Ухвала

від 07.11.2022 по справі 910/4235/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

07.11.2022Справа № 910/4235/22За позовом Громадської організації "ГАРМОНІЙНА СТОЛИЦЯ"

до Київської міської ради та Приватного акціонерного товариства "Дарницький комбінат будівельних матеріалів і конструкцій"

про визнання незаконним та скасування рішення та визнання недійсним договору

Суддя Сташків Р.Б.

Секретар судового засідання Гарашко Т.В.

Представники сторін:

від позивача - Новіков Я.А.,

від відповідача 1 - Пилипчук І.І.,

від відповідача 2 - Ракітін С.П.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передано указану позовну заяву у якій Громадська організація "ГАРМОНІЙНА СТОЛИЦЯ" просить суд:

- визнати незаконним та скасувати рішення Київської міської ради від 31 серпня 2021 року №2249/2290 "Про поновлення приватному акціонерному товариству "Дарницький комбінат будівельних матеріалів і конструкцій" договору оренди земельних ділянок від 21 березня 2006 року №66-6-00328 (зі змінами)";

- визнати недійсним Договір про укладання договору оренди земельних ділянок на новий строк, серія та номер: 875, виданий 19.11.2021 приватним нотаріусом Дем`яненко Т.М., Київський міський нотаріальний округ, м. Київ.

Ухвалою суду від 22.06.2022 відкрито провадження у справі №910/4235/22 за даними позовними вимогами, справа розглядається за правилами загального позовного провадження.

05.09.2022 Приватним акціонерним товариством "Дарницький комбінат будівельних матеріалів і конструкцій" було заявлено клопотання про закриття провадження у справі, оскільки на думку відповідача-2 даний спір не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

Своє клопотання відповідач-2 мотивує тим, що заявлений Громадською організацією "ГАРМОНІЙНА СТОЛИЦЯ" позов подано в інтересах членів громадських організацій, територіальної громади Дніпровського району та інших мешканців столиці стосовно захисту їх екологічних прав, а не захист особистих прав позивача.

Відповідач-1 у своїх поясненнях стосовно клопотання про закриття провадження у справі підтримує дане клопотання та вважає, що заявлений спір є публічно-правовим та підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Розглянувши відповідне клопотання суд дійшов висновку щодо його задоволення, з огляну на таке.

Так, звертаючись із даним позовом Громадська організація "ГАРМОНІЙНА СТОЛИЦЯ" зазначає наступне.

На підставі п. 22 рішення Київської міської ради від 15.07.2004 №419-5/1829 земельні ділянки площею 2,3358 га та 19,1819 га на вул. Степана Сагайдака (тепер - Євгена Маланюка), 101 (кадастрові номери 8000000000:66:108:0002 та 8000000000:66:105:0002 відповідно) в м. Києві було надано ВАТ «Дарницький комбінат будівельних матеріалів і конструкцій» в оренду на 15 років для будівництва житлових будинків з об`єктами соціально-культурного призначення та підземними паркінгами (договір оренди земельних ділянок від 21.03.2006 № 66-6-00328 (далі - договір).

Рішенням Київської міської ради від 31 серпня 2021 року №2249/2290 було поновлено Приватному акціонерному товариству "Дарницький комбінат будівельних матеріалів і конструкцій" договір оренди земельних ділянок від 21 березня 2006 року №66-6-00328 (зі змінами). Позивач зазначає, що цим рішенням було передано земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:66:108:0002, площею 2,3358 га на якій ростуть понад 260 промаркерованих здорових домінантних видів дерев та інших зелених насаджень, яка відповідно до Генерального плану міста Києва віднесена частково до території земельних насаджень загального користування вулиць та доріг, частково потрапляє до зеленої зони, а тому оскаржуване рішення на думку позивача порушує екологічні права громадян передбачені Законом України «Про охорону навколишнього середовища».

Позивач зазначає, що Приватне акціонерне товариство «Дарницький комбінат будівельних матеріалів і конструкцій» спільно з забудовниками на сусідній земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:66:105:0002 проводять роботи з будівництва житлових комплексів. У будь-який момент останні можуть розпочати роботи на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:66:108:0002, що призведе до знищення довкілля, погіршення екологічного стану в мікрорайоні, зміни руху ґрунтових вод та як наслідок підтоплення і руйнування будинків, які розташовані на прилеглій території.

