Постанова

від 24.04.2023 по справі 380/10054/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2023 рокуЛьвівСправа № 380/10054/22 пров. № А/857/17921/22

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Іщук Л. П.,

суддів Кухтея Р.В., Обрізка І.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО ПРОМ ГРУП» на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2022 року, ухвалене головуючим суддею Клименко О.М. у м. Львові, у справі №380/10054/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО ПРОМ ГРУП» до Західного міжрегіонального управління державної служби з питань праці про визнання протиправною та скасування постанови,

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕКО ПРОМ ГРУП» звернулось в суд із адміністративним позовом до Головного управління Держпраці у Львівській області, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення Головного управління Держпраці у Львівській області № ЛВ11721/397/ПД/АВ/ФС від 03 грудня 2021 року; ухвалою суду зупинити стягнення на підставі постанови про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення Головного управління Держпраці у Львівській області № ЛВ11721/397/ПД/АВ/ФС від 03 грудня 2021 року в межах виконавчого провадження Миколаївського відділу державної виконавчої служби у Стрийському районі Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) № 69061384.

Обґрунтовує позов тим, що відомості, які відображені в акті інспекційного відвідування від 07 вересня 2021 року № ЛВ11721/397/ПД/АВ та в оскаржуваній постанові, не відповідають дійсності, оскільки товариству нічого не відомо про таких, зазначених у акті як неоформлені працівники, осіб як ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . В акті інспекційного відвідування не вказано паспортних даних чи адресу реєстрації цих осіб, тому ідентифікувати їх чи викликати для надання додаткових пояснень неможливо. Також, покликаючись на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 21 серпня 2020 року у справі № 822/1037/18, вказує, що викладені в акті перевірки відомості не є беззаперечним доказом вини товариства у порушенні вимог законодавства про працю, а підлягають перевірці.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2022 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити повністю.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, апелянт покликається на порушення відповідачем процедури призначення та проведення заходу державного контролю. Вказує, що згідно наказу від 26.08.2021 року №1225-П підставою проведення позапланового заходу є п.п. 3 п. 5 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року №823, що не відповідає вимогам статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05 квітня 2007 року № 877-V.Зазначає, що винесена Головним управлінням Держпраці у Львівській області постанова про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення № ЛВ11721/397/ПД/АВ/ФС від 03 грудня 2021 року є протиправною та підлягає скасуванню.

Західним міжрегіональним управлінням державної служби з питань праці подано до суду клопотання про заміну відповідача у справі у зв`язку з правонаступництвом, а також відзив на апеляційну скаргу, у якому заперечено її доводи. Просить залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2023 року замінено відповідача у справі № 380/10054/22 з Управління Держпраці у Львівській області на Західне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці.

Апеляційний розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши докази та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що подана апеляційна скарга до задоволення не підлягає.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено доказами, що є в матеріалах справи, 26 серпня 2021 року Головним управлінням Держпраці у Львівській області виданий наказ № 1225-П «Про проведення позапланового заходу зі здійснення державного нагляду (контролю) у формі інспекційного відвідування ТОВ «ЕКО ПРОМ ГРУП», яким переліченим у ньому інспекторам праці наказано провести позаплановий захід зі здійснення державного контролю у формі інспекційного відвідування на предмет додержання вимог законодавства про працю в частині виявлення неоформлених трудових відносин у ТОВ «ЕКО ПРОМ ГРУП» (пункт 1); позаплановий захід державного контролю провести з 26 серпня по 07 вересня 2021 року (пункт 2).

26 серпня 2021 року Головним управлінням Держпраці у Львівській області на підставі наказу № 1225-П від 26 серпня 2021 року відповідно до підпункту 3 пункту 5 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 823, видано направлення № 1208 для проведення позапланового заходу здійснення державного контролю у формі інспекційного відвідування ТОВ «ЕКО ПРОМ ГРУП». Строк здійснення заходу: з 26 серпня по 07 вересня 2021 року.

01 вересня 2021 року інспектором праці Головного управління Держпраці у Львівській області Веліахмедовим Б.З. винесено вимогу про надання документів № ЛВ11724/397/ПД.

З 12 год. 20 хв. 01 вересня 2021 року по 16 год. 30 хв. 07 вересня 2021 року посадовими особами Головного управлінням Держпраці у Львівській області на підставі наказу № 1225-П від 26.08.21 та направлення № 1208 від 26.08.21 проведено позаплановий захід зі здійснення державного контролю у формі інспекційного відвідування на предмет додержання вимог законодавства про працю ТОВ «ЕКО ПРОМ ГРУП» в частині виявлення неоформлених трудових відносин.

За результатами проведеного позапланового заходу державного контролю у формі інспекційного відвідування складено акт від 07.09.21 № ЛВ11721/397/ПД/АВ, в якому встановлено наступне: «В ході проведення заходу контролю за вищевказаною адресою фактичного місця здійснення господарської діяльності товариства, за виконанням трудової функції зафіксовано, зокрема, двох осіб:

Особа 1 ОСОБА_1 , котрий повідомив, що працює робочим протягом двох днів без оформлення (укладення) трудових відносин, оскільки посадові особи Товариства «дивляться на нього як він працює».

Особа 2 ОСОБА_2 , повідомив, що працює робочим близько тижня часу, наразі жодних документів (договорів) з роботодавцем не підписував.

За даними ПФ України станом на 01.09.2021 (12:35 год.) ТОВ «ЕКО ПРОМ ГРУП» (ЄДРПОУ 43091562) не використовує (вав) працю наступних осіб: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 за трудовими договорами чи працю (надання послуг) за договорами цивільно-правового характеру.

В ході проведення позапланового заходу зі здійснення державного контролю у формі інспекційного відвідування на вимогу про надання документів Товариством не надано підтверджуючих документів щодо належного укладення трудових відносин відповідно до вимог ч. 1 ст. 21, ч. 4 ст. 24 КЗпП України та Постанови Кабінету Міністрів України № 413 з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 . Також об`єктом відвідування в особі ТОВ «ЕКО ПРОМ ГРУП» (ЄДРПОУ 43091562) не надано жодних документів (договорів), на підставі яких 01.09.21 особи - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 виконували роботу за фактичною адресою місця здійснення господарської діяльності Товариства, а саме: АДРЕСА_1 ».

У вказаному акті відповідач зробив висновок про порушення позивачем частини 1 статті 21, частини 4 статті 24 Кодексу законів про працю України, постанови Кабінету Міністрів України № 413, що полягає у фактичному допуску 01 вересня 2021 року Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕКО ПРОМ ГРУП» до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, двох осіб: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .

07 вересня 2021 року інспектором праці Головного управління Держпраці у Львівській області Веліахмедовим Б.З. складено припис про усунення виявлених порушень законодавства про працю № ЛВ11721/397/АВ/П.

03 грудня 2021 року перший заступник начальника Головного управління Держпраці у Львівській області Прокоп`як М.Р., розглянувши справу про накладення штрафу, на підставі акта інспекційного відвідування від 07 вересня 2021 року № ЛВ11721/397/ПД/АВ щодо порушень ТОВ «ЕКО ПРОМ ГРУП» частини 1 статті 21, частини 4 статті 24 Кодексу законів про працю України, постанови Кабінету Міністрів України № 413 вирішив накласти на ТОВ «ЕКО ПРОМ ГРУП» штраф у розмірі 120000,00 грн, про що складено постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення № ЛВ11721/397/ПД/АВ/ФС.

Вважаючи постанову № ЛВ11721/397/ПД/АВ/ФС від 07.09.21 протиправною, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 5 квітня 2007 року №877-V (далі - Закон №877-V).

За визначенням п.1 ч.1 ст.1 Закону №877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Стаття 2 Закону №877-V визначає, що заходи контролю здійснюються органами державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення, державного контролю за додержанням законодавства у сфері моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема, державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.

Спеціальним законом, який відповідно до частини 4 статті 2 Закону № 877-V повинен враховуватися органами Державної служби України з питань праці при проведенні заходів державного нагляду (контролю), є Кодекс законів про працю України, зокрема, Глава ХVIII «Нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю».

Відповідно до частини першої статті 259 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно із ч.1 ст.260 КЗпП України державний нагляд за додержанням законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці здійснюють, зокрема, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.

Згідно з підпунктами 6, 9 пункту 4 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №96 від 11 лютого 2015 року, Державна служба України з питань праці (Держпраці) відповідно до покладених на неї завдань: здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю, зайнятість населення в частині дотримання прав громадян під час прийому на роботу та працівників під час звільнення з роботи; використання праці іноземців та осіб без громадянства; наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця; дотримання прав і гарантій стосовно працевлаштування громадян, які мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню; провадження діяльності з надання послуг з посередництва та працевлаштування.

Відповідно до Положення про Головне управління Держпраці у Львівській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань праці від 03.08.2018 №84 (далі - Положення №84), відповідач є територіальним органом Державної служби з питань праці, що їй підпорядковується (станом на момент проведення інспекційного відвідування).

Таким чином, відповідне Управління Держпраці (станом на момент проведення інспекційного відвідування) здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю визначає Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №823 (далі - Порядок №823).

Згідно з пунктом 2 Порядку №823 визначено, що заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються у формі інспекційних відвідувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.

Відповідно до абз.2 пункту 1 Порядку №823 заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю, крім заходів з питань виявлення неоформлених трудових відносин, здійснюються відповідно до вимог частин четвертої і п`ятої статті 2 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Таким чином, інспекційні відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин проводяться виключно у відповідності до вимог Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю №823 та Міжнародних конвенцій.

Відповідно до підпункту 3 пункту 5 Порядку №823 інспекційні відвідування проводяться за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту.

За змістом пункту 13 Порядку № 823 під час проведення інспекційного відвідування об`єкт відвідування має право, зокрема: перевіряти в інспектора праці наявність службового посвідчення; одержувати копію направлення на проведення інспекційного відвідування; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження до акта інспекційного відвідування; вимагати від інспектора праці внесення запису про проведення інспекційного відвідування до відповідного журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) об`єкта відвідування (за його наявності) перед поданням акта інспекційного відвідування для підпису об`єктом відвідування або уповноваженою ним посадовою особою; перед підписанням акта інспекційного відвідування бути поінформованим про свої права та обов`язки.

Відповідно до пунктів 16-21 Порядку № 823 за результатами інспекційного відвідування складаються акт інспекційного відвідування (далі - акт) і в разі виявлення порушень вимог законодавства про працю - припис щодо їх усунення та попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю.

Якщо об`єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід`ємною частиною. Зауваження можуть бути подані об`єктом відвідування не пізніше трьох робочих днів після дня підписання акта. Письмова вмотивована відповідь на зауваження надається інспектором праці не пізніше, ніж через три робочих дні з дати їх надходження.

Матеріали, зафіксовані засобами аудіо-, фото- та відеотехніки в ході інспекційних відвідувань, долучаються до акта у паперовому або електронному вигляді на дисках для лазерних систем зчитування, на яких проставляється номер і дата складення акта. Про долучення таких матеріалів робиться відмітка в акті.

Пунктами 23-25 Порядку № 823 визначено, що у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом, після розгляду зауважень об`єкта відвідування до нього (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування, за результатами якого вносить припис та вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності.

Заходи щодо притягнення об`єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників вживаються одночасно із внесенням припису, незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування.

Згідно з частинами першою-четвертою статті 24 КЗпП України трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим:1) при організованому наборі працівників;2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я;3) при укладенні контракту;4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі;5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу);6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 6-1) при укладенні трудового договору про дистанційну роботу або про надомну роботу;7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 50 Закону України від 05 липня 2012 року № 5067-VI «Про зайнятість населення» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) роботодавцям забороняється застосовувати працю громадян без належного оформлення трудових відносин, вчиняти дії, спрямовані на приховування трудових відносин.

Згідно абзацу 2 частини 2 статті 265 КЗпП України до юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, які використовують найману працю, застосовується відповідальність у вигляді штрафу, в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення. До юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої - третьої груп, застосовується попередження.

З системного аналізу вищенаведених правових норм можна дійти висновку, що трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. Водночас працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Вчинення юридичною особою, яка використовує найману працю, фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) є порушенням законодавства про працю та має наслідком застосування до такої юридичної особи відповідальності у вигляді штрафу відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 265 КЗпП України.

Як встановлено судом першої інстанції, в акті інспекційного відвідування від 07 вересня 2021 року № ЛВ11721/397/ПД/АВ, складеному за результатами проведеного позапланового заходу державного контролю у формі інспекційного відвідування, вказано, що за виконанням трудової функції у ТОВ «ЕКО ПРОМ ГРУП» зафіксовано двох осіб: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . За даними Пенсійного фонду України станом на 01 вересня 2021 року дане Товариство не використовує (вав) працю таких осіб за трудовими договорами чи працю (надання послуг) за договорами цивільно-правового характеру.

Крім того, товариством під час інспекційного відвідування не надано жодних документів (договорів), на підставі яких 01 вересня 2021 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виконували роботу за фактичною адресою місця здійснення господарської діяльності.

Відповідач в акті від 07 вересня 2021 року № ЛВ11721/397/ПД/АВ зробив висновок про порушення позивачем частини 1 статті 21, частини 4 статті 24 Кодексу законів про працю України, постанови Кабінету Міністрів України № 413, що полягає у фактичному допуску 01 вересня 2021 року Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕКО ПРОМ ГРУП» до роботи вищезазначених осіб без укладення трудового договору.

Апеляційний суд зазначає, що акт за своїм змістом є документом про виявлення під час здійснення заходу державного контролю суб`єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю, адже у висновках акта відображена уся інформація про виявлені під час здійснення заходу державного контролю порушення законодавства про працю.

Як встановлено судом першої інстанції, вбачається з матеріалів справи та не спростовано позивачем, даний акт підписаний директором ТОВ «ЕКО ПРОМ ГРУП» ОСОБА_3 без зауважень, жодних письмових пояснень чи заперечень щодо такого акта або з приводу проведеного заходу державного контролю товариством не надано.

Відповідно до вимог абзацу 17 частини 1 статті 10 Закону № 877 позивач мав право надати органу державного нагляду (контролю) в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта, натомість у розділі VII акта від 07 вересня 2021 року № ЛВ11721/397/ПД/АВ «Пояснення, зауваження, або заперечення щодо проведеного заходу та складеного акта» зазначено про відсутність пояснень, зауважень або заперечень.

При цьому позивач, не погоджуючись з актом інспекційного відвідування, не був позбавлений права згідно з абзацом одинадцятим частини 6 статті 7 Закону № 877 підписати такий акт із зауваженнями або надати заперечення у письмовій формі.

Зважаючи на те, що акт підписаний без зауважень, письмових пояснень чи заперечень товариством не подано, суд першої інстанції обгрунтовано встановив, що порушення, описані у складеному посадовими особами відповідача акті інспекційного відвідування від 07 вересня 2021 року № ЛВ11721/397/ПД/АВ позивачем фактично не заперечувались.

Крім того, факт порушень не спростований позивачем під час розгляду справи в суді першої інстанції.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позивачем жодними належними та допустимими доказами не спростовано висновків акта інспекційного відвідування від 07 вересня 2021 року № ЛВ11721/397/ПД/АВ про фактичний допуск ТОВ «ЕКО ПРОМ ГРУП» до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, двох осіб: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Стосовно покликань апелянта на порушення відповідачем процедури призначення та проведення заходу державного контролю, то колегія суддів апеляційного суду зазначає, що такі обставини не були підставою позову і заяви про зміну підстав позову відповідно до вимог статті 47 КАС України позивач не подавав, тому, відповідно до ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції не може розглядати позовні вимоги та підстави позову, що не були заявлені в суді першої інстанції.

Апеляційний суд не приймає до уваги доводи апелянта про безпідставність винесення наказу про проведення інспекційного відвідування з покликанням на ст.6 Закону №877-V та правову позицію Верховного Суду від 21.02.20 у справі №826/17123/18, оскільки ст. 6 Закону №877-V регулює підстави проведення позапланового заходу, а інспекційні відвідування, відповідно до підпункту 3 пункту 5 Порядку №823, проводяться за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту.

Разом з тим, постанова Верховного Суду від 21.02.20 у справі №826/17123/18 стосується обставин та підстав проведення перевірки податковими органами, які не є релевантними спірним відносинам.

Колегія суддів також вважає за необхідне зазначити, що порушення процедури інспекційного відвідування може бути підставою для скасування актів, виданих за наслідками такого відвідування, лише в тому випадку, коли буде встановлено, що відповідач діяв поза межами наданих повноважень та в порушення вимог діючого законодавства ( Постанова Верховного Суду від 27.10.20 у справі №804/3566/17 ).

Оскільки позивачем не доведено обставин порушення порядку призначення та проведення інспекційного відвідування, суд апеляційної інстанції не приймає такі доводи до уваги.

Підсумовуючи вищенаведене, суд першої інстанції, на переконання суду апеляційної інстанції, дійшов вірного висновку, що постанова Головного управління Держпраці у Львівській області № ЛВ11721/397/ПД/АВ/ФС від 03 грудня 2021 року, якою на позивача накладено штраф за порушення частини 1 статті 21, частини 4 статті 24 Кодексу законів про працю України, постанови Кабінету Міністрів України № 413 винесена на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Інші зазначені відповідачем в апеляційній скарзі обставини, крім вищеописаних, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин справи та правових позицій Верховного Суду, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.

При обґрунтуванні постанови і спростуванні доводів апелянта колегія суддів враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Також враховується позиція Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформована, зокрема, у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58), згідно якої принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «РуїсТоріха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

За наведених обставин, апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального або порушення норм процесуального права, що відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду - без змін.

Підстави для нового розподілу судових витрат відповідно до ст.139 КАС України відсутні.

Керуючись статтями 311, 315, 316, 321, 322, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО ПРОМ ГРУП» залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2022 року у справі № 380/10054/22 без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя Л. П. Іщук судді Р. В. Кухтей І. М. Обрізко