Постанова

від 26.10.2022 по справі 921/370/21

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" жовтня 2022 р. м. Львів Справа №921/370/21

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіІ.Б. Малех

суддівВ.М. Гриців

О.В. Зварич

секретар судового засіданняЗалуцький Д.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , б/н від 19.05.2022 (вх. № апеляційного суду 01-05/1110/22, 01-05/1118/22 від 24.05.2022)

на рішення Господарського суду Тернопільської області від 14 квітня 2022 року (суддя Бурда Н.М., повний текст рішення складено та підписано 26.04.2022, м. Тернопіль)

у справі №921/370/21

за позовом ОСОБА_1 , м. Монастирська, Монастирський район, Тернопільська область

до відповідача Чортківської районної ради, м. Чортків, Чортківський район, Тернопільська область

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

- Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях, м. Івано-Франківськ

- Відкритого акціонерного товариства «Монастириське автотранспортне підприємство 16151», м. Монастириськ, Тернопільська область

про визнання недійсним та скасування протоколу №1 засідання представників засновників "Монастириського райагробуду" від 25.12.2007 (в частині), визнання недійсним та скасування рішення Монастириської районної ради №176 від 16.05.2008, визнання недійсним та скасування свідоцтва серії САВ№883261 від 06.06.2008

за участю представників учасників процесу:

від позивач в режимі відеоконференції: Андрусенко І.Я. адвокат (доручення для надання безоплатної вторинної правової допомоги №623 від 26.10.2020);

від відповідача в режимі відеоконференції: Маньовська З.І. представник (довіреність від 15.07.2022 №04-24);

третя особа ВАТ «Монастириське автотранспортне підприємство 16151» в режимі відеоконференції з Монастириським районним судом Тернопільської області : Чекалюк Я.В. арбітражний керуючий;

третя особа Регіональне відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях: не з`явились;

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Чортківської районної ради за участі третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях та Відкритого акціонерного товариства «Монастириське автотранспортне підприємство 16151» про визнання недійсним та скасування рішення, яке оформлене протоколом №1 засідання представників засновників "Монастириськогорайагробуду" від 25.12.2007 в частині передачі нерухомого майна колишньої "Монастириської районної шляхобудівельної організації" у районну комунальну власність; визнання недійсним та скасувати рішення 13 сесії 5 скликання Монастириської районної ради №176 від 16.05.2008 р. про визнання за Монастириською районною радою права власності на нежитлову будівлю, будівлю та споруди по вул. Шевченка №150, м. Монастириська Тернопільської області; визнання недійсним та скасування свідоцтво серії НОМЕР_1 , виданого на ім`я Монастириської районної ради від 06.06.2008, про право власності на нежитлову будівлю, будівлю та споруди по вул. Шевченка №150, м. Монастириська Тернопільської області загальною площею 614,9 кв. м.

Дані вимоги мотивовані тим, що внаслідок прийняття рішення, згідно протоколу №1 засідання представників засновників «Монастириськогорайагробуду» від 25.12.2007, рішення 13 сесії 5 скликання Монастириської районної ради №176 від 16.05.2008 р., та видачі свідоцтва серія САВ №883261 Монастириській районній раді від 06.06.2008 р., про право власності на нежитлову будівлю, будівлю та споруди по вул. Шевченка №150, м. Монастириська Тернопільської області, загальною площею 614,9 кв.м. позивач був позбавлений можливості отримати частину у спірному майні, як акціонер ВАТ «Монастириське АТП 16151», пропорційно до кількості акцій акціонера.

Чортківська міська рада, у відзиві на позов, заперечила доводи позову, вказавши на те, що останнім пропущено строк позовної давності та відсутністю підстав для його поновлення, а також на те, що протокол №1 засідання представників засновників «Монастириського райагробуду» від 25.12.2007, в частині передачі нерухомого майна колишнього "Монастириської шляхобудівельної організації" в районну комунальну власність є документом, що фіксує факт прийняття рішення загальними зборами, але не є актом за змістом ст. 20 ГПК України, що підтверджує також Постанова Пленуму Верховного суду України від 24.10.2008 р., № 13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів».

Як встановлено обставинами справи, відповідачем, згідно клопотання за №04-24/26 від 01.02.2022, в суді першої інстанції долучено наступні документи, а саме: копію рішення «Про реорганізацію Бучацької, Борщівської, Монастириської, Заліщицької, Гусятинської районних рад шляхом приєднання до Чортківської районної ради»; копію ухвали Монастириського районного суду від 22.11.2012 у справі № 1911-356/2012; копію ухвали Вищого спеціалізованого суду України від 04.02.2016; копію ухвали Монастириського районного суду від 29.12.2011 р. у справі № 2-а-1495/11; копію додаткового рішення Монастириського районного суду від 14.08.2013 р. у справі № 603/132/13-4; копію рішення Монастириського районного суду від 23.10.2015 р. у справі №603/404/15-4; копію постанови Апеляційного суду Тернопільської області від 01.12.2015 р.; копію ухвали Верховного суду України від 22.10.2015 р.; копію історичної довідки; копію листа Управління агропромислового розвитку РДН від 25.03.2014 р. № 01-12/29; копію листа УАР РДН від 09.02.2013 р. № 03-01/152; копію постанови Монастириської районної ради представників колективних підприємств району; копію акту прийому-передачі майна Бучацьким АТП 16138 від Монастириського міжколгоспного шляхобудівельної пересувної механізованої колони від 18.07.1996 р.; копію акту від 16.11.1995 про передачу ліквідованої Монастириської пересувної механізованої колони на баланс Монастириського райагробуду»; копію наказу ФДУ в Тернопільській області від 04.03.1996 р. за № 269 та відповідні пояснення їх приналежності до предмету спору даній справі.

Як зазначає відповідач в даному клопотанні, що відповідно до рішення Чортківської районної ради від 17.12.2020 за № 14 «Про реорганізацію Бучацької, Борщівської, Монастириської, Заліщицької, Гусятинської районних рад шляхом приєднання до Чортківської районної ради» розпочато реорганізацію Монастириської районної ради шляхом приєднання. Для завершення стану припинення юридичної особи Монастириської районної ради Чортківською районною радою (як правонаступником всіх прав та обов`язків Монастириської районної ради) проводились заходи щодо підготовки та направлення документів в архіви для відповідного збереження та буде проведено державну реєстрацію припинення юридичної особи.

Вказує, що згідно копії даних рішень вбачається, що судами різних інстанцій розглядалась також і законність протоколу № 1 представників засновників «Монастириського райагробуду» від 25.12.2007 в частині передачі нерухомого майна колишньої «Монастириської районної шляхобудівельної організації" у районну комунальну власність в результаті розгляду якими, винесено рішення про відмову в задоволені позовів.

Також, посилається на інші судові рішення, а саме: додаткове рішення Монастириського районного суду від 14.08.2013 у справі №603/132/13-4, яким в задоволені позовних вимог про визнання недійсним свідоцтва про право власності на будівлі та скасування рішення Монастириської районної ради №176 від 16.05.2008; рішення Монастириського районного суду від23.10.2015 р. у справі №603/404/15-4, яким у задоволені позовних вимог про скасування свідоцтва про право власності на нежитлові будівлі, будівлі та споруди по вул. Шевченка 15, м. Монастириська серії САВ № 883261 від 06.06.2008 р., скасування державної реєстрації права власності Монастириської районної ради на дані об`єкти, зобов`язати повернути у приватну власність ВАТ «МонастириськеАТП 16151» нерухоме майно відмовлено.

Отже, відповідно до цього, відповідач вважає, що право власності Монастириської районної ради на нерухоме майно за адресою: вул. Шевченка, 150, м. Монастириськ Тернопіьської області, зокрема правовстановчі документи в судовому порядку не скасовані, а тому відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 14 квітня 2022 року у справі №921/370/21 в позові відмовлено.

Дане рішення мотивовано тим, що позивач є акціонером ВАТ «Монастириське АТП 16151», який має право на звернення до суду з позовом у разі порушення, невизнання або оспорення його корпоративного права чи законного інтересу, при цьому позивач повинен довести сам факт порушення або оспорення. Однак, позивач звертаючись із позовом в даній справі, як фізична особа , не довів суду права на подання таких вимог в інтересах юридичної особи ВАТ «Монастириське АТП 16151» чи інших акціонерів цього товариства в зв`язку з чим в позові відмовлено.

Позивач ОСОБА_1 , не погодившись з винесеним рішенням подав апеляційну скаргу, в якій посилається на те, що таке прийнято, з порушенням норм чинного законодавства та з неповним дослідженням матеріалів та обставин справи.

Скаржник вказує, що він являється акціонером ВАТ «Монастириське автотранспортне підприємство 16151» і розмір та кількість його акцій становить 2000 шт. на суму 500 грн., що також підтверджується реєстром власників іменних цінних паперів. Вважає, що відповідно до положень ст..89 Закону України «Про акціонерні товариства» в редакції яка діяла на час прийняття рішення про створення ліквідаційної комісії ВАТ «Монастириське АТП 16151» він мав з моменту прийняття рішення про ліквідацію товариства мав право на отримання частки майна товариства пропорційно до його акцій.

Як зазначає, скаржник, із відповіді ВАТ «Монастириське АТП-16151» він дізнався, що Монастириська районна рада незаконно прийняла рішення про перереєстрацію майна ВАТ «Монастириське АТП-16151» за собою і визнала за собою право власності на нежитлові будівлі та споруди по вул.. Шевченка (вул. Леніна) 150 , м. Монастирська, Монастириського району, Тернопільської області. Дане рішення, як вказує скаржник останнє не оскаржувало

Отже, відповідно до цього, позивач вважає, що рішення №176 від 16.05.2008 про визнання права власності на вказані приміщення за Монастириською районною радою та свідоцтво САВ №883261 від 06.06.2008 про право власності на вказані приміщення незаконними, оскільки вона позбавляють його можливості отримати частку у спірному майні як акціонеру, пропорційно до його акцій. Згідно відповіді Чортківської районнї ради від 24.03.2021 майна за адресою вул.. Шевченка, 150 м. Монастириська , Тернопільської області передано на баланс Чортківської районної ради. При цьому також вказує, що вказані будівлі були передані у спільну власність територіальних громад Монастириського району відповідно до протоколу №1 від 25.12.2007. Однак, як вважає скаржник підстав для набуття права комунальної власності на спірне майно у відповідача не було, оскільки відсутній акт передачі майна.

Відтак, з врахуванням наведеного вище, з посиланням на положення ст. 55 Конституції України, ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, скаржник вважає втручання у право позивача незаконним. Через бездіяльність товариства , скаржник вважає, що буде позбавлений права на отримання майна товариства пропорційно до своїх акцій. В обґрунтування даного посилається на постанови Верховного Суду з розгляду аналогічних справ, де як вказує скаржник, суд робить висновок про те, що учасник товариства має право вчиняти дії від імені товариства і в його інтересах , оскільки вказані дії суттєво впливають на обсяг корпоративних прав та обов`язків учасника товариства (акціонера) , зокрема права на отримання частини майна під час ліквідації.

Відповідно до цього, скаржник просить задоволити позовні вимоги та визнати незаконним та скасувати свідоцтво НОМЕР_1 про право власності на вказане вище майно по вул.. Шевченка (вул.. Леніна), 150 м. Монастириська, Тернопільської області ; рішення Монастириської районної ради №176 від 16.05.2008; рішення оформлене протоколом №1 засідання представників засновників «Монастириського райагробуду» від 25.12.2007 в частині передачі нерухомого майна колишньої «Монастириської районної шляхобудівельної організації» у районну комунальну власність.

Відповідач, у відзиві на апеляційну скаргу заперечує доводи апеляційної скарги, вказуючи на те, що позивач звертаючись із позовом, що є предметом розгляду у даній справі, як фізична особа, не довів суду права на подання таких вимог в інтересах юридичної особи ВАТ «Монастириське АТП 16151» чи інших акціонерів цього товариства. ОСОБА_1 являється акціонером ВАТ «Монастириське АТП 16151» і при зверненні з позовом не довів, що розглянуті відносини, виникли, змінились чи скасувались щодо його корпоративних прав, оскільки випливають із правовідносин, учасником яких є ВАТ «Монастириське АТП 16151». Зазначене, як вказує відповідач узгоджується із п.1.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016 №4 «Про деякі питання практики вирішення спорів , що виникають з корпоративних правовідносин, де зазначено, що сторонами у корпоративному спорі є: юридична особа та її учасник (засновник, акціонер, член) , у тому числі учасник , який вибув; учасник (засновники, учасники, члени) юридичної особи. ОСОБА_1 є власником простих іменних акцій вартістю 500 грн., оскільки йому належать 1,0549 % акцій ВАТ «Монастириське АТП 16151». А питання, що стосуються права власності на майно за адресою вул. Шевченка 150, м. Монастириська Чортківського (колишнього Монастириського) району Тернопільської області мало б вирішуватись за позовом ВАТ «Монастириське АТП-16151», а не акціонером. Дане відображено у рішеннях суддів по розгляду справи за позовом акціонера даного товариства до Монастириської районної ради з вимогами про скасування правовстановлюючих документів на дане майно справа №1911-356/2012 провадження №2/1911/111/2012 (Монастириський районний суд). Крім того вказує, що із змісту ухвали Монастирського районного суду від 29.11.2011 з приводу приналежності спірного майна існував спір між Монастирською районною радою та ВАТ «Монастириське АТП-16151». Також для об`єктивного розгляду справи, відповідачем вказано, що за позовами одного із акціонерів ВАТ «Монастириське АТП-16151» до Монастириської сільської ради з вимогами про скасування рішення районної ради №176 від 16.05.2008; скасування свідоцтва на право власності на нежитлові будівлі, будівлі та споруди по вул. Шевченка, 150 м. Монастириська, Монастириського району Тернопільської області, серії САВ №883261 від 06.06.2008; скасування державної реєстрації права власності за відповідачем, де предметом розгляду була законність протоколу №1 представників засновників «Монастириського райагробуду» від 25.12.2007 в частині передачі нерухомого майна колишньої «Монастириської районної шляхобудівельної організації» у районну комунальну власність (справи №603/132/13-ц та №603-404/15-ц де в позовах відмовлено). Відповідно до цього просить рішення місцевого господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

РВ ФДМ України, в письмових поясненнях зазначило, що у відповідності до Порядку перетворення в процесі приватизації державних підприємств у відкриті акціонерні товариства, затвердженого постановою КМ України від 07.12.1992 №686, наказу Регіонального відділення №711 від 30.05.1996 «Про створення ВАТ «Монастириське АТП-16151» ВАТ «Монастириське АТП-16151» стало правонаступником державного підприємства Монастириського автотранспортного підприємства 16151.Відповідно до переліку майна до статутного капіталу ВАТ «Монастириське АТП-16151» увійшли такі об`єкти: матеріальний склад, ковальсько-зварювальний цех авто гараж, 9 одиниць заправ очних цистерн місткістю 3 куб. м. , 5 куб. м. та 10 куб. м. , під`їзна дорога , благоустрій території, водопровід, альтанка.

Представник позивача у відповіді на відзив по суті дублює апеляційну скаргу вказуючи на те, що рішення Монастириської районної ради №176 від 16.05.2008 було незаконно прийнято на підставі протоколу №1 засідання представників засновників «Монастириського райагробуду» від 25.12.2007. Майно, право власності на яке на підставі рішення Монастириської районної ради №176 від 16.05.2008 було визнано за Монастириською районною радою, належало ВАТ «Монастириське АТП16151» та входило до його статутного капіталу. Майно нежитлові будівлі та споруди по вул.. Шевченка №150 , м. Монастириська Тернопільської області передані у спільну власність територіальних громад Монастириського району відповідно до протоколу №1 від 25.12.2007, однак при цьому є відсутнім акт передачі майна. Відповідно до цього просить відхилити заперечення відповідача, які зазначені у відзиві на апеляційну скаргу та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач, у заперечення на відзив від 05.09.2022 №04-24/198 вказує, щодо бездіяльності товариства, то із змісту ухвали Монастириського районного суду від 29.11.2011 з приводу приналежності спірного майна існував спір між Монастириською районною радою та ВАТ «Монастириське АТП-16151», де позов залишено без розгляду в зв`язку з пропуском строку позовної давності. При цьому також вказує, що ОСОБА_1 є власником простих іменних акцій вартістю 500 грн., оскільки йому належить 1,0549 % акцій ВАТ «Монастириське АТП-16151». Відтак за загальним правилом акціонери (учасники) господарського товариства не вправі звертатися до суду за захистом прав та інтересів інших акціонерів (учасників) господарського товариства та самого товариства поза відносинами представництва, а також обґрунтовувати свої вимоги порушенням прав інших акціонерів (учасників) товариства). Легітимні інтереси господарського товариства формулюються його вищими органами і захищаються в суді виконавчими органами останнього , а не окремим акціонером (учасником). Щодо того, що позивач вважає, рішення про визнання права власності на вказані приміщення за Монастириською районною радою та свідоцтво про право власності на вказані приміщення незаконними, то вказує, що право власності Монастириської районної ради на нерухоме майно за адресою:вул.. Шевченка, 150 , місто Монастириськ Тернопільська область, зокрема правовстановлюючі документи в судовому порядку не скасовані, за результатами розгляду винесені рішення , що набрадли законної сили. Відтак просить відхилити заперечення позивача щодо відповіді на апеляційну скаргу , залишити рішення Господарського суду Тернопільської області від 14.04.2022 у справі №921/370/21 без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - голова ліквідаційної комісії ВАТ «Монастириське АТП-16151» в письмових поясненнях на заперечення, щодо відповіді на відзив на апеляційну скаргу в даній справі цитує ст. 19 Конституції України, де вказано, що органи державної влади та місцевого самоврядування в Україні та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі та в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України. Відтак вказує, що невідомо на якій правовій підставі Монастириська районна рада лишила права власності акціонерів власників цінних паперів (акцій) ВАТ «Монастириське АТП-16151» на майно на яке випущені цінні папери. Вказує, що акціонери власники цінних паперів (акцій) ВАТ «Монастириське АТП-16151» набули права приватної власності в порядку визначеним законом, і ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним що відображено в ст. 41 Конституції України. Крім цього, з посиланням на п.2 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» вказує, відсутніми є документи , які підтверджують прийом-передачу майна, пакет документів на підставі яких зареєстровано право власності за відповідачем. 14 березня 1996 року РВ ФДМ України по Тернопільській області видало наказ №269 про приватизацію державного майна Монастириського автотранспортного підприємства 16151, акціонери викупили майно за грошові кошти та майнові сертифікати тим самим стали власниками майна ВАТ «Монастириське АТП 16151 вул. Шевченка, 150 м. Монастириська Тернопільської області.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 01 серпня 2022 року (головуючий суддя Малех І.Б., судді - Гриців В.М., Зварич О.В.) поновлено ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Тернопільської області від 14 квітня 2022 року у справі №921/370/21 та відкрито апеляційне провадження за такою. Витребувано в Господарського суду Тернопільської області матеріали справи №921/370/21.

05.08.2022 в канцелярію суду поступили матеріали справи №921/370/21.

В подальшому ухвалою суду від 08.08.2022 призначено розгляд справи №921/370/21 в судове засідання на 31 серпня 2022 року.

Ухвалами суду від 31.08.2022, 28.09.2022 розгляд справи відкладався з підстав наведених в таких.

В судовому засіданні 26.10.2022 представники учасників процесу підтримали свої доводи і заперечення з мотивів наведених в апеляційній скарзі відзиві на неї та письмових поясненнях.

Згідно статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Вивчивши матеріали справи в сукупності з апеляційною скаргою, відзивом на неї та письмовими поясненнями учасників справи, заслухавши пояснення останніх в судовому засіданні 26.10.2022, судова колегія Західного апеляційного господарського суду прийшла до висновку про не відповідність рішення Господарського суду Тернопільської області від 14 квітня 2022 року у справі №921/370/21 нормам чинного процесуального права, матеріалам та обставинам справи, виходячи з наступного.

Обставини справи.

ОСОБА_1 є акціонером Відкритого акціонерного товариства «Монастириське АТП 16151» (код ЄДРПОУ 211500666) та власником іменних цінних паперів, що підтверджується копією виписки з реєстру власників іменних цінних паперів із інформацією про позивача під № 10 та п.4.2 Статуту ВАТ «Монастириське АТП 16151», згідно із яких акціонерами товариства є фізичні та юридичні особи, які набули права власності на акції даного товариства.

З копії реєстру власників іменних цінних паперів (акцій) ВАТ «Монастириське АТП 16151», ОСОБА_1 (ідент. код НОМЕР_2 ) є членом спостержної ради товариства, розмір частки в статутному капіталі якого складає 500,00 грн., що становить 1, 0549%.

Позивач вказує, що він, як акціонер ВАТ «Монастириське АТП 16151» із відповіді товариства на його запит від 25.11.2019 дізнався, що розмір його акцій становить 2000 штук на суму 500 грн., а також про те, що товариство з 2011 р. припинило господарську діяльність і з цього часу перебуває в судових тяганинах з Монастириською районною радою яка в порушення ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування» та ст. 41 Конституції України, своїми діями довела ВАТ «Монастириське АТП 16151» до банкрутства, внаслідок чого Товариство перебуває в процесі ліквідації.

Згідно протоколу загальних зборів ВАТ «Монастириське АТП 16151» від 27.03.2012 обрано ліквідаційну комісію, головою якої є ОСОБА_2 .

Відтак вказує, що з моменту прийняття товариством рішення про ліквідацію товариства, ОСОБА_1 набув права власності на отримання частини майна товариства пропорційно до розміру його акцій, у відповідності до ст. 89 Закону України «Про акціонерні товариства» в редакції закону, яка діяла на час прийняття рішення про створення ліквідаційної комісії.

Як вказує позивач, дізнавшись із відповіді товариства від 25.12.2019, що Монастириська районна рада прийняла рішення за №176 від 16.08.2008 про визнання за нею права комунальної власності на майно, яке з 30.05.1996 перебувало у власності ВАТ «Монастириське АТП 16151», на підставі прийнятого рішення 06.06.2008 видано свідоцтва серія САВ № 883261, про право власності на вказане майно.

06.06.2008 КП «Монастириським РВТУ» здійснено державну реєстрацію права власності на нежитлові будівлі та споруди за адресою: вул. Шевченка, 150, м. Монастириська за Монастириською районною радою.

Рішення Монастириської районної ради №176 прийнято на підставі протоколу №1 засідання представників засновників «Монастириського райагробуду» від 25.12.2007 тоді як збори представників засновників Монастириського райгробуду 25.12.2007 не уповноважено було вирішувати питання щодо передачі майна по вул. Шевченка, 15, м. Монастириська Тернопільської області у комунальну власність, оскільки майно Монастириського райагробуду уже було передано у 1994 році «Монастириському АТП 16151» у власність, а не в користування.

З врахуванням цього, до статутного фонду ВАТ «Монастириське АТП 16151» в послідуючому увійшли такі об`єкти: мат.склад, ковальсько-зварювальний цех, автогараж , 9 одиниць заправочних цистерн місткістю 3 куб.м., та 10 куб.м., під`їзна дорога, благоустрій територія, водопровід, альтанка.

Відтак, як вказує позивач, рішенням Монастириської районної ради №176 від 16.05.2008 було незаконно прийнято на підставі протоколу №1 засідання представників засновників «Монастириського райагробуду» від 25.12.2007 майно, право власності на яке на підставі цього рішення було визнане за Монастириською районною радою, належало «Монастириському АТП 16151» та входило до його статутного фонду.

Отже, відповідно до цього позивач просить: визнати недійсним та скасувати рішення, яке оформлене протоколом №1 засідання представників засновників "Монастириськогорайагробуду" від 25.12.2007 в частині передачі нерухомого майна колишньої "Монастириської районної шляхобудівельної організації" у районну комунальну власність; визнати недійсним та скасувати рішення 13 сесії 5 скликання Монастириської районної ради №176 від 16.05.2008 про визнання за Монастириською районною радою права власності на нежитлову будівлю, будівлю та споруди по вул. Шевченка, 150, м. Монастириська, Тернопільської області; визнати недійсним та скасувати свідоцтво серії САВ№883261, виданого на ім`я Монастириської районної ради від 06.06.2008, про право власності на нежитлову будівлю, будівлю та споруди по вул. Шевченка, 150, м. Монастириська, Тернопільської області загальною площею 614,9 кв.м.

При перегляді рішення місцевого господарського суду в апеляційному порядку судова колегія Західного апеляційного господарського суду керувалась наступним.

Статтею 16 Цивільного кодексу України , що кореспондується положенням ст. 20 Господарського кодексу України , встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частиною 1 ст. 167 Господарського кодексу України визначено, що корпоративні права це права особи, часка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації , що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією , отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності , передбачені законом та статутними документами.

Судова практика в питаннях захисту прав учасників товариства зводиться до того, що учасники господарського товариства не можуть звертатися до суду за захистом прав та інтересів інших учасників господарського товариства й самого товариства, а також обґрунтовувати сої вимоги порушенням прав інших учасників.

Верховний Суд у своїх постановах зокрема у постанові по справі №904/4669/18 звернув увагу на те, що право на звернення до суду не є абсолютним і обмежено вимогами процесуального законодавства. Положення ст. ст. 41, 45, 53 ГПК України дозволяють звернутися до суду в інтересах інших осіб у випадках, коли таке право прямо надано законом.

Зокрема, згідно зі ст. 54 ГПК України право на звернення до господарського суду в інтересах юридичної особи передбачено для власника, учасника або акціонера, якому належать 10 і більше відсотків статутного капіталу товариства або частка у власності юридичної особи, у раз подання позову про відшкодування збитків , заподіяних юридичній особі його посадовою особою.

Власник , учасник або акціонер може звернутися до суду інтересах юридичної особи тільки з позовом про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі її посадовою особою. Інші позови в інтересах юридичної особи від зазначених осіб можливі тільки у разі наявності , прямо передбачених законодавчими нормами.

Отже, як вбачається з обставин справи, а саме з копії виписки з Реєстру власників іменних цінних паперів ОСОБА_1 є власником простих іменних акцій вартістю 500 грн., оскільки йому належить 1,0549 % акцій ВАТ «Монастириське АТП 16151».

В позовній заяві позивач вказує, що рішення Монастириської районної ради №176 від 16.05.2008 р. було прийнято на підставі протоколу №1 засідання педставників засновників «Монастириського райагробуду» від 25.12.2007, яке на переконання позивача не уповноважено було вирішувати питання щодо передачі майна по вул. Шевченка,150, м. Монастириська Тернопільської області у комунальну власність, як таке, що уже було шляхом здійснення приватизаційної процедури передано до статутного фонду ВАТ «Монастириське АТП 16151» у 1996 році, тому таке рішення, оформлене протоколом №1 від 25.12.2007 просить визнати недійсним та скасувати, як таке, що порушує його право акціонера на частину у майні ВАТ «Монастириське АТП 16151».

Однак, як вірно зазначено місцевим господарським судом і рішенні, позивач, звертаючись із даним позовом, як фізична особа, не довів суду права на подання таких вимог в інтересах юридичної особи ВАТ «Монастириське АТП 16151» чи інших акціонерів цього товариства.

Судова колегія апеляційного суду зазначає, що питання, що стосується права власності на майно за адресою вул. Шевченка, 150, м. Монастириська, Чортківського (колишнього Монастирського) району Тернопільської області мало б вирішуватись за позовом ВАТ «Монастириське АТП-16151» , а не акціонера.

Із змісту ухвали Монастириського районного суду від 11.12.2011 з приводу приналежності спірного майна існував вже спір між юридичними особами: Монастириським АТП 16151 і Монастириською районною радою, що вирішувався в порядку адміністративного судочинства. Зазначеною ухвалою Монастириського районного суду позов ВАТ «Монастириське транспортне підприємство 16151» до Монастириської районної ради про визнання недійсним та скасування рішення Монастириської районної ради вид 16.05.2008 р. №176 залишено без розгляду у зв`язку пропуском строку позовної давності.

ОСОБА_1 , являючись акціонером ВАТ «Монастириське АТП 16151», при зверненні із даним позовом, не довів суду, що розглядувані відносини виникли, змінилися чи припинилися щодо його корпоративних прав. За результатами розгляду господарським судом такого позову не будуть захищені майнові чи немайнові права власника акцій товариства, по-скільки випливають із правовідносин, учасником яких є ВАТ «Монастириське АТП 16151» і яке не уповноважувало позивача на представлення таких інтересів.

У відповідності до п.4 ч.1 ст. 257 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково.

Судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку із залишенням позову без розгляду або закриттям провадження у справі у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 226 та 231 цього кодексу (ч.1 ст. 278 ГПК України).

Пунктом 1 ч.1 ст. 231 ГПК України встановлено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

З врахуванням наведеного судом першої інстанції помилково відмовлено в позові, а відтак, рішення Господарського суду Тернопільської області від 14 квітня 2022 року у даній справі підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі №921/370/21.

Керуючись ст. ст. 129, 236, 269, п.1 ч. 1 231, ст. 277, 278 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , б/н від 19.05.2022 (вх. № апеляційного суду 01-05/1110/22, 01-05/1118/22 від 24.05.2022) задоволити частково.

2. Рішення Господарського суду Тернопільської області від 14 квітня 2022 року у справі №921/370/21 скасувати. Провадження у справі №921/370/21 закрити.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів відповідно до вимог ст. ст. 286-289 ГПК України.

4. Матеріали справи №921/370/21 повернути до Господарського суду Тернопільської області .

Повний текст постанови складено та підписано 04.11.2022.

Головуючий суддяМалех І.Б.

СуддіГриців В.М.

Зварич О.В.