Обґрунтовуючи підстави звернення із даним позовом саме позивачем, він зазначає, що Громадська організація «Русанівські сади», Громадська організація «За себе», Українська екологічна асоціація «ЗЕЛЕНИИ СВІТ» у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 03.11.2010 №996 «Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики» виступили ініціаторами стосовно проведення громадських консультацій щодо виключення земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:66:108:0002 з Проекту рішення Київської міської ради «Про поновлення Приватному акціонерному товариству «Дарницький комбінат будівельних матеріалів і конструкцій» договору оренди земельних ділянок від 21 березня 2006 року №66-6-00328 (зі змінами) однак приймаючи спірне рішення Київська міська рада не прийняла до розгляду позицію громадськості, що стало підставою для звернення до Громадської організації «ГАРМОНІЙНА СТОЛИЦЯ» з метою захисту порушених прав.

У своєму позові Громадська організація «ГАРМОНІЙНА СТОЛИЦЯ» зазначає, що виступає на законних інтересах об`єднання, її членів, інших об`єднань та їх членів, територіальної громади Дніпровського району та інших мешканців столиці з метою здійснення їх законних прав та інтересів, збереження території, зокрема, зелених насаджень на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:66:108:0002.

Положеннями статті 3 Конституції України людину, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпеку визнано в Україні найвищою соціальною цінністю. Забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України є обов`язком держави (стаття 16 Конституції України). Статтею 36 Конституції України гарантовано право громадян України на свободу об`єднання, зокрема, у громадські організації для здійснення і захисту своїх прав і свобод та задоволення економічних, соціальних, культурних та інших інтересів, за винятком обмежень, встановлених законом в інтересах національної безпеки та громадського порядку, охорони здоров`я населення або захисту прав і свобод інших людей.

Преамбулою до Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» невід`ємною умовою сталого економічного та соціального розвитку України визначено забезпечення екологічної безпеки життєдіяльності людини.

Статтею 9 цього Закону до екологічних прав громадян віднесено право на безпечне для їх життя та здоров`я навколишнє природне середовище; об`єднання в громадські природоохоронні формування; оскарження у судовому порядку рішень, дій або бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб щодо порушення екологічних прав громадян у порядку, передбаченому законом.

Громадська організація може захищати в суді особисті немайнові та майнові права як своїх членів, так і права та охоронювані законом інтереси інших осіб, які звернулися до неї за таким захистом, лише у випадках, якщо таке повноваження передбачено в її статутних документах та якщо відповідний закон визначає право громадської організації звертатися до суду за захистом прав та інтересів інших осіб (абзац третій пункту 2.6 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 28 листопада 2013 року № 12-рп/2013).

Судом встановлено, що відповідно до п. 3.1 Статуту Громадської організації «ГАРМОНІЙНА СТОЛИЦЯ» головною метою організації є забезпечення та захист прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема, економічних, соціальних, культурних, екологічних прав громадян, у тому числі права на безпечне для життя і здоров`я довкілля, сприяння формуванню природоохоронного менталітету з не споживацьким відношенням до природи на засадах сталого розвитку, збереження біорізноманіття, зокрема зелених насаджень на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:66:108:0002, інших зелених насаджень та зелених зон, розширення площ зелених насаджень, гармонійний розвиток інфраструктури та благоустрій в м. Києві з урахуванням культурного, історичного, екологічного, природоохоронного та соціального значення міського ландшафту.

Як вбачається із матеріалів справи, до позивача надходили письмові звернення щодо необхідності у відновленні порушених екологічних прав громадян та збереження деревостану на земельній ділянці за кадастровим номером 8000000000:66:108:0002, оскільки приймаючи спірне рішення Київська міська рада не врахувала позицію інститутів громадського суспільства міста Києва, зокрема, листом від 20.05.2022 №20-05-22 від ГО «Русанівські сади», листом від 23.02.2022 від ОСББ «Садовий-25», листом від 22.02.2022 №04-02/22 від Української екологічної асоціації «Зелений світ», листом від 22.02.2022 №02 від мешканців столиці в особі представників ініціативної групи.

