Постанова

від 09.11.2022 по справі 2-310/11

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

09.11.22

22-ц/812/945/22

Справа №2-310/11 Головуючий суду першої інстанції Лагода А. А.

Провадження №22-ц/812/945/22 Доповідач суду апеляційної інстанції Локтіонова О. В.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 листопада 2022 року м.Миколаїв

Миколаївський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого Локтіонової О. В.,

суддів: Колосовського С. Ю., Ямкової О. О.,

із секретарем судового засідання Ковальським Є. В.,

без участі сторін, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою акціонерного товариства «Укрсиббанк»наухвалу Заводського районного суду м. Миколаєва від 27 вересня 2022 року, постановлену за заявою акціонерного товариства «Укрсиббанк» про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку на його пред`явлення до виконання у справі за позовом акціонерного товариства «Укрсиббанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

У С Т А Н О В И В:

У вересні 2022 року АТ «Укрсиббанк» подало до суду заяву про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку на його пред`явлення до виконання, яку обґрунтовувало наступним.

Заочним рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 15 вересня 2011 року з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в солідарному порядку на користь АТ «Укрсибббанк» стягнуто заборгованість за кредитним договором №11362653000 від 23 червня 2008 року у сумі 34831,07 доларів США, а також з кожного з відповідачів держмито в сумі 566,66 грн та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 40 грн.

На підставі вказаного рішення Заводським районним судом м. Миколаєва у 2011 році було видано виконавчі листи, які було надіслано до Заводського ВДВС м. Миколаїв для відкриття виконавчого провадження.

Банк зазначав, що інформацію про хід виконавчого провадження отримав лише 2022 року на підставі письмового запиту, а тому виконавчі листи щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 слід вважати втраченими.

Посилаючись на зазначені обставини, а також те, що втрата виконавчих листів не була обумовлена діями АТ «Укрсиббанк», заявник просив видати дублікати виконавчих листів №2-310/11 щодо стягнення з ОСОБА_2 державного мита в сумі 566,66 грн та про стягнення з ОСОБА_3 заборгованості за кредитним договором в сумі 34831,07 доларів США.

Ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 27 вересня 2022 року у задоволенні заяви АТ «Укрсиббанк» відмовлено.

Постановляючи таку ухвалу, суд першої інстанції виходив із того, що відсутні підстави для видачі дублікатів виконавчих листів, бо сплив строк пред`явлення їх до виконання. Суд не вбачав підстав для поновлення строку, оскільки, на його думку, заявником не було надано доказів, які б свідчили про поважність причин пропуску ним вказаного строку.

Не погодившись з таким судовим рішенням, АТ «Укрсиббанк» подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просило ухвалу суду скасувати, та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити заяву.

Обґрунтовуючи свою апеляційну скаргу, АТ «Укрсиббанк» вказувало, що оскаржувана ухвала є помилковою, оскільки Банк звертався до виконавчої служби у травні 2018 року, березні 2020 року та лютому 2022 року однак відповідь отримав лише у червні 2022 року. Зі змісту наданої відповіді банку стало відомо про те, що виконавчі листи про стягнення з ОСОБА_2 державного мита в сумі 566,66 грн та про стягнення з ОСОБА_3 34831,07 доларів США було повернуто без виконання. Однак, оригіналів згаданих виконавчих листів АТ «Укрсиббанк» від Заводського ВДВС не отримувало, а тому вважає їх втраченими.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що заочним рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 15вересня 2011 року з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в солідарному порядку на користь АТ «Укрсибббанк» стягнуто заборгованість за кредитним договором №11362653000 від 23 червня 2008 року у сумі 34831,07 доларів США, а також з кожного з відповідачів держмито в сумі 566,66 грн та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 40 грн.

05 жовтня 2011 року Заводським районним судом м. Миколаєва на підставі вищезазначеного рішення суду видано виконавчі листи.

Зокрема видано виконавчий лист №2-310/11 про стягнення з ОСОБА_2 на користь Банку 566,66 грн державного мита, а також видано виконавчий лист №2-310/11 про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Укрсиббанк» 34831,07 доларів США, що еквівалентно 278265,42 грн.

У вказаних виконавчих листах зазначено, що строк їх пред`явлення до виконання 1 рік.

04 жовтня 2016 року Банком було направлено на адресу Заводського ВДВС м.Миколаєва заяви про відкриття виконавчих проваджень на підставі згаданих виконавчих листів.

18 травня 2018 року, 26 березня 2020 року та 22 лютого 2022 року АТ «Укрсиббанк» через оператора поштового зв`язку направлено на адресу Заводського ВДВС запити з проханням надати відомості про хід виконавчого провадження з виконання вищезазначених виконавчих листів.

Листами Заводського ВДВС від 07 червня 2022 року Банк проінформовано, що повідомленнями №52604229, 52604546 від 12 та 13 жовтня 2016 року виконавчі листи про стягнення з ОСОБА_2 на користь Банку 566,66 грн державного мита та з ОСОБА_3 заборгованості за кредитним договором у сумі 34831,07 доларів США повернуто стягувачу без виконання у зв`язку з пропуском строку пред`явлення виконавчого документу до виконання.

Доказів на підтвердження звернення Банку до державного виконавця протягом 2011-2015 років з заявами про відкриття виконавчих проваджень по вказаних виконавчих листах, а також оскарження ним дій виконавця щодо повернення виконавчих документів без виконання матеріали справи не містять.

Згідно з ст.21-24 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 р. №606-ХІV, який діяв на час ухвалення рішення судом, виконавчий лист, виданий судом, міг бути пред`явлений до виконання протягом одного року з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення.

Строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються: а) пред`явленням виконавчого документа до виконання; б) частковим виконанням рішення боржником; в) надання судом, який видав виконавчий документ, відстрочки виконання рішення.

Після переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.

У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю повного або часткового виконання рішення строк пред`явлення виконавчого документа до виконання після перерви встановлюється з дня повернення виконавчого документа стягувачу.

Державний виконавець відмовляє у прийнятті до провадження виконавчого документа, строк пред`явлення для примусового виконання якого минув, про що виносить відповідну постанову.

Стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення пропущеного строку до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання.

Державний виконавець зобов`язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред`явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та пред`явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення. Державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до вимог ст.12та п.5 РозділуХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 р. №1404-VІІІ, який набрав чинності 05.10.2016 р. і діє на даний час, виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом. Для рішень судів цей строк становить три роки з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню з наступного дня після його прийняття.

Строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі: 1) пред`явлення виконавчого документа до виконання; 2) надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення.

У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення.

Стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Відповідно до ст.433 ЦПК Україниу разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

У підпункті 17.4 пункту 17 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України зазначено, що до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Велика Палата Верховного Суду у правовому висновку, викладеному у постанові від 21 серпня 2019 року у справі №2-836/11 (провадження №14-308цс19), зазначила, якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви (пункт 47).

При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, подавши відповідні докази. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист.

Відповідно до статей 76, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За правилами статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Проаналізувавши викладене, колегія суддів вважає, що висновок районного суду про відсутність підстав для задоволення заяви АТ «Укрсиббанк» є правильним.

Банком не було надано доказів поважності причин пропуску ним строку пред`явлення виконавчих документів до виконання.

Посилання Банку на те, що вони зверталися до виконавчої служби у 2018, 2020 та 2022 роках, а отримали відповідь тільки у 2022 році, не спростовує факту, що ним не було надано доказів не пропуску ним строку з 2011 по 2015 роки, оскільки виконавча служба повернула Банку виконавчі листи через пропуск строку пред`явлення їх до виконання. Доказів оскарження дій виконавчої служби та результатів цього оскарження Банком також суду не представлено.

Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування оскаржуваної ухвали суду, оскільки викладені у ній висновки відповідають обставинам справи та вимогам законодавства.

Керуючись статтями 374, 375, 382 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу акціонерного товариства «Укрсиббанк» залишити без задоволення, а ухвалу Заводського районного суду м. Миколаєва від 27 вересня 2022 року без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і у випадках, передбачених ст.389 ЦПК України, може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту.

Головуючий О. В. Локтіонова

Судді С. Ю. Колосовський

О. О. Ямкова

Повний текст постанови складено 09 листопада 2022 року.