Постанова

від 03.11.2022 по справі 914/208/17

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" листопада 2022 р. Справа №914/208/17

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії

головуючого суддіГалушко Н.А.

суддівЖеліка М.Б.

Орищин Г.В.

розглянув без виклику сторін у спрощеному провадженні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Міжнародна клініка відновного лікування б/н від 21.09.2022 (вх. № ЗАГС 01-05/2360/22 від 26.09.2022)

на ухвалу Господарського суду Львівської області від 25.08.2022

у справі № 914/208/17

за позовом: Акціонерного товариства Державний експортно-імпортний банк України, м. Київ в особі Філії Акціонерного товариства Державний експортно-імпортний банк України в місті Львові, м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Міжнародна клініка відновного лікування, м. Трускавець, Львівська область

про стягнення заборгованості за кредитним договором

Короткий зміст позовних вимог і ухвали суду першої інстанції.

На розгляді Господарського суду Львівської області перебуває справа №914/208/17 за позовом АТ Державний експортно-імпортний банк України в особі Філії Акціонерного товариства Державний експортно-імпортний банк України в місті Львові до ТОВ Міжнародна клініка відновного лікування про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 25.08.2022, зокрема, у задоволенні клопотання відповідача від 24.08.2022 (вх. №17669/22 від 24.08.2022) про поновлення строку на подання доказів у справі № 914/208/17 відмовлено.

Ухвала суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні клопотання відповідача про поновлення строку на подання доказів у справі № 914/208/17 мотивована тим, що наведені відповідачем обставини не обґрунтовують поважності причин пропуску процесуального строку на подання доказів. Посилаючись на ст. 80, ст. 119, ст. 207 ГПК України суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про поновлення строку, оскільки причини пропуску процесуального строку на подання доказів мали для відповідача суб`єктивний характер.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

ТОВ Міжнародна клініка відновного лікування подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Львівської області від 25.08.2022 у справі № 914/208/17 в частині відмови у задоволенні клопотання про поновлення строку на подання доказів та постановити ухвалу, якою задоволити клопотання ТОВ Міжнародна клініка відновного лікування про поновлення строку на подання доказів у справі № 914/208/17, а саме: оригіналу Висновку експерта №89/21 від 04.08.2022, посилаючись на те, що ухвала прийнята з порушенням норм процесуального права, судом неправильно встановлено обставини справи, суд прийшов помилкового висновку про відсутність поважних причин для поновлення строку на подання висновку судово-економічно експертизи.

Зокрема, скаржник зазначає, що судом не досліджено підстави, з яких доказ не міг бути поданий у строк, не надав оцінку тим обставинам, що підстави для проведення судово-економічної експертизи виникли лише 01.03.2021, оскільки виникла необхідність в проведенні економічної експертизи щодо документального підтвердження заборгованості відповідача, що визначена заявою позивача про збільшення позовних вимог.

Скаржник вважає, що оскільки позивач подав заяву про збільшення позовних вимог 15.01.2021, судом вирішено прийняти зазначену заяву та продовжити розгляд справи з її врахуванням ухвалою від 01.03.2021, саме після цієї дати у скаржника виникло право на подання клопотання про призначення судово-економічної експертизи або самостійного подання висновку такої експертизи.

Також, скаржник поважність причин неможливості подачі висновку судово-економічної експертизи розрахунку боргу, з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог обґрунтував тим, що у задоволенні клопотання про призначення судово-економічної експертизи від 23.03.2022 суд відмовив, а аналогічне клопотання від 11.05.2022 станом на дату подання клопотання не розглянув

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

АТ Державний експортно-імпортний банк України у відзиві на апеляційну скаргу просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Львівської області від 25.08.2022 щодо відмови у задоволенні клопотання про поновлення строку на подання доказів у справі №914/208/17, а саме: оригіналу висновку експерта №89/21 від 04.08.2022. Підставами незаконності та необґрунтованості оскаржуваної ухвали в цій частині скаржник вважає неправильне встановлення обставин та ненадання належної оцінки підставам, за яких подано клопотання відповідача від 24.08.2022.

Позивач посилається на те, що у статті 80 ГПК України чітко врегульовано порядок та строки подання доказів учасниками справи. Заява позивача про збільшення позовних вимог надійшла в суд першої інстанції 15.01.2020 та про наявність такої заяви було відомо відповідачу, оскільки останній оскаржував ухвалу суду від 31.03.2020 про зупинення провадження у справі, (яке було зупинене у зв`язку з витребуванням всіх матеріалів справи Західним апеляційним господарським судом для розгляду апеляційної скарги відповідача на ухвалу суду від 14.01.2020).

24.09.2020 постановою Західного апеляційного господарського суду в задоволенні скарги відповідача на ухвалу від 31.03.2020, відмовлено, ухвалою від 07.10.2020 апеляційним судом прийнята заява про роз`яснення цієї постанови, а ухвалою від 16.10.2020 відмовлено у задоволенні заяви про роз`яснення постанови від 24.09.2020 у цій справі. В подальшому відповідач подав касаційні скарги на постанови Західного апеляційного господарського суду від 31.03.2020 та від 16.10.2020, однак Верховний Суд ухвалами від 26.10.2020 та від 30.11.2020 відмовив у відкритті касаційного провадження.

18.01.2021 відповідач в черговий раз звернувся до Верховного Суду із заявою про виправлення описки в ухвалі від 30.11.2020, в задоволенні якої було відмовлено ухвалою від 05.02.2021 та визнано такі дії як зловживання процесуальними правами. 21.01.2021 місцевий господарський суд в черговий раз виніс ухвалу про зупинення провадження у справі у зв`язку із витребуванням матеріалів справи господарським судом апеляційної інстанції для ухвалення додаткового рішення за заявою відповідача, в задоволенні якої відповідачу було відмовлено ухвалою від 02.02.2022. Ухвалою суду поновлено провадження у справі 18.02.2021 і призначено судове засідання на 01.03.2022, в якому і прийнято до розгляду заяву про збільшення позовних вимог позивача.

23.03.2021 відповідачем подано суду два клопотання, про призначення колегіального розгляду справи та про призначення судово-економічної експертизи, вказавши, що до заяви про збільшення позовних вимог додано розрахунок заборгованості, і оскільки останній не має достатнього рівня економічної підготовки та знань для самостійної перевірки всіх розрахунків, з метою подання обґрунтованого заперечення, є необхідним проведення експертизи. Суд обґрунтовано відмовив у задоволенні цих клопотань, звернувши зокрема увагу на відсутність поданого відповідачем власного контррозрахунку, який би міг піддати сумніву розрахунок, наданий позивачем, а подані відповідачем аргументи щодо помилковості цього розрахунку містять розрізнену, фрагментарну інформацію.

Також, АT «Укрексімбанк» звертає увагу суду на те, що аналогічне клопотання відповідача вже розглядалось у цій справі. В судовому засіданні 14.04.2021 представник відповідача після розгляду його клопотань від 23.03.2021, подав усні клопотання про невідкладне направлення до Західного апеляційного господарського суду матеріалів справи для ухвалення додаткового рішення і про призначення чергової дати підготовчого засідання.

Тобто, позивач зазначає, що до закінчення підготовчого провадження відповідно до ухвали суду від 14.04.2021, відповідачем не подано ні контррозрахунок, ні заява про неможливість подання у встановлений законом строк з об`єктивних причин висновку судово-економічної експертизи. Натомість протягом зазначеного періоду відповідач одинадцять разів звертався до судів всіх інстанцій із безпідставними заявами та скаргами, тобто свої процесуальні права спрямовував на те, щоб затягувати строки розгляду справи по суті.

На думку позивача, скаржник не був позбавлений об`єктивної можливості з січня 2020 року замовити і подати в суд висновок судово-економічної експертизи щодо суми заборгованості, проявивши розумну обачність та уважність у цьому питанні, адже розгляд судом питання прийняття заяви про збільшення позовних вимог ніяким чином не перешкоджали у реалізації належного йому права на подання доказів.

Водночас, у цьому клопотанні, відповідач не обґрунтував неможливість укладення договору із експертною установою та отримання відповідного висновку експерта починаючи з січня 2020 і до 14.04.2021, тобто, протягом 15 місяців.

Щодо неможливості подання висновку судово-економічної експертизи, посилаючись на те, що справа неодноразово зупинялась, а матеріали судової справи були відсутні в суді, позивач зазначає, що провадження у справі поновлювалось, відкладалось та розглядались заяви 12 разів з часу відкриття провадження у справі (02.02.2017) та 6 разів за період часу з 15.01.2020 і до 14.04.2021.

Наведені вище обставини спростовують твердження відповідача про неможливість подання ним висновку судового експерта раніше 25.08.2022 та виконання ним вимог ст.80 ГПК України, і не врахування судом цих обставин.

Процесуальні дії суду у справі.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.08.2020 справу № 914/208/17 призначено судді-доповідачу Галушко Н.А. та суддям Желіку М.Б. та Орищин Г.В..

Ухвалою суду від 03.10.2022 поновлено пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Львівської області від 25.08.2022 у справі № 914/208/17, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Міжнародна клініка відновного лікування б/н від 21.09.2022 (вх. № ЗАГС 01-05/2360/22 від 26.09.202) у справі № 914/208/17, а також ухвалено здійснити розгляд справи № 914/208/17 без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Щодо викладеного в апеляційній скарзі клопотання щодо розгляду даної апеляційної скарги за участі представника скаржника, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до п.9 ч.1 ст.255 ГПК України окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про відмову поновити або продовжити пропущений процесуальний строк.

За приписами ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до ч. 2 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 8, 9, 12, 18, 31, 32, 33, 34 частини першої статті 255 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Скаржником не наведено обгрунтованих доводів щодо необхідності розгляду апеляційної скарги за участю представників сторін.

Обставини справи

На розгляді Господарського суду Львівської області перебуває справа № 914/208/17 за позовом Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» в особі Філії Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» в місті Львові до ТОВ «Міжнародна клініка відновного лікування» про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Хід розгляду справи викладено у відповідних ухвалах суду, що містяться в матеріалах справи № 914/208/17.

Зокрема, ухвалою суду від 25.08.2022 відмовлено в задоволенні клопотання відповідача від 24.08.2022 про поновлення строку на подання доказів у справі № 914/208/17.

У прохальній частині клопотання відповідач просить поновити строк на подання доказів у справі № 914/208/17 та долучити до матеріалів справи висновок експерта № 89/21 від 04.08.2021 у господарській справі №914/208/17.

Як вбачається зі змісту клопотання, поважними причинами, які на думку відповідача спричинили пропуск процесуального строку на подання доказів, є те, що відповідач звертався 23.03.2021 до суду із клопотанням про призначення судової експертизи, однак у його задоволенні суд відмовив. Надалі, 14.04.2021 підготовче провадження судом закрито та призначено справу до судового розгляду по суті. Також, відповідач наголошує, що мали місце інші, з боку відповідача (повторні ) звернення до суду з питання призначення судової експертизи, які судом не були розглянуті.

Суд першої інстанції зазначені причини пропуску процесуального строку, викладені у клопотанні відповідача, визнав неповажними, посилаючись на те, що останні не є об`єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони і не пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії.

Вищенаведені обставини стали підставою для звернення відповідача з апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду Львівської області від 25.08.2022, якою, зокрема, у задоволенні клопотання відповідача від 24.08.2022 (вх. №17669/22 від 24.08.2022) про поновлення строку на подання доказів у справі № 914/208/17 відмовлено.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови. Висновки суду апеляційної інстанції.

Частиною першою статті 119 ГПК України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Питання щодо поновлення пропущеного строку вирішується судом відповідно до приписів ст. 119 ГПК України лише за наявності обґрунтованого клопотання про поновлення строку на подання доказів, доводи якого підтверджено відповідними доказами.

Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду поновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку.

Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії.

Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Суд може поновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини поновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було би несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства.

Для поновлення процесуального строку суд має встановити відповідні обставини, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність, у зв`язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого визначення законодавцем кожного з процесуальних строків.

Сам по собі факт подання стороною клопотання про поновлення строку не зобов`язує суд автоматично відновити цей строк, оскільки вказане клопотання з огляду на приписи процесуального закону повинно містити обґрунтування поважності пропуску такого строку, а за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються до господарського суду на загальних підставах.

Отже, поновлення пропущеного процесуального строку є правом господарського суду, яким останній користується, виходячи із поважності причин пропуску строку учасником справи, і лише сам факт звернення з відповідним клопотанням про поновлення строку не кореспондується з автоматичним обов`язком суду поновити цей строк.

Статтею 80 ГПК України визначено, що учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.

Частиною 8 ст. 80 ГПК України встановлено, що докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Згідно ст.207 ГПК України учасник справи має право заявляти заяви чи клопотання, пов`язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин у підготовчому провадженні.

Згідно процесуального законодавства учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на подання доказів, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні клопотання про поновлення строку на подання доказів у справі, зазначив, що підстави для задоволення вищенаведеного клопотання відсутні, а причини пропуску процесуального строку на подання доказів мали для відповідача суб`єктивний характер та залежали виключно від нього самого.

З матеріалів справи вбачається, що за клопотанням відповідача в 2017 році ухвалою господарського суду була призначена судово-економічна експертиза у даній справі, судом апеляційної інстанції вищенаведена ухвала суду скасована, відповідачем не усунуто недоліки, які унеможливили призначення судової експертизи у цій справі та не подано контррозрахунку заборгованості чи інших доказів, які б свідчили про наявність у справі суперечливих доказів.

Крім того, в порядку частини 4 статті 80 ГПК України, відповідач не звертався до господарського суду з письмовою заявою та не повідомляв про намір подати докази по справі (в тому числі контррозрахунок, висновок експерта).

Як зазначалось вище, підставами незаконності та необґрунтованості оскаржуваної ухвали в частині відмови у задоволенні клопотання про поновлення строку на подання доказів скаржник вважає неправильне встановлення обставин та ненадання належної оцінки підставам, з яких подано клопотання відповідача від 24.08.2022, обгрунтовуючи тим, що відповідач звертався 23.03.2021 до суду із клопотанням про призначення судової експертизи, однак у його задоволенні суд відмовив, 14.04.2021 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті. Також, скаржник наголошує, що мали місце інші, з боку відповідача (повторні ) звернення до суду з питання призначення судової експертизи, які судом не були розглянуті.

Судова колегія погоджується з судом першої інстанції, що таке обгрунтування скаржника не свідчить про наявність поважних причин пропуску процесуального строку і наведені ним обставини не можна вважати об`єктивними, поважними, незалежними від відповідача причинами пропуску ним процесуального строку на подання доказів.

Окрім того, як зазначив суд першої інстанції, ще у 2017 році судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу господарського суду, якою була призначена судово-економічна експертиза у даній справі за клопотанням скаржника та останній не взяв до уваги і не ліквідував недоліки, які унеможливили призначення судової експертизи у цій справі, а саме щодо надання належних та допустимих доказів, контррозрахунку, тощо, які б свідчили про наявність у справі суперечливих доказів та обрав спосіб захисту своїх інтересів шляхом подання до суду низки ідентичних клопотань з вимогами про призначення у справі судово-економічної експертизи.

При цьому, незважаючи на неодноразове продовження судом процесуальних строків, відповідачем не подано суду контррозрахунку заборгованості, висновку судової експертизи, проведеної на замовлення відповідача. В матеріалах справи відсутні докази звернення відповідача до суду з письмовою заявою, в порядку ч.4 ст.80 ГПК України, стосовно наміру подати докази у справі ( контррозрахунок , висновок експерта тощо).

Стосовно посилання скаржника на те, що 14.04.2021 суд закрив підготовче провадження і призначив справу до судового розгляду, зазначена обставина не може бути тією поважною, непереборною, незалежною від відповідача обставиною, що порушила права відповідача і позбавила його права на подання доказів у встановлені судом процесуальні строки.

Як зазначив суд першої інстанції, перед закриттям підготовчого провадження у справі судом було розглянуто всі клопотання сторін. Інших клопотань, окрім тих, які суд розглянув перед закриттям підготовчого провадження, відповідачем не подано.

Окрім того, судова колегія погоджується з судом першої інстанції, що у період з 08.10.2018 (постановлення судом ухвали про призначення справи до розгляду в підготовчому засіданні) і до 14.04.2021 (постановлення ухвали про закриття підготовчого провадження), а це майже 2,5 роки, у відповідача було достатньо часу для подання доказів, з врахуванням клопотань про поновлення процесуального строку на їх подання.

Також, посилання скаржника на висновок експерта №89/21 датований 04.08.2021, замовлений відповідачем 24.05.2021 на підставі договору №23/21 спростовує доводи відповідача викладені у клопотанні про неможливість подання ним доказів на спростування розрахунків позивача у підготовчому провадженні.

Окрім того, посилання скаржника на те, що провадження у справі неодноразово зупинялись не обгрунтовує поважності причин пропуску відповідачем процесуального строку на подання доказів, оскільки зупинення провадження у справі обумовлювалось поданням відповідачем апеляційних та касаційних скарг і, відповідно, витребуванням вищими судовими інстанціями із суду першої інстанції матеріалів справи.

З огляду на викладене, судова колегія погоджується із висновком суду, що обставини, які наводить відповідач у клопотанні, не є поважними причинами пропуску процесуального строку, оскільки не є об`єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони і не пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії, отже підстави для задоволення клопотання про поновлення вказаного строку відсутні, а причини пропуску процесуального строку на подання доказів мали для відповідача суб`єктивний характер та залежали виключно від нього самого.

Відтак, судом першої інстанції правомірно відмовлено у задоволенні клопотання відповідача від 24.08.2022 (вх.№17669/22 від 24.08.2022).

Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Частиною 1 статті 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.76 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Доводи, наведені скаржником в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції.

Окрім того судова колегія зазначає, що встановлення законодавцем часових обмежень на подання доказів спрямоване на неприпустимість зловживання учасниками справи своїми правами, коли через наявність права на подання доказів відповідний учасник буде відтерміновувати винесення судом рішення по суті справи через необхідність дослідження додатково поданих таким учасником доказів.

Враховуючи наведене вище, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для зміни чи скасування оскаржуваної ухвали суду .

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що ухвалу місцевого господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Судовий збір за подання апеляційної скарги, у відповідності до ст.129 ГПК України, покладається на скаржника.

Керуючись, ст.ст.129, 255, 269, 271, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України , Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Ухвалу Господарського суду Львівської області від 25.08.2022 у справі № 914/208/17 в частині відмови з задоволенні клопотання про поновлення строку на подання доказів залишити без змін, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Міжнародна клініка відновного лікування б/н від 21.09.2022 (вх. № ЗАГС 01-05/2360/22 від 26.09.2022) без задоволення.

2.Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

4. Матеріали оскарження ухвали Господарського суду Львівської області від 25.08.2022 у справі №914/208/17 повернути до Господарського суду Львівської області.

Головуючий суддяГалушко Н.А.

суддяЖелік М.Б.

суддяОрищин Г.В.