Рішення

від 01.11.2022 по справі 938/466/21

ВЕРХОВИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа№938/466/21

Провадження № 2/938/16/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 листопада 2022 року селище Верховина

Верховинський районний суд Івано-Франківської області

Верховинський районний суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого судді Джуса Р.В.,

за участю: секретаря судових засідань Мартищук Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу

за позовом ОСОБА_1

до відповідача: Комунального некомерційного підприємства «Верховинська багатопрофільна лікарня» Верховинської селищної ради,

за участю особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору : Верховинської селищної ради Верховинського району Івано-Франківської області,

про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, у зв`язку з затримкою виконання рішення суду,

за участю представників сторін:

від позивача: Пугальський В.О.,

від відповідача: Чобанюк М.М.;

від третьої особи : ОСОБА_2 ;

Обставини справи.

ОСОБА_1 звернувся до Верховинського районного суду з позовом до відповідача Комунального некомерційного підприємства «Верховинська багатопрофільна лікарня» Верховинської селищної ради за участю особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Верховинської селищної ради Верховинського району Івано-Франківської області про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, у зв`язку з затримкою виконання рішення суду.

Ухвалою суду від 02.08.2021 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого засідання на 18.08.2021.

За клопотанням представника відповідача розгляд справи в підготовчому засіданні було відкладено на 16.09.2021.

Ухвалою суду від 16.09.2021 у зв`язку з неявкою в підготовче засідання всіх учасників справи, та за клопотанням представника відповідача про відкладення підготовчого засідання, судом відкладено підготовче засідання на 28.09.2021.

Ухвалою суду від 28.09.2021 продовжено строк підготовчого засідання та відкладено підготовче засідання на 21.10.2021 на підставі заявленого представником позивача клопотання про надання часу для підготовки заяви про уточнення позовних вимог.

Позивачем 13.09.2021 було подано уточнену позовну заяву, в якій позивачем було конкретизовано рішення суду за час затримки виконання якого він просить стягнути середній заробіток. Зокрема, згідно уточненої позовної заяви, позивач просить суд стягнути з Комунального некомерційного підприємства «Верховинська багатопрофільна лікарня» Верховинської селищної ради на його користь середній заробіток за час затримки виконання рішення Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 07.05.2015 про поновлення на роботі, за період з 21.04.2017 по 30.06.2021 в сумі 1000 143,13 грн.

За клопотанням представника відповідача та з метою надання йому часу на ознайомлення з уточненою позовною заявою, підготовче засідання було відкладено на 11.11.2021.

Розгляд справи у підготовчому засіданні 11.11.2021 не відбувся у зв`язку із зайнятістю судді в іншій справі, та такий було відкладено на 30.11.2021.

У підготовчому засіданні 30.11.2021 за участю позивача та представника третьої особи розгляд справи було відкладено на 16.12.2021, у зв`язку з неявкою представника відповідача та подачею ним клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою суду від 16.12.2021 у зв`язку з неявкою в підготовче засідання всіх учасників справи, та наявністю клопотання представника відповідача про відкладення підготовчого засідання, підготовче засідання було відкладено на 29.12.2021.

Ухвалами суду від 29.12.2021 суд відмовив у задоволенні клопотання представника відповідача - Комунального некомерційного підприємства «Верховинська багатопрофільна лікарня» Верховинської селищної ради - адвоката Чобанюка Максима, про зупинення провадження у справі 938/499/21, закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до розгляду по суті в судовому засіданні на 27.01.2022.

У зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи та клопотанням представника відповідача про відкладення розгляду справи через погіршення стану його здоров`я, розгляд справи було відкладено на 15.02.2022.

Проте, у зв`язку із тимчасовою непрацездатністю судді Джуса Р.В. в період із 01.02.2022 по 16.02.2022, судове засідання у справі №938/466/21, призначене на 15.02.2022, не відбулось.

Ухвалою суду від 17.02.2022 справу призначено до розгляду у судовому засіданні на 16.03.2022.

Ухвалами суду від 16.03.2022, 18.04.2022 у зв`язку з неявкою учасників справи, подання представниками сторін клопотань про відкладення розгляду справи з різних підстав, та враховуючи введення на території України правового режиму воєнного стану, розгляд справи судом було відкладено на 18.04.2022 та 13.05.2022 відповідно.

В судовому засіданні 13.05.2022 за участю позивача та представника третьої особи, було задоволено клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи у зв`язку з продовженням на території України воєнного стану до 25.05.2022 введеного Указом Президента України №64/2022, та відкладено розгляд справи на 06.06.2022.

Ухвалою суду від 23.05.2022 задоволено клопотання представника позивача про проведення судового засідання призначеного судом 06.06.2022 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з участю представника позивача - адвоката Нечай Іванни Іванівни, з використанням власних технічних засобів за допомогою програмного забезпечення «EASYCON».

В судовому засіданні 06.06.2022 оголошувалась перерва до 22.06.2022 за клопотанням представника позивача для надання можливості врегулювання спору мирним шляхом та складення мирової угоди.

У зв`язку із неявкою представників позивача та відповідача, та подачею ними клопотань, розгляд справи було відкладено на 20.07.2022.

В судовому засіданні 20.07.2022 за участю всіх учасників судового розгляду та їх представників, судом оголошено перерву до 26.08.2022.

В судове засідання 26.08.2022 з`явився представник відповідача. Позивач та його представник, а також представник третьої особи в судове засідання не з`явились. Представник позивача подала клопотання про відкладення розгляду справи, третя особа просила розгляд справи здійснювати без участі представника. В судовому засіданні було оголошено перерву до 22.09.2022.

Ухвалою суду від 12.09.2022 задоволено клопотання представника позивача про проведення судового засідання призначеного судом 22.09.2022 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з участю представника позивача - адвоката Нечай Іванни Іванівни, з використанням власних технічних засобів.

В судовому засіданні 22.09.2022 оголошено перерву до 13.10.2022 для надання можливості учасникам справи підготуватись до виступу в судових дебатах.

У зв`язку із поданням клопотання представником позивача про відкладення розгляду справи, в судовому засіданні 13.10.2022 оголошено перерву до 01.11.2022.

Ухвалою суду від 31.10.2022 задоволено клопотання представника позивача про проведення судового засідання призначеного судом 01.11.2022 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з участю представника позивача - адвоката Нечай Іванни Іванівни, з використанням власних технічних засобів.

В судове засідання 01.11.2022 з`явився позивач, представники відповідача та третьої особи. Представник позивача через систему «Електронний суд» подала клопотання (Вх.№2612/22) про розгляд справи без її участі, позов просить задовольнити в повному обсязі.

Учасники справи не заперечили проти завершення розгляду справи без участі представника позивача.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив суд їх задовольнити з підстав наведених у позовній заяві та матеріалах справи.

Представник відповідача та представник третьої особи просили суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Суд звертає увагу на те, що відкладаючи неодноразово розгляд справи, суд керувався одним із основних принципів цивільного судочинства, який передбачає розумність строків розгляду справи судом.

Відповідно до ч.2 ст.121 ЦПК України, строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню цивільного судочинства.

Судом також взято до уваги практику Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477-IV, застосовується українськими судами як джерело права.

Зокрема, згідно практики Європейського суду з прав людини щодо тлумачення поняття «розумний строк» вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ і було б неприродно встановлювати один і той самий строк для всіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин (рішення у справі «Броуган та інші проти Сполученого Королівства»).

Європейський суд з прав людини в своїй практиці виходить із того, що розумність тривалості судового провадження необхідно оцінювати у світлі обставин конкретної справи, враховуючи критерії, вироблені судом. Такими критеріями є: 1) складність справи, тобто, обставини і факти, що ґрунтуються на праві (законі) і тягнуть певні юридичні наслідки; 2) поведінка заявника; 3) поведінка державних органів; 4) перевантаження судової системи; 5) значущість для заявника питання, яке знаходиться на розгляді суду, або особливе становище сторони у процесі (Рішення «Бараона проти Португалії», 1987 рік, «Хосце проти Нідерландів», 1998 рік; «Бухкольц проти Німеччини», 1981 рік; «Бочан проти України», 2007 рік).

Як вбачається із матеріалів справи, саме у зв`язку із неодноразовою неявкою того чи іншого учасника справи в судове засідання та подачею ними клопотання про відкладення розгляду справи, надання сторонам можливості врегулювати спір мирним шляхом, неможливістю їх явки до суду через запровадження на території України воєнного стану, судом продовжувався строк підготовчого провадження, а розгляд справи неодноразово відкладався.

Таким чином, суд відкладаючи розгляд справи, врахував обставини справи, поведінку сторін, та застосував принцип розумного строку тривалості провадження відповідно до зазначеної вище практики Європейського суду з прав людини, з метою забезпечення процесуальних прав учасників судового процесу, принципів рівності та змагальності сторін.

В судовому засіданні 01.11.2022 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Правова позиція позивача.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач ОСОБА_1 посилається на те, що рішенням Яремчанського міського суду від 07.05.2015, залишеного без змін ухвалою апеляційного суду Івано-Франківської області від 08.07.2015, скасовано розпорядження №181-к від 18.07.2014 Верховинської районної державної адміністрації та наказ №64 Верховинської центральної районної лікарні від 18.07.2014 про звільнення з роботи головного лікаря Верховинської центральної районної лікарні ОСОБА_1 за п.3 ст.40 КЗпП України та припинення дії контракту, поновлено його на роботі на посаді головного лікаря Верховинської центральної районної лікарні з 18 липня 2014 року. Стягнуто з Верховинської районної державної адміністрації на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 83611,84 грн.

Після набрання законної сили рішенням суду, йому було видано два виконавчі листи щодо кожного із боржників, Верховинської районної державної адміністрації та Верховинської центральної районної лікарні, які ним були звернуті до примусового виконання. В процесі здійснення виконавчого провадження, один із боржників, Верховинська районна державна адміністрація, на виконання рішення суду прийняла розпорядження №125-к від 10.05.2016, яким скасувала розпорядження Верховинської районної державної адміністрації від 18.07.2014 №187-к та поновила його на посаді головного лікаря Верховинської центральної районної лікарні з 18.07.2014. У зв`язку із цим виконавче провадження щодо боржника Верховинської районної державної адміністрації було закрито.

Однак, в іншій частині рішення суду, боржником Верховинською центральною районною лікарнею, не виконується. Незважаючи на той факт, що відповідачем видано наказ від 05.12.2016 №146 «Про скасування наказу від 18.07.2014 №64 про звільнення ОСОБА_1 по даний час Верховинською центральною районною лікарнею він на роботі не поновлений, до виконання обов`язків головного лікаря недопущений, в його трудовій книжці відповідний запис не вчинено, заробітна плата за період з 21.04.2017 по 30.06.2021 йому не нараховується та не виплачується.

За фактом невиконання рішення Яремчанського міського суду від 07.05.2015 в частині поновлення його на роботі, відкрито кримінальне провадження, в якому його ОСОБА_1 визнано потерпілим.

Зазначає, що попередньо рішеннями Верховинського районного суду від 18.04.2016 та 12.06.2017 стягнуто з Верховинської районної державної адміністрації на його користь середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі за період з 07.05.2015 по 31.03.2016 в сумі 84852,60 грн та з Верховинської центральної районної лікарні за період з 10.05.2016 по 20.04.2017 сумі 154741,91 гривні.

З посиланням на правовий висновок Верховного Суду зроблений у справі №521/1892/18 від 17.06.2020, зазначає, що виконання рішення про поновлення на роботі вважається закінченим з моменту видачі наказу про поновлення працівника на роботі та фактичного допуску працівника, поновленого на роботі за рішенням суду, до виконання попередніх обов`язків.

А тому, оскільки рішення суду про поновлення його на посаді головного лікаря на час подання позову до суду боржником Верховинською центральною районною лікарнею, заміненого рішенням Яремчанського міського суду від 26.02.2021 на Комунальне некомерційне підприємство «Верховинська багатопрофільна лікарня» Верховинської селищної ради не виконане, переконаний, що на даний час існують підстави для задоволення його позову, у зв`язку із чим просить стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки відповідачем виконання рішення суду за період з 21.04.2017 по 30.06.2021.

Оскільки за останні два відпрацьовані ним місяці у березні-квітні 2014 року його середньоденна заробітна плата становила 413 грн. 92 коп., а за період з часу його звільнення по 30.06.2021 декілька разів відбувалося збільшення посадового окладу, тому за спірний період з 21.04.2017 по 30.06.2021 йому підлягає виплаті середній заробіток в сумі 1000143,13 гривень, що розрахований аудитором шляхом множення середньоденного заробітку на коефіцієнт підняття посадових окладів та на кількість робочих днів у спірному періоді. У зв`язку із наведеним просить позов задовольнити.

В судовому засіданні позивач підтримав заявлені позовні вимоги з аналогічних підстав, просить позов задовольнити у повному обсязі.

Представник позивача, адвокат Нечай Іванна Іванівна підтримала заявлені позовні вимоги з підстав наведених в позові, розгляд справи просила проводити без її участі, про що подала відповідну заяву (Вх.№2612/22) через систему «Електронний суд».

Правова позиція відповідача.

Представником відповідача подано письмовий відзив на позовну заяву в якому відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заперечення мотивовані тим, що 20.04.2012 між Верховинською районною державною адміністрацією Івано-Франківської області та позивачем було укладено контракт на термін до 20.04.2017 про прийняття останнього на роботу на посаду головного лікаря Верховинської центральної районної лікарні.

Згідно з розпорядженням Верховинської районної державної адміністрації Івано-Франківської області №125-к від 10.05.2016 на виконання рішення Яремчанського міського суду від 07.05.2015 скасовано розпорядження Верховинської районної державної адміністрації від 18.07.2014 №187-к «Про звільнення ОСОБА_3 », поновлено позивача на посаді головного лікаря Верховинської центральної районної лікарні з 18.07.2014. Оскільки строк дії контракту від 20.04.2012 закінчився 20.04.2017, позивач безпідставно просить стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу у зв`язку із затримкою виконання рішення суду за період з 21.04.2017 по 30.06.2021.

При цьому, відсутні підстави вважати, що контракт з позивачем трансформувався у безстроковий договір, оскільки вимога власника про припинення дії контракту не вимагається за умови чіткого визначення умовами контракту порядку припинення строкового договору, що було сторонами дотримано. Крім того, позивач сам виявив згоду на строковість спірного договору шляхом його добровільного підписання.

Також зазначає, що ухвалою Яремчанського міського суду від 26.02.2021 замінено сторону боржника у виконавчому провадженні, а саме Верховинську центральну районну лікарню на правонаступника Комунальне некомерційне підприємство «Верховинська багатопрофільна лікарня» Верховинської селищної ради.

Відповідно до Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» керівники державних та комунальних закладів охорони здоров`я призначаються на посаду уповноваженим виконавчим органом управління власника закладу охорони здоров`я на конкурсній основі шляхом укладання з ними контракту на строк від трьох до п`яти років.

