Ухвала

від 03.11.2022 по справі 308/6412/22

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/6412/22

2/308/1377/22

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 листопада 2022 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді Шепетко І.О.,

за участі секретаря Киніва О.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

відповідача ОСОБА_3 ,

представника відповідача ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору служба у справах дітей в інтересах дітей Середнянської селищної ради Ужгородського району Закарпатської області, про розірвання шлюбу та стягнення аліментів, -

в с т а н о в и в:

У провадженні Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа,яка незаявляє самостійнихвимог щодопредмета спору службау справахдітей вінтересах дітейСереднянської селищноїради Ужгородськогорайону Закарпатськоїобласті про розірвання шлюбу та стягнення аліментів.

Через канцелярію суду від відповідача надійшла зустрічна позовна заява до ОСОБА_1 про прийняття позову до спільного розгляду з первісним позовом, визначення місця проживання дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 разом з батьком ОСОБА_3 , задоволення вимоги про розірвання шлюбу за первісним позовом та відмови у задоволенні інших вимог по первісному позову в повному обсязі.

У судовому засіданні позивач та її представник заперечували проти прийняття зустрічного позову, зазначили, що такий не відповідає вимогам Цивільного процесуального кодексу України, в такому представником позивача вживались образливі висловлювання, зокрема, надання особистої характеристики позивачу ОСОБА_1 . З вказаних підстав просили відмовити у прийнятті зустрічного позову до розгляду.

Представник позивача зазначила, що Велика Палата Верховного Суду у справах №199/6713/14-ц, 9901/324/19 посилається на те, що учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та інших учасників судового процесу. Нецензурна лексика, образливі та лайливі слова чи символи ,зокрема, для надання особистих характеристик учасникам справи, іншим учасникам судового процесу, їх представникам і суду (суддям) не можуть використовуватися ні в заявах по суті справи, заявах із процесуальних питань, інших процесуальних документах, ні у виступах учасників судового процесу та їх представників.

У судовому засіданні відповідач та його представник просили прийняти до спільного розгляду з первісним позовом зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей виконавчого комітету Ужгородської міської ради, про визначення місця проживання дітей.

Заслухавши думку сторін, дослідивши подану заяву та матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Позивач звернулася з позовом в якому просить розірвати шлюб укладений між нею та відповідачем, стягнути аліменти на утримання дітей в розмірі Ѕ частини від усіх видів доходу відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця, залишити малолітніх дітей проживати разом з матір`ю.

Відповідач звернувся із зустрічним позовом до позивача, в якому просить визначити місце проживання дітей разом з батьком.

Згідно положень ст.193 ЦПК України, зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом.

Так, позовні вимоги за первісним позовом та за зустрічним стосуються визначення місця проживання дітей, тобто є пов`язаними, виникають з одних правовідносин та задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Судом встановлено, що зустрічна позовна заява відповідає вимогам ст.175, 177 ЦПК України, підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження, передбачених ст. ст. 185, 186 ЦПК України, немає.

Щодо заперечень представника позивача проти прийняття зустрічного позову до розгляду, суд зазначає наступне.

В судовому засіданні адвокат Холмогорова Л.В. покликається на те, що зустрічна позовна заява не відповідає вимогам ЦПК України з підстав, що в такій містяться образливі висловлювання, зокрема, надання особистої характеристики позивачу ОСОБА_1 .

Відповідно до положень статті 6 ЦПК України, повага до честі і гідності, рівності перед законом і судом є однією із основних засад цивільного судочинства.

Згідно зі ст.44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правам; зловживання процесуальними правами не допускається.

Велика Палата Верховного Суду в своїй постанові від 07.04.2021 у справі №9901/23/21 звертає увагу на те, що саме з метою виконання завдання адміністративного судочинства сторона у справі має користуватися процесуальними правами, сприяючи тим самим суду у здійсненні правосуддя. Отож, якщо особа здійснює певну процесуальну дію не з цією метою, а для досягнення інших цілей (зокрема, образити, принизити учасників судового процесу, їхніх представників, суд, виявити до них і до їхніх дій власні негативні емоції), така особа виходить за межі дійсного змісту відповідного процесуального права, тобто зловживає ним. Правова система має бути спроможною ефективно захистити себе від цих дій. І саме на такий захист спрямовані заходи, які суд застосовує через зловживання учасником судового процесу процесуальними правами.

Дії учасників судового процесу та їхніх представників мають не лише за формою, але й за змістом відповідати завданню адміністративного судочинства. Зміст права на справедливий суд несумісний зі свідомим виявом учасником судового процесу чи його представником неповаги до честі, гідності, репутації іншого учасника, представника, суду тощо. Тому суди не повинні розглядати справи, в яких особа, яка ініціювала судовий процес, використовує її процесуальні права на шкоду іншим учасникам судового процесу й інтересам правосуддя.

В окремій думці суддів Верховного Суду Гриціва М. І., Прокопенка О. Б.на постанову Великої Палати Верховного Суду від 07 квітня 2021 року в адміністративній справі № 9901/23/21 (провадження № 11-64заі21) зазначається, що використання в процесуальних документах (позовній заяві, апеляційній скарзі, відзиві та інших) образливих, принизливих, лайливих, брутальних, глузливих, дошкульних (зачіпливих) слів, виразів, словосполучень, адресованих суду, відповідачу, іншим учасникам процесу або третій (третім, стороннім) особі (особам) з наміром висміяти, образити, принизити чи роздратувати їх повинні отримувати відповідне процесуальне реагування, щонайменше у вигляді залишення процесуального документа без розгляду.

Такого змісту реагування безумовно залежить від значення образливого слова, змісту, який вклала в нього особа, яка його використала, а також від дискурсу (сукупності висловлювань), що стосується певного змістовного обсягу інформації, яку автор висловлювань вважає проблемною.

Проте, як зазначається у згаданій окремій думці, варто також розмежовувати твердження про факти та оцінні судження, зважаючи і на обставини справи, і на загальний тон висловлювання. Якщо дискурс звернення насичений образливими словами та словосполученнями і його зміст виразно, явно спрямований не на намір донести суть своєї позиції (проблеми), а власне образити, показати своє суб`єктивне зневажливе, глумливе ставлення до адресата звернення, то такий документ не повинен отримувати властивості процесуального документа, що належить визнавати прийнятним і таким, що підлягає розгляду.

ЄСПЛ не раз констатував зловживання правом на оскарження у тих випадках, якщо заявник під час спілкування з Судом вживав особливо образливі, погрозливі або провокативні висловлювання - проти уряду-відповідача, його представника, органів влади держави-відповідача, проти самого Суду, його суддів, його Канцелярії або її працівників ("Ржегак проти Чеської Республіки" від 14 травня 2004 року, "Дюрінже та Грандж проти Франції" від 4 лютого 2003 року).

Водночас визнавав, що якщо мова заявника є просто ущипливою, полемічною чи саркастичною, то вона є недостатньою для твердження вважати це зловживанням; вона має виходити «за межі нормальної, коректної та легітимної критики» («Ди Сальво проти Італії», «Апініс проти Латвії»).

Таким чином, твердження представника позивача по суті зводяться до незгоди з твердженнями та висловами представника відповідача, вказаними в зустрічній позовній заяві, проте судження, висловлені представником відповідача у зустрічній позовній заяві виразно не переходять межу прийнятності, не демонструють (ні свідомо, ні завуальовано) наміру автора цих слів принизити чи образити позивача, оскільки абсолютна більшість тексту позовної заяви сфокусована на викладі обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги.

Отже, враховуючи вищенаведене, судом не встановлено підстав для повернення позовної заяви чи залишення її без розгляду, а відтак, суд приходить до висновку про прийняття до спільного розгляду з первісним позовом зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей виконавчого комітету Ужгородської міської ради, про визначення місця проживання дітей.

Відповідно до ч. 4 ст. 193 ЦПК України, у випадку подання зустрічного позову у справі, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, суд постановляє ухвалу про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Відповідно до ч. 6 ст. 277 ЦПК України, якщо суд вирішив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, але в подальшому постановив ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розгляд справи починається зі стадії відкриття провадження у справі. У такому випадку повернення до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження не допускається.

Враховуючи вищенаведене, беручи до уваги предмет спору та час, необхідний для вчинення відповідних процесуальних дій, суд приходить до висновку про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Керуючись ст. ст. 258-261, 277 КПК України, суд -

п о с т а н о в и в:

Прийняти до спільного розгляду з первісним позовом зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей виконавчого комітету Ужгородської міської ради, про визначення місця проживання дітей.

Перейти до розгляду справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа,яка незаявляє самостійнихвимог щодопредмета споруна сторонівідповідача служба усправах дітейв інтересахдітей Середнянськоїселищної радиУжгородського районуЗакарпатської області пророзірвання шлюбута стягненняаліментів за правилами загального позовного провадження.

Призначити підготовчезасідання на29листопада 2022року о10год.00хв. в залі судових засідань Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області (м.Ужгород, вул.Загорська, 53).

Копію зустрічної позовної заяви із доданими матеріалами надіслати відповідачу за зустрічним позовом, роз`яснивши право надати відзив на зустрічний позов відповідно до ст. 178 ЦПК України, та додати до відзиву докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення.

Також, відповідачу за зустрічним позовом необхідно додати до відзиву на зустрічний позов документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.

Встановити відповідачу строк для подання відзиву на позов - протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про прийняття зустрічного позову.

Ухвала оскарженню не підлягає, набирає законної сили з моменту її підписання.

Суддя І.О.Шепетко