Таким чином, звертаючись із даним позовом до суду позивач виступає публічним органом до повноважень якого входить захист екологічних прав необмеженої кількості громадян пов`язаних з використанням (розпорядженням) в інтересах громадян земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:66:108:0002.

Відповідно до статті 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров`я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди. Екологічні інтереси населення можуть підлягати судовому захисту на підставі частини сьомої статті 41 Конституції України, відповідно до якої використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі, а також приписів статті 66 Основного Закону, відповідно до якої ніхто не повинен заподіювати шкоду довкіллю.

Міжнародним документом, який закріпив зобов`язання держав у сфері доступу до правосуддя в екологічних справах, стала Орхуська конвенція.

Орхуську конвенцію ратифіковано Законом України № 832-ХІУ від 06.07.1999, тому її положення відповідно до статті 9 Конституції України є нормами прямої дії, а положення національного законодавства про процедури і механізми судового захисту порушених екологічних прав та інтересів можуть їх конкретизувати.

Для забезпечення належної реалізації, зокрема, екологічних прав Орхуська конвенція передбачає у статті 9 право і гарантії доступу до судового й адміністративного оскарження рішень, дій чи бездіяльності, що вчинені з порушенням права на доступ до інформації чи права на участь у процесі прийняття рішень з питань, що стосуються довкілля.

Пунктом 3 статті 9 Орхуської конвенції на її Договірні Сторони покладається зобов`язання, зокрема, забезпечувати доступ громадськості до процедур оскарження дій та бездіяльності державних органів і приватних осіб, що порушують вимоги національного екологічного законодавства.

При цьому відповідно до Орхуської конвенції представники громадськості мають право оспорювати порушення національного законодавства у сфері довкілля незалежно від того, належать такі порушення до прав на інформацію і на участь громадськості при прийнятті рішень, гарантованих Орху ською конвенцією, чи ні (згідно з Керівництвом із провадження Орхуської конвенції (ООН, 2000 рік). Орхуська конвенція забезпечує доступ до правосуддя як на підставі власних положень, так і в порядку забезпечення дотримання національного природоохоронного законодавства.

З урахуванням наведеного позивач є громадською організацією, яка відповідно до положень Орхуської конвенції та Законів України «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про громадські об`єднання», а також відповідно до свого статуту, має право на представництво в суді екологічних інтересів суспільства та окремих його членів з метою захисту порушених екологічних прав людини та громадянина або з метою усунення порушень вимог екологічного законодавства.

Обґрунтовуючи позов, ГО "ГАРМОНІЙНА СТОЛИЦЯ" вказує, що оскаржуване рішення Київської міської ради: суперечить конституційним правам громадян, позбавляючи їх права користування природними ресурсами власності народу відповідно до ст. 13 Конституції України; порушує екологічні права громадян, передбачені ст.ст. 9,10,11 Закону України «Про охорону навколишнього середовища»; проєкт оскаржуваного рішення не пройшов передбачені законодавством процедури, які прописані у Регламенті КМР, зокрема, проєкт був розглянутий без врахування звернення депутата ІХ скликання КМР Уласик Юлії та численних звернень громади щодо збереження зелених насаджень на комунальній земельній ділянці, яка на праві комунальної власності належить громаді міста Києва.

Крім того, на думку позивача втручання з боку держави в інтересах громади в особі Київської міської ради у право користування земельною ділянкою за кадастровим номером 8000000000:66:108:0002 не відповідає критеріям ані законності, ані відповідності суспільному, публічному інтересу про що він зазначає у позовній заяві.

Фактично, позивач оскаржує не право Київської міської ради щодо розпорядження нею спірною земельною ділянкою, а саме порядок прийняття нею, як суб`єктом владних повноважень до компетенції якого входить право розпоряджання від імені громади міста Києва, земельною ділянкою за кадастровим номером 8000000000:66:108:0002, відповідного рішення, яке на думку позивача було прийнято без врахування публічної думки громадськості чим порушило їх права.

З наведеного вбачається, що даний позов подано з метою захисту публічно-провового інтересу громади міста Києва, а сам публічний характер позовних вимог обумовлений порушенням норм конституційного та екологічного права, якими гарантовано право власності Українського народу на природні ресурси (стаття 13 Конституції України, стаття 4 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»), а також похідним від нього правом кожного на здійснення загального та спеціального використання природних ресурсів (пункт г частини першої статті 9 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»).

Акти, прийняті суб`єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність) можуть бути оскаржені до суду відповідно до статті 55 Конституції України.

Для реалізації кожним конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб`єктів у сфері управлінської діяльності в Україні утворено систему адміністративних судів.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За змістом пункту 2 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України публічно-правовий спір - це спір, у якому, зокрема, хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом зокрема визнання протиправним та не чинним нормативно-правового акта чи окремих його положень, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Частина перша статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах.

У постанові Верховного Суду від 07.07.2020 у справі № 654/540/17-а зазначено, що визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є наявність публічно-правового спору, тобто спору, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції і виникнення якого пов`язане з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з`ясувати, у зв`язку із чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

При цьому визначальною ознакою приватноправових відносин є наявність майнового чи особистого немайнового інтересу.

Як свідчать обставини справи, спір між сторонами виник у зв`язку із порушенням Київською міською радою, як органом самоврядування, що представляє інтереси киян через обраних ними представників (депутатів) порядку прийняття рішення від 31 серпня 2021 року №2249/2290 "Про поновлення приватному акціонерному товариству "Дарницький комбінат будівельних матеріалів і конструкцій" договору оренди земельних ділянок від 21 березня 2006 року №66-6-00328 (зі змінами)", в результаті прийняття якого на думку позивача, призвело до порушення конституційних та екологічних прав громадян, що мешкають у місті Києві.

Таким чином, позивач звертається не за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а за захистом публічних інтересів громадян міста Києва чиї права порушено в наслідок прийняття спірного рішення органом, що має публічно-владні повноваження (Київська міська рада) від імені жителів міста Києва приймати рішення щодо розпорядженням земельних ділянок, які належать місту.

В свою чергу друга вимога про визнання недійсним Договору про укладання договору оренди земельних ділянок на новий строк, серія та номер: 875, виданий 19.11.2021 приватним нотаріусом Дем`яненко Т.М., Київський міський нотаріальний округ, м. Київ є похідною вимогою від першої, оскільки у випадку скасування рішення Київської міської ради «Про поновлення приватному акціонерному товариству "Дарницький комбінат будівельних матеріалів і конструкцій" договору оренди земельних ділянок від 21 березня 2006 року №66-6-00328 (зі змінами)" підлягатиме задоволенню вимога про визнання недійсним такого договору.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Враховуючи викладені обставини та беручи до уваги заявлені позивачем предмет та підстави позову, суд дійшов висновку, що позовні вимоги містять ознаки адміністративного спору.

Згідно частини другої статті 231 Господарського процесуального кодексу України, якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.

Суд зазначає, що, у зв`язку з тим, що позовні вимоги не підлягають розгляду за правилами господарського судочинства, дані позовні вимоги мають розглядатися в порядку адміністративного судочинства.

Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

За приписами пункту 5 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Відповідне клопотання щодо повернення судового збору до суду не подане. Отже, повернення судового збору сплаченого за відповідну позовну вимогу, без відповідного клопотання не допускається.

Ураховуючи викладене та керуючись ст. 231, 232, 233, 240 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Закрити провадження у справі №910/4235/22 Громадської організації "ГАРМОНІЙНА СТОЛИЦЯ" до Київської міської ради та Приватного акціонерного товариства "Дарницький комбінат будівельних матеріалів і конструкцій" про визнання незаконним та скасування рішення та визнання недійсним договору.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена в порядку та строк, встановлені ст.ст.254-257 ГПК України.

Повний текст ухвали підписано 08.11.2022.

Суддя Р.Б. Сташків