Рішення

від 08.11.2022 по справі 755/4682/22

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 755/4682/22

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" листопада 2022 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Чех Н.А.,

за участі секретаря судового засідання - Буткевич Л.В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

представник позивача ОСОБА_2 - Мозговий О.О.,

представник відповідача - Чередніченко Є.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва адміністративний позов громадянки Російської Федерації ОСОБА_2 , ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у місті Києві та Київській області, третя особа: Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, про скасування постанов та визнання протиправним та скасування рішення, -

установив:

Позивачі звернулись до суду із адміністративним позовом про скасування постанов та визнання протиправним та скасування рішення посилаючись на те, що громадянка Російської Федерації ОСОБА_2 постійно здійснювала візити на територію України з дати її народження, з метою побачення своїх рідних та близьких, які проживали та проживають на даний час на території України. Батько ОСОБА_3 за національністю українець. ОСОБА_2 та ОСОБА_1 знайомі з дитинства, починаючи з 1990 років, тривалий час підтримували дружні стосунки. Починаючи з 01.05.2019 року ОСОБА_2 неодноразово на запрошення ОСОБА_1 перебувала на території України, та жодного разу не порушувала міграційне законодавство України. 19.03.2020 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зареєстровано шлюб. Вони перебувають у тісних сімейних стосунках, жодних порушень міграційного законодавства не порушували. Від спільного подружнього проживання мають доньку - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . За збігом сімейних обставин, у зв`язку з певними медичними показами, враховуючи ризики щодо віку ОСОБА_2 для народження дитини (40 років), постановкою на облік до лікаря в РФ, а також наявності в неї медичного полісу страхування в РФ, народження дитини відбулось на території Російської Федерації, у зв`язку з чим, відповідно, народження дитини зареєстровано на території Російської Федерації. На території України ОСОБА_2 зареєстрована у свого чоловіка в м. Бровари, де вони разом проживають із їх дитиною, та її донькою від попереднього шлюбу. Документом, що посвідчує її право перебування на території України є посвідка, термін дії якої є до 31.03.2022 року, та документи на продовження строку її дії мають бути подані не пізніше 11.03.2022 року. В зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, введенням воєнного стану з 05.30 години 24.02.2022 року, а також утворенням військових адміністрацій, а також у зв`язку з ракетним обстрілом м. Бровари, та оприлюднення повідомлень та прийнятих Розпоряджень Броварської районної військової адміністрації, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , та інші члени сім`ї, діючи в стані крайньої необхідності для збереження їх життя та здоров`я, були змушені тимчасового перебувати та проживати на території ГО СГТ «Прилісся» в АДРЕСА_1 , що входить до Великодимерської селищної територіальної громади, на території домоволодіння батьків позивача, в період з 24.02.2022 року по 07.04.2022 року. Дане унеможливило в подальшому по причині проведення бойових дій на території Броварського району (с. Богданівка, смт. В. Димерка, с. Залісся, с. Скибин, с. Калинівка та інше) право вільного пересування та виконання обов`язку щодо звернення та отримання в м. Бровари необхідних адміністративних послуг в Броварському районному відділі ДМС в кінцевий граничний строк до 11.03.2022 року. На офіційних сайтах ДМС України були повідомлення про призупинення роботи, та дії термінів документів на період дії воєнного стану. Лише 15 та 16 березня 2022 року на офіційному сайті ДМС України з`явилась інформація про відновлення з 15.03.2022 року надання адміністративних послуг в територіальних органах та підрозділах ДМС, які знаходяться виключно в безпечних районах, де не ведуться бойові дії. З приводу видачі документам громадянам Росії, то було зазначено, що особи, які мають відповідні документи, можуть перебувати в Україні, при видачі нових, відбувається відповідна перевірка. Однак, навіть після відновлення надання адміністративних послуг, позивачі та члени їх сім ї перебуваючи в с. Богданівка, були позбавлені можливості і відповідного права вільного пересування. Так, за розпорядженням начальника Броварської районної військової адміністрації № 31/вс від 15.03.2022 року на території Броварського району з 20.00 години 15.03.2022 року до 07.00 години 17.03.2022 року було запроваджено комендантську годину. Розпорядженням начальника Броварської районної військової адміністрації № 45/вс від 21.03.2022 року на території Броварського району з 20.00 години 21.03.2022 року до 07.00 години 23.03.2022 року було запроваджено комендантську годину. Розпорядженням начальника Броварської районної військової адміністрації № 71/вс від 02.04.2022 року на території Броварського району з 21.00 години 02.04.2022 року до 06.00 години 05.04.2022 року було запроваджено комендантську годину. Розпорядженням начальника Броварської районної військової адміністрації № 76/вс від 04.04.2022 року на території Великодимерської селищної територіальної громади до 06.00 години 07.04.2022 року було продовжено комендантську годину. Викладені обставини позбавили їх можливості вільного пересування, та можливості звернутися до міграційних органів. Крім того, усі надані документи були в копіях, жодного оригіналу не надано. ОСОБА_2 , яка є громадянкою Російсько Федерації, української мови не розуміє в повній мірі, що стосується юридичної термінології, однак була змушена підписати відмову через тривалий час для пошуку перекладача, як повідомив працівник відповідача. Відсутність перекладача та адвоката свідчить про те, що ОСОБА_2 не могла в повній мірі розуміти зміст прийнятого відносно неї рішення та його наслідки. Вважали, що при прийнятті оскаржуваних рішень було порушено процесуальні норми. Крім того, при постановленні рішення про примусове повернення ОСОБА_2 до країни походження, постанова про притягнення до адміністративної відповідальності не набула чинності. Таким чином, відповідачем не було враховано те, що в Україні введено військовий стан, мало місце обмеження на вільне пересування, вимушене перебування та проживання в умовах обстрілів на прилеглій території до місця їх проживання, відсутність зв`язку та інтернету, відсутність інформації про припинення надання відповідачем послуг та їх поновлення, наявність дітей. Окрім того, вони (позивачі) мають спільну дитину, якій не має ще двох років, та яка має бути примусово повернута до Росії, що призведе до порушення їх прав та прав малолітньої дитини.

В судовому засіданні представник позивача Юрченко Т.В. підтримав обставини викладені в позовній заяві, вимоги, просив їх задовольнити. Зауважив, що позивач пропустила строк звернення з поважних причин - бойові дії. Крім того, невірно вказано кваліфікацію порушення, так як ОСОБА_2 мала дозвільні документи, однак їх строк сплинув. До відповідача ОСОБА_2 звернулась в травні місяці. Крім того, ОСОБА_1 не запрошував ОСОБА_2 , вона сама приїздила для возз`єднання сім`ї. Послався на постанову КМУ № 1232 від 04.11.2022 року.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав обставини викладені в позовній заяві, вимоги, просив їх задовольнити. Зауважив, що при прийнятті відповідачем рішення був порушений принцип правової визначеності. Крім того, є постанова КМУ від 04.11.2022 року, де врегульовано спірні питання.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, просив відмовити в його задоволенні з підстав викладених у відзиві.

До суду третя особа не з`явилась, надійшло клопотання ро розгляд справи без її присутності.

Вислухавши пояснення представника позивача Юрченко Т.В., позивача ОСОБА_1 , представника відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд дійшов до наступного.

Даний позов зареєстровано в Дніпровському районному суді м. Києва 10.06.2022 року.

10.06.2022 року здійснено автоматизований розподіл судової справи між суддями.

Ухвалою від 15.06.2022 року позов залишено без руху.

23.06.2022 року позивачами подано документи на вимогу суду.

27.06.2022 року відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження.

06.07.2022 року зареєстровано відзив на позовну заяву.

15.08.2022 року зареєстровано відповідь на відзив.

29.08.2022 року зареєстровано заяву про збільшення розміру позовних вимог.

19.09.2022 року за клопотанням сторони позивача постановлено ухвалу про витребування доказів.

17.10.2022 року, 27.10.2022 року та 03.11.2022 року надійшли документи на вимогу суду.

Встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , являється громадянкою Російської Федерації.

31.03.2021 року ОСОБА_2 отримала посвідку на тимчасове проживання в Україні, дата закінчення строку дії посвідки - 31.03.2022 року.

19.03.2020 року Дніпровським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) зареєстровано шлюб між ОСОБА_1 (громадянин України) та ОСОБА_5 (громадянка Російської Федерації).

Згідно Довідки про реєстрацію місця проживання особи № 06-15/8298 від 14.07.2021 року ОСОБА_5 зареєстрована в АДРЕСА_2 , з 14.07.2021 року по теперішній час (інформація на момент видачі довідки).

Встановлено, що ОСОБА_2 має малолітню дитину, доньку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка є громадянкою Російської Федерації, народилась в м. Москві, батько - ОСОБА_7 , громадянин Російської Федерації.

З наданих документів слідує, що ОСОБА_6 з 01.09.2021 року навчається в ЗОШ № 10, І-ІІІ ступенів м. Бровари.

ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 в м. Москві, Російської Федерації, народила дитину - доньку ОСОБА_4 , батьком якої записано ОСОБА_1 . 06.11.2020 року Російською Федерацією видано свідоцтво про народження ОСОБА_4 серії НОМЕР_1 . Згідно рішення компетентного органу Російської Федерації № 243 від 20.11.2020 року ОСОБА_4 надано громадянство Російської Федерації.

Відповідно до Довідки № 3213-000010167, виданої 12.09.2022 року Центральним міжрегіональним управлінням Державної міграційної служби України у місті Києві та Київській області, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно з рішенням міграційної служби від 28.06.2022 року набула громадянства України на підставі частини 1 статті 7 Закону України «Про громадянство України». Відповідно до законодавства України дана особа є громадянином України з 28.10.2020 року.

Встановлено, що 02.06.2022 року Центральним міжрегіональним управлінням Державної міграційної служби України у місті Києві та Київській області на ОСОБА_1 та ОСОБА_5 складено протоколи про адміністративне правопорушення міграційного законодавства та винесено відповідні постанови про притягнення їх до адміністративної відповідальності.

Так, згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 02.06.2022 року серії ПР МКМ № 010698, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , громадянин України, зареєстрований в АДРЕСА_2 , запросив в Україну та не вжив заходів щодо своєчасної реєстрації громадянки Російської Федерації ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Місце скоєння правопорушення- АДРЕСА_2 . Зі змістом протоколу ОСОБА_1 був ознайомлений, розгляд справи просив здійснювати без його участі. До протоколу додано додаткові пояснення, паспорт, витяг з ЄІАС, АРКАН, свідоцтво про шлюб.

В поясненнях ОСОБА_1 вказав, що вжити заходів для забезпечення своєчасної реєстрації та оформлення документів для дружини Юрченко Т. не було можливості у зв`язку з тим, що відділ міграційної служби в м. Бровари через збройну агресію Російської Федерації та Білорусії, бойові дії та ракетні обстріли не працював. Крім того, тимчасово проживали в СТ «Прилісся», та через ракетні та артилерійській обстріли не мали можливості приїхати до м. Бровари.

Постановою про накладення адміністративного стягнення серії ПН МКМ № 010683 від 02.06.2022 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за статтею 205 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 680,00 грн. Копію постанови отримано 07.06.2022 року.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 02.06.2022 року серії ПР МКМ № 010697, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянка Російської Федерації, зареєстрована в АДРЕСА_2 , яка була виявлена 02.06.2022 року о 14.15 годині за адресою: АДРЕСА_3 , яка порушила правила перебування іноземців на території України, а саме: проживання без документів на право проживання в Україні. Місце скоєння правопорушення - АДРЕСА_2 . Зміст статті 63 Конституції України та статті 268 КУпАП роз`яснено, перекладача не потребувала. До протоколу додано паспорт іноземця, витяг з ЄІАС, АРКАН, пояснення, свідоцтво про шлюб. Зі змістом протоколу Юрченко Т. була ознайомлена, розгляд справи просила здійснювати без її участі.

В поясненнях Юрченко Т. зазначила, що в Україну останнього разу прибула 27.11.2021 року через ПП «Балачіськ» до свого чоловіка ОСОБА_10 , з яким перебуває у шлюбі з 19.03.2020 року, та мають спільну дитину ІНФОРМАЦІЯ_1 . Оскільки, на території її місця проживання не працював відділ міграційної служби, не змогла своєчасно звернутись за обміном посвідки. Після закінчення її дії, територію України не залишила, оскільки розпочалася збройна агресія РФ проти України, що загрожувало життю та здоров`ю їй та її дитині. Будь-яке транспортне сполучення з РФ та Республікою Білорусь було відсутнє внаслідок війни. Залишаючись на території України, усвідомлювала, що порушує законодавство України. З питань повторного оформлення посвідки на тимчасове проживання не зверталась, документи на отримання дозволу на імміграцію в Україну, продовження строків перебування не подавала. Для набуття статусу біженця або особи яка потребує додаткового захисту в Україні до компетентних органів не зверталась.

Постановою про накладення адміністративного стягнення серії ПН МКМ № 010680 від 02.06.2022 року ОСОБА_5 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 203 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 3400,00 грн. Копію постанови отримано 08.06.2022 року.

02.06.2022 року головним спеціалістом Відділу адміністративної діяльності управління міграційного контролю, протидії нелегальній міграції та реадмісії Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у місті Києві та Київській області ухвалено рішення, яким примусово повернуто до країни походження або третьої країни громадянку Російської Федерації ОСОБА_5 та зобов`язано її покинути територію України у термін до 12.06.2022 року.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Відповідно до ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною 2 статті 286 КАС України передбачено, що позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Згідно з ч. 1 ст.6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 287 КпАП України постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим.

Згідно ст. 288 КпАП України постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено: постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Відповідно до ст. 289 КпАП України скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Статтею 203 КУпАП визначено, що порушення іноземцями та особами без громадянства правил перебування в Україні, тобто проживання без документів на право проживання в Україні, за недійсними документами або документами, термін дії яких закінчився, або працевлаштування без відповідного дозволу на це, якщо необхідність такого дозволу передбачено законодавством України, або недодержання встановленого порядку пересування і зміни місця проживання, або ухилення від виїзду з України після закінчення відповідного терміну перебування, неприбуття без поважних причин до визначеного місця навчання або працевлаштування після в`їзду в Україну у визначений строк, а так само порушення правил транзитного проїзду через територію України, крім порушень, передбачених частиною другою цієї статті.

Частиною 2 статті 203 КУпАП визначено, що недодержання іноземцями та особами без громадянства встановленого порядку реєстрації або проживання на території України за недійсними документами чи документами, строк яких закінчився, або порушення встановленого терміну перебування в Україні, виявлені в пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон України або контрольних пунктах в`їзду-виїзду.

Дія цієї статті не поширюється на випадки, коли іноземці чи особи без громадянства з наміром отримати притулок чи бути визнаними в Україні біженцями або особами, які потребують додаткового або тимчасового захисту, під час в`їзду в Україну незаконно перетнули державний кордон України і перебувають на території України протягом часу, необхідного для звернення із заявою про надання притулку чи заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, відповідно до Закону України «про біженців а осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту».

Стаття 205 КУпАП передбачає відповідальність за невжиття громадянами, які запросили в Україну іноземців і осіб без громадянства в приватних справах і надали їм жилу площу, заходів до забезпечення у встановленому порядку їх своєчасної реєстрації.

Статтею 3 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» визначено, що іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов`язки, як і громадяни України, за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.

Іноземці та особи без громадянства, які перебувають під юрисдикцією України, незалежно від законності їх перебування, мають право на визнання їх правосуб`єктності та основних прав і свобод людини.

Іноземці та особи без громадянства зобов`язані неухильно додержуватися Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей, інтереси суспільства та держави.

Стаття 4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» визначає підстави для перебування іноземців та осіб без громадянства на території України.

Згідно частини 1 статті 15 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» в`їзд в Україну та виїзд з України здійснюється:

іноземців та осіб без громадянства - за паспортним документом за наявності відповідної візи, якщо інший порядок в`їзду та виїзду не встановлено законодавством чи міжнародним договором України;

іноземців, які постійно проживають на території України, - за паспортним документом та посвідкою на постійне проживання;

осіб без громадянства, які постійно проживають на території України, - за посвідченням особи без громадянства для виїзду за кордон;

іноземців та осіб без громадянства, яких визнано біженцями в Україні або особами, які потребують додаткового захисту в Україні, - за проїзним документом для виїзду за кордон;

іноземців та осіб без громадянства, які перебувають у шлюбі з громадянами України, - за паспортним документом та посвідкою на тимчасове проживання;

іноземців та осіб без громадянства, які перебувають у шлюбі з особами, зазначеними у частинах другій - дванадцятій статті 4 цього Закону, - за паспортним документом та посвідкою на тимчасове проживання;

іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні у зв`язку з працевлаштуванням, - за паспортним документом та посвідкою на тимчасове проживання;

іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні у зв`язку з участю у реалізації проектів міжнародної технічної допомоги, - за паспортним документом та посвідкою на тимчасове проживання;

іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні у зв`язку з участю у діяльності релігійних організацій, - за паспортним документом та посвідкою на тимчасове проживання;

іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні у зв`язку з участю у діяльності філій, відділень, представництв та інших структурних осередків громадських (неурядових) організацій іноземних держав, - за паспортним документом та посвідкою на тимчасове проживання;

іноземців та осіб без громадянства, які працюють у представництвах іноземних суб`єктів господарювання в Україні, - за паспортним документом та посвідкою на тимчасове проживання;

іноземців та осіб без громадянства, які працюють у філіях або представництвах іноземних банків на території України, - за паспортним документом та посвідкою на тимчасове проживання;

іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні у зв`язку з провадженням культурної, наукової, освітньої діяльності на підставах і в порядку, встановлених міжнародними договорами України або спеціальними програмами, а також іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні з метою участі в міжнародних та регіональних волонтерських програмах чи участі в діяльності організацій та установ, що залучають до своєї діяльності волонтерів відповідно до Закону України «Про волонтерську діяльність», інформація про які розміщена на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері волонтерської діяльності, - за паспортним документом та посвідкою на тимчасове проживання;

іноземців та осіб без громадянства, які працюють кореспондентом або представником іноземних засобів масової інформації на території України, - за паспортним документом та посвідкою на тимчасове проживання;

іноземців та осіб без громадянства, які навчаються у навчальних закладах України не менш як протягом одного року, - за паспортним документом та посвідкою на тимчасове проживання;

іноземців - громадян держав, які можуть в`їжджати в Україну без візи відповідно до законодавства України чи міжнародного договору України, - за паспортним документом або іншим документом, якщо це передбачено міжнародним договором України;

іноземців, які є громадянами держав, з якими укладено договори про місцевий прикордонний рух, - за документами, які дають право на перетинання державного кордону в межах місцевого прикордонного руху, що оформляються дипломатичними представництвами та консульськими установами України в установленому Міністерством закордонних справ України порядку;

іноземців та осіб без громадянства, які проходять військову службу за контрактом у Збройних Силах України, - за паспортним документом та військовим квитком рядового, сержантського і старшинського складу.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземцю або особі без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, може бути продовжено строк перебування (за наявності законних підстав).

Документи про продовження строку перебування в Україні оформляються на підставі письмових звернень іноземця або особи без громадянства та приймаючої сторони, які подаються не пізніш як за три робочих дні до закінчення встановленого строку їх перебування на території України.

Відповідно до ч.1 ст. 26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземець або особа без громадянства можуть бути примусово повернуті в країну походження або третю країну, якщо їх дії порушують законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства або суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку, або якщо це необхідно для охорони здоров`я, захисту прав і законних інтересів громадян України за рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органу Служби безпеки України або органу охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України), з подальшим повідомленням протягом 24 годин прокурору про підстави прийняття такого рішення. У рішенні про примусове повернення зазначається строк, протягом якого іноземець або особа без громадянства повинні виїхати з України. Зазначений строк не повинен перевищувати 30 днів з дня прийняття рішення.

Згідно ч. 3 ст. 26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» із примірників рішення про примусове повернення іноземців та осіб без громадянства видається іноземцю або особі без громадянства, стосовно яких воно прийнято. У рішенні зазначаються підстави його прийняття, порядок оскарження та наслідки невиконання. Форма рішення про примусове повернення іноземців та осіб без громадянства затверджується спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземці та особи без громадянства, яких визнано біженцями в Україні або яким надано притулок в Україні, вважаються такими, які постійно проживають на території України з моменту визнання біженцем в Україні або надання притулку в Україні. Постійне проживання на території України біженців підтверджується посвідченням біженця.

Іноземці та особи без громадянства, яких визнано особами, що потребують додаткового захисту, або яким надано тимчасовий захист в Україні, вважаються такими, які на законних підставах тимчасово проживають на території України на період дії обставин, за наявності яких додатковий чи тимчасовий захист було надано. Тимчасове проживання на території України таких іноземців та осіб без громадянства підтверджується посвідченням особи, яка потребує додаткового захисту в Україні, або посвідченням особи, якій надано тимчасовий захист в Україні.

Статтею 9 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» визначено, що іноземці та особи без громадянства в`їжджають в Україну за наявності визначеного цим Законом чи міжнародним договором України паспортного документа та одержаної у встановленому порядку візи, якщо інше не передбачено законодавством чи міжнародними договорами України. Це правило не поширюється на іноземців та осіб без громадянства, які перетинають державний кордон України з метою визнання їх біженцями або особами, які потребують додаткового або тимчасового захисту чи отримання притулку.

Згідно ст. 16 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» реєстрація іноземців та осіб без громадянства, які в`їжджають в Україну, здійснюється в пунктах пропуску через державний кордон України органами охорони державного кордону.

Правила щодо реєстрації іноземців та осіб без громадянства не поширюються на осіб, які з наміром визнання їх біженцями в Україні або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні чи отримання притулку або тимчасового захисту, незаконно перетнули державний кордон України. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції здійснює реєстрацію іноземців та осіб без громадянства, на яких поширюється дія закону про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту в Україні, лише за наявності одного з документів, що видаються таким особам відповідно до зазначеного закону.

Відповідно до ст. 31 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» забороняється примусово повертати, видворяти або видавити чи передавати іноземця та особи без громадянства, де їх життю або здоров`ю, безпеці або свободі загрожує небезпека внаслідок загальнопоширеного насильства в ситуаціях міжнародного або внутрішнього збройного конфлікту чи систематичного порушення прав людини, або природного чи техногенного лиха, або відсутності медичного лікування чи догляду, який забезпечує життя.

24 лютого 2022 року Російська Федерація за підтримки Республіки Білорусь здійснила відкритий воєнний напад на територію суверенної і незалежної держави Україна.

Указом Президента України Володимира Зеленського № 64/2022 від 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Указ Президента України Володимира Зеленського № 64/2022 від 24 лютого 2022 року затверджено Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 2102-ІХ від 24.02.2022 року.

Враховуючи те, що збройна агресія Російської Федерації проти України триває, воєнний стан в Україні продовжено.

По даній справі позивачі посилаються на те, що не мали можливості звернутися для продовження строку дозволу, так як 24.02.2022 року Російська Федерація розпочала повномасштабне вторгнення в Україну, та органи міграційної служби не працювали. В період з 24.02.2022 року по 07.04.2022 року у зв`язку з ракетним обстрілом м. Бровари, та оприлюднення повідомлень та прийнятих Розпоряджень Броварської районної військової адміністрації, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , та інші члени сім`ї, в стані крайньої необхідності для збереження їх життя та здоров`я, тимчасово перебували та проживати на території АДРЕСА_4, що входить до Великодимерської селищної територіальної громади.

По причині проведення бойових дій на території Броварського району (с. Богданівка, смт. В. Димерка, с. Залісся, с. Скибин, с. Калинівка та інше) було відсутнє право вільного пересування.

Розпорядженням начальника Броварської районної військової адміністрації № 31/вс від 15.03.2022 року на території Броварського району з 20.00 години 15.03.2022 року до 07.00 години 17.03.2022 року було запроваджено комендантську годину.

Розпорядженням начальника Броварської районної військової адміністрації № 45/вс від 21.03.2022 року на території Броварського району з 20.00 години 21.03.2022 року до 07.00 години 23.03.2022 року було запроваджено комендантську годину.

Розпорядженням начальника Броварської районної військової адміністрації № 71/вс від 02.04.2022 року на території Броварського району з 21.00 години 02.04.2022 року до 06.00 години 05.04.2022 року було запроваджено комендантську годину.

Розпорядженням начальника Броварської районної військової адміністрації № 76/вс від 04.04.2022 року на території Великодимерської селищної територіальної громади до 06.00 години 07.04.2022 року було продовжено комендантську годину.

З відповідей на вимогу суду убачається, що Київська область у період з 24.02.2022 року по 31.05.2022 року відповідними наказами Головнокомандувача Збройних Сил України «Про визначення районів ведення воєнних (бойових) дій» було визначено районом ведення воєнних (бойових) дій. В березні-квітні 2022 року територія Броварського району Київської області входила до операційної зони угрупування сил і засобів оборони міста Києва. Станом на 03.04.2022 року збройні сили Російської Федерації завершили виведення військ (сил) за лінію державного кордону України в адміністративних межах Київської області.

Встановлено, що на офіційних сайтах ДМС України були повідомлення про призупинення роботи, та дії термінів документів на період дії воєнного стану. 15 та 16 березня 2022 року на офіційному сайті ДМС України з`явилась інформація про відновлення з 15.03.2022 року надання адміністративних послуг в територіальних органах та підрозділах ДМС, які знаходяться виключно в безпечних районах, де не ведуться бойові дії. Серед переліку відділів вказано і ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області.

Позивачі посилаються на те, що в період з 24.02.2022 року по 07.04.2022 року не мали можливості звернутись до відповідних міграційних органів. Дане свідчить про те, що починаючи з 08.04.2022 року позивачі не були обмежені в пересуванні, та мали можливість звернутись до відповідача задля оформлення документів на законне перебування в Україні.

Наявність сім`ї та спільної дитини відповідачем було враховано, та не застосовано до ОСОБА_2 заборону в`їзду на територію України.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» визначено, що іноземці та особи без громадянства, які перебувають на території України на законних підставах, - іноземці та особи без громадянства, які в установленому законодавством чи міжнародним договором України порядку в`їхали в Україну та постійно або тимчасово проживають на її території, або тимчасово перебувають в Україні.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземцю або особі без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, може бути продовжено строк перебування (за наявності законних підстав).

Документи про продовження строку перебування в Україні оформляються на підставі письмових звернень іноземця або особи без громадянства та приймаючої сторони, які подаються не пізніш як за три робочих дні до закінчення встановленого строку їх перебування на території України.

Встановлено, що позивач ОСОБА_2 проживає на території України, дозвіл на перебування в Україні скінчився 31.03.2022 року, та в період з 08.04.2022 року мала можливість на звернення до відповідних міграційних органів.

Окрім того, з протоколу про адміністративне правопорушення убачається, що позивачу ОСОБА_2 було роз`яснено зміст ст. 63 Конституції України, права та обов`язки, передбачені ст. 268 КУпАП. Зауваження, прохання щодо необхідності перекладача, адвоката, відсутні.

Позивачі обізнані із законодавством України щодо дозвільних документів. Однак, відповідні документи вчасно не оформили, та статусу біженця або особи, яка потребує додаткового захисту, на момент винесення оскаржуваних рішень, не набуто.

Враховуючи вимоги діючого законодавства України суд дійшов висновку, що оскаржувані рішення є законними, підстави для їх скасування відсутні.

Відсутні підстави і для поновлення ОСОБА_2 строків для подачі відповідачу заяви на продовження строків перебування на території України та зобов`язання прийняти заяву і необхідні документи, оскільки порядок вчинення дій щодо вказаних питань визначений діючим законодавством України, та у разі не згоди із прийнятими рішеннями, діями, сторона має право на їх скарження в судовому порядку.

Таким чином, суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову. Всі доводи позивачів спростовано матеріалами справи.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 5, 7-9, 72-79, 90, 241, 242, 243, 246, 250, 255, 288, 289, 371 КАС України, суд, -

вирішив:

Адміністративний позов громадянки Російської Федерації ОСОБА_2 , ОСОБА_10 до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у місті Києві та Київській області, третя особа: Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, про скасування постанов та визнання протиправним та скасування рішення - залишити без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання повного судового рішення - 09.11.2022 року.

Суддя: