Постанова
від 31.10.2022 по справі 160/7077/22
ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

31 жовтня 2022 року м. Дніпросправа № 160/7077/22

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Бишевської Н.А. (доповідач),

суддів: Добродняк І.Ю., Семененка Я.В.,

розглянувши у письмовому провадженні в м. Дніпро

апеляційну скаргу Комунального підприємства "Музей історії Дніпра" Дніпровської міської ради

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 липня 2022 року

у справі № 160/7077/22

за позовом Комунального підприємства "Музей історії Дніпра" Дніпровської міської ради

до Західного офісу Держаудитслужби

про визнання протиправним та скасування висновку,-

ВСТАНОВИВ:

17 травня 2022 р. Комунальне підприємство "Музей історії Дніпра" Дніпровської міської ради звернулось до суду з адміністративним позовом до Західного офісу Держаудитслужби, у якому просило визнати протиправним та скасувати Висновок Західного офісу Держаудитслужби (ІК в ЄДРПОУ 40479801) від 02.05.2022 року про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-10-19-005932-с.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 липня 2022 року у справі №160/7077/22 в задоволені адміністративного позову Комунального підприємства "Музей історії Дніпра" Дніпровської міської ради до Західного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування висновку відмовлено.

Судом зазначено, що для захисту порушеного права особа повинна довести, яким чином відбулось порушення її прав, в той час, як доводи позивача, викладені у позові, не містять жодного обґрунтування негативного впливу спірного висновку на конкретні реальні індивідуально-виражені права чи інтереси КП «Музей історії Дніпра» ДМР. Крім того, суд звернув увагу, що спірний висновок не зобов`язує позивача вчинити дії, які б перешкоджали виконанню договору чи іншим чином вплинули на його права та обов`язки, а матеріали справи не місять доказів, що до позивача з боку відповідача застосовано санкції. Відтак, суд першої інстанції дійшов переконання, що підстави для визнання протиправним та скасування Висновку про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-10-19-005932-с від 02 травня 2022 року відсутні, адміністративний позов задоволенню не підлягає.

Не погодившись з рішенням суду, Комунальне підприємство "Музей історії Дніпра" Дніпровської міської ради подало апеляційну скаргу, згідно якої позивач, просить скасувати судове рішення від 22 липня 2022 року у даній справі , як таке що винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Особа, яка подала апеляційну скаргу вказує, що чинне законодавство не передбачає в якому саме вигляді мають відображатися у тендерній документації приклади формальних (несуттєвих) помилок, а отже порушення вимог п.19 ч.2 ст. 22 Закону України від 25.12.2015 №922-VIII відсутні. Вважає, що відсутність чітких, конкретних і зрозумілих приписів на адресу підконтрольного суб`єкта є порушенням вимог законодавства в частині змісту спірного висновку як акту індивідуальної дії. Зазначає, що після отримання спірного висновку, позивач зобов`язаний усунути порушення або оскаржити висновок до суду, а у випадку не оскарження спірного висновку, відповідач має вжити заходи щодо притягнення посадових осіб позивача до юридичної відповідальності.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог ст. 311 КАС України.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вбачає підстави для задоволення апеляційної скарги, та зазначає:

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, у період з 12.04.2022 року по 02.05.2022 року Західним офісом Держаудитслужби, відповідно до наказу від 12.04.2022 року №148 «Про початок моніторингу процедур закупівель», на виконання доручення Держаудитслужби України №003100-18/2584-2022 від 31.03.2022 року, проведено моніторинг процедури закупівлі за ID: UА-2021-10-19-005932-с, за результатом якої складено та оприлюднено Висновок про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-10-19-005932-с від 02 травня 2022 року.

У вищевказаному Висновку міститься:

- інформація про Замовника: повне найменування замовника - Комунальне підприємство "Музей історії Дніпра" Дніпровської міської ради, 37807980, Україна, м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, буд.75;

- інформація про предмет закупівлі: «Реконструкція будівлі і приміщень та благоустрій об`єктів території Комунального закладу культури «Лоц-Кам`янський Будинок культури» Дніпровської міської ради за адресою: м. Дніпро, вул. Мільмана, 63 Б, для створення «Музею історії лоцманів Дніпровських порогів», 14648250 UAH, 45454000-4. ДК021, 1, роботи»;

- інформація про оприлюднення: 466b92399f0f4dec917ae3e15b703982, 2021-10-19;

- застосована процедура закупівлі: відкриті торги;

- підстава здійснення моніторингу: виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель;

- інформація про результати моніторингу процедури закупівлі в розрізі стадій проведення процедури закупівлі: предметом аналізу закупівлі були питання: визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, розміщення та оприлюднення інформації про закупівлю, правильності заповнення документів, що оприлюднюються відповідно до Закону України від 25.12.2015 №922-VIII «Про публічні закупівлі», відповідності тендерної документації вимогам Закону, розгляду тендерних пропозицій; визначення переможця; своєчасності укладання договору про закупівлю та його оприлюднення, відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця, внесення змін до договору. Під час моніторингу проаналізовано: річний план закупівель комунального підприємства «Музей історії Дніпра» Дніпропетровської міської ради на 2021 рік (UA-P-2021 -10-18-010870-с); оголошення про проведення відкритих торгів; тендерну документацію Замовника; реєстр отриманих тендерних пропозицій; тендерну пропозиції Товариства з обмеженою відповідальністю «Сансноу Білдінг»; протокол розгляду тендерних пропозицій; протокол розкриття тендерних пропозицій; протокол засідання тендерного комітету від 08.11.2021 №100; повідомлення про намір укласти договір; оприлюднені переможцем тендеру після аукціону документи та інформацію, договір підряду від 26.11.2021 №26/11; додаткові угоди від 15.12.2021 №1 та від 29.12.2022 №2 до вказаного договору; опубліковані під час моніторингу Замовником пояснення на запит органу державного фінансового контролю. Відповідно до вимог пункту 19 частини другої статті 22 Закону у тендерній документації зазначаються опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх тендерних пропозицій. Проведеним моніторингом встановлено, що в пункті 1 розділу 3 «Інструкція з підготовки тендерних пропозицій» («Приклади формальних (несуттєвих) помилок») наведено лише перелік (опис) формальних помилок згідно наказу Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 15.04.2020 №710. Проте, на порушення вимог пункту 19 частини другої статті 22 Закону тендерна документація Замовника не містить прикладів формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх тендерних пропозицій.

Пунктом 2 розділу ІІ. Констатуюча частина Висновку вказано, що за результатами аналізу відповідності тендерної документації вимогам Закону встановлено порушення вимог пункту 19 частини другої статті 22 Закону. За результатами аналізу питання дотримання Замовником законодавства у сфері публічних закупівель щодо визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, розміщення та оприлюднення інформації про закупівлю, правильності заповнення документів, що оприлюднюються відповідно до Закону, розгляду тендерних пропозицій, визначення переможця, своєчасності укладання договору про закупівлю, відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця, внесення змін до договору - порушень не встановлено.

Відповідно до п.3 розділу ІІ. Констатуюча частина спірного висновку відповідач зазначено, що з огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись статтею 2 та 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», Західний офіс Держаудитслужби зобов`язує здійснити заходи щодо недопущення в подальшому (зокрема, шляхом проведення роз`яснювальної роботи, економічних навчань тощо) порушень вимог пункту 19 частини другої статті 22 Закону при складанні тендерної документації. Протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Позивач вважаючи висновок Західного офісу Держаудитслужби від 02.05.2022 року про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-10-19-005932-с протиправним та таким, що підлягає скасуванню, звернувся до суду за захистом своїх прав.

Переглядаючи рішення суду в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів виходить із такого.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначає Закон України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26 січня 1993 року № 2939-XII.

Згідно статті 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади визначені Законом України «Про публічні закупівлі» (далі Закон № 922-VIII, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин). Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 року № 43, Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Держаудитслужба у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань: реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.

Відповідно до частини першої статті 8 Закону № 922-VIII моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи.

Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону № 922-VIII рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав: 1) дані автоматичних індикаторів ризиків; 2) інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель; 5) інформація, отримана від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 7 цього Закону.

Для аналізу даних, що свідчать про ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, може використовуватися: інформація, оприлюднена в електронній системі закупівель; інформація, що міститься в єдиних державних реєстрах; інформація в базах даних, відкритих для доступу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Відповідно до частини третьої статті 8 Закону № 922-VIII повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі орган державного фінансового контролю оприлюднює в електронній системі закупівель протягом двох робочих днів з дня прийняття такого рішення із зазначенням унікального номера оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі, а також опису підстав для здійснення моніторингу процедури закупівлі.

Згідно з частинами шостою та сьомою статті 8 Закону № 922-VIII за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі, що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

У висновку обов`язково зазначаються:

1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі;

2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість;

3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі;

4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі;

5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

За приписами частини десятої статті 8 Закону № 922-VIII у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження.

Пункт 19 ч. 1 ст. 4 КАС України встановлює, що індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Апеляційний суд звертає увагу, що до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено, позаяк підставою для звернення особи до суду з позовом є її суб`єктивне уявлення, особисте переконання в порушенні прав чи свобод. Однак, обов`язковою умовою здійснення такого захисту судом є об`єктивна наявність відповідного порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду. Порушення має бути реальним, обґрунтованим, стосуватися індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті і є підставами для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Так, позивачем у цій справі визначено предметом спору правомірність висновку Західного офісу Держаудитслужби від 02.05.2022 року про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-10-19-005932-с.

Зі змісту спірного висновку вбачається, що з огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись статтею 2 та 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», Західний офіс Держаудитслужби зобов`язує позивача здійснити заходи щодо недопущення в подальшому (зокрема, шляхом проведення роз`яснювальної роботи, економічних навчань тощо) порушень вимог пункту 19 частини другої статті 22 Закону при складанні тендерної документації. Крім того, позивача протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку зобов`язано оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Таким чином, спірний висновок є рішенням суб`єкта владних повноважень у розумінні КАС України, яке зумовлює виникнення обов`язків для позивача, щодо діяльності якого здійснювався захід державного фінансового контролю.

Відтак, на думку колегії суддів, спірний висновок може бути предметом судової ревізії за правилами адміністративного судочинства, адже він зумовлює наслідки для позивача. Разом з цим, скасування спірного висновку у судовому порядку, призведе до зміни обсягу обов`язків позивача, забезпечить ефективний захист його прав та інтересів, а отже буде досягнуто виконання завдання адміністративного судочинства.

З цих підстав, суд першої інстанції помилково вказав, що спірний висновок не зобов`язує позивача вчинити дії, які б вплинули на обов`язки.

Стосовно порушення позивачем вимог пункту 19 частини 2 статті 22 Закону № 922.

Частиною 2 статті 22 Закону № 922-VIII встановлені вимоги до тендерної документації.

Відповідно до п.19 ч.2 ст.22 Закону №922 у тендерній документації зазначаються такі відомості: опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх тендерних пропозицій. Формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов`язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст тендерної пропозиції, а саме - технічні помилки та описки.

Наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 15.04.2020 № 710 (далі Наказ №710), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.07.2020 № 715/34998, затверджений Перелік формальних помилок.

