Ухвала
від 28.02.2023 по справі 308/6412/22
УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/6412/22

2/308/1377/22

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 лютого 2023 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді Шепетко І.О.,

за участі секретаря Киніва О.В., Завадяка Д.О., ТимкоМ.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

відповідача ОСОБА_3 ,

представника відповідача ОСОБА_4 ,

розглянувши у підготовчому засіданні цивільну справу за правилами загального позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору служба у справах дітей в інтересах дітей Середнянської селищної ради Ужгородського району Закарпатської області, пророзірвання шлюбу,стягнення аліментівта визначеннямісця проживаннядітей,за зустрічнимпозовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору служба у справах дітей Виконавчого комітету Ужгородської міської ради про визначення місця проживання дітей, -

в с т а н о в и в:

У провадженні Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області (далі суд) знаходиться вказана цивільна справа.

10.08.2022 представником позивача було подано клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи: копію довідки про склад сім`ї від 04.08.2022 №1350, копію диплому бакалавра серії В17 №066889 від 07.07.2017, копію витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, номер витягу НВ-2103883232019, витяг свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (власник ОСОБА_1 ) із застосунку «Дія», копію консультативного огляду дитячого психіатра за підписом ОСОБА_5 , копію висновку психолого-педагогічного оцінювання розвитку дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , копію психолого-педагогічної характеристики ОСОБА_6 , вихованиці молодшої групи ЗДО № 43. В обґрунтування клопотання зазначила, що з метою повного та всебічного розгляду справи, виникла необхідність у приєднанні до матеріалів справи у якості доказів вищевказані документи, які підтверджують та обґрунтовують заявлені позовні вимоги.

06.09.2022 через систему «Електронний суд» представником відповідача було подано клопотання про витребування у Державної податкової служби в Закарпатській області інформації про доходи ОСОБА_1 з 01.02.2021 по 01.08.2022. Клопотання мотивоване тим, що позивач зареєстрована як фізична особа-підприємець, проте не має стабільного доходу, жодних доказів наявності/відсутності доходу позивача не додано до матеріалів справи. Тому існує необхідність перевірки щодо наявності/відсутності доходів позивача.

12.09.2022 представником відповідача було подано клопотання, в якому просила відмовити у задоволенні клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи від 09.08.2022, не приймати їх до розгляду та не брати до уваги. Клопотання мотивувала тим, що заява по приєднання доказів подана через тривалий час після подання позовної заяви. Стороною позивача не зазначено жодної підстави, яка підтверджує, що вона здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаних доказів, у зв`язку з чим неможливість подання доказів у визначений законом строк обґрунтована наявністю об`єктивних причин. Крім того, позивачем не заявлено клопотання про поновлення строків. Тому, докази, подані позивачем 09.08.2022 не можуть бути не можуть бути прийняті судом та взяті до уваги, інакше це є необґрунтованим і ставить сторону відповідача у невигідне становище, що є порушенням засади рівності учасників перед законом і судом.

20.09.2022 позивачем подано клопотання про застосування заходів процесуального примусу, згідно якого просила визнати умисне вживання образливих висловлювань, зокрема, для надання особистої характеристики учаснику справи позивачу в межах цивільної справи № 308/6412/22 адвокатом Турецькою Євгенією Андріївною зловживанням процесуальними правами та постановити окрему ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з адвоката Турецької Євгенії Андріївни штрафу у сумі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб - у зв`язку з зловживанням адвокатом своїми процесуальними правами та невиконання своїх процесуальних обов`язків. В обґрунтування клопотання зазначила, що у зустрічному позові представник відповідача, дозволяє собі вживати образливі висловлювання та нічим не підтверджену (неправдиву) інформацію (відомості) на адресу матері малолітніх дітей - ОСОБА_1 , зокрема: «їх мати ОСОБА_1 покинула сина 20.05.2022 року, заставляє ночувати у чужих людей і місця ночівлі постійно змінює» (абз. 15 арк.2 зустрічного позову), «мати постійно змінює співмешканців і зазначене тривожить дітей, особливо лякають доньку чужі незнайомі чоловіки в будинку» (абз. 18 арк. 2 зустрічного позову), «доньку ж забрала матір і точної адреси проживання дитини не відоме, займається налагоджуванням особистого життя» (абз.5 арк.3 зустрічного позову), «періодично ночує в різних людей» (абз.9 арк. З зустрічного позову). Таким чином, просила суд звернути увагу на вищенаведене та вжити відповідних заходів, враховуючи те, що вказані висловлювання виражені адвокатом у принизливій, образливій, зухвалій формі та такій, що порочить честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 , а також містять неправдиву інформацію, нічим не підтверджену адвокатом, а також є вже не першим випадком, аналогічна неприпустима поведінка адвоката спостерігалась на засіданні органу опіки та піклування.

