Рішення

від 03.10.2007 по справі 38/245

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м

   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД 

міста КИЄВА 01030,

м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б    

тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  38/245

03.10.07

За позовом

Відкритого акціонерного

товариства Комерційний банк “Національний стандарт”

До

Суб'єкта підприємницької

діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 - Відповідач 1; Спільного

українсько-югославського підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю

“Ясен-Україна” -Відповідача 2  

Про

розірвання договору та стягнення

збитків в сумі 57600 грн.

      Суддя Власов Ю.Л.

Представники:

Від позивача

Радкевич С.О.

Від відповідачів

не з'явились

ОБСТАВИНИ

СПРАВИ:

          Позивач звернувся до Господарського

суду міста Києва з позовною заявою до Відповідача про розірвання договору про

співробітництво від 21.01.2004р. та стягнення з Відповідача 1 на користь

Позивача вартості переданого майна та завданих збитків в сумі 57600 грн.

Заявлений позов Позивач обґрунтовує

тим, що Відповідачем 1 не виконані свої зобов'язання за спірним договором.

Документи, які б підтверджували факт реалізації меблів та надходження коштів в

погашення заборгованості Відповідач 1 не подав. На вимоги, які  Позивач направляв Відповідачам, останні не

відреагували.    

          Відповідач 2 у поданому відзиві

вказав, що 27.06.2004р. Відповідач 2 отримав повернення від Відповідача 1

товару за накладною №51. На даний час майно знаходиться на зберіганні на складі

Головного КЕУ Міністерства оборони України.   

          Відповідач 1 повідомлявся ухвалами

суду про час та місце розгляду даної судової справи, проте відзиву на позовну

заяву та жодного іншого витребуваного судом доказу не подав, в судові засідання

своїх представників не направляв, про поважні причини зазначених обставин суд

не повідомив. Заявлені вимоги по суті не заперечив.

За цих обставин, згідно з ст.75

Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними

в ній матеріалами.

          Ухвалою від 16.06.07р. провадження у

справі було порушено, позовна заява прийнята до розгляду, розгляд справи був

призначений на 11.07.07р.

          Ухвалою від 11.07.07р. розгляд справи

був відкладений на 30.08.07р., в зв'язку з неявкою представників сторін та

неподанням ними витребуваних документів.

          Ухвалою від 30.08.07р. розгляд справи

був відкладений на 19.09.07р., в зв'язку з неявкою представника Відповідача 1,

неподання сторонами всіх витребуваних документів та необхідністю витребування

нових доказів по справі.  

          Ухвалою від 19.09.07р. розгляд справи

був відкладений на 03.10.07р., у зв'язку з неявкою представників Відповідачів,

неподанням сторонами витребуваних документів та необхідністю витребування нових

доказів по справі.

          Судом заслухані пояснення Позивача,

досліджені надані суду докази та матеріали. В результаті дослідження наданих

суду доказів та матеріалів, слухання Позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

          Відповідно до статуту Позивача,

Відкрите акціонерне товариство Комерційний банк “Національний стандарт” є

правонаступником Акціонерного комерційного банку “Славутич” (протоколи

загальних зборів акціонерів від 03.04.1993р. №1, №3 від 06.12.2006р.).

          19.06.2002р. між правопопередником

Позивача та Відповідачем 2 був укладений договір застави №54, відповідно до

якого Відповідач 2 в забезпечення виконання в повному обсязі своїх зобов'язань

перед Позивачем за кредитним договором №54 від 19.06.2002р. у вигляді

своєчасного повернення отриманих в кредит коштів, в сумі 150000 грн., відсотків

за користування ними та виконання інших зобов'язань, що випливають з кредитного

договору, передає в заставу Позивачу належні йому товари в обороті, які вказані

в додатку №1 до цього договору.  

          21.01.2004р. між правопопередником

Позивача, Відповідачем 1 та Відповідачем 2 був укладений договір про

співробітництво, відповідно до п.1.1. якого сторони беруть на себе зобов'язання

діяти спільно з метою погашення частини заборгованості по наданому банком

Відповідачу 2 кредиту за кредитним договором №54 від 19.07.02р.

          Відповідно до п.1.2. договору

співробітництво сторін за цим договором полягає у наданні Позивачем з відмова

та за погодженням Відповідача 2 належних цьому спільному товариству меблів, які

знаходяться на відповідальному зберіганні Позивача і є частиною заставленого за

кредитним договором №54 від 19.07.02р. майна, у розпорядження Відповідача 1 для

їх реалізації і погашення за рахунок цього продажу зазначеного кредитного

боргу.

          Відповідно до п.1.3. договору порядок

передачі меблів визначається за домовленістю сторін і оформляється відповідним

актом прийому-передачі з зазначенням дати, виду і кількості переданих меблів,

за підписами відповідальних за це осіб-представників сторін.    

          Згідно з п.2.2. договору Відповідач 1

має право узгодження з іншими учасниками договору всіх питань щодо отримання меблів

Відповідача 2 для їх реалізації на умовах, зазначених у п.1.3. цього договору.

Після отримання меблів самостійно здійснює послідуючу їх реалізацію на власних

виробничих площах або іншим способом. Не пізніше наступного дня після

реалізації відповідної кількості цих меблів Відповідач 1 зобов'язаний

перераховувати на позичковий рахунок Відповідача 2, що знаходиться у банку

Позивача, кошти виручені від їх продажу для погашення кредитного боргу

Відповідача 2. Відповідач 1 повинен не допускати у процесі отримання та

реалізації меблів дій, внаслідок яких іншим учасникам договору можуть бути

нанесені матеріальні збитки, а у разі їх нанесення відшкодувати їх у повному

обсязі. Сторони погоджуються, що Відповідач 1 у разі неможливості реалізації

отриманих для цього меблів з об'єктивних причин, повертає їх для подальшого

відповідального зберігання у Відповідача 2 у належному стані.

          Згідно з п.2.3. договору Позивач

зобов'язаний своєчасно надавати за домовленістю Відповідачів меблі з

відповідального зберігання для реалізації на умовах визначених п.1.3.     

          Відповідно до п.2.4. договору кожна

сторона зобов'язується належно виконувати взяті на себе за цим договором

обов'язки та сприяти у цьому іншій стороні.

          Згідно з актом прийому-передачі майна

№2 від 28.01.2004р. правопопередник 

Позивача передав, а Відповідач 1 прийняв для реалізації наступні

товарно-матеріальні цінності: 1) шафа з двома дверима (синьо-жовтого кольору) в

упаковці в кількості шістдесят одна штука (без фурнітури і штанги для одягу);

2) задні стінки до шафи з двома дверима в кількості шістдесят одна штука; 3)

комплект фурнітури до шаф з двома дверима в кількості сорок п'ять штук.  

          Згідно з актом прийому-передачі

заставного майна від 21.01.2004р. правопопередник  Позивача передав, а Відповідач 1 прийняв для

реалізації наступні товарно-матеріальні цінності: 1) крісла коричневі великі в

кількості двох штук; 2) диван бежевого кольору “Експрес” в кількості однієї

штуки. 

          Згідно з актом прийому-передачі майна

від 17.06.2004р. правопопередник 

Позивача передав, а Відповідач 1 прийняв для реалізації кушетку

коричневу в кількості однієї штуки.

          Згідно з актом прийому-передачі майна

№4 від 16.11.2004р. правопопередник 

Позивача передав, а Відповідач 1 прийняв для реалізації шафу з чотирьох

дверну з дзеркалами в розібраному виді в кількості однієї штуки.

          Відповідачем 2 Позивачу був

направлений лист, в якому Відповідач 2 повідомив, що на даний час товар не

реалізований. У зв'язку з тим, що Відповідач 1 припинив свою діяльність,

Відповідач 2 просив Позивача забрати товар.    

          Позивач звертався до Відповідача 1 з

листом від 05.12.2005р., в якому просив повідомити про стан переданого

Відповідачу 1 майна та хід виконання взятих на себе зобов'язань згідно договору

про співробітництво від 21.01.04р. У випадку реалізації майна, Позивач просив

протягом 5 днів з моменту отримання цього листа перерахувати кошти отримані від

його реалізації на відповідний рахунок. 

          06.01.2006р. Позивачем була

направлена вимога Відповідачу 1 щодо виконання взятих на себе зобов'язань за

договором про співробітництво від 21.01.2004р. 

          Як вбачається з матеріалів справи,

Відповідач 1 на вказані вище листи Позивача не відреагував, відповіді не направив,

кошти на рахунок не перерахував.

          Як вбачається з пояснень Відповідача

2 Відповідач 1 повернув Відповідачу 2 отриманий товар за накладною, та на даний

час це майно знаходиться на зберіганні на складі Головного КЕУ Міністерства

оборони України.    

          Спір по справі виник з причини

невиконання Відповідачем 1 своїх зобов'язань за укладеним договором.

          Суд вважає, що позовні вимоги

Позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст.525, 526 Цивільного

кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов

договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Одностороння  відмова  від 

зобов'язання  або одностороння

зміна  його  умов 

не  допускається,  якщо  інше  не  

встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст.193 Господарського

кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин

повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до

закону, інших правових актів, договору.

Згідно з ст.651 Цивільного кодексу

України договір може бути розірвано за рішення суду на вимогу однієї з сторін у

разі істотного порушення договору другою стороною. Істотним є таке порушення

стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною

мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.  

Як встановлено судом, між Позивачем

та Відповідачами був укладений договір про співробітництво, відповідно до якого

Позивач зобов'язаний був передати Відповідачу 1 майно Відповідача 2, яке

знаходилось на відповідальному зберіганні Позивача. Вказаний договір був

укладений з метою реалізації Відповідачем 1 заставленого майна Відповідача 2 та

погашення за рахунок його реалізації заборгованості Відповідача 2 за кредитним

договором перед Позивачем.

          Як встановлено судом, пунктом 1.3.

договору передбачено, що передача меблів оформляється відповідним актом

прийому-передачі. Як встановлено судом, згідно з актами прийому-передачі

заставленого майна, Позивач за домовленістю з Відповідачем 2 передав

Відповідачу 1 майно (меблі) Відповідача 2, перелік яких зазначений у цих

актах.  

          Як вбачається з матеріалів справи,

Відповідач 1 передане йому за актами прийому-передачі майно Відповідача 2 не

реалізував, кошти на рахунок Позивача від Відповідача 1 за реалізацію майна не

надходили, заборгованість Відповідача 2 перед Позивачем за кредитним договором

в рахунок реалізації майна не погашена. 

          З огляду на вказане вище вбачається,

що у зв'язку з невиконанням Відповідачем 1 своїх зобов'язань за укладеним

договором щодо реалізації заставленого майна Відповідача 2,  Позивач позбавився тих коштів, на які

розраховував при укладенні спірного договору, що є істотною умовою порушення

Відповідачем 1 укладеного договору.    

Враховуючи викладене, господарський

суд дійшов висновку, що вимога Позивача про розірвання договору про

співробітництво є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню. 

Як встановлено судом, договором про

співробітництво передбачено, що Відповідач 1 повинен не допускати у процесі

отримання та реалізації меблів дій, внаслідок яких іншим учасникам договору

можуть бути нанесені матеріальні збитки, а у разі їх нанесення відшкодувати їх

у повному обсязі.

Відповідно до ст.22 Цивільного

кодексу України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням

або пошкодженням речі, витрати, які особа зробила або мусить зробити для

відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б

реально отримати за звичайних обставин якби її право не було б порушено

(упущена вигода). Згідно з ст.623 Цивільного кодексу України боржник, який

порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки, розмір

збитків доказується кредитором.

Отже, за вказаними нормами права

збитками є втрати, яких зазнала особа через знищення чи пошкодження її майна,

речі, додаткові витрати, які були сплачені особою саме через невиконання іншою

особою своїх обов'язків, доходи, які особа могла б отримати якби обов'язки були

виконані іншою особою. При цьому, розмір завданих збитків доказується особою,

якій були завдані збитки. 

Як вбачається з матеріалів справи,

Позивач просить суд стягнути з Відповідача 1 завдані Позивачу невиконанням умов

укладеного договору збитки в розмірі 57600 грн., що є вартістю переданого

майна.

Як вбачається з матеріалів справи,

укладеним між Позивачем та Відповідачами договором про співробітництво

передбачено, що Позивач передає Відповідачу 1 майно Відповідача 2 для подальшої

його реалізації, при цьому вказаним договором не встановлено вартості майна,

яке передається Позивачем Відповідачу 1. В актах прийому-передачі також не

вказується про вартість переданого Позивачем Відповідачу 1 майна.

          Крім того, як вбачається з матеріалів

справи передане Позивачем майно не було знищено або пошкоджено, а було

повернуто Відповідачем 1 Відповідачу 2, та на даний час знаходиться на

зберіганні на складі Головного КЕУ Міністерства оборони України.    

Враховуючи викладене, суд дійшов

висновку, що Позивачем не доведено понесення ним збитків у спірному розмірі

саме внаслідок невиконання Відповідачем 1 умов укладеного договору, що є

підставою для відмови Позивачу у задоволенні позову в цій частині.   

Відповідно до ст.33 Господарського

процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на

які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач 1

доказів на спростування обставин, повідомлених Позивачем, суду не надав.

Виходячи з вищенаведеного та

керуючись ст.4, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу

України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

          1. Позов задовольнити частково.

2. Розірвати договір про

співробітництво від 21.01.2004р., укладений між Відкритим акціонерним

товариством “Комерційний банк Славутич”, Спільним українсько-югославським

підприємством Товариством з обмеженою відповідальністю “Ясен-Україна” та

Суб'єктом підприємницької діяльностіОСОБА_1. 

3. В іншій частині у позові

відмовити.

4. Стягнути з Суб'єкта

підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний

номер НОМЕР_1) на користь Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк

“Національний стандарт” (04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 47; код ЄДРПОУ 19020301)

державне мито в сумі 42 (сорок дві) грн. 50 коп. та витрати на

інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 29 (двадцять

дев'ять) грн. 50 коп.

5. Стягнути з Спільного

українсько-югославського підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю

“Ясен-Україна” (04213, м. Київ, вул. Прирічна, 13; 03150, м. Київ, вул.

Боженка, 84; код ЄДРПОУ 24545885) державне мито в сумі 42 (сорок дві) грн. 50

коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі

29 (двадцять дев'ять) грн. 50 коп.

Суддя                                                                                                Ю.Л.

Власов

          Рішення підписане 11.10.2007р.