Постанова

від 08.11.2022 по справі 640/12206/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/12206/19 Суддя першої інстанції: Чудак О.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2022 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Пилипенко О.Є.

суддів - Глущенко Я.Б. та Собківа Я.М.,

при секретарі - Ткаченко В.В.,

за участю:

представника позивача: - Гаврилової О.Ю.,

представника відповідача: - Павленка С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 грудня 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Голдфіш-Інвест-Буд» до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И Л А :

У липні 2019 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Голдфіш-Інвест-Буд» звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «П» від 22.03.2019 року №3782615141, складеного Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «В4» №3792615141 від 22.03.2019 року, складеного Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Н» від 06.06.2019 року №7482615141, складеного Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві;

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 грудня 2020 року адміністративний позов задоволено частково:

- визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у місті Києві від 22.03.2019 року №3782615141 та №3792615141;

- у задоволенні позову в іншій частині - відмовлено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач - Головне управління Державної податкової служби у м. Києві звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення було неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального та процесуального права.

05 квітня 2021 року, відповідно до штампу вхідної кореспонденції суду Вх.№ 13643, ОСОБА_1 надіслано до суду заяву про вступ у справу як представника.

06 квітня 2021 року, відповідно до штампу вхідної кореспонденції суду Вх.№ 14009, представником позивача до суду було надіслано відзив на апеляційну скаргу, відповідно до змісту якого останній повністю заперечує проти задоволення вимог апеляційної скарги, вважає її необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, наголошує на неправомірності скасованих податкових повідомлень - рішень, що вірно було встановлено судом першої інстанції.

12 квітня 2021 року, відповідно до штампу вхідної кореспонденції суду Вх.№ 14857, Головним управлінням ДПС у м. Києві надіслано до суду клопотання про виклик, у якості свідка заступника начальника відділу перевірок у сфері видобування та переробки природних ресурсів управління перевірок у сфері матеріального виробництва Департаменту податкових перевірок, трансферного ціноутворення та міжнародного оподаткування ГУ ДПС у м. Києві - Костюка Б.В.

12 квітня 2021 року, відповідно до штампу вхідної кореспонденції суду Вх.№ 14856, Головним управлінням ДПС у м. Києві надіслано додаткові пояснення по справі.

19 квітня 2021 року, відповідно до штампу вхідної кореспонденції суду Вх.№ 15792, Головним управлінням ДПС у м. Києві надіслано додаткові пояснення по справі.

19 квітня 2021 року, відповідно до штампу вхідної кореспонденції суду Вх.№ 15968, Головним управлінням ДПС у м. Києві надіслано клопотання про виклик, у якості свідка заступника начальника відділу перевірок у сфері видобування та переробки природних ресурсів управління перевірок у сфері матеріального виробництва Департаменту податкових перевірок, трансферного ціноутворення та міжнародного оподаткування ГУ ДПС у м. Києві - Костюка Б.В. та експерта ТОВ «Центр судових експертиз «Альтернатива» - Тихоненко І.П.

Порадившись на місці, колегія суддів ухвалила відмовити у задоволенні вказаних вище клопотань, як необґрунтованих.

20 квітня 2021 року, відповідно до штампі вхідної кореспонденції суду Вх.№ 16086, від Товариства з обмеженою відповідальністю «Голдфіш-Інвест-Буд» надійшли заперечення проти прийняття до розгляду та врахування додаткових пояснень відповідача.

13.05.2021 року, відповідно до штампу вхідної кореспонденції суду Вх.№ 18543 Головним управлінням Державної податкової служби у м. Києві надіслано до суду заяву про призначення судово - економічної експертизи. Дане клопотання обґрунтовано тим, що під час розгляду справи сторонами подано до суду значну кількість пояснень та копій документів на підтвердження власних позицій, втім, враховуючи складність справи та значну кількість первинної документації необхідно залучення спеціаліста у даній галузі науки.

Дану заяву представником відповідача було підтримано у судовому засіданні.

18 травня 2021 року, відповідно до штампу вхідної кореспонденції суду Вх.№ 19099, від відповідача надійшла заява про заміну сторони, яка обґрунтована тим, що на час розгляду справи відбулось компетенційне правонаступництво, у зв`язку з чим є необхідність замінити Головне управління ДПС у м. Києві на правонаступника - Головне управління ДПС як відокремлений підрозділ ДПС України.

31 травня 2021 року, відповідно до штампу вхідної кореспонденції суду Вх.№ 20802, від Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС надійшла заява про долучення додаткових пояснень, які відповідач просить врахувати при призначенні судово-економічної експертизи.

08 червня 2021 року, відповідно до штампу вхідної кореспонденції суду Вх.№ 22361, від представника позивача надійшли заперечення на заяву про призначення судово-економічної експертизи, в якій позивач наголошував, що вказана заява відповідачем подана після початку розгляду апеляційної скарги по суті, крім того відсутні підстави для призначення судово - економічної експертизи, відповідно до ст. 102 КАС України.

31 травня 2021 року, відповідно до штампу вхідної кореспонденції суду Вх.№ 21090, представником позивача надіслано доповнення до заперечень на заяву про призначення судово-економічної експертизи.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2021 року, заяву Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про заміну сторони - задоволено, замінено Головне управління Державної податкової служби у м. Києві (код ЄДРПОУ 43141267) правонаступником - Головним управлінням Державної податкової служби у м. Києві (код ЄДРПОУ 44116011); заяву Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про призначення судово - економічної експертизи - задоволено частково, проведення експертизи доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз (03057, м. Київ, вул. Смоленська, 6), поставлено на вирішення економічної експертизи наступні питання:

1. станом на дату укладання договору позики між Світленд Девелопмент Лімітед і ТОВ "ГОЛДФІШ-ІНВЕСТ-БУД" від 03.09.2008 року №б/н, станом на дату отримання грошових коштів та при зміні засновників ТОВ "ГОЛДФІШ-ІНВЕСТ-БУД" з Світленд Девелопмент лімітед на Цитаблуз Лімітед чи були ОСОБА_2 (код НОМЕР_1 ), ОСОБА_3 (код НОМЕР_2 ), ОСОБА_4 (код НОМЕР_3 ), ОСОБА_5 (код НОМЕР_4 ), ОСОБА_6 (код НОМЕР_5 ), ОСОБА_7 пов`язаними особами з ТОВ "ГОЛДФІШ-ІНВЕСТ-БУД" (чи мали суттєвий вплив / контролювали діяльність товариства) у розумінні положень П(с)БО 23 "Розкриття інформації щодо пов`язаних сторін", п.п. 14.1.159 п. 14.1 ст. 14 ПК України?;

2. чи є характер боргового зобов`язання за вищезазначеною позикою еквівалентним наданню коштів до статутного капіталу з огляду на структуру активів та зобов`язань ТОВ "ГОЛДФІШ-ІНВЕСТ-БУД", а також наявність застави?;

3. враховуючи структуру активів та зобов`язань ТОВ "ГОЛДФІШ-ІНВЕСТ-БУД" (за перевірений період) чи існує ймовірність погашення останніми в найближчій зобов`язань за договором позики від 03.09.2008 року №б/н.?;

4. чи заборгованість за позикою від 03.09.2008 року №б/н укладеного з Світленд Девелопмент Лімітед не є монетарною статтею балансу і не підлягає перерахуванню з урахуванням впливу змін валютних курсів?;

5. чи мало ТОВ "ГОЛДФІШ-ІНВЕСТ-БУД" обліковувати нежитлові приміщення загальною площею 75 714,50 кв.м. (превалююча частина якої використовується для надання в оренду), за адресою: м. Київ, просп. Павла Тичини, 1-В у Дніпровському районі (ТРЦ "Silver Breez") як інвестиційну нерухомість та застосовувати метод справедливої вартості при якому амортизація не нараховується?

6. чи підтверджується документально зазначене в Акті перевірки порушення ТОВ "Голдфіш-Інвест-Буд" п.п. 134.1.1 в. 134.1 ст. 134, Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-V1 зі змінами та доповненнями, п. 9 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 21 "Вплив змін валютних курсів", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290, п.4, п.16, п.22, Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 32 "Інвестиційна нерухомість", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.07.2007 року № 779 в результаті чого, завищено від`ємне значення об`єкта оподаткування податком на прибуток підприємств на загальну суму 950 476 110,00 грн. за 9 місяців 2018 року?

7. чи підтверджується документально зазначене в Акті перевірки порушення ТОВ "Голдфіш-Інвест-Буд" п. 198,1, п. 198.3, п. 198.6 ст, 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, п. 1 ст. 9 Закону України від 16.07.1999 № 996-X1V "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п. 1.2 ст. 1, п. 2.4 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 року за № 168/704 в результаті чого, завищено від`ємне значення з ПДВ на загальну суму 1 186 642 грн. за-вересень 2018 року?

8. чи відповідають визначені та задекларовані різниці, які збільшують (зменшують) фінансовий результат ТОВ "Голдфіш-Інвест-Буд" за період з 01.01.2015 р. по 30.09.2018 р. первинним документам, вимогам національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку та Податкового кодексу України?

9. чи відповідає відображення ТОВ "Голдфіш-Інвест-Буд" в податковому обліку податкового кредитуз податку на додану вартість за результатом операцій ТОВ "Іивест Аква Груп", ТОВ "Свон-Флайт" первинним документам, вимогам національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку та Податкового кодексу України? та зупинено провадження у справі № 640/12206/19 до закінчення проведення Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз судової експертизи та одержання її результатів.

12 травня 2022 року, згідно штампу вхідної кореспонденції суду Вх.№ 15337, Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз було повідомлено суд апеляційної інстанції про те, що комісійна судово - економічна експертиза у адміністративній справі № 640/12206/19 закінчена, за результатами складено висновок експертів № 19064/21-71/19065/21-71/4611/4612/22-71/4613/4614/22-71.

Надані на дослідження матеріали адміністративної справи у 12 томах повернуто до суду, а висновок експерта буде направлено до суду після здійснення оплати вартості експертизи.

Суддею - доповідачем вчинялись дії щодо спонукання Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС щодо оплати висновку експерта про що свідчить звернення суду до відповідача (лист Вих.№640/12206/19/2675/2022 від 26.07.2022 року).

16 серпня 2022 року, відповідно до штампу вхідної кореспонденції суду Вх.№ 32709, від позивача надійшло клопотання про поновлення провадження у справі.

30 вересня 2022 року, відповідно до штампу вхідної кореспонденції суду Вх.№ 42298, від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Голдфіш-Інвест-Буд" надійшло клопотання про визнання обставин щодо яких ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.06.2021 року у справі № 640/12206/19 призначено судово - економічну експертизу, в якому представник позивача просить поновити провадження у даній справі у зв`язку із закінченням проведення КНДІСЕ судово - економічної експертизи, та визнати встановленими обставини щодо яких ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.06.2021 р. у справі № 640/12206/19 призначено судово-економічну експертизу, зокрема:

- станом на дату укладання договору позики між Світленд Девелопмент Лімітед і ТОВ "ГОЛДФІШ-ІНВЕСТ-БУД" від 03.09.2008 року N б/н, станом на дату отримання грошових коштів та при зміні засновників ТОВ "ГОЛДФІШ- ІНВЕСТ-БУД" з Світленд Девелопмент Лімітед на Цитаблуз Лімітед ОСОБА_2 (код НОМЕР_1), ОСОБА_3 (код НОМЕР_2 ), ОСОБА_4 (код НОМЕР_3 ), ОСОБА_5 (код НОМЕР_4 ), ОСОБА_6 (код НОМЕР_5 ), ОСОБА_7 не були пов`язаними особами з ТОВ "ГОЛДФІШ-ІНВЕСТ- БУД" (не мали суттєвий вплив / не контролювали діяльність товариства) у розумінні положень П(с)БО 23 "Розкриття інформації щодо пов`язаних сторін", п. п. 14.1.159 п. 14.1 ст. 14 ПК України;

- характер боргового зобов`язання за вищезазначеною позикою не є еквівалентним наданню коштів до статутного капіталу;

- відсутні підстави стверджувати про неможливість погашення останніми в найближчій час зобов`язань за договором позики від 03.09.2008 року N б/н;

- заборгованість за позикою від 03.09.2008 року N б/н укладеного з Світленд Девелопмент Лімітед є монетарною статтею балансу і підлягає перерахуванню з урахуванням впливу змін валютних курсів;

- ТОВ "ГОЛДФІШ-ІНВЕСТ-БУД" не повинно було обліковувати нежитлові приміщення загальною площею 75 714,50 кв. м. за адресою: м. Київ, просп. Павла Тичини, 1-В у Дніпровському районі (ТРЦ "Silver Breez") як інвестиційну нерухомість та застосовувати метод справедливої вартості при якому амортизація не нараховується;

- зазначене в Акті перевірки порушення ТОВ "Голдфіш-Інвест-Буд" п. п. 134.1.1 в. 134.1 ст. 134, Податкового кодексу України від 02.12.2010 N 2755- VI зі змінами та доповненнями, п. 9 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 21 "Вплив змін валютних курсів", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 29.11.99 N 290, п. 4, п. 16, п. 22, Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 32 "Інвестиційна нерухомість", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.07.2007 року N 779 в результаті чого, завищено від`ємне значення об`єкта оподаткування податком на прибуток підприємств на загальну суму 950 476 110,00 грн. за 9 місяців 2018 року нормативно та документально не підтверджується;

- зазначене в Акті перевірки порушення ТОВ "Голдфіш-Інвест-Буд" п. 198,1, п. 198.3, п. 198.6 ст, 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, п. 1 ст. 9 Закону України від 16.07.99 N 996-X1V "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п. 1.2 ст. 1, п. 2.4 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 N 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95 року за N 168/704 в результаті чого, завищено від`ємне значення з ПДВ на загальну суму 1 186 642 грн. за-вересень 2018 року нормативно та документально не підтверджується;

- визначені та задекларовані різниці, які збільшують (зменшують) фінансовий результат ТОВ "Голдфіш-Інвест-Буд" за період з 01.01.2015 р. по 30.09.2018 р. відповідають первинним документам, вимогам національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку та Податкового кодексу України;

- відображення ТОВ "Голдфіш-Інвест-Буд" в податковому обліку податкового кредиту з податку на додану вартість за результатом операцій ТОВ "Інвест Аква Груп", ТОВ "Свон-Флайт" відповідає первинним документам, вимогам національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку та Податкового кодексу України.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2022 року з огляду на тривале зупинення апеляційного провадження у даній справі, що може призвести до порушення прав сторін на розгляд справи в розумні строки та з огляду на невиконання відповідачем (заявником про призначення експертизи) своїх зобов`язань щодо оплати висновку експерта протягом року з дня складення відповідного висновку, колегією судді клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Голдфіш-Інвест-Буд» про поновлення провадження у справі та визнання обставин щодо яких ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.06.2021 року у справі № 640/12206/19 призначено судово - економічну експертизу - задоволено частково, поновлено провадження у справі за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 грудня 2020 року, призначено справу до апеляційного розгляду на 08 листопада 2022 року на 10:10 год., зал судового засідання № 1, у задоволенні решти клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Голдфіш-Інвест-Буд» про поновлення провадження у справі та визнання обставин щодо яких ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.06.2021 року у справі № 640/12206/19 призначено судово - економічну експертизу - відмовлено.

08 листопада 2022 року, відповідно до штампу вхідної кореспонденції суду Вх.№ 49375, від Головного управління ДПС у м. Києві надійшла заява про долучення додаткових пояснень (з урахуванням ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.10.2022 року), відповідно до змісту якої відповідачем було надано пояснення з приводу не оплати вартості експертизи, що була проведена КНДІСЕ за заявою самого ж відповідача.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У відповідності до ст.. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи спростовуються доводи контролюючого органу щодо правомірності винесених податкових повідомлень - рішень від 22.03.2019 року № 3782615141 та № 3792615141, адже Товариством з обмеженою відповідальністю «Голдфіш-Інвест-Буд» курсові різниці вірно визначені як операційні та враховані у складі доходів та витрат, вірно враховано у складі витрат амортизацію основаних засобів - операційної нерухомості, крім того правомірно сформовано податковий кредит та від`ємне значення ПДВ за операціями з ТОВ «Інвест Аква Груп» та ТОВ «Свон- Флайт». Колегія суддів вважає вказаний висновок суду першої інстанції обґрунтованим, з огляду на наступне.

Як встановлено судом та вбачається з наявних матеріалів справи, у період з 27.12.2018 року по 08.02.2019 року Головним управлінням ДФС у місті Києві проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Голдфіш-Інвест-Буд» з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.01.2015 року по 30.09.2018 року, валютного - за період з 01.01.2015 року по 30.09.2018 року, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2015 року по 30.09.2018 року.

За результатами перевірки складено акт від 15.02.2019 року №102/26-15-14-01-04/35383493.

У ході перевірки виявлені та зафіксовані в акті порушення ТОВ «Голдфіш-Інвест-Буд», зокрема, вимог:

- підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України, пункту 9 П(с)БО 21, пунктів 4, 16, 22 П(с)БО 32, в результаті чого, завищено від`ємне значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на загальну суму 950 476 110 грн за 9 місяців 2018 року;

- пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 201.1 статті 201 ПК України, пункту 1 статті 9 Закону №996-XIV, пункту 1.2 статті 1, пункту 2.4 статті 2 Положення №88, в результаті чого, завищено від`ємне значення з ПДВ на загальну суму 1 186 642 грн за вересень 2018 року;

- пунктів 201.1, 201.10 статті 201 ПК України, виписано податкові накладні на загальну суму ПДВ 30 838,04 грн, які зареєстровано з порушенням граничних термінів реєстрації податкових накладних в ЄРПН.

Позивач подав заперечення на акт від 15.02.2019 року №102/26-15-14-01-04/35383493, які листом Головного управління ДФС у місті Києві від 19.03.2019 залишено без задоволення, а висновки вказаного акту перевірки - без змін.

22.03.2019 року на підставі вказаних висновків акту від 15.02.2019 року №102/26-15-14-01-04/35383493 Головним управлінням ДФС у місті Києві прийняті наступні податкові повідомлення-рішення:

- форми «П» №3782615141, яким встановлено завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на суму 950 476 110 грн;

- форми «В4» №3792615141, яким встановлено завищення від`ємного значення з податку на додану вартість, на суму 1 186 642 грн;

- форми «Н» №3772615141, яким застосовано штраф за затримку реєстрації податкових накладних у розмірі 3 083,80 грн.

Позивач оскаржив вказані податкові повідомлення-рішення в адміністративному порядку шляхом подання скарги до Державної фіскальної служби України.

Рішенням Державної фіскальної служби України від 03.06.2019 року скаргу ТОВ «Голдфіш-Інвест-Буд» задоволено частково - скасовано податкове повідомлення-рішення від 22.03.2019 року №3772615141 в частині суми 113,40 грн. В іншій частині вказані рішення залишені без змін, а скарга без - задоволення.

06.06.2019 року відповідачем прийнято нове податкове повідомлення-рішення форми «Н» №7482615141 про застосування штрафу за затримку реєстрації податкових накладних у розмірі 2 970,40 грн.

Вважаючи оскаржувані податкові повідомлення - рішення відповідача протиправним та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду з позовом за захистом своїх охоронюваних законом прав та інтересів.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

З урахуванням того, що апеляційна скарга Головного управління Державної податкової служби не містить доводів щодо протиправності проведення спірної перевірки, колегія суддів зазначає про відсутність підстав для перегляду рішення суду першої інстанції в цій частині.

З аналогічних підстав у суду апеляційної інстанції відсутні правові підстави для перегляду рішення суду в частині відмовленої позовної вимоги, а саме - щодо правомірності винесеного податкового повідомлення - рішення форми «Н» № 7482615141 від 06.06.2019 року.

Що стосується суті правомірності винесення контролюючим органом податкового повідомлення-рішення від 22.03.2019 року №3792615141, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, відповідно до матеріалів справи, податкове повідомлення-рішення від 22.03.2019 року №3792615141 прийняте на підставі висновків відповідача, викладених у акті перевірки від 15.02.2019 року №102/26-15-14-01-04/35383493 про порушення ТОВ «Голдфіш-Інвест-Буд» вимог пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 201.1 статті 201 ПК України, пункту 1 статті 9 Закону №996-XIV, пункту 1.2 статті 1, пункту 2.4 статті 2 Положення №88, шляхом завищення від`ємного значення з ПДВ на загальну суму 1 186 642 грн за вересень 2018 року у зв`язку із формуванням ТОВ «Голдфіш-Інвест-Буд» податкового кредиту за результатами господарських відносин із ТОВ «Інвест Аква Груп» та ТОВ «Свон-Флайт».

Такого висновку контролюючий орган дійшов виходячи з того, що господарські операції мають ознаки таких, що були вчинені з метою конвертації безготівкових грошових коштів в готівку та які мають ознаки операцій, що пов`язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, та/або фінансування тероризму, передбачені Законом України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення». В обґрунтування вказаного висновку відповідач зазначає, що ТОВ «Інвест Аква Груп» та ТОВ «Свон-Флайт» здійснювали транзитні фінансові операції з придбання товарів/послуг, реалізація яких на користь позивача документувалась у подальшому, у підприємств діяльність, яких має ознаки фіктивності. Зазначає про розрив ланцюга постачання по таких операціях, відсутність у контрагентів ресурсів для здійснення задокументованих операцій, наявність інформації про контрагентів, яка свідчить про фіктивність їх діяльності.

Спеціальним законом з питань оподаткування є Податковий кодекс України від 02.12.2010 року №2755-VI, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Порядок нарахування та сплати податку на додану вартість регулюється Розділом V Податкового кодексу України. Зокрема, відповідно до пункту 185.1 статті 185 ПК України, об`єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Пунктом 188.1 статті 188 ПК України встановлено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв`язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов`язань.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно із пунктом 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (пункт 198.2 статті 198 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

В силу пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Підпунктом 44.1 статті 44 ПК України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (абзац другий вищевказаної правової норми).

Відповідно до частини другої статті 3 Закону №996-XIV фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

За вимогами частини першої статті 9 Закону №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (частина друга статті 9 Закону №996-XIV).

Отже, правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування відповідних сум податкового кредиту виникають за наявності сукупності таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності; наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної; наявності ділової мети, розумних економічних причин для здійснення господарської операції.

Водночас, наведені вище норми податкового законодавства у взаємозв`язку з приписами законодавства з питань бухгалтерського обліку та звітності визначають окремі випадки, за яких неможливе формування податкового кредиту, зокрема, це: не пов`язаність здійсненої операції (понесених витрат) з господарською діяльністю покупця (придбання товарів/послуг без мети їх використання у господарській діяльності); фіктивність операцій/нездійснення оподатковуваних операцій; видача податкової накладної особою, яка не є платником податку на додану вартість; відсутність у платника податків юридично значимих первинних документів. Так, 24.12.2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Голдфіш-Інвест-Буд» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвест Аква Груп» укладено Договір підряду №24/12-1, відповідно до якого, ТОВ «Голдфіш-Інвест-Буд» доручає, а ТОВ «Інвест Аква Груп» зобов`язується власними та/або залученими силами, засобами, матеріалами виконати та здати Замовнику роботи, що включають в себе: роботи по облицюванню внутрішніх поверхонь чаш басейнів; монтажні, електромонтажні та пусконалагоджувальні роботи Обладнання, роботи по внесенню змін до Проектної документації згідно вимог Замовника.

У додатку №1 до Договору сторонами погоджено перелік та вартість робіт і обладнання, що буде використано при виконанні робіт за Договором.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвест Аква Груп» надана банківська гарантія на загальну суму 4 219 065 грн. на випадок невиконання чи неналежного взятих на себе зобов`язань чи неякісного виконання робіт.

24.12.2014 року ТОВ «Голдфіш-Інвест-Буд» передано ТОВ «Інвест Аква Груп» проектну документацію, відповідно до Акту від 24.12.2014 року.

У матеріалах справи наявні протоколи, оформлені за нарадами ТОВ «Голдфіш-Інвест-Буд» та ТОВ «Інвест Аква Груп» щодо стану виконання робіт тощо.

Технічний нагляд за виконанням робіт здійснював ФОП ОСОБА_8 на підставі Договору №37/02-2014-ТН про здійснення технічного нагляду від 25.02.2014 року.

Згідно наявних у матеріалах справи актів, підписаних ТОВ «Голдфіш-Інвест-Буд» та ТОВ «Інвест Аква Груп», зафіксовано виконання ТОВ «Інвест Аква Груп» підрядних робіт на загальну суму - 2 462 887,02 грн, у тому числі ПДВ - 410 481,17 грн.

Остаточний розрахунок за вказані роботи проведено ТОВ «Голдфіш-Інвест-Буд» 21.07.2015 року.

Податкові накладні ТОВ «Інвест Аква Груп», складені за такими операціями, оформлені та зареєстровані в ЄРПН на дату настання першої події (перерахування авансу або поставки товару (виконання робіт).

При цьому, відповідач зазначає, що на підставі відомостей, що розміщені у ІС «Єдиний реєстр податкових накладних», встановлено, що ТОВ «Інвест Аква Груп» здійснювало транзитні фінансові операції з придбання будівельно-монтажних робіт та будівельних матеріалів у ТОВ «Інтер Груп», які в подальшому залучали до виконання робіт та купували будівельні матеріали у підприємств з ознаками фіктивності, а саме: ТОВ «Горсан» та ТОВ «ФРГ ЛТД».

Відповідно до аналітичної системи «Податковий блок» наявна наступна інформація щодо ТОВ «Інвест Аква Груп»:

ТОВ «Інвест Аква Груп» станом на 15.02.2019 року перебуває на обліку в ДПІ у Солом`янському районі ГУ ДФС у м. Києві.

Відповідно до поданої звітності чисельність працівників на підприємстві складає 5 осіб. Остання податкова звітність ТОВ «Інвест Аква Груп» подана з податку на прибуток - за 2015 рік, з податку на додану вартість - за серпень 2016 року.

Згідно з відомостями АІС «Податковий блок» та облікової картки суб`єкта фіктивного підприємництва щодо ТОВ «Горсан» значиться інформація щодо допиту в якості свідка директора та засновника ТОВ «ВЕТАФАРМА» гр. ОСОБА_9 в рамках кримінального провадження №32015110130000019 03.09.2015 року щодо не причетності до фінансово-господарської діяльності.

Згідно з відомостями АІС «Податковий блок» та облікової картки суб`єкта фіктивного підприємництва ТОВ «ФРГ ЛТД», значиться інформація щодо допиту директора - ОСОБА_10 , який надав покази, що підприємство зареєстровано за грошову винагороду без мети ведення фінансово-господарської діяльності.

Крім того, 26.10.2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Свон-Флайт» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Голдфіш-Інвест-Буд» укладено Договір поставки ігрових автоматів, відповідно до пункту 1.1. якого, ТОВ «Свон-Флайт» зобов`язався передати у власність ТОВ «Голдфіш-Інвест-Буд» обладнання для розважального центру.

Наявні у матеріалах справи видаткові накладні підтверджують факт передачі Товариством з обмеженою відповідальністю «Свон-Флайт» товару Товариству з обмеженою відповідальністю «Голдфіш-Інвест- Буд» у період 26-27.10.2015 року на загальну суму - 5 392 500 грн, у тому числі ПДВ 898 750 грн.

В день поставки товару складені та зареєстровані у ЄРПН відповідні податкові накладні.

Оплата за товару проведена 28.10.2015 року та 02.11.2015 року, що підтверджується матеріалами справи.

Як пояснив позивач, товар було розміщено на другому поверсі торгового центру «Silver Breeze» та облаштовано там дитячий розважальний центр «Веселий вулик». Придбання товару відображено у бухгалтерському обліку, а протягом експлуатації автоматів до витрат підприємства включались амортизаційні відрахування щомісячно з січня 2016 року по березень 2018 року на суму 1 947 291,67 грн.

Протягом всього строку експлуатації товару на фасаді ТОЦ «Silver Breeze» розміщувалися рекламні матеріали, з метою привернення уваги відвідувачів торгового центру. До позову додано фотографії, що підтверджують такий факт. Наявність ігрових автоматів підтверджується фото та відеоматеріалами, що розміщені в мережі Інтернет.

У березні 2018 року у зв`язку з переплануванням приміщень ТОЦ «Silver Breeze», в тому числі займаних дитячим ігровим центром, ігрові автомати продано фізичній особі-підприємцю ОСОБА_11 на підставі Договору від 02.03.2018 року. Відвантаження товару здійснено 16.03.2018 року, відповідно до видаткової накладної №1 від 16.03.2018 року. Оплата товару здійснена частинами. ТОВ «Голдфіш-Інвест-Буд» за результатом операцій зареєстровано в ЄРПН відповідні податкові накладні.

Відповідач зазначає, що згідно даних аналітичної системи «Податковий блок» встановлено, що ТОВ «Свон-Флайт» станом на 15.02.2019 року перебуває на обліку в ДПІ у Києво-Святошинський районі. Стан платника підприємства - 0, платник податків за основним місцем обліку. Статутний капітал ТОВ «Свон-Флайт» складав 420 000 грн. Основний вид діяльності: неспеціалізована оптова торгівля. Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість № 200239157 від 26.10.2015 діюче. Остання податкова звітність подана ТОВ «Свон-Флайт» з податку на прибуток - за 2015 рік, з податку на додану вартість остання за лютий 2016 року.

Аналізом зареєстрованих податкових накладних від імені ТОВ «Свон-Флайт» встановлено, що ПН реєструвалися з ІР-адреси - НОМЕР_10; НОМЕР_11; НОМЕР_6 ; НОМЕР_7 ; НОМЕР_8 ; НОМЕР_9 та електронної адреси - ІНФОРМАЦІЯ_1 (по прямому з`єднанню). Згідно з інтернет-порталом « 2ip.ua» встановлено подання звітності з наступних ІР-адрес: НОМЕР_10- Нідерланди, Амстердам; НОМЕР_11 - США, Ен-Арбор; НОМЕР_12 - Франція, Рубе; НОМЕР_7 - Німеччина, Нюрнберг; НОМЕР_8 - Франція, Париж; НОМЕР_9 - Румунія, Волунтарі.

На підставі відомостей, що розміщені у ІС «Єдиний реєстр податкових накладних», встановлено, що ТОВ «Свон-Флайт» здійснювало транзитні фінансові операції з придбання вищезазначених товарів у ТОВ «Санітел».

За результатами аналізу встановлено відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності основних засобів та відсутності найманих працівників, що в подальшому унеможливлює процес реалізації товарів/робіт/послуг.

Згідно з податковим розрахунком сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма 1-ДФ) за IV квартал 2015 рік на підприємстві працював один співробітник - директор ОСОБА_12 .

В акті перевірки також вказано, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Голдфіш-Інвест-Буд» від підприємств постачальників отримано товари з номенклатурою: іграшки, будівельні матеріали (клей, Мопебанд MOPEBAND 12 сш/10, плитка, пісок, цемент, та інші). Згідно з даними Єдиного реєстру податкових накладних підприємствами-постачальниками товарів по ланцюгу постачання не придбавались іграшки та будівельні матеріали (клей, Мопебанд MOPEBAND 12 см/10, плитка, пісок, цемент, та інші).

Колегія суддів вважає вказані доводи контролюючого органу необґрунтованими, з огляду на приписи статті 627 Цивільного кодексу України, відповідно до статті 6 якого, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до частини першої статті 43 Господарського кодексу України підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом.

З приводу вищевикладеного відповідачем, варто наголосити, що здійснення господарської діяльності контрагентом не може мати наслідків для позивача, оскільки законодавством не передбачений обов`язок суб`єкта підприємницької діяльності бути обізнаним із особливостями господарювання контрагента. Відомості, що є обов`язковими для перевірки підприємством стосовно свого контрагента, це включення його до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також наявність свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість на час здійснення господарських операцій.

Чинне законодавство не ставить умовою виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів або спеціальних дозволів у останніх. Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов`язань, адже, поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а саме, платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов`язань. А відтак, за умови невстановлення компетентним органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників для одержання позивачем незаконної податкової вигоди, останній не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Висновки про відсутність у контрагентів (по ланцюгу постачання) трудових та матеріально-технічних ресурсів контролюючим органом зроблено виключно на підставі аналізу зібраної та опрацьованої узагальненої податкової інформації наявної в базі даних ДФС, проте податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів позивача по ланцюгах постачання, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону. Крім того, така інформація сама по собі не доводить наявності податкових правопорушень на які посилається контролюючий орган.

При цьому, зазначений розрив ланцюга постачання встановлено відповідачем в результаті аналізу баз даних податкових органів до яких позивач не має доступу, при цьому відповідачем не доведено, що позивач мав можливість дізнатись про дані обставини.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 07.04.2014 року у справі №К/800/36098/13, постановах Верховного Суду від 30.01.2018 року №К/9901/612/18 і №К/9901/630/18, від 24.10.2019 року у справі №820/7293/13-а, від 03.09.2019 у справі №810/3790/17.

Варто також наголосити, що узагальнені посилання відповідача на протиправний характер діяльності контрагентів позивача без конкретизації фактів вчинення вказаними підприємствами податкових правопорушень та їх впливу на подальші правовідносини з позивачем, також не можуть слугувати підтвердженням недобросовісності останнього.

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява №803/02), «Булвес АД проти Болгарії» (2009 рік, заява №3991/03) і «Бізнес Супорт Центр проти Болгарії» (2010 рік, заява №6689/03), які відповідно до частини 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» підлягають застосуванню судами як джерела права, зазначено, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його залучено до протиправної діяльності, пов`язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

Колегія суддів звертає увагу на той факт, що надані первинні документи оформлені належним чином, містять відмітки та підписи уповноважених осіб, відображають суть спірних операцій, а тому вказані документи мають юридичну силу та підтверджують участь позивача та контрагента у виконанні вказаних господарських операціях.

Відповідачем, всупереч ст.. 78 КАС України не надано доказів зворотнього.

Варто також наголосити, що постановою старшого слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у місті Києві від 15.08.2019 року закрито кримінальне провадження №32018100040000039 за фактом умисного ухилення від сплати податків службовими особами ТОВ «Голдфіш-Інвест-Буд», зокрема під час проведення господарських операцій із ТОВ «Свон-Флайт», у зв`язку із відсутністю у діяннях службових осіб ТОВ «Голдфіш-Інвест-Буд» складу кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 212 Кримінального кодексу України, з огляду на що необґрунтованими є посилання відповідача в апеляційній скарзі на наявність висновку експертного дослідження № 1-13/04/2018-до від 13.04.2018 року, відповідно до якого службові особи ТОВ «Голдфіш-Інвест-Буд» умисно ухилились від сплати податків на суму 5 080 398 грн., так як такі твердження спростовані в рамках кримінальної справи та не можуть бути належними доказами в розумінні приписів КАС України в межах спірних правовідносин.

Колегія суддів також вважає необґрунтованим посилання апелянта на наявність пояснень директорів контрагентів позивача, а саме - ОСОБА_9 (директора ТОВ «Горсан») та ОСОБА_13 (директора ТОВ «ФРГ ЛТД») як підставу для визнання господарських операцій, укладених між позивачем та ТОВ «Свон-Флайт» та ТОВ «Інвест Аква Груп» нереальними, з огляду на наступне.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 24 квітня 2018 року по справі №2а/0370/205/12, доказів, які б свідчили про наявність вироку суду відносно контрагента позивача, який би набрав законної сили, під час розгляду справи, контролюючим органом не надано, а отже сам по собі факт порушення кримінальної справи щодо посадових осіб контрагента позивача не може слугувати належним доказом фіктивності розглядуваних господарських операцій та не тягне за собою правових наслідків для позивача. Варто також наголосити, що відповідачем взагалі не наданого доказів того, що відносно контрагента позивача наразі триває досудове розслідування. Більше того, вищевказані директори, не є директорами прямих контрагентів позивача - ТОВ «Свон-Флайт» та ТОВ «Інвест Аква Груп».

Крім того, як вірно зазначено судом першої інстанції, відповідно до пункту 102.1 статті 102 ПК України, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Згідно з пунктом 203.1 статті 203 ПК України, граничний строк подання податкових декларацій з ПДВ припадає на 20 календарний день після закінчення базового податкового періоду, що становить місяць.

Таким чином, граничний строк проведення перевірки правильності нарахування та сплати ПДВ за операціями ТОВ «Інвест-Аква-Груп» за січень-червень 2015 року є 20.07.2018 року, а щодо операцій з ТОВ «Свон-Флайт» за жовтень 2015 року - 20.11.2018 року. При цьому, перевірку вказаних операцій проведено 27.12.2018 року по 08.02.2019 року, а зобов`язання донараховано 22.03.2019 року, тобто поза строком, що передбачений нормами ПК України.

Апелянт, цитуючи норми пункту 102.1 статті 102 ПК України в апеляційній скарзі, не спростував висновку, зробленого у рішенні суду першої інстанції щодо порушення строку донарахування спірного повідомлення - рішення.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з тим, що матеріалами справи підтверджено наявність підстав для відображення вказаних операцій в бухгалтерському обліку, а оскільки дані податкового обліку базуються на даних бухгалтерського обліку, висновок відповідача щодо незаконності заниження доходу та віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту є необґрунтованим. Контролюючим органом не наведено доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені належними документами, а також не представлено доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі. Також, не подано відповідачем належних та достатніх доказів на підтвердження недобросовісності позивача як платника податку на додану вартість, не наведено доводів щодо здійснення позивачем операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо. Щодо правомірності винесеного податкове повідомлення-рішення від 22.03.2019 року №3782615141, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Відповідно до статті 1 Закону №996-XIV, національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку - нормативно-правовий акт, яким визначаються принципи та методи ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності підприємствами (крім підприємств, які відповідно до законодавства складають фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності та національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку в державному секторі), розроблений на основі міжнародних стандартів фінансової звітності і законодавства Європейського Союзу у сфері бухгалтерського обліку та затверджений центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку.

Згідно пункту 20 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 р. №318, (П(С)БО 16) до інших операційних витрат включаються, зокрема, втрати від операційної курсової різниці (тобто від зміни курсу валюти за операціями, активами і зобов`язаннями, що пов`язані з операційною діяльністю підприємства).

Пункт 7 П(С)БО 21 передбачає, що на кожну дату балансу:

а) монетарні статті в іноземній валюті відображаються з використанням валютного курсу на кінець дня дати балансу;

б) немонетарні статті, які відображені за історичною собівартістю і зарахування яких до балансу пов`язано з операцією в іноземній валюті, відображаються за валютним курсом на початок дня дати здійснення операції;

в) немонетарні статті за справедливою вартістю в іноземній валюті відображаються за валютним курсом на початок дня дати визначення цієї справедливої вартості.

Відповідно до пункту 8 П(С)БО 21 визначення курсових різниць за монетарними статтями в іноземній валюті проводиться на дату балансу, а також на дату здійснення господарської операції в її межах або за всією статтею (відповідно до облікової політики). Для визначення курсових різниць на дату балансу застосовується валютний курс на кінець дня дати балансу. При визначенні курсових різниць на дату здійснення господарської операції застосовується валютний курс на початок дня дати здійснення операції. Підприємство може здійснити перерахунок залишків на кінець дня за монетарними статтями в іноземній валюті, за якими протягом дня здійснювались господарські операції із застосуванням валютного курсу, встановленого на кінець цього дня.

Курсові різниці від перерахунку грошових коштів в іноземній валюті та інших монетарних статей про операційну діяльність відображаються у складі інших операційних доходів (витрат).

Курсові різниці від перерахунку монетарних статей про інвестиційну і фінансову діяльність відображаються у складі інших доходів (витрат), за винятком курсових різниць, які відображаються згідно з пунктом 9 Положення (стандарту) 21.

Курсові різниці, які виникають внаслідок перерахунку зобов`язань засновників при формуванні статутного капіталу, відображаються у складі додаткового капіталу.

За приписами пункту 9 П(С)БО 21 курсові різниці, які виникають щодо дебіторської заборгованості або зобов`язань за розрахунками із господарською одиницею за межами України, погашення яких не плануються і не є ймовірними в найближчій перспективі, відображаються у складі іншого додаткового капіталу та відображаються в іншому сукупному доході.

Так, з матеріалів справи вбачається, що 03.09.2008 року ТОВ «Голдфіш-Інвест-Буд» (Позичальник) укладено із нерезидентом Компанією Svitland Development Limited (Республіка Кіпр) (Позикодавець) договір позики у іноземній валюті, на умовах якого Позикодавець передає Позичальникові у власність грошові кошти у сумі 26 000 000 доларів США. Позика є цільовою. Позичальник зобов`язується використати всю суму позики на наступні цілі - придбання об`єктів нерухомого майна, в т.ч. земельних ділянок; організація та здійснення будівництва об`єктів нерухомого майна; поповнення своїх обігових коштів та інші цілі. Плата за користування позикою становить 5,25% річних. При нарахуванні відсотків Дата надання Позики та Дата повернення Позики враховуються як один день. Відсотковий період становить один місяць. Датою надання Позики або її частини є дата надходження грошових коштів.

Згідно Договору від 28.01.2019 року про внесення змін до Договору позики від 03.09.2008 року, змінено графік погашення заборгованості:

- 28.02.2019 року - частину Позики у розмірі 300 000,00 доларів США;

- 31.05.2019 року - частину Позики у розмірі 300 000,00 доларів США;

- 31.08.2019 року - частину Позики у розмірі 300 000,00 доларів США;

- 30.11.2019 року - частину Позики у розмірі 300 000,00 доларів США;

- 30.12.2019 року - позика у розмірі 67 957 500,00 доларів США та відсотки.

Станом на 01.01.2015 року у ТОВ «Голдфіш-Інвест-Буд» обліковувалась кредиторська заборгованість за договором позики від 03.09.2008 року №б/н з Компанією Svitland Development Limited (Республіка Кіпр) за основною сумою позики у сумі 47 031 084,00 дол. США (еквів. 741 612 281,79 грн) та станом на 30.09.2018 року за основною сумою позики у сумі 48 936 584 дол. США (еквів. 1 384 820 275,42 грн).

У періоді з 01.01.2015 року по 30.09.2018 року, на виконання Договору позики від 03.09.2008 року №б/н, ТОВ «Голдфіш-Інвест-Буд» отримало кредитні кошти від Компанії Svitland Development Limited (Республіка Кіпр) у загальному розмірі 1 905 500,00 дол. США (еквів. 47 130 445,68 грн).

ТОВ «Голдфіш-Інвест-Буд» обліковувало кошти по Договору позики від 03.09.2008 року №б/н на бухгалтерському рахунку 506 «інші довгострокові позики в іноземній валюті» у 2015-2017 роках та рахунку 612 «Поточна заборгованість за довгостроковими зобов`язаннями в іноземній валюті», відсотки по договору позики на бухгалтерському рахунку 685 «розрахунки за іншими операціями (відсотками)».

Товариством віднесено на дату балансу курсову різницю по позиці від нерезидента та нарахованих відсотках бухгалтерськими проведеннями: Дт 506 (612) Кт 714 позитивна курсова різниця; Дт 714 Кт 791 віднесено до фінансового результату; Дт 945 Кт 506 (612) від`ємне значення курсової різниці; Дт 791 Кт 945 віднесено до фінансового результату.

Загальна сума курсових різниць по непогашеній сумі позики та відсотків зменшила фінансовий результат за період з 01.01.2015 року по 30.09.2018 року на суму 839 612 482,33 грн.

Однак, у ході перевірки відповідач наголосив на необхідності застосування до вказаних курсових різниць пункту 9 П(С)БО 21, адже кінцеві спільні бенефіціарні власники ТОВ «Голдфіш-Інвест-Буд» та Компанії Svitland Development Limited (Республіка Кіпр) мають суттєвий влив на фінансове становище Компанії Svitland Development Limited (Республіка Кіпр) за рахунок надання ТОВ «Голдфіш-Інвест-Буд» розстрочок за сплатою по кредиту, не нарахування штрафних санкцій, збільшення терміну погашення кредиту - тим самим зменшуючи фінансові активи Компанії Svitland Development Limited (Республіка Кіпр). При проведенні аналізу фінансової звітності ТОВ «Голдфіш-Інвест-Буд» встановлено ознаки неплатоспроможності підприємства та відсутність достатньої наявності оборотних активів для погашення поточних зобов`язань в найближчій перспективі. Зауважив, що кредит від засновника має класифікуватись як капітал, а не як зобов`язання. Тому, кошти за договором позики є внеском засновників, збільшенням статутного капіталу для відновлення платоспроможності. Отже, така заборгованість не є монетарною статтею балансу і не перерахується у зв`язку із урахуванням впливу зміни валютних курсів.

Суд не погоджується із вказаними висновками відповідача та зважає на таке.

Згідно підпункту 14.1.159 пункту 14.1 статті 14 ПК України пов`язані особи - юридичні та/або фізичні особи, відносини між якими можуть впливати на умови або економічні результати їх діяльності чи діяльності осіб, яких вони представляють, з урахуванням таких критеріїв:

а) для юридичних осіб:

одна юридична особа безпосередньо та/або опосередковано (через пов`язаних осіб) володіє корпоративними правами іншої юридичної особи у розмірі 20 і більше відсотків;

одна і та сама юридична або фізична особа безпосередньо та/або опосередковано володіє корпоративними правами у кожній такій юридичній особі у розмірі 20 і більше відсотків;

одна і та сама юридична або фізична особа приймає рішення щодо призначення (обрання) одноособових виконавчих органів кожної такої юридичної особи;

одна і та сама юридична або фізична особа приймає рішення щодо призначення (обрання) 50 і більше відсотків складу колегіального виконавчого органу або наглядової ради кожної такої юридичної особи;

принаймні 50 відсотків складу колегіального виконавчого органу та/або наглядової ради кожної такої юридичної особи складають одні і ті самі фізичні особи;

одноособові виконавчі органи таких юридичних осіб призначені (обрані) за рішенням однієї і тієї самої особи (власника або уповноваженого ним органу);

юридична особа має повноваження на призначення (обрання) одноособового виконавчого органу такої юридичної особи або на призначення (обрання) 50 і більше відсотків складу її колегіального виконавчого органу або наглядової ради;

кінцевим бенефіціарним власником (контролером) таких юридичних осіб є одна і та сама фізична особа;

повноваження одноособового виконавчого органу таких юридичних осіб здійснює одна і та сама особа;

сума всіх кредитів (позик), поворотної фінансової допомоги від однієї юридичної особи та/або кредитів (позик), поворотної фінансової допомоги від інших юридичних осіб, гарантованих однією юридичною особою, стосовно іншої юридичної особи перевищує суму власного капіталу більше ніж у 3,5 рази (для фінансових установ та компаній, що провадять виключно лізингову діяльність, - більше ніж у 10 разів). При цьому сума таких кредитів (позик), поворотної фінансової допомоги та власного капіталу визначається як середнє арифметичне значення (на початок та кінець звітного періоду). Положення цього абзацу не поширюються на суму кредитів (позик), залучених під державні гарантії.

Пункт 4 П(С)БО 21 містить наступні визначення:

Курсова різниця - різниця між оцінками однакової кількості одиниць іноземної валюти при різних валютних курсах.

Монетарні статті - статті балансу про грошові кошти, а також про такі активи й зобов`язання, які будуть отримані або сплачені у фіксованій (або визначеній) сумі грошей або їх еквівалентів.

Немонетарні статті - статті інші, ніж монетарні статті балансу.

Операція в іноземній валюті - господарська операція, вартість якої визначена в іноземній валюті або яка потребує розрахунків в іноземній валюті.

Аналіз пункту 9 П(С)БО 21 свідчить про те, що його застосування можливе за наявності двох обов`язкових умов:

1) дебіторської заборгованості або зобов`язання за розрахунками із спеціальним суб`єктом - господарською одиницею платника за межами України;

2) належним чином обґрунтованої впевненості, що погашення такого зобов`язання за розрахунками не планується і не є ймовірним в найближчій перспективі.

Відповідно до пункту 4 П(С)БО 21 господарська одиниця за межами України - дочірнє, асоційоване, спільне підприємство, філія, представництво або інший підрозділ підприємства, які перебувають або ведуть господарську діяльність за межами України.

Відповідно до пункту 4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 23 «Розкриття інформації щодо пов`язаних сторін», асоційоване підприємство - підприємство, на яке інвестор має суттєвий вплив і яке не є дочірнім або спільним підприємством інвестора.

Згідно з пункту 3 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 12 «Фінансові інвестиції», суттєвий вплив - повноваження брати участь у прийнятті рішень з фінансової, господарської та комерційної політики об`єкта інвестування без здійснення контролю цієї політики. Свідченням суттєвого впливу, зокрема, можуть бути:

1) володіння двадцятьма або більше відсотками акцій (статутного капіталу) підприємства;

2) представництво в раді директорів або аналогічному керівному органі підприємства;

3) участь у прийнятті рішень;

4) взаємообмін управлінським персоналом;

5) забезпечення підприємства необхідною техніко-економічною інформацією.

Відповідно до статті 126 Господарського кодексу України асоційовані підприємства (господарські організації) - це група суб`єктів господарювання - юридичних осіб, пов`язаних між собою відносинами економічної та/або організаційної залежності у формі участі в статутному капіталі та/або управлінні. Залежність між асоційованими підприємствами може бути простою і вирішальною.

Проста залежність між асоційованими підприємствами виникає у разі якщо одне з них має можливість блокувати прийняття рішень іншим (залежним) підприємством, які повинні прийматися відповідно до закону та/або установчих документів цього підприємства кваліфікованою більшістю голосів.

Вирішальна залежність між асоційованими підприємствами виникає у разі якщо між підприємствами встановлюються відносини контролю-підпорядкування за рахунок переважної участі контролюючого підприємства в статутному капіталі та/або загальних зборах чи інших органах управління іншого (дочірнього) підприємства, зокрема володіння контрольним пакетом акцій. Відносини вирішальної залежності можуть встановлюватися за умови отримання згоди відповідних органів Антимонопольного комітету України.

Отже, для застосування пункту 9 П(С)БО 21 необхідно щоб особа, на користь якої має повертатись заборгованість є філією чи іншим структурним підрозділом боржника, або повинна мати статус асоційованого, спільного підприємства з боржником, тобто позикодавець має бути підпорядкованим боржнику або ж боржник повинен мати суттєвий вплив на нерезидента-позикодавця.

Колегія суддів приймає доводи відповідача про наявність зв`язку між ТОВ «Голдфіш-Інвест-Буд» та Компанією Svitland Development Limited (Республіка Кіпр), адже Компанія Svitland Development Limited (Республіка Кіпр) опосередковано через Компанію Citabluz Limited (Республіка Кіпр) володіє часткою в статутному капіталі ТОВ «Голдфіш-Інвест-Буд» у розмірі 80%.

Водночас, є очевидним, що Компанія Svitland Development Limited (Республіка Кіпр) не є по відношенню до ТОВ «Голдфіш-Інвест-Буд» філією, дочірнім або спільним підприємством, представництвом або підрозділом. ТОВ «Голдфіш-Інвест-Буд» не є інвестором Компанії Svitland Development Limited (Республіка Кіпр).

Відповідач, проаналізувавши структуру власності ТОВ «Голдфіш-Інвест-Буд» надану позивачем листом від 08.02.2019 року №1/08/02/2019 у відповідь на запит відповідача від 07.02.2019 року №3, стверджує, що ТОВ «Голдфіш-Інвест-Буд» та Компанія Svitland Development Limited (Республіка Кіпр) є пов`язаними особами, оскільки у них спільні бенефіціарні власники. Зазначає, що кінцеві бенефіціарні власники ОСОБА_2 (код НОМЕР_1 ), ОСОБА_3 (код НОМЕР_2 ), ОСОБА_4 (код НОМЕР_3 ), ОСОБА_5 (код НОМЕР_4 ), ОСОБА_6 (код НОМЕР_5 ), ОСОБА_15 створили ТОВ «Голдфіш-Інвест-Буд», та виступили інвесторами в Компанію Svitland Development Limited (Республіка Кіпр) та ТОВ «Голдфіш-Інвест-Буд». ОСОБА_2 (код НОМЕР_1), ОСОБА_3 (код НОМЕР_2 ), ОСОБА_4 (код НОМЕР_3 ), ОСОБА_5 (код НОМЕР_4 ), ОСОБА_6 (код НОМЕР_5 ), ОСОБА_15 здійснюють остаточний контроль за Компанією Svitland Development Limited (Республіка Кіпр) та ТОВ «Голдфіш-Інвест-Буд».

Згідно пункту 30 частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» кінцевий бенефіціарний власник - будь-яка фізична особа, яка здійснює вирішальний вплив (контроль) на діяльність клієнта та/або фізичну особу, від імені якої проводиться фінансова операція.

Кінцевим бенефіціарним власником для юридичних осіб є будь-яка фізична особа, яка здійснює вирішальний вплив на діяльність юридичної особи (в тому числі через ланцюг контролю/володіння).

Ознакою здійснення прямого вирішального впливу на діяльність є безпосереднє володіння фізичною особою часткою у розмірі не менше 25 відсотків статутного (складеного) капіталу або прав голосу юридичної особи.

Ознаками здійснення непрямого вирішального впливу на діяльність є принаймні володіння фізичною особою часткою у розмірі не менше 25 відсотків статутного (складеного) капіталу або прав голосу юридичної особи через пов`язаних фізичних чи юридичних осіб, трасти або інші подібні правові утворення, чи здійснення вирішального впливу шляхом реалізації права контролю, володіння, користування або розпорядження всіма активами чи їх часткою, права отримання доходів від діяльності юридичної особи, трасту або іншого подібного правового утворення, права вирішального впливу на формування складу, результати голосування органів управління, а також вчинення правочинів, які дають можливість визначати основні умови господарської діяльності юридичної особи, або діяльності трасту або іншого подібного правового утворення, приймати обов`язкові до виконання рішення, що мають вирішальний вплив на діяльність юридичної особи, трасту або іншого подібного правового утворення, незалежно від формального володіння.

При цьому кінцевим бенефіціарним власником не може бути особа, яка має формальне право на 25 чи більше відсотків статутного капіталу або прав голосу в юридичній особі, але є комерційним агентом, номінальним власником або номінальним утримувачем, або лише посередником щодо такого права.

Дослідивши структуру власності ТОВ «Голдфіш-Інвест-Буд», судом першої інстанції вірно встановлено, що ОСОБА_2 (код НОМЕР_1 ), ОСОБА_3 (код НОМЕР_2 ), ОСОБА_4 (код НОМЕР_3 ), ОСОБА_5 (код НОМЕР_4 ), ОСОБА_6 (код НОМЕР_5 ) опосередковано через FISHMAN FAMILY PROPERTIES MANAGEMENT (1988) LTD (Ізраїль) володіють часткою у Svitland Development Limited (Республіка Кіпр) у розмірі 20%.

Оскільки, Компанія Svitland Development Limited (Республіка Кіпр) опосередковано через Компанію Citabluz Limited (Республіка Кіпр) володіє часткою в статутному капіталі ТОВ «Голдфіш-Інвест-Буд» у розмірі 80%, частка ОСОБА_2 (код НОМЕР_1 ), ОСОБА_3 (код НОМЕР_2 ), ОСОБА_4 (код НОМЕР_3 ), ОСОБА_5 (код НОМЕР_4 ), ОСОБА_6 (код НОМЕР_5 ) у структурі власності ТОВ «Голдфіш-Інвест-Буд» складає сукупно 16,12%.

Громадянин Ізраїлю ОСОБА_7 ( ОСОБА_14 ) володіє часткою у Компанії JERUSALEM ECONOMY LTD (Ізраїль) у розмірі 24,2%.

Компанія JERUSALEM ECONOMY LTD (Ізраїль) володіє:

- часткою Компанії Svitland Development Limited (Республіка Кіпр) у розмірі 32%;

- Компанією DARBAN INVESTMENTS LTD (Ізраїль), яка володіє часткою Компанії Svitland Development Limited (Республіка Кіпр) у розмірі 16%;

- часткою Компанії INDUSTRIAL BUILDINGS CORPORATION LTD (Ізраїль) у розмірі 68,31%, яка володіє часткою Компанії Svitland Development Limited (Республіка Кіпр) у розмірі 32%.

Таким чином, частка Компанії JERUSALEM ECONOMY LTD (Ізраїль) у Компанії Svitland Development Limited (Республіка Кіпр) складає 69,86%. Відповідно частка Громадянина Ізраїлю ОСОБА_7 у Компанії Svitland Development Limited (Республіка Кіпр) складає 16,9%, а у ТОВ «Голдфіш-Інвест-Буд» - 13,52%.

Отже, вказані особи не можуть вважатись бенефіціарними власниками ТОВ «Голдфіш-Інвест-Буд».

Таким чином, за структурою власності жодна фізична особа не має вирішального впливу на діяльність ТОВ «Голдфіш-Інвест-Буд» та не володіє часткою у 25% статутного капіталу. Тобто, бенефіціарний власник відсутній, що спростовує вказані доводи відповідача.

Відсутні також підстави вважати, що позивач має суттєвий вплив на Компанію Svitland Development Limited (Республіка Кіпр).

Отже, Компанія Svitland Development Limited (Республіка Кіпр) не може вважатись господарською одиницею ТОВ «Голдфіш-Інвест-Буд» за межами України.

Колегія суддів вважає необґрунтованими доводи відповідача щодо наявності у даному випадку належним чином обґрунтованої впевненості, що погашення такого зобов`язання за розрахунками не планується і не є ймовірним в найближчій перспективі, з огляду на наступне.

Поняття найближчої перспективи не закріплене у законодавстві, а тому з урахування презумпції правомірності рішень платника податку, питання про те який проміжок часу для Товариства є найближчою перспективою вирішується безпосередньо Товариством на власний розсуд.

При цьому, позивач зазначив, що поступово здійснює оплати за Договором позики від 03.09.2008 року відповідно до фінансової можливості та графіків повернення, що вказані у відповідних договорах. Так, протягом 2015-2018 років ТОВ «Голдфіш-Інвест-Буд» здійснено погашення за кредитними договорами у сумі 4 839 489,54 доларів США основного боргу та відсотків на суму 5 860 556,6 доларів США. Відповідачу для перевірки надано оборотно-сальдові відомості по субрахунку 311 «Поточні рахунки в національній валюті» та 612 «Поточна заборгованість за довгостроковими зобов`язаннями», що підтверджують відсутність нових кредитів та позик, а також наявність достатньої кількості оборотних коштів для виконання зобов`язань.

З 08.02.2019 року по 09.11.2019 року ТОВ «Голдфіш-Інвест-Буд» здійснено погашення за кредитним договором у сумі 10 661 194 доларів США, змінено кредиторів за договором позики, а зобов`язання за ним реструкторизовано за новими кредиторами, а саме DARBAN INVESTMENTS LTD (Ізраїль) та INDUSTRIAL BUILDINGS CORPORATION LTD (Ізраїль).

З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що ТОВ «Голдфіш-Інвест-Буд» правомірно здійснювало відображення у власному бухгалтерському та податковому обліку сум нарахованих курсових різниць як різниць операційної діяльності з їх урахуванням при визначенні об`єкту оподаткування податком на прибуток без застосування пункту 9 П(С)БО 21, що свідчить про необґрунтованість висновків відповідача про завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на загальну суму 839 612 482,33 грн.

Наведене також підтверджується висновком експерта ТОВ «Центр судових експертиз «Альтернатива» від 30.09.2019 року №127/19.

Відповідно до ч.1 ст. 108 КАС України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 90 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивованим у судовому рішенні.

Колегія суддів не вбачає підстав для відхилення вищевказаного висновку експерта, не зазначено таких доводів й в апеляційній скарзі.

Відтак, податкове повідомлення-рішення податкове повідомлення-рішення від 22.03.2019 року №3782615141 у вказаній частині є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо висновків відповідача про порушення ТОВ «Голдфіш-Інвест-Буд» вимог підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України, пунктів 4, 16, 22 П(с)БО 32 та визначення за це порушення завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на суму 110 863 629 грн. на підставі податкового повідомлення-рішення податкове повідомлення-рішення від 22.03.2019 року №3782615141, варто зазначити наступне.

Згідно акту від 15.02.2019 року №102/26-15-14-01-04/35383493 перевіркою встановлено, що ТОВ «Голдфіш-Інвест-Буд» є власником нежитлових приміщень загальною площею 75 714,50 кв.м., за адресою: м. Київ, просп. Павла Тичини, 1-В у Дніпровському районі (ТОЦ «Silver Breez»), згідно свідоцтва на право власності від 08.07.2013 №5874036 та 66 гаражів (підземних паркінгів) загальною площею 1067,30 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Дніпровська набережна, 1 та 1-А у Дніпровському районі, згідно договору купівлі-продажу від 29.12.2017.

ТОВ «Голдфіш-Інвест-Буд» протягом 2015-2018 років надавало в оренду нежитлові приміщення та парко місця на підставі ряду типових договорів за адресою м. Київ, просп. Павла Тичини, 1-В у Дніпровському районі (ТОЦ «Silver Breez») укладених з контрагентами-покупцями (орендарями), з метою отримання орендних платежів, у тому числі договір оренди від 27.12.2017 року №б/н укладений з ТОВ «ДІДЖІТЕК СЕРВІС» (код 41822381), строком дії оренди до 30.06.2023 року; від 05.03.2014 року №б/н укладений з ТОВ «ПОРШЕ УКРАЇНА» (код 35291194), строком дії оренди 5 років; від 05.07.2016 року №б/н укладений з ТОВ «ТЕВА УКРАЇНА», код 34770471, строком дії оренди 5 років; від 28.10.2013 року №6/н укладений з ТОВ «Джонсон і Джонсон Україна» (код 35893512) строком дії оренди 5 років.

В ході проведення перевірки відповідачем надано ТОВ «Голдфіш-Інвест-Буд» запити від 24.01.2019 року №2 та від 07.02.2019 року №3 про надання первинних документів з наступних питань:

1) Щодо визначення справедливої вартості на дату балансу по об`єктам інвестиційної нерухомості, які здаються в оренду та інформацію щодо вжиття заходів для визначення оцінки нерухомого майна.

2) Завірені копії приміток до фінансової звітності, щодо вибору методу нарахування амортизації на інвестиційну нерухомість.

3) Договори оренди по об`єктам інвестиційної нерухомості.

У відповідь на вказані запити ТОВ «Голдфіш-Інвест-Буд» надано відповіді від 08.02.2019 року №1/08/02/2019 та від 10.01.2019 року №2/10/01/19, за змістом яких:

1) Згідно Наказу про облікову політику на підприємстві ТОВ «Голдфіш-Інвест- Буд» та згідно п.9 П(с)БО 32 інвестиційною нерухомістю вважаються будівлі та споруди, які утримуються з метою отримання орендних платежів. Основним критерієм розподілу інвестиційної та операційної нерухомості у разі, якщо один і той же об 'єкт основних засобів використовується як інвестиційна і як операційна нерухомість (якщо неможливо розділити об`єкт на частини), вважати площу об`єкта, що використовується. Якщо частки певних видів нерухомості не можуть бути продані окремо, нерухомість вважати інвестиційною, якщо лише незначна її частка (менше 10%) утримуються для використання у виробництві або постачанні товарів чи наданні послуг, або для адміністративних цілей. Інвестиційну нерухомість обліковувати за первісною вартістю, зменшеною на суму нарахованої амортизації з урахуванням втрат від зменшення корисності та вигод від її відновлення. Інвестиційна нерухомість переоцінці не підлягає. Амортизацію на об`єкти інвестиційної нерухомості нараховувати за прямолінійним методом. Ліквідаційну вартість об`єктів інвестиційної нерухомості з метою нарахування амортизації прийняти рівною нулю.

Даний підхід ґрунтується на відсутності діючих цін на активному ринку на подібну нерухомість, яка розташована у схожому місці, знаходиться в такому самому стані і є об`єктом аналогічної оренди, а також високими витратами на залучення сторонніх організацій для проведення оцінки об`єкту.

Крім того, підприємство не виключає можливості передачі частини будівлі у фінансову оренду.

2) Відповідно до статті 55 Господарського кодексу України ТОВ «Голдфіш-Інвест- Буд» є суб`єктом малого підприємництва, (суб`єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми власності, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 50 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 10 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України) та подає відповідну фінансову звітність, що не містить приміток до фінансової звітності.

3) Надано копії відомостей щодо нарахування амортизації по всім об`єктам ТОВ «Голдфіш-Інвест-Буд» з визначенням первісної вартості, суми нарахованого зносу та залишкової вартості об`єктів основних засобів (нематеріальних активів) за період 01.01.2015 року -31.12.2015 року, 01.01.2016 року -31.12.2016 року, 01.01.2017 року - 31.12.2017 року, 01.01.2018 року - 30.09.2018 року.

До перевірки надано договір іпотеки 18.06.2012 року укладений між Іпотекодавцем - ТОВ «Голдфіш-Інвест-Буд» та Іпотекодержателем - Компанія RB LENDING SERVICES LIMITED», предмет іпотеки - об`єкт незавершеного будівництва та земельна ділянка за адресою: м. Київ., проспект Тичина Павла, 1-В.

У пунктах 2.4 та 2.5 договору іпотеки 18.06.2012 року Сторони домовилися, що Заставна вартість Будівлі на дату укладання цього Договору становить еквівалент 44 144 404,13 доларів США, що за офіційним курсом, встановленим Національним банком України на дату цього Договору, становить 352 824 150 грн.

Загальна Заставна вартість Земельної ділянки та Будівлі становить еквівалент 45 700 000,00 Доларів США, що за офіційним курсом, встановленим Національним банком України на дату цього Договору, становить 365 257 250,00 грн.

Вартість нерухомого майна (незавершеного будівництва) визначено згідно з висновками №111025-01 та №120601-007 про вартість майна, виданими ДП «Київський науково-дослідний інститут незалежних експертиз» станом на 25.10.2011 року та станом на 01.06.2012 року.

Відповідно до пункту 2.6 договору іпотеки 18.06.2012 ТОВ «Голдфіш-Інвест-Буд» на письмову вимогу компанії RB LENDING SERVICES LIMITED» зобов`язане було не частіше, ніж один раз на 6 місяців дії договору переглядати Заставну вартість Предмета іпотеки і в разі її зміни вносити відповідні зміни до Договору, тобто визначати справедливу вартість об`єкта нерухомості ТОЦ «SilverBreez».

Згідно наданих до перевірки регістрів бухгалтерського обліку ТОВ «Голдфіш-Інвест-Буд» протягом 2015 - 9 місяців 2018 року нараховувалась амортизація прямолінійним методом на об`єкт нерухомості ТОЦ «Silver Breez» та відносилась до складу собівартості на загальну суму - 110 863 629 грн.

В бухгалтерському обліку вищезазначені операції відображені проводками: Дт 91 Кт 131 - нараховано амортизацію; Дт 903 Кт 91 - віднесено амортизацію до собівартості наданих послуг.

Відповідно до пунктів 138.1 та 138.2 статті 138 ПК України фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму нарахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

Фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму розрахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до пункту 138.3 цієї статті.

Згідно підпункту 138.3.1 пункту 138.3 статті 138 ПК України розрахунок амортизації основних засобів або нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням обмежень, встановлених підпунктом 14.1.138 пункту 14.1 статті 14 розділу I цього Кодексу, підпунктами 138.3.2-138.3.4 цього пункту. При такому розрахунку застосовуються методи нарахування амортизації, передбачені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, крім "виробничого" методу.

Для розрахунку амортизації відповідно до положень цього пункту визначається вартість основних засобів та нематеріальних активів без урахування їх переоцінки (уцінки, дооцінки), проведеної відповідно до положень бухгалтерського обліку.

П(с)БО 32 «Інвестиційна нерухомість» визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про інвестиційну нерухомість та її розкриття у фінансовій звітності.

Згідно з пунктом 4 П(с)БО 32 інвестиційна нерухомість - власні або орендовані на умовах фінансової оренди земельні ділянки, будівлі, споруди, які розташовуються на землі, утримувані з метою отримання орендних платежів та/або збільшення власного капіталу, а не для виробництва та постачання товарів, надання послуг, адміністративної мети або продажу в процесі звичайної діяльності;

операційна нерухомість - власні або орендовані на умовах фінансової оренди земельні ділянки, будівлі, споруди, які розташовуються на землі, утримувані з метою використання для виробництва, або постачання товарів чи надання послуг, або ж в адміністративних цілях.

Відповідно до пункту 8 П(с)БО 32 інвестиційна нерухомість визнається активом, якщо існує ймовірність того, що підприємство отримає в майбутньому від її використання економічні вигоди у вигляді орендних платежів та/або збільшення власного капіталу, та її первісна вартість може бути достовірно визначена.

Придбана (створена) інвестиційна нерухомість зараховується на баланс підприємства за первісною вартістю (пункт 9 П(с)БО 32).

Пунктом 16 П(с)БО 32 встановлено, що підприємство на дату балансу відображає у фінансовій звітності інвестиційну нерухомість за справедливою вартістю, якщо її можна достовірно визначити, або за первісною вартістю, зменшеною на суму нарахованої амортизації з урахуванням втрат від зменшення корисності та вигод від її відновлення, що визнаються відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 28 "Зменшення корисності активів", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.12.2004 року N 817 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 року за N 35/10315. Обраний підхід застосовується до оцінки всіх подібних об`єктів інвестиційної нерухомості.

Оцінка інвестиційної нерухомості за справедливою вартістю ґрунтується на цінах активного ринку в тій самій місцевості в подібному стані за подібних умов договорів оренди або інших контрактів на дату балансу та не враховує майбутніх витрат на поліпшення нерухомості і відповідні майбутні вигоди у зв`язку з майбутніми витратами на поліпшення об`єктів інвестиційної нерухомості (пункт 19 П(с)БО 32).

Згідно пункту 22 П(с)БО 32 сума збільшення або зменшення справедливої вартості інвестиційної нерухомості на дату балансу відображається у складі іншого операційного доходу або інших витрат операційної діяльності відповідно.

Справедлива вартість інвестиційної нерухомості не включає попередньої оплати та нарахованого доходу від фінансової оренди.

П(с)БО 32 визначає дві моделі обліку інвестиційної нерухомості: облік за справедливою вартістю; облік за первісною вартістю. Наведені у П(с)БО 32 положення свідчать, що підприємство наділене правом обирати з-поміж зазначених моделей, при цьому у разі обрання методу справедливої вартості оцінка активу за означеним методом має здійснюватись до дати вибуття чи переведення інвестиційної нерухомості до операційної чи такої, що утримується для продажу. Разом з тим, відповідно до пункту 9 П(с)БО 32 придбана інвестиційна нерухомість завжди зараховується на баланс підприємства за первісною вартістю, обрахованою за правилами пунктів 10-13 П(с)БО 32.

З аналізу наведеного слідує, що власна чи отримана на умовах фінансової оренди нерухомість, залежно від мети використання, може бути кваліфікована як інвестиційна або операційна. Нерухомість відноситься до категорії інвестиційної у разі наявності ймовірності отримання в майбутньому економічних вигод у вигляді орендних платежів або збільшення власного капіталу від використання такої нерухомості й можливості достовірно визначити її первісну вартість.

Відповідач зазначає, що ТОЦ «Silver Breeze» є інвестиційною нерухомістю, адже використовується позивачем переважно для отримання прибутку від здачі в оренду приміщень у ТОЦ «Silver Breeze». Тому, на думку відповідача позивач, на виконання пунктів 16 та 22 П(С)БО 32, повинен був визначати справедливу вартість ТОЦ «Silver Breeze», а суму збільшення/зменшення справедливої вартості ТЦ на кожну дату проведення балансу відображати як дохід.

При цьому, об`єкт інвестиційної нерухомості не амортизується, а тому позивач в порушення вказаних норм ПК України та П(С)БО 32 нараховував амортизацію на будівлю ТОЦ «Silver Breeze» у 2015 - 9 місяців 2018 на загальну суму 110 863 629 грн, відносив її до собівартості продукції та зменшував фінансовий результат за відповідні періоди.

В спростування вказаних висновків відповідача позивач зазначає про обґрунтованість нарахування вказаної амортизації та її урахування у складі витрат, адже вважає, що ТОЦ «Silver Breeze» є об`єктом операційної нерухомості.

Відтак, для вирішення питання щодо правомірності податкового повідомлення-рішення податкове повідомлення-рішення від 22.03.2019 року №3782615141 в частині визначення завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на суму 110 863 629 грн, необхідно встановити до якого виду нерухомості належав ТОЦ «Silver Breeze» у вказаний період, до операційної як стверджує позивача чи до інвестиційної на чому наполягає відповідач.

Згідно пункту 6 П(С)БО 32 якщо певний об`єкт основних засобів уключає частину, яка утримується з метою отримання орендної плати та/або для збільшення власного капіталу, та іншу частину, що є операційною нерухомістю, і ці частини можуть бути продані окремо (або окремо надані в оренду згідно з договором про фінансову оренду), то ці частини відображаються як окремі інвентарні об`єкти. Якщо ці частини не можуть бути продані окремо, об`єкт основних засобів визнається інвестиційною нерухомістю за умови її використання переважно з метою отримання орендної плати та/або для збільшення власного капіталу.

За наявності ознак, за яких об`єкт основних засобів може бути віднесеним і до операційної нерухомості, і до інвестиційної нерухомості, підприємство розробляє критерії щодо їх розмежування.

Відповідно до пункту 5 П(С)БО 32 з метою бухгалтерського обліку не вважається інвестиційною нерухомістю:

5.1. Операційна нерухомість, а також нерухомість, що утримується для використання у майбутньому як операційна нерухомість.

5.2. Нерухомість, що утримується з метою продажу за умов звичайної господарської діяльності.

5.3. Нерухомість, що будується або поліпшується за дорученням третіх сторін.

5.4. Нерухомість, що перебуває в процесі будівництва або поліпшення з метою використання у майбутньому як інвестиційна нерухомість.

5.5. Нерухомість, що надана в оренду іншому суб`єкту господарювання на умовах фінансової оренди.

У постанові від 09.12.2019 у справі №826/11830/18 Верховний Суд зазначає, що для вирішення питання щодо належної кваліфікації та обліковування нерухомості в якості операційної чи інвестиційної слід з`ясувати мету її використання (за рахунок аналізу договорів, наказів, протоколів на підприємстві, будь-яких планових документів тощо) та дійсні обставини використання останньої у періоді, що перевіряється.

З пояснень позивача та матеріалів справи встановлено, а відповідачем не спростовано, що ТОВ «Голдфіш-Інвест-Буд» частину приміщень у ТОЦ «Silver Breeze» надано в оренду. Водночас, позивачем утримується для адміністративних цілей частина ТОЦ «Silver Breeze» загальною площею 11 619,05 кв.м. До такої площі відноситься частково площа паркінгу (300 кв.м.), площа офісу ТОВ «Голдфіш-Інвест-Буд» (168,38 кв.м.), вільна площа, що утримується для можливого передання у фінансову оренду (627,57 кв.м.), технічні приміщення та розподільні пункти (3 772,4 кв.м.), інші площі, що не належать до площі приміщень, та призначені для обслуговування об`єкту та належного ведення основної діяльності (6 750,7 кв.м.).

Отже, ТОЦ «Silver Breeze» використовується ТОВ «Голдфіш-Інвест-Буд» одночасно як об`єкт операційної нерухомості та як об`єкт інвестиційної нерухомості.

Судом першої інстанції вірно враховано, що відповідач не довів належних доказів використання позивачем ТОЦ «Silver Breeze» переважно з метою отримання орендної плати та/або для збільшення власного капіталу. В акті перевірки відсутні відомості про те, якими критеріями керувався відповідач стверджуючи, що ТОЦ «Silver Breeze» використовується ТОВ «Голдфіш-Інвест-Буд» переважно з метою отримання орендної плати та/або для збільшення власного капіталу, а тому, такі висновки відповідача, на переконання колегії суддів, фактично є виключно припущеннями.

При цьому встановлено, що ТОВ «Голдфіш-Інвест-Буд» розроблені критерії щодо розмежування об`єктів операційної та як інвестиційної нерухомості у Наказі про облікову політику на підприємстві за змістом якого основним критерієм розподілу інвестиційної та операційної нерухомості у разі, якщо один і той же об`єкт основних засобів використовується як інвестиційна і як операційна нерухомість (якщо неможливо розділити об`єкт на частини), вважати площу об`єкта, що використовується. Якщо частки певних видів нерухомості не можуть бути продані окремо, нерухомість вважати інвестиційною, якщо лише незначна її частка (менше 10%) утримуються для використання у виробництві або постачанні товарів чи наданні послуг, або для адміністративних цілей. Інвестиційну нерухомість обліковувати за первісною вартістю, зменшеною на суму нарахованої амортизації з урахуванням втрат від зменшення корисності та вигод від її відновлення. Інвестиційна нерухомість переоцінці не підлягає. Амортизацію на об`єкти інвестиційної нерухомості нараховувати за прямолінійним методом. Ліквідаційну вартість об`єктів інвестиційної нерухомості з метою нарахування амортизації прийняти рівною нулю.

Оскільки, загальна площа ТОЦ «Silver Breeze» становить 75 714,50 кв.м., а як операційну нерухомість позивач використовує частину ТОЦ «Silver Breeze» площею 11 619,05 кв.м., що складає більше 10% загальної площі такого об`єкту, суд вважає, що позивач обґрунтовано обліковує ТОЦ «Silver Breeze» в цілому як об`єкт операційної нерухомості.

Також суд враховує доводи позивача про те, що спосіб нарахування та обліку амортизації ТОЦ «Silver Breeze», як операційної нерухомості був обраний з часу введення об`єкта в експлуатацію (2013 рік) та раніше вже перевірявся податковими органами. Відповідно до акту від 07.07.2015 року №3267/26-58-2-08-18/35383493 перевіркою не встановлено завищення чи заниження задекларованих суб`єктом сум амортизаційних платежів, а відтак не встановлено порушення порядку ведення бухгалтерського обліку чи оподаткування вказаних доходів та витрат. При цьому, до П(с)БО 32 «Інвестиційна нерухомість» за 2015-2018 роки не внесено жодних змін. Наведене є свідченням непослідовності та суперечливості позиції контролюючого органу.

Відтак, нарахування амортизації на вказаний об`єкт нерухомості у період який охопила перевірка відповідає приписам податкового законодавства, що свідчить про необґрунтованість висновків відповідача у цій частині.

Наведене також підтверджується висновком експерта ТОВ «Центр судових експертиз «Альтернатива» від 30.09.2019 року №127/19, який колегією суддів враховується при перегляді справи.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність та необхідність скасування податкового повідомлення-рішення податкове повідомлення-рішення від 22.03.2019 року №3782615141.

Щодо решти аргументів сторін, суд звертає увагу, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було правильно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права. У зв`язку з цим суд вважає необхідним апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 грудня 2020 року - без змін.

Керуючись ст..ст. 241, 242, 308, 310, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС України - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 грудня 2020 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя: О.Є.Пилипенко

Суддя: Я.Б.Глущенко

Я.М.Собків

Повний текст виготовлено 08 листопада 2022 року.