Постанова

від 31.10.2022 по справі 442/302/17

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 442/302/17 Головуючий у 1 інстанції: Крамар О.В.

Провадження № 22-ц/811/1019/22 Доповідач в 2-й інстанції: Мікуш Ю. Р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2022 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого судді: Мікуш Ю.Р.

Суддів:Приколоти Т.І.,Савуляка Р.В.

секретар :Салата Я.І.

З участю: відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові цивільну справу №442/302/17 за апеляційноюскаргою ОСОБА_1 нарішення Дрогобицькогоміськрайонного судуЛьвівської областівід 27березня 2018року у справі за позовом Комунального підприємства «Дрогобицький ринок» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог Дрогобицька міська рада, про визнання недійсними договорів купівлі-продажу нежитлового приміщення та усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом знесення самочинного побудованого нежитлового приміщення.

в с т а н о в и в :

13 січня 2017 року Комунальне підприємство «Дрогобицький ринок» звернулося з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 з вимогами: визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлового приміщення літ. А.-1 загальною площею 13,9 кв.м, що розташоване за адресою АДРЕСА_1 від 18.11.2014 року № 998, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ; визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлового приміщення літ. А.-1 загальною площею 13,9 кв.м, що розташоване за адресою АДРЕСА_1 від 04.10.2016 року № 387, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 ; усунути Комунальному Підприємству «Дрогобицький Ринок» перешкоди в користуванні земельною ділянкою загальною площею 1396 кв.м кадастровий номер 4610600000:01:001:0242, що розташована за адресою АДРЕСА_1 шляхом знесення самочинно побудованого нежитлового приміщення літ.- А.1 загальною площею 13,9 кв.м, що розташоване за адресою АДРЕСА_1 за рахунок ОСОБА_2 .

В обгрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 31 грудня 2013 року між КП «Дрогобицький Ринок» та фізичною особою ОСОБА_2 було укладено договір оренди торгового місця та послуг ринку, згідно якого орендодавець передав орендарю в оренду для здійснення підприємницької діяльності та розміщення тимчасової торгівельної споруди торгове місце АДРЕСА_2 , що розташоване на земельній ділянці, яка перебуває в оренді КП «Дрогобицький Ринок» згідно договору оренди землі від 02.04.2014 року. Відповідно до п.1.4 договору оренди торгове місце має площу 17,4 кв.м. Згідно п. 3.2.12 Договору, орендар не вправі без письмової згоди орендодавця та належно оформлених дозвільних документів здійснювати перебудову, добудову чи перепланування об`єкта оренди. Згідно інформації КП «Дрогобицьке МБТІ та ЕО» відповідач ОСОБА_2 на площі орендованого ним торгового місця АДРЕСА_2 самовільно спорудив нежитлове приміщення площею 13,9 кв.м. Ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду від 07.03.2014 року у справі № 442/1317/14 затверджено мирову угоду, укладену між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , відповідно до якої позивач ОСОБА_4 визнала право власності відповідача ОСОБА_2 на нежитлове приміщення, площею 13,9 кв.м. по АДРЕСА_1 . На підставі зазначеної вище ухвали ОСОБА_2 зареєстрував за собою право власності на спірне нежитлове приміщення пл.13,9 кв.м. та продав його ОСОБА_1 , що підтверджується інформаційною довідкою з Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно. 04 жовтня 2016 року ОСОБА_5 продав спірне нежитлове приміщення загальною площею 13,9 кв.м, яке розташоване за адресою АДРЕСА_1 згідно договору купівлі-продажу № 387 ОСОБА_3 , що підтверджується Інформаційною довідкою з державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Проте, ухвала районного суду про затвердження мирової угоди, на підставі якої у ОСОБА_2 виникло право власності на спірне приміщення була скасована ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 28.09.2016 року за апеляційною скаргою КП«Дрогобицький Ринок» (справа 442/1317/14), справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції. Ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду від 15.12.2016 року (справа № 442/1317/14) провадження у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , третьої особи КП «Дрогобицький ринок» про визнання права власності закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову. Вважає, що оскільки ухвала Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 07 березня 2014 року, на підставі якої у ОСОБА_2 виникло право власності на спірне приміщення скасована, відсутні правові підстави для реєстрації за таким права власності на спірне приміщення, як і в подальшому за ОСОБА_1 та ОСОБА_3 . Оскільки ОСОБА_2 здійснив самочинне будівництво на земельній ділянці, що перебуває в користуванні у КП «Дрогобицький Ринок» і у встановленому порядку не набув права власності на відповідне майно, він не мав права відчужувати таке, а відповідно, договір купівлі-продажу спірного приміщення від 18.11.2014 року № 998, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , та Договір купівлі-продажу спірного приміщення від 04.10.2016 року № 387, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , підлягають визнанню недійсними. Враховуючи те, що спірне нежитлове приміщення є самочинним будівництвом, споруджене без відповідної дозвільної документації, то таке підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила самочинне будівництво з одночасним відшкодуванням підтверджених витрат на його знесення.

Оскаржуваним рішенням позов задоволено частково.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу № 998 від 18.11.2014 року, що укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , предметом якого виступає нежитлове приміщення літ. А-1 загальною площею 13,9 кв.м, що розташоване за адресою АДРЕСА_1 , державна реєстрація прав за яким зареєстрована в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису про право власності 7729349.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу № 387 від 04.10.2016 року, що укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , предметом якого виступає нежитлове приміщення літ. А-1 загальною площею 13,9 кв.м, що розташоване за адресою АДРЕСА_1 , державна реєстрація прав за яким зареєстрована в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису про право власності 16770790.

Усунуто Комунальному підприємству «Дрогобицький ринок» перешкоди в користуванні земельною ділянкою загальною площею 1396 кв.м кадастровий номер 4610600000:01:001:0242, що розташований за адресою АДРЕСА_1 , шляхом знесення самочинно побудованого нежитлового приміщення літ. А-1 загальною площею 13,9 кв.м, що розташоване за адресою АДРЕСА_1 .

Вирішено питання судових витрат.

В решті позовних вимог відмовлено.

Рішення суду в частині задоволених позовних вимог оскаржив ОСОБА_1 .

Постановою Львівського апеляційного суду від 07 жовтня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.Рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 27 березня 2018 року залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 20 січня 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_3 задоволено частково. Рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 27 березня 2018 року та постанову Львівського апеляційного суду від 07 жовтня 2019 року в частинівирішених позовних вимогКомунального підприємства «Дрогобицький ринок» про визнання правочинів недійсними скасовано, ухвалено в цій частині нове судове рішення про відмову узадоволенні позовних вимогКомунального підприємства «Дрогобицький ринок» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , третя особа Дрогобицька міська рада про визнання правочинів недійсними.

Постанову Львівського апеляційного суду від 07 жовтня 2019 року в частині вирішення позовних вимог Комунального підприємства «Дрогобицький ринок» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , третя особа Дрогобицька міська рада про усунення перешкод у користування земельною ділянкою шляхом знесення самочинно побудованого нежитлового приміщення скасувати, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постановою Львівськогоапеляційногосудувід 26травня2021рокуапеляційнускаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 27 березня 2018 року в частині вирішення позовних вимог Комунального підприємства «Дрогобицький ринок» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , третя особа Дрогобицька міська рада про усунення перешкод у користування земельною ділянкою шляхом знесення самочинно побудованого нежитлового приміщення скасовано. Постановлено в цій частині нове судове рішення, яким позовну вимогу Комунального підприємства «Дрогобицький ринок» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , третя особа Дрогобицька міська рада про усунення перешкод у користування земельною ділянкою шляхом знесення самочинно побудованого нежитлового приміщення задоволено. Усунуто Комунальному Підприємству «Дрогобицький Ринок» перешкоди в користуванні земельною ділянкою загальною площею 1396 кв.м. кадастровий номер 4610600000:01:001:0242, що розташована за адресою АДРЕСА_1 шляхом знесення самочинно побудованого нежитлового приміщення літ.-А1 загальною площею 13,9 кв.м., що розташоване за адресою АДРЕСА_1 за рахунок ОСОБА_2 .

Постановою Верховного Суду від 13 квітня 2022 року постанову Львівського апеляційного суду від 26 травня 2021 року скасовано. Справу №442/302/17 направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що рішення суду є незаконним, необгрунтованим та таким, що постановлене з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Зазначає, що поза увагою суду залишилося те, що на час придбання ним за договором купівлі-продажу від 18.11.2014 року № 998 нежитлового приміщення площею 13,9 кв.м, що знаходиться по АДРЕСА_1 , його власником був ОСОБА_2 та таке його право власності було зареєстровано у передбаченому законом порядку. Як в наступному з`ясувалося, право власності на спірне приміщення було зареєстровано за ОСОБА_2 на підставі ухвали Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 07.03.2014 року у справі № 442/1317/14, яка в подальшому була скасована ухвалою Апеляційного суду Львівської області. Однак, оскільки на час укладення договору купівлі-продажу ОСОБА_2 був власником спірного майна, вважає, що він вправі був розпоряджатися таким. На час придбання спірного приміщення він, як покупець, не знав і не міг знати про те, в який спосіб первісний набувач майна - відповідач ОСОБА_6 набув право власності на це майно, тому його, як добросовісного набувача, не може бути позбавлено права власності на спірний об`єкт нерухомості у спосіб визнання недійсним договору купівлі-продажу. Суд не з`ясував, чи знаходиться спірний об`єкт на земельній ділянці, переданій в оренду КП «Дрогобицький ринок», а відтак, не з`ясував чи порушуються укладенням договору купівлі-продажу спірного приміщення права позивача КП «Дрогобицький ринок». Крім того, суд не врахував, що вимога про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом знесення самочинного побудованого нежитлового приміщення може бути пред`явлена лише до особи, яка здійснила самочинне будівництво. Суд не з`ясував, хто фактично самочинно збудував нежитлове приміщення, що розташоване за адресою АДРЕСА_1 та не залучив до справи особу, яка здійснила самочинне будівництво.

Просить рішення суду в частині задоволених позовних вимог скасувати та ухвалити в цій частині нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення відповідача ОСОБА_1 на підтримання доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення із наступних підстав.

Судом встановлено,що 31 грудня 2013 року між КП «Дрогобицький ринок» та ОСОБА_2 укладено договір оренди торгового місця та послуг ринку для розміщення на ньому торгівельної споруди (нестаціонарної, тимчасової) з метою здійснення підприємницької діяльності строком до 31 грудня 2014 року. Предметом договору оренди є торгове місце

№32, розташоване на території овочевої частини продуктового ринку по

АДРЕСА_1 .

Відповідно до пункту 1.4 договору, торгове місце № 32 являє собою площу 17,4 кв. м, яка відведена для встановлення тимчасової торгівельної споруди (кіоску).

Згідно пункту 3.2.12 договору оренди, орендар не вправі без письмової згоди орендодавця та належного оформлення дозвільних документів здійснювати перебудову, добудову чи перепланування об`єкта оренди.

На території торгового місця № 32, переданого КП «Дрогобицький ринок» в оренду ОСОБА_2 за договором оренди торгового місця та послуг ринку від 31 грудня 2013 року, самочинно споруджено нежитлове приміщення літ. А-1 площею 13,9 кв. м.

Ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду від 07 березня 2014 року у справі № 442/1317/14 затверджено мирову угоду між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , визнано право власності ОСОБА_2 на самочинно споруджене нежитлове приміщення площею 13,9 кв. м, по АДРЕСА_1 . На підставі зазначеного судового рішення ОСОБА_2 зареєстрував за собою право власності на нежитлове приміщення, площею

13,9 кв. м, по АДРЕСА_1 .

Спорудження спірного нежитлового приміщення площею 13,9 кв. м. по АДРЕСА_1 проведено без відповідної дозвільної документації та згоди орендодавця.

18 листопада 2014 року на підставі договору купівлі-продажу, ОСОБА_2 відчужив спірне приміщення ОСОБА_1 , який в подальшому за договором купівлі-продажу від 04 жовтня 2016 року відчужив його ОСОБА_3 .

Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 28 вересня 2016 року скасовано ухвалу Дрогобицького міськрайонного суду від 07 березня 2014 року, якою було визнано право власності на спірне на нежитлове приміщення за ОСОБА_2 , а справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду від 15 грудня 2016 року у справі №442/1317/14 провадження у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , третя особа КП «Дрогобицький ринок» про визнання права власності закрито у зв`язку з відмовою ОСОБА_2 від позову.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволені позовних вимог КП`Дрогобицький ринок» в частині знесення об`єкту самочинного будівництва за рахунок ОСОБА_2 врахував, що відповідачем ОСОБА_2 заперечується факт самочинного будівництва ним особисто, а позивачем таких доказів не надано. Суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність правових підстав для знесення самочинного будівництва за рахунок ОСОБА_2 .

Колегія суддів з даним висновком не погоджується.

Згідно ч.1 статті 376ЦКУкраїни самочинним вважається будівництво житлового будинку, будівлі, споруди, іншого нерухомого майна, якщо вони збудовані на земельній ділянці, що не була відведена особі, яка здійснює будівництво, або відведена не для цієї мети; або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотним порушенням будівельних норм і правил.

Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

Самочинне будівництво підлягає безумовному знесенню, якщо: 1) власник земельної ділянки заперечує проти визнання права власності за особою, яка здійснила таке будівництво; 2) власник земельної ділянки не заперечує проти визнання права власності на самочинну забудову, однак така забудова порушує права інших осіб на зазначену земельну ділянку; 3) самочинна забудова зведена на наданій земельній ділянці але з відхиленням від проєкту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, з істотним порушенням будівельних норм і правил, що порушує права інших осіб, за умови, що особа, яка здійснила самочинне будівництво, відмовилась від здійснення перебудови.

Згідно з частиною першою статті 376 ЦК України самочинно збудованим вважається об`єкт нерухомості, якщо: 1) він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена в установленому порядку для цієї мети; 2) об`єкт нерухомості збудовано без належного документа чи належно затвердженого проєкту; 3) об`єкт нерухомості збудований з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Наявність хоча б однієї із трьох ознак свідчить про те, що об`єкт нерухомості є самочинним. Саме такий правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 10 жовтня 2018 року у справі№ 520/17520/14-ц.

У постанові Верховного Суду від 04 квітня 2018 року у справі№ 2-6977/11зроблено висновок, що позов про знесення самочинно збудованого нерухомого майна може бути пред`явлено власником чи користувачем земельної ділянки або іншою особою, права якої порушено, зокрема, власником (користувачем) суміжної земельної ділянки, з підстав, передбачених статтями 391, 396 ЦК України, статтею 103 ЗК України.

Згідно з матеріалами справи, а саме довідки виданої КП «Дрогобицьке МБТІ та ЕО» від 12.02.2014 року в домоволодінні по АДРЕСА_1 ОСОБА_2 самовільно побудовано нежитлові приміщення літ.А-1 розм.(4.66?4,11)-(0,2?2.0) пл. 13,9 кв.м.(т.1 а.с. 69). В технічному паспорті на нежитлове приміщення літ.А-1 пл. 13,9 кв.м. міститься штамп самовільного будівництва.

КП «Дрогобицький ринок» зазначало, що підприємство є землекористувачем земельної ділянки, на якій було здійснено самочинне будівництво. Земельна ділянка передавалась позивачеві Дрогобицькою міською радою з цільовим призначенням для обслуговування ринку. ОСОБА_2 земельна ділянка передавалась за договором оренди торгового місця та послуг ринку від 31 грудня 2013 року, з правом розміщення на ній лише нестаціонарної, тимчасової торгівельної споруди.

Оскільки самочинне будівництво порушує права КП «Дрогобицький ринок», як постійного користувача земельної ділянки, колегія суддів приходить до висновку, що позовна вимога про усунення перешкод у користування земельною ділянкою шляхом знесення самочинно побудованого нежитлового приміщення за рахунок ОСОБА_2 підлягає до задоволення.

Верховний Суд при перегляді вказаної справи прийшов до висновку, що задоволення вимоги про усунення перешкод в користуванні земельної ділянки шляхом знесення самочинно побудованого нежитлового приміщення за рахунок особи, яка здійснила таке самочинне будівництво, є належним та ефективним способом захисту прав власника (користувача). Застосування вимог про знесення самочинного будівництва виключає застосування інших вимог власника (користувача) земельної ділянки про усунення перешкод у користуванні належною йому земельною ділянкою, в тому числі визнання недійсними договорів про відчуження майна.

Згідно з п. 4. ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є зокрема порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Керуючись ст.ст. 374 ч.1 п.2; 376 ч.1 п.3,4; 383; 384; 389-391 ЦПК України,- суд апеляційної інстанції

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 27 березня 2018 року в частині вирішення позовних вимог Комунального підприємства «Дрогобицький ринок» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , третя особа Дрогобицька міська рада про усунення перешкод у користування земельною ділянкою шляхом знесення самочинно побудованого нежитлового приміщення скасувати.

Ухвалити в цій частині нове судове рішення.

Позовну вимогу Комунального підприємства «Дрогобицький ринок» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , третя особа Дрогобицька міська рада, про усунення перешкод у користування земельною ділянкою шляхом знесення самочинно побудованого нежитлового приміщення задовольнити.

Усунути Комунальному Підприємству «Дрогобицький Ринок» перешкоди в користуванні земельною ділянкою загальною площею 1396 кв.м. кадастровий номер 4610600000:01:001:0242, що розташована за адресою АДРЕСА_1 шляхом знесення самочинно побудованого нежитлового приміщення літ.-А1 загальною площею 13,9 кв.м., що розташоване за адресою АДРЕСА_1 за рахунок ОСОБА_2 .

Постанова набирає законної сили з дня прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови в порядку, визначеному ст. ст. 389-391 ЦПК України.

Повний текст постанови складено 07 листопада 2022 року.

Головуючий Ю.Р.Мікуш

Судді: Т.І.Приколота

Р.В.Савуляк