Відповідно до Порядку проведення конкурсу на зайняття посади керівника державного, комунального закладу охорони здоров`я, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2017 №1094, виконавчим органом Верховинською селищною радою проведено конкурс на заміщення вакантної посади директора Комунального некомерційного підприємства «Верховинська багатопрофільна лікарня» Верховинської селищної ради, переможцем якого визначено ОСОБА_4 . Позивач не брав участі в проведенні конкурсу, що свідчить про відсутність в нього бажання поновлення його на раніше займаній посаді, а подання позову подане з метою безпідставного збагачення.

Крім цього, з представленої позивачем до позовної заяви копії трудової книжки вбачається, що 10.06.2020 його прийнято на посаду директора КНП «АЗПСМ Рожнівської ОТГ» по контракту строком на три роки.

Також зазначає, що згідно правового висновку зробленого в постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі №910/4518/16 середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі працівника не входить до структури заробітної плати, а є спеціальним видом відповідальності роботодавця за порушення трудових прав працівника і строк пред`явлення до суду позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі обмежуються трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права. Вважає, що позивачем пропущено такий строк звернення до суду, що передбачений ч.1 ст.233 КЗпП України. Поважних причин пропуску вказаного строку, позивач також не навів, а тому просить відмовити в позові у зв`язку з пропуском строку позовної давності.

Крім того, вважає представлену позивачем аудиторську довідку розрахунок від 08.07.2021 складену ТзОВ «ЮрекАудит» неналежним доказом у справі, оскільки така не містить відомостей про обізнаність експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок і що він підготовлений для подання до суду. Такий висновок відповідає положенням, що містяться у постанові Великої Палати від 18.12.2019 №522/1029/18.

В судовому засіданні, представник відповідача підтримав заперечення викладені у відзиві на позов, додатково зазначив, що в попередній період, за який із відповідача на користь позивача було стягнуто рішенням суду середній заробіток, діяв контракт між позивачем та відповідачем, однак такий закінчився 20.04.2017, що встановлено у рішенні Верховинського районного суду від 24.07.2017.

Просить в задоволенні позову відмовити та стягнути на користь відповідача понесені судові витрати на правничу допомогу адвоката в сумі 15000 гривень.

Правова позиція третьої особи.

Третя особа Верховинська селищна рада Верховинського району Івано-Франківської області, письмових пояснень по суті спору не подала. В усних поясненнях наданих в судовому засіданні представник третьої особи пояснила, що рішенням Верховинської селищної ради від 16.04.2021 №99-5/2021 оголошено конкурс на заміщення посади директора Комунального некомерційного підприємства «Верховинська багатопрофільна лікарня» Верховинської селищної ради», переможцем якого визначено ОСОБА_4 . Позивач участі в конкурсі не брав, хоча про його проведення йому було достовірно відомо.

Просить в задоволенні позову відмовити, оскільки строк дії контракту укладеного з позивачем закінчився 20.04.2017, а тому є безпідставним стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі за період з 21.04.2017 по 30.06.2021. Також вважає, що відповідачем пропущено строк позовної давності на звернення із даним позовом до суду.

Фактичні обставини встановлені судом.

20.04.2012 між головою Верховинської районної державної адміністрації Гондураком В.І. від імені Верховинської районної ради та в інтересах територіальної громади району і ОСОБА_1 було укладено контракт на термін з 20.04.2012 по 20.04.2017 про прийняття ОСОБА_1 на роботу на посаду головного лікаря Верховинської центральної районної лікарні (а.с. 123-128, Том 1).

У зв`язку із укладенням контракту, розпорядженням Верховинської районної державної адміністрації від 20.04.2012 №66-к ОСОБА_1 призначено на посаду головного лікаря Верховинської центральної районної лікарні з 20.04.2012 терміном на 5 років, про що до трудової книжки НОМЕР_1 заповненої 16.05.2017 Верховинською ЦРЛ на ім`я ОСОБА_1 , було внесено запис №6 (а.с.45-47, Том 1).

Розпорядженням Верховинської райдержадміністрації №182-к від 17.07.2014 ОСОБА_1 оголошено догану за неналежне виконання службових обов`язків (а.с.201 том 1).

Розпорядженням Верховинської районної державної адміністрації №187-к від 18.07.2014 та наказом Верховинської центральної районної лікарні №64 від 18.07.2014 позивача ОСОБА_1 звільнено із посади головного лікаря Верховинської центральної районної лікарні з 18.07.2014 на підставі п.3 ст.40 КЗпП України за систематичне неналежне виконання службових обов`язків та припинено дію контракту від 20.04.2012 року (а.с.202, 203 том 1).

На підставі Розпорядження Верховинської районної державної адміністрації №187-к та наказу Верховинської центральної районної лікарні №64, до трудової книжки НОМЕР_1 заповненої 16.05.2017 Верховинською ЦРЛ на ім`я ОСОБА_1 , було внесено запис №7 вчинений 18.07.2014 про звільнення із посади (а.с. 45-47 Т.1).

Рішенням Яремчанського міського суду від 07.05.2015, задоволено позов ОСОБА_1 до Верховинської районної державної адміністрації, Верховинської центральної районної лікарні, Верховинської районної ради, третя особа на стороні відповідача: Департамент охорони здоров`я Івано-Франківської обласної державної адміністрації. Скасовано розпорядження від 18.07.2014 №181-к Верховинської районної державної адміністрації та наказ Верховинської центральної районної лікарні від 18 липня 2014 року №64 про звільнення з роботи головного лікаря Верховинської центральної районної лікарні ОСОБА_1 по п.3 ст.40 КЗпП України та припинення дії контракту, поновлено ОСОБА_1 на роботі на посаді головного лікаря Верховинської центральної районної лікарні з 18 липня 2014 року. Стягнуто з Верховинської районної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 83611,84 грн (а.с.8-16 том 1).

На виконання зазначеного рішення суду Яремчанським міським судом 13.05.2015 року видано виконавчі листи №354/606/14-ц про скасування розпорядження №181-к від 18.07.2014 року Верховинської районної державної адміністрації та наказ №64 Верховинської центральної районної лікарні №64 від 18 липня 2014 року про звільнення з роботи головного лікаря Верховинської центральної районної лікарні ОСОБА_1 по п.3 ст.40 КЗпП України та припинення дії контракту, поновлення ОСОБА_1 на роботі на посаді головного лікаря Верховинської центральної районної лікарні з 18 липня 2014 року.

Ухвалою Яремчанського міського суду від 01.09.2015 виправлено описку в резолютивній частині рішення суду від 07.05.2015 у справі №354/606/14-ц щодо номеру розпорядження, яке скасовано, та замість розпорядження №181-к зазначено розпорядження №187-к.

17.02.2016 року головним державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Верховинського районного управління юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №49558552 за виконавчим листом №354/606/14-ц, боржником в якому вказано Верховинську центральну районну лікарню (а.с.39-43 том 1).

В процесі виконавчого провадження, одним із боржників Верховинською районною державною адміністрацією на виконання рішення суду видано розпорядження від 10.05.2016 №125-к, яким скасовано розпорядження районної державної адміністрації від 18.07.2014 №187-к «Про звільнення ОСОБА_3 » та поновлено ОСОБА_1 на посаді головного лікаря Верховинської центральної районної лікарні з 18.07.2014 (а.с.204 том 1).

Іншим боржником Верховинською центральною районною лікарнею, на виконання рішення Яремчанського міського суду від 07.05.2015 та ухвали Апеляційного суду Івано-Франківської області від 08.07.2015 «Про скасування наказу Верховинської ЦРЛ №64 від 18.07.2014р та поновлення на роботі ОСОБА_1 » та на виконання постанови ВП №49558552 «Про відкриття виконавчого провадження від 17.02.2016», 05.12.2016 винесено наказ №146 «Про скасування наказу №64 від 18.07.2014 року про звільнення ОСОБА_1 » (а.с.205 том 1).

На підставі Розпорядження Верховинської районної державної адміністрації №125-к та наказу Верховинської центральної районної лікарні №146, до трудової книжки НОМЕР_1 заповненої 16.05.2017 Верховинською ЦРЛ на ім`я ОСОБА_1 , було внесено запис №8, вчинений 05.12.2016 про те, що запис №7 про звільнення з посади, слід вважати недійсним.

В подальшому, розпорядженням Верховинської районної державної адміністрації від 19.04.2017 №101-к припинено дію контракту з ОСОБА_1 , укладеного з головою районної державної адміністрації 20.04.2012. Звільнено ОСОБА_1 з посади головного лікаря Верховинської центральної районної лікарні з 20.04.2017 у зв`язку із закінченням дії контракту. Доручено бухгалтерії Верховинської центральної районної лікарні провести з ОСОБА_1 фінансовий розрахунок (а.с.206 том 1).

На підставі вказаного розпорядження до трудової книжки НОМЕР_1 заповненої 16.05.2017 Верховинською ЦРЛ на ім`я ОСОБА_1 , було внесено запис №9 вчинений 20.04.2017 «Звільнений з посади головного лікаря Верховинської центральної районної лікарні у зв`язку із закінченням дії контракту» (а.с.445-47 том 1).

Рішенням Верховинського районного суду Івано-Франківської області від 18.04.2016 у справі №340/755/15-ц стягнуто з Верховинської районної державної адміністрації Івано-Франківської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у зв`язку з затримкою виконання рішення суду про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника за період з 07 травня 2015 року по 31 березня 2016 року в розмірі 84852,60 гривень (а.с.17-20 том 1).

Рішенням Верховинського районного суду Івано-Франківської області від 12.06.2017 у справі 340/127/17 (а.с.21-28 том 1), залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Івано-Франківської області від 13.07.2017 (а.с.29-31 том 1), задоволено позов ОСОБА_1 , стягнуто з Верховинської центральної районної лікарні на його користь середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі за період з 10.05.2016 по 20.04.2017 в сумі 154741 грн. 91 копійок.

Рішенням Верховинського районного суду Івано-Франківської області від 24.07.2017 у справі 340/268/17 залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Івано-Франківської області від 09.10.2017 та постановою Верховного суду від 21.08.2019, задоволено частково позов ОСОБА_1 , визнано незаконним та скасовано Розпорядження Верховинської районноїдержавної адміністраціївід 19.04.2017за №101-кпро припиненнядії контрактута звільнення ОСОБА_1 зпосади головноголікаря Верховинськоїцентральної районноїлікарні з20квітня 2017у зв`язкуіз закінченнямдії контракту.В задоволенніпозову провизнання трудовогодоговору,укладеного міжВерховинською районноюдержавною адміністрацієюі ОСОБА_1 від 20.04.2012продовженим наневизначений строк,відмовлено забезпідставністю вимог(а.с.150-163 том 1).

Ухвалою Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 26.02.2021 у справі № 354/606/14-ц замінено сторону боржника у виконавчому провадженні за реєстраційним номером №49558552 - Верховинську центральну районну лікарню на правонаступника Комунальне некомерційне підприємство «Верховинська багатопрофільна лікарня» Верховинської селищної ради (78701, Івано-Франківська область, Верховинський район, селище міського типу Верховина, вул. Невестюка, буд. 2, код ЄДРПОУ 01993374) за виконавчим листом, виданим на підставі рішення суду у цивільній справі ун. 354/606/14-ц пр. № 2/354/28/15 за позовом ОСОБА_1 до Верховинської районної державної адміністрації, Верховинської центральної районної лікарні, Верховинської районної ради, третя особа на стороні відповідача: Департамент охорони здоров`я Івано-Франківської обласної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування розпорядження про оголошення догани; скасування розпорядження та наказу про звільнення з посади; поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу (а.с.34-37 том 1).

Ухвалою слідчого судді Верховинського районного суду Івано-Франківської області від 21.05.2021 скасовано постанову слідчого СВ Верховинського ВП Косівського ВП ГУНП в Івано-Франківській області Кіндратяка Т.Т. від 30.09.2019 про закриття кримінального провадження №12015090130000196, внесеного до ЄРДР 14.12.2015 року за ч.2 ст.382 КК України та направлено матеріали провадження для продовження досудового розслідування (а.с.32-33 том 1). Зокрема слідчим суддею було встановлено з матеріалів кримінального провадження, що фактично ОСОБА_1 не поновлений на роботі на посаді головного лікаря Верховинської ЦРЛ, що підтверджується відкритим виконавчим провадженням №49558552 за категорією виконавчого документа про поновлення на роботі.

Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 13.09.2022 у справі №354/606/14-ц заяву Комунального некомерційного підприємство «Верховинська багатопрофільна лікарня» Верховинської селищної ради про визнання виконавчого листа №354/606/14-ц, виданого Яремчанським міським судом Івано-Франківської області 13 травня 2015 року у цивільній справі №354/606/14-ц таким, що не підлягає виконанню задоволено частково.

Визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист №354/606/14-ц, в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі на посаді головного лікаря Верховинської центральної районної лікарні, виданий Яремчанським міським судом Івано-Франківської області 13 травня 2015 року на підставі рішення Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 07 травня 2015 року, яким скасовано розпорядження №187-к від 18.07.2014 року Верховинської районної державної адміністрації та наказ №64 Верховинської центральної районної лікарні від 18.07.2014 про звільнення з роботи головного лікаря Верховинської центральної лікарні ОСОБА_1 по п.3 ст.40 КЗпП України та припинення дії контракту та поновлено його на роботі на посаді головного лікаря Верховинської центральної лікарні з 18 липня 2014 року.

У задоволенні заяви Комунального некомерційного підприємства «Верховинська багатопрофільна лікарня» Верховинської селищної ради про визнання виконавчого листа №354/606/14-ц таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення коштів відмовлено (а.с.232-242 том 2).

Постановою про закінчення виконавчого провадження ВП №49558552 від 31.10.2022, винесеною головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) Пищ Мар`яною Степанівною, виконавче провадження з виконання виконавчого листа №354/606/14-ц виданого 13.05.2015 Яремчанським міським судом про скасування розпорядження від 18.07.2014 №181-к Верховинської районної державної адміністрації та наказу Верховинської центральної районної лікарні від 18 липня 2014 року №64 про звільнення з роботи головного лікаря Верховинської центральної районної лікарні ОСОБА_1 по п.3 ст.40 КЗпП України та припинення дії контракту. Поновлення ОСОБА_1 на роботі на посаді головного лікаря Верховинської центральної районної лікарні з 18 липня 2014 року закінчено на підставі п.5 ч.1 ст.39, ст.40 Закону України «Про виконавче провадження» (а.с.12-13 том 3).

Зокрема державним виконавцем встановлено, що постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 13.09.2022 (справа №354/606/14-ц) визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист №354/606/14-ц, в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі на посаді головного лікаря Верховинської центральної районної лікарні, виданий Яремчанським міським судом Івано-Франківської області 13 травня 2015 року на підставі рішення Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 07 травня 2015 року, яким скасовано розпорядження №181-к від 18.07.2014 року Верховинської районної державної адміністрації та наказ №64 Верховинської центральної районної лікарні від 18.07.2014 про звільнення з роботи головного лікаря Верховинської центральної лікарні ОСОБА_1 по п.3 ст.40 КЗпП України та припинення дії контракту та поновлено його на роботі на посаді головного лікаря Верховинської центральної лікарні з 18 липня 2014 року.

Оцінка суду.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникненняцивільних правта обов`язків,зокрема,є договорита іншіправочини. Увипадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права уразі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Статтею 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

За змістом положень ЦПК України:

- кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень,крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій (ч.ч.3 і 4 ст.12 ЦПК України);

- суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч.1 ст.13 ЦПК України);

- доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів),що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи,та інших обставин,які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1)письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ч. ч.1, 2 ст. 76 ЦПК України);

- кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч.1 ст.81 ЦПК України).

Згідно із ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Як вбачається із позовної заяви, позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача середнього заробітку в порядку передбаченому ст.236 КзПП України, за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі за період з 21.04.2017 по 30.06.2021, оскільки вважає, що має місце затримка виконання ним рішення суду про поновлення позивача на роботі, і така затримка є протиправною всупереч правовому положенню щодо негайності такого виконання рішення суду.

Статтею 43 Конституції України встановлено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає; право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Згідно з ч. 1 ст. 21 Закону України «Про оплату праці», працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Згідно із ч.5 ст.124 Конституції України судові рішення є обов`язковими для виконання на всій території України.

Згідно з частиною п`ятою статті 235 КЗпП України рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

Відповідно до п.34 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» належним виконанням судового рішення про поновлення на роботі необхідно вважати видання власником про це наказу, що дає можливість працівнику приступити до виконання своїх попередніх обов`язків.

Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку, що законодавець передбачає обов`язок роботодавця добровільно і негайно виконати рішення суду про поновлення на роботі працівника в разі його незаконного звільнення. Цей обов`язок полягає у тому, що роботодавець зобов`язаний видати наказ про поновлення працівника на роботі відразу після оголошення рішення суду, незалежно від того, чи буде це рішення суду оскаржуватися у подальшому.

Виконання рішення про поновлення на роботі вважається закінченим з моменту видачі наказу про поновлення працівника на роботі та фактичного допуску працівника, поновленого на роботі рішенням суду, до виконання попередніх обов`язків. При цьому працівник повинен бути обізнаним про наявність наказу про його поновлення на роботі і йому повинно бути фактично забезпечено доступ до роботи і можливості виконання своїх обов`язків.

Дана правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 17 червня 2020 року у справі № 521/1892/18.

Положеннями статті236КЗпП України законодавець визначив умови оплати вимушеного прогулу при затримці виконання рішення про поновлення нароботі працівника. Зокрема, вказана норма передбачає, що у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

Вимушений прогул - це час, протягом якого працівник з вини власника або уповноваженого ним органу був позбавлений можливості працювати.

Таким чином, наведена норма закону встановлює відповідальність роботодавця у вигляді стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі працівника з метою компенсації йому втрат від неотримання зарплати чи неможливості працевлаштування.

Затримкою виконання рішення суду про поновлення працівника на роботі за змістом статті 236 КЗпП України слід вважати невидання власником (уповноваженим органом) наказу про поновлення працівника на роботі без поважних причин негайно після проголошення судового рішення.

Такий висновок суду також кореспондується із висновком зробленим Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 13.03.2019 у справі № 711/8446/16-ц.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 квітня 2021 року по справі N 647/3372/19 (провадження N 61-8922св20) зазначено, що: "виплата середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу законодавцем пов`язується з певним діянням роботодавця, наслідком яких стала неможливість працівника належним чином реалізовувати своє право на працю. За змістом статей 94,116,117 КЗпП України та статей 1, 2 Закону України "Про оплату праці" середній заробіток за весь час вимушеного прогулу за своєю правовою природою є різновидом матеріальної відповідальності роботодавця перед працівником і не входить до структури заробітної плати. Вичерпний перелік підстав виплати працівникові середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу визначено статтями 235, 236 КЗпП України і вони не підлягають розширеному тлумаченню. Оплата вимушеного прогулу у встановлених вказаними статтями КЗпП Українивипадках є мірою матеріальної відповідальності роботодавця за порушення права працівника на працю. Підставою матеріальної відповідальності роботодавця є трудове майнове правопорушення, тобто винне протиправне порушення роботодавцем своїх трудових обов`язків, унаслідок чого заподіюється майнова шкода працівникові. Склад трудового майнового правопорушення утворюють його елементи, що одночасно є умовами матеріальної відповідальності роботодавця, а саме: неналежне виконання роботодавцем своїх трудових обов`язків (протиправні дії або бездіяльність); наявність майнової шкоди у вигляді втраченої працівником заробітної плати; причинний зв`язок між неналежним виконанням роботодавцем трудових обов`язків і заподіяною шкодою; вина роботодавця.

Об`єднана палата Верховного Суду в постанові від 10 жовтня 2019 року у справі N 522/13736/15 (N 61-25545сво18) зазначила, що за змістом норм чинного законодавства середній заробіток за час затримки власником або уповноваженим ним органом виконання судового рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою (винагородою, яку роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу), а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою у розумінні статті 2 Закону України "Про оплату праці", тобто середній заробіток за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі працівника не входить до структури заробітної плати, а є спеціальним видом відповідальності роботодавця за порушення трудових прав працівника.

Відповідно до положень ч.4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Аналіз положень ст. 236 КЗпП України, та правових позицій Верховного суду, дає підстави для висновку, що стягнення із роботодавця на користь працівника середнього заробітку є видом відповідальності роботодавця за порушення трудових прав працівника, зокрема його права на працю, та на отримання плати за таку працю.

Як уже зазначалося судом, право на працю гарантоване Конституцією України.

Відповідно до ст.2 КзПП України, право громадян України на працю, - тобто на одержання роботи з оплатою праці не нижче встановленого державою мінімального розміру, - включаючи право на вільний вибір професії, роду занять і роботи, забезпечується державою. Працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою.

Статтею 21 КзПП України, визначено, що трудовим договором є угода між працівником і роботодавцем (роботодавцем - фізичною особою), за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець - фізична особа) зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення та організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Так, судом встановлено, що 20.04.2012 між головою Верховинської районної державної адміністрації Гондураком В.І. від імені Верховинської районної ради та в інтересах територіальної громади району і ОСОБА_1 було укладено контракт на термін з 20.04.2012 по 20.04.2017 про прийняття ОСОБА_1 на роботу на посаду головного лікаря Верховинської центральної районної лікарні. У зв`язку із укладенням контракту, на виконання розпорядження Верховинської районної державної адміністрації від 20.04.2012 №66-к та Наказу Верховинської центральної районної лікарні від 25.04.2012 №38, до трудової книжки НОМЕР_1 заповненої 16.05.2017 Верховинською ЦРЛ на ім`я ОСОБА_1 , було внесено запис №6 вчинений 20.04.2012 «Призначений на посаду головного лікаря Верховинської центральної районної лікарні з укладенням трудового договору (контракту) терміном на 5 років» (а.с.45-47 том 1).

Таким чином, позивач реалізуючи своє право на працю уклав із головою Верховинської районної державної адміністрації ОСОБА_5 який діяв від імені Верховинської районної ради та в інтересах територіальної громади району, контракт на підставі якого між позивачем та Верховинською центральною районною лікарнею виникли трудові відносини. Зокрема вказаним контрактом було визначено обов`язки позивача, як головного лікаря так і його права, а також врегульовано умови матеріального забезпечення головного лікаря, умови відпустки.

При цьому, укладаючи строковий контракт, позивач виразив свою волю на припинення такого трудового договору після закінчення строку, на який він був укладений.

В той же час, як встановлено судом, розпорядженням Верховинської районної державної адміністрації №187-к від 18.07.2014 та наказом Верховинської центральної районної лікарні №64 від 18.07.2014, позивача ОСОБА_1 було звільнено із посади головного лікаря Верховинської центральної районної лікарні з 18.07.2014 на підставі п.3 ст.40 КЗпП України за систематичне неналежне виконання службових обов`язків та припинено дію контракту від 20.04.2012 року (а.с.202, 203 том 1).

Рішенням Яремчанського міського суду від 07.05.2015, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 08.07.2015, задоволено позов ОСОБА_1 до Верховинської районної державної адміністрації, Верховинської центральної районної лікарні, Верховинської районної ради, третя особа на стороні відповідача: Департамент охорони здоров`я Івано-Франківської обласної державної адміністрації. Скасовано розпорядження від 18.07.2014 №187-к Верховинської районної державної адміністрації та наказ Верховинської центральної районної лікарні від 18 липня 2014 року №64 про звільнення з роботи головного лікаря Верховинської центральної районної лікарні ОСОБА_1 та припинення дії контракту. Поновлено ОСОБА_1 на роботі на посаді головного лікаря Верховинської центральної районної лікарні з 18 липня 2014 року.

Вказаним рішенням суду було визнано незаконним звільнення ОСОБА_1 в період дії строкового контракту, та відновлено його можливість як працівника належним чином реалізовувати своє право на працю на посаді головного лікаря Верховинської центральної районної лікарні, відповідно до укладеного 20.04.2012 трудового договору (контракту) із головою Верховинської районної державної адміністрації ОСОБА_5 .

На виконання вказаного рішення суду Яремчанським міським судом видано два виконавчі листи №354/606/14-ц, в яких наведено резолютивну частину рішення: «скасувати розпорядження №181-к від 18.07.2014 року Верховинської районної державної адміністрації та наказ №64 Верховинської центральної районної лікарні №64 від 18 липня 2014 року про звільнення з роботи головного лікаря Верховинської центральної районної лікарні ОСОБА_1 по п.3 ст.40 КЗпП України та припинення дії контракту. Поновити ОСОБА_1 на роботі на посаді головного лікаря Верховинської центральної районної лікарні з 18 липня 2014 року».

Судом встановлено, що видані виконавчі листи були звернуті стягувачем до примусового виконання, та на підставі них державним виконавцем відкрито два виконавчі провадження щодо кожного із боржників за рішенням суду, а саме Верховинської районної державної адміністрації та Верховинської центральної районної лікарні.

В процесі виконавчого провадження, ухвалою Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 26.02.2021 замінено сторону боржника у виконавчому провадженні за реєстраційним номером №49558552 - Верховинську центральну районну лікарню на правонаступника Комунальне некомерційне підприємство «Верховинська багатопрофільна лікарня» Верховинської селищної ради за виконавчим листом, виданим на підставі рішення суду у цивільній справі №354/606/14-ц пр. № 2/354/28/15, оскільки Верховинська центральна районна лікарня, яка є стороною виконавчого провадження була перетворена у Комунальне некомерційне підприємство «Верховинська районна лікарня Верховинської районної ради», що є її правонаступником, а останнє передано у комунальну власність Верховинської селищної ради та переіменовано у Комунальне некомерційне підприємство «Верховинська багатопрофільна лікарня» Верховинської селищної ради.

Також встановлено, що одним із боржників Верховинською районною державною адміністрацією на виконання рішення суду видано розпорядження від 10.05.2016 №125-к, яким скасовано розпорядження районної державної адміністрації від 18.07.2014 №187-к «Про звільнення ОСОБА_1 » та поновлено ОСОБА_1 на посаді головного лікаря Верховинської центральної районної лікарні з 18.07.2014, а тому виконавче провадження відносно даного боржника було закрито.

Іншим боржником Верховинською центральною районною лікарнею, на примусове виконання рішення Яремчанського міського суду від 07.05.2015 та у зв`язку з постановою «Про відкриття виконавчого провадження» ВП №49558552 від 17.02.2016, наказом від 05.12.2016 головного лікаря Верховинської ЦРЛ Ілюка М.Д. скасовано наказ №64 від 18.07.2014 «Про звільнення ОСОБА_1 » та занесено відповідний запис до його трудової книжки.

Наказу про поновлення ОСОБА_1 на роботі на посаді головного лікаря Верховинської центральної районної лікарні з 18 липня 2014 року, боржником Верховинською центральною районною лікарнею чи її правонаступником Комунальним некомерційним підприємством «Верховинська багатопрофільна лікарня» Верховинської селищної ради, не виносилося.

У зв`язку із невиконанням рішення суду про поновлення ОСОБА_1 на посаді головного лікаря Верховинської центральної районної лікарні, рішенням Верховинського районного суду Івано-Франківської області від 18.04.2016 у справі №340/755/15-ц стягнуто з Верховинської районної державної адміністрації Івано-Франківської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 07 травня 2015 року по 31 березня 2016 року в розмірі 84852,60 гривень.

В подальшому, рішенням Верховинського районного суду Івано-Франківської області від 12.06.2017 у справі 340/127/17, із Верховинської центральної районної лікарні на користь ОСОБА_1 стягнено середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі за період з 10.05.2016 по 20.04.2017 в сумі 154741 грн. 91 копійок.

Таким чином, у зв`язку із невиконанням рішення суду про поновлення ОСОБА_1 на посаді головного лікаря Верховинської центральної районної лікарні, що мало наслідком неможливість ОСОБА_1 належним чином реалізовувати своє право на працю, згідно контракту від 20.04.2012 за яким його було прийнято на роботу на посаду головного лікаря Верховинської центральної районної лікарні, на його користь було стягнено середній заробіток за період із 07 травня 2015 року по 31 березня 2016 року та із 10.05.2016 по 20.04.2017.

Аналіз вказаних судових рішень свідчить про те, що середній заробіток було стягнено за період із 07.05.2015 по 20.04.2017, тобто в межах строку дії контракту визначеного сторонами у ньому.

З цього приводу суд звертає увагу на те, що розпорядженням Верховинської районної державної адміністрації від 19.04.2017 №101-к було припинено дію контракту з ОСОБА_1 , укладеного з головою районної державної адміністрації 20.04.2012. Звільнено ОСОБА_1 з посади головного лікаря Верховинської центральної районної лікарні з 20.04.2017 у зв`язку із закінченням дії контракту. Доручено бухгалтерії Верховинської центральної районної лікарні провести з ОСОБА_1 фінансовий розрахунок.

На підставі вказаного розпорядження до трудової книжки НОМЕР_1 заповненої 16.05.2017 Верховинською ЦРЛ на ім`я ОСОБА_1 , було внесено запис №9 вчинений 20.04.2017 «Звільнений з посади головного лікаря Верховинської центральної районної лікарні у зв`язку із закінченням дії контракту».

Рішенням Верховинського районного суду від 24.07.2017 залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 09.10.2017 та постановою Верховного Суду від 21.08.2019, визнано незаконним та скасовано дане розпорядження Верховинської районної державної адміністрації від 19.04.2017 за №101-к, з тих підстав, що починаючи з 05.03.2015 Верховинська районна державна адміністрація втратила повноваження щодо припинення трудових відносин із керівниками комунальних закладів охорони здоров`я, що відносяться до спільної власності територіальних громад сіл, селища Верховинського району, зокрема Верховинської центральної районної лікарні. Такі повноваження відійшли до представницького органу Верховинської районної ради, а тому приймаючи оскаржуване розпорядження від 19.04.2017 №101-к про звільнення ОСОБА_1 Верховинська районна державна адміністрація діяла поза межами наданих їй повноважень.

Також цим же рішенням, в задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання трудового договору, укладеного між Верховинською районною державною адміністрацією і ОСОБА_1 від 20.04.2012 продовженим на невизначений строк, відмовлено за безпідставністю вимог. При цьому суд дійшов висновку, що після спливу визначеного у контракті терміну, дія строкового договору припинилася 20.04.2017.

Верховний Суд у своїй постанові від 21.08.2019 за результатами перегляду рішення Верховинського районного суду від 24.07.2017 та ухвали Апеляційного суду Івано-Франківської області від 09.10.2017 по цій же справі зазначив, що суди дійшли правильного висновку, що контракт між сторонами був укладений на строк з 20 квітня 2012 року до 20 квітня 2017 року. При цьому, умовами контракту не передбачено можливості продовження його дії на певний строк чи на невизначений строк за настання певних обставин.

Відсутні підстави вважати, що контракт з позивачем як строковий договір трансформувався у безстроковий договір, оскільки вимога власника про припинення дії контракту не вимагається за умови чіткого визначення умовами контракту порядку припинення строкового договору, що було сторонами дотримано. На час закінчення дії контракту та після цього позивач трудові обов`язки головного лікаря не виконував, воля власника на укладення з позивачем контракту на новий термін була відсутня.

Позивач сам виявив згоду на строковість спірного договору шляхом його добровільного підписання.

Відповідно до положень ч.4 ст. 72 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, з наведеного вбачається, що 20.04.2017 закінчився час дії контракту, за яким позивач перебував на посаді головного лікаря Верховинської центральної районної лікарні з 20.04.2012 та на посаду якого він підлягає поновленню відповідачем згідно рішення Яремчанського міського суду від 07.05.2015.

Як уже зазначалося судом, працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою (ст. 2 КзПП України)

Статтею 21 КзПП України, визначено, що трудовим договором є угода між працівником і роботодавцем (роботодавцем - фізичною особою), за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець - фізична особа) зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Особливою формою трудового договору є контракт.

Верховний суд у постанові від 12.05.2022 по справі 756/13167/16-ц зазначив, що підстави припинення трудового договору встановлено статтею 36 КЗпП України. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 36 КЗпП підставою припинення трудового договору є закінчення строку (пункт 2 і 3 статті 23), крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна із сторін не поставила вимогу про їх припинення. На цій підставі може бути припинений тільки строковий трудовий договір, укладений як строковий відповідно до закону. Припинення трудового договору після закінчення строку не вимагає заяви або якогось волевиявлення працівника. Свою волю на укладення строкового трудового договору він уже виявив, коли писав заяву про прийняття на роботу за строковим трудовим договору. У цей же час він виразив і волю на припинення такого трудового договору після закінчення строку, на який він був укладений. Власник також не зобов`язаний попереджати або в інший спосіб інформувати працівника про майбутнє звільнення за пунктом 2 частиною першоюстатті 36 КЗпП України.

З огляду на викладене, у зв`язку із припиненням строку дії контракту укладеного 20.04.2012 між головою Верховинської районної державної адміністрації ОСОБА_5 і ОСОБА_1 , за яким останній реалізував своє право на працю та був прийнятий на роботу на посаду головного лікаря Верховинської центральної районної лікарні строком на п`ять років до 20.04.2017, із 21.04.2017 припинились трудові відносини, які виникли між ОСОБА_1 та Верховинською центральною районною лікарнею. А відтак з цього моменту право ОСОБА_1 на працю за контрактом від 20.04.2012, не було порушено.

Окрім того, суд звертає увагу на те, що з представленої позивачем дублікату трудової книжки НОМЕР_1 заповненої 16.05.2017 Верховинською ЦРЛ на ім`я ОСОБА_1 , вбачається, що 01.06.2017 позивач був прийнятий на посаду лікаря травматолога-ортопеда екстреної цілодобової медичної допомоги травматологічного відділення Косівської центральної районної лікарні (запис №10). 06.07.2018 Косівську центральну районну лікарню реорганізовано шляхом перетворення до Комунального некомерційного підприємства «Косівська ЦРЛ» (запис №11). 01 січня 2020 року ОСОБА_1 переведено на посаду лікаря ортопеда-травматолога відділення екстреної (невідкладної) медичної допомоги (запис №12). 08 червня 2020 року звільнено з займаної посади за згодою сторін, п.1 ст.36 КЗпП України (запис №13). 10 червня 2020 року ОСОБА_1 прийнятий на посаду директора КНП «АЗПСМ Рожнівської ОТГ» по контракту строком на 3 (три) роки (запис №14).

Таким чином, враховуючи вище наведене, судом встановлено, що після закінчення строку дії контракту 20.04.2017, позивач 01.06.2017 реалізував своє право на працю і працевлаштувався в інший медичний заклад та з 10.06.2020 працює за контрактом на посаді директора КНП «АЗПСМ Рожнівської ОТГ».

З долученої постанови про закінчення виконавчого провадження ВП №49558552 від 31.10.2022, винесеної головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) Пищ Мар`яною Степанівною, вбачається, що виконавче провадження з виконання виконавчого листа №354/606/14-ц виданого 13.05.2015 Яремчанським міським судом про скасування розпорядження від 18.07.2014 №181-к Верховинської районної державної адміністрації та наказ Верховинської центральної районної лікарні від 18 липня 2014 року №64 про звільнення з роботи головного лікаря Верховинської центральної районної лікарні ОСОБА_1 по п.3 ст.40 КЗпП України та припинення дії контракту. Поновлення ОСОБА_1 на роботі на посаді головного лікаря Верховинської центральної районної лікарні з 18 липня 2014 року, закінчено на підставі п.5 ч.1 ст.39, ст.40 Закону України «Про виконавче провадження», а саме визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню. Підставою для винесення даної постанови, стала постанова Івано-Франківського апеляційного суду від 13.09.2022, якою визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист №354/606/14-ц, в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі на посаді головного лікаря Верховинської центральної районної лікарні, виданий Яремчанським міським судом Івано-Франківської області 13.05.2015 на підставі рішення Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 07.05.2015.

Даним рішенням зокрема було встановлено, що «…після створення нової юридичної особи - КНП «Верховинська багатопрофільна лікарня» Верховинської селищної ради виникли підстави для призначення нового керівника (директора) згідно з його статутом.

Посада головного лікаря та директора не є фактично однією і тією ж посадою, оскільки статут КНП «Верховинська багатопрофільна лікарня» Верховинської селищної ради не визначає головного лікаря керівником цього підприємства.

Наказом МОЗ України від 31 жовтня 2018 року № 1977 «Про внесення змін до Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників. Випуск «Охорона здоров`я», що набрав чинності з 01 січня 2019 року, внесено зміни до Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників, затвердженого та впровадженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 29 березня 2002 року № 117.

Цим наказом розмежовані функції генерального директора (директора) та медичного директора у медичних закладах та встановлено, що особи, призначені на посади керівників у сфері охорони здоров`я до набрання чинності цим наказом, продовжують виконувати свої обов`язки до проведення нових конкурсів.

Продовження трудових відносин ОСОБА_1 на посаді директора КНП «Верховинська багатопрофільна лікарня» Верховинської селищної ради, повинно відповідати процедурі та призначення на посаду керівника комунального закладу здоров`я здійснюється на підставі проведеного конкурсу, який складається із таких етапів: 1) прийняття рішення про проведення конкурсу; 2) формування конкурсної комісії (у разі необхідності оновлення її складу); 3) підготовка до проведення конкурсу (оприлюднення оголошення про проведення конкурсу, прийняття документів від осіб, які бажають взяти участь у конкурсі, перевірка поданих документів на відповідність установленим вимогам); 4) проведення конкурсу (заслуховування конкурсної пропозиції та проведення співбесіди з кандидатами (претендентами), визначення переможця конкурсу); 5) оприлюднення результатів конкурсу.

Створення нової юридичної особи публічного права стало підставою для прийняття власником рішення про оголошення та проведення конкурсу на зайняття посади керівника КНП «Верховинська багатопрофільна лікарня» Верховинської селищної ради відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2017 року № 1094 «Про затвердження Порядку проведення конкурсу на зайняття посади керівника державного, комунального закладу охорони здоров`я», переможцем якого оголошено ОСОБА_4 .

ОСОБА_1 не брав участі у проведенні конкурсу на зайняття посади директора КНП «Верховинська багатопрофільна лікарня» Верховинської селищної ради та не був оголошений переможцем такого конкурсу, відповідно підстав укладати із ним контракт як з директором КНП «Верховинська багатопрофільна лікарня» Верховинської селищної ради немає…».

За таких обставин, враховуючи, що стягнення із роботодавця на користь працівника середнього заробітку є видом відповідальності роботодавця за порушення трудових прав працівника, зокрема його права на працю, та на отримання плати а таку працю, які в даному випадку виникли на підставі контракту від 20.04.2012 та припинились у зв`язку із його закінченням 20.04.2017, суд приходить до переконання про безпідставність заявлених позовних вимог щодо стягнення з Комунального некомерційного підприємства «Верховинська багатопрофільна лікарня» Верховинської селищної ради на його користь середнього заробітку за час затримки виконання рішення Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 07.05.2015 про поновлення на роботі, за період з 21.04.2017 по 30.06.2021 в сумі 1000143,13 гривень, у зв`язку із чим в позові слід відмовити.

Одночасно суд не приймає до уваги заперечення відповідача про застосування судом спливу позовної давності, оскільки правила про позовну давність, відповідно до ст. 267 ЦК України, мають застосовуватися лише тоді, коли буде доведено існування самого суб`єктивного права. У випадках відсутності такого права або коли воно ніким не порушене, в позові має бути відмовлено не з причин пропуску строку позовної давності, а в зв`язку з необґрунтованістю самої вимоги.

Судові витрати.

Згідно положень статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи у разі відмови в позові покладаються на позивача.

Відповідно до ст.137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до п.1 ч.3 ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує зокрема, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи.

Відповідно до позиції Верховного Суду, що висвітлена у постановах КЦС ВС від 09.06.2020 року по справі №466/9758/16-ц та від 15.04.2020 року по справі №199/3939/18-ц, аналізовані витрати сторони судового процесу мають бути документально підтверджені та доведені. Позаяк склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі, на підтвердження цих обставин до суду повинні бути надані: договір про надання правової допомоги, який повинен містити детальний опис послуг, що надаються, їхню вартість, порядок обчислення гонорару адвоката (фіксований розмір або погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо; документи, що містять детальний опис робіт та послуг, виконаних (наданих) адвокатом у рамках справи відповідно до умов договору (акти виконаних робіт або наданої допомоги, специфікації витраченого часу адвоката тощо); оформлені у встановленому законом порядку документи, що свідчать про здійснення оплати гонорару адвоката та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги на підставі договору (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку, касові чеки або інший банківський документ, що підтверджує здійснення оплати послуг адвоката в рамках конкретної справи).

Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.

Ґрунтуючись на вказаному принципі, при здійсненні дослідження та оцінки наданих сторонами доказів суд враховує, зокрема, пов`язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат та їхню пропорційність до предмета спору.

Крім того, у згаданій вище постанові Верховного Суду зазначає, що при визначенні розміру витрат на правничу допомогу на підставі поданих сторонами доказів, суд має виходити з критеріїв: їхньої реальності (тобто встановлення їхньої дійсності та необхідності); розумності їхнього розміру (виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

В підтвердженняфакту понесеннявитрат направову допомогу,відповідачем долученодо справиДоговір пронадання правовоїдопомоги №132від 12.08.2021(а.с.73-74том 1),ордер нанадання правничої(правової)допомоги,складений напідставі договорупро наданняправової допомогивід 12.08.2021(а.с.75том 1),попередній (орієнтовний)розрахунок судовихвитрат відповідачав судіІ інстанціївід 27.08.2021,загальна вартістьяких склала15000гривень (а.с.164том 1),Акт (опис)виконаних робітвід 19.08.2021та платіжнедоручення №400від 20.08.2021(а.с.247 том 2).

Зокрема, згідно долученого акту (опису) виконаних робіт, адвокат Чобанюк М.М. (виконавець) на підставі договору №132 від 12.08.2021 про надання професійної правничої допомоги, надав замовнику Комунальному некомерційному підприємству «Верховинська багатопрофільна лікарня» Верховинської селищної ради наступні послуги: усні консультації та попереднє вивчення матеріалів, що стосуються позову про сплату середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду, 4 год (вартість 2000 грн), опрацювання законодавства у спірних правовідносинах, огляд судової практики 6 год (вартість 3000 грн), формулювання правової позиції, 6 год (вартість 3000 грн), складання відзиву на позовну заяву, 14 год (вартість 7000 грн). Вартість наданих послуг становить 15000,00 гривень.

Акт підписаний замовником та виконавцем і містить запис про те, що послуги надані належним чином та претензій у замовника до виконавця немає.

Повноваження Чобанюка М.М., як адвоката підтверджені ордером на надання правничої (правової) допомоги, складеним на підставі договору про надання правової допомоги 12.08.2021.

Факт оплати наданих послуг підтверджений оригіналом платіжного доручення №400 від 20.08.2021 про оплату відповідачем суми гонорару за надану правову допомогу за договором №132 від 12.08.2021, акту №1 від 19.08.2021 в розмірі 16500,00 гривень.

Суд звертає увагу на те, що критерії співмірності визначені у частині четвертій статті 137 ЦПК України суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Таких доказів або обґрунтувань, у тому числі розрахунків, які свідчили б про неправильність розрахунку витрат або про неналежність послуг адвоката до справи, позивач не надав.

Оскільки судом відмовлено в задоволенні позову, з огляду на вимоги статті 141 ЦПК України, з позивача на користь відповідача підлягають стягненню витрати відповідача на професійну правничу допомогу в сумі 15000 гривень.

Керуючись ст.ст. 10-13, 49, 76-81,89, 141, 258, 259, 263-265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства "Верховинська багатопрофільна лікарня" Верховинської селищної ради, за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Верховинської селищної ради Верховинського району Івано-Франківської області про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, у зв`язку з затримкою виконання рішення суду відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального некомерційного підприємства "Верховинська багатопрофільна лікарня" Верховинської селищної ради- 15000,00грн витрат на правничу допомогу.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ;

відповідач: Комунальне некомерційне підприємстве "Верховинська багатопрофільна лікарня" Верховинської селищної ради, юридична адреса: смт Верховина, вул. Невестюка, 2 Верховинського району Івано-Франківської області; код ЄДРПОУ 01993374.

третя особа,що незаявляє самостійнихвимог напредмет спору: Верховинська селищна рада Верховинського району Івано-Франківської області, юридична адреса смт Верховина, вул. І.Франка,3 Верховинського району Івано-Франківської області; код ЄДРПОУ 04357294.

Повне рішення суду складено 10.11.2022.

Суддя Роман ДЖУС