Рішення

від 01.11.2022 по справі 686/31012/20

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 686/31012/20

Провадження № 2-др/686/82/22

ДОДАТКОВЕ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2022 року Хмельницький міськрайонний суд

Хмельницької області в складі :

головуючого судді Палінчака О.М.,

при секретарі Антосєві В.П.,

за участю представника позивача

Савченко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому заяву Товариства зобмеженоювідповідальністю«Люкс-Рейзен»про ухваленнядодаткового рішеннясуду провідшкодування судовихвитрат уцивільній справізапозовом ОСОБА_1 доТовариства зобмеженою відповідальністю«Люкс-Рейзен»,Державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності»,Міністерства розвиткуекономіки,торгівлі тасільського господарстваУкраїни провизнання недійснимдоговору тазастосування наслідківнедійсності договору,

встановив:

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 26 вересня 2022 року ухваленому у справі № 686/31012/20 в задоволенні позову ОСОБА_1 доТовариства зобмеженою відповідальністю«Люкс-Рейзен»,Державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності»,Міністерства розвиткуекономіки,торгівлі тасільського господарстваУкраїни провизнання недійснимдоговору тазастосування наслідківнедійсності договору відмовлено.

05 жовтня 2022 року від ТОВ«Люкс-Рейзен» надійшла заява про ухвалення додаткового рішення суду про відшкодування судових витрат по справ № 686/31012/20, а саме: витрат на правову допомогу в сумі 40000 грн. 00 коп. та витрат на проведення експертизи у розмірі 8580 грн. 50 коп.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 просила зупинити розгляд заяви про відшкодування судових витрат до прийняття Хмельницьким апеляційним судом постанови за наслідками розгляду скарги позивача ОСОБА_1 на рішення суду від 26.09.2022 року; залишити без розгляду вказану заяву; залишити заяву без задоволення, долучивши до матеріалів справи письмові пояснення. Окрім того, представник позивача ОСОБА_2 подала заяву про зменшення розміру витрат на правничу допомогу із 40000 грн. до 5000 грн. Проти задоволення заяви про стягнення з позивача на користь відповідача судових витрат на проведення експертизи в розмірі 8580 грн. 50 коп. не заперечила.

В судове засідання представник відповідача ТОВ«Люкс-Рейзен»не з`явився, подав до суду клопотання про розгляд заяви про відшкодування судових витрат за його відсутності, зазначивши, що подану заяву підтримує в повному обсязі та просив її задовольнити.

Представники відповідачів ДП «Український інститут інтелектуальної власності» таМіністерства розвиткуекономіки,торгівлі тасільського господарстваУкраїни в судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду заяви повідомлялись у встановленому законом порядку, причини неявки суду не повідомили.

Відповідно до ч. 4 ст. 270 ЦПК України у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наданні докази, суд приходить до висновку, що оскільки рішенням суду не вирішено питання розподілу вказаних витрат, тому слід постановити про це додаткове рішення та частково задовольнити вимоги заяви представника відповідача з наступних підстав.

Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно положень ч.ч. 1, 3 п. 1, 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу та витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведення експертизи.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 26 вересня 2022 року ухваленому у справі № 686/30012/20 в задоволенні позову ОСОБА_1 доТОВ«Люкс-Рейзен»,ДП «Український інститут інтелектуальної власності»,Міністерства розвиткуекономіки,торгівлі тасільського господарстваУкраїни провизнання недійснимдоговору тазастосування наслідківнедійсності договору відмовлено.

Від представника відповідача ТОВ«Люкс-Рейзен»05 жовтня 2022 року надійшла до суду заяву про стягнення понесених судових витрат, а саме, витрат на оплату правової допомоги, надавши копію Договору про надання правової (правничої) допомоги № 4 від 28.01.2021 року, копію додаткової угоди до Договору про надання правової (правничої) допомоги № 4 від 28.01.2021 року в сумі 40000 грн. 00 коп., копію платіжного доручення від 09.04.2021 року на суму 10000 грн., від 15.04.2021 року на суму 10000 грн., від 27.04.2021 року на суму 20000 грн., копію звіту про надання правничої допомоги від 03.10.2022 року, а також про стягнення витрат на проведення експертизи у розмірі 8580 грн. 50 коп., надавши копію рахунку № 3338 від 21.09.2021 року, копію платіжного доручення № 951 від 05.10.2021 року.

При цьому, під час судового розгляду справи представником відповідача ТОВ«Люкс-Рейзен»в межах розгляду цивільної справи № 686/30012/20 було подано відзив на позов, в якому заявлено про попередній (орієнтовний) розмір судових витрат, які відповідач поніс та очікує понести у зв`язку із розглядом справи 50000 грн. 00 коп., що складаються із витрат на професійну правову допомогу у розмірі 40000 грн. та витрат на проведення судової експертизи у розмірі 10000 грн.

Так, заява про відшкодування судових витрат надійшла до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області засобами поштового зв`язку 05.10.2022 року. Проте, як вбачається із штампу Укрпошти на конверті, в якому надійшла заява, відправлення прийнято на відділенні Укрпошти 03.10.2022 року, тобто дана заяву було подано до суду в межах строків, визначених законодавством.

Окрім того, представник позивача у своїх письмових поясненнях вказує, що відповідачем не здійснено надсилання доказів іншим учасникам справи, зокрема ОСОБА_1 .

Однак, представником відповідача до заяви долучено накладні про відправлення 03.10.2022 року ОСОБА_1 ,Міністерству економічного розвитку та ДП «Український інститут інтелектуальної власності» копію заяви з додатками, а також, долучено опис вкладення та фіскальні чеки.

А тому, підстави для залишення заяви без розгляду відсутні.

Також, представник позивача просить зупинити розгляд заяви, оскільки 24.10.2022 року ухвалою Хмельницького апеляційного суду відкрито провадження за апеляційною скаргою позивача на рішення суду від 26.09.2022 року.

Відповідно доп.6ч.1ст.251ЦПК Українисуд зобов`язанийзупинити провадженняу справіу разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Проте, матеріали цивільної справи № 686/31012/20 перебувають у Хмельницькому міськрайонному суді Хмельницької області та будуть направлені до Хмельницького апеляційного суду після розгляду заяви представника відповідача про відшкодування судових витрат. Тому, об`єктивної неможливість розгляду даної заяви, яка є предметом судового розгляду немає, і як наслідок відсутні підстави для зупинення розгляду заяви.

Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Положеннями частини першої статті 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Отже, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента в судовому процесі сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки тощо); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.

Згідно з частиною шостою статті 137 ЦПК обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність) або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного до договору (статті 12, 46, 56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зазначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат .

У постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18 (провадження № 61-9124св20) вказано, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

За положеннями статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року № 5076-VI, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно ч. ч. 1, 2, 3 ст. 134 ЦПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Відповідно до ч. 6 ст. 139 ЦПК України, розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Згідно матеріалів справи № 686/31012/20 встановлено, що представником відповідача ТОВ«Люкс-Рейзен»попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат поданий вчасно, їх розмір належним чином підтверджено відповідними документами, а тому, витрати на правову допомогу та витрати на проведення судової експертизи підлягають стягненню з позивача ОСОБА_1 на користь відповідача ТОВ «Люкс-Рейзен».

Проте, з урахуванням заперечень представника позивача Савченко О.В., принципів розумності та співмірності, суд приходить до висновку про зменшення суми витрат на професійну правничу допомогу до розміру 20000 грн. 00 коп.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.121, 133, 137, 270 ЦПК України, суд -

ухвалив:

Постановити у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 доТовариства зобмеженоювідповідальністю«Люкс-Рейзен»,Державногопідприємства «Українськийінститут інтелектуальноївласності»,Міністерстварозвиткуекономіки,торгівлітасільського господарстваУкраїнипровизнання недійснимдоговорутазастосування наслідківнедійсностідоговору- додаткове рішення.

Заяву представника відповідача Товариства зобмеженою відповідальністю«Люкс-Рейзен» про стягнення судових витрат задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на корить Товариства зобмеженоювідповідальністю«Люкс-Рейзен»(код ЄДРПОУ: 41271160, адреса: м. Хмельницький, вул. Привокзальна площа, 2) судові витрати в сумі 28 580 грн. 50 коп.

У задоволенні решти вимог заяви представника відповідача Товариства зобмеженою відповідальністю«Люкс-Рейзен» відмовити.

На додаткове рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з часу складання повного судового рішення до Хмельницького апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст додаткового рішення суду складено 01 листопада 2022 року.

Суддя: О.М. Палінчак