Колегією суддів зі змісту матеріалів справи встановлено, що у пункті 1 розділу ІІІ. Інструкція з підготовки тендерної пропозиції тендерної документації позивачем вказано наступне: «До формальних (несуттєвих) помилок Замовника відповідно до Переліку формальних помилок, затвердженого наказом Міністерства економіки, торгівлі та сільського господарства України від 15.04.2020 р. №710, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.07.2020 р. за №715/34998, відносяться:

1. Інформація/документ, подана учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції, містить помилку (помилки) у частині: уживання великої літери; уживання розділових знаків та відмінювання слів у реченні; використання слова або мовного звороту, запозичених з іншої мови; зазначення унікального номера оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір про закупівлю - помилка в цифрах; застосування правил переносу частини слова з рядка в рядок; написання слів разом та/або окремо, та/або через дефіс; нумерації сторінок/аркушів (у тому числі кілька сторінок/аркушів мають однаковий номер, пропущені номери окремих сторінок/аркушів, немає нумерації сторінок/аркушів, нумерація сторінок/аркушів не відповідає переліку, зазначеному в документі).

2. Помилка, зроблена учасником процедури закупівлі під час оформлення тексту документа/унесення інформації в окремі поля електронної форми тендерної пропозиції (у тому числі комп`ютерна коректура, заміна літери (літер) та/або цифри (цифр), переставлення літер (цифр) місцями, пропуск літер (цифр), повторення слів, немає пропуску між словами, заокруглення числа), що не впливає на ціну тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі та не призводить до її спотворення та/або не стосується характеристики предмета закупівлі, кваліфікаційних критеріїв до учасника процедури закупівлі.

3. Невірна назва документа (документів), що подається учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції, зміст якого відповідає вимогам, визначеним замовником у тендерній документації.

4. Окрема сторінка (сторінки) копії документа (документів) не завірена підписом та/або печаткою учасника процедури закупівлі (у разі її використання).

5. У складі тендерної пропозиції немає документа (документів), на який посилається учасник процедури закупівлі у своїй тендерній пропозиції, при цьому замовником не вимагається подання такого документа в тендерній документації.

6. Подання документа (документів) учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції, що не містить власноручного підпису уповноваженої особи учасника процедури закупівлі, якщо на цей документ (документи) накладено її кваліфікований електронний підпис.

7. Подання документа (документів) учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції, що складений у довільній формі та не містить вихідного номера.

8. Подання документа учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції, що є сканованою копією оригіналу документа/електронного документа.

9. Подання документа учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції, який засвідчений підписом уповноваженої особи учасника процедури закупівлі та додатково містить підпис (візу) особи, повноваження якої учасником процедури закупівлі не підтверджені (наприклад, переклад документа завізований перекладачем тощо).

10. Подання документа (документів) учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції, що містить (містять) застарілу інформацію про назву вулиці, міста, найменування юридичної особи тощо, у зв`язку з тим, що такі назва, найменування були змінені відповідно до законодавства після того, як відповідний документ (документи) був (були) поданий (подані).

11. Подання документа (документів) учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції, в якому позиція цифри (цифр) у сумі є некоректною, при цьому сума, що зазначена прописом, є правильною.

12. Подання документа (документів) учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції в форматі, що відрізняється від формату, який вимагається замовником у тендерній документації, при цьому такий формат документа забезпечує можливість його перегляду.

Допущення формальних помилок учасниками не призведе до відхилення їх тендерних пропозицій. Рішення про віднесення помилки до формальної приймається Замовником.

Для правильного оформлення тендерної пропозиції учасник вивчає всі інструкції, форми, терміни, наведені у Документації. Неспроможність подати всю інформацію, яку вимагає Документація, або подання пропозиції, яка не відповідає вимогам в усіх відношеннях, буде віднесена на ризик учасника та спричинить за собою відхилення такої пропозиції. Учасник у складі тендерної пропозиції має надати лист-гарантію про погодження з тим, що Учасник самостійно несе усі витрати на підготовку та подання тендерної пропозиції і не претендує на відшкодування Замовником понесених ним витрат у разі відхилення тендерної пропозиції Учасника з підстав, що зазначені в Законі та умовах цієї тендерної документації / скасування процедури закупівлі.

Замовник не заперечує щодо надання Учасником за його бажанням будь-яких додаткових документів. Подання таких додаткових документів, які не вимагаються Документацією, не буде розцінено як невідповідність тендерної пропозиції умовам Документації».

З огляду на зміст вищевказаного пункту тендерної документації позивача, вбачається, що фактично позивачем визначені формальні (несуттєві) помилки, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх тендерних пропозицій, які в повному обсязі відповідають Переліку формальних помилок, затвердженому Наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 15.04.2020 № 710.

Суд апеляційної інстанції вважає помилковим висновок суду першої інстанції, що таким чином в тендерній документації позивачем наведений тільки перелік (опис) формальних помилок.

Колегія суддів звертає увагу, що жодна норма чинного законодавства не визначає перелік, затверджений Наказом №710, лише як перелік (опис) формальних помилок, що мають зазначатися в тендерній документації.

Також, чинне законодавство України не встановлює вимог щодо змісту та форми прикладів формальних (несуттєвих) помилок, які мають зазначатися в тендерній документації.

Відтак, враховуючи відсутність правових підстав вважати, що Перелік формальних помилок, затверджений Наказом №710, є виключно переліком (описом) формальних помилок, колегія суддів дійшла висновку, що позивачем в тендерній документації не допущено порушень вимог пункту 19 частини другої статті 22 Закону № 922.

З цих підстав, оскільки доводи апеляційної скарги про відсутність порушення позивачем вимог п.19 ч.2 ст. 22 Закону України від 25.12.2015 №922-VIII знайшли своє підтвердження, апеляційній суд вважає, що спірний висновок відповідача є протиправним та підлягає скасуванню.

Інші доводи апеляційної скарги не потребують правового аналізу, оскільки не мають вирішального значення.

Згідно ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на викладене, за результатами перегляду справи колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позову.

Разом з тим, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат (ч. 6 ст. 139 КАС України).

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Колегією суддів встановлено, що позивач сплатив судовий збір у сумі 2481,00 грн. за подання адміністративного позову та 3721,50 грн. за подання апеляційної скарги.

Відтак, наявні підстави для відшкодування судових витрат позивача зі сплати судового збору у розмірі 6202,50 грн.

Керуючись ст. ст. 241-245, 250, 315, 317, 321, 322, 327, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Музей історії Дніпра" Дніпровської міської ради на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 липня 2022 року у справі №160/7077/22 задовольнити.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 липня 2022 року у справі №160/7077/22 - скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позову.

Визнати протиправним та скасувати Висновок Західного офісу Держаудитслужби (ЄДРПОУ 40479801) від 02.05.2022 року про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-10-19-005932-с.

Стягнути на користь Комунального підприємства "Музей історії Дніпра" Дніпровської міської ради (ЄДРПОУ 37807980) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 6202 (шість тисяч двісті дві) грн. 50 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Західного офісу Держаудитслужби (ЄДРПОУ 40479801).

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку в порядку та строки передбачені ст.ст.328,329 КАС України.

Головуючий - суддяН.А. Бишевська

суддяІ.Ю. Добродняк

суддяЯ.В. Семененко

СудТретій апеляційний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення31.10.2022
Оприлюднено11.11.2022
Номер документу107206074
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо здійснення публічних закупівель, з них

Судовий реєстр по справі —160/7077/22

Постанова від 31.10.2022

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Бишевська Н.А.

Ухвала від 20.09.2022

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Бишевська Н.А.

Ухвала від 20.09.2022

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Бишевська Н.А.

Ухвала від 31.08.2022

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Бишевська Н.А.

Рішення від 22.07.2022

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Сидоренко Дмитро Володимирович

Ухвала від 19.05.2022

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Сидоренко Дмитро Володимирович

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні