків має передувати процедура досудового розгляду спору (пред`явлення претензії, вимоги тощо).

Згідно з п.п.8.1, 8.2 Договору всі можливі суперечки, що випливають з даного договору, сторони намагаються вирішити шляхом взаємних переговорів. У разі недосягнення згоди, зацікавлена сторона заявляє претензію, термін розгляду якої становить 20 календарних днів з дня отримання. Неврегульовані в претензійному порядку суперечки можуть бути передані зацікавленою стороною на розгляд відповідного суду за місцем знаходження відповідача.

У п.9.1 Договору сторони погодили, що останній набуває чинності з моменту його укладення (підписання уповноваженими представниками сторін) і діє до 31 грудня 2019 року включно. Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо жодна із сторін за 15 календарних днів до закінчення строку дії договору не заявить про своє бажання припинити договірні відносини.

Відповідно до п.9.8 Договору невід`ємною частиною договору на момент його укладення є копія Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (витяг сформований 12.12.2018 р., індексний номер витягу: 149225421).

З копії Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (індексний номер витягу:149225321; дата, час формування 12.12.2018) вбачається інформація про об`єкт нерухомого майна: нежитлові будівлі та споруди з під`їзною колією, адреса: Полтавська обл., м. Полтава, вулиця Буровиків, будинок 4б; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1634044153240. Розділ Витягу «Відомості про складові частини об`єкта нерухомого майна» містить відомості про складові частини об`єкта нерухомого майна, а саме: битовки, А-1, загальна площа (кв.м.): 108.1: бокс, Б-1, загальна площа (кв.м.): 194,4; вагова, В-1, загальна площа: 6,4; під`їзна колія, 1; естакада, 2; неохоронюваний переїзд, 3; стрілочний перевод, 4; ваги автомобільні, 5; майданчик для автомашин, 5; майданчик для автомашин, 6; майданчик для міндобрив, 7; замощення, 8.

У розділі «Актуальна інформація про право власності» вказано: номер запису про право власності: 27908435; дата, час державної реєстрації: 10.09.2018 16:31:22; підстава виникнення права власності: акт приймання-передачі нерухомого майна, серія та номер: б/н, виданий 07.09.2018, видавник: Сторони: ТОВ «Укрторгщебінь» ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ; витяг про державну реєстрацію, серія та номер: 136213948, виданий 31.08.2018, видавник: КП «Реєстратор» Полтавської обласної ради; протокол загальних зборів, серія та номер: 2, виданий 07.09.2018, видавник: загальні збори ТОВ «Укрторгщебінь»; підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 42993478 від 13.09.2018 16:27:51, Онищенко Руслан Миколайович, Полтавська філія комунального підприємства «Реєстрація бізнесу» Коровинської сільської ради Недригайлівського району Сумської області, Полтавська обл.; форма власності: приватна; вид спільної власності: спільна часткова; розмір частки: Ѕ; власники: ОСОБА_3 .

Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер витягу: 242728175, дата, час формування: 02.02.2021 15:07:49, актуальна інформація про об`єкт нерухомого майна: реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1634044153240; об`єкт нерухомого майна: нежитлові будівлі та споруди з під`їзною колією; адреса: АДРЕСА_1 .; тип права власності: право власності; підстава для державної реєстрації: договір дарування, серія та номер: р.№109, виданий 02.02.2021, видавник: ПН ПМНО Кривенко Н.В.; підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 56419945 від 02.02.2021, приватний нотаріус Кривенко Наталія Валентинівна, Полтавський міський нотаріальний округ, Полтавська обл.; форма власності: приватна; вид спільної власності: спільна часткова; розмір частки: Ѕ; власники: ОСОБА_1 .

Таким чином, позивач подарував свою частку у нерухомому майні ОСОБА_1 .

З Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (номер інформаційної довідки: 278832180, дата формування: 19.10.2021), реєстраційний номер об`єкта нерухомості: 1634044153240 вбачається: об`єкт нерухомого майна: нежитлові будівлі та споруди з під`їзною колією за адресою: АДРЕСА_1 ; тип права власності: право власності; дата державної реєстрації: 31.05.2021; підстава державної реєстрації: акт приймання-передачі нерухомого майна, серія та номер: 287, 288, виданий 28.05.2021, видавник: Приватний нотаріус Кременчуцького міського нотаріального округу Проботюк Ю.М., сторони: передав ОСОБА_1 , прийняв ТОВ «МКК Логістик». Підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 58524103 від 03.06.2021, Коршенко Людмила Василівна, Виконавчий комітет Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, Полтавська обл. Форма власності: приватна. Розмір частки: 1. Власники: Товариство з обмеженою відповідальністю «МКК Логістик», код ЄДРПОУ: 44177006.

Поряд з тим, судом встановлено, що у провадженні Господарського суду Львівської області перебувала справа №914/918/20 за позовом Фізичної особи-підприємця Колія Валерія Вікторовича до відповідача Акціонерного товариства Онур Тааххут Ташимаджилик Іншаат Тіджарет Ве Санаї Анонім Ширкеті, Турецька Республіка, в особі представництва Онур Тааххут Ташимаджилик Іншаат Тіджарет Ве Санаї Анонім Ширкеті, м. Львів, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача, ОСОБА_2 про стягнення збитків в сумі 1 102 653 грн.

Так, рішенням Господарського суду Львівської області від 15 березня 2021 року у справі №914/918/20, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 02 червня 2021 року, відмовлено у задоволенні позову.

Судом встановлено, що 17 січня 2019 року на станції «Супрунівка» складено акт про проведення комісійної перевірки під`їзної колії СПД ФО Маренича В.І. відповідно до наказу №12/Н від 15 лютого 2015 року «Про організацію безпеки руху на під`їзних коліях», якою встановлено зауваження: до стрілочного переводу №63 (у передньому стику рамних рейок закріпити 1 горизонтальний болт, по лівій рамній рейці добавити 6 костилів, по правому - 3 костиля, в основі правого остряка додати костилі 4 штуки, шпальні ящики по блоку хрестовини очистити від снігу); а також зауваження до колії №31 (жолоби переїзду очистити від снігу, на колії розчистити сніг) з термінами їх усунення до 19.01.2019 року; поряд з тим, вказано, що наявні 4 гальмових башмака М 44840 №№001, 002, 003, 004 пофарбовані, промарковані, у справному стані. Технічна документація по обслуговуванню та організації роботи на під`їзній колії в наявності, її вимоги працівниками виконуються, накази наявні. Акт підписаний В.І. Мареничем, представниками ДС Супрунівка і ПД-14: В.Є. Демкович, А.І. Сиромолот , А.А. Козуб.

Судом встановлено обставину щодо користування залізничною під`їзною колією відповідачем та здійснення робіт щодо вивантаження вагонів, зокрема, це підтверджується наступними доказами: лист Регіональної філії «Південна залізниця» ПАТ «Українська залізниця» від 30 вересня 2019 року; лист Виробничого підрозділу Полтавська дирекція залізничних перевезень Регіональної філії «Південна залізниця» ПАТ «Українська залізниця» вих.№ДН-4-01-32/29 від 24 січня 2020 року; лист Виробничого підрозділу Полтавська дирекція залізничних перевезень Регіональної філії «Південна залізниця» ПАТ «Українська залізниця» вих.№ДН-4-01-32/28 від 24 січня 2020 року; лист Виробничого підрозділу Полтавська дирекція залізничних перевезень Регіональної філії «Південна залізниця» ПАТ «Українська залізниця» від 10 квітня 2020 року.

Поряд з цим, 14 січня 2020 року на станції «Супрунівка» комісією у складі представників ДП Супрунівка - В.Є. Демкович, ДСЗ Супрунівка - Г.І. Сіромолот, ПД-14 - А.А. Козуб, ПЧУ-1 - Р.В. Бублик, колієвласника - В.І. Маренича складено акт про проведення комісійної перевірки під`їзної колії СПД ФО Маренича В.І. відповідно до наказу від 15.12.2015 року №12/Н «Про організацію безпеки руху на під`їзних коліях», якою встановлено зауваження: до стрілочного переводу №63: очистити і змастити стрілочні башмаки, в корні правого гостряка послаблений 1 горизонтальний болт, в перевідній кривій шаблон 1550 мм на 4 мм, в перевідній кривій шаблон 1546 мм на 4 м + відбій 4 мм, в хвості хрестовини послаблений 1 горизонтальний болт подавання, забирання вагонів по боковому напрямку стрілочного переводу заборонено; до колії №31: за хвостом хрестовини стрілочного переводу №63: по правій нитці в стику боковий уступ 7 мм, перед технологічним проїздом по правій нитці в стику боковий уступ 6 мм, на естакаді кущ з 7 непридатних шпал, на естакаді кущ з 5 непридатних шпал, на естакаді кущ з 3 непридатних шпал, очистити колію від перевізного вантажу подавання, збирання вагонів на колію заборонено, а також вказано, що на під`їзній колії в наявності 4 гальмових башмака М 44840-001, 002, 003, 004 промарковані, у справному стані, потребують оновлення фарбування. Технічна документація по обслуговуванню та організації роботи на під`їзній колії в наявності, її вимоги працівниками виконуються, накази на відповідальних по підприємству відповідно до вимог п.3.3 наказу №23/Н від 15.12.2015 року на момент перевірки не надані ДС.

Тобто, таким актом зафіксовано незадовільний стан стрілочного переводу №63 та колії №31. Порівнюючи зауваження, встановлені щодо цих елементів станом на попередню перевірку 17.01.2019 року, вбачається, що якщо по колії №31 були лише зауваження щодо наявності снігу, то в січні 2020 року виявлено також непридатні шпали і бокові уступи; зауваження, виявлені в січні 2020 року щодо стрілочного переводу №63, не були виявлені при попередньому огляді.

Також судом встановлено, що 16 грудня 2019 року ОСОБА_3 звернувся до відділення поліції №1 Полтавського відділу поліції ГУНП в Полтавській області із заявою про вчинення кримінального правопорушення стосовно факту самовільного захоплення Представництвом "Онур Тааххут Ташимаджилик Іншаат Тіджарет Ве Санаї Анонім Ширкеті" земельної ділянки, на якій розташоване майно позивача, яке надавалося у користування відповідачу.

21 грудня 2019 року працівниками поліції проведено огляд місця події, про що складено протокол та встановлено наявність на земельній ділянці декілька куп щебню та під`їзд автомобілів з написом «Онур», які здійснювали вигрузку щебню.

Згідно з експертним висновком №39 від 06.05.2020 року, що складений судовим експертом Федоровим Дмитром Федоровичем за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи, наявні механічні пошкодження конструктивних елементів колії, естакади та дорожнього покриття за адресою: місто Полтава, вулиця Буровиків, 4б, які виникли внаслідок непередбаченого конструкцією механічного впливу одноковшових фронтальних автонавантажувачів, які були застосовані з порушеннями технології розвантаження вагонів та порушенням технічної експлуатації споруд, а також встановлено, що розмір матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок механічного впливу на конструктивні елементи під`їзної колії №1, естакади №2 та дорожнього покриття майданчика №7 за адресою: місто Полтава, вулиця Буровиків, 4б, складає на дату дослідження 1 102 653 грн. Експертизою, зокрема, встановлено, що, виходячи із відеофайлів, очищення вагонів від залишків сировини механічним спонуканням одноковшовими автонавантажувачами (повороти, підкидування вагонів на колії) технологією проведення робіт не передбачене, порушує режим нормальної експлуатації споруди підвищеної колії, установлений при проектуванні споруди. Механічне спонукання, яке зафіксоване у відеофайлах, призводило до систематичного циклічного перевантаження та механічних пошкоджень несучих конструкцій колій.

Згідно з відповіддю ТОВ «Павербуд», яке здійснює господарську діяльність з будівництва об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми та значними наслідками, на підставі ліцензії Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 27.03.2019 року, для визначення вартості робіт по розбиранню колії на залізобетонних шпалах (п.1 таблиці 1) застосовано розцінку для розбирання безстикової колії, проте, оскільки під`їзна колія за вказаною адресою не є безстиковою, то розцінку застосовано невірно; вартість відновлення естакади торкретуванням (п.2 таблиці 1) розраховано за завищеними цінами доцільно провести моніторинг цін на матеріали, які будуть використовуватися під час виконання даного виду робіт; розцінка Е1-167-2, застосована для визначення вартості планування баласту у міжколії (п.3 таблиці 1), включає в себе перелік робіт, які відповідають роботам передбаченим п.3, отже, застосована невірно; розцінка на укладання знятих рейок окремими елементами на нових залізобетонних шпалах (п.4 таблиці 1) застосована невірно, оскільки епюра шпал відповідно до застосованої розцінки 2000 шт. на 1 км, що не відповідає фактичній - 1600 шт. на 1 км.; вартість машин і механізмів, які застосовуються для улаштування упорів (п.7 Таблиці 1) перевищують визначені норми, окрім того, для розрахунку вартості даного виду робіт, включено 90% зайвих матеріалів; розцінка, застосована для улаштування дорожнього покриття зі збірних залізобетонних плит, втратила чинність.

Також судом встановлено проведення третьою особою робіт по відновленню залізничної під`їзної колії, що підтверджується підписаним третьою особою та підрядником актом приймання виконаних робіт за червень 2020 року по ремонту ділянки залізничної колії із заміною 27 шпал на суму 53 199,95 грн. та акт приймання виконаних робіт за червень 2020 року по середньому ремонту ділянок залізничних колій на суму 37 164,82 грн.

Згідно виписки по рахунку третьої особи за період 28.05.2020 - 31.05.2020 відображено платіж на суму 53 199,95 грн. контрагенту Товариству з обмеженою відповідальністю «ТБК СМП-17» за ремонт колії згідно рах.№38 від 28.05.2020 року та операція по надходженню коштів в сумі 53 000,00 грн. від Представництва «Онур Тааххут Ташимаджилик Іншаат» як відшкодування витрат за ремонт на естакаді ст. Супрунівка, вул. Буровиків, 4Б.

Також Представництво «Онур Тааххут Ташимаджилик Іншаат» сплатило третій особі 37 000,02 грн. як відшкодування витрат за середній ремонт на естакаді ст. Супрунівка, вул. Буровиків, 4Б, згідно з випискою за 24.06.2020 року.

Згідно з актом приймання виконаних робіт №2176 від 09 червня 2020 року третя особа та відповідач визнали господарську операцію щодо відшкодування витрат за ремонт на естакаді ст. Супрунівка, вул. Буровиків, 4Б на суму 53 000 грн., а згідно з актом №2205 від 15 червня 2020 року на суму 37 000,02 грн.

Листом від 08 вересня 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Павербуд» зазначило, що зауваження, передбачені актом від 14 січня 2020 року усунено в повному обсязі і колія перебуває у стані, відповідно до стандартів Правил технічної експлуатації.

Суд визнав, що вказаний лист не є належним і допустимим доказом підтвердження обставини приведення колії у належний стан, оскільки така обставина повинна підтверджуватись фахівцями у відповідній галузі та зі складенням відповідних актів чи інших первинних документів, які засвідчували б уповноваженими суб`єктами обставину придатності під`їзної колії.

Поряд з тим, за висновком експертизи №74 від 19 серпня 2020 року ремонтні роботи по відновленню механічних пошкоджень залізобетонних конструкцій естакади, пошкодження рейок, пошкодження тупикового упору та стосовно відсутності і зруйнованих залізобетонних плит покриття майданчику №7 не проводились, технічний стан вказаних конструкцій не відновлено. Окремі аварійно пошкоджені шпали підвищеної колії (27 штук) були демонтовані і замінені на невідповідні за технологією шпали. Крім того, у процесі виконання робіт невідповідні змонтовані шпали були фізично підрізані алмазним інструментом, а кінці по приблизно 300 мм з кожного боку відламані, що унеможливлює їх подальшу безпечну та надійну експлуатацію.

Вказаний експертний висновок №74 від 19.08.2020 року судом визнано неналежним доказом, оскільки такий не містить відомостей про те, що експерт попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, що є порушенням приписів ч.7 ст.98 ГПК України.

15 вересня 2020 року за участю ОСОБА_3 проведено контрольну перевірку під`їзної колії СПД ФО ОСОБА_2 на предмет усунення зауважень, виявлених при проведенні комісійного огляду під`їзної колії 14 січня 2020 року, за результатами чого складено акт, згідно з яким, подавання, забирання вагонів по боковому напрямку стрілочного переводу заборонено (відсутній покажчик напрямку руху, очистити і змастити стрілочні башмаки, в перевідній кривій шаблон 1549 мм на 2 мм), подавання, забирання вагонів на колію №31 заборонено (колія засипана залишками раніше перевезеного вантажу (місцями вище рівня головки рейки), викосити траву в середині колії, відсутні 2 накладки в стику, відсутня підкладка 1 шт. та 1 закладний болт, відсутні 6 накладок в стиках, відсутні 2 підкладки, в перевідній кривій шаблон 1545 мм на 2 мм, в стику по лівій нитці боковий уступ 9 мм, в стику по правій нитці боковий уступ 7 мм, в стику за 70 м до естакади вертикальний уступ по лівій нитці 8 мм, в стику перед ямою горизонтальний ступ 7 мм по лівій нитці, перед естакадою відсутні баласт під рейкошпальною решіткою розмірами 4м х 1,3м х 2м, перед естакадою в стику горизонтальний уступ в стику 7 мм, перед естакадою 1 непридатна (лопнувша) шпала, на естакаді відсутні 5 поодиноких закладних болтів, на підвищеній колії злам поодиноких шпал, в місцях кріплення до рейок в кількості 20 шт., тупикова призма не типова, на естакаді піднята рейкошпальна решітка на 20 см), зауваження щодо оновлення фарбування 4 гальмівних башмаків, виявлене 14.01.2020 року, не усунуто. Гальмівні башмаки потребують оновлення фарбування. За результатами перевірки під`їзна колія залишається закритою для подавання-збирання вагонів.

Відтак, судом у справі №914/918/20 встановлено, що обставина відновлення колії та приведення її у готовий до експлуатації стан після пошкодження, поданими учасниками справи документами не підтверджується. Судом встановлено, що невідновлений стан колії підтверджується актом від 15.09.2020 року комісійної (зокрема, за участю представників станції Супрунівка) контрольної перевірки під`їзної колії СПД ФО Маренич В.І. на предмет усунення зауважень, виявлених при проведенні комісійного огляду під`їзної колії 14.01.2020 р., під`їзна колія залишається закритою для подавання-забирання вагонів.

Також судом встановлено, що згідно з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, сформованої 26.02.2021 року, з 02.02.2021 року власниками майна - нежитлових будівель та споруд з під`їзною колією, місцезнаходження АДРЕСА_1 (РНОНМ 1634044153240) у формі спільної часткової власності є ОСОБА_2 (розмір частки 1/2) та ОСОБА_1 (розмір частки 1/2).

Відтак, судом встановлено, що під час розгляду справи по суті мав місце факт зміни власника 1/2 частки майна, складові елементи якого, на переконання позивача, зазнали збитків, стягнення яких є предметом спору у вказаній справі. Підстава для державної реєстрації права власності за Самойленком С.І. 02.02.2021 року, вказана у витягу, - договір дарування, р. н. 109 від 02.02.2021 року. Обставина відчуження об`єкта нерухомого майна (РНОНМ 1634044153240) у спосіб дарування позивачем не заперечувалася та не спростована.

За результатами розгляду справи №914/918/20 суд дійшов висновку про відсутність підстав вважати права та інтереси позивача порушеними і визнавати їх такими, що підлягають захисту у спосіб стягнення збитків у розмірі вартості відновлювального ремонту майна. Крім цього, суд врахував обставину, що на час розгляду справи позивач не був власником залізничної під`їзної колії та інших структурних елементів об`єкта нерухомого майна за номером 1634044153240 нежитлових будівель та споруд з під`їзною колією, місцезнаходження Полтавська обл., м. Полтава, вулиця Буровиків, будинок 46. Тобто жодних як прав, так і обов`язків щодо об`єкта у позивача на той час не існувало, зокрема, у позивача відсутні правові підстави здійснювати відновлювальний ремонт спірної під`їзної колії. Відсутність порушеного права позивача слугувало підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

У листопаді 2021 року Фізична особа-підприємець Колій Валерій Вікторович звернувся до Господарського суду Львівської області з цим позовом до відповідача Акціонерного товариства «ОНУР ТААХХУТ ТАШИМАДЖИЛИК ІНШААТ ТІДЖАРЕТ ВЕ САНАЇ АНОНІМ ШИРКЕТІ», Турецька республіка, що діє в Україні через Представництво «ОНУР ТААХХУТ ТАШИМАДЖИЛИК ІНШААТ ТІДЖАРЕТ ВЕ САНАЇ АНОНІМ ШИРКЕТІ» (м. Львів) про відшкодування вартості матеріального зменшення благ (знецінення) під`їзної колії, яка розташована за адресою: м. Полтава, вул. Боровиків, 4Б та пошкоджена відповідачем, в сумі 551 326,50 грн.

Згідно з ч.4 ст.75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

У відповідності до правових висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02 листопада 2021 року у справі №917/1338/18, обставини справи це факти, які мають значення для вирішення спору, як-от: вчинення чи невчинення особою певної дії; настання чи ненастання певних подій; час, місце вчинення дій або настання подій тощо. Обставини встановлюються судом шляхом оцінки доказів, які були досліджені в судовому засіданні. За наслідками такої оцінки доказів, зокрема щодо їх належності, допустимості, достовірності, вірогідності (статті 76-79 ГПК України) суд виснує про доведеність чи недоведеність певних обставин.

Преюдиціальне значення у справі надається обставинам, встановленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини. Преюдицію мають виключно ті обставини, які суд безпосередньо дослідив і встановив, що знайшло відображення у мотивувальній частині судового рішення. Преюдиціальні факти відрізняються від оцінки іншим судом обставин справи (висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 3 липня 2018 року у справі №917/1345/17 (пункт 32)).

Від встановлення судом обставин справи слід відрізняти правові висновки, які робить суд на підставі таких обставин, у тому числі оціночні, наприклад про дотримання розумного строку, про те, чи мала сторона знати про певні обставини, чи є причина поважною, чи перевищує розмір неустойки розмір збитків та чи є таке перевищення значним тощо (постанова Великої Палати Верховного Суду від 23.11.2021 року у справі №359/3373/16-ц).

Господарський суд під час розгляду конкретної справи на підставі встановлених ним обставин (у тому числі з урахуванням преюдиційних обставин) повинен самостійно оцінювати обставини (факти), які є предметом судового розгляду та ухвалити рішення з відповідним застосуванням необхідних матеріально-правових норм.

Згідно з ч.ч.1,2 ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.653 ЦК України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором.

В силу положень ч.ч.1,2 ст.224 ГПК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною (ч.1 ст.225 ГПК України).

Враховуючи припис частини четвертої статті 623 Цивільного кодексу України, на кредитора покладений обов`язок довести розмір збитків, заподіяних йому порушенням зобов`язання. При цьому кредитор повинен не тільки точно підрахувати розмір збитків, але й підтвердити їх документально. При визначенні розміру збитків мають враховуватися тільки ті точні дані, які безспірно підтверджують реальну можливість отримання грошових сум або інших цінностей, якби зобов`язання було виконано боржником належним чином.

Для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків необхідною є наявність усіх чотирьох загальних умов відповідальності, а саме: протиправна поведінка; збитки; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та завданими збитками; вина. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає. Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи. Під шкодою розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо). Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.

Виходячи з наведеного та в силу ст.74 ГПК України, саме позивач повинен довести факт протиправної поведінки, спричинення збитків, обґрунтувати їх розмір, довести безпосередній причинний зв`язок між правопорушенням та заподіянням збитків і розмір відшкодування. Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення зв`язку між протиправною поведінкою винної особи та збитками потерпілої сторони.

Звертаючись до суду з цим позовом ФОП Колій Валерій Вікторович просить суд стягнути з АТ «ОНУР ТААХХУТ ТАШИМАДЖИЛИК ІНШААТ ТІДЖАРЕТ ВЕ САНАЇ АНОНІМ ШИРКЕТІ», що діє в Україні через Представництво «ОНУР ТААХХУТ ТАШИМАДЖИЛИК ІНШААТ ТІДЖАРЕТ ВЕ САНАЇ АНОНІМ ШИРКЕТІ» 551 326,50 грн. у відшкодування вартості матеріального зменшення благ (знецінення) під`їзної колії, розташованої за адресою: м. Полтава, вул. Боровиків, 4Б.

Поряд з тим, судом встановлено, що станом на час звернення до суду з цим позовом та розгляду справи судами, позивач ФОП Колій Валерій Вікторович не є власником чи законним володільцем спірної під`їзної колії, що також було встановлено і у рішенні Господарського суду Львівської області від 15 березня 2021 року у справі №914/918/20, яке залишене без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 02 червня 2021 року та яким відмовлено у задоволенні позову ФОП Колій В.В.

Доказами, що знаходяться у матеріалах справи підтверджується, що за договором дарування від 02 лютого 2021 року позивач подарував свою частку майна (1/2) нежитлові будівлі та споруди з під`їзною колією ОСОБА_1 , відтак, позивач на цей час не є власником залізничної під`їзної колії та інших структурних елементів об`єкта нерухомого майна за номером 1634044153240 - нежитлових будівель та споруд з під`їзною колією, місцезнаходження - Полтавська обл., м. Полтава, вулиця Буровиків, будинок 46, відтак, жодних прав і обов`язків стосовно об`єкта у позивача на даний час не існує. У позивача відсутні правові підстави здійснювати відновлювальний ремонт спірної у даній справі під`їзної колії. Інші докази чи правочини з новим співвласником щодо проведення відновлювального ремонту чи щодо відшкодування вартості такого ремонту позивачем новому співвласнику колії суду матеріали справи не містять.

Судом враховано, що відшкодування збитків це відновлення майнового стану учасника правовідносин за рахунок іншого суб`єкта правопорушника. Щоб стягнути зазнані збитки, потерпіла особа має довести їх наявність і розмір (позиція Верховного Суду викладена у постанові від 07 листопада 2018 року у справі №127/27566/16-ц).

Під шкодою (збитками) розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо).

Збитки є матеріальною шкодою, яка характеризується зовнішніми (фізичними) та внутрішніми (якісними) змінами майнової бази суб`єкта господарювання. Тому збитки в господарських відносинах це завжди вартісний (грошовий) вираз майнової шкоди, завданої протиправними діями (бездіяльністю) одного учасника таких відносин іншому. Інакше кажучи, це дійсний і об`єктивний факт, що існує незалежно від правової оцінки і від того, підлягають чи не підлягають за законом збитки відшкодуванню.

Поряд з тим, відповідно до ст.717 ЦК України за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов`язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність. Договір, що встановлює обов`язок обдаровуваного вчинити на користь дарувальника будь-яку дію майнового або немайнового характеру, не є договором дарування.

Позивачем не заперечувався факт відчуження майна саме на підставі договору дарування, тобто безоплатно, що свідчить про волевиявлення співвласника майна відчужити належне йому майно без будь-якої вигоди та без отримання доходу від відчуження відповідного майна.

При цьому, завдання збитків, в результаті яких зменшилася вартість майна, та порядок їх відшкодування нерозривно пов`язані з особою власником такого майна. Оскільки, як вбачається з матеріалів справи, до моменту відшкодування збитків власник майна, якому завдано збитки, змінився, то розривається правовий зв`язок між особою власника та його правом на відшкодуванням збитків, в результаті яких вартість майна зменшилась. Відповідно, особа, яка вже не є власником майна, не має права вимагати відшкодування збитків, завданих майну, в результаті чого вартість майна зменшилася. Наведений висновок суду стосується власне того типу збитків, який визначений ст.22 Цивільного кодексу України та ст.224 Господарського кодексу України як «шкода, завдана внаслідок пошкодження майна». І такий висновок не поширюється на випадки завдання шкоди, коли особа вже понесла витрати чи має їх понести, а також щодо упущеної вигоди.

Позивач, як попередній власник майна, подарував свою частку в майні новому власнику, тобто не поніс жодних збитків через пошкодження даного майна (не відбувся продаж майна за зменшеною ціною у зв`язку зі зменшеною вартістю шкоди майну).

Враховуючи положення ст.ст.224, 225 ГК України і обставини, що позивач не поніс жодних витрат, пов`язаних із пошкодженням майна, та безоплатно відчужив свою частку в майні, суд погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що на даний час майнове право позивача не вважається порушеним внаслідок порушення господарського зобов`язання відповідачем.

Відсутність порушеного права позивача є підставою для прийняття рішення про відмову в позові.

Доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, про те, що об`єктом судового захисту у цьому спорі є наявні у позивача блага (матеріальна (економічна) вартість його частки у спільному майні в розмірі Ѕ), а підставою для реалізації позивачем права на захист є знецінення, тобто зменшення матеріальної (економічної) вартості частки позивача у розмірі Ѕ у спільному майні пропорційно до пошкоджень цього майна, які завдані відповідачем, суд вважає безпідставними, з огляду на встановлені судом вище обставини безоплатного відчуження (дарування) своєї частки, в тому числі і спірної під`їзної колії, новому власнику.

Статтею 73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст.86 ГПК України).

Враховуючи все наведене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог Фізичної особи-підприємця Колій Валерія Вікторовича про стягнення з Акціонерного товариства «ОНУР ТААХХУТ ТАШИМАДЖИЛИК ІНШААТ ТІДЖАРЕТ ВЕ САНАЇ АНОНІМ ШИРКЕТІ», Турецька республіка, що діє в Україні через Представництво «ОНУР ТААХХУТ ТАШИМАДЖИЛИК ІНШААТ ТІДЖАРЕТ ВЕ САНАЇ АНОНІМ ШИРКЕТІ» (м. Львів) 551 326,50 грн. відшкодування вартості матеріального зменшення благ (знецінення) під`їзної колії, розташованої у м. Полтава по вул. Боровиків, 4Б.

Доводи скаржника про скасування рішення місцевого господарського суду є безпідставними.

Рішення суду першої інстанції прийняте у відповідності з вимогами діючого законодавства, а тому підстав для його скасування апеляційний господарський суд не вбачає.

Поряд з тим, у відповідності до ч.1 ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, у зв`язку з чим, колегія суддів не переглядає рішення місцевого господарського суду щодо відмови у закритті провадження у справі (ухвала Господарського суду Львівської області від 12 травня 2022 року), оскільки вказане не оскаржується учасниками у справі.

Крім цього, апелянт оскаржує додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 29 червня 2022 року у справі №914/3334/21, яким присуджено до стягнення з позивача на користь відповідача 35 100 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.1 ст.244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

В силу положень ст.124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Частиною 4 ст.129 ГПК України визначено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову на відповідача; у разі відмови в позові на позивача; у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ст.126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч.1).

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч.2 ст.126 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3 ст. 126 ГПК України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.4 ст. 126 ГПК України).

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.5 ст.126 ГПК України).

В підтвердження понесення відповідачем витрат в розмірі 35 100 грн., у зв`язку з розглядом справи №914/3334/21 в суді першої інстанції, представник відповідача подав суду договір про надання юридичної (правової) допомоги під №001 від 30 грудня 2016 року, укладений між Акціонерним товариством «ОНУР ТААХХУТ ТАШИМАДЖИЛИК ІНШААТ ТІДЖАРЕТ ВЕ САНАЇ АНОНІМ ШИРКЕТІ», Турецька республіка, що діє в Україні через Представництво «ОНУР ТААХХУТ ТАШИМАДЖИЛИК ІНШААТ ТІДЖАРЕТ ВЕ САНАЇ АНОНІМ ШИРКЕТІ» та адвокатом Балобановим Олексієм Валерійовичем (Адвокатське Бюро Олексія Балобанова), а також Додатковий договір від 19 листопада 2021 року про надання юридичної (правової) допомоги у цій справі, відповідно до умов якого, юридична (правова) допомога надається на платній основі; вартість участі адвоката в суді першої інстанції залежить від обсягу фактично виконаної роботи та/або здійснених витрат, погоджена сторонами в розмірі 1350 грн. 00 коп. за кожну годину роботи адвоката.

20 червня 2022 року між АТ «ОНУР ТААХХУТ ТАШИМАДЖИЛИК ІНШААТ ТІДЖАРЕТ ВЕ САНАЇ АНОНІМ ШИРКЕТІ», що діє в Україні через Представництво «ОНУР ТААХХУТ ТАШИМАДЖИЛИК ІНШААТ ТІДЖАРЕТ ВЕ САНАЇ АНОНІМ ШИРКЕТІ», та Адвокатським Бюро Олексія Балобанова, в особі адвоката Балобанова Олексія Валерійовича складено Акт виконаних робіт (наданих послуг) №1 на суму 35 100 грн.

Також відповідачем подано детальний опис наданих адвокатом послуг, а саме: 1) опрацювання і організація виконання ухвали Господарського суду Львівської області від 15.11.2021 19.11.2021 - 1 год. - 1350,00 грн.; 2) опрацювання позовних матеріалів 01.12.2021 7 год. 9450,00 грн.; 3) пошук додаткової інформації (опрацювання матеріалів справи 914/918/20) 02.12.2021 2 год. 2700,00 грн.; 4) складення відзиву, клопотання 03.12.2021 - 8 год. 10800,00 грн.; 5) участь в судовому засіданні 08.12.2021 - 1 год. - 1350,00 грн.; 6) опрацювання відповіді на відзив -28.12.2021 - 4 год. 5400,00 грн.; 7) участь в судовому засіданні 12.01.2022 - 1 год. - 1350,00 грн.; 8) участь в судовому засіданні 15.06.2022 - 2 год. - 2700,00 грн. Загальна вартість наданих відповідачу адвокатських послуг 35 100 грн.

Дослідивши вказані вище докази в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що такі є належними та допустимими доказами, що підтверджують понесення відповідачем витрат на послуги адвоката у справі №914/3334/21 в розмірі 35 100 грн., при цьому, враховуючи предмет спору та обставини справи, вказаний розмір є співмірним в розумінні ч.4 ст.126 ГПК України.

Згідно з ч.5 ст.126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч.6 ст.126 ГПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Так, заперечуючи понесені відповідачем витрати на послуги адвоката, позивач зазначав про невідповідність часу витраченого адвокатом, у порівнянні із заявленими витратами, поряд з тим, судом першої інстанції правомірно спростовано вказані доводи позивача, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України»).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Колегія суддів встановила, що заявлені до стягнення витрати в сумі 35 100 грн. пов`язані з розглядом справи, є обґрунтованими та пропорційними до предмета спору, сума таких витрат відповідає критеріям реальності та розумності розміру витрат, при цьому, судом не встановлено підстав не присуджувати відповідачу всі його витрати на професійну правову допомогу, враховуючи критерії, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України. Скаржником не доведено протилежного, відтак, місцевим господарським судом правомірно присуджено до стягнення з позивача на користь відповідача 35 100 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Разом з тим, доводи скаржника про порушення відповідачем строку на подання доказів понесення витрат на послуги адвоката, а саме: 05 липня 2022 року, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки вказане спростовується матеріалами справи. Очевидно, що у додатковому рішенні судом першої інстанції допущено описку при зазначенні дати подання відповідачем вказаних доказів, оскільки судове засідання з розгляду заяви відповідача проводилося 29 червня 2022 року, в якому і було прийнято додаткове рішення, при цьому, з матеріалів справи вбачається подання відповідачем заяви 21 червня 2022 року (арк. справи 228 том V), а не 05 липня 2022 року, як помилково зазначено судом у додатковому рішенні.

Щодо повідомлення учасників справи про судове засідання, яке відбулося 29 червня 2022 року, колегія суддів звертає увагу апелянта, що про призначення вказаного засідання зазначено у резолютивній частині рішення Господарського суду Львівської області від 15 червня 2022 року, при прийнятті якого в судовому засіданні були присутні представники усіх учасників у справі, в тому числі і скаржника, що підтверджується протоколом судового засідання від 15 червня 2022 року (арк. арк. справи 193-195 том V).

Відповідно до ст.236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Статтею 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку про залишення рішення та додаткового рішення місцевого господарського суду без змін, а апеляційних скарг позивача без задоволення.

Судовий збір за подання апеляційної скарги, у відповідності до ст.129 ГПК України, покладається на скаржника.

Керуючись ст.ст.123, 126, 129, 236, 244, 270, 275, 276, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд,

постановив:

Рішення Господарського суду Львівської області від 15 червня 2022 року та додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 29 червня 2022 року у справі №914/3334/21 залишити без змін, а апеляційні скарги Фізичної особи-підприємця Колій Валерія Вікторовича без задоволення.

Матеріали справи №914/3334/21 повернути до Господарського суду Львівської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку у відповідності до вимог ст.ст.286-291 ГПК України.

Повну постанову складено 27 жовтня 2022 року

Головуючий (суддя-доповідач)Якімець Г.Г.

Суддя Бойко С.М.

СуддяБонк Т.Б.