Рішення

від 31.01.2019 по справі 826/497/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

31 січня 2019 року № 826/497/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючий суддя Аблов Є.В., судді Літвінова А.В., Мазур А.С., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою від повільністю «МДМТОРГ» до Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень про застосування фінансових санкцій, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «МДМТОРГ» (далі - позивач, ТОВ «МДМТОРГ») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України (далі - відповідач, податковий орган) про визнання протиправним та скасування рішень від 09.11.2016 №000594, №000595, №000596 про застосування фінансових санкцій.

Позовні вимоги обґрунтовано протиправністю рішень про застосування фінансових санкцій за неподання або несвоєчасне подання звітності щодо обігу алкогольних напоїв, оскільки подання такої звітності з нульовим значенням законодавчо не передбачено, також позивачем зазначено про відсутність підстав подання звітів за формою 1-ОА, оскільки дію ліцензії було призупинено. Крім того, на думку позивача, зазначені санкції є адміністративно-господарськими, тому податковим органом пропущено строки їх затсосування (строк накладення стягнення становить шість місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше одного року з дня вчинення (частина перша статті 250 Господарського кодексу України).

Відповідачем позов не визнано та подано до суду письмові заперечення, в яких зазначено про правомірність застосування фінансових санкцій до позивача за порушення законодавства у сфері обігу спирту, алкогольних напоїв, оскільки призупинення дії ліцензії не є підставою для невиконання положень законодавства у сфері обігу спирту та алкогольних напоїв.

Щодо порушення строків накладення фінансових санкцій, відповідачем зазначено, що на підставі пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України, контролюючий орган наділено правом самостійно визначати суму грошових зобов`язань платників податків не пізніше 1095 днів граничного стоку сплати таких зобов`язань. Відтак, позов є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.01.2017 у справі № 826/497/17 відкрито провадження, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду на 12.04.2017.

Згідно протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів. 30.01.2017 у справі №826/497/17 сформовано колегію суддів у складі Аблов Є.В, - головуючий суддя, Мазур А.С., Літвінова А.В. - судді.

Згідно наявної довідки у справі, внаслідок неявки представників сторін, фіксування судового засідання у справі № 826/497/17 за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось, розгляд справи відкладено.

Ознайомившись з письмово викладеними позиціями сторін, наявними матеріалами справи, які дають змогу здійснити оцінку правомірності взаємовідносин сторін, у зв`язку з відсутністю потреби заслуховувати свідків чи експерта, а також зважаючи на наявність в матеріалах справи заяв позивача та відповідачів про здійснення розгляду справи без їх участі, судом ухвалено про здійснення подальшого розгляду справи в порядку письмового провадження.

Разом з тим, 15.12.2017 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України. Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017 2147-V1I1, яким внесені зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, виклавши його в новій редакції.

Відповідно до пункту 10 підпункту 1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України в новій редакції передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядається за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно з частиною третьою статті 241 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд справи в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.

Враховуючи викладене, суд закінчує розгляд даної справи ухваленням рішення за правилами нової редакції Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши подані документи і матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «МДМТОРГ» обліковується Маріупольською об`єднаною податковою інспекцією ГУ ДФС у Донецькій області.

За розпорядженням Державної фіскальної служби України № 602-р/л від 31.12.2015 позивачеві зупинено з 31.12.2015 дію ліцензій на право оптової торгівлі алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту), реєстраційний номер 1000113, термін дії з 31.12.2014 до 31.12.2019; на право оптової торгівлі алкогольними напоями - сидром та перрі (без додання спирту), реєстраційний номер 200054, термін дії з 31.12.2014 до 31.12.2019.

За розпорядженням Державної фіскальної служби України № 77-р/л від 22.02.2016 позивачеві анульовано з 20.02.2016 дію ліцензій на право оптової торгівлі алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту), реєстраційний номер 1000113, термін дії з 31.12.2014 до 31.12.2019; на право оптової торгівлі алкогольними напоями - сидром та перрі (без додання спирту), реєстраційний номер 200054, термін дії з 31.12.2014 до 31.12.2019.

На підставі висновків ГУ ДФС у Донецькій області від 17.02.2016 № 828/8/05-99-21-01- 13, від 23.02.2016 № 917/8/05-99-21-01-13, від 24.03.2016 № 1485/8/05-99-40-01-13 щодо неподання ТОВ «МДМТОРГ» звітів про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв за грудень 2015 року, січень-лютий 2016 року Державною фіскальною службою України прийнято рішення від 09.11.2016 № 000594, 000595, 000596 про застосування до ТОВ «МДМТОРГ» штрафних санкцій на загальну суму 51 000, 00 грн (за кожним рішенням визначено штраф у розмірі 17 000,00 грн).

Не погоджуючись з вищезазначеними рішеннями податкового органу, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України, регулюються Законом України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19.12.1995 № 481/95-ВР (далі - Закон).

Згідно з частиною третьою статті 16 Закону суб`єкти господарювання, які отримали ліцензії на виробництво та/або оптову торгівлю спиртом, алкогольними напоями і тютюновими виробами та здійснюють таку діяльність та/або експорт, імпорт зазначеної продукції, подають до органу виконавчої влади, уповноваженого Кабінетом Міністрів України видавати такі ліцензії, щомісяця до 10 числа наступного місяця звіт про обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі імпорту та експорту) спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів за формою, встановленою цим органом.

Наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2016 № 49 "Про затвердження форм звітів щодо виробництва й обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та порядків їх заповнення" затверджено Форму звіту № 1-ОА «Звіт про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у оптовій мережі». Порядок заповнення форми звіту № 1- ОА «Звіт про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у оптовій мережі».

Згідно з пунктом 1 розділу 1 Порядку заповнення форми звіту № 1-ОА звіт про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у оптовій мережі (далі - Звіт) подають суб`єкти господарювання, які одержали ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями, незалежно від форми власності до органів ДФС за основним місцем обліку в електронній формі.

Пунктом 2 розділу І вказаного Порядку визначено, що звіт в електронній формі подається засобами електронного зв`язку з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством, як передбачено для податкової звітності.

Пунктом 3 розділу І Порядку визначено, що у разі якщо суб`єкт господарювання має у своєму складі структурні одиниці, які не є юридичними особами. Звіт заповнюється в цілому щодо підприємства з урахуванням усіх структурних одиниць.

Пунктом 6 розділу І Порядку визначено, що звіт складається окремо за кожний місяць та до 10 числа місяця, що настає за звітним, подається до органів ДФС за основним місцем обліку суб`єкта господарювання.

Пунктом 7 розділу І Порядку визначено, що головні управління ДФС подають зведений Звіт у розрізі підприємств до ДФС в електронному вигляді до 13 числа місяця, що настає за звітним.

Проте, згідно з частиною третьою статті 16 Закону умовами для подачі звіту є факт отримання ліцензії на таку діяльність та здійснення такої діяльності.

Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішення має бути прийняте з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.

Позивач зазначає, що протягом грудня 2015 року, січня-лютого 2016 року він, маючи відповідну ліцензію, оптової торгівлі алкогольними напоями, таку торгівлю не здійснював.

Крім того, на підтвердження обставин не здійснення оптової торгівельної діяльності алкогольними напоями, позивач зазначає та документально підтверджує, що зупинення відповідної ліцензії (зупинення з 31.12.2015) та її подальше анулювання (анулювання з 20.02.2016), здійснено податковим органом за заявою позивача.

При цьому, затверджена форма звіту № 1-ОА не передбачає можливості подання інформації з нульовими показниками прямо законодавством не передбачена.

Жодних доказів, крім даних висновків ГУ ДФС у Донецькій області щодо неподання позивачем звіту про обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі імпорту та експорту) спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, відносно здійснення позивачем торгівлі алкогольними напоями, відповідачем не надано.

Крім того, у наданих висновках ГУ ДФС у Донецькій області відсутня інформація щодо зупинення дії ліцензії позивача, так само відсутня інформація про дату її анулювання.

Відтак, суд дійшов до висновку, що податковим органом прийнято оскаржувані рішення без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття такого рішення.

З огляду на викладне, рішення Державної фіскальної служби України від 09.11.2016 №№ 000594, 000595, 000596 є необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню.

У свою чергу відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів суду, правомірності нарахування позивачеві штрафних санкцій.

При цьому, суд акцентує увагу на тому, що відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" Суд визначив, що "…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.".

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також письмові доводи сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Враховуючи приписи статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 4134,00 грн., сплачені згідно квитанції №106901831 від 29.12.2016.

Керуючись статтями 3, 5, 7-11, 19, 73-77, 79, 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «МДМТОРГ» задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Державної фіскальної служби України від 09.11.2016 №000594 про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «МДМТОРГ» фінансових санкцій.

Визнати протиправним та скасувати рішення Державної фіскальної служби України від 09.11.2016 №000595 про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «МДМТОРГ» фінансових санкцій.

Визнати протиправним та скасувати рішення Державної фіскальної служби України від 09.11.2016 №000596 про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «МДМТОРГ» фінансових санкцій.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МДМТОРГ» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 4134,00 грн (чотири тисячі сто тридцять чотири гривні 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «МДМТОРГ» (код ЄДРПОУ 39508865, адреса: 87539, Донецька область, Маріуполь, проспект Металургів, 96)

Відповідач: Державна фіскальна служба України (код ЄДРПОУ 39292197, адреса: 04053, м. Київ, Львівська площа, 8)

Рішення суду, відповідно до частини 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Головуючий суддя Є.В. Аблов

Судді А.В. Літвінова

А.С. Мазур