Ухвала

від 09.11.2022 по справі 520/6670/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

09 листопада 2022 року

м. Київ

справа №520/6670/19

адміністративне провадження №К/9901/16313/20

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Радишевської О.Р. (далі - Суд), провівши підготовчі дії до касаційного розгляду справи за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області до Приватного акціонерного товариства «Ульяновське» про застосування заходів реагування,

УСТАНОВИВ:

01 липня 2020 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Приватного акціонерного товариства «Ульяновське» на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 03 червня 2020 року у справі №520/6670/19.

За наслідками автоматизованого розподілу касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: судді-доповідачу Радишевській О.Р., суддям Кашпур О.В., Уханенку С.А.

Ухвалою Суду від 14.09.2020 відкрито касаційне провадження за вказаною скаргою.

У ході підготовки справи до судового розгляду Судом було встановлено, що у касаційній скарзі та в клопотанні від 05.05.2021 скаржник просить зупинити виконання оскаржуваних судових рішень.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 340 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя-доповідач в порядку підготовки справи до касаційного розгляду вирішує письмово заявлені клопотання учасників справи.

Частиною першою статті 375 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскаржуваного судового рішення або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.

Виходячи зі змісту наведеної норми, зупинення виконання оскаржуваного судового рішення є правом, а не обов`язком суду касаційної інстанції та стосується рішень, що зумовлюють настання юридично значимих наслідків для учасників справи, здійснюють реальний вплив на права та обов`язки останніх.

Водночас, зважаючи на положення статті 129-1 Конституції України, якою визначено що судове рішення є обов`язковим до виконання, яке забезпечується державою, зупинення виконання оскаржуваного у касаційному порядку судового рішення на підставі статті 375 КАС України може застосовуватись Судом у виняткових випадках за наявності на те вагомих і переконливих доводів, підтверджених доказами, або існування об`єктивних для цього обставин й здійснюватися таким чином, щоб не допустити порушення прав інших учасників справи.

З аналізу клопотання переконливих доводів та підстав для зупинення виконання оскаржуваного судового рішення не вбачається.

За результатом проведення підготовчих дій відповідно до статті 340 КАС України Суд дійшов висновку про необхідність призначення справи до касаційного розгляду у судовому засіданні.

Водночас відповідно до частини першої статті 344 КАС України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження, з урахуванням положень статті 341 цього Кодексу.

Особливості розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження врегульовано статтею 262 КАС України, згідно з частиною п`ятою якої суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до частини шостої статті 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, а також якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Отже, питання щодо виклику учасників справи для надання пояснень у справі вирішується Судом, якщо є необхідність заслухати такі пояснення.

У відзиві на касаційну скаргу позивач наполягає на необхідності розгляду справи в судовому засіданні.

Проаналізувавши матеріали касаційної скарги, відзиву на неї та зміст оскаржуваних судових рішень, беручи до уваги характер спірних правовідносин, Суд не вбачає необхідності надання пояснень сторонами в зазначеній справі в ході її касаційного перегляду, у зв`язку з чим підстави для касаційного розгляду справи за участю представників сторін відсутні.

Бажання учасника справи викласти під час публічних слухань свої аргументи, висловлені ним в письмових поясненнях, не зумовлюють необхідності призначення до розгляду справи з викликом її учасників.

Частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції, яка свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року в справі «Аксен проти Німеччини» («Axen v. Germany»), заява № 8273/78; рішення від 25 квітня 2002 року у справі «Варела Ассаліно проти Португалії» («Varela Assalino v. Portugal»), заява №64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник [в одній із зазначених справ] не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Керуючись статтями 12, 262, 263, 340, 344 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

Підготовчі дії в справі закінчити.

Відмовити в задоволенні клопотання відповідача про зупинення виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2019 року та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 03 червня 2020 року.

Відмовити в задоволенні клопотання позивача про участь у судовому засіданні.

Справу призначити до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними в справі матеріалами на 10 листопада 2022 року, який відбудеться в Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. Князів Острозьких, 8, корпус 5.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя: О.Р. Радишевська