Ухвала

від 19.10.2022 по справі 686/20282/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

19 жовтня 2022 року

м. Київ

справа № 686/20282/21

провадження № 61-5146 св 22

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

судді-доповідача - Пророка В. В.,

суддів: Грушицького А. І., Литвиненко І. В., Мартєва С. Ю., Стрільчука В. А.,

учасники справи:

позивач-ОСОБА_1 ,відповідач-ОСОБА_2 ,представник відповідача -адвокат Ксьондзик Юрій Юрійович,третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, -приватний нотаріус Хмельницького міського нотаріального округу Оксанюк Аліна Анатоліївна,

розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Хмельницького міського нотаріального округу Оксанюк Аліна Анатоліївна, про визнання недійсним свідоцтва про право власності, скасування реєстраційної дії та визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування,

за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Хмельницького апеляційного суду від 04 травня 2022 року, прийняту колегією суддів у складі Корніюк А. П., П`єнти І. В., Талалай О. І.,

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 19 січня 2022 року, ухвалене суддею Карплюком О. І., та зазначену постанову Хмельницького апеляційного суду від 04 травня 2022 року,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У серпні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом, у якому просила:

-визнати недійсним свідоцтво про право власності від 13 травня 2021 за № НОМЕР_1 на 1/2 частки у статутному капіталі Приватного підприємства «КАВЕМ» (далі - ПП «КАВЕМ»), видане на ім`я ОСОБА_2 приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Оксанюк А. А.;

-скасувати реєстраційну дію - запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань (далі - Реєстр): «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу, 13.05.2021 18:37:37, 1006731070007002715, зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи, Оксанюк А. А. , приватний нотаріус Оксанюк А. А.»;

-визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , яким є 1/3 частки в статутному капіталі ПП «КАВЕМ» (розмір частки становить 100 %, сума у статутному капіталі підприємства 95 000,00 грн), в порядку спадкування за заповітом.

2. Заява мотивована тим, що ОСОБА_5 безпідставно отримала свідоцтво про право власності на 1/2 частки майна у статутному капіталі ПП «КАВЕМ» як дружина померлого, адже підприємство було засноване і його статутний капітал сформований до укладення їх шлюбу і ПП «КАВЕМ» не є спільною сумісною власністю подружжя. Отже було порушене право позивачки на отримання 1/3 (1/6+1/6) частки у статутному капіталі підприємства.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

3. Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 19 січня 2022 року у задоволенні позову відмовлено.

4. Суд першої інстанції мотивував своє судове рішення тим, що суду не надані заповіт ОСОБА_4 , на підставі якого можна б було перевірити розпорядження останньої на випадок її смерті, а також докази про родинні відносини між померлою та ОСОБА_1 . Отже позовні вимоги є необґрунтованими та недоведеними.

Короткий зміст судового рішення апеляційного суду

5. Постановою Хмельницького апеляційного суду від 04 травня 2022 року апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволена частково -скасоване рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 19 січня 2022 року та ухвалене нове рішення у справі, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

6. Апеляційний суд мотивував свою постанову тим, що ОСОБА_1 не заявила позовні вимоги до всіх належних відповідачів, оскільки з урахуванням змісту цих вимог діти померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 мають як спадкоємці за законом безпосередній зв`язок із спірними правовідносинами та мали б брати участь у справі як співвідповідачі -вирішення цього спору може вплинути на розмір та вартість їх часток у спадковому майні.

7. Апеляційний суд прийняв до розгляду у якості доказу заповіт ОСОБА_4 , наданий ОСОБА_1 .

Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи

8. ОСОБА_2 була дружиною ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (свідоцтво про смерть серія НОМЕР_2 від 15 липня 2019 року), що підтверджується свідоцтвом про шлюб НОМЕР_3 .

9. ОСОБА_7 (народження - ІНФОРМАЦІЯ_3 ), ОСОБА_8 (народження -ІНФОРМАЦІЯ_4 ) та ОСОБА_7 (народження - ІНФОРМАЦІЯ_5 ) є дітьми ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвами про народження серія НОМЕР_4 , серія НОМЕР_5 , серія НОМЕР_6 .

10. 15 серпня 2021 року дружина ОСОБА_2 в своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_8 і ОСОБА_7 , син померлого ОСОБА_7 та батьки померлого ОСОБА_9 і ОСОБА_4 подали заяви приватному нотаріусу Хмельницького міського нотаріального округу Оксанюк А. А. про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6 .

11. ОСОБА_9 відмовився від прийняття спадщини на все майно, що залишилося після смерті ОСОБА_6 , на користь матері померлого - ОСОБА_4 , про що подав заяву від 26 грудня 2019 року.

12. Із підстав та предмету позову ОСОБА_1 слідує, що спірним спадковим майном є розмір та вартість частки позивачки в статутному капіталі ПП «КАВЕМ», як спадкоємця за заповітом померлої ОСОБА_4 , яка прийняла спадщину після смерті сина ОСОБА_6 , однак її не оформила.

13. 22 лютого 2001 року включено відомості про юридичну особу ПП «КАВЕМ» до відповідного державного реєстру. Керівником та директором був зазначений ОСОБА_6 , що підтверджується матеріалами спадкової справи після його смерті.

14. Відповідно до пунктів 4.1, 4.3 розділу IV Статуту ПП «КАВЕМ», що зареєстрований 22 лютого 2001 року, майно підприємства є власністю громадянина України ОСОБА_6 , статутний фонд становить 9 400,00 грн.

15. Відповідно до Додатку до Статуту ПП «КАВЕМ», який затверджений рішенням власника ПП «КАВЕМ» від 11 лютого 2008 року за № 7, цього дня проведена державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи - пункт 4.3 розділу IV «Майно і фінансова діяльність підприємства» викладений у наступній редакції: «статутний фонд «підприємства» становить 95 000,00 гривень».

16. 13 травня 2021 року, видаючи ОСОБА_2 свідоцтво про право власності, приватний нотаріус Хмельницького міського нотаріального округу Оксанюк А. А. посвідчила факт того, що ОСОБА_10 є дружиною ОСОБА_6 , якій належить Ѕ частки у праві спільної сумісної власності на майно, набуте подружжям за час шлюбу, що складається з Ѕ частки у статутному капіталі ПП «КАВЕМ» (код ЄДРПОУ: 23831577). Розмір частки становить 100 %, сума у статутному капіталі 95 000,00 грн.

17. Також відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 13 травня 2021 року спадкоємцями майна ОСОБА_6 , а саме Ѕ частки в статутному капіталі ПП «КАВЕМ»: є його дружина ОСОБА_2 на 1/6 частки, його син ОСОБА_7 на 1/6 частки, його син ОСОБА_8 на 1/6 частки, його донька ОСОБА_7 на 1/6 частки, його матір ОСОБА_4 на 1/3 частки (з урахуванням 1/6 частки, від якої відмовився батько померлого ОСОБА_9 ), про що внесені реєстраційні записи до Спадкового реєстру.

18. ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_7 від 05 жовтня 2020 року.

19. ОСОБА_1 , будучи спадкоємицею за заповітом щодо майна ОСОБА_4 , оформила 13 травня 2021 року спадкові права на її частку, яку ОСОБА_4 прийняла як спадщину, але не оформила своїх спадкових прав.

20. 13 травня 2021 року приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Оксанюк А. А. за заявою ОСОБА_2 у Реєстрі зареєстроване наступне: «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу», зміна складу засновників (учасників) юридичної особи; внесені до розділу «Перелік засновників (учасників) юридичної особи» ОСОБА_2 (розмір внеску до статутного фонду 55 416,65 грн), ОСОБА_7 (розмір внеску до статутного фонду 7 916,67 грн); ОСОБА_8 (розмір внеску до статутного фонду 7 916,67 грн), ОСОБА_7 (розмір внеску до статутного фонду 7 916,67 грн), ОСОБА_1 (розмір внеску до статутного фонду 15 833,34 грн).

Короткий зміст вимог касаційної скарги

21. У червні 2022 року ОСОБА_2 звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Хмельницького апеляційного суду від 04 травня 2022 року, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, серед іншого, просить скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 19 січня 2022 року.

22. У червні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 19 січня 2022 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 04 травня 2022 року, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції

Рух справи в суді касаційної інстанції

23. Ухвалами Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 серпня 2022 року після усунення недоліків касаційних скарг відкриті касаційні провадження у справі за касаційними скаргами ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

24. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 жовтня 2022 року справа призначена до розгляду.

25. 17 жовтня 2022 року справа розподілена колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі: Грушицького А. І., Литвиненко І. В., Мартєва С. Ю., Пророка В. В. (суддя-доповідач), Стрільчука В. А.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

(1) Доводи ОСОБА_2 .

26. Касаційна скарга ОСОБА_2 мотивована пунктом 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України від 18 березня 2004 року № 1618-IV (в редакції, чинній на момент вчинення відповідних процесуальних дій, далі - ЦПК України).

27. Зокрема, ОСОБА_2 стверджує про порушення апеляційним судом статті 367 ЦПК України на підставі правових висновків щодо застосування норми права, викладених у постановах Верховного Суду від 03 червня 2020 року у справі № 318/89/18 та від 13 січня 2021 року у справі №264/949/19. Посилання на постанову Верховного Суду від 18 березня 2019 року у справі № 751/861/17-ц (провадження № 61-28582ск18) не приймається до уваги, тому що у цій постанові Верховний Суд не робив відповідних висновків щодо застосування статті 367 ЦПК України, а сама справа не є подібною до справи, яка розглядається.

28. Верховний Суд не бере до уваги посилання на постанову Верховного Суду від 22 липня 2020 року у справі № 509/878/16-ц, оскільки ОСОБА_2 не вказала у чому саме апеляційний суд порушив загальновизнаний принцип правової визначеності, які саме її аргументи не почув.

29. Також не береться до уваги постанова Верховного Суду у справі від 18 липня 2018 року у справі № 758/824/17, оскільки висновок касаційного суду щодо аналізу, проведеного апеляційним судом у конкретній справі, не є висновком з приводу застосування норми права.

30. ОСОБА_2 також направила до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 , який надійшов 03 жовтня 2022 року.

(2) Доводи ОСОБА_1 .

31. Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована пунктом 1 та 3 частини другої статті 389 ЦПК України.

32. ОСОБА_1 вказує на те, що апеляційний суд застосував статті 2, 48, 189 та 197 ЦПК України без урахування висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у його постанові від 27 травня 2020 року у справі № 489/5400/17. Зокрема, апеляційний суд мав направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції для того, щоб цей суд міг роз`яснити позивачці її право залучити до участі у справі за її позовом усіх належних відповідачів.

33. Посилання на постанову Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц є необґрунтованим, оскільки у цій справі суд першої інстанції не відмовляв у відкритті провадження у справі через неналежне коло відповідачів.

34. Також, на переконання позивачки, відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування статей 48, 263-265, 382 ЦПК України у подібних правовідносинах, оскільки унікальність справи полягає у тому, що вона не має претензій до інших спадкоємців ОСОБА_6 , окрім ОСОБА_2 , але відповідачка є законним представником неповнолітніх дітей ОСОБА_6 .

35. Постанови Пленуму Верховного Суду України не є правовими висновками у розумінні статті 389 ЦПК України, тому Верховний Суд не розглядає вимогу позивачки про відступ від змісту такого документа.

36. ОСОБА_1 також направила до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу ОСОБА_2 , який надійшов 02 вересня 2022 року.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

(1) Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

37. Кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (частина перша статті 4 ЦПК України).

38. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (частина третя статті 13 ЦПК України).

39. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами (частина перша статті 19 ЦПК України).

40. Підставами касаційного оскарження рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанови суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій статті 389 ЦПК України, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у певних випадках зокрема якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку (згідно із пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України). Також якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).

41. Переглядаючи в касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції (частини перша та друга статті 400 ЦПК України).

42. Суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики (частина п`ята статті 403 ЦПК України). Порядок передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду визначений у статті 404 ЦПК України.

43. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (частина друга статті 4 Господарського процесуального кодексу України від 06 листопада 1991 року (в редакції, чинній на момент здійснення відповідних процесуальних дій, далі - ГПК України).

44. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (частина друга статті 14 ГПК України).

45. Господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів; справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі, крім правочинів у сімейних та спадкових правовідносинах (пункти 3 та 4 частини першої статті 20 ГПК України).

46. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 16 ЦК України).

47. Спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (стаття 1216 ЦК України).

48. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (частина перша статті 1218 ЦК України).

49. Не входять до складу спадщини права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема, право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами (пункт 2 частини першої статті 1219 ЦК України).

50. Частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними (частина перша статті 1267 ЦК України).

51. Якщо у придбання майна вкладені крім спільних коштів і кошти, що належали одному з подружжя, то частка у цьому майні, відповідно до розміру внеску, є його особистою приватною власністю (частина сьома статті 57 СК України).

52. Корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав (частини перша та третя статті 167 ГК України).

53. У разі смерті або припинення учасника товариства його частка переходить до його спадкоємця чи правонаступника без згоди учасників товариства (частина перша статті 23 Закону України від 06 лютого 2018 року № 2275-VIII «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю»).

54. У своїй постанові від 23 січня 2018 року у справі № 925/1321/16 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку, що з огляду на положення статей 167 та 55 Господарського кодексу України корпоративні права характеризуються такими ознаками: 1) особа має частку у статутному капіталі господарської організації; 2) особа має права на участь в управлінні господарською організацією, 3) має право на отримання певної частини прибутку (дивідендів) господарської організації.

55. У постанові від 27 лютого 2019 року у справі № 761/27538/17 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що спір не є корпоративним та не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, оскільки позивачка та відповідачка як спадкоємці померлого єдиного учасника господарського товариства, які оформили свідоцтва про право на спадщину за законом, не були введені до його складу на підставі рішення про зміну складу цього товариства, внесення відповідних змін у його статут та їх реєстрації. Тобто, виходячи з цього, спір не є спором між учасниками (засновниками господарського товариства) або між цим товариством та його учасником (засновником) щодо створення, діяльності, управління або припинення діяльності цього товариства.

56. У справі № 320/4574/17 Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 07 серпня 2019 року зазначила, що оскільки позивачі не бажали ставати учасниками відповідача, а зміни до складу його учасників не були зареєстровані у встановленому законом порядку та не набрали чинності для позивачів, то спір у цій справі не є корпоративним. Тому обґрунтованими є висновки суду апеляційної інстанції про те, що справу слід розглядати за правилами цивільного судочинства.

57. Разом з тим, у справі, що розглядається, попри зв`язок спору із спадковими правовідносинами, усі учасники справи є спадкоємцями померлого власника 100 % статутного капіталу господарського товариства, офіційно набули та оформили свої права на успадковані частки у цьому товаристві, є офіційно його учасниками, що підтверджено зареєстрованими змінами у статуті цього товариства, а позовна вимога фактично зводиться до перерозподілу часток у цьому товаристві через визнання іншого розміру частки за позивачкою відповідно до правил спадкування та скасуванні державної реєстрації попереднього їх розподілу.

58. У постанові від 22 жовтня 2019 року у справі № 923/876/16 Велика Палата Верховного Суду, розглядаючи справу за позовними вимогами особи, яку виключили зі складу учасників господарського товариства, про визнання недійсними рішення загальних зборів товариства про зміну часток у статутному капіталі товариства та складу його учасників, скасування відповідної реєстрації цих змін та визнання його права на частку у статутному капіталі цього товариства, дійшла висновку, що такі позовні вимоги зводяться до порушення корпоративних прав позивача, а тому цей спір відноситься до юрисдикції господарських судів.

59. У справі № 922/88/20 дружина померлого учасника товариства оскаржувала дійсність договору купівлі-продажу його частки у статутному капіталі господарського товариства, аргументуючи свої позовні вимоги тим, що на чоловіка здійснили тиск, а оспорюваний договір безпосередньо впливає на обсяг спадкової маси. При цьому позивачка не була учасником цього господарського товариства. Попри те, що суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що цей спір має розглядатись у цивільній юрисдикції, Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 03 листопада 2020 року дійшла висновку про господарську юрисдикцію розгляду цього спору. Зокрема, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що справи в спорах щодо правочинів незалежно від їх суб`єктного складу, що стосуються акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав у юридичній особі, підлягають розгляду господарськими судами. Винятком є спори щодо таких дій, спрямованих на набуття, зміну або припинення сімейних і спадкових прав та обов`язків, які мають вирішуватися в порядку цивільного судочинства. Але заявляючи позовні вимоги про визнання недійсним договору щодо відчуження (продажу) частки в статутному капіталі господарського товариства, усіх наступних правочинів щодо цієї частки, визнання недійсним рішення загальних зборів його учасників а також про скасування відповідних записів у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, позивачка прагне змінити розподіл часток у статутному капіталі цього товариства для відновлення становища, яке існувало до виконання спірних договорів. Звідси у цій справі існує спір, що виник з правочинів щодо часток у відповідному господарському товаристві, а тому цей спір стосується сфери господарської юрисдикції.

60. На зазначений правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 03 листопада 2020 року, спирався Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду приймаючи постанову від 31 березня 2021 року у справі № 740/612/19. У цій справі дочка померлого власника 100 % статутного капіталу господарського товариства оскаржувала розпорядження частками цього товариства та, зокрема, їх продаж за договором купівлі-продажу особою, яка отримала їх, у тому числі на підставі незаконного спадкування як цивільної дружини померлого, що спричинило перешкоди дочці у набутті права власності на відповідне спадкове майно. Однак Верховний Суд зауважив, що у межах цієї справи позивач не заявляла жодних вимог щодо визнання права на спадщину після померлого чи зміну частки спадщини.

61. Через відсутність прямих вимог в межах спадкових правовідносин Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду у своїй постанові від 16 лютого 2022 року у справі № 716/927/17 дійшов аналогічних висновків на підставі прагнення позивачки, яка є спадкоємицею учасника господарського товариства, змінити розподіл часток у його статутному капіталі.

62. Разом з тим, у справі № 392/1213/17 у постанові від 11 вересня 2019 року Велика Палата Верховного Суду зазначила, що до спадкоємця учасника товариства, у тому числі й колишнього, переходить, зокрема, право на оскарження рішення загальних зборів про виключення спадкодавця із числа учасників товариства, проте корпоративні права лише фактом спадкування ним не набуваються. У зв`язку із цим спір підлягав розгляду у порядку цивільного судочинства.

63. Схожих поглядів дотримувався Верховний Суд у складі суддів Касаційного цивільного суду у постанові від 27 жовтня 2021 року у справі № 711/901/19. У цій справі фізична особа-спадкоємець звернувся до суду з вимогою про визнання права власності на частку у статутному капіталі господарського товариства та скасування певного переліку реєстраційних записів щодо цього товариства, які, на думку позивача, позбавляють його можливості отримати свідоцтво про право на спадщину. Верховний Суд підтримав висновок апеляційного суду про те, що позивач не має права оскаржувати відповідні реєстраційні записи, оскільки він не успадкував саму участь у господарському товаристві, а успадкував право на частку у цьому товаристві, яке не порушене оскаржуваними реєстраційними записами. Спір розглянутий у рамках цивільної юрисдикції.

64. У справі № 201/12449/16 Верховний Суд, розглядаючи спір за позовними вимогами господарських товариств щодо відсутності юридичних підстав заповідача заповідати частки у їх статутному капіталі спадкоємцям, відповідно до постанови від 21 квітня 2021 року робив це у межах цивільної юрисдикції.

65. Також Верховний Суд традиційно розглядає спори спадкоємців щодо їх часток у статутному капіталі юридичної особи в межах цивільної юрисдикції (наприклад, постанови Верховного Суду від 26 листопада 2021 року у справі № 503/1146/16, від 09 червня 2021 року у справі № 473/4520/18, від 11 грудня 2019 року у справі № 638/7132/15-ц тощо).

66. Виходячи із зазначених підходів до визначення юрисдикції спорів щодо часток у господарському товаристві, пов`язаних так чи інакше зі спадковими правовідносинами, можна зробити висновок, що Верховний Суд з певною відмінністю звертає увагу на те, аспекти яких правовідносин домінують - корпоративних (господарських) чи спадкових. Однак постає питання у якій юрисдикції вирішувати спір, якщо він однаково пов`язаний з корпоративними та спадковими правовідносинами, аспекти яких також взаємопов`язані в силу заявлених позовних вимог. Неоднорідність підходу до вирішення зазначених питань значно підвищується на рівні судів перших та апеляційних інстанцій, які по-різному можуть трактувати відповідну неоднорідність висновків Верховного Суду.

67. Виключна правова проблема зводиться до вирішення питання, у якій юрисдикції мають розглядатись спори, позовні вимоги яких у своєму взаємозв`язку охоплюють правильне визначення (у правовідносинах спадкування чи сімейних правовідносинах) права власності на частку у статутному капіталі господарського товариства, яке спадкується, пов`язаний з цим перерозподіл його часток та скасування чи зміни попередньої відповідної реєстрації часток у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, тобто коли рішення суду впливає на розподіл часток у статутному капіталі, а отже впливає на корпоративні права сторін спору.

68. Отже, Верховний Суд вважає, що справа містить зазначену виключну правову проблему і її передача на розгляд Великої Палати Верховного Суду необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.

Керуючись статтями 393, 403, 404 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

1. Передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду справу № 686/20282/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Хмельницького міського нотаріального округу Оксанюк Аліна Анатоліївна, про визнання недійсним свідоцтва про право власності, скасування реєстраційної дії та визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування, за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Хмельницького апеляційного суду від 04 травня 2022 року, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 19 січня 2022 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 04 травня 2022 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: В. В. Пророк

А. І. Грушицький

І. В. Литвиненко

С. Ю. Мартєв

В. А. Стрільчук