Рішення

від 03.11.2022 по справі 380/10054/22

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/10054/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 листопада 2022 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд, суддя Клименко О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО ПРОМ ГРУП» до Головного управління Держпраці у Львівській області про визнання протиправною та скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕКО ПРОМ ГРУП» (Позивач) звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Держпраці у Львівській області (Відповідач), в якому просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення Головного управління Держпраці у Львівській області № ЛВ11721/397/ПД/АВ/ФС від 03 грудня 2021 року;

- ухвалою суду зупинити стягнення на підставі постанови про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення Головного управління Держпраці у Львівській області № ЛВ11721/397/ПД/АВ/ФС від 03 грудня 2021 року в межах виконавчого провадження Миколаївського відділу державної виконавчої служби у Стрийському районі Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) № 69061384;

- судові витрати стягнути з відповідача.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що винесена Головним управлінням Держпраці у Львівській області постанова про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення № ЛВ11721/397/ПД/АВ/ФС від 03 грудня 2021 року (далі також оскаржувана постанова) є протиправною та підлягає скасуванню з огляду на таке.

Позивач вказує, що відомості, які відображені в акті інспекційного відвідування від 07 вересня 2021 року № ЛВ11721/397/ПД/АВ (далі також акт інспекційного відвідування) та в оскаржуваній постанові, не відповідають дійсності. Позивачу нічого не відомо про таких осіб як ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які згідно з цим актом є потерпілими і нібито допущені до роботи без укладення трудових договорів. В акті інспекційного відвідування не вказано паспортних даних чи адресу реєстрації цих осіб, тому ідентифікувати їх неможливо. Викликати згаданих осіб для надання додаткових пояснень з метою підтвердження чи спростування інформації, що зазначена в акті інспекційного відвідування також неможливо. До акта інспекційного відвідування не додано письмових свідчень ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , засвідчених особистим підписом. Крім того, відсутні відомості про свідків, які б могли підтвердити наведену в акті інформацію.

Позивач підсумовує, що в акті інспекційного відвідування відсутні будь-які докази на підтвердження існування порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕКО ПРОМ ГРУП» трудового законодавства, тому оскаржувана постанова, винесена Головним управлінням Держпраці у Львівській області на його підставі є протиправною та підлягає скасуванню. Позивач, покликаючись на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 21 серпня 2020 року у справі № 822/1037/18, вказує, що викладені в акті перевірки відомості не є беззаперечним доказом вини особи у порушенні вимог законодавства про працю, а підлягають перевірці.

З огляду на викладене просить адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

Позиція відповідача викладена у відзиві на позовну заяву, поданому до суду 05 серпня 2022 року. Відповідач проти заявлених позовних вимог заперечує з наступних підстав.

Наявність порушення законодавства про працю та вина позивача у допущеному порушенні підтверджується, окрім інших доказів, протоколом про адміністративне порушення № ЛВ11721/397/АВ/П/ПТ від 07 вересня 2021 року, в якому у розділі «Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності» директор Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО ПРОМ ГРУП» ОСОБА_3 зазначив: «Порушення будуть усунуті у встановлений приписом строк». Окрім того, у розділі акта, складеному за результатами проведеного заходу державного контролю «Пояснення, зауваження або заперечення щодо проведеного заходу та складеного акта» позивач зазначив, що пояснень, зауважень або заперечень не має. Відтак, на переконання відповідача, позивач визнав та погодився з тим, що ним фактично допущено працівників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до роботи без оформлення трудового договору, тому обґрунтування позовної заяви є безпідставним та таким, що суперечить твердженням самого позивача, які викладені в акті, приписі та протоколі про адміністративне порушення.

Відповідач звертає увагу суду на те, що інспектори праці не можуть вимагати у громадян документів, що посвідчують їх особу, якщо такі громадяни добровільно їх не надають. Фіксуючи факт порушення трудового законодавства, інспектор має право відібрати пояснення стосовно предмета проведеного заходу контролю у особи, яку виявлено на об`єкті, з її слів. Попри це Головне управління Держпраці у Львівській області належно встановило особи ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Відповідач зазначає, що під час проведення заходу державного контролю у позивача зафіксовано за виконанням трудових функцій ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що підтверджується матеріалами фото- та відеофіксації. ОСОБА_1 повідомив, що працює прибиральником неофіційно та проходить випробувальний термін. ОСОБА_2 повідомив, що працює протягом тижня різноробочим, документи на працевлаштування готуються. З огляду на письмові пояснення встановлено, що позивач фактично допустив ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до роботи без оформлення трудових відносин, що є порушенням вимог статті 24 Кодексу законів про працю України.

Також відповідач покликається на наявність преюдиційних обставин, установлених постановою Миколаївського районного суду Львівської області від 02 листопада 2021 року у справі № 447/3053/21, прийнятою за результатами розгляду матеріалів справи про притягнення до адміністративної відповідальності директора Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО ПРОМ ГРУП» ОСОБА_3 . На думку відповідача, обставини, встановлені судовим рішенням у справі № 477/3053/21 не підлягають доказуванню під час розгляду цієї справи, у якій беруть участь ті самі особи.

З огляду на викладене просить суд в задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

29 вересня 2022 року позивач подав письмові пояснення у справі, в яких покликається на порушення відповідачем процедури призначення та проведення заходу державного контролю. Вважає, що обставини дотримання контролюючим органом процедури проведення заходу державного контролю входять до предмета доказування для цілей вирішення цього спору й підлягають першочерговому дослідженню.

Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 246 КАС України суд зазначає, що ухвалою судді від 27 липня 2022 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення (виклику) сторін. У постановленні ухвали про зупинення стягнення на підставі постанови про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення Головного управління Держпраці у Львівській області № ЛВ11721/397/ПД/АВ/ФС від 03 грудня 2021 року в межах виконавчого провадження Миколаївського відділу державної виконавчої служби у Стрийському районі Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) № 69061384 відмовлено. Витребувано у Головного управління Держпраці у Львівській області належним чином засвідчені копії: доказів направлення постанови № ЛВ11721/397/ПД/АВ/ФС від 03 грудня 2021 року на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО ПРОМ ГРУП»; інформації ПФ України станом на 01 вересня 2021 року, яка була врахована відповідачем при складанні Акту від 07 вересня 2021 року № ЛВ11721/397/ПД/АВ; відеофіксації процесу проведення заходу (його окремої дії) засобами відеотехніки.

Ухвалою суду від 25 серпня 2022 року клопотання представника позивача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження або за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін задоволено, призначено у справі судове засідання.

Ухвалою суду від 31 серпня 2022 року у задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову відмовлено.

Відповідач явки уповноваженого представника у судові засідання, призначені на 13 вересня 2022 року, 29 вересня 2022 року, 11 жовтня 2022 року, 01 листопада 2022 року не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив.

У судовому засіданні, яке відбулося 01 листопада 2022 року, суд заслухав усні пояснення представника позивача, дослідив докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а також наданий відповідачем диск з відеоматеріалами.

Представник позивача позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити.

У цьому ж судовому засіданні суд постановив прийняти рішення у строки, передбачені для справ, розгляд яких здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження.

Суд встановив наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини:

26 серпня 2021 року Головним управлінням Держпраці у Львівській області винесено наказ № 1225-П «Про проведення позапланового заходу зі здійснення державного нагляду (контролю) у формі інспекційного відвідування ТОВ «ЕКО ПРОМ ГРУП», яким, переліченим у ньому інспекторам праці, наказано провести позаплановий захід зі здійснення державного контролю у формі інспекційного відвідування на предмет додержання вимог законодавства про працю в частині виявлення неоформлених трудових відносин у Товаристві з обмеженою відповідальністю «ЕКО ПРОМ ГРУП» (пункт 1); позаплановий захід державного контролю провести з 26 серпня по 07 вересня 2021 року (пункт 2).

26 серпня 2021 року Головним управлінням Держпраці у Львівській області на підставі наказу № 1225-П від 26 серпня 2021 року відповідно до підпункту 3 пункту 5 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 823, видано направлення № 1208 для проведення позапланового заходу здійснення державного контролю у формі інспекційного відвідування у Товаристві з обмеженою відповідальністю «ЕКО ПРОМ ГРУП». Строк здійснення заходу: з 26 серпня по 07 вересня 2021 року.

01 вересня 2021 року інспектором праці Головного управління Держпраці у Львівській області Веліахмедовим Борисом Заїдовичем винесено Вимогу про надання документів № ЛВ11724/397/ПД.

З 12 год. 20 хв. 01 вересня 2021 року по 16 год. 30 хв. 07 вересня 2021 року посадовими особами Головного управлінням Держпраці у Львівській області на підставі наказу № 1225-П від 26 серпня 2021 року та направлення № 1208 від 26 серпня 2021 року проведено позаплановий захід зі здійснення державного контролю у формі інспекційного відвідування на предмет додержання вимог законодавства про працю Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕКО ПРОМ ГРУП» в частині виявлення неоформлених трудових відносин.

За результатами проведеного позапланового заходу державного контролю у формі інспекційного відвідування складено акт від 07 вересня 2021 року № ЛВ11721/397/ПД/АВ, в якому встановлено наступне:

«В ході проведення заходу контролю за вищевказаною адресою фактичного місця здійснення господарської діяльності Товариства, за виконанням трудової функції зафіксовано, зокрема, двох осіб:

Особа 1 ОСОБА_1 , котрий повідомив, що працює робочим протягом двох днів без оформлення (укладення) трудових відносин, оскільки посадові особи Товариства «дивляться на нього як він працює».

Особа 2 ОСОБА_2 , повідомив, що працює робочим близько тижня часу, наразі жодних документів (договорів) з роботодавцем не підписував.

За даними ПФ України станом на 01.09.2021 (12:35 год.) ТОВ «ЕКО ПРОМ ГРУП» (ЄДРПОУ 43091562) не використовує (вав) працю наступних осіб: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 за трудовими договорами чи працю (надання послуг) за договорами цивільно-правового характеру.

В ході проведення позапланового заходу зі здійснення державного контролю у формі інспекційного відвідування на Вимогу про надання документів Товариством не надано підтверджуючих документів щодо належного укладення трудових відносин відповідно до вимог ч. 1 ст. 21, ч. 4 ст. 24 КЗпП України та ПКМУ № 413 з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 . Також об`єктом відвідування в особі ТОВ «ЕКО ПРОМ ГРУП» (ЄДРПОУ 43091562) не надано жодних документів (договорів), на підставі яких 01.09.2021 особи ОСОБА_1 , ОСОБА_2 виконували роботу за фактичною адресою місця здійснення господарської діяльності Товариства, а саме: АДРЕСА_1 ».

У вказаному акті відповідач зробив висновок про порушення позивачем частини 1 статті 21, частини 4 статті 24 Кодексу законів про працю України, постанови Кабінету Міністрів України № 413, що полягає у фактичному допуску 01 вересня 2021 року Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕКО ПРОМ ГРУП» до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, двох осіб: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .

07 вересня 2021 року інспектором праці Головного управління Держпраці у Львівській області Веліахмедовим Борисом Заїдовичем складено припис про усунення виявлених порушень законодавства про працю № ЛВ11721/397/АВ/П.

03 грудня 2021 року перший заступник начальника Головного управління Держпраці у Львівській області Прокоп`як Микола Романович, розглянувши справу про накладення штрафу, та на підставі акта інспекційного відвідування від 07 вересня 2021 року № ЛВ11721/397/ПД/АВ щодо порушень Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕКО ПРОМ ГРУП» частини 1 статті 21, частини 4 статті 24 Кодексу законів про працю України, постанови Кабінету Міністрів України № 413 вирішив накласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕКО ПРОМ ГРУП» штраф у розмірі 120000,00 грн, про що складено постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення № ЛВ11721/397/ПД/АВ/ФС.

Уважаючи таку постанову відповідача протиправною, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Предметом розгляду у цій справі є оцінка правомірності постанови Головного управління Держпраці у Львівській області про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення № ЛВ11721/397/ПД/АВ/ФС від 03 грудня 2021 року.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Статтею 19 Конституції України визначено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Згідно з приписами статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Відповідно до частини першої статті 259 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами-підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, та його територіальні органи у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 96 затверджено Положення про Державну службу України з питань праці (далі Положення № 96).

Згідно із пунктом 1 Положення № 96 Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Згідно із підпунктами 6, 9 пункту 4 Положення № 96 Держпраці відповідно до покладених на неї завдань, у тому числі, здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, зайнятість населення в частині дотримання прав громадян під час прийому на роботу та працівників під час звільнення з роботи; використання праці іноземців та осіб без громадянства; наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця; дотримання прав і гарантій стосовно працевлаштування громадян, які мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню; провадження діяльності з надання послуг з посередництва та працевлаштування.

Аналіз наведених норм права свідчить про те, що Управління Держпраці наділено контролюючими функціями за дотриманням роботодавцями законодавства про працю.

Закон України від 05 квітня 2007 року № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі Закон № 877, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

Відповідно до статті 1 Закону № 877:

- державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища;

- заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Загальні вимоги до здійснення державного нагляду (контролю) визначені у статті 4 Закону № 877.

Згідно із частиною першою статті 4 Закону № 877 державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Планові та позапланові заходи здійснюються в робочий час суб`єкта господарювання, встановлений його правилами внутрішнього трудового розпорядку (частина 3 статті 4 Закону № 877).

Орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю) (абзац 8 частини 4 статті 4 Закону № 877).

Органи державного нагляду (контролю) та суб`єкти господарювання мають право фіксувати процес здійснення планового або позапланового заходу чи кожну окрему дію засобами аудіо- та відеотехніки, не перешкоджаючи здійсненню такого заходу (частина 8 статті 4 Закону № 877).

Плановий чи позаплановий захід щодо суб`єкта господарювання - юридичної особи має здійснюватися у присутності керівника або особи, уповноваженої керівником. Плановий чи позаплановий захід щодо фізичної особи - підприємця має здійснюватися за його присутності або за присутності уповноваженої ним особи (частина 11 статті 4 Закону № 877).

Перед початком здійснення державного нагляду (контролю) посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить запис до журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) (за наявності такого журналу у суб`єкта господарювання) (частина 11 статті 4 Закону № 877).

При здійсненні заходів державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов`язані використовувати виключно уніфіковані форми актів (частина 15 статті 4 Закону № 877).

Частинами першою четвертою статті 6 Закону № 877 визначено, що підставами для здійснення позапланових заходів є:

подання суб`єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;

виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб`єктом господарювання у документі обов`язкової звітності, крім випадків, коли суб`єкт господарювання протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності. У разі виявлення органом державного нагляду (контролю) помилки у документі обов`язкової звітності він упродовж десяти робочих днів зобов`язаний повідомити суб`єкта господарювання про необхідність її виправлення у строк до п`яти робочих днів з дня отримання повідомлення. Невиправлення помилки у встановлений строк є підставою для проведення позапланового заходу;

перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю);

звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи територіального органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі-підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб`єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб територіального органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред`явили документи, передбачені цим абзацом;

неподання суб`єктом господарювання документів обов`язкової звітності за два звітні періоди підряд без поважних причин або без надання письмових пояснень про причини, що перешкоджали поданню таких документів;

доручення Прем`єр-міністра України про перевірку суб`єктів господарювання у відповідній сфері у зв`язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави;

настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов`язано з діяльністю суб`єкта господарювання;

звернення посадових осіб органів місцевого самоврядування про порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства у випадках, коли право на подання такого звернення передбачено законом.

Під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, крім позапланових заходів, передбачених частиною четвертою статті 2 цього Закону.

Суб`єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Строк здійснення позапланового заходу не може перевищувати десяти робочих днів, а щодо суб`єктів малого підприємництва - двох робочих днів.

Продовження строку здійснення позапланового заходу не допускається.

Відповідно до частин першої, другої статті 7 Закону № 877 для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб`єкту господарювання копію посвідчення (направлення) (абзац перший частини п`ятої статті 7 Закону № 877).

Згідно з частиною шостою статті 7 Закону № 877 за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

У разі створення суб`єктом господарювання перешкод органу державного нагляду (контролю) чи його посадовим особам при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) в акті обов`язково зазначається опис дій чи бездіяльності, що призвели до створення таких перешкод, з посиланням на відповідні норми закону.

В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.

Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).

У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.

Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі-підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).

Частиною сьомою статті 7 Закону № 877 передбачено, що у разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

За змістом частини восьмої статті 7 Закону № 877 припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Права суб`єкта господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені статтею 10 Закону № 877.

Відповідно до цієї статті суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право, зокрема:

бути поінформованим про свої права та обов`язки;

вимагати від посадових осіб органу державного нагляду (контролю) додержання вимог законодавства;

перевіряти наявність у посадових осіб органу державного нагляду (контролю) службового посвідчення та посвідчення (направлення) і одержувати копію посвідчення (направлення) на проведення планового або позапланового заходу;

бути присутнім під час здійснення заходів державного нагляду (контролю), залучати під час здійснення таких заходів третіх осіб;

одержувати та ознайомлюватися з актами державного нагляду (контролю);

надавати органу державного нагляду (контролю) в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта;

оскаржувати в установленому законом порядку неправомірні дії органів державного нагляду (контролю) та їх посадових осіб;

вести журнал реєстрації заходів державного нагляду (контролю) та вимагати від посадових осіб органів державного нагляду (контролю) внесення до нього записів про здійснення таких заходів до початку їх проведення.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (зокрема їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю, з урахуванням особливостей, визначених Конвенцією Міжнародної організації праці № 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, ратифікованою Законом України від 8 вересня 2004 року № 1985-IV, Конвенцією Міжнародної організації праці № 129 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві, ратифікованою Законом України від 8 вересня 2004 року № 1986-IV, та Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» визначає Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 823, (який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин).

Заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю з питань виявлення неоформлених трудових відносин здійснюються у формі інспекційних відвідувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів (пункт 2 Порядку № 823).

Згідно з підпунктом 3 пункту 5 Порядку № 823 підставою для здійснення інспекційних відвідувань є рішення керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань, прийняте за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту.

За змістом пункту 13 Порядку № 823 під час проведення інспекційного відвідування об`єкт відвідування має право, зокрема: перевіряти в інспектора праці наявність службового посвідчення; одержувати копію направлення на проведення інспекційного відвідування; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження до акта інспекційного відвідування; вимагати від інспектора праці внесення запису про проведення інспекційного відвідування до відповідного журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) об`єкта відвідування (за його наявності) перед поданням акта інспекційного відвідування для підпису об`єктом відвідування або уповноваженою ним посадовою особою; перед підписанням акта інспекційного відвідування бути поінформованим про свої права та обов`язки.

Відповідно до пунктів 16-21 Порядку № 823 за результатами інспекційного відвідування складаються акт інспекційного відвідування (далі - акт) і в разі виявлення порушень вимог законодавства про працю - припис щодо їх усунення та попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю.

Акт складається в останній день інспекційного відвідування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та об`єктом відвідування або уповноваженою ним особою. Один примірник акта залишається в об`єкта відвідування. Другий примірник акта залишається в інспектора праці.

Якщо об`єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід`ємною частиною.

Зауваження можуть бути подані об`єктом відвідування не пізніше трьох робочих днів після дня підписання акта. Письмова вмотивована відповідь на зауваження надається інспектором праці не пізніше ніж через три робочих дні з дати їх надходження.

Матеріали, зафіксовані засобами аудіо-, фото- та відеотехніки в ході інспекційних відвідувань, долучаються до акта у паперовому або електронному вигляді на дисках для лазерних систем зчитування, на яких проставляється номер і дата складення акта. Про долучення таких матеріалів робиться відмітка в акті.

Припис є обов`язковою для виконання у визначені строки письмовою вимогою інспектора праці про усунення об`єктом відвідування порушень вимог законодавства про працю, виявлених під час інспекційного відвідування.

Припис вноситься об`єкту відвідування не пізніше ніж протягом наступного робочого дня після підписання акта (відмови від підписання), а в разі наявності зауважень - наступного дня після їх розгляду.

Припис складається у двох примірниках, що підписуються інспектором праці, який проводив інспекційне відвідування, та об`єктом відвідування або уповноваженою ним особою. Один примірник припису залишається в об`єкта відвідування.

Пунктами 23-25 Порядку № 823 визначено, що у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом, після розгляду зауважень об`єкта відвідування до нього (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування, за результатами якого вносить припис та вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності.

Заходи до притягнення об`єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування.

Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року № 509 «Про затвердження Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення» (далі Порядок № 509, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до абзацу першого пункту 2 Порядку № 509 штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, керівниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками (з підстав, визначених абзацами третім - сьомим цього пункту) (далі - уповноважені посадові особи).

Згідно з абзацами другим, четвертим пункту 2 Порядку № 509 штрафи накладаються на підставі акта, складеного за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю, у ході якого виявлено факти використання праці неоформлених працівників.

Правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці визначено Кодексом законів про працю України.

Відповідно до частини першої статті 3 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Статтею 4 КЗпП України визначено, що законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

Відповідно до частин першої, другої статті 21 КЗпП України трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.

Згідно з частинами першою-четвертою статті 24 КЗпП України трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим:

1) при організованому наборі працівників;

2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я;

3) при укладенні контракту;

4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі;

5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу);

6) при укладенні трудового договору з фізичною особою;

6-1) при укладенні трудового договору про дистанційну роботу або про надомну роботу;

7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

При укладенні трудового договору громадянин зобов`язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку (у разі наявності) або відомості про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров`я, відповідний військово-обліковий документ та інші документи.

При укладенні трудового договору громадянин, який вперше приймається на роботу, має право подати вимогу про оформлення трудової книжки.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 50 Закону України від 05 липня 2012 року № 5067-VI «Про зайнятість населення» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) роботодавцям забороняється застосовувати працю громадян без належного оформлення трудових відносин, вчиняти дії, спрямовані на приховування трудових відносин.

Абзацом 1 постанови Кабінету Міністрів України № 413 від 17 червня 2015 року «Про порядок повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) установлено, що повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою (крім повідомлення про прийняття на роботу члена виконавчого органу господарського товариства, керівника підприємства, установи, організації) до територіальних органів Державної податкової служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів:

засобами електронного зв`язку з використанням кваліфікованого електронного підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронних довірчих послуг;

на паперових носіях разом з копією в електронній формі;

на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п`ятьма особами.

Абзацом 2 частини 2 статті 265 КЗпП України встановлено відповідальність юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, які використовують найману працю, у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення. До юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої - третьої груп, застосовується попередження.

Оцінюючи в контексті наведених вище норм законодавства викладені позивачем у позовній заяві аргументи щодо протиправності оскаржуваної постанови про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, суд зазначає таке.

Аналіз наведених норм КЗпП України дає підстави дійти висновку, що трудовий договір це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати не якусь індивідуально-визначену роботу, а роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється.

Водночас працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Вчинення юридичною особою, яка використовує найману працю, фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) є порушенням законодавства про працю та має наслідком застосування до такої юридичної особи відповідальності у вигляді штрафу відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 265 КЗпП України.

Суд встановив, що в акті інспекційного відвідування від 07 вересня 2021 року № ЛВ11721/397/ПД/АВ, складеному за результатами проведеного позапланового заходу державного контролю у формі інспекційного відвідування, вказано, що за виконанням трудової функції у Товаристві з обмеженою відповідальністю «ЕКО ПРОМ ГРУП» зафіксовано двох осіб: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

ОСОБА_1 повідомив, що працює робочим протягом двох днів без оформлення (укладення) трудових відносин, оскільки посадові особи Товариства «дивляться на нього як він працює».

ОСОБА_2 повідомив, що працює робочим близько тижня, наразі жодних документів (договорів) з роботодавцем не підписував.

Згідно з даними Пенсійного фонду України станом на 01 вересня 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕКО ПРОМ ГРУП» (код ЄДРПОУ 43091562) не використовує (вав) працю наступних осіб: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 за трудовими договорами чи працю (надання послуг) за договорами цивільно-правового характеру.

У процесі проведення позапланового заходу зі здійснення державного контролю у формі інспекційного відвідування на Вимогу про надання документів № ЛВ11724/397/ПД від 01 вересня Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕКО ПРОМ ГРУП» не надано підтверджуючих документів щодо належного укладення трудових відносин відповідно до вимог частини 1 статті 21, частини 4 статті 24 КЗпП України та Постанови № 413 з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .

Також об`єктом відвідування в особі Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО ПРОМ ГРУП» не надано жодних документів (договорів), на підставі яких 01 вересня 2021 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виконували роботу за фактичною адресою місця здійснення господарської діяльності вказаного Товариства.

Суд зауважує, що акт інспекційного відвідування від 07 вересня 2021 року № ЛВ11721/397/ПД/АВ підписаний директором Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО ПРОМ ГРУП» Філобоком Валерієм Вікторовичем без зауважень, жодних письмових пояснень чи заперечень щодо такого акта або проведеного заходу державного контролю останнім не надано.

Суд відзначає, що складений посадовими особами відповідача акт інспекційного відвідування від 07 вересня 2021 року № ЛВ11721/397/ПД/АВ за своїм змістом є актом про виявлення під час здійснення заходу державного контролю суб`єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю, адже у висновках останнього, відображена уся інформація про виявлені під час здійснення заходу державного контролю порушення законодавства про працю, які позивачем фактично не заперечувались.

За таких обставин суд уважає, що висновок відповідача про порушення позивачем частини 1 статті 21, частини 4 статті 24 Кодексу законів про працю України, постанови Кабінету Міністрів України № 413, що полягає у фактичному допуску 01 вересня 2021 року Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕКО ПРОМ ГРУП» до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, двох осіб: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 є правильним.

Покликання позивача у позовній заяві на те, що відомості, відображені в акті інспекційного відвідування та оскаржуваній постанові, не відповідають дійсності є необґрунтованими, оскільки жодними належними та допустимими доказами такі покликання не підтверджені.

При цьому позивач, не погоджуючись з актом інспекційного відвідування, згідно з вимогами абзацу одинадцятого частини 6 статті 7 Закону № 877 не був позбавлений права підписати такий акт із зауваженнями.

Крім того, відповідно до вимог абзацу сімнадцятого частини першої статті 10 Закону № 877 позивач мав право надати органу державного нагляду (контролю) в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта.

Натомість у розділі VII акта інспекційного відвідування «Пояснення, зауваження, або заперечення щодо проведеного заходу та складеного акта» зазначено про відсутність пояснень, зауважень або заперечень зі сторони суб`єкта господарювання щодо якого здійснювався захід державного контролю.

З огляду на це суд відхиляє твердження позивача про те, що відображені в акті інспекційного відвідування та оскаржуваній постанові відомості, не відповідають дійсності.

Посилання позивача на те, що до акта інспекційного відвідування не додано письмових свідчень ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , засвідчених особистим підписом, суд відхиляє, оскільки відповідно до підпункту 3 пункту 10 Порядку № 823 інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно мають право наодинці або у присутності свідків ставити керівнику та/або працівникам об`єкта відвідування, іншим особам, що володіють необхідною інформацією, запитання, що стосуються законодавства про працю, отримувати із зазначених питань усні та/або письмові пояснення.

Отже, чинним законодавством не передбачено обов`язку отримання інспектором праці під час проведення заходу державного контролю суб`єкта господарювання пояснень виключно у письмовій формі, до того ж засвідчених особистим підписом опитуваної особи. Такі пояснення в силу вимог підпункту 3 пункту 10 Порядку № 823 можуть бути отримані інспектором праці також в усній формі.

Водночас відповідно до підпункту 6 пункту 10 Порядку № 823 інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно мають право фіксувати проведення інспекційного відвідування засобами аудіо-, фото- та відеотехніки, що й було зроблено відповідачем у спірному випадку.

Щодо тверджень позивача про відсутність відомостей про свідків, які б могли підтвердити наведену в акті інформацію, суд зазначає, що наявність свідків не є обов`язковою під час проведення інспекційного відвідування, оскільки інспектор праці в силу вимог підпункту 3 пункту 10 Порядку № 823 має право ставити керівнику та/або працівникам об`єкта відвідування, іншим особам, що володіють необхідною інформацією, запитання, що стосуються законодавства про працю, отримувати із зазначених питань усні та/або письмові пояснення як наодинці так і в присутності свідків. Право вибору у цьому випадку належить виключно інспектору праці.

Щодо поданих позивачем 29 вересня 2022 року письмових пояснень у справі, в яких він покликається на порушення відповідачем процедури призначення та проведення заходу державного контролю суд зазначає, що такі аргументи не зазначені у позовній заяві як підстава позову. Заяви про зміну підстав позову відповідно до вимог статті 47 КАС України позивач не подавав.

Посилання позивача у позовній заяві на Постанову Верховного Суду від 21 серпня 2020 року у справі № 822/1037/18 відхиляються судом, оскільки зміст правовідносин, їх предмет, підстави, а також встановлені судом фактичні обставини, що формують зміст правовідносин у зазначеній позивачем Постанові Верховного Суду і у даній справі, є різними, що виключає подібність спірних правовідносин у вказаній справі з огляду на критерії (елементи) визначення подібності правовідносин.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, довести правомірність своїх рішень, дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов`язаний суб`єкт владних повноважень. Разом з тим, як зазначає Верховний Суд у постанові від 13 листопада 2018 року у справі № 805/528/17-а (адміністративне провадження № К/9901/3571/17, К/9901/3590/17), згідно з принципом змагальності суб`єкт господарювання має спростувати доводи суб`єкта владних повноважень, якщо заперечує їх обґрунтованість.

Підсумовуючи вищенаведене, суд доходить висновку, що позивачем жодними належними та допустимими доказами не спростовано висновків акта інспекційного відвідування від 07 вересня 2021 року № ЛВ11721/397/ПД/АВ про фактичний допуск Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕКО ПРОМ ГРУП» до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, двох осіб: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .

За таких обставин оскаржувана постанова Головного управління Держпраці у Львівській області № ЛВ11721/397/ПД/АВ/ФС від 03 грудня 2021 року, якою на позивача накладено штраф у розмірі 120000,00 грн за порушення частини 1 статті 21, частини 4 статті 24 Кодексу законів про працю України, постанови Кабінету Міністрів України № 413, що полягає у фактичному допуску 01 вересня 2021 року Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕКО ПРОМ ГРУП» до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, двох осіб: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 є правомірною.

Згідно із частиною другою статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оскаржувана постанова відповідача відповідає критеріям правомірного рішення суб`єкта владних повноважень, які встановлені частиною другою статті 2 КАС України, а тому підстави для визнання її протиправною та скасування відсутні.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.

Відповідно до статті 139 КАС України повернення судових витрат позивачу, якому відмовлено у задоволенні позову, не передбачено.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень, п.3 Розділу VI Прикінцевих положень КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО ПРОМ ГРУП» (вул. Лісна, 8А, с. Гранки-Кути, Миколаївський район, Львівська область, 81658) до Головного управління Держпраці у Львівській області (пл. Міцкевича, 8, м. Львів, 79005) про визнання протиправною та скасування постанови відмовити повністю.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене за правилами, встановленими ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням положень підп.15.5 п.15 розд. VII «Перехідні положення» та п. 3 Розділу VI «Прикінцеві положення» цього Кодексу.

Повне рішення складено 08 листопада 2022 року.

Суддя Клименко О.М.