Рішення

від 09.11.2022 по справі 910/4214/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

09.11.2022Справа № 910/4214/22

За заявою Приватного акціонерного товариства "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ"

про розподіл судових витрат

у справі № 910/4214/22, що була розглянута судом в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання)

за позовом Приватного акціонерного товариства "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ"

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Печерська Мрія"

про стягнення 193 603,49 грн

Суддя Удалова О.Г.

без виклику представників сторін

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулося Приватне акціонерне товариство "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖ" (далі - позивач) з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Печерська Мрія" (далі - відповідач) про стягнення 193 603,49 грн, з яких 147 902,50 грн - заборгованість за необліковану електроенергію, 38 361,46 грн - втрати від інфляції та 7 339,53 грн - 3% річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язання з оплати за поставлену позивачем електричну енергію, необліковану внаслідок порушення відповідачем підп. 7 п. 8.4.2. Правил роздрібного ринку електричної енергії, а саме: самовільне підключення струмоприймача до електричної мережі позивача з порушенням схеми обліку, у зв`язку з чим позивачем було складено відповідний акт про порушення № 04272 від 02.07.2020 та на підставі рішення комісії з розгляду акту порушення № 2726 від 25.08.2020 проведено нарахування за спожиту відповідачем необліковану електроенергію, вартість якої позивач просить стягнути з відповідача з урахуванням сум 3% річних та інфляційних втрат відповідно ст. 625 ЦК України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.06.2022 судом відкрито провадження у даній справі, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання), а також встановлено строки для вчинення учасниками справи процесуальних дій.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.09.2022 позов задоволено повністю, стягнуто з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ПЕЧЕРСЬКА МРІЯ" на користь Приватного акціонерного товариства "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" основний борг у розмірі 147 902,50 грн, інфляційну складову боргу в розмірі 38 361,46 грн, 3% річних в розмірі 7 339,53 грн, а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 904,05 грн.

03.10.2022 від позивача до суду надійшла заява про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування судових витрат та стягнення з відповідача таких витрат в розмірі 15 000,00 грн, яка мотивована тим, що позивачем в позові зазначалось про витрати, які він очікує понести у зв`язку з розглядом справи, у т.ч. витрати на правничу допомогу орієнтовано у розмірі 15 000,00 грн.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

04.10.2022 відповідачем подано заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення, які мотивовані тим, що позов у даній справі є шаблонним, відтак відсутні підстави стверджувати, що позивачем вчинено особливі дії, які займають значну частину часу. З акту № 97 неможливо встановити, яку кількість часу представник позивача витратив на підготовку кожного з наведених в акті документів, а отже, у відповідача відсутні дані щодо співмірності витрат на правничу допомогу, заявлених позивачем в заяві про ухвалення додаткового рішення, у зв`язку з чим відповідач просить суд залишити заяву позивача про ухвалення додаткового рішення без задоволення.

Приймаючи додаткове рішення у справі № 910/4214/22, суд виходив з наступного.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 2 ст. 126 ГПК України закріплено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним з: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 126 ГПК України).

За приписами ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи (до яких у тому числі відносяться й витрати на професійну правничу допомогу), покладаються: у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч. 5 ст. 126 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (ч. 8 ст. 129 ГПК України).

У позовній заяві позивачем наведено попередній орієнтовний розрахунок суми судових витрат, які він очікує понести у зв`язку з розглядом справи, згідно з яким вартість професійної правничої допомоги складає 15 000,00 грн, докази чого будуть надані позивачем відповідно до вимог ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.09.2022 позов задоволено повністю.

Відповідно до поданої заяви про ухвалення додаткового рішення у справі пощивач просив покласти на відповідача понесені ним витрати на правову допомогу в розмірі 15 000,00 грн.

Судом встановлено, що представник позивача, яким подана позовна заява в інтересах позивача, Іваненко І.П. є адвокатом, що підтверджується відомостями, які розміщені в Єдиному реєстрі адвокатів України.

На підтвердження понесених ним судових витрат відповідач долучив до позовної заяви:

- договір про надання правової допомоги № 308-20 від 15.04.2020, укладений між позивачем у даній справі (далі - клієнт) та Адвокатським об`єднанням «Перший радник» (далі - виконавець);

- додаткову угоду № 2 від 30.12.2020, якою продовжено строк дії договору № 308-20 від 15.04.2020 до 31.12.2021;

- додаткову угоду № 3 від 28.04.2021;

- додаткову угоду № 4 від 24.12.2021, якою продовжено строк дії договору № 308-20 від 15.04.2020 до 31.12.2022

Згідно з п. 1.1 договору (тут та далі за текстом в редакції додаткової угоди № 3 від 28.04.2021) в рамках даного договору виконавець зобов`язується надавати клієнтові правову допомогу за окремими письмовими або усними дорученнями.

Відповідно до п. 4.2 договору розмір гонорару, який має сплатити клієнт, визначається згідно з актом наданих послуг, в якому зазначається номер справи та судова інстанція, в межах якої надавалась правова допомога. Розмір гонорару може бути змінено за взаємною згодою сторін.

Згідно з п. 4.3 договору вартість наданих послуг (розмір гонорару) у кожній справі може визначатись погодинно або у фіксованому розмірі.

Як погоджено сторонами в п. 4.6 договору оплата послуг та компенсація витрат здійснюється клієнтом за фактом їх надання (понесення) на підставі погоджених та підписаних сторонами актів наданих послуг впродовж 15 календарних днів, з моменту вступу рішення суду по справі, в межах якої надавалась правова допомога, в законну силу.

Строк дії вказаного договору (в редакції додаткової угоди № 4 від 24.12.2021) продовжено до 31.12.2022.

Також позивачем до заяви про ухвалення додаткового рішення надано свідоцтво № 3942 від 26.11.2009 адвоката Іваненко І.П., а такоє виписку з Єдиного реєстру адвокатів, з якої вбачається, що такий представник працює в Адвокатському об`єднанні «Перший радник».

Крім того, позивачем надано акт № 97 від 28.09.2022, відповідно до якого погоджено, що на замовлення клієнта (позивача) виконавцем надано правничу допомогу в рамках справи № 910/4214/21, яка розглянута Господарстким судом міста Києва за позовом клієнта до ОСББ «Печерська мрія» про стягнення 193 603,49 грн вартості необлікованої електроенергії згідно з актом про порушення ПРРЕЕ № 04272 від 02.07.2020: підготовка, формування та подача позовної заяви; підготовка відповіді на відзив; клопотання про поновлення строку для подання відповіді на відзив; додаткові пояснення у справі на заперечення на відповідь на відзив та виправлення описки у відповіді на відзив.

Згідно з п. 2 вказаного акту сторонами погоджено, що фіксована вартість наданих виконавцем послуг (розмір гонорару) складає 15 000,00 грн без ПДВ.

Клієнт претензій по об`єму та строкам надання послуг не має. Гонорар розраховується і виплачується виконавцю в порядку і строки, передбачені договором.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується надання адвокатом позивачу послуг з надання правової допомоги на суму 15 000,00грн.

За змістом п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 2 ст. 901 Цивільного кодексу України встановлено, що положення цієї глави (глави 63 "Послуги. Загальні положення" підрозділу 1 розділу III Книги п`ятої цього Кодексу) можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

За приписами ч. 6 ст. 126 ГПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При цьому, втручання суду в договірні відносини між адвокатом та його клієнтом в частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому в статті 43 Конституції (Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду).

Водночас, у пункті 6.1 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, що "під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. Суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи", колегія суддів вважає, що висновки судів про частково відмову стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу адвоката з підстав непов`язаності, необґрунтованості та непропорційності до предмета спору не свідчить про порушення норм процесуального законодавства, навіть, якщо відсутнє клопотання відповідачів про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. У такому разі, суди мають таке право відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України та висновків об`єднаної палати про те, як саме повинна застосовуватися відповідна норма права.

При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.

Тож домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов`язання.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited" проти України» від 23.01.2014 (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

Заперечуючи проти покладення на нього судових витрат, відповідач вказав, що позов у даній справі є шаблонним, з акту № 97 неможливо встановити, яку кількість часу представник позивача витратив на підготовку кожного з наведених в акті документів, а отже, у відповідача відсутні дані щодо співмірності витрат на правничу допомогу, заявлених позивачем в заяві про ухвалення додаткового рішення.

Суд не погоджується з запереченнями відповідача щодо шаблонності вказаного позову, оскільки в даній справі позивачем заявлялись вимоги про стягнення з відповідача вартості необлікованої електроенергії згідно з актом про порушення № 04272 від 02.07.2020, у такій справі до предмету доказування входять факт та обставини складання такого акту про порушення та його розгляд на засіданні комісії, дотримання позивачем та відповідачем Правил роздрібного ринку електричної енергії, що вказує на нешаблонність такої справи, оскільки кожен акт про порушення, обставини його складання та розгляду є індивідуальними.

Щодо відсутності у відповідача даних про співмірність витрат на правничу допомогу, заявлених позивачем в заяві про ухвалення додаткового рішення, суд зазначає про те, що вартість послуг (розмір гонорару) в акті № 97 від 28.09.2022 є фіксованою.

Водночас, суд вважає, що заявлені позивачем витрати підлягають зменшенню, оскільки такі послуги як: складання клопотання про поновлення строку для подання відповіді на відзив; додаткових пояснень у справі на заперечення на відповідь на відзив та виправлення описки у відповіді на відзив є правом позивача та реалізовувались ним, зокрема, щодо клопотання про поновлення строку для подання відповіді на відзив у зв`язку з його пропуском позивачем та не залежали від дій відповідача.

Стосовно подання додаткових пояснень у справі на заперечення на відповідь на відзив та виправлення описки у відповіді на відзив суд зазначає наступне. По-перше, такий документ не передбачений нормами процесуального законодавства як заява по суті (для позивача такими заявами по суті є позов та відповідь на відзив), по-друге, виправлення описки у відповіді на відзив також є правом позивача та пов`язано з допущенням такої описки самим позивачем.

За вказаних обставин, суд вважає, що заява Приватного акціонерного товариства "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат в справі № 910/4214/22, а саме витрат позивача на правничу допомогу підлягає частковому задоволенню, а саме в розмірі 10 000,00 грн, у задоволенні іншої частини заяви суд відмовляє.

Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 221, 234, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Заяву Приватного акціонерного товариства "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на правничу допомогу в справі № 910/4214/22 задовольнити частково.

2. Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ПЕЧЕРСЬКА МРІЯ" (01133, місто Київ, вулиця Євгена Коновальця, будинок 32-В, 32-Г; ідентифікаційний код 41839086) на користь Приватного акціонерного товариства "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" (04080, місто Київ, вулиця Новокостянтинівська, будинок 20; ідентифікаційний код 41946011) витрати на правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн (десять тисяч грн 00 коп.).

3. Після набрання додатковим рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст додаткового рішення підписано 09.11.2022.

Суддя О.Г. Удалова