11.10.2022 позивачем подано клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи з метою повного та всебічного розгляду справи, а саме: копію листа Виконавчого комітету Ужгородської міської ради №Б-3180 від 28.09.2022 за підписом заступника міського голови В. Борець, копію звіту про роботу психолога з сім`єю ОСОБА_7 28.09.2022 № 01-18/225, копію характеристики на ОСОБА_1 , видану Середнянською селищною радою Ужгородського району Закарпатської області за підписами заступника селищного голови Р.Василиндри, депутата селищної ради Я.Пожо, копію акту про встановлення факту проживання за підписом та проставленою печаткою Голови ОСББ «Легоцького 76» (ЄДРПОУ: 44172123) ОСОБА_8 та власника орендованої квартири ОСОБА_9 з додатком (підписи сусідів, власника квартири, голови ОСББ, копію витягу з ЄРДР (КП №12022078030001194 від 03.10.2022).

Крім того, 11.10.2023 позивачем подано заяву про виклик психолога ССРГ Ужгородського міського центру соціальних служб Департаменту соціальної політики Ужгородської міської ради ОСОБА_10 в якості свідка. Вказала, що 28.09.2022 за вих. № 01-18/225 психологом ССРГ УМЦСС ДСП ОСОБА_10 прийнято звіт про роботу психолога з сім`єю ОСОБА_7 . Відповідно до висновків, викладених у звіті, зазначено: «З дитиною проведено бесіду та дослідження за допомогою методики Рене Жиля. За його результатами можна стверджувати, що дитина в однаковій мірі близька з обома батьками». Проте, на противагу вказаному, органом опіки та піклування, надано письмовий висновок щодо розв`язання спору, за яким, визначено місце проживання ОСОБА_11 з його батьком, а ОСОБА_6 з матір`ю. У зв`язку з цим є необхідність у наданні пояснень психологом відносно звіту про роботу з сім`єю ОСОБА_7 . Покази психолога є важливими, оскільки він може підтвердити обставини, які необхідні для вирішення питання щодо визначення місця проживання малолітніх дітей ОСОБА_11 та ОСОБА_6 у даній справі, а також психолог володіє спеціальними знаннями щодо повідомлення суду наслідків, закономірностей та особливостей проживання малолітніх дітей нарізно (окремо), чи це відповідатиме їх «найкращим інтересам».

28.11.2022 позивачем подано клопотання про виклик свідків ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . В обґрунтування клопотання зазначила, що дані свідки можуть надати суду пояснення щодо обставин, що стосуються предмета спору.

У підготовчому засіданні позивач та його представник клопотання, подані ними від 11.10.2022, 20.09.2022, 10.08.2022 підтримали, просили такі задовольнити. Водночас просили відмовити в задоволенні клопотань представника відповідача про витребування доказів та про відмову в задоволенні клопотання представника позивача про приєднання доказів до матеріалів справи.

Відповідач та його представник в підготовчому засіданні просили відмовити в задоволенні клопотань позивача та її представника, також просили задовольнити клопотання, подані представником відповідача.

Заслухавши думку сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч. ч. 1,2 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Пункт 4 ч. 5 ст. 12 ЦПК України передбачає, що суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Судовий захист є юрисдикційною формою захисту порушених або оспорюваних суб`єктивних прав та інтересів. Сутність такої форми захисту полягає в тому, що особа, яка вважає, що її права та законні інтереси порушені неправомірними діями інших осіб чи органів, звертається за захистом до суду як державного органу, уповноваженого вирішувати спори з метою відновлення порушеного права й припинення такого порушення. Визначальною складовою принципу захисту прав та інтересів є забезпечення гарантій права кожної людини на ефективний судовий захист.

Право на судовий захист законних прав та інтересів кожного громадянина гарантується статтею 55 Конституції. Цією нормою передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. За змістом статті 64 Основного закону, право на судовий захист не може бути обмежене.

Виходячи з вищезазначених норм, учасник справи має право доводити обставини, на які він посилається будь-якими доказами на власний розсуд.

Враховуючи викладене, суд, оцінивши в сукупності всі обставини справи, з метою повного, об`єктивного та всебічного розгляду цивільної справи, встановлення дійсних обставин справи, приходить до висновку про задоволення клопотань позивача та її представника від 10.08.2022 та 11.10.2022 про приєднання доказів до матеріалів справи. Водночас, на підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання представника відповідача про відмову у задоволенні клопотання представника позивача про приєднання доказів до матеріалів справи від 09.08.2022.

Щодо поданого клопотання представника відповідача про витребування в Державної податкової служби в Закарпатській області інформації про доходи ОСОБА_1 з 01.02.2021 по 01.08.2022, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 84 ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Отже, дослідивши зміст поданого клопотання, а також враховуючи предмет спору, суд вважає обґрунтованим клопотання про витребування доказів та приходить до висновку про його задоволення.

Щодо клопотання позивача про застосування заходів процесуального примусу суд зазначає наступне.

Відповідно до положень статті 6 ЦПК України, повага до честі і гідності, рівності перед законом і судом є однією із основних засад цивільного судочинства.

Згідно зі ст.44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правам; зловживання процесуальними правами не допускається.

Велика Палата Верховного Суду в своїй постанові від 07.04.2021 у справі №9901/23/21 звертає увагу на те, що саме з метою виконання завдання адміністративного судочинства сторона у справі має користуватися процесуальними правами, сприяючи тим самим суду у здійсненні правосуддя. Отож, якщо особа здійснює певну процесуальну дію не з цією метою, а для досягнення інших цілей (зокрема, образити, принизити учасників судового процесу, їхніх представників, суд, виявити до них і до їхніх дій власні негативні емоції), така особа виходить за межі дійсного змісту відповідного процесуального права, тобто зловживає ним. Правова система має бути спроможною ефективно захистити себе від цих дій. І саме на такий захист спрямовані заходи, які суд застосовує через зловживання учасником судового процесу процесуальними правами.

Дії учасників судового процесу та їхніх представників мають не лише за формою, але й за змістом відповідати завданню адміністративного судочинства. Зміст права на справедливий суд несумісний зі свідомим виявом учасником судового процесу чи його представником неповаги до честі, гідності, репутації іншого учасника, представника, суду тощо. Тому суди не повинні розглядати справи, в яких особа, яка ініціювала судовий процес, використовує її процесуальні права на шкоду іншим учасникам судового процесу й інтересам правосуддя.

В окремій думці суддів Верховного Суду Гриціва М. І., Прокопенка О. Б.на постанову Великої Палати Верховного Суду від 07 квітня 2021 року в адміністративній справі № 9901/23/21 (провадження № 11-64заі21) зазначається, що використання в процесуальних документах (позовній заяві, апеляційній скарзі, відзиві та інших) образливих, принизливих, лайливих, брутальних, глузливих, дошкульних (зачіпливих) слів, виразів, словосполучень, адресованих суду, відповідачу, іншим учасникам процесу або третій (третім, стороннім) особі (особам) з наміром висміяти, образити, принизити чи роздратувати їх повинні отримувати відповідне процесуальне реагування, щонайменше у вигляді залишення процесуального документа без розгляду.

Такого змісту реагування безумовно залежить від значення образливого слова, змісту, який вклала в нього особа, яка його використала, а також від дискурсу (сукупності висловлювань), що стосується певного змістовного обсягу інформації, яку автор висловлювань вважає проблемною.

Проте, як зазначається у згаданій окремій думці, варто також розмежовувати твердження про факти та оцінні судження, зважаючи і на обставини справи, і на загальний тон висловлювання. Якщо дискурс звернення насичений образливими словами та словосполученнями і його зміст виразно, явно спрямований не на намір донести суть своєї позиції (проблеми), а власне образити, показати своє суб`єктивне зневажливе, глумливе ставлення до адресата звернення, то такий документ не повинен отримувати властивості процесуального документа, що належить визнавати прийнятним і таким, що підлягає розгляду.

ЄСПЛ не раз констатував зловживання правом на оскарження у тих випадках, якщо заявник під час спілкування з Судом вживав особливо образливі, погрозливі або провокативні висловлювання - проти уряду-відповідача, його представника, органів влади держави-відповідача, проти самого Суду, його суддів, його Канцелярії або її працівників («Ржегак проти Чеської Республіки» від 14 травня 2004 року, «Дюрінже та Грандж проти Франції» від 4 лютого 2003 року).

Водночас визнавав, що якщо мова заявника є просто ущипливою, полемічною чи саркастичною, то вона є недостатньою для твердження вважати це зловживанням; вона має виходити «за межі нормальної, коректної та легітимної критики» («Ди Сальво проти Італії», «Апініс проти Латвії»).

Таким чином, клопотання позивача по суті зводиться до незгоди з твердженнями та висловами представника відповідача, вказаними в зустрічній позовній заяві, проте судження, висловлені представником відповідача у зустрічній позовній заяві виразно не переходять межу прийнятності, не демонструють (ні свідомо, ні завуальовано) наміру автора цих слів принизити чи образити позивача, оскільки абсолютна більшість тексту позовної заяви сфокусована на викладі обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги.

Отже, враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні клопотання позивача про застосування заходів процесуального примусу.

Щодо клопотань позивача про виклик свідків суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 91 ЦПК України, визначено, що виклик свідка здійснюється за заявою учасника справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 91 ЦПК України, заява про виклик свідка має бути подана до або під час підготовчого засідання, а якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, - до початку першого судового засідання у справі.

При цьому, частиною 1 статті 90 ЦПК України, встановлено, що показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи.

Отже, дослідивши зміст поданих клопотань, а також враховуючи предмет спору, суд вважає обґрунтованим клопотання про виклик та допит у судовому засіданні в якості свідків психолога ССРГ Ужгородського міського центру соціальних служб Департаменту соціальної політики Ужгородської міської ради ОСОБА_10 , а також ОСОБА_12 та ОСОБА_13 . та приходить до висновку про їх задоволення.

Окрім того, судом встановлено, що із змісту позовної заяви вбачається, що позивачкою заявлено три позовні вимоги - розірвання шлюбу, стягнення аліментів та визначення місця проживання дітей, та за зустрічним позовом про визначення місця проживання дітей. Окрім того, в зустрічній позовній заяві відповідач просив вимогу про розірвання шлюбу по первісному позову задовольнити. Так, вимога про розірвання шлюбу не є похідною від вимог про визначення місця проживання дітей та стягнення аліментів.

Як роз`яснено у п. 15 постанови Пленуму Верховного суду України від 12.06.2009 року «Про застосування норм цивільно-процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» роз`єднання кількох поєднаних в одному провадженні вимог може мати місце за умови, що їх сумісний розгляд ускладнює вирішення справи. У разі роз`єднання позовів підставою для провадження щодо вимог, виділених у самостійне провадження, є ухвала суду про роз`єднання позовів і копія пред`явленого позову з додатками.

За положеннями ч. 6 ст. 188 ЦПК України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи вправі до початку розгляду справи по суті роз`єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об`єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання цивільного судочинства.

Розгляд позовних вимог, виділених у самостійне провадження, здійснює суддя, який прийняв рішення про роз`єднання позовних вимог.

У відповідності до пункту 2.3.30 Положення про автоматизовану систему документообігу суду від 26.11.2010 року №30 (зі змінами), у разі роз`єднання (виділення) судових справ виділена в окреме провадження судова справа не підлягає автоматизованому розподілу, а реєструється як така, що надійшла вперше та передається судді, яким ухвалено рішення про роз`єднання кількох поєднаних в одному провадженні вимог у самостійні провадження чи виділення в окреме провадження.

З таких підстав, суд вважає за необхідне роз`єднати позовні вимоги позивача ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу, визначення місця проживання дітей та стягнення аліментів, оскільки це сприятиме всебічному розгляду та вирішенню справи у повній відповідності з чинним законодавством, виділити з даної справи позовні вимоги про стягнення аліментів. А в даній справі розглянути позовні вимоги про визначення місця проживання дітей та стягнення аліментів.

Судом у підготовчому засіданні проведено всі дії, передбачені статтею 197 ЦПК України. Спір не врегульовано.

Суд приходить до висновку, що підготовче провадження слід закрити та призначити дату розгляду справи по суті.

Керуючись ст.ст. 84, 189, 196-198, 200, 352-355 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Закрити підготовчепровадження за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору служба у справах дітей в інтересах дітей Середнянської селищної ради Ужгородського району Закарпатської області, пророзірвання шлюбу,стягнення аліментівта визначеннямісця проживаннядітей,за зустрічнимпозовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору служба у справах дітей Виконавчого комітету Ужгородської міської ради про визначення місця проживання дітей.

Призначити справу до судового розгляду по суті на 20березня 2023року на14год.30хв. в приміщенні Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області.

Клопотання представника позивача про приєднання доказів до матеріалів справи задовольнити.

Приєднати доматеріалів справи копію довідки про склад сім`ї від 04.08.2022 №1350, копію диплому бакалавра серії В17 №066889 від 07.07.2017, копію витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, номер витягу НВ-2103883232019, витяг свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (власник ОСОБА_1 ) із застосунку «Дія», копію консультативного огляду дитячого психіатра за підписом ОСОБА_5 , копію висновку психолого-педагогічного оцінювання розвитку дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , копію психолого-педагогічної характеристики ОСОБА_6 , вихованиці молодшої групи ЗДО № 43.

Клопотання представника відповідача про витребування доказів задовольнити.

Витребувати уДержавної податковоїслужби вЗакарпатській області (88000, м. Ужгород, вул.Августина Волошина, 52) інформацію про доходи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 з 01.02.2021 по 01.08.2022.

Попередити Державну податкову службу в Закарпатській області, у випадку неподання витребуваних судом доказів, вказаних в ухвалі, без поважних причин у відповідності до ст. 148 ЦПК України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі до від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У разі неможливості надати вищевказані документи повідомити про це Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області із зазначенням причин у строк встановлений для подачі таких доказів.

У задоволенні клопотання представника відповідача про відмову позивачу в задоволенні клопотання про приєднання доказів відмовити.

У задоволені клопотання позивача про застосування заходів процесуального примусу відмовити.

Клопотання позивача про приєднання доказів до матеріалів справи задовольнити.

Приєднати до матеріалів справи копію листа Виконавчого комітету Ужгородської міської ради №Б-3180 від 28.09.2022 за підписом заступника міського голови В. Борець, копію звіту про роботу психолога з сім`єю ОСОБА_7 28.09.2022 № 01-18/225, копію характеристики на ОСОБА_1 , видану Середнянською селищною радою Ужгородського району Закарпатської області за підписами заступника селищного голови Р.Василиндри, депутата селищної ради Я.Пожо, копію акту про встановлення факту проживання за підписом та проставленою печаткою Голови ОСББ «Легоцького 76» (ЄДРПОУ: 44172123) ОСОБА_8 та власника орендованої квартири ОСОБА_9 з додатком (підписи сусідів, власника квартири, голови ОСББ, копію витягу з ЄРДР (КП №12022078030001194 від 03.10.2022).

Заяву позивача про виклик психолога в якості свідка задовольнити.

Викликати в судове засідання для допиту в якості свідка психолога ССРГ Ужгородського міського центру соціальних служб Департаменту соціальної політики Ужгородської міської ради ОСОБА_10 (код ЄДРПОУ 26528738, АДРЕСА_1 )

Заяву позивача про виклик свідків задовольнити.

Викликати в судове засідання для допиту в якості свідків ОСОБА_12 ( АДРЕСА_2 ; НОМЕР_2 ), ОСОБА_13 ( АДРЕСА_3 ; НОМЕР_3 ).

Свідки зобов`язані з`явитися до міськрайонного суду Закарпатської області за адресою: Закарпатська область, м.Ужгород, вул.Загорська, 53 за їх викликом у визначений час і дати правдиві показання про відомі їм обставини.

Попередити свідків про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання чи за відмову від давання показань на вимогу суду.

Роз`єднати позовні вимоги у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору служба у справах дітей в інтересах дітей Середнянської селищної ради Ужгородського району Закарпатської області, пророзірвання шлюбу,стягнення аліментівта визначеннямісця проживаннядітей,за зустрічнимпозовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору служба у справах дітей Виконавчого комітету Ужгородської міської ради про визначення місця проживання дітей, виділивши позовну вимогу про розірвання шлюбу в самостійне провадження.

Присвоїти справі про розірвання шлюбу новий номер, справі про стягнення аліментівта визначеннямісця проживаннядітей,за зустрічнимпозовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору служба у справах дітей Виконавчого комітету Ужгородської міської ради про визначення місця проживання дітей залишити №308/6412/22 (провадження №2/308/1377/22).

Передати роз`єднані матеріали заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу до канцелярії суду для здійснення реєстрації в автоматизованій системі документообігу суду.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Суддя І.О. Шепетко

Дата ухвалення рішення28.02.2023
Оприлюднено06.03.2023
Номер документу109332823
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин

Судовий реєстр по справі —308/6412/22

Рішення від 10.10.2023

Цивільне

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Шепетко І. О.

Рішення від 10.10.2023

Цивільне

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Шепетко І. О.

Рішення від 25.09.2023

Цивільне

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Шепетко І. О.

Рішення від 25.09.2023

Цивільне

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Шепетко І. О.

Ухвала від 28.02.2023

Цивільне

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Шепетко І. О.

Ухвала від 28.02.2023

Цивільне

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Шепетко І. О.

Ухвала від 03.11.2022

Цивільне

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Шепетко І. О.

Ухвала від 03.11.2022

Цивільне

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Шепетко І. О.

Ухвала від 26.07.2022

Цивільне

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Шепетко І. О.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні