Постанова

від 07.11.2022 по справі 920/1048/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" листопада 2022 р. Справа№ 920/1048/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ткаченка Б.О.

суддів: Зубець Л.П.

Алданової С.О.

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційні скарги Глухівської районної організації Українського товариства мисливців і рибалок та Державної екологічної інспекції у Сумській області

на рішення Господарського суду Сумської області від 29.06.2022

у справі №920/1048/21 ( суддя - Джепа Ю.А.)

за позовом Державної екологічної інспекції у Сумській області

до Глухівської районної організації Українського товариства мисливців і рибалок

за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: 1) Шалигинської селищної ради

2) Сумської обласної ради

про стягнення 128 000,00 грн.,

Короткий зміст позовних вимог

Державна екологічна інспекція у Сумській області (далі - Інспекція) звернулась до Господарського суду Сумської області з позовом до Глухівської районної організації Українського товариства мисливців і рибалок (далі - Організація) про стягнення збитків у розмірі 128 000,00 грн., завданих внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства України, а саме: 38 400,00 грн. - до спеціального фонду Державного бюджету України; 25 600,00 грн. - до спеціального фонду обласного бюджету Сумської обласної ради; 64 000,00 грн. - до спеціального фонду місцевого бюджету Шалигинської селищної ради.

Позовні вимоги мотивовані здійсненням відповідачем незаконного добування чотирьох особин козулі по ліцензіям №077657, №069623, №055194, №055184 в заборонених для цього місцях в урочищах "Більово", "Дельниця" та "Берізки", які відповідно до протоколу від 28.10.2009 №6 "Про визначення відтворювальних ділянок Глухівської РО УТМР за погодження Державного підприємства "Глухівське лісове господарство" були визначені відтворювальними ділянками упродовж 2018-2020 років, що є порушенням вимог статей 20, 30 Закону України "Про мисливське господарство та полювання".

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.06.2022 у справі №920/1048/21 позов Інспекції задоволено частково.

Стягнуто з відповідача збитки в сумі 64 000,00 грн., завдані внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства України, а саме: 19 200,00 грн. - до спеціального фонду Державного бюджету України, 12 800,00 грн. - до спеціального фонду обласного бюджету Сумської обласної ради, 32 000,00 грн. - до спеціального фонду місцевого бюджету Шалигинської селищної ради Сумської області, з початковим зарахуванням стягуваної суми на рахунок Шалигинської селищної ради Сумської області код платежу - 24062100 (грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням природоохоронного законодавства в наслідок господарської та іншої діяльності), р/р UА198999980333119331000018482, код ЄДРПОУ отримувача - 37970404, банк отримувача - Казначейство України.

Стягнуто з Організації на користь Інспекції відшкодування витрат зі сплати судового збору в сумі 1 135,00 грн. пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В іншій частині стягнення збитків в сумі 64 000,00 грн., завданих внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства України, а також у відшкодуванні витрат відповідача на професійну правничу допомогу - відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що на підставі наданих сторонами доказів у їх сукупності, судом першої інстанції встановлено наявність всіх складових правопорушення (незаконного добування особин козулі по ліцензіям №055194, №055184), а саме: факт неправомірної поведінки відповідача, наявність шкоди та наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою та шкодою, адже шкода виступає об`єктивним наслідком поведінки відповідача через недотримання вимог природоохоронного законодавства, самої шкоди. Відповідач відсутність своєї вини у незаконному добуванні козулі по ліцензіям №055194, №055184 належними доказами не спростував, а тому позовні вимоги про стягнення з відповідача шкоди підлягають частковому задоволенню у сумі 64 000,00 грн.

У задоволенні іншої частини позовних вимог щодо стягнення збитків у сумі 64 000,00 грн., суд першої інстанції відмовив, оскільки відповідачем доведено суду, що по ліцензіях №069623, №077657, виданих згідно дозволів на селекційний відстріл від 21.03.2019 №42 та від 15.06.2020 №65, в мисливських угіддях відповідача в установленому порядку здійснювався селекційний відстріл козулі.

Короткий зміст вимог апеляційних скарг

Не погодившись з прийнятим рішенням, Інспекція подала апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 29.06.2022 у справі №920/1048/21 в частині відмови у задоволенні позовних вимог, та в цій частині ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що рішення Господарського суду Сумської області від 29.06.2022 у справі №920/1048/21 в частині відмови в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, винесене при неправильному застосуванні норм матеріального права, що призвело до ухвалення незаконного рішення та невідповідності висновків суду першої інстанції, обставинам справи в цій частині.

Також, не погодившись з прийнятим рішенням, Організація подала апеляційну скаргу, в якій просить суд прийняти апеляційну скаргу до розгляду, скасувати рішення Господарського суду Сумської області від 29.06.2022 у справі №920/1048/21 в частині стягнення з відповідача 64 000,00 грн. шкоди, заподіяної Державі на казначейський рахунок Шалигинської селищної ради Шосткинського району Сумської області. Прийняти постанову, якої повністю відмовити позивачу у задоволені позовних вимог про стягнення 128 000,00 грн. Судові витрати покласти на позивача.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилається на те, що суд першої інстанції неповно дослідив обставини справи і не взяв до уваги доказів, наведених відповідачем у відзиві на позов і запереченнях про те, що позапланова перевірка господарської діяльності відповідача проведена позивачем з порушенням вимог законодавства, без складання відповідних правових документів, що мають підтверджувати порушення вимог закону відповідачем.

Крім того, Організація зазначає, що місцевий господарський суд не з`ясував всіх обставин, що мають значення для справи. Суд не довів вини відповідача належними і допустимими доказами. Висновки суду про самовільне використання природніх ресурсів відповідачем не відповідають обставинам справи. Суд припустився помилкового тлумачення статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" і неправомірно визнав самовільним використання природних ресурсів - мисливських тварин за наявності спеціальних дозволів - ліценцій на їх добування. Суд неправильно застосував норми права в умовах колізії і неправомірно визначив стороною по справі Шалиганську селищну раду Шосткінського району Сумської області. Суд також неправильно застосував норму права щодо порядку відшкодування можливих збитків, завданих державі як власнику мисливських тварин у спірних правовідносинах всупереч приписів статті 43 Закону України "Про мисливське господарство та полювання".

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 28.07.2022 апеляційну скаргу Інспекції у справі №920/1048/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: Ткаченко Б.О. - головуючий суддя (суддя-доповідач), судді: Алданова С.О. Майданевич А.Г.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.08.2022 витребувано у Господарського суду Сумської області матеріали справи №920/1048/21, а також відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи.

Згідно з протоколом передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому суддів (судді-доповідачу) (складу суду) Північного апеляційного господарського суду від 10.08.2022 апеляційну скаргу Організації у справі №920/1048/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: Ткаченко Б.О. - головуючий суддя (суддя-доповідач), судді: Алданова С.О. Майданевич А.Г.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.08.2022 відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи.

08.08.2022 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №920/1048/21 з Господарського суду Сумської області.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.08.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Інспекції на рішення Господарського суду Сумської області від 29.06.2022 у справі №920/1048/21, апеляційну скаргу Інспекції призначено до розгляду у порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.08.2022 апеляційну скаргу Організації на рішення Господарського суду Сумської області від 29.06.2022 залишено без руху.

12.08.2022 від Організації надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.08.2022, у зв`язку з перебуванням судді Майданевича А.Г. у відпустці, справу №920/1048/21 за апеляційною скаргою Інспекції передано колегії суддів у складі: головуючий суддя - Ткаченко Б.О., судді: Алданова С.О., Зубець Л.П.

Протоколом передачі судової справи судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу)(складу суду) від 15.08.2022, у зв`язку з перебуванням судді Майданевича А.Г. у відпустці, справу №920/1048/21 за апеляційною скаргою Організації передано колегії суддів у складі: головуючий суддя - Ткаченко Б.О., судді: Алданова С.О., Зубець Л.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.08.2022, колегією суддів в зазначеному складі, прийнято до свого провадження апеляційну скаргу Інспекції на рішення Господарського суду Сумської області від 29.06.2022 у справі №920/1048/21.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.08.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Організації на рішення Господарського суду Сумської області від 29.06.2022 у справі №920/1048/21. Апеляційну скаргу Організації призначено до розгляду у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Об`єднано апеляційні скарги Організації та Інспекції на рішення Господарського суду Сумської області від 29.06.2022.

Ухвала Північного апеляційного господарського суду від 16.08.2022 надіслана сторонам за офіційними електронними адресами, які наявні в матеріалах справи, у зв`язку з відсутністю фінансування видатків, які передбачені на поштову кореспонденцію у Північному апеляційному господарському суді.

Таким чином, оскільки судова система має забезпечувати дотримання права на доступ до правосуддя і здійснення такого правосуддя, з метою дотримання прав учасників та забезпечення права на справедливий суд, дотримання принципу пропорційності, реалізації засад змагальності, враховуючи завдання господарського судочинства, з метою всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи у розумні строки, колегія суддів дійшла висновку про розгляд справи у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав, застосувавши статті 2, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статтю 3 Конституції України та статті 2, 11 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Позиції учасників справи

У відзиві на апеляційну скаргу Організація просить апеляційну скаргу Інспекції на рішення Господарського суду Сумської області від 29.06.2022 у справі №920/1048/21 залишити без задоволення, а оскаржуване рішення в частині відхилення позовних вимог про стягнення з відповідача 64 000,00 грн. збитків за проведення селекційного відстрілу мисливських тварин відповідно ліцензій №077657 та №069623 залишити без змін. Прийняти постанову, якою повністю відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача 128 000,00 грн.

Також, 29.08.2022 на адресу Північного апеляційного господарського суду надійшли письмові пояснення Організації до апеляційної скарги.

У відзиві на апеляційну скаргу Інспекція просить апеляційну скаргу Організації на рішення Господарського суду Сумської області від 29.06.2022 у справі №920/1048/21 залишити без задоволення.

05.09.2022 до Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив Сумської обласної ради, в якому остання, зокрема зазначає, що відповідачем здійснювалась господарська діяльність на території Шалигінської селищної ради Глухівського району, отже шкода за порушення вимог природоохоронного законодавства повинна частково відшкодовуватися в дохід Державного бюджету, обласного та селищного бюджетів.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Згідно з положенням про Державну екологічну інспекцію у Сумській області від 02.02.2021 №52, позивач є територіальним органом Державної екологічної інспекції України, який здійснює державний контроль за додержанням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища на території Сумської області, зокрема, про використання, відтворення і охорону об`єктів тваринного світу, ведення мисливського господарства та здійснення полювання.

27.04.2021 посадовими особами Інспекції Філіпповим С.М. та Шимком О.І. в присутності Голови Глухівської районної організації УТМР Сухопара А.Є. проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері охорони кодексу навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів Організацією, що знаходиться за адресою: 41400, Сумська область, Шосткинський район, місто Глухів, вулиця Спаська, будинок 22 (ідентифікаційний код 34950569).

Перевіркою встановлено порушення порядку введення мисливського господарства: проведення полювання в заборонених для цього місцях, а саме на відтворювальних ділянках.

Актом позапланової перевірки відповідача від 27.04.2021 №182/06 зафіксований факт здійснення Організацією незаконного добування 4 (чотирьох) особин козулі по держави ліцензіям №077657, №069623, №055194, №055184 в заборонених для цього місцях, в урочищах "Більово", "Дельниця" та "Берізки", які відповідно до протоколу від 28.10.2009 №6 "Про визначення відтворювальних ділянок Глухівської РО УТМР за погодження ДП "Глухівське лісове господарство" визначені відтворювальними ділянками упродовж 2018-2020 років, що є порушенням вимог статей 20, 30 Закону України "Про мисливське господарство та полювання".

Інспекція зазначає, що внаслідок незаконного добування 4 (чотирьох) особин козулі на відтворювальних ділянках, державі нанесено шкоду на загальну суму 128 000,00 грн.

Розрахунок розміру заподіяної шкоди проведений позивачем на підставі наказу охорони та Міністерства аграрної політики та продовольства України від 19.06.2017 №301/222, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.07.2017 за №842/30710 "Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування збитків, завданих унаслідок порушення законодавства в галузі мисливського господарства та полювання (крім видів, занесених до Червоної книги України)".

Позивач також вказує, що факт порушення відповідачем вимог статей 20, 30 Закону України "Про мисливське господарство та полювання" підтверджується актом позапланової перевірки від 27.04.2021 №182/06, ліцензією від 27.12.2020 №077657, дублікатом акта селекційного відстрілу мисливських тварин від 27.12.2020, ліцензією від 29.12.2019 №069623, ліцензією від 22.12.2018 №055194, ліцензією від 22.12.2018 №055184, протоколом від 28.10.2009 №6 про затвердження відтворювальних ділянок, розрахунками розміру заподіяної шкоди.

Організація проти позову заперечує, зазначає про необґрунтованість позовних вимог та просить суд відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що належними доказами у цьому спорі мають бути не копії ліцензій, а в інший спосіб встановлені факти порушень правил полювання на відтворювальних ділянках. Відповідач вказує, що на підставі вимог Закону України "Про мисливське господарство та полювання" правом на відшкодування збитків наділено виключно відповідача, як користувача мисливських угідь, а стороною яка має відшкодовувати збитки є виключно особа, яка безпосередньо допустилась порушень. По ліцензіях №069623, №077657, виданих згідно дозволів на селекційний відстріл від 21.03.2019 №42 та від 15.06.2020 №65, в мисливських угіддях відповідача в установленому порядку здійснювався селекційний відстріл козулі по за межами відтворювальних ділянок.

Також відповідач зазначає, що в ході позапланової перевірки 27.04.2021 державними інспекторами позивача не виявлено порушень природоохоронного законодавства, протоколи про порушення природоохоронного законодавства не складалися. На підставі інформації позивача щодо вчинення незаконного полювання посадовими особами відповідача 02.06.2021 порушено кримінальну справу номер провадження №42021200000000116 за ознаками злочину, передбаченого частиною другою статті 248 Кримінального кодексу України, в ході розслідування цієї кримінальної справи фактів незаконного полювання посадових осіб відповідача на відтворювальних ділянках не установлено.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Згідно зі статтею 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційних скарг, відзивів на них, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Північний апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.

Статтею 4 Закону України «Про тваринний світ» визначено, що дикі тварини, які перебувають у стані природної волі в межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, інші об`єкти тваринного світу, на які поширюється дія цього Закону і які перебувають у державній власності, а також об`єкти тваринного світу, що у встановленому законодавством порядку набуті у комунальну або приватну власність і визнані об`єктами загальнодержавного значення, належать до природних ресурсів загальнодержавного значення.

Згідно зі статтею 5 Закону України "Про тваринний світ" об`єкти тваринного світу, які перебувають у стані природної волі і знаходяться в межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, є об`єктами права власності Українського народу. Об`єкти тваринного світу в Україні знаходяться під охороною держави незалежно від права власності на них.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про мисливське господарство та полювання" мисливські тварини - це дикі звірі та птахи, що можуть бути об`єктами полювання.

За приписами частини 2 статті 30 Закону України "Про мисливське господарство та полювання" користувачі мисливських угідь зобов`язані додержуватися встановлених правил, норм, лімітів і строків добування мисливських тварин, раціонально використовувати державний мисливський фонд, не допускати погіршення екологічного стану мисливських угідь.

Частиною 3 статті 17 Закону України "Про тваринний світ" передбачено, що спеціальне використання об`єктів тваринного світу здійснюється лише за відповідними дозволами чи іншими документами, що видаються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Ця вимога поширюється також на власників чи користувачів земельними ділянками, на яких перебувають (знаходяться) об`єкти тваринного світу.

Згідно з пунктом 1.3 Порядку визначення територій для охорони та відтворення мисливських тварин (відтворювальних ділянок), затвердженого наказом Держкомлісгоспу України від 22.01.2004 №4, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України від 05.02.2004 за №158/8757, "відтворювальна ділянка" вживається в такому значенні: це частини території мисливських угідь, що визначаються користувачем з метою забезпечення охорони та відтворення мисливських тварин.

Пунктом 2.4 наведеного Порядку визначено, що полювання на території відтворювальної ділянки забороняється.

З метою раціонального використання мисливських тварин, охорони диких тварин, а також середовища їх перебування забороняється полювання в заборонених для цього місцях, а саме: на територіях та об`єктах природно-заповідного фонду, де це заборонено відповідно до положень про них; на відтворювальних ділянках (крім відстрілу і відлову хижих та шкідливих тварин) (пункт 2 частини 1 статті 20 Закону України "Про мисливське господарство та полювання").

За приписами частини 1 статті 34 Закону України "Про тваринний світ" користувачі об`єктами тваринного світу в установленому законодавством порядком зобов`язані додержуватися встановлених правил, норм, лімітів використання об`єктів тваринного світу.

Згідно з частиною 1 статті 63 Закону України "Про тваринний світ" порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу тягне за собою адміністративну, цивільно-правову чи кримінальну відповідальність відповідно до закону.

Відповідно до частини 4 статті 63 Закону України "Про тваринний світ" підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу. Розмір компенсації за незаконне добування, знищення або пошкодження видів тваринного світу, а також за знищення чи погіршення середовища їх існування встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Аналогічні вимоги передбачені частиною 1 статті 43 Закону України "Про мисливське господарство та полювання" відповідно до яких, відшкодування збитків, завданих унаслідок порушення законодавства у галузі мисливського господарства та полювання, здійснюється добровільно або за рішенням суду відповідно до законодавства за затвердженими в установленому порядку таксами, а за їх відсутності - за розрахунками користувачів мисливських угідь.

Згідно з розрахунком розміру заподіяної шкоди, який здійснено Інспекцією на підставі наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 19.06.2017 №301/222, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.07.2017 за №842/30710 "Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування збитків, завданих унаслідок порушення законодавства в галузі мисливського господарства та полювання (крім видів, занесених до Червоної книги України", розмір шкоди складає 128 000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач, як користувач мисливських угідь протиправно видав 4 (чотири) ліцензії №077657, №069623, №055194, №055184 для здійснення полювання в заборонених для цього місцях, в урочищах "Більово", "Дельниця" та "Берізки", які відповідно до протоколу від 28.10.2009 №6 "Про визначення відтворювальних ділянок Глухівської РО УТМР за погодження ДП "Глухівське лісове господарство" визначені відтворювальними ділянками, що є порушенням вимог статей 20, 30 Закону України "Про мисливське господарство та полювання", статей 17, 34 Закону України "Про тваринний світ" та внаслідок таких дій відповідача незаконного були добуті 4 (особини) козулі. Зазначений протокол підписано безпосередньо головою Глухівської РО УТМР Сухопаром А.Є., а тому відповідач як користувач мисливських угідь був обізнаний про місця розташування відтворювальних ділянок та про існуючу забору здійснення на них спеціального використання мисливських тварин (полювання).

Інспекція вказує, що факт порушення відповідачем вимог статей 20, 30 Закону України "Про мисливське господарство та полювання" підтверджується актом позапланової перевірки від 27.04.2021 №182/06, ліцензією від 27.12.2020 №077657, дублікатом акта селекційного відстрілу мисливських тварин від 27.12.2020, ліцензією від 29.12.2019 №069623, ліцензією від 22.12.2018 №055194, ліцензією від 22.12.2018 №055184, протоколом від 28.10.2009 №6 про затвердження відтворювальних ділянок, розрахунками розміру заподіяної шкоди.

Водночас, проведення селекційного відстрілу мисливських тварин регламентовано Інструкцією про селекційний відстріл мисливських тварин, затвердженою наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 07.02.2014 №57, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 11.04.2014 №413/25190 "Про затвердження інструкції про селекційний відстріл мисливських тварин", яку розроблено відповідно до статті 32 Закону України "Про мисливське господарство та полювання".

Згідно з положеннями Інструкції, селекційний відбір здійснюється незалежно від строків мисливського сезону працівниками, уповноваженими здійснювати охорону мисливських угідь за дозволом Державного агентства лісових ресурсів України. Ліцензія закривається після відстрілу тварини в рахунок ліміту поточного або наступного року. На місці відстрілу складається акт встановленої форми.

Відповідно до пункту 3.2 зазначеної Інструкції селекційний відстріл мисливських тварин забороняється лише у природних заповідниках.

Природні заповідники у мисливських угіддях відповідача відсутні.

Судом першої інстанції встановлено, що по ліцензіях №069623, №077657, виданих згідно дозволів на селекційний відстріл від 21.03.2019 №42 та від 15.06.2020 №65, в мисливських угіддях відповідача в установленому порядку здійснювався селекційний відстріл козулі.

Здійснення селекційних відстрілів тварин є обов`язком Організації, а тому його проведення із дотриманням нормативно-правових вимог не може кваліфікуватися як заподіяння шкоди природному середовищу.

Вищевказані ліцензії №069623, №077657 у сукупності з усіма іншими наданими сторонами доказами встановлюють факт селекційного відстрілу мисливських тварин, а не полювання в межах відтворювальних ділянок.

Згідно з вимогами статей 66, 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно дотримуватись Конституції України та законів України, не заподіювати шкоду природі, відшкодовувати завдані ним збитки.

Відповідно до положень статей 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність, у тому числі за самовільне спеціальне використання природних ресурсів.

За приписами пункту 3 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, в цьому випадку державі.

Відповідно до статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як неправомірність поведінки особи; вина завдавача шкоди; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.

Наявність всіх зазначених умов є обов`язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

На позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою, а відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні шкоди.

Шкода, заподіяна внаслідок порушення природоохоронного законодавства, повинна відшкодовуватись у розмірах, які визначаються на підставі затверджених у встановленому порядку такс і методик обрахування розмірів шкоди, що діють на час здійснення порушення або, у разі неможливості встановлення часу здійснення порушення, - на час його виявлення.

Частиною 2 статті 1166 ЦК України визначено, що особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Отже, відшкодування шкоди на підставі цієї норми здійснюється у разі, наявності у діях відповідача всіх елементів складу цивільного правопорушення у їх сукупності: неправомірної поведінки особи, наявності шкоди, причинного зв`язку між протиправною поведінкою та шкодою, вини завдавача шкоди.

При цьому причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою, полягає у тому, що наслідки у вигляді шкоди настають лише через неправомірну поведінку відповідача а не іншої особи, оскільки сама лише неправомірна поведінка особи, яка не пов`язана із наслідками у вигляді шкоди, не тягне за собою її відшкодування.

Враховуючи вищенаведене, на підставі наданих сторонами доказів у їх сукупності, судом першої інстанції встановлено наявність всіх складових правопорушення (незаконного добування особин козулі по ліцензіям №055194, №055184), а саме: факт неправомірної поведінки відповідача, наявність шкоди та наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою та шкодою, адже шкода виступає об`єктивним наслідком поведінки відповідача через недотримання вимог природоохоронного законодавства, самої шкоди, з чим погоджується колегія суддів.

Організація відсутність своєї вини у незаконному добуванні козулі по ліцензіям №055194, №055184 належними доказами не спростувала, а тому позовні вимоги про стягнення з відповідача шкоди підлягають частковому задоволенню у сумі 64 000,00 грн.

У задоволенні іншої частини позовних вимог щодо стягнення збитків у сумі 64 000,00 грн. місцевий господарський суд правомірно відмовив, оскільки Організацією доведено, що по ліцензіях №069623, №077657, виданих згідно дозволів на селекційний відстріл від 21.03.2019 №42 та від 15.06.2020 №65, в мисливських угіддях відповідача в установленому порядку здійснювався селекційний відстріл козулі.

Згідно з пунктом 7 частини 3 статті 29 Бюджетного кодексу України джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів є, зокрема, 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 69-1 Бюджетного кодексу України до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать, зокрема, 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів, бюджетів об`єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя 70 відсотків.

Кошти місцевих, Автономної Республіки Крим і Державного фондів охорони навколишнього природного середовища можуть використовуватися тільки для фінансового забезпечення здійснення природоохоронних заходів, включаючи заходи для зниження забруднення навколишнього природного середовища та дотримання екологічних нормативів і нормативів екологічної безпеки, для зниження впливу забруднення навколишнього природного середовища на здоров`я населення.

Відповідно до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За приписами частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 79 ГПК України).

Колегією суддів апеляційного господарського суду встановлено, що місцевим господарським судом були досліджені всі документи, які надані сторонами у справі, аргументи сторін та надана їм правова оцінка. Стосовно інших доводів сторін, які детально не зазначені в рішенні, то вони не підлягають врахуванню, оскільки суперечать встановленим судом фактичним обставинам справи та не стосуються предмета доказування по даній справі.

Враховуючи вищевикладене судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позову.

Крім того, місцевий господарський суд дійшов висновку, з яким також погоджується колегія суддів, про відмову у задоволенні клопотання Організації про відшкодування витрат на правову допомогу, оскільки представником відповідача не подано суду детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, що необхідно для визначення реального розміру витрат на професійну правничу допомогу згідно імперативної норми, що міститься у частині 3 статті 126 ГПК України. Відповідачем разом з першою заявою по суті спору (відзивом) не подано до суду та у відзиві не наведено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які ним понесено і які він очікує понести у зв`язку із розглядом справи, як імперативно встановлено у статті 124 ГПК України.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин, що мають значення для справи, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, у зв`язку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Практикою Європейського суду з прав людини передбачено, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, проте його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до частин 1, 2 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Обставини, викладені в апеляційних скаргах, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду даної справи.

Згідно з частиною 1 статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення суду першої інстанції прийняте з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також із дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим підстави для його скасування відсутні.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційних скарг, відповідно до статті 129 ГПК України судовий збір за подання апеляційних скарг покладається на скаржників.

Керуючись статтями 76-79, 86, 129, 269, 270, 275, 276, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги Глухівської районної організації Українського товариства мисливців і рибалок та Державної екологічної інспекції у Сумській області на рішення Господарського суду Сумської області від 29.06.2022 у справі №920/1048/21 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Сумської області від 29.06.2022 у справі №920/1048/21 залишити без змін.

3. Судовий збір за подачу апеляційних скарг залишити за скаржниками.

4. Матеріали справи №920/1048/21 повернути до Господарського суду Сумської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах, яким є Верховний Суд, шляхом подачі касаційної скарги в порядку, строки та випадках, визначених статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Б.О. Ткаченко

Судді Л.П. Зубець

С.О. Алданова

Повний текст постанови підписано 07.